| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
–еферат
« пол≥толог≥њ
Ќа тему:
—убТЇкти
сучасноњ ”крањнськоњ пол≥тики в ≤нтернет та вплив мереж≥ на формуванн¤ њхнього
пол≥тичного ≥м≥джу.
«м≥ст
«м≥ст.....................................................................................2
1. ¬ступ............................................................................3
2. ѕол≥тика в ”анет≥.......................................................3
3. —учасн≥ пол≥тики в ≤нтернет
та законом≥рност≥ њх приходу до мереж≥...............6
4. ¬исновки...................................................................19
5. –есурси......................................................................21
1. ¬ступ
Ќа пороз≥ третього тис¤чол≥тт¤ в св≥т≥
в≥дбуваЇтьс¤ нова технолог≥чна революц≥¤. ”крањна поставлена перед вибором: або
безнад≥йне в≥дставанн¤, або рух на випередженн¤. ƒругий шл¤х Їдино
перспективний, в≥н даЇ нам шанс не залишитис¤ на узб≥чч≥ св≥тового розвитку.
”сп≥х цього напр¤му дос¤гаЇтьс¤, ¤к правило, за рахунок Ђточковоњ концентрац≥њї
найб≥льш ефективно працюючого потенц≥алу сусп≥льства, при цьому ставка робитьс¤
на ≥нтелектуальний продукт. “ам, де Ђсектори зростанн¤ї д≥ють уже не один р≥к,
дос¤гнут≥ вражаюч≥ результати.† Ќаприклад, ≤нд≥¤, ¤ку прийн¤то було вважати крањною третього св≥ту, перетворюЇтьс¤ в
Ђеконом≥чного тиграї завд¤ки усп≥шн≥й реал≥зац≥њ концепц≥њ програмно-технолог≥чних
парк≥в. ” держав≥ нараховуЇтьс¤ 1,8 тис. ф≥рм- розробник≥в програмного
забезпеченн¤, в 1998 роц≥ ≤нд≥¤ виробила 16,7% усього програмного забезпеченн¤
в св≥т≥. «а оц≥нками експерт≥в, ≥нд≥йський ринок буде одним ≥з найб≥льш
динам≥чних у майбутньому дес¤тил≥тт≥.† ”
—Ўј усп≥шно функц≥онуЇ легендарна —ил≥конова ƒолина в ал≥форн≥њ. ÷е св≥товий
центр компТютерного, програмного та ≤нтернет-б≥знесу, на ¤кий припадаЇ 20%
св≥тового виробництва обчислювальноњ техн≥ки. ” —ил≥конов≥й ƒолин≥ працюЇ один
м≥льйон чолов≥к, причому 400 тис. мають, ¤к м≥н≥мум, ступ≥нь бакалавра.
«аконом≥рно виникаЇ питанн¤: чи здатна повторити под≥бн≥ стратег≥њ
соц≥ально-економ≥чного менеджменту ”крањна?
÷е питанн¤ прот¤гом достатньо великого пром≥жку прац≥ було дуже попул¤рним. ќдним
з найкращих, на мою думку, головн≥ аспекти цього питанн¤ були висв≥тлен≥
™вгеном ”тк≥ним (головою корпорац≥њ Ђ вазар-ћ≥крої). „ому саме ним? Ѕо власне
корпорац≥¤ Ђ вазар-ћ≥крої виступила з ≥н≥ц≥ативою створенн¤ ”крањнськоњ ’ай-“ек
«они /hi-tech zone ua/ дл¤ украњнських
розробник≥в програмного забезпеченн¤ ≥ ≤нтернет
технолог≥й. ќсновною метою проекту Ї п≥дтримка та збереженн¤ в≥тчизн¤ного
≥нтелектуального потенц≥алу в сфер≥ ≥нформац≥йних технолог≥й. ≤де¤ проекту вже
знайшла п≥дтримку компан≥њ Ђ≤нтелї, а Ђ вазар-ћ≥крої збираЇтьс¤ виступити
постачальником технолог≥й дл¤ майбутн≥х технопарку та б≥знес-≥нкубатора. ѕри
оптимальних умовах проект може бути реал≥зований прот¤гом дек≥лькох м≥с¤ц≥в.
2. ѕол≥тика в ”анет≥.
“ак, д≥йсно Ц ”крањна стала активним учасником
компТютерноњ революц≥њ, але чи в ус≥х њњ аспектах? ≤нтернет зТ¤вивс¤ в наш≥й
крањн≥ вже давно, ≥, звичайно, першими зТ¤вл¤лис¤ ресурси повТ¤зан≥ з
компТютерною техн≥кою. « плином часу колекц≥¤ тематичних ресурс≥в
поповнювалас¤: «Т¤вл¤лис¤ розважальн≥ ресурси, ф≥нансов≥, ≥ згодом пол≥тичн≥.
ѕор¤д с цим зТ¤вл¤лис¤ р≥зн≥ системи п≥драхунку к≥лькост≥ та аудитор≥њ
в≥дв≥дувач≥в кожного типу ресурс≥в, ≥ ц¤ система показала, що про пол≥тику в
”анет≥ читаЇ аж кожний сотий з тих п≥вв≥дсотка населенн¤ ”крањни, що звутьс¤
Ђпост≥йн≥ в≥дв≥дувач≥ мереж≥ї. ÷ьому феномену можна дати два по¤сненн¤. ѕерше:
пол≥тизован≥сть аудитор≥њ ≤нтернету набагато нижча, н≥ж у середньому по ”крањн≥
(що не зовс≥м правдопод≥бно). ƒруге: ¤к≥сть ≥ форма поданн¤ пол≥тичноњ
≥нформац≥њ на цих сайтах, мТ¤ко кажучи, не спри¤ють лавинопод≥бному притоку
громад¤н, ¤к≥ прагнуть пол≥тпросв≥ти (вигл¤даЇ набагато переконлив≥ше). ћожливе
третЇ по¤сненн¤ Ч народ ≥ радий був би почитати, та не знаЇ, де Ч важко визнати
спроможним: той, хто шукаЇ, тут обовТ¤зково знайде. ’оча, може, хтось не шукаЇ
внасл≥док банальних л≥нощ≥в або ж недостатнього знайомства з
≥нформац≥йно-пошуковими можливост¤ми ”анету. јналог≥чна проблема слабкоњ
в≥дв≥дуваност≥ характерна й дл¤ щоденних ≥нтернет-газет, в ¤ких, кр≥м ≥ншого, розпов≥даЇтьс¤
й про пол≥тику. ’оча тут, звичайно, картина дещо приЇмн≥ша Ч не пол≥тикою
Їдиною живуть њхн≥ читач≥. Ќаприклад на сайт≥ ProUa зТ¤вилис¤ рейтинги пров≥дних мережевих «ћ≤ з
Ђпол≥тичним ухиломї у пер≥од з 17 вересн¤ по 5 листопада.† «а цими даними, за неповнi два м≥с¤ц≥ рейтинг у
ореспондент. Net зр≥с на 146%, ProUa Ч на 55% ≥ Ђ”крањнськоњ правдиї Ч на 54%. ÷ифри вражають. ƒоки не
переведеш њх у к≥льк≥сть реальних в≥дв≥дувань. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що максимальний
результат Ч це 1645 в≥дв≥дувач≥в у Uatoday в один з≥ Ђщасливихї дл¤ нењ дн≥в. « 250 тис¤ч
пост≥йних в≥дв≥дувач≥в мереж≥ ≥ 100Ч150 тис¤ч тих, хто пер≥одично заходить.
ќтже спробуЇмо докладн≥ше розгл¤нути причину такого низького рейтингу саме
пол≥тичних сайт≥в Ц саме тих ¤к≥ ц≥кавл¤ть нас ¤к обТЇкт досл≥дженн¤. ѕол≥тичн≥
сайти та, з де¤кими обмовками, громадсько-пол≥тичн≥ газети в ”анет≥ можна
пор≥вн¤ти з Ђгуртками за ≥нтересамиї, до ¤ких вход¤ть сам≥ виданн¤ та њхн≥
читач≥. ¬ цьому сенс≥ наш≥ проекти скор≥ше можна назвати камерними в≥ртуальними
театрами, н≥ж форумами дл¤ широкого сп≥лкуванн¤. ÷е так≥ соб≥ центри так
званого ≥нтернет-сп≥втовариства, що формуЇтьс¤ й маЇ своњ принципи сп≥лкуванн¤,
свою аудитор≥ю, ц≥кав≥ дл¤ себе теми. јбо, ≥ншими словами, ≤нтернет-касти,
слабо в≥дкрит≥ дл¤ широкого проникненн¤ ззовн≥. ” цьому, мабуть, пол¤гаЇ
в≥дм≥нн≥сть украњнських проект≥в в≥д тих же рос≥йських: нав≥ть у Gazeta.Ru аудитор≥¤ на один-два
пор¤дки б≥льша, н≥ж у наших газет. ≤ р≥ч, мабуть, не лише в тому, що аудитор≥¤
–унету набагато численн≥ша, н≥ж ”анету: к≥льк≥сть 20Ч30 тис¤ч щоденних
в≥дв≥дувач≥в автоматично передбачаЇ в≥дмову в≥д Ђкамерногої принципу
сп≥лкуванн¤ та вих≥д на ¤к≥сно ≥нший р≥вень. √оловне Ч це принцип: або
створенн¤ проекту, нац≥леного на вих≥д з мережевого простору й реальний вплив на
реальне ж житт¤, або створенн¤ у в≥ртуальному простор≥ Ђезотеричногої гуртка за
≥нтересами, де головне Ч виговоритис¤ авторам, злити замовлений компромат,
посп≥лкуватис¤ з Ђблизькими по духуї ≥ т. ≤н. як приклад того, що зТ¤вл¤Їтьс¤
на пол≥тсайтах в ”анет≥, в≥зьмемо к≥лька публ≥кац≥й л≥дера Ч виданн¤ Part.org.ua, ¤ке по рейтингу PingТа в розд≥л≥
Ђѕол≥тикаї пос≥даЇ перше м≥сце.† √оловною
новиною минулого тижн¤ дл¤ украњнських пол≥тичних ≥нтернет-видань, звичайно ж,
були вибори в јмериц≥. ¬с≥ вони невтомно по¤снювали своњм читачам значенн¤
окремо вз¤того штату ‘лорида дл¤ дол≥ демократичноњ јмерики та всього св≥ту
загалом. ≤ ”крањни передус≥м. јле найб≥льш ц≥кавий прогноз на тему Ђ”крањна та
јмерикаї, на м≥й погл¤д, зТ¤вивс¤ саме на сайт≥ Part.orgТа (http://www.part.org.ua/cgi- bin/wdbi.cgi/partorg2/arts-single/query?artsid=443). јвтор Ч експерт агентства гуман≥тарних
технолог≥й ¬асиль ёрчишин Ч передр≥к, що у раз≥ приходу до влади ƒ. Ѕуша на
”крањну чекають похмур≥ часи: Ђтрадиц≥йно республ≥канц≥ жорстк≥ш≥ в п≥дход≥ до
ф≥нансовоњ допомоги крањнам, ¤к≥ не демонструють ¤вно своЇњ прихильност≥ до —Ўј
або декларованих американських ц≥нностейї. ј ”крањна, от бiда, Ђна жаль, не
зор≥Їнтована у своњй зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ на —Ўјї. ѕросто й значуще. Ќезрозум≥ло
т≥льки, що там ѕрезидент ≥ новий м≥н≥стр закордонних справ пост≥йно
розпов≥дають, що —Ўј разом з ™— ≥ –ос≥Їю вход¤ть у тр≥йку головних стратег≥чних
партнер≥в ”крањни? “а ще декларують прихильн≥сть до американських демократичних
ц≥нностей. « другого боку, ”крањна, Ђщо не ор≥ЇнтуЇтьс¤ на —Ўјї, ¤кимось чином
примудрилас¤ пос≥сти третЇ м≥сце в списку крањн-донор≥в американськоњ допомоги.
