—качать реферат (6Kb)

—татт¤ на тему:

Ђ„инники, ¤к≥ впливають на розвиток

демократ≥њ в ”крањн≥ї

ўо таке взагал≥ демократ≥¤? ƒемократ≥¤ Ц це така система влади, при ¤к≥й держава, пол≥тичн≥ ≥нститути залежать в≥д юридично оформленноњ вол≥ народу. “ак, про ¤ку демократ≥ю може йти мова в нашому посткомун≥стичному сусп≥льств≥? як ≥ було за –ад¤нського —оюзу до вол≥ народу не прислухаютьс¤ ≥ зараз. ≤, взагал≥, стар≥ норми ≥ ≥деали ще надто глибоко сид¤ть в мозку нашого народу. –озгл¤немо сучасне становище нашоњ крањни, спираючись на чинники, ¤к≥ впливають на демократичний розвиток ”крањни.

ѕо-перше, ¤к ¤ вже зазначав вище, громад¤ни ”крањни, особливо старше покол≥нн¤, живуть ¤к м≥н≥мум за половиною старих, комун≥стичних, принцип≥в. —тар≥ догми ≥ правила повед≥нки керують њхними вчинками, а люди, спираючись на них, ≥ не в≥дчувають њхнього впливу на своњ думки та д≥њ. јле ≥снуЇ також ≥ ≥нша група населенн¤, ¤ка св≥домо керуЇтьс¤ недемократичними правилами. ≤ це не т≥льки Ђкомун≥сти староњ закалкиї, або нов≥ комун≥сти; окр≥м них ≥снуЇ ще багато людей з≥ своњми нормами ≥ ≥деалами, ¤к≥ заважають сприймати демократ≥ю в тому розум≥нн≥, ¤ке закладене в визначенн¤ цього пон¤тт¤. ÷е, наприклад, нац≥онал≥сти з «ах≥дноњ ”крањни, соц≥ал≥сти чи просто люди без ¤ких-то було б конкретних пол≥тичних уподобань, але ¤к≥ несв≥домо суперечать в своњх думках принципам демократ≥њ. ÷е перший чинник, на мою думку, ¤кий впливаЇ на розвиток демократ≥њ в наш≥й крањн≥.

«а другий чинник ¤ хот≥в би вз¤ти р≥зноман≥тн≥сть парт≥й ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ задл¤ самозабезпеченн¤ ≥ власного розвитку на сусп≥льних сходах пропов≥дують принципи недемократичного сусп≥льства. ÷е Ц комун≥сти, ¤к≥ об≥ц¤ють стаб≥льне житт¤ ≥ економ≥ку (недос¤жн≥ мр≥њ); т≥ ж нац≥онал≥сти, ¤к≥ закликають боротись за визнанн¤ нац≥њ; соц≥ал≥сти Ц зовс≥м райдужн≥ мр≥йники тощо. ≤ це ще не весь список таких Ђоб≥ц¤льник≥вї, ¤к≥ затьмарюють оч≥ населенню ”крањни своњми об≥ц¤нками, щоб д≥статись до влади. “а й т≥ ж Ђдемократиї не кращ≥ за ус≥х ≥нших Ц т≥ ж об≥ц¤нки ≥ мр≥њ. –≥дко знаходитьс¤ парт≥¤, ¤ка б наполегливо спр¤мовувала своњ д≥њ на справжн≥й розвиток демократичного сусп≥льства.

