—качать реферат (9Kb)

–еферат

“ема: ”крањна в систем≥ м≥жнародних пол≥тичних орган≥зац≥й.

Ј        ћ≥сце ≥ роль м≥жнародноњ†† пол≥тики в житт≥ сусп≥льства. ћ≥жнародна пол≥тика ¤к зас≥б взаЇмод≥њ, взаЇмов≥дносин р≥зних сусп≥льних груп Ц нац≥й, держав, союз≥в та ≥н. формуЇтьс¤ разом з виникненн¤м ≥ розвитком названих груп. ”же в ранн≥х рабовласницьких державах ≥снували в≥йськово - пол≥тичн≥ в≥дносини. √оловними регул¤торами цих були звичањ й традиц≥њ. ¬ ≥стор≥њ «ах≥дноњ ™вропи розвиток м≥жнародних в≥дносин нал≥чуЇ 2.5 тис. рок≥в. “ут вони були повТ¤зан≥† переважно з в≥йнами, протиборством. ” стародавньому св≥т≥ виникли рел≥г≥йно - пол≥тичн≥ обТЇднанн¤† держав Ц амф≥кт≥нон≥њ (наприклад, дельф≥йська, делоська),† учасники ¤ких сп≥льно вир≥шували питанн¤ культу, охорони храмового майна, п≥дтриманн¤ миру.

†«а середньов≥чч¤ в≥йни та протиборство залишалис¤ головними елементами м≥жнародноњ пол≥тики, а феодальне м≥жнародне право визначало в≥йну ¤к зас≥б вир≥шенн¤ м≥ждержавних проблем. ” т≥ часи зародилась ≥ поширилась практика укладанн¤ м≥ждержавних угод: щодо плаванн¤ в нейтральних водах, прикордонних, майнових питань, прав ≥ноземц≥в тощо. –озширювалас¤ м≥жнародна торг≥вл¤, ¤ка п≥дл¤гала регулюванню договорами та угодами. ” практику впроваджувалис¤ валютн≥ операц≥њ, укладалис¤ консульськ≥ угоди.

††††††††† ≤нтенсиф≥кац≥њ м≥жнародних в≥дносин у сучасному њх розум≥нн≥ значною м≥рою спри¤ли буржуазн≥ революц≥њ ’VIII ст. –озвиток машинного виробництва, †використанн¤ найманоњ робочоњ сили поступово спричинили до утворенн¤ Їдиного св≥тового ринку, що спри¤ло швидкому розкв≥тов≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, виникненню мереж≥ економ≥чних, техн≥чних та ≥нших звТ¤зк≥в, вдосконаленню засоб≥в комун≥кац≥й. ” ’≤’ ст. вже укладалис¤ чисельн≥ м≥ждержавн≥ угоди з питань транспорту, звТ¤зку, сан≥тарно Ц медичного обслуговуванн¤ ≥ т. ≥н. виникли перш≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, покликан≥ спри¤ти вир≥шенню спец≥альних питань : ћ≥жнародний телеграфний союз (1865 р.), ¬сесв≥тн≥й поштовий союз (1874 р.). Ѕуло† проголошено ≥ вт≥лено в житт¤ принципи в≥льного судноплавства у м≥жнародних р≥ках (–ейн, ƒунай та ≥н.). Ўироко використовувавс¤ ≥нститут м≥жнародного арб≥тражу дл¤ вир≥шенн¤ суперечок. ќдначе й тод≥ й практика м≥жнародних в≥дносин, попри проголошенн¤ демократичних принцип≥в (свободи, р≥вност≥, суверен≥тету та ≥н.) , в≥дзначалас¤ боротьбою за сфери впливу, джерела сировини, ринки збуту та њх перед≥л. «адоволенн¤ ≥нтерес≥в держав через в≥йни залишалос¤ нормою м≥жнародного права ≥ нав≥ть закр≥плювалос¤ в низц≥ м≥жнародних угод. “ак, ¬≥денський конгрес 1814- 1815 рок≥в визнав законн≥сть колективних ≥нтервенц≥й щодо захисту монарх≥чних пор¤дк≥в у ™вроп≥ та ≥снуючих кордон≥в. « ц≥Їю метою 1815 роц≥ було створено —в¤щенний союз у склад≥ јвстр≥њ, ѕрус≥њ та –ос≥њ, до ¤кого згодом приЇдналис¤ ‘ранц≥¤ та ≥нш≥ Ївропейськ≥ держави. «астосуванн¤ воЇнноњ сили розгл¤далос¤ ¤к правовий зас≥б вир≥шенн¤ суперечок м≥ж державами аж до середини ’’ ст. јнекс≥њ (загарбанн¤ чужих земель внасл≥док в≥йн) ≥ контрибуц≥њ (данина, ¤ку переможець накладав на переможеного) вважалис¤ правовим засобом нарощуванн¤ територ≥њ ≥ державного збагаченн¤.