√арно виходить: ми в≥дкидаЇмо њхн≥ ц≥нност≥ й повертаЇмос¤ до них, скаж≥мо так,
спиною, а вони нам за це Ч грош≥. Ќапевно, так вигл¤даЇ милосерд¤
по-американському.
ѕроте
в американц≥в, на думку автора, Ї ще одна вагома причина посилити позиц≥њ:
”крањна Ч корумпована крањна, а допомогу таким треба ур≥зати. ѕро що
неодноразово зазначалос¤ п≥д час вибор≥в. «вичайно, американськ≥ президенти ≥
претенденти н≥коли ще не боролис¤ з корупц≥Їю. ѕросто вони передвиборн≥
об≥ц¤нки виконували. јле, може, вс≥ ц≥ Ђаргументиї потр≥бн≥ автору лише дл¤
того, щоб п≥дтвердити своњ теор≥њ? ¬и¤вл¤Їтьс¤, Ђми вже, нарешт≥, починаЇмо
розум≥ти, що н≥хто й н≥що нам не допоможе в нашому економ≥чному в≥дродженн≥,
¤кщо ми сам≥, ¤к свого часу перш≥ американськ≥ п≥онери, не навчимос¤ виживати в
неспри¤тливому, а часом ≥ агресивному, навколишньому середовищ≥ї. ћайже ¤к у
п≥сн≥: ЂЌикто не даст нам избавлень¤, ни бог, ни ¤нки, ни герой Ч добьемс¤ мы
освобождень¤ своею собственной рукойї. –ецепти дл¤ Ђукрањнського диваї автор
винаходить так≥: ¤комога скор≥ша чесна грошова приватизац≥¤, створенн¤ ринкових
≥ неринкових ≥нститут≥в (≥, передус≥м, таких, що забезпечують захист прав
власност≥ ≥ прав кредитора), стаб≥льного законозабезпеченого ≥нвестиц≥йного
середовища. якщо зробимо так, авторитетно за¤вл¤Ї ¬. ёрчишин, то кредитори сам≥
благатимуть нас вз¤ти грош≥ й пропонувати умови одна виг≥дн≥ша за ≥ншу.
я вважав за необх≥дне зупинитис¤ на цьому
матер≥ал≥ дл¤ того, щоб подати приклад ≥нформац≥њ поданоњ на цьому ресурс≥,
представнику, ¤к вже було зазначено, першоњ дес¤тки найкращих. јле насправд≥
тут можна знайти не лише вузько пол≥тичн≥ под≥њ. ќт, наприклад, тут же
м≥ркуванн¤ —ерг≥¤ ƒацюка про те, Ђзв≥дки Ї п≥шлаї украњнська мова з ус≥ма
своњми проблемами. Ќа думку автора, Ђпроблема украњнськоњ мови вийшла на
передн≥й план ≥деолог≥чноњ боротьби з пол≥тичних м≥ркувань конкретного
≥сторичного пер≥оду Ч вона продиктована в≥дторгненн¤м ”крањни в≥д рад¤нськоњ
≥мпер≥њ. јле в≥дтод≥, ¤к це в≥дторгненн¤ сталос¤, сама мовна проблема зм≥нюЇ
своњ ≥деолог≥чн≥ контури й ви¤вл¤Їтьс¤ вкор≥неною в глибинн≥ основи
культуриї.† ¬икористовуючи принципи
л≥нгв≥стичного анал≥зу, автор принагiдно визначаЇ, хто такий украњнець: Ђнормальною
ситуац≥Їю в ”крањн≥ вважаЇтьс¤ в≥льне волод≥нн¤, в≥льний перех≥д з мови на мову
(англ≥йську, рос≥йську, украњнську) дес¤тки й сотн≥ раз≥в на день. ”крањнець Ч
це людина, котра волод≥Ї двома словТ¤нськими мовами й ще ¤коюсь Ївропейськоюї.
ќце так Ђматерые человечищаї: в нашому житт≥ пощастить, ¤кщо зустр≥неш людину,
¤ка грамотно сп≥лкуЇтьс¤ хоча б одн≥Їю мовою. ј тут таких соб≥ Ђукрањнц≥вї
довол≥ багато у в≥ртуальному пол≥тпростор≥! јле, напевно, ц¤ каста ретельно
переховуЇтьс¤, тому що ≥ншим украњнц¤м про п≥двид Ђукрањнц≥вї, описаних —.
ƒацюком, н≥чого не в≥домо.
р≥м того, хоча ми й не здогадуЇмос¤, але
насправд≥ ми перебуваЇмо напередодн≥ великого стрибка в глибини св≥товоњ
цив≥л≥зац≥њ: Ђ”крањна б≥льш готова до приходу англ≥йськоњ мови в крањну, н≥ж
–ос≥¤, оск≥льки в моральному план≥ украњнцев≥ легше пережити засилл¤
англ≥йськоњ мови, н≥ж рос≥йськоњї. Ќе ≥накше ¤к найближчим часом на нас чекаЇ
хвил¤ вимог ввести в крањн≥ англ≥йську мову ¤к державну. “ому що морально
п≥дготовленому Ђперес≥чному украњнцюї незабаром набридне переходити сотн≥ раз≥в
на день з чудовоњ англ≥йськоњ на не менш чудовий суржик.
—татт¤ по-своЇму звичайно корисна й гарно
написана, але чи Ї вона ум≥сною на сайт≥ присв¤ченому пол≥тичному життю крањни,
та ще й в розд≥л≥ ЂЌовиниї - це ще питанн¤. ¬се ж зростанн¤ аудитор≥њ ”анету
неминуче позначаЇтьс¤ на зб≥льшенн≥ кiлькостi в≥дв≥дувань ¤к мережевих, так ≥ оф-лайнових «ћ≤,
що мають web-верс≥њ.
“ак, за п≥втора року п≥сл¤ створенн¤ мережевоњ верс≥њ Ђƒн¤ї (3 кв≥тн¤ 1998
року) њњ аудитор≥¤ зб≥льшилас¤ з дек≥лькох сотень в≥дв≥дувач≥в до двох тис¤ч.
ћаксимальне число в≥дв≥дувач≥в на сайт≥ Ђƒн¤ї було зареЇстроване 26 жовтн¤ 1999
року Ч 2195. ÷ей показник тривалий час не могло побити жодне мережеве виданн¤.
Ќайц≥кав≥шим Ї те, що мережеву верс≥ю Ђƒн¤ї б≥льше читають у —Ўј, н≥ж в
”крањн≥: число в≥дв≥дувач≥в ≥з комерц≥йних та осв≥тн≥х установ —получених
Ўтат≥в становить 19,62%, а з ”крањни Ч 16,09%. Ђƒеньї в ≤нтернет≥ читають не
лише в ™вроп≥, јмериц≥ й –ос≥њ, але й в таких Ђекзотичнихї крањнах ¤к
≤ндонез≥¤, ƒом≥н≥канська –еспубл≥ка, увейт, Ќ≥гер≥¤ та ≥нш≥. ≤ так само
стосовно рейтингу б≥льшост≥ пол≥тичних ресурс≥в. ќтже виникаЇ ц≥лком слушне
питанн¤ Ц ¤кщо й створюЇтьс¤ пол≥тичний ресурс, то ¤ка Ї в≥рог≥дн≥сть того, що в≥н
знайде свою аудитор≥ю, а ¤кщо розгл¤нути це питанн¤ в трохи вужчому аспект≥ Ц
чи знайде в≥дв≥дувач сайту присв¤ченого конкретн≥й людин≥ Ц пол≥тику ту
≥нформац≥ю заради ¤коњ в≥н туди прийшов, ≥ ¤ке враженн¤ створить те, що в≥н
зможе там прочитати. “обто наск≥льки
впливаЇ ≤нтернет на створенн¤ ≥м≥джу окремо вз¤того пол≥тика?
3. —учасн≥ пол≥тики в ≤нтернет≥ та законом≥рност≥ њх приходу до мереж≥.
Ѕудь ¤ка людина звичайно
п≥клуЇтьс¤ про те, ¤к його оц≥нюють ≥нш≥. “им б≥льше, ¤кщо в≥н - публ≥чний
пол≥тик. ”с≥л¤к≥ рейтинги попул¤рност≥ за останн≥ роки вже пор¤дком набридли.
“им б≥льше т≥, котр≥ зроблен≥ мало- профес≥йно ≥ часто вигл¤дають ангажованими
й упередженими. Ќа початку червн¤ в≥дбулас¤ презентац≥¤ нових п≥дход≥в у
досл≥дженн≥ украњнських пол≥тик≥в, орган≥зована кињвським јгентством
√уман≥тарних “ехнолог≥й. як акцентували орган≥затори, јгентство спробувало
зробити принципово ≥нше, чим просте визначенн¤ рейтингу. √оловною задачею
њхнього досл≥дженн¤ було проанал≥зувати образ пол≥тика через р¤д обраних характеристик
≥ оц≥нити образи сьогодн≥шн≥х пол≥тик≥в по цих характеристиках шл¤хом
опитуванн¤ б≥льш п'¤тдес¤тьох головних редактор≥в ≥ журнал≥ст≥в ведучих
кињвських видань.
”сього було оц≥нено 26 в≥домих пол≥тик≥в, що найб≥льше
часто згадуютьс¤ в прес≥. “ут ¤
навожу лише перших трьох з них:
Ћеон≥д учма
Ћ≥дируючою рисою образа Ї авторитетн≥сть. р≥м того,
найчаст≥ше одержувало вищу оц≥нку реформаторство ѕрезидента. ”часниками
опитуванн¤ також високо був оц≥нений патр≥отизм ≥ профес≥онал≥зм Ћеон≥да учми.
Ќейтрально оц≥нювалис¤ ≥нтелектуальн≥сть ≥
харизматичн≥сть цього пол≥тика. ƒосить низьку оц≥нку одержала в≥дкрит≥сть
Ћеон≥да ƒаниловича ≥ здатн≥сть стати пол≥тиком нового покол≥нн¤.
≤ван ѕлющ
¬ образ≥ ≤вана —тепановича найб≥льш високу оц≥нку
одержали так≥ риси образа, ¤к патр≥отизм в≥дкрит≥сть ≥ авторитетн≥сть.
Ќейтральну оц≥нку журнал≥сти поставили харизматичност≥ кер≥вника ¬ерховноњ
–ади.
—ередню оц≥нку одержали реформаторство,
≥нтелектуальн≥сть ≥ патр≥отизм ≤вана ѕлюща. «датн≥сть сп≥кера стати пол≥тиком
нового покол≥нн¤ найчаст≥ше оц≥нювалас¤ ¤к нульова.
ќлександр ¬олков
ќлександр ћихайлович одержав досить високу оц≥нку
харизматичност≥ ≥ максимальну - авторитетност≥. ” той же час по патр≥отичност≥
≥ в≥дкритост≥ в нього навр¤д чи не найнижч≥ показники.
—ередню оц≥нку одержали так≥ риси, ¤к реформаторство,
≥нтелектуальн≥сть профес≥онал≥зм ≥ здатн≥сть стати пол≥тиком нового покол≥нн¤.
’то ж перший ?
–езультати досл≥дженн¤ образ≥в пол≥тик≥в показали, що
л≥дируюче положенн¤ по сукупн≥й оц≥нц≥ р≥зних характеристик безсумн≥вним
л≥дером Ї прем'Їр-м≥н≥стр ¬≥ктор ёщенко. ¬≥н л≥дируЇ практично за вс≥ма
показниками, уступаючи в харизматичност≥ лише Ќатал≥њ ¬≥тренко. Ѕезсумн≥вними
патр≥отами вважаютьс¤ Ћеон≥д равчук ≥ Ћеон≥д учма. ѕо чесност≥ ≥ в≥дкритост≥
перед ус≥х, п≥сл¤ прем'Їра, члени його каб≥нету - ёр≥й ™хануров ≥ —ерг≥й
“≥г≥пко.