“рет≥й фактор Ц це правл≥нн¤ держави, ≥, взагал≥, ур¤довц≥. Ќебачений розвиток корупц≥њ в ус≥х г≥лках влади п≥сл¤ розпаду —–—– сам собою вже заперечуЇ демократ≥ю. ј хто ж приймаЇ ц≥ р≥шенн¤ ≥ закони, ¤к≥ начебто повинн≥ йти на користь розвитку демократичного сусп≥льства? ÷≥ ж сам≥ голови владних структур, ¤к≥ Ђправдами ≥ неправдамиї проникли до верх≥вки сусп≥льства. Ќародн≥ обранц≥ Ц депутати Ц збагачують кишен≥, а не працюють на користь њх обиравших Ц народа. “а нав≥ть т≥, хто не намагаютьс¤ Ђнагр≥ти руки у багатт¤ владиї, хоча њх не так вже ≥ багато, не можуть протид≥¤ти так≥й мас≥ ≥нших своњх колег. ƒе¤к≥ з них ≥ не намагаютьс¤ Ц сто¤чи з боку, а де¤к≥ просто так довго жили за ≥ншими принципами, що њм просто не хочетьс¤ з ними розставатис¤.

«а четвертий фактор ¤ хот≥в би вз¤ти саме розвинут≥сть нашого сусп≥льства в пол≥тичному в≥дношенн≥. ѕочинаючи в≥д простого середньорозвиненого громад¤нина ≥ зак≥нчуючи людьми, ¤к≥ сто¤ть в правл≥нн≥,Ц б≥льш≥сть не маЇ належноњ пол≥тичноњ осв≥ти. ≤ це звичайно сказуЇтьс¤ на р≥шенн¤х ¤к≥ приймаЇ держава. ÷≥ р≥шенн¤ не мають належного п≥дгрунт¤, тобто вони не можуть бути правильними, ¤кщо њх приймають неосв≥чен≥ люди. ≤ звичайно, що ц≥й осв≥т≥ не було зв≥дки братись, оск≥льки усе населенн¤ колишнього –ад¤нського —оюзу виховувалось на пропаганд≥ парт≥њ, тобто комун≥стичних принципах. ј значить ≥ те населенн¤, ¤ке б хот≥ло отримати належну пол≥тичну осв≥ту не мало змоги цього дос¤гнути. ≤ цей чинник можна вважати основним серед тих, ¤к≥ впливають на розвиток демократичноњ держави, оск≥льки постаЇ питанн¤: зв≥дки в≥зьметьс¤ демократ≥¤ в нашому сусп≥льств≥, ¤кщо люди не можуть нав≥ть зрозум≥ти, що це слово означаЇ, не говор¤чи вже про те, щоб визначити це пон¤тт¤.

≤снуЇ ще велика к≥льк≥сть фактор≥в, ¤к≥ можуть вплинути ≥ впливають на розвиток демократ≥њ, але все ж таки перел≥ченн≥ чинники Ц основн≥ в наш≥й держав≥ ≥ найб≥льше впливають на розвиток сусп≥лства взагал≥.

’оча ¤ зобразив становище в наш≥й крањн≥ дуже песим≥стичним, все ж ≥снують ≥ позитивн≥ моменти, ¤к то прийн¤тт¤ демократичних закон≥в ≥ њх впровадженн¤ у житт¤. ѕор≥вн¤но нещодавно прийн¤та онституц≥¤ ”крањни Ц перше п≥дтвердженн¤ цьому. «алишаЇтьс¤ спод≥ватись, що т≥ демократичн≥ засади, ¤к≥ в нењ закладен≥ будуть виконуватись у майбутньому.

“акож ≥снують ≥ дюди в правл≥нн≥, ≥ в населенн≥, ¤к≥ щиро в≥р¤ть в демократичне майбутнЇ ”крањни ≥ намагаютьс¤ запровадити так≥ принципи в житт¤. Ѕудемо спод≥ватись, що цих людей стане б≥льше ≥ вони в≥зьмуть справу демократичного розвитку крањни в своњ руки. ј ¤кщо цього не в≥дбудетьс¤, то через покол≥нн¤, можливо не одне, все ж таки зм≥н¤тьс¤ стар≥ правила ≥ догми, ≥ тод≥ запануЇ на наш≥й багатостраждальн≥й† земл≥ влада народу.