| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
онтрольна
робота
з курсу
Уѕод≥толог≥њФ
на
тему: У—оц≥ал-демократична концепц≥¤ держави та демократ≥њФ
ѕлан:
1.
—оц≥альна демократ≥¤
2.
онцепц≥¤ економ≥чноњ
демократ≥њ
3.
—оц≥ал-демократична держава Ц
¤кою вона повина бути
¬исновки
†††† —писок використаноњ л≥тератури
—оц≥ал-демократична
≥деолог≥¤ виникла на ≥де¤х ≈. Ѕерштейна про класову сп≥впрацю ≥ соц≥альн≥
реформи ¤к Їдиний шл¤х покращенн¤ соц≥ального становища дл¤ роб≥тничого класу.
ќдним ≥з перших розгорнуте обірунтуванн¤ соц≥ал-демократичноњ ≥дењ зд≥йснив ≈.
Ѕернштейн, ¤кого ≥нко≠ли називають батьком сучасноњ соц≥ал-демократ≥њ. ѕеру
цього н≥мецького теоретика належать прац≥ Ђѕередумови соц≥ал≥зму ≥ завданн¤
соц≥ал-демократ≥њї (1899), Ђ„и можливий науковий соц≥ал≥зм?ї (1901), Ђ ласи ≥ класова боротьбаї (1904) та
багато ≥нших. “еоретична позиц≥¤ Ѕернштейна т≥сно пов'¤зана з його пол≥тичною
ор≥Їнтац≥Їю на реформи. Ќа в≥дм≥ну в≥д . ћаркса, в≥н вважав неможливим
завоюванн¤ пол≥тичноњ влади проле≠тар≥атом. —учасний пролетар≥ат, на думку
Ѕернштейна, не дос¤г того р≥вн¤ пол≥тичноњ та моральноњ зр≥лост≥, ¤кий дозволив
би йому управл¤ти сусп≥льними процесами, перебрати на себе всю повноту
державноњ влади. «а Ѕернштейном, диктатура пролетар≥ату означатиме диктатуру
клубних оратор≥в ≥ пар≠т≥йних демагог≥в. ¬≥н гостро критикував абстрактн≥
марксистськ≥ положенн¤ про пролетар≥ат ¤к однор≥дну ц≥л≥сн≥сть, ф≥ксуючи
р≥знор≥дн≥сть чисельно зростаючих соц≥альних груп, об'Їднаних п≥д ц≥Їю назвою.
ѕерех≥д до соц≥ал≥зму може в≥дбутис¤ не внасл≥док революц≥њ, ¤ку Ѕернштейн
слушно називав Ђпол≥≠тичним атав≥змом ≥ ознакою варварстваї, а лише через соц≥а≠л≥зац≥ю
кап≥тал≥зму. Ќайближчими ц≥л¤ми роб≥тничого руху Ї, на його думку, боротьба
пролетар≥ату за економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ права. ѕроблеми економ≥чних прав в≥н
пов'¤зував ≥з питанн¤м про приватну власн≥сть дл¤ кожного громад¤нина,
акцентуючи на його прав≥ реал≥зувати св≥й соц≥альний ≥нтерес.
¬ажливим елементом
економ≥чноњ концепц≥њ Ѕернштейна Ї теор≥¤ демократизац≥њ кап≥талу. ≈коном≥чн≥
перетворенн¤ ка≠п≥тал≥стичного сусп≥льства на соц≥ал≥стичних засадах, на дум≠ку
Ѕернштейна, мають в≥дбутис¤ завд¤ки розвитков≥ виробни≠чих ≥ споживчих
товариств, ¤к≥ демократизують економ≥ку, формують механ≥зми самовр¤дуванн¤
труд¤щих. ¬≥н в≥ддавав перевагу стих≥йному, еволюц≥йному розвитков≥ економ≥ки,
ос≠новою орган≥зац≥њ ¤коњ Ї споживча ≥ виробнича кооперац≥¤, здат≠на
вдосконалюватис¤ за ≥н≥ц≥ативою Ђзнизуї, утверджувати справжню демократ≥ю,
тобто демократ≥ю, за ¤кою жоден клас не користуЇтьс¤ прив≥ле¤ми пор≥вн¤но з
рештою сусп≥льства. ўоб дос¤гти такого сусп≥льного стану, необх≥дний певний
р≥вень правосв≥домост≥ громад¤н. ѕравосв≥дом≥сть Ѕернштейн розгл¤≠дав ¤к ум≥нн¤
жити за законами, контролюючи своњ пристраст≥. јдже демократична форма
правл≥нн¤ передбачаЇ високий сту≠п≥нь не лише свободи, а й в≥дпов≥дальност≥ дл¤
вс≥х. «а Ѕернштейном, чим довше у будь-¤к≥й сучасн≥й держав≥ д≥ють де≠мократичн≥
≥нститути, то б≥льше уваги прид≥л¤Їтьс¤ правам меншост≥. ѕарт≥йна боротьба
втрачаЇ характер взаЇмноњ нена≠вист≥, а тому й житт¤ таких парт≥й позбавл¤Їтьс¤
пол≥тичних катастроф.