††††††††† Ћише у друг≥й половин≥ ’’ ст. з огл¤ду на жахлив≥ насл≥дки ≤≤ св≥товоњ в≥йни ≥ перед загрозою термо¤дерного конфл≥кту св≥това громадськ≥сть,† правл¤ч≥ кола де¤ких держав, ¤к≥ в≥дчутно впливали на св≥тову пол≥тику, теоретики м≥жнародних в≥дносин д≥йшли висновку щодо неприпустимост≥, згубност≥ використанн¤ воЇнних засоб≥в розвТ¤занн¤ конфл≥кт≥в. Ќеухильно формуЇтьс¤ розум≥нн¤ того, що в сучасному св≥т≥ застосуванн¤ сили неминуче т¤гне за собою загибель усього людства. ЌабуваЇ визнанн¤ велика гуман≥стична ≥де¤ про природн≥† ≥ нев≥дТЇмн≥ права людини, насамперед право на житт¤. ≤ хоч у св≥т≥ ще збер≥гаЇтьс¤ протисто¤нн¤, залишаютьс¤ невир≥шен≥ рег≥ональн≥ проблеми, пер≥одично спалахують вогнища м≥ждержавних конфл≥кт≥в, поступово зароджуЇтьс¤ тенденц≥¤ м≥жнародноњ пол≥тики, зг≥дно з ¤кою ≥нтереси конкретноњ людини виход¤ть на перший план й п≥дпор¤дковуютьс¤ ц≥л≥ й зусилл¤ св≥тового сп≥втовариства. ѕочинаючи з 50- х рок≥в формуЇтьс¤ розум≥нн¤ того, що в≥йна не може бути рац≥ональним ≥нструментом м≥жнародноњ пол≥тики, ¤ку належить зд≥йснювати пол≥тичними дипломатичними засобами.

Ј        ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. —учасний св≥т Ц багатом≥рний, динам≥чний ≥ суперечливий. ÷е св≥т складних альтернатив, тривог ≥ над≥й, де м≥жнародним орган≥зац≥¤м належить велика роль. ¬они волод≥ють значними компетенц≥¤ми ≥ можуть забезпечити сп≥вроб≥тництво держав ≥з широкого кола питань.

††††††††† ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ виникли в середин≥ ’≤’ ст., ≥ до к≥нц¤ стол≥тт¤ њхн¤ д≥¤льн≥сть дос¤гла р≥вн¤, ¤кий дав п≥дстави говорити про них ¤к про важлив≥ центри м≥жнародного житт¤. ѕершими д≥ючими м≥жнародними орган≥зац≥¤ми були орган≥зац≥њ непол≥тичного характеру. ѕершу пол≥тичну пост≥йно д≥ючу м≥жнародну орган≥зац≥ю було створено в 1919 роц≥ Ц Ћ≥га Ќац≥й. ѓњ статут, розроблений на ѕаризьк≥й мирн≥й конференц≥њ, став компонентом ¬ерсальського мирного договору 1919р. ќф≥ц≥йною метою Ћ≥ги Ќац≥й, ¤ка д≥¤ла до 1946 року, було п≥дтриманн¤ м≥жнародного миру та безпеки.