ѕо авторитетност≥ позиц≥њ прем'Їр-м≥н≥стра ≥
ѕрезидента безсумн≥вн≥. –еформаторами ≥ профес≥оналами залишаютьс¤ практично
вс≥ члени ур¤ду, в≥дпов≥даючи ≥ чеканн¤м Ђпол≥тик≥в нового покол≥нн¤ї. ƒо
розр¤ду ≥нтелектуал≥в експерти в≥днесли ¬≥ктора ёщенко, —ерг≥¤ “ерьох≥на ≥
—ерг≥¤ “≥г≥пко. ѕол≥тик з найб≥льш ст≥йким образом - ќлександр ћороз.
“ака оц≥нка украњнських пол≥тик≥в - одна з перших,
однак можна спод≥ватис¤, що даний тип пер≥одичного досл≥дженн¤ стане важливим
≥нструментом незалежноњ оц≥нки образ≥в украњнських пол≥тик≥в, адже образ
пол≥тика - Їдина реальн≥сть, що п≥знають виборц≥, що робл¤ть св≥й виб≥р.
суб'Їкти але тут ми бачимо лише, так би мовити, њх УпасивнуФ на¤вн≥сть. ÷ей
рейтинг було проведено перед виборами ≥ б≥льше не було повторено, хоча в цьому
був би певний сенс. ≤ взагал≥ то в≥дображенн¤ пол≥тичного житт¤ крањни в мереж≥
на мою думку позитивним чином вплинуло б на розвиток ”крањнськоњ пол≥тики ¤к
такоњ. ƒо того ж самого висновку прийшов У ом≥тет виборц≥в ”крањниФ, ¤кий створив портал (до реч≥, перший д≥йсно
пол≥тичний) Ђѕол≥тична ”крањнаї. ÷ей портал Ї частиною ≥нформац≥йного проекту,
¤кий вт≥люЇтьс¤ в житт¤ ¬” при спри¤нн≥ Ѕританського посольства. јдреса цього
порталу www.polit.com.ua. ƒаний сервер м≥стить
дов≥дкову та ≥нформац≥йну частини, на ¤ких ус≥ користувач≥ мереж≥ ≤нтернет, а
найперше пол≥тики, громадськ≥ д≥¤ч≥, журнал≥сти, зможуть знайти майже усю
потр≥бну ≥нформац≥ю, що стосуЇтьс¤ пол≥тичного житт¤ держави, щоденних новин
про д≥¤льн≥сть ¬ерховноњ –ади, та рег≥ональних новин.† ўодо дов≥дковоњ частини, то на н≥й м≥ститьс¤ ≥нформац≥¤
про всеукрањнськ≥, рег≥ональн≥ громадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, парт≥њ,
дов≥дки про п≥дприЇмства, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, ≥ персонал≥њ (тут ми знову бачимо ту Ђпасивнуї на¤вн≥сть, хоча ≥
≥нформац≥њ поданоњ там не так багато). ќсоблив≥сть Уѕол≥тичноњ ”крањниФ пол¤гаЇ
у тому, що кожен бажаючий може занести власне пов≥домленн¤ в будь-¤кий розд≥л.
«агалом, сервер Уѕол≥тична ”крањнаФ серед под≥бних дов≥дково-≥нформац≥йних
всеукрањнських портал≥в у рейтингу в≥дв≥дуваност≥ займаЇ друге м≥сце.
ќтже, на перший погл¤д здаЇтьс¤, що в сучасному пол≥тичному ”анет≥
Ђлицьї† немаЇ. јле чи це д≥йсно так?
ѕ≥сл¤ досить таки кроп≥ткого пошуку мною було знайдено дек≥лька сайт≥в наших
”крањнських пол≥тик≥в. јле, нажаль, њх не так багато ¤к того не ст≥льки хот≥лос¤
б, ск≥льки було б потр≥бно, та ще й дос≥ по¤ва нових викликаЇ певн≥ почутт¤ у
украњнських журнал≥ст≥в. як, наприклад, тод≥, у
жовтн≥ минулого року, коли в≥дгукнувшись на по¤ву сайта (але, скор≥ше, не сайту
а просто ≥нформац≥йноњ стор≥нки) ™вген≥¤ ћарчука в ≤нтернет, газета (а скор≥ше
нав≥ть ¬еб-видавництво) "ƒень" процитувала його слова: "ѕрих≥д в
≤нтернет украњнських пол≥тик≥в зробить њњ (пол≥тику) б≥льш в≥дкритоњ ≥
доступний р¤довим громад¤нам крањни, а також змусить пол≥тик≥в зрозум≥ти, що
вони знаход¤тьс¤ перед ус≥м св≥том ≥ повинн≥ бути готов≥ в≥дпов≥дати на
будь-¤к≥ питанн¤". “од≥ багато говорили про поширенн¤ практики
використанн¤ ≤нтернет дл¤ публ≥кац≥њ "гар¤чих" матер≥ал≥в, що
"по¤ва ≤нтернет знаменувала зникненн¤ тотал≥таризму ¤к теоретичноњ
можливост≥ дл¤ сусп≥льств, що дос¤гли визначеного р≥вн¤ економ≥чного ≥
техн≥чного розвитку". « тих п≥р пройшло вже дек≥лька рок≥в, чималий
терм≥н. јле чи багато було зроблено з того, що було пророчено? Ќа††
жаль, владу ≥мущ≥, ви¤вилис¤ байдуж≥ до можливостей, наданих ≤нтернетом.
« пол≥тик≥в першоњ дес¤тки у 1998 роц≥, власн≥ ≥нформац≥йн≥ ресурси в мереж≥
мав, сл≥дом за ћарчуком (сайт ¤кого виник першим), т≥льки ћороз. ѕро що
говорити, ¤кщо ще й дос≥ не вийшов сайт адм≥н≥страц≥њ ѕрезидента, ¤кий вже
другий р≥к знаходитьс¤ у стад≥њ розробки. ¬≥дпов≥дн≥ служби ¬ерховноњ –ади
демонструють куди б≥льший профес≥онал≥зм в цьому план≥, бо сайт ¬ерховноњ ради
виник чи не найпершим серед украњнських пол≥тичних сайт≥в.≤ ось виникаЇ
питанн¤: нав≥що нам численн≥ ≥ недешев≥ структури на зразок Ќац≥онального агентства
по ≥нформатизац≥њ. ѕо мереж≥ йде чутка, що сайт Ћеон≥да учми вже готовий ≥
об≥йшовс¤ в≥н бюджету у 120 тис¤ч долар≥в, але адм≥н≥страц≥¤ н≥¤к не
визначитьс¤ з≥ зм≥стом - ¤ку ≥нформац≥ю можна розм≥щати, а ¤ку - н≥. ¬ажко не
погодитис¤ з думкою, що головна причина байдужост≥ украњнських пол≥тик≥в до
≤нтернет у наступному: "за дл¤ в≥дщипуванн¤ Уд≥точкам на цукерки" в≥д
бюджетних поток≥в ≤нтернет не потр≥бний. “ам роль грають зовс≥м ≥нш≥
механ≥зми..." (УƒеньФ). ¬≥дкрит≥сть, орган≥чно властивий ≤нтернет, б≥льшост≥
наших пол≥тик≥в ≥ даром не потр≥бна, нав≥ть шк≥длива. ≤ тон тут, ¤к н≥ сумно,
але доведено фактами, задаЇ сам ѕрезидент.
јле власних сайт≥в не мають нав≥ть т≥, кому, ¤к
здавалос¤, це конче необх≥дно Ц тобто громад¤нськ≥ обФЇднанн¤, парт≥њ та ≥нш≥
структури. “ак, де¤ка к≥льк≥сть ≥нформац≥йних ресурс≥в, присв¤чених њхн≥й
д≥¤льност≥ Ї. јле к≥льк≥сть та ¤к≥сть наст≥льки мал≥....† ƒан≥ рейтинговоњ системи PING дуже
красномовн≥: з дек≥лькох дес¤тк≥в сайт≥в хоч ск≥льки-небудь пом≥тний ≥нтерес
викликають буквально пара-тр≥йка, причому "пом≥тний" - це в≥д сили
п≥всотн≥ в≥дв≥дувач≥в за день(УнормальнийФ рейтинг сайту вважаЇтьс¤ вищим за
500 чол./день). ” чому причина? —хоже, у пропонован≥й ≥нформац≥њ. ¬≥зьмемо,
наприклад, сайт "ќб'Їднаного прес-центру†
"¬ыборы
99" . ќрган≥заторами цього ресурси було визначено його мету ¤к:
У... - створенн¤ недержавного, позапарт≥йного, позаблокового прес-центру дл¤
оперативного, неупередженого й об'Їктивного висв≥тленн¤ ходу виборчоњ боротьби,
нагромадженн¤, анал≥зу ≥ наданн¤ «ћ≤ й окремим журнал≥стам достов≥рноњ
≥нформац≥њ про виборчий процес у вс≥х рег≥онах ”крањни". ¬иход¤чи з
дизайну сайту та взагал≥ його зовн≥шнього вигл¤ду, грошей дл¤ його створенн¤
витрачаЇтьс¤ чимало. ≤ ¤кий же був результат? "јнал≥з даних соц≥олог≥чного
досл≥дженн¤ показав, що у випадку вибор≥в президента ”крањни пр¤мим
голосуванн¤м л≥дером серед кандидат≥в на цю посаду Ї д≥ючий президент ”крањни
Ћеон≥д учма. «а його кандидатуру готов≥ проголосувати 19,6% опитаних".
Ќаведен≥ результати опитувань, надан≥ ф≥рмою "—оцис-√еллап", зг≥дно
¤ким, знов-таки, Ћеон≥д учма перед на б≥лому кон≥, Ќатал¤ ¬≥тренко на другому
м≥сц≥, ≥ т.д..
јле певне непорозум≥нн¤ чекаЇ нас пр¤мо на тому ж
сайт≥ - кожен бажаючий може вз¤ти участь у в≥ртуальному голосуванн≥ на ту ж
саму тему. ≤ подивитис¤ результат: ™вген≥й ћарчук - 37.9%, ќлександр ћороз -
22.4%, Ћеон≥д учма - 8.6%, тобто результати зовс≥м ≥нш≥. ќдразу спадаЇ на
думку питанн¤ - в≥дк≥л¤ така волаюча р≥зниц¤? јле жодних коментар≥в
орган≥затор≥в проекту ми не бачимо. јле Ї певний недол≥к опитувань в ≤нтернет -
занадто вузька ≥ специф≥чна аудитор≥¤. јле в них Ї одне величезне принципове
достоњнство - повна прозор≥сть. “обто проголосував - в≥дразу побачив, ¤к
додалас¤ одиничка на користь "твого" кандидата. јле занадто багато
тод≥ було св≥дчень на користь того, що "дан≥" цих, так би мовити,
соц≥олог≥чних досл≥джень† фальсиф≥куютьс¤
на користь одного з кандидат≥в. ј отже одним з головних недол≥к≥в ц≥Їњ системи
це несвоЇчасна (а ≥нод≥ ≥ зовс≥м њњ в≥дсутн≥сть)реакц≥¤ на запитанн¤ щодо цього
простих користувач≥в. ўе один приклад анал≥зу - проект "јнтикандидат"
. јнон≥мна група не скупитьс¤ на† слова,
вони визначають свою мету так: "...наповнювати ≥нформац≥йний прост≥р
матер≥алами, ¤к≥ б спонукали виборц≥в в≥ддати переваги кандидату, що вже
визначивс¤ з геопол≥тичними ор≥ентирами, знаЇ проблеми, маЇ реальний м≥жнародний ≥м≥дж, вм≥е сп≥впрацювати з
фах≥вц¤ми св≥тового р≥вн¤... ¬≥дкрита ≥нформац≥¤ ..без пр¤мого нав¤зуванн¤
оц≥нок... Ўл¤х у нас один - людська г≥дн≥сть, статок - ... мати виб≥р, г≥дний
громад¤нина ”крањни".