†Ѕернштейн вважав, що м≥ж соц≥ал≥змом ≥
демократ≥Їю немаЇ пр≥рви. ƒемократ≥¤
ірунтуЇтьс¤ на визнанн≥ суверен≥тету осо≠бистост≥, а тому спри¤Ї њњ
≥нтелектуальному та моральному розвитков≥. ƒл¤ соц≥ал≥зму ¤к руху з
удосконаленн¤ виробни≠чих в≥дносин характерним Ї гуман≥стичне ставленн¤ до люди≠ни
прац≥, њњ потреб та ≥нтерес≥в. «в≥дси назва його концепц≥њ Ч Ђдемократичний
соц≥ал≥змї. —утн≥сть ≥дењ соц≥ал≥зму в тлума≠ченн≥ Ѕернштейна пол¤гаЇ в тому.
що соц≥ал≥зм не означаЇ ¤когось реального сусп≥льного ладу (чи нав≥ть принциповоњ
можливост≥ дос¤гненн¤ десь ≥ колись такого ладу). ¬одночас ≥де¤ соц≥ал≥зму Ї
такою ≥деЇю, в≥р¤чи в ¤ку та ор≥Їнтуючись на ¤ку, труд¤щ≥ класи об'Їднують своњ
сили, консол≥дуютьс¤, бо≠рютьс¤ за своњ права (за покращанн¤ матер≥альних умов
≥сну≠ванн¤, вищу зароб≥тну платню, скороченн¤ робочого часу ≥ т. ≥н.) ≥
справд≥, реально виборюють кращ≥ умови ≥снуванн¤, вищу† зароб≥тну платню, скороченн¤ робочого часу
тощо в рамках певного сусп≥льного устрою. —ама ж ≥де¤ соц≥ал≥зму Ч це мо≠рально-етичний
≥деал. —аме в цьому сенс знаменитоњ формули Ѕернштейна Ђ ≥нцева мета Ч н≥що,
рух Ч усеї.
« плином часу
зах≥дна соц≥ал-демократ≥¤ дедал≥ активн≥≠ше простуЇ до л≥берал≥зму, в≥дход¤чи
в≥д ≥деолог≥њ марксизму. Ќайхарактерн≥шими рисами п≥сл¤воЇнноњ
соц≥ал-демократ≥њ ста≠ли в≥дкрит≥сть ≥ плюрал≥зм.
” 70Ч80-х рр. XX ст. соц≥ал-демократичн≥
парт≥њ ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ѕельг≥њ сформулювали у своњх програмних документах
концепц≥ю самовр¤дного соц≥ал≥зму. “акий соц≥ал≥зм пере≠дбачаЇ залученн¤ вс≥х
громад¤н сусп≥льства до процесу опра≠цюванн¤ й винесенн¤ р≥шень, кер≥вництва
р≥зними сферами життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. ¬≥н актив≥зуЇ маси громад¤н,
член≥в профес≥йних сп≥лок, громадських орган≥зац≥й, м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
÷≥ орган≥зац≥њ виступають ¤к пол≥тичн≥ парт≥њ. –озширюЇтьс¤ автоном≥¤ р≥зних
сп≥лок, товариств ¤к у вироб≠нич≥й, так ≥ в невиробнич≥й сферах. Ќа вс≥х р≥вн¤х
зд≥йснюЇть≠с¤ виборн≥сть в органи самовр¤дуванн¤, њхн¤ д≥¤льн≥сть зна≠ходитьс¤
п≥д пост≥йним ‘≥лософ≥¤ соц≥ал-демократ≥њ закор≥нена в ≥де¤х теорети≠ка-л≥берала
арла ѕоппера, в його концепц≥њ критичного рац≥≠онал≥зму. —аме ц≥Їю концепц≥Їю
демократичн≥ соц≥ал≥сти об≠ірунтовують в≥дкрит≥сть своЇњ доктрини, њхн≥м
головним за≠вданн¤м, за словами н≥мецького соц≥ал-демократа ”. Ћомара, стало
в≥дмежуванн¤ в≥д наукового комун≥зму. ¬они вже визнають головну роль морал≥,
свободи, справедливост≥ в ро≠звитку ≥стор≥њ. ¬т≥ленн¤ в житт¤ цих ц≥нностей
потребуЇ вольо≠воњ та моральноњ енерг≥њ людей, незалежно в≥д економ≥чного
базису.