††††††††† ¬ажливим етапом в ≥стор≥њ м≥жнародних орган≥зац≥й було утворенн¤ ќрган≥зац≥њ ќбТЇднаних Ќац≥й. ” червн≥ 1945 р. на конференц≥њ у —ан-‘ранциско було п≥дписано —татут ќќЌ Ц першоњ пол≥тичноњ ун≥версальноњ орган≥зац≥њ† з п≥дтриманн¤ м≥жнародного миру та безпеки, заснованоњ на принцип≥ колективноњ безпеки. ќдночасно з ќќЌ було утворено м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, що одержали назву спец≥ал≥зованих установ, звТ¤заних з ќќЌ спец≥альними угодами. ÷е продовольча й с≥льськогосподарська орган≥зац≥њ ќќЌ (‘јќ), ќрган≥зац≥¤ ќбТЇднаних Ќац≥й з питань осв≥ти, науки ≥ культури (ёЌ≈— ќ), ¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ охорони здоров´¤ (¬ќ«) та р¤д ≥нших. ѕродовжували ≥снувати давн≥ та виникали нов≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ з п≥дтриманн¤ миру та безпеки: ќрган≥зац≥¤ американських держав (ќјƒ), Ћ≥га арабських держав (Ћјƒ), ќрган≥зац≥¤ африканськоњ Їдност≥ (ќј™), ќрган≥зац≥¤ ѕ≥вн≥чноатлантичного договору (Ќј“ќ), ќрган≥зац≥¤ договору ѕ≥вденно - —х≥дноњ јз≥њ (—≈ј“ќ), ќрган≥зац≥¤ ÷ентрального договору (—≈Ќ“ќ) та ≥нш≥.

Ј        ќрган≥зац≥¤ ќбТЇднаних нац≥й. ”крањна, ¤ка з - пом≥ж перших держав п≥дписала статут ќќЌ, упродовж усього терм≥ну ≥снуванн¤ ц≥Їњ орган≥зац≥њ бере активну участь у њњ д≥¤льност≥. Ќин≥† ”крањна зад≥¤на у в≥йськових операц≥¤х ≥з п≥дтриманн¤ миру. —умл≥нно виконують своњ обов´¤зки також украњнськ≥ цив≥льн≥† пол≥цейськ≥ спостер≥гач≥. ”крањнськ≥ делегац≥њ наполегливо працюють у ком≥тетах та на пленарних зас≥данн¤ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ, головою ¤коњ у 1997 р. було обрано ћ≥н≥стра закордонних справ ”крањни √. ”довиченка.