Ќа перший погл¤д здаЇтьс¤, люди ¤к≥ створювали цей
ресурс постаралис¤, з≥бравши чимал≥ УдосьЇФ на претендент≥в (наприклад Ц ћарчук:
б≥л¤ 76 000 друкованих знак≥в, ј. ћороз: 40500 знак≥в). ќднак ви¤вилос¤, що
авторами були просто вз¤ти уривки статей, критичних матер≥ал≥в, ≥нод≥ нав≥ть не
в≥дредагованих, просто з≥браних в одну купу. ѕо 35-40 тис¤ч символ≥в
присв¤чений ¬≥тренко ≥ —имоненко. јнал≥з розд≥лу "ѕрезидент ”крањни Ћеон≥д
ƒанилович учма" з огл¤ду на попередньо-прочитан≥, неспод≥ванок не прин≥с:
н≥чого гострого, критичного там нема ≥ зак≥нчуЇтьс¤ це все так† "...ѕ≥дсумки опитуванн¤ читач≥в
показали: 67% - за учму...".† ≤ знову
та ж парадоксальна ситуац≥¤ - результати в≥ртуальних голосувань, з ¤кими можна
ознайомитис¤ на сайте, демонструють зовс≥м ≥ншу картину. Ќа питанн¤ "’то
буде наступним ѕрезидентом ”крањни?" т≥льки 10% опитаних в≥дпов≥дають
" учма". Ѕ≥льш≥сть в≥ддаЇ перевагу ћорозов≥ ≥ —имоненко. Ќа питанн¤:
"’то з кандидат≥в у ѕрезиденти прин≥с найб≥льшу користь ”крањн≥?" -
знову-таки т≥льки 9.5% опитаних назвали нин≥шнього ѕрезидента. ѕерш≥ три м≥сц¤
розд≥лили ћарчуку, ћороз ≥ —имоненко. ѕ≥сл¤ ознайомленн¤ з цим сайтом виникаЇ
ч≥тке враженн¤, що авторами даного Ї скор≥ш за все нац≥онал-демократи.† ¬исновки, ¤к≥ можна зробити щодо цих двох,
схожих по сут≥ та напр¤мленост≥ ресурс≥в, так≥:
Ј
≤снуЇ
≥нтерес до ≤нтернет ¤к до механ≥зму створенн¤ в≥дкритого цив≥льного сусп≥льства
з боку найб≥льш активноњ в економ≥чному ≥ пол≥тичному план≥ частини
сусп≥льства.
ј на останнЇ Ц зараз цих ресурс≥в не ≥снуЇ, вони
або закрит≥ зовс≥м, або ведуть на ≥ншу стор≥нку, зовс≥м не присв¤чену пол≥тиц≥.
ќтже, вище було розгл¤нуто б≥льше УќбТЇктнуФ
частину пол≥тичного ”анету н≥ж У—убТЇктнуФ. «араз ¤ спробую дати б≥льш
конкретний анал≥з ресурс≥в присв¤чених конкретним лиц¤м або ними ж створен≥ та
спробую простежити законом≥рност≥ њх виниканн¤ та в≥дпов≥дн≥сть њх ¤кост≥
експектац≥¤м в≥дв≥дувач≥в.
« наближенн¤м вибор≥в ми простежуЇмо рост
активност≥ сучасних пол≥тик≥в в ≤нтернет≥. ¬иникають сайти ¬олодимира ќл≥йника,
јнатол≥¤ ћатв≥Їнко, ћихайла ѕавловського. ѕобудован≥ вони за б≥льш-менш схожою
схемою Ц це б≥ограф≥¤ кандидата або пол≥тика, головн≥ засади його майбутньоњ
д≥¤льност≥ в раз≥ вибору його на посаду ѕрезидента ”крањни, часто це розд≥л з
фотограф≥¤ми, секц≥¤ новин, а взагал≥ кожний окремий сайт маЇ своњ особливост≥
Ц отже нижче ¤ спробую подати анал≥з кожного сайту, та досл≥дити ¤к може подана
там ≥нформац≥¤ впливати на створенн¤ пол≥тичного ≥м≥джу того чи ≥ншого
кандидата.
як вже було зазначено, одним з найперших було створено сайт ™вген≥¤ ћарчука.
ќдночасно з його виникненн¤м була проведена перша в ”крањн≥ онлайн-конференц≥¤
присв¤чена саме пол≥тичному життю крањни в глобальн≥й мереж≥. ѓњ пров≥в власне
™вген ћарчук. ѕрот¤гом 1 години 40 хвилин (ст≥льки тривала конференц≥¤) в≥н
встиг в≥дпов≥сти на 90 запитань. ѓх ставили головним чином журнал≥сти иЇва та
рег≥он≥в, студенти, депутати, приватн≥ особи ≥з ‘ранц≥њ, —Ўј та Ќ≥меччини. ѕри
цьому вони могли бачити свого сп≥врозмовника за допомогою веб-камери. ѕеред
початком ≥нтернет-конференц≥њ ™.ћарчук, пов≥домив, що "св≥домо" став
≥н≥ц≥атором проведенн¤ такоњ конференц≥њ й вир≥шив надати можлив≥сть ус≥м
бажаючим звернутис¤ до нього "безпосередньо". "ѕол≥тична ел≥та в
нас закрита в≥д сусп≥льства", - сказав в≥н. "ћ≥ж пол≥тиком ≥ народом
у б≥льшост≥ випадк≥в сто¤ть посередники, серед ¤ких ≥нод≥ й засоби масовоњ
≥нформац≥њ. ¬они беруть на себе функц≥ю тлумаченн¤ думок ≥ позиц≥й пол≥тик≥в. ≤
не завжди робл¤ть це вдало."†
≤нтернет, за його словами, Ї ≥нформац≥йним вим≥ром свободи на пороз≥ ’’≤
стол≥тт¤ й техн≥чним забезпеченн¤м в≥дкритост≥ ”крањни дл¤ св≥ту.† "”крањнськ≥ пол≥тики, рухаючись у ’’≤
стол≥тт¤, мають тримати в руц≥ не булаву, а комп'ютер. ћожливо, згодом, ≥
комп'ютер в≥тчизн¤ного виробництва," - додав депутат. ѕрисутн≥м
журнал≥стам ™.ћарчук, ¤кий ран≥ше за¤вив про нам≥р балотуватис¤ на
президентських виборах-99, сказав, що н≥хто, кр≥м нього, не Ї "прох≥дною
особою" в≥д правих центрист≥в. ¬≥н вважаЇ, що в його особ≥ народ знайде
"й сильну руку, й сильну волю, й сильне бажанн¤ навести лад. јле за
п≥дтримки людей ≥ без введенн¤ надзвичайних стан≥в."† ¬≥дпов≥даючи на запитанн¤ про можлив≥сть
швидкого виходу ”крањни з кризи, ™.ћарчук за¤вив, що це неможливо, хоч би там
хто став президентом. "Ќадто далеко все зайшло. јле за п≥дтримки народу,
пол≥тичних парт≥й ≥ громадських орган≥зац≥й за один-два роки справу можна
повернути в кращий б≥к", - зазначив в≥н. —творювати свою парт≥ю ™.ћарчук
"поки що не збираЇтьс¤". Ќа виборах в≥н розраховуЇ на п≥дтримку
"не запол≥тизованих" верств населенн¤ та молод≥.† √оловною своЇю ≥деЇю в≥н назвав реформуванн¤
податковоњ пол≥тики загалом. ћарчук виступаЇ за ухваленн¤ ѕодаткового кодексу й
створенн¤ податковоњ атмосфери, ¤ка спри¤ла б розвитков≥ малого та середнього
б≥знесу, а не "податкового терору, ¤кий спостер≥гаЇтьс¤ тепер".† √олова ом≥тету ¬– з питань соц≥альноњ
пол≥тики також вважаЇ за необх≥дне реформувати виконавчу владу,
декрим≥нал≥зувати њњ та оновити молодими кадрами. јдм≥н≥страц≥¤ президента, на
його думку, маЇ втратити статус "псевдо пол≥тбюро".† ™.ћарчук вважаЇ, що необх≥дно "навчитис¤
жити своњм розумом, а до порад ћ¬‘ та ≥нших прислухатис¤, але не виконувати њх
¤к директиви. Ќеобх≥дно сп≥впрацювати з≥ вс≥ма м≥жнародними ф≥нансовими та
банк≥вськими ≥нституц≥¤ми, але щоб н≥хто не ставив нам умов, ¤к жити", -
сказав в≥н. ўодо ставленн¤ до депутатськоњ недоторканност≥, ™.ћарчук зазначив,
що "проти" њњ скасуванн¤ взагал≥ й "за" квал≥ф≥кований
розгл¤д у кожному конкретному випадку. ¬≥н пов≥домив, що в числ≥ понад 150
депутат≥в ¬ерховноњ –ади п≥дписав пропозиц≥ю про зм≥ну р≥вн¤ та обс¤г≥в
депутатськоњ недоторканност≥ у б≥к њњ зменшенн¤.† «≥ скасуванн¤м смертноњ кари в ”крањн≥, на
його думку, посп≥шати не треба, необх≥дно "провести референдум ≥ спитати
думку народу".† р≥м того ™.ћарчук
висловивс¤ за необх≥дн≥сть створенн¤ в майбутньому профес≥йноњ арм≥њ. Ќин≥, на
його думку, дл¤ цього немаЇ економ≥чних можливостей.† «а даними компан≥њ "√лобал ёкрейн",
¤ка забезпечувала техн≥чну п≥дтримку проведенн¤ ≥нтернет-конференц≥њ, за њњ
ходом спостер≥гало 50 тис¤ч ос≥б з ”крањни та багатьох крањн св≥ту.† ¬она передбачаЇ так званий пр¤мий еф≥р з в≥домими
пол≥тиками, б≥знесменами, з≥рками з св≥ту мистецтва ≥ спорту. ѕерша
Ђтренувальнаї ≥нтернет-конференц≥¤ пройде за участю генерального директора
компан≥њ Ђ√лобал ёкрейнї ёр≥¤ оржа.† Ч
«а ≥деЇю, перша конференц≥¤ в ≤нтернет≥ повинна була в≥дбутис¤ з ѕрезидентом
”крањни Ћеон≥дом учмою. јле на нашу пропозиц≥ю ми дос≥ не отримали ан≥
негативноњ, ан≥ позитивноњ в≥дпов≥д≥, говорив директор агентства ’ањм
Ўапошник.† як вже зазначалос¤ вище, на
в≥дм≥ну в≥д ус≥х в≥домих пол≥тик≥в «аходу ≥ —Ќƒ, ѕрезидент ”крањни не маЇ web-стор≥нки в ≤нтернет з≥
своЇю б≥ограф≥Їю, програмними статт¤ми й авторськими матер≥алами† “е, що голова ом≥тету ¬ерховноњ –ади з
питань соц≥альноњ пол≥тики та прац≥, колишн≥й прем'Їр-м≥н≥стр ”крањни ™вген
ћарчук Ч перший украњнський пол≥тик, ¤кий не побо¤вс¤ вийти в ≤нтернет ≥
встановити зворотн≥й зв'¤зок з≥ своњми реальними й потенц≥йними виборц¤ми,
св≥дчить про те, що в≥н досить см≥лива людина. јдже питанн¤ ≥нод≥ ставл¤ть дуже
безсторонн≥. Web-стор≥нка ™вгена ћарчука на той день†
встановила рекорд за к≥льк≥стю в≥дв≥дувань пол≥тичних стор≥нок в
”крањн≥: 6000 за 65 дн≥в. ¬≥дв≥дувачами стали, в основному, приватн≥ особи з
”крањни, —Ўј, ¬еликоњ Ѕритан≥њ й анади.†
р≥м того, web-стор≥нка ™.ћарчука ув≥йшла до першоњ тридц¤тки рейтингу за к≥льк≥стю в≥дв≥дувань
серед крањн —Ќƒ. «а р≥зними п≥драхунками, сьогодн≥ в ”крањн≥ в≥д 50 до 150
тис¤ч користувач≥в ≤нтернет ≥ до п≥вм≥льйона тих, хто пост≥йно отримуЇ
≥нформац≥ю з ц≥Їњ системи. ” в≥дсотковому в≥дношенн≥ це 0,8% украњнського
населенн¤. ¬ розвинутих крањнах показники вищ≥: в —Ўј Ч б≥льш н≥ж 20%, в ™вроп≥
Ч 15%. ” всьому св≥т≥ б≥льше н≥ж 300 млн. людей т≥Їю або ≥ншою м≥рою пов'¤зан≥
з ≤нтернет. ќтже ћарчук по праву вважаЇтьс¤ першим пол≥тиком ¤кий за¤вив про
себе в ≤нтернет. ƒал≥ сайти пол≥тичних д≥¤ч≥в почали виникати дуже швидко.