¬давшись до
складноњ ≥дейно-св≥тогл¤дноњ переор≥Їнтац≥њ, соц≥ал-демократ≥¤ спромоглас¤
розпочати ≥дейн≥ пошуки. ўоб розширити у¤вленн¤ про розгалуженн¤ њњ сучасних
≥дей, на≠ведемо дек≥лька найхарактерн≥ших ≥ вельми промовистих ви≠словлювань,
постулат≥в, авторами ¤ких Ї в≥дом≥ теоретики, вчен≥, публ≥цисти.
Ќ≥мецький
соц≥ал-демократ ‘ред Ѕрандт у статт≥ з досить красномовною назвою
Ђƒемократичний соц≥ал≥зм Ч це не св≥≠тогл¤дї писав, що демократичний соц≥ал≥зм
не намагаЇтьс¤ стати ≥деолог≥Їю. ’оча б тому, що претенз≥йн≥ св≥тогл¤ди ≥
вченн¤ ви¤вилис¤ малоефективними у практичн≥й площин≥. ƒемокра≠тичний соц≥ал≥зм
переймаЇ елементи ≥нших вчень не дл¤ того, щоб перетворити њх на нову
≥деолог≥ю, а щоби збагатити влас≠ний зм≥ст.
јвстрал≥йський
соц≥ал≥ст Ѕ≥л ’айд≥л у брошур≥ Ђѕерипет≥њ демократичного соц≥ал≥змуї писав, що
соц≥ал≥зм не може пе≠ретворитис¤ на зак≥нчену теор≥ю, оск≥льки йдетьс¤ про
житт¤ людини й сусп≥льства, ¤к≥ швидко зм≥нюютьс¤. —хож≥ думки висловлюЇ також
≥ н≥мецький пол≥толог, економ≥ст “. ќртлайб. ¬≥н п≥дкреслюЇ, що демократичний
рух поставив п≥д сумн≥в у¤вленн¤ про кап≥тал≥стичну структуру сусп≥льства.
—оц≥ал-демократи вважають, що питанн¤ про структуру сусп≥льства ставитиметьс¤
перед сусп≥льством знову ≥ знову, ≥ н≥коли не буде вир≥шене.
ќтже.
соц≥ал-демократи не у¤вл¤ють соц≥ал≥зм у вигл¤д≥ ¤коњсь сформованоњ к≥нцевоњ
мети. ќск≥льки, ¤к вони вважають, мети, ¤ку ставить перед собою демократичний
соц≥ал≥зм, не можна дос¤гти одним стрибком. ¬она неперервна. ѕрот¤гом розвитку
людськоњ цив≥л≥зац≥њ вона наповнюватиметьс¤ новим зм≥стом, поза¤к у цьому
виникатиме потреба. ƒемократичний соц≥ал≥зм не претендуЇ на роль вченн¤ про
к≥нцев≥ ц≥л≥ роб≥т≠ничого руху. ¬≥н може вважатис¤ дискус≥Їю, д≥алогом, пошу≠ком
ц≥лей ≥ засоб≥в цього руху.