÷≥л≥ ќќЌ ≥ принципи њњ д≥¤льност≥ в≥дображено в преамбул≥ та ст. 1- 2 —татуту. ÷≥л¤ми ќќЌ : Ї п≥дтриманн¤ м≥цного миру м≥жнародного миру та безпеки, розвиток дружн≥х в≥дносин м≥ж нац≥¤ми; розвиток м≥жнародного економ≥чного, соц≥ального, культурного й гуман≥тарного сп≥вроб≥тництва; погодженн¤ д≥њ держав у дос¤гненн≥ цих сп≥льних ц≥лей (ст. 1 —татуту). „ленами ќќЌ Ї суверенн≥ держави, що утворили ќрган≥зац≥ю, а також прийн¤т≥ до нењ згодом. ќрган≥зац≥¤ ќбТЇднаних Ќац≥й виконуЇ своњ функц≥њ через створен≥ нею органи: √енеральну јсамблею, –аду Ѕезпеки, ≈коном≥чну ≥ —оц≥альну –ади, –аду з оп≥ки, —екретар≥ат ≥ ћ≥жнародний —уд (ст. 7). √енеральна јсамбле¤ маЇ право обговорювати питанн¤ в межах —татуту або функц≥й будь Ц¤кого органу ќќЌ ≥ давати в≥дпов≥дн≥ рекомендац≥њ. –ада Ѕезпеки несе головну в≥дпов≥дальн≥сть за п≥дтриманн¤ м≥жнародного миру та безпеки (ст. 24). –≥шенн¤ –ади Ѕезпеки вважаютьс¤ схваленими, коли за них подано† голоси 8 член≥в ≥з 15, в тому числ≥ вс≥х 5 пост≥йних член≥в (–ос≥њ, —Ўј, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ,  итаю). ” випадках загрози миру, порушень миру або акт≥в агрес≥њ –ада Ѕезпеки маЇ право використовувати збройн≥ сили держав Ц член≥в ќќЌ, надан≥ в њњ розпор¤дженн¤. ≈коном≥чна ≥ —оц≥альна –ади ќќЌ зд≥йснюють своњ функц≥њ в царин≥ економ≥чного й соц≥ального сп≥вроб≥тництва п≥д кер≥вництвом √енеральноњ јсамблењ. –ада з оп≥ки покликана сл≥дкувати за зд≥йсненн¤м державами, що управл¤ють п≥доп≥чними територ≥¤ми, основних завдань системи м≥жнародноњ оп≥ки. ћ≥жнародний —уд Ц головний судовий орган ќќЌ. —екретар≥ат ќќЌ складаЇтьс¤ з генерального секретар¤ ≥ персоналу м≥жнародних посадових ос≥б. ќќЌ маЇ 17 спец≥ал≥зованих установ. Ўтаб Цквартира ќќЌ розташована в Ќью- …орку. ќф≥ц≥йн≥ мови ќрган≥зац≥њ Ц англ≥йська, французька, ≥спанська, рос≥йська й китайська. ƒо складу ќќЌ нин≥ входить 186 держав- член≥в.

††††††††† —пец≥ал≥зован≥ установи ¤вл¤ють собою не органи ќќЌ, а самост≥йн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, звТ¤зан≥ з нею угодами, що визначають умови сп≥вроб≥тництва њх з ќќЌ. ƒо спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й належать: ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку, ћ≥жнародний валютний фонд, всесв≥тн≥й поштовий союз, ¬сесв≥тн¤ орган≥зац≥¤ ≥нтелектуальноњ власност≥ та ≥нш≥. ¬заЇмов≥дносини спец≥ал≥зованих установ ќќЌ визначаютьс¤ —татутом ќќЌ, статутом спец≥ал≥зованих установ, угодами спец≥ал≥зованих установ та ќќЌ. ¬ищ≥ органи спец≥ал≥зованих установ складаютьс¤ з ус≥х держав - член≥в. ” р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥¤х вони мають неоднаков≥ найменуванн¤:  онгрес, √енеральна конференц≥¤, ѕовноважна конференц≥¤, јсамбле¤ ≥ т.д. ¬ищ≥ органи визначають загальну пол≥тику установи, розробл¤ють рекомендац≥њ державам Цчленам, пер≥одично перегл¤дають установч≥ акти, схвалюють тексти м≥жнародних конвенц≥й з питань, що належать до сфери д≥¤льност≥ в≥дпов≥дних спец≥альних установ. «араз ”крањна, ¤к сп≥взасновник ќрган≥зац≥њ ќбТЇднаних Ќац≥й, Ї членом 20 њњ орган≥зац≥й, а також 60 пост≥йних та тимчасових орган≥в.

Ј        ёЌ≈— ќ. ƒ≥¤льн≥сть спец≥ал≥зованих установ ќќЌ повТ¤зана насамперед ≥з вир≥шенн¤м глобальних проблем : встановленн¤ р≥вноваги м≥ж нац≥ональними, рег≥ональними й загальнолюдськими ≥нтересами, зд≥йсненн¤ заход≥в дов≥ри, розширенн¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

ѕоказовою щодо цього Ї д≥¤льн≥сть ќрган≥зац≥њ ќбТЇднаних Ќац≥й з питань осв≥ти, науки ≥ культури (ёЌ≈— ќ), створеноњ 1946 р. ”крањна стала њњ членом 1954 р. «авданн¤ ёЌ≈— ќ Црозвивати м≥жнародне сп≥вроб≥тництво† в царин≥ осв≥ти, науки ≥ культури з метою спри¤нн¤ дос¤гненню м≥цного миру ≥ п≥двищенн¤ добробуту народ≥в. ƒл¤ виконанн¤ цих завдань у межах ёЌ≈— ќ провод¤тьс¤ м≥жнародн≥ конференц≥њ, наради, симпоз≥уми, надаЇтьс¤ допомога крањнам у створенн≥ навчальних ≥ навчально Цдосл≥дних установ, ведетьс¤ ≥нформац≥йна, статистична ≥ видавнича д≥¤льн≥сть, зд≥йснюЇтьс¤ сп≥вроб≥тництво з понад 400 м≥жнародними орган≥зац≥¤ми. ќсновн≥ органи ёЌ≈— ќ : √енеральна конференц≥¤ Ц вищий орган, що збираЇтьс¤ на своњ сес≥њ раз на два роки, визначаЇ напр¤ми й загальну л≥н≥ю д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ; ¬иконавчий ком≥тет, до ¤кого вход¤ть 45 держав Цчлен≥в; —екретар≥ат на чол≥ з √енеральним директором. ћ≥сцеперебуванн¤ ёЌ≈— ќ Ц м≥сто ѕариж.

Ј        —п≥вдружн≥сть Ќезалежних ƒержав (—Ќƒ). ≤н≥ц≥аторами њх утворенн¤ виступили Ѕ≥лорусь ”крањна та –ос≥¤. 8 грудн¤ вони уклали в ћ≥нську догов≥р про утворенн¤ —Ќƒ. 21 грудн¤ в јлмаат≥ 11 кер≥вник≥в колишн≥х рад¤нських союзних республ≥к п≥дписали протокол до ƒоговору, ¤кий заф≥ксував, що јзербайджан, ¬≥рмен≥¤, Ѕ≥лоусь,  азахстан,  иргизстан, ”збекистан, ћолдова, –ос≥¤, “аджикистан, “уркменистан ≥ ”крањна утворюють —п≥вдружн≥сть Ќезалежних ƒержав.

ќдна з головних ц≥лей —Ќƒ Ц збереженн¤ й подальше зм≥цненн¤ в≥дносин дружби, добросус≥дства ≥ взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва. (почут≥ Цмирне розлученн¤).

††††††††† ѕроцес становленн¤ й розвитку м≥жнародних орган≥зац≥й характеризуЇтьс¤ докор≥нними зм≥нами у сп≥вв≥дношенн≥ пол≥тичних сил на м≥жнародн≥й арен≥. ¬они визначають напр¤ми глобального пол≥тичного процесу к≥нц¤ ’’ стол≥тт¤. —в≥тове сп≥втовариство вступаЇ на шл¤х формуванн¤ нових м≥жнародних форм сп≥вроб≥тництва. ≤ це ц≥лком законом≥рно, оск≥льики людство маЇ вир≥шувати важлив≥ проблеми, повТ¤зан≥ з виживанн¤м ≥ подальшим сп≥в≥снуванн¤м. “ому й зовн≥шньопол≥тична д≥¤льн≥сть ”крањни спр¤мована на розширенн¤ участ≥ в д≥¤льност≥ м≥жнародних орган≥зац≥й ≥ насамперед ќќЌ. «аглиблюючись у сферу ≥нтеграц≥йних процес≥в, ”крањна бере безпосередню участь у формуванн≥ нового св≥тового пор¤дку.

 

 

¬икористана л≥тература:

1.     ѕрава людини. ћ≥жнародн≥ договори ”крањни Ц ., 1992.

2.     ”крањна на м≥жнародн≥й арен≥.  ., 1993.

—качать реферат (9Kb)