ќдним з наступних був сайт јнатол≥¤ ћатв≥Їнко.
(http://www.matvienko.kiev.ua/)
ƒизайн цього сайту в≥дпов≥даЇ основним стандартам
загально визнаним в ≤нтернет, отже можно сказати, що сайт робила людина або
студ≥¤ ¤ка розум≥ла що та дл¤ чого вона робить. “рохи г≥рш≥ справи з≥ зм≥стом Ц
ƒуже багато розд≥л≥в присв¤чено парт≥њ У—оборФ (хоча стор≥нка оф≥ц≥йно
присв¤чена саме пол≥тичному д≥¤чу), до того ж написано це все дуже сухо й коротко,
нав≥ть занадто оф≥ц≥йно. ¬ структуру нав≥ть включено текст за¤ви дл¤ вступу до
парт≥њ. ќкремий розд≥л присв¤чений д≥¤льност≥ ћатв≥Їнко в р≥зних закладах та
установах. ™ також окремий розд≥л фотоарх≥ву, що охоплюЇ весь пер≥од житт¤.
“акож окремим посиланн¤м вид≥лено розд≥л публ≥кац≥й, де окреме м≥сце присв¤чено
саме ≤нтернет публ≥кац≥¤м (до реч≥ небагато пол≥тичних сайт≥в мають так≥
посиланн¤). “акож Ї так званий Упрес-центрФ, але при перев≥рц≥ ви¤вл¤Їтьс¤, що
це звичайна гостьова книга, до того ж ≥ не оновлювана досить таки давно. ÷ей
сайт можна в≥днести до групи Упост≥йнихФ сайт≥в, тобто сайт≥в ¤к≥ були створен≥
дл¤ пост≥йного ≥снуванн¤ в мереж≥, на в≥дм≥ну в≥д, так би мовити, УрекламнихФ,
¤к≥ були створен≥ саме перед виборами кандидатами на пост ѕрезидента ”крањни.
ƒизайн сайту, його вм≥ст, св≥домо та п≥дсв≥домо впливають на сприйн¤тт¤
користувачем власника цього ресурсу, ≥, звичайно ж, окреме м≥сце займаЇ його
б≥ограф≥¤ Ц звичайно це перше на що звертаЇ увагу людина ¤ка прийшла з метою
д≥знатис¤ про людину. ќсь ¤к подаЇтьс¤ б≥ограф≥¤ јнатол≥¤ ћатв≥Їнка:
јнатол≥й ћатв≥Їнко народивс¤ 22 березн¤ 1953 року
в м≥стечку Ѕершадь ¬≥нницькоњ област≥. Ѕатько - —ерг≥й узьмович Ц працював до
виходу на пенс≥ю роб≥тником на Ѕершадськ≥й меблев≥й фабриц≥, мати - ћар≥¤
ѕавл≥вна - працювала на тому ж п≥дприЇмств≥ бухгалтером.† « 1960 по 1970 р≥к јнатол≥й ћатв≥Їнко
навчаЇтьс¤ у Ѕершадськ≥й середн≥й школ≥. ѕ≥сл¤ њњ зак≥нченн¤ вступаЇ до
Ћьв≥вського с≥льськогосподарського ≥нституту на факультет механ≥зац≥њ
с≥льського господарства. “ут в≥н здобув спец≥альн≥сть ≥нженера - механ≥ка.
Ќавчавс¤ в≥дм≥нно, був одним з претендент≥в на Ћен≥нську стипенд≥ю, але не
отримав њњ через те, що виступив з р≥зкою критикою ком≥тету комсомолу
≥нституту. ” роки навчанн¤ активно займавс¤ науковою роботою. ¬иступав за
футбольну команду ≥нституту. Ќа п'¤тому курс≥ одруживс¤. ƒружина ќльга також
навчалас¤ у Ћьвов≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ≥нституту в 1975 роц≥ молоде подружж¤
ћатв≥Їнк≥в повертаЇтьс¤ до р≥дноњ Ѕершад≥. јнатол≥й починаЇ працювати ≥нженером
у шл¤ховому управл≥нн≥. ” 1976 роц≥ в с≥м'њ ћатв≥Їнк≥в народивс¤ син ¬≥ктор. ”
1977 роц≥ молодь Ѕершадського району обираЇ јнатол≥¤ ћатв≥Їнка першим
секретарем райкому комсомолу.† ” 1980
роц≥ в≥н був обраний другим секретарем ¬≥нницького обкому комсомолу. —≥м'¤
ћатв≥Їнка перењздить до ¬≥нниц≥, де отримуЇ першу власну квартиру. ” 1981 роц≥
у ћатв≥Їнк≥в народжуЇтьс¤ другий син - ѕавло.†
” 1985 роц≥ јнатол≥й ћатв≥Їнко обираний секретарем ÷ комсомолу ”крањни.
” 1988 роц≥ в≥н вступаЇ до асп≥рантури ¬ищоњ парт≥йноњ школи ≥ готуЇ дисертац≥ю
з проблем економ≥ки.† ” 1989 роц≥ на
перших альтернативних виборах з к≥лькох кандидатур јнатол≥й ћатв≥Їнко
обираЇтьс¤ першим секретарем ÷ комсомолу ”крањни.† ” 1990 роц≥ јнатол≥й ћатв≥Їнко обираний
народним депутатом ”крањни по Ѕершадському виборчому округу. ” ¬ерховн≥й –ад≥
12-го скликанн¤ в≥н очолюЇ ом≥с≥ю у справах молод≥. ” 1994 роц≥ јнатол≥й
ћатв≥Їнко створюЇ ‘онд п≥дтримки розвитку мистецтв, д≥¤льн≥сть ¤кого була
спр¤мована на матер≥альну допомогу молодим талановитим особистост¤м ≥ творчим
колективам. ” 1995Ц1996 роках јнатол≥й ћатв≥Їнко - заступник √олови
Ќародно-демократичного обСЇднанн¤ УЌова ”крањнаФ. ” лютому 1996 року
створюЇтьс¤ Ќародно-демократична парт≥¤, јнатол≥¤ ћатв≥Їнка обирають њњ
√оловою. ¬перше в ≥стор≥њ ”крањни јнатол≥й ћатв≥Їнко намагаЇтьс¤ створити
масову парт≥ю, ¤ка сполучала б публ≥чних пол≥тик≥в першоњ демократичноњ хвил≥,
прагматик≥в-б≥знесмен≥в та кращу частину чиновництва. Ќа другому зТњзд≥ Ќƒѕ у
червн≥ 1997 року в≥н виступаЇ з р≥зкою критикою корумпованого премТЇр-м≥н≥стра
”крањни ѕ.Ћазаренка. ¬супереч власн≥й вол≥ ѕрезидент Ћ. учма змушений зв≥льнити
премТЇра. ” червн≥ 1996 јнатол≥й ћатв≥Їнко призначаЇтьс¤ головою ¬≥нницькоњ
облдержадм≥н≥страц≥њ ≥ працюЇ на ц≥й посад≥ до кв≥тн¤ 1998 року. «а рахунок
наведенн¤ елементарного пор¤дку йому вдаЇтьс¤ суттЇво покращити економ≥чну
ситуац≥ю в област≥. Ќа виборах 1998 року до ¬ерховноњ –ади ”крањни 14 скликанн¤
јнатол≥й ћатв≥Їнко знову перемагаЇ в одномандатному окруз≥, ¤кий охоплюЇ п'¤ть
район≥в ¬≥нниччини, ≥, прийшовши у парламент, очолюЇ фракц≥ю Ќƒѕ. 15 травн¤
1999 року на IV зСњзд≥ Ќƒѕ јнатол≥й ћатв≥Їнко добров≥льно склав повноваженн¤ √олови парт≥њ
та вийшов з њњ лав, не погодившись з прийн¤тим внасл≥док грубого тиску з боку
виконавчоњ влади р≥шенн¤м зСњзду п≥дтримати нин≥ д≥ючого ѕрезидента Ћеон≥да
ƒаниловича учму на президентських виборах у жовтн≥ 1999 року. —ьогодн≥
народний депутат ”крањни јнатол≥й ћатв≥Їнко Ї √оловою ”Ќѕ "—ќЅќ–".
¬икладено коротко й оф≥ц≥йно, саме дл¤ того щоб
задовольнити ц≥кав≥сть конкретного користувача, отже в ц≥лому цей сайт створюЇ
ц≥лком позитивне враженн¤. јле маЇ в≥н ≥ певн≥ недол≥ки Ц ¤к ≥ б≥льш≥сть
(нажаль) сайт≥в в≥н не оновлювавс¤ вже досить таки давно.
Ќаступним мною було розгл¤нуто сайт ћихайла
ѕавловського.
(http://www.pavlovsky.kiev.ua/)
…ого дизайн, мТ¤ко кажучи, не Ї найкращим з ус≥х
розгл¤нутих.
јле не зважаючи на те, його зм≥ст (¤кий, до реч≥,
подано на трьох мовах, чого ¤ не побачив на жодному кр≥м цього) ц≥лком в≥дпов≥даЇ своЇму призначенню. Ќа перш≥й стор≥нц≥ ми бачимо
фотограф≥ю (нажаль не дуже ¤к≥сну) самого ѕавловського та його зверненн¤ до в≥дв≥дувач≥в:
Ўановн≥ читач≥ стор≥нки!
я готовий вести д≥алог з кожним, кому не байдужа дол¤ ”крањни, про те, що
може принести добробут ≥ щаст¤ широким верствам населенн¤, дати те житт¤, ¤кого
ми варт≥.
«араз потр≥бно думати й працювати разом!
ѕеред (а точн≥ше, вище) цим прочитавши:
ћихайло јнтонович ѕј¬Ћќ¬—№ »…, народний депутат
”крањни, доктор техн≥чних наук, доктор економ≥чних наук, професор, «аслужений
д≥¤ч науки й техн≥ки ”крањни, трич≥ лауреат ƒержавних прем≥й.† ≤ те, що ми вже 3259 в≥дв≥дувач ц≥Їњ
стор≥нки.
Ќав≥гац≥¤ по сайту не переобт¤жена граф≥кою, але,
не зважаючи на це, ц≥лком зручна. ѕерщий розд≥л Ц Ќовини. јле там знаход¤тьс¤
три публ≥кац≥њ про нього датован≥ 1999 роком Ц отже новинами це назвати важко.
Ќаступний розд≥л своЇю назвою передбачаЇ в≥дпов≥дь на питанн¤ Ђўо робити?ї, та
в≥дв≥давши його ми знайомимос¤ з баченн¤м ѕавловським перспективи розвитку
крањни, що зробити дл¤ покращенн¤ становища, та за дл¤ чого це взагал≥ робити.
™ також розд≥л присв¤чений думкам р≥зних людей про нього, окремий розд≥л
присв¤чений публ≥кац≥¤м, але ознайомитис¤ з ними (на в≥дм≥ну в≥д сайту
ћатв≥Їнка) не маЇ можливост≥ Ц це просто список з зазначенн¤м виданн¤ та дати
виходу. ÷ей ресурс також можна в≥днести до групи пост≥йних, але, нажаль, не
оновлюваних Ц останнЇ оновленн¤ його в≥дбулос¤ 2 лютого 1999 року. Ќе можна
сказати, що в≥н створюЇ ¤кесь позитивно враженн¤. јнтипат≥¤ виникаЇ вже в≥д
самого початку ≥ вже не зникаЇ. Ќаприклад, б≥ограф≥¤ Ц ¤дро будь ¤кого сайту
людини Ц пол≥тика за мету ¤кого Ї створити гарне враженн¤ на в≥дв≥дувач≥в своЇњ
стор≥нки. ќсь ¤к вона подаЇтьс¤ у ѕавловського:
¬≥домий украњнський вчений ћихайло јнтонович ѕј¬Ћќ¬—№ »… народивс¤ 1942 року в сел≥ –ужичне на ’мельниччин≥. Ў≥стнадц¤тир≥чним юнаком з золотою медаллю зак≥нчив середню школу ≥ поњхав до иЇва - став студентом ѕ≤ (≥нститут зак≥нчив з в≥дзнакою), у 25 рок≥в - кандидат техн≥чних наук, у 35 - доктор техн≥чних наук, у 55 - доктор економ≥чних наук. ¬≥домий вчений, ¤к у галуз≥ техн≥чних наук так ≥ в економ≥ц≥: опубл≥кував 20 монограф≥й ≥ б≥льш 350 статей, п≥дготував 10 доктор≥в та 50 кандидат≥в наук, професор, академ≥к, ¬≥це-президент ј“Ќ”, лауреат державних прем≥й ”–—–, —–—–, ”крањни, «аслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки ”крањни, його докторська дисертац≥¤ з економ≥ки вперше на простор≥ —Ќƒ присв¤чена соц≥ально-економ≥чним проблемам економ≥ки перех≥дного пер≥оду. «д≥бний орган≥затор:† творець власноњ науковоњ школи з г≥роскоп≥в, нав≥гац≥йних прилад≥в ≥ комплекс≥в, ≥н≥ц≥атор заснуванн¤ в Ќац≥ональному техн≥чному ун≥верситет≥ ( ѕ≤) факультету ав≥ац≥йних та косм≥чних систем, деканом ¤кого в≥н Ї;
директор науково-досл≥дного ≥нституту проблем механ≥ки "–»“ћ", ¤кий займаЇтьс¤ досл≥дженн¤м та виробленн¤м найсучасн≥ших прилад≥в ≥ систем керуванн¤ аерокосм≥чними обТЇктами; працював м≥н≥стром промисловост≥ ”крањни (1992 р.).
¬≥це-президент јкадем≥њ технолог≥чних наук ”крањни;
¬агомий пол≥тик ≥ державний д≥¤ч: п≥сл¤ першого
обранн¤ в парламент стаЇ ¤скравою
пол≥тичною ф≥гурою, ¤ку поважають нав≥ть супротивники: ѕрот¤гом 1994-98 рр. був √оловою
ком≥с≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни з питань ¤дерноњ пол≥тики ≥ безпеки. ѕ≥д його кер≥вництвом в ”крањн≥ створен≥ основи
¤дерного законодавства. ѕрот¤гом 1994-98 рр. виступив 36 раз≥в на сес≥¤х,
зробив найб≥льше депутатських запит≥в, автор п'¤ти прийн¤тих законопроект≥в,
вн≥с понад 100 пропозиц≥й до законопроект≥в, опубл≥кував 50 статей з економ≥ки
та пол≥тики. јвтор проекту «акону ”крањни "«асади внутр≥шньоњ економ≥чноњ
пол≥тики ”крањни на перех≥дний пер≥од"
† у березн≥ 1998 року виборц≥ ’мельниччини в
друге дов≥рили ћихайлу ѕавловському захищати њх ≥нтереси у парламент≥ крањни.
«араз ћихайло јнтонович очолюЇ п≥дком≥тет ¬ерховноњ –ади ”крањни, а також
парламентську групу по зв'¤зкам з итаЇм. у березн≥ 1999 року ћ. ѕавловський
був обраний √оловою ¬сеукрањнського об'Їднанн¤ "Ўл¤х ”крањни". ¬≥д
перших дн≥в незалежност≥ академ≥к ѕавловський ¤к вчений та державний д≥¤ч багато
сил та енерг≥њ в≥ддаЇ державному самоствердженню ”крањни. ¬ його наукових
прац¤х введено нове пон¤тт¤ "—т≥йкост≥ економ≥чноњ системи" ,
отримана нова формула дл¤ ≥нфл¤ц≥њ в умовах нестаб≥льноњ економ≥чноњ системи,
сформульован≥ закони розвитку ≥ деградац≥њ ринку, запропонована паралельна
трьохфазна стратег≥¤ економ≥чного розвитку та ≥деолог≥¤ прогресивних реформ дл¤
”крањни.
Ќа мою думку, така б≥ограф≥¤ може бути вм≥щена на
будь ¤кому ресурс≥ присв¤ченому пол≥тиц≥, але н≥¤к не на власному ресурс≥ Ц тут
вона вигл¤даЇ ¤к Ђрекламаї в≥д першого лиц¤, що створюЇ ц≥лком негативне
враженн¤ про людину, що, звичайно, не спри¤Ї покращенню ≥м≥джу. ÷≥лком
протилежне враженн¤ виникаЇ в≥д перегл¤ду сайту ¬олодимира ќл≥йника.
http://www.harmony.kiev.ua/oliynyk/
расивий сайт, з гарним профес≥йно-створеним
дизайном, п≥дготовлений до вибор≥в, але зараз поповнюваний зовс≥м р≥зною
≥нформац≥Їю. Ќа перш≥й стор≥нц≥ вм≥щена б≥ограф≥¤ ¬олодимира ќл≥йника, його
програма, зверненн¤ до украњнського народу, та дев≥з, ¤кий в≥дображаЇ сутн≥сть
його програми† Ц У’мельницький –озпочав
шаблею, ¤ довершу правом!Ф. ¬ розд≥л≥ ѕреса вм≥щено два ≥нтервТю з ¬олодимиром
ќл≥йником, одне украњнською,† а друге
рос≥йською мовою, обидва присв¤чен≥ виборам та позиц≥њ ќл≥йника на них. ќкремий
розд≥л присв¤чено фотограф≥¤м пол≥тика та його родич≥в. –озд≥л У’рон≥ка под≥йФ,
присв¤чений виборам, м≥стить так зван≥ Убл≥ц новиниФ,† але останн≥ датован≥ 25 жовтн¤ 99, отже про
Усв≥ж≥стьФ новин говорити не доводитьс¤. ≤снуЇ нав≥ть певна спроба створити
зворотн≥й звТ¤зок з в≥дв≥дувачами сайту, але нових питань п≥сл¤ вибор≥в 99 року
там не зТ¤вл¤лос¤. —айт створюЇ ц≥лком позитивне враженн¤: це ≥ гарно продумай
та добре орган≥зований вм≥ст сайту, зручна нав≥гац≥¤, проста але ц≥кава
б≥ограф≥¤, вм≥щена на перш≥й стор≥нц≥:
ќл≥йник ¬олодимир ћиколайович, украњнець, 42 роки, безпарт≥йний.
Ќародивс¤ 16 кв≥тн¤ 1957 року в с.Ѕузiвка ∆ашкiвського району „еркаськоњ област≥ в сел¤нськiй родинi. ” 1974 роцi пiсл¤ закiнченн¤ школи працював
слюсарем, водiЇм Ѕузiвского
вiддiленн¤ "—iльгосптехнiки", потiм проходив строкову
службу в –ад¤нськiй јрмiњ
(1975-1977 рр). ”же через рiк пiсл¤
закiнченн¤
’аркiвського
юридичного iнституту
(1981) став народним суддею ѕриднiпровського районного суду м.„еркас, а ще через три
роки - головою суду.† « 1987 року
працював на керiвних посадах мiськкому й обкому ѕ”. ” жовтнi 1990 року призначений заступником голови
„еркаського мiськвиконкому. ” липнi 1994 року обраний (у 1998 роцi - повторно) мiським головою „еркас. « 1998 року - радник
ѕрем'Їр-мiнiстра ”крањни; член ћiжвiдомчоњ комiсiњ з питань мiсцевого самовр¤дуванн¤ при ћ ”крањни. ” 1999 роцi захистив кандидатську дисертацiю "—ел¤нське
самовр¤дуванн¤ в ”крањнi (1921-1929 рр.)" у ƒонецькому державному унiверситетi. Ѕатько - ќлiйник ћикола ™вгенович, 73 роки; мати - ќлiйник илина Iванiвна, 74 роки; пенсiонери, проживають в селi Ѕузiвка. ƒружина - ќлiйник Ћюдмила √еннадiњвна, перебуваЇ в декретнiй вiдпустцi по догл¤ду за дитиною. ”
сiм'њ ќлiйникiв росте три сини: сiмнадц¤тирiчний –услан, шiстнадц¤тирiчний ƒенис i ¬олодимир, котрому минув
рiк. ќлiйник - ѕрезидент јсоцiацiњ мiст ”крањни (з 1998 року),
член державноњ комiсiњ з
питань адмiнiстративноњ реформи (з
1999 року), крайовий отаман „еркаського козацтва, член онгресу мiсцевоњ та регiональноњ влади –ади
™вропи (—трасбург).
як на мене Ц коротко й зрозум≥ло, а ¤ кщо вам
потр≥бна докладн≥ша ≥нформац≥¤ Ц будь ласка, цьому присв¤чений окремий розд≥л.
ќтже враженн¤ ц≥лком позитивне, ќл≥йник постаЇ ¤к людина ¤ка робить в≥д початку
до к≥нц¤ те за що беретьс¤ ≥ цей ресурс був створений ц≥лком св≥домо, ≥з
залученн¤м до створенн¤ ц≥лоњ дизайн студ≥њ (до реч≥, це Їдиний, окр≥м сайта
ћороза, ресурс над створенн¤м ¤кого працювала ц≥ла дизайн студ≥¤). ќтже ≥м≥дж
ќл≥йника в ≥нтернетчи не найкращий з ус≥х пол≥тик≥в. “рохи ≥нш≥ ц≥л≥ ставив
перед собою при створенн≥ сайту –оман Ѕезсмертний, а отже його зм≥ст та
структура трохи ≥нш≥.
÷ей ресурс наповнений граф≥кою. Ќа мою думку нав≥ть переповнений нею, ¤к дл¤
сайту пол≥тичного д≥¤ча. якщо, наприклад, сайт ќл≥йника вигл¤даЇ дуже
гармон≥чно з точки зору балансу граф≥ка-текст, то на сайт≥ Ѕезсмертного цей
баланс ¤вно зрушено в б≥к граф≥ки. «а обс¤гом сайт досить таки малий Ц в≥н
м≥стить б≥ограф≥ю –омана, розд≥л УЅезсмертний ¤к представник ѕрезидентаФ,
Уѕредставник у парламент≥Ф, досить таки ц≥кавий розд≥л У оманда ЅезсмертногоФ,
ц≥лком звичний розд≥л Уѕреса про ЅезсмертногоФ, «воротн≥й звТ¤зок (тобто
можлив≥сть в≥д≥слати e-mail пр¤мо з сайту), та останн≥й розд≥л Ц —писок
л≥нк≥в (посилань) на ≥нш≥ ресурси повТ¤зан≥ з д≥¤льн≥стю Ѕезсмертного.
(Ќаприклад сервер ¬ерховноњ –ади, сайти м≥н≥стерств, Ќац≥онального банку
”крањни, сайт Ќародно-ƒемократичноњ парт≥њ.)
Ѕ≥ограф≥¤ подаЇтьс¤ досить таки докладно, ≥ стилем
написанн¤ трошки вид≥л¤Їтьс¤ з≥ УстислоњФ концепц≥њ (¤кщо вона взагал≥ була)
сайту:
–оман
ѕетрович Ѕезсмертний народивс¤ 15
листопада 1965 року в сел≥ ћотижин ћакар≥вського району ињвськоњ област≥.
Ѕатько Ч ѕетро ирилович працював обл≥ковцем, трактористом ≥ землевпор¤дником
ћотижинськоњ с≥льськоњ ради; мати Ч ќльга ƒемТ¤н≥вна працювала молодшою
медичною сестрою ћотижинськоњ д≥льничноњ л≥карн≥. «араз вони на пенс≥њ. « 1983
по 1990 р≥к –оман Ѕезсмертний навчавс¤ у ињвському педагог≥чному ≥нститут≥ ≥м.
√орького (тепер: Ќац≥ональний педагог≥чний ун≥верситет ≥м. ƒрагоманова) на
≥сторичному факультет≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ служби в арм≥њ, повернувс¤
"довчатис¤" до ¬”«у. ќдруживс¤ ще у студентськ≥ роки на студентц≥
≥сторичного факультету. ” 1989 роц≥ у молодого студентського подружж¤ Ћюдмили
Ћеон≥д≥вни та –омана ѕетровича Ѕезсмертних народилас¤ дочка, Ћ≥л≥¤. ўе п≥д час
навчанн¤ в ≥нститут≥, на четвертому ≥ пТ¤тому курсах, працював у м≥ст≥ ¬ишневому
в середн≥й школ≥ є3. ѕо зак≥нченн≥ вищого навчального закладу –оман ѕетрович
≥ще глибше зануривс¤ у вчительську роботу. ѕрацюючи у Ѕород¤нськ≥й середн≥й
школ≥ є2 у дуже своЇр≥дний пер≥од поваленн¤ ≥деолог≥чних ≥дол≥в тотал≥тарноњ
епохи, займавс¤ вдосконаленн¤м осв≥тнього процесу, розробл¤ючи своњ методики
викладанн¤ ≥стор≥њ. ” каб≥нет≥ ≥стор≥њ завд¤ки його зусилл¤м було створено
краЇзнавчий музей, ¤кий ≥снуЇ ≥ донин≥. ћр≥ю про виданн¤ свого п≥дручника не
полишаЇ й донин≥, згадуючи з ностальг≥чними нотками у голос≥ часи свого
учителюванн¤. ѕол≥тичн≥ процеси, ¤к≥ переживало наше сусп≥льство у часи
пробудженн¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ не пройшли повз молодого вчител¤. –оман
Ѕезсмертний активно включивс¤ у пол≥тичне житт¤ новопосталоњ держави, вступивши
до лав ”крањнськоњ –еспубл≥канськоњ парт≥њ. ” лавах парт≥њ дол¤ звела –омана
Ѕезсмертного ≥з ќлекс≥Їм ¬асильовичем √олубом. ¬≥н, побачивши у молодому
вчител≥ перспективу, переконав його балотуватис¤ до ¬ерховноњ –ади. ” 1994 роц≥
Ч участь у виборах у р≥дному окруз≥ таЕ перемога! ѕопереду велика пол≥тикаЕ
—тавши народним депутатом, активно включивс¤ у вир пол≥тичноњ д≥¤льност≥,
будучи секретарем депутатськоњ групи "ƒержавн≥сть". Ќа нив≥
законотворенн¤ працював у ом≥тет≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни з питань державного
буд≥вництва, д≥¤льност≥ рад ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ƒосв≥д пол≥тичноњ та
депутатськоњ д≥¤льност≥ приходив до молодого народного депутата у коп≥тк≥й
робот≥ пор¤д з досв≥дченими пол≥тиками, такими ¤к ≤гор –афањлович ёхновський.
…ого значенн¤ у становленн≥ –омана Ѕезсмертного ¤к пол≥тика важко
переоц≥нити.† –оман ѕетрович був серед
учасник≥в п≥дготовки та прийн¤тт¤ у червн≥ 1995 року онституц≥йного договору,
а згодом Ч у червн≥ 1996 року онституц≥њ ”крањни. —аме роботу над
онституц≥йним ƒоговором ≥ онституц≥Їю ”крањни –оман Ѕезсмертний вважаЇ одним
з найб≥льш визначальних момент≥в своЇњ пол≥тичноњ б≥ограф≥њ. “им б≥льше, що
прот¤гом розробки цих основоположних дл¤ украњнськоњ держави акт≥в –оман
ѕетрович знайшов однодумц≥в. —аме п≥д час важких перевантажень п≥дготовчого
процесу онституц≥њ ”крањни завТ¤залис¤ ≥ загартувалис¤ його дружн≥ стосунки ≥з
ћихайлом —иротою.† ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤
ќсновного «акону –оман Ѕезсмертний став членом депутатськоњ групи
" онституц≥йний ÷ентр". «годом в≥н вступаЇ до лав Ќародно-демократичноњ
парт≥њ. ¬их≥д з ”–ѕ був ц≥лком зрозум≥лим, адже у парт≥њ нам≥тилас¤ страшна
криза, ¤ку вона вже н≥коли не змогла подолати. ‘актично, було знищено пол≥тичну
базу парт≥њ, ¤ка все б≥льше в≥дривалас¤ в≥д неоконсервативноњ модерноњ
≥деолог≥њ та скочувалас¤ на ман≥вц≥ традиц≥онал≥зму ≥ радикал≥зму. ÷≥ процеси
набули такого надзвичайного р≥вн¤ загостренн¤, що згодом з парт≥њ було
виключено, нав≥ть, тих, хто сто¤в б≥л¤ виток≥в украњнського правозахисного руху
≥ самоњ ”–ѕ. Ќƒѕ, ¤ка утворилас¤ внасл≥док злитт¤, а не розколу, на той час
була найб≥льш перспективною парт≥Їю, ¤ка мала ус≥ шанси стати осерд¤м
обТЇднанн¤ нац≥онально-демократичних, прогресивних сил сусп≥льства. 14 с≥чн¤
1997 року Ч ”казом ѕрезидента ”крањни –омана ѕетровича Ѕезсмертного було
призначено ѕост≥йним представником ѕрезидента ”крањни у ¬ерховн≥й –ад≥
”крањни.† Ќа ц≥й посад≥ в≥н працював у
¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни XIII та працюЇ у парламент≥ XIV скликанн¤. —еред основних завдань своЇњ
д≥¤льност≥ бачить узгодженн¤ позиц≥й ¬ерховноњ –ади ≥ ѕрезидента ”крањни та
ефективне представленн¤ пол≥тичноњ л≥н≥њ √лави ƒержави у законодавчому
орган≥.† ’об≥ –омана Ѕезсмертного Ч
спорт, а конкретн≥ше Ч футбол. –оман ѕетрович, ¤к кажуть фах≥вц≥, досить
непогано ган¤Ї шк≥р¤ний мТ¤ч по футбольному полю. ¬≥н граЇ у футбольн≥й команд≥
депутат≥в ¬ерховноњ –ади ”крањни. ѕ≥д час зустр≥чей з парламентар¤ми ≥нших
крањн не раз демонстрував гарний футбол. —ам –оман Ѕезсмертний каже, що гра у
футбол Ч це дл¤ нього найкраща форма в≥дпочинку, спос≥б оновити сили та отримати
зар¤д позитивних емоц≥й.
÷ей сайт був створений не до вибор≥в ≥ ¤вл¤Ї собою
¤краз один з тих не багатьох ¤кий створювавс¤ за дл¤ того щоб подати певну
≥нформац≥ю про людину взагал≥, ≥ можна сказати, що своЇњ мети в≥н дос¤гаЇ.
ќстанн≥м ¤ хот≥в би розгл¤нути сайт (нав≥ть не
сайт, а сервер) ќлександра ћороза. ¬≥н займаЇ зовс≥м окреме м≥сце в груп≥
пол≥тичних сайт≥в простор≥в ”анету. ÷ей сайт можна по праву вважати вз≥рцем дл¤
створенн¤ не т≥льки пол≥тичних ресурс≥в, а й сайт≥в взагал≥ Ц таке враженн¤, що
над його створенн¤м працювала група досв≥дчених дизайнер≥в та психолог≥в Ц
наст≥льки продуманим та красивим в≥н вигл¤даЇ. Ќаповнен≥сть цього сайту вражаЇ
Ц т≥льки в розд≥л≥ ЂЋюдинаї м≥ститьс¤ 3 (!) р≥зн≥ б≥ограф≥њ ћороза Ц в тому
числ≥ й статт≥ про його житт¤ з р≥зних видань, ¤к звичайних, так ≥ ≤нтернет. ≤
що вражаЇ найб≥льше Ц цей сайт чи не Їдиний з ус≥х розгл¤нутих мною пол≥тичних
сайт≥в ≥нформац≥¤ на ¤кому д≥йсно поповнюЇтьс¤.
—айт м≥стить останн≥ новини украњнського пол≥тичного житт¤, ¤к≥ будь ¤ким чином
повТ¤зан≥ з ќлександром ћорозом. “акож там можна знайти ауд≥о та в≥део файли
(фрагменти ≥нтервТю та виступ≥в), ≥нформац≥ю про ћороза ¤к пол≥тика, про житт¤
його родини, подивитис¤ родинний фотоальбом, прочитати ц≥лу статтю присв¤чену
його родин≥, нав≥ть зав≥тати на Ћ≥тературну стор≥нку де м≥ститьс¤ л≥рика
ћороза, в розд≥л≥ Ђ¬иступиї можемо перегл¤нути вс≥ основн≥ промови ћороза, отже
знайти все, що т≥льки може впасти на думку стосовно ц≥Їњ людини.
“ут ¤ хот≥в би подати фрагмент (бо в ц≥лому цей документ
займаЇ б≥льш н≥ж 6 стор≥нок) б≥ограф≥њ ќлександра ћороза, на мою думку
¤кнайкраще викладенн¤ з ус≥х трьох. (÷ей вар≥ант був поданий в одному з видань
минулого року).
ћќ–ќ« ќлександр ќлександрович. Ќародивс¤ 29 лютого 1944
року у сел≥ Ѕуда “аращанського району ињвськоњ област≥ у сел¤нськ≥й
багатод≥тн≥й родин≥, украњнець, зак≥нчив ”крањнську с≥льськогосподарську
академ≥ю (≥нженер-механ≥к), ¬ищу парт≥йну школу при ÷ √ѕ”. —лужив в арм≥њ,
працював викладачем, завв≥дд≥лом техн≥куму механ≥зац≥њ с≥льського господарства,
≥нженером районного та обласного об'Їднань "—≥льгосптехн≥ка". 3 1976
року - зав≥дуючий сектором, заступник зав≥дуючого с≥льськогосподарським
в≥дд≥лом ињвського обкому ѕ”. 1983- 1989 рр. - секретар ињвськоњ
облпрофради, перший секретар – ѕ”. 3 1989 року - зав≥дуючий аграрним в≥дд≥лом
обкому ѕ”.
Ќародний депутат ”крањни з кв≥тн¤ 1990 року
(“аращанський виборчий округ є 223). 1990-1994 рр. - секретар, заступник голови
ом≥с≥њ ¬ерховноњ –ади з питань јѕ . ƒо серпн¤ 1991 року л≥дер парламентськоњ
б≥льшост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни.
андидат у ѕрезиденти ”крањни на виборах 1991
року. ¬≥д участ≥ у виборах в≥дмовивс¤. ” виборч≥й кампан≥њ 1994 року пос≥в
третЇ м≥сце. 3 18 травн¤ 1994 року - √олова ¬ерховноњ –ади ”крањни.
—п≥вголова онституц≥йноњ ом≥с≥њ. √олова —ѕ”.
јвтор книг: " уди йдемо?", "¬иб≥р", "“ема дл¤
роздум≥в".
ƒружина ¬алентина јндр≥њвна - пенс≥онерка по
≥нвал≥дност≥, дочки ≤рина та –услана, четверо онук≥в.
¬важаЇмо, що найвлучн≥ше про нього сказав наш
видатний сучасник, талановитий украњнський поет, народний депутат ”крањни Ѕорис
≤лл≥ч ќл≥йник:
- ќлександр ћороз - соц≥ал≥ст центристського
вибору. —ебто, спов≥дуЇ ≥дењ соц≥альноњ справедливост≥, ≥стинного народовладд¤.
” де¤ких вузлових питанн¤х зближуЇтьс¤ з комун≥стами, особливо ж у неприйн¤тт≥
концепц≥њ, за ¤кою земл¤ маЇ стати товаром, себто - п≥ти на продаж. “ут у ньому
гору бере ≥ його с≥льський родов≥д, ≥ практика фах≥вц¤-аграр≥¤...
ќлександр ћороз - державник у найточн≥шому
розум≥нн≥ цього пон¤тт¤. ¬≥н - за суверенну, незалежну ”крањну. јле водночас
в≥дкидаЇ категорично вузьколобу, хутор¤нську модель само≥зол¤ц≥њ в≥д сус≥д≥в,
далеких ≥ близьких. …ому категорично ворожа русофоб≥¤ ≥ - взагал≥ - будь-¤ка
фоб≥¤. ¬≥н - ≥нтернац≥онал≥ст у сенс≥ братерства з ус¤к сущими народами на
земл≥...
лоп≥т ћорозов≥ завдаЇ ≥ завдаватиме, ¤к не
парадоксально, його головний позитив, а саме - неординарн≥сть, - вважаЇ
Ѕ.ќл≥йник.
- —упротивники його "ловл¤ть" ≥
"ловитимуть" на дов≥рливост≥ до людей. 3 часом, зрозум≥ло, в≥н стане
обережн≥шим у добор≥ друз≥в ≥ порадник≥в, але в сут≥ своњй - не зм≥нитьс¤.
ўо особливо дратуЇ ≥ викликаЇ патолог≥чну лють у
його опонент≥в?
“е, що ћороза не можна зламати ≥ з≥гнути, оск≥льки у будь-¤к≥й царин≥ - чи то
сусп≥льно-пол≥тичн≥й, чи в суто економ≥чн≥й, - в≥н почуваЇтьс¤ в≥льно, маючи за
плечима не дилетантський наб≥р фраз, а досить ірунтовн≥ знанн¤. ÷е даЇ йому
можлив≥сть "осаджувати" кавалеристськ≥ наскоки ¤к справа, так ≥
зл≥ва. ѕричому, ≥нколи на гран≥ фолу. “ут уже д≥Ї емоц≥йн≥сть його натури...
«розум≥ло, - завершуЇ свою думку Ѕ.ќл≥йник, - що
"осаджен≥" ≥нколи мст¤ть теж на гран≥ фола. ≤ так було та буде
завжди, оск≥льки перес≥чн≥сть н≥коли не прощала ≥ не прощатиме неординарн≥й
особистост≥.
...
- –озум≥Їте, - висловивс¤ ¤кось ћороз, - щодн¤ на
мене накочуЇтьс¤ безл≥ч ус≥л¤ких клопотань ≥ звернень, ≥ ¤ бачу шл¤хи њхнього
вир≥шенн¤, проте не маю ф≥зичноњ можливост≥ зробити це сам. Ќе раз стаЇ л¤чно,
що не вс≥ вони будуть реал≥зован≥.
ј й справд≥. ѕрохачев≥ його питанн¤ видаЇтьс¤
найважлив≥шим, тому кожен розраховуЇ на увагу саме до себе, забуваючи, що
таких, ¤к в≥н, прот¤гом дн¤ перед √оловою проход¤ть дес¤тки. ÷е дл¤ нього
болюча тема.
Ћеон≥д ‘едорович, один з охоронц≥в ќлександра
ќлександровича, сказав, що бачив багатьох державних д≥¤ч≥в у робот≥, але з тим,
щоб людина ц≥лком забувала про себе, з таким самозреченн¤м зустр≥вс¤ вперше.
- я його знаю багато рок≥в, - розпов≥в ¬олодимир
—авченко, - з≥ стану перевантаженн¤ в≥н майже н≥коли не виходить. “рапл¤Їтьс¤,
уже по дороз≥ додому у машин≥ щось пригадаЇ - ≥ маршрут зм≥нюЇтьс¤: знову
робота.
≤ все ж, незважаючи на щоденну перевантажен≥сть ≥
зайн¤т≥сть, в≥н встигаЇ прид≥л¤ти увагу багатьом люд¤м, особливо тим, хто конче
потребуЇ його оп≥ки й допомоги. Ќе забуваЇ прив≥тати юв≥л¤ра чи ≥менинника,
сказати добре слово з нагоди св¤та чи ¤коњсь небуденноњ под≥њ.
ѕригадуЇтьс¤, ¤к минулого року у перерв≥ одного ≥з
зас≥дань ѕол≥тради, щоб викликати посм≥шку у зосередженого ≥ похмурого √олови,
йому подарували сувен≥рну цукерку. ѕод¤кувавши за нењ, в≥н неспод≥вано в≥дбувс¤
жартом:
- „ерез к≥лька дн≥в у моЇњ онучки день народженн¤,
ось њй вона й д≥станетьс¤.
...
ѕро ќлександра ћороза можна ще багато розпов≥дати.
≤нколи слухаЇ класичну музику у концертному зал≥ "«олот≥ ворота", у
кол≥ друз≥в з натхненн¤м заводить "ќй чий то к≥нь стоњть?" чи граЇ в
шахи, рад≥Ї кожн≥й зустр≥ч≥ з природою, њњ дарунками. якось, тримаючи в руках
букетик л≥сових суниць, замр≥¤но сказав:
- ”¤вл¤ю, ¤кими вони були на л≥сов≥й гал¤вин≥...
“о диво...
“ак сказати може лише Ћюдина, ¤к кажуть, в≥д земл≥,
¤ка бачить ≥ в≥дчуваЇ красу житт¤, знаЇ њм ц≥ну. “о ж чи не зв≥дси виростають
пагони його толерантност≥ ≥ виваженост≥?
ќтож, у нас Ї √олова. ≤ не лише дл¤ —оц≥ал≥стичноњ
парт≥њ, але й дл¤ ус≥Їњ ”крањни, њњ талановитого ≥ мудрого народу.
ќтже ќлександр ћороз постаЇ перед нами чи не ¤к
батько вс≥Їњ нац≥њ, л≥дер всього нашого народу. ожна деталь його сайту
повн≥стю продумана, на мою думку, такий сайт повинен би бути створеним дл¤
нашого ѕрезидента.
4. ¬исновки
—айт ќлександра ћороза вражаЇ найб≥льше з ус≥х
перегл¤нутих. Ќажаль сайт≥в такоњ ¤кост≥ дуже й дуже мало в пол≥тичному ”анет≥,
але ≥снуЇ все ж таки тенденц≥¤ до њх по¤вленн¤. якщо ж розгл¤дати ≥снуючи зараз
ресурси з точки зору сприйн¤тт¤ цих пол≥тик≥в в≥дв≥дувачами њх сайт≥в, тобто
розгл¤нути процес творенн¤ ≥м≥джу конкретних пол≥тик≥в саме в глобальн≥й мереж≥
то виходить ось що Ц людина ¤ка була прихильником наприклад ћихайла
ѕавловського та зайшла на його сайть може буквально втратити повагу до нього, а
зайшовши п≥сл¤ цього на сайт, наприклад, ћороза може нав≥ть зм≥нити своњ
пол≥тичн≥ переконанн¤. ≤нод≥ нав≥ть починаЇш розм≥рковувати Ц з ¤ кою метою
створюютьс¤ ц≥ ресурси? ÷≥лком лог≥чним, здавалос¤ б, було њх створенн¤ з метою
аг≥тац≥њ, приверненн¤ уваги людей до пол≥тичних парт≥й або окремих пол≥тик≥в,
але п≥сл¤ њх перегл¤ду ≥нод≥ нав≥ть здаЇтьс¤, що зроблен≥ вони були з ц≥лком
зворотною метою. ≤нод≥ зустр≥чаютьс¤ ресурси (наприклад, сайт ёл≥≥ “имошенко)
¤к≥ суд¤чи з њх вигл¤ду були створен≥ за принципом Ђўоб булої, бо майже н≥¤коњ
корисноњ ≥нформац≥њ не м≥ст¤ть.†
ѕол≥тичний ”анет в сучасному його стан≥ Ц це Ђкриве дзеркалої реального
пол≥тичного житт¤ в крањн≥. ≤ це стосуЇтьс¤ не т≥льки сайт≥в пол≥тик≥в, а й
пол≥тичних ресурс≥в взагал≥.
ћайже кожний ресурс в ≤нтернет маЇ св≥й екв≥валент
в реальному житт≥. ќнлайн-б≥бл≥отеки, ≥нтернет-виданн¤, магазини. ѕол≥тичн≥
сайти таких аналог≥в не мають ≥ не можуть мати. ƒе ще ви зможете так швидко
знайти таку к≥льк≥сть ≥нформац≥њ про ц≥кавл¤чого вас д≥¤ча? ƒе ще цей д≥¤ч маЇ
змогу подати себе в такому св≥т≥ ¤к в≥н цього бажаЇ? Ќажаль, б≥льш≥сть сучасних
пол≥тик≥в це не розум≥Ї або просто не використовуЇ, хоча певн≥ кроки в цьому
напр¤мку вже зроблен≥ й робл¤тьс¤. Ѕудемо спод≥ватис¤, що невдовз≥ ѕол≥тичний
”анет перетворитьс¤ з Ђкривого дзеркалаї у прозоре в≥кно, та наш≥ пол≥тики
будуть повн≥стю використовувати т≥ безмежн≥ можливост≥ що њх надаЇ ≤нтернет ¤к
те сталос¤ вже в багатьох розвинутих крањнах св≥ту.
6. –есурси
1.
—айт
¬еб-видавництва Ђƒеньї
www.day.kiev.ua
2.
—айт јнатол≥¤
ћатв≥Їнка
www.matvienko.kiev.ua
3.
—айт ком≥тету виборц≥в ”крањни
www.cvu.kiev.ua
4.—айт ћиколи ѕлавТюка
www.mykolaplawiuk.kiev.ua
5.ѕол≥тичне мережеве видавництво ѕарт-ќрг
www.part.org.ua
6.—айт ѕавловського
www.pavlovsky.kiev.ua
7.—айт ¬олодимира ќл≥йника
www.harmony.kiev.ua/oliynyk
8.¬еб-журнал УЋюдина ≥ ѕол≥тикаФ
www.icai.org.ua/lip
9.ƒонецький пол≥тичний —ервер
www.politics.donetsk.ua
10.
—айт
ќлександра ћороза
www.moroz.com.ua
11.
†—айт ёл≥≥ “имошенко
www.tymoshenko.kiev.ua