ќр≥Їнтири
соц≥ал-демократ≥њ з плином часу доповнювали≠с¤ новими концепц≥¤ми, уточнювалис¤
новими реал≥¤ми жит≠т¤. —еред них Ч концепц≥њ ¤кост≥ житт¤, самовр¤дного соц≥а≠л≥зму,
економ≥чноњ демократ≥њ. онцепц≥¤ ¤кост≥ житт¤ е скла≠довою, знову ж таки, не
лише демократичного соц≥ал≥зму, а й л≥берал≥зму. —уть њњ пол¤гаЇ у спроб≥
встановити т≥сний зв'¤зок м≥ж традиц≥йними матер≥альними ≥нтересами ≥ новими
потре≠бами труд¤щих (економ≥чний захист, пол≥пшенн¤ умов прац≥, розвиток
системи соц≥ального забезпеченн¤ ≥ громадського тран≠спорту, охорона здоров'¤,
профес≥йна п≥дготовка, комунальна служба). як≥сть житт¤ труд¤щих, на думку
соц≥ал-демократ≥в, найвища в соц≥альн≥й держав≥, д≥¤льн≥сть ¤коњ передус≥м тор≠каЇтьс¤
соц≥альноњ контролем громадськост≥. ƒержава, за концепц≥Їю соц≥ал-демократ≥в,
¤к така не л≥кв≥дуЇтьс¤, але практично вс≥ њњ внутр≥шн≥ функц≥њ передаютьс¤
органам са≠мовр¤дуванн¤.
онцепц≥¤
самовр¤дного соц≥ал≥зму передбачаЇ п≥дпор¤д≠куванн¤ орган≥в м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ органам представ≠ницькоњ демократ≥њ (парламенту). —амовр¤дний
соц≥ал≥зм пе≠редбачаЇ пол≥тичну демократ≥ю: багатопарт≥йн≥сть, свободу д≥≠¤льност≥
опозиц≥њ, можлив≥сть перебуванн¤ при влад≥ к≥лькох парт≥й ≥ под.
—оц≥ал-демократи не визнають н≥¤ких форм дик≠татури. ƒиктатура несум≥сна з
пол≥тичною демократ≥Їю. —кла≠довими останньоњ Ї права людини, свобода друку,
свобода й са≠мост≥йн≥сть профсп≥лкового руху, ≥снуванн¤ правовоњ держави.
ѕрагматична частина
соц≥ал-демократ≥њ вважаЇ д≥Ївим спо≠собом л≥куванн¤ хвороб Ђдержави
благоденстваї значн≥ ≥н'Їкц≥њ в економ≥ку з боку приватного сектора. ¬одночас
необх≥дно посилити механ≥зми ринковоњ економ≥ки, знизивши дл¤ цього надм≥ру
висок≥ пр¤м≥ податки, причому не т≥льки на п≥дприЇм≠ц≥в, а й на значну частину
населенн¤, аби дати люд¤м можли≠в≥сть витрачати своњ кошти на власний розсуд.
ѕередбачен≥ заходи здатн≥ упов≥льнити зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ, ¤ку за деф≥ци≠ту
робочоњ сили н≥¤к не можна стримати традиц≥йним методом нац≥ональних тарифних
угод. ќтже, житт¤, м≥нлива соц≥аль≠но-економ≥чна ситуац≥¤ спонукаЇ
соц≥ал-демократ≥ю до кон≠структивноњ, творчоњ д≥¤льност≥.
—в≥това соц≥ал-демократ≥¤
Ч орган≥зована пол≥тична сила. оординатором д≥¤льност≥ соц≥ал-демократ≥в
виступаЇ —оц≥а≠л≥стичний ≤нтернац≥онал. «а статутом —оц≥нтерну, прийн¤тим 1986
р.. ц¤ м≥жнародна орган≥зац≥¤ Ї об'Їднанн¤м пол≥тичних орган≥зац≥й ≥ парт≥й,
мета д≥¤льност≥ ¤ких Ч демократичний соц≥ал≥зм. —еред ц≥лей —оц≥нтерну: 1)
зм≥цненн¤ зв'¤зк≥в м≥ж парт≥¤ми, що об'Їдналис¤; 2) координац≥¤ њх пол≥тичноњ
л≥н≥њ методом згоди; 3) розширенн¤ зв'¤зк≥в з ≥ншими парт≥¤ми со≠ц≥ал≥стичноњ
ор≥Їнтац≥њ, ¤к≥ не Ї членами —оц≥нтерну, але ба≠жають сп≥вроб≥тничати з ним.
” програмних
документах —оц≥нтерну п≥дкреслюЇтьс¤, що ц≥лей демократичного соц≥ал≥зму можна
дос¤гти лише в окре≠мих крањнах. ” ƒекларац≥њ принцип≥в (один ≥з головних доку≠мент≥в)
висловлюЇтьс¤ спод≥ванн¤, що Ђсила принцип≥в соц≥ал-демократ≥в, переконлив≥сть
ѓхн≥х аргумент≥в та ≥деал≥зм њхн≥х прихильник≥в спри¤тимуть формуванню в XXI ст майбутнього† в≥дпов≥дного демократичного соц≥ал≥змуї.
Ќаприк≥нц≥ нашого стол≥тт¤, ¤к зазначено там же, демократ≥¤ стаЇ найважлив≥≠шим
засобом народного контролю тих безконтрольних сил, ¤к≥ зм≥нюють нашу планету,
не турбуючись про њњ збереженн¤. ƒемократ≥¤ повинна охопити вс≥ сфери житт¤
сусп≥льства: пол≥≠тику, економ≥ку, соц≥альн≥ в≥дносини, культуру.
—оц≥нтерн не
обминаЇ увагою ≥ нин≥шн≥й етап ≥снуючих м≥ж≠народних економ≥чних в≥дносин. ”
допов≥д≥ Ђ√лобальний ви≠кликї, ¤ку п≥дготував ком≥тет —оц≥нтерну, висловлено
критичн≥ зауваженн¤ правл¤чим колам, адм≥н≥страц≥њ —получених Ўта≠т≥в јмерики,
¤к≥ не бажають формуванн¤ справд≥ р≥вноправ≠них економ≥чних в≥дносин. ” де¤ких
документах —оц≥нтерну негативно оц≥нюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть ћ≥жнародного валютного
фон≠ду, кредити ¤кого крањнам, що розвиваютьс¤, п≥дштовхують њх до пр≥рви.
«асуджуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть транснац≥ональних корпо≠рац≥й, ¤к≥ порушують правила
м≥жнародноњ торг≥вл≥, експлуа≠тують труд¤щих крањн, що розвиваютьс¤. ”
р≥зноман≥тних до≠кументах —оц≥нтерну пропонуютьс¤ заходи нового св≥тового
економ≥чного пор¤дку на основ≥ р≥вноправност≥ й партнерства м≥ж ус≥ма крањнами.
—оц≥ал-демократ≥¤ наголошуЇ, що тран≠снац≥ональн≥ корпорац≥њ необх≥дно вз¤ти
п≥д м≥жнародний кон≠троль, аби вони працювали Ђв межах затвердженого 00Ќ ко≠дексу
повед≥нкиї.
¬≥д к≥нц¤ 80-х рр.
—оц≥нтерн прид≥л¤Ї серйозну увагу охо≠рон≥ навколишнього середовища.
—оц≥ал-демократ≥¤ ставить завданн¤ вс≥л¤ко спри¤ти об'Їднанню прогресивних сил
люд≠ства проти загрози ¤дерноњ в≥йни, ¤ка може викликати так≥ насл≥дки, що
житт¤ на наш≥й планет≥ стане неможливим. —оц≥≠ал-демократи звертають увагу на
те, ¤ку небезпеку несе люд≠ству х≥м≥чна та б≥олог≥чна збро¤. —оц≥нтерн р≥зко
виступаЇ проти Ђеконом≥чного колон≥ал≥змуї Ч використанн¤ територ≥й крањн, що
розвиваютьс¤, дл¤ скиданн¤ небезпечних в≥дход≥в х≥м≥чно≠го та ¤дерного палива.
—оц≥ал≥стичний ≤нтернац≥онал ¤к м≥ж≠народна пол≥тична орган≥зац≥¤ пропонуЇ ≥нш≥
конкретн≥ захо≠ди, реал≥зац≥¤ ¤ких може зменшити гостроту еколог≥чних про≠блем.
—оц≥ал-демократи
виступають ¤к орган≥зована пол≥тична сила в ™вропарламент≥, утворюючи
соц≥ал≥стичну групу (—√™ѕ). ¬≥д к≥нц¤ 70-х рр. за результатами вибор≥в до ™вропарламенту
в крањнах ™вропейського сп≥втовариства (нин≥ Ч ™вропейський —оюз) ц¤ група Ї
найчисленн≥шою. ¬она виробила сп≥льну по≠зиц≥ю з багатьох пол≥тичних ≥
економ≥чних проблем, а тому може реально впливати на розвиток ™вропи ≥ св≥ту.
якщо до
60-х рок≥в соц≥ал-демократ≥¤ надавала пере≠вагу державному регулюванню
економ≥ки, державн≥й форм≥ власност≥, ¤к найб≥льш ефективних засоб≥в
соц≥ального за≠хисту найб≥дн≥ших верств населенн¤, то на сучасному етап≥ вона
визнаЇ економ≥чну ефективн≥сть приватноњ власност≥, однак намагаЇтьс¤
п≥дтримувати соц≥альну р≥вновагу за ра≠хунок зб≥льшенн¤ бюджетних видатк≥в на
соц≥альну ескеру. —учасна
соц≥ал-демократ≥¤ не Ї ор≥Їнтована т≥льки на роб≥т≠ничий клас, а на широк≥
категор≥њ представник≥в найманоњ прац≥.
р≥м тип≥в держави, уже в≥домих ≥сто≠р≥њ людства, Ї п≥дстави дл¤ прогнозуванн¤ виникненн¤ в майбутньому держави соц≥ально-демократичного типу Чдержави труд¤щих-власник≥в. “ака держава буде орган≥зац≥Їю пол≥тичноњ влади труд¤щих-власник≥в, що становл¤ть б≥льш≥сть сусп≥льства, ¤ка забезпечить реальне зд≥йсненн¤ ≥ захист основних прав люди≠ни, прав нац≥њ ≥ народу на засадах свободи, справедливост≥ ≥ сол≥дарност≥.†††††††††††††††††††††
як≥сно новому етапу всесв≥тньо-≥сторичного розвит≠ку людства, його переходу до громад¤нського право≠вого сусп≥льства соц≥альноњ демократ≥њ в≥дпов≥даЇ перех≥дний тип держави, ор≥Їнтованоњ на соц≥альну демократ≥ю.
” перш≥й половин≥ XX ст. у багатьох крањнах
роз≠почавс¤ поступовий перех≥д в≥д традиц≥йно буржуазного сусп≥льства
(сусп≥льства Ђв≥льногої, монопол≥≠стичного кап≥тал≥зму) до громпд¤нського
правового сусп≥льства соц≥альноњ демократ≥њ. “акому сусп≥льству ≥ маЇ
в≥дпов≥дати правова держава, ¤ка не може бути державою соц≥альноњ демократ≥њ.
—оц≥альна демократ≥¤ може ≥снувати
т≥льки у такому сусп≥льств≥, де л≥кв≥доване в≥дчуженн¤ прац≥вник≥в в≥д засоб≥в
та результат≥в њхньоњ виробничоњ д≥¤льност≥.†
÷е таке сусп≥льство, в ¤кому вс≥ труд¤щ≥ Ї (т≥Їю чи ≥ншою м≥рою)
власниками або сп≥ввласниками засоб≥в та результат≥в прац≥. ќтже, сусп≥льство
соц≥альноњ демократ≥њ Ч це н≥сл¤буржуазне (постбуржуазне) сус≠п≥льство, а
держава в такому сусп≥льств≥ маЇ бути державою труд¤щих-власник≥в.
” сучасних умовах ≥снуЇ два
основних р≥зновиди держав перех≥дного пер≥оду:
держави промнслово-розвннутих крањн соц≥альноор≥Їнтованого, Ђсоц≥ал≥зованогої кап≥тал≥зму;
держави, ¤к≥ ≥снують у крањнах, що переход¤ть в≥д авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоц≥ал≥зьу до громад¤нського сусп≥льства ≥ перетворюютьс¤ з орган≥зац≥њ тотал≥таризованоњ влади колишньоњ† парт≥йно-управл≥нськоњ† верх≥вки† на† орган≥зац≥ю , влади б≥льшост≥ населенн¤ (зокрема, колишн≥ ра≠д¤нськ≥ республ≥ки та ≥сторично аналог≥чн≥ њм держави).
онцепц≥¤
економ≥чноњ демократ≥њ
” повоЇнний пер≥од соц≥ал-демократичн≥ парт≥њ —кандинав≥њ та Ќ≥меччини
активно розробл¤ють концепц≥ю економ≥чноњ (промисловоњ) демократ≥њ. ≈коном≥чна демократ≥¤ розвиваЇтьс¤ ¤к на
м≥крор≥вн≥ Ч через безпосередню участь труд¤щих в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами
(приватними й державними), так ≥ на макрор≥вн≥ в межах сусп≥льноњ економ≥ки
загалом. ќстаннЇ передбачаЇ на¤вн≥сть орган≥в соц≥ального партнерства (‘–Ќ,
јвстр≥¤) чи економ≥чного самовр¤дуванн¤ (‘ранц≥¤).
≈коном≥чна
демократ≥¤, на думку соц≥ал-демократ≥в, пол¤гаЇ в гарантованому розпод≥л≥
нац≥онального продукту в ≥нтересах усього сусп≥льства. ÷е припускаЇ активне
державне регулюванн¤ економ≥ки, р≥зноман≥тт¤ форм власност≥, широкий розвиток
соц≥альних ≥нститут≥в.
†ѕол≥тична демократ≥¤ спираЇтьс¤ на розвите
цив≥льне сусп≥льство, що забезпечуЇ права ≥ вол≥ громад¤н, що гарантуЇ
≥снуванн¤ парламентаризму, багатопарт≥йност≥, права на опозиц≥ю, верховенства
закону й ≥н. ¬ област≥ державного устрою соц≥ал-демократична доктрина в≥дстоюЇ
парламентську форму правл≥нн¤.
ќсновним методом проведенн¤ соц≥ал-демократичноњ
пол≥≠тики Ї реформа. —оц≥ал-демократи вважають, що реформи Ч це певне
коригуванн¤ соц≥ально-економ≥чноњ сфери, ¤ка маЇ забезпечити ч≥тке та ефективне
функц≥онуванн¤ сусп≥льства. ≥льк≥сть зд≥йснених реформ у соц≥альн≥й сфер≥ в
напр¤м≥ де≠мократизац≥њ сусп≥льного житт¤, на думку соц≥ал-демократ≥в, рано чи
п≥зно приведе до демократичного соц≥ал≥зму. –ефор≠муванн¤ маЇ спиратис¤ на
≥деолог≥ю та пол≥тику соц≥ального партнерства Ч найефективн≥шоњ форми боротьби
труд¤щих за своњ права, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ не у форм≥ страйк≥в ≥ демон≠страц≥й, а
за столом переговор≥в м≥ж представниками п≥дпри≠Їмств ≥ профсп≥лок, у процес≥
укладанн¤ контракту, ¤кий пол¤≠гаЇ у взаЇмних зобов'¤занн¤х цих стор≥н.
ќстанн≥ми роками можна спостер≥гати
нов≥ тенденц≥њ в ро≠звитку теор≥њ та практики соц≥ал-демократ≥њ Ч зрушенн¤ пра≠воруч.
Ќин≥ у своњх економ≥чних гаслах соц≥ал-демократи близьк≥ до л≥берал≥в. ƒев≥зом
економ≥чноњ пол≥тики соц≥ал-демократ≥в Ї не перерозпод≥л доход≥в, а зб≥льшенн¤
та ефективн≥сть виробництва.
ѕрикладом усп≥х≥в ≥ здобутк≥в
≥дейно-пол≥тичноњ платфор≠ми соц≥ал-демократ≥њ може служити д≥¤льн≥сть
—оц≥ал-демок≠ратичноњ роб≥тничоњ парт≥њ Ўвец≥њ. Ўведський демократичний
соц≥ал≥зм одержав назву Ђфункц≥ональногої. …ого суть пол¤≠гаЇ в тому, щоб
зам≥сть Ђодномоментногої перетворенн¤ при≠ватногосподарських одиниць на
державну власн≥сть (насиль≠ницькою експропр≥ац≥Їю чи поетапною нац≥онал≥зац≥Їю)
пере≠дбачити тривалий терм≥н поступового обмеженн¤ прав повно≠важень власника.
“еоретичною основою такого п≥дходу стала теза, вперше висунута шведським
соц≥ал-демократом ќ. ”нденом, зг≥дно з ¤кою власн≥сть не Ї непод≥льною,
навпакиЧ сутн≥сть власност≥ розкриваЇтьс¤ через р≥зноман≥тн≥ функц≥њ д≥¤льност≥
багатьох њњ суб'Їкт≥в. “обто реформуванн¤ в≥дносин власност≥ може в≥дбуватис¤
без передач≥ њњ ц≥лком, а з допомо≠гою перерозпод≥лу функц≥й з утриманн¤,
волод≥нн¤, викорис≠танн¤ власност≥. “акий перерозпод≥л збер≥гаЇ власника ном≥≠нальне,
фактично ж в≥н своњми правами й доходами д≥литьс¤ з державою та сусп≥льством.
÷ей процес в≥дбуваЇтьс¤ в такий спос≥б, що остаточне р≥шенн¤ у сфер≥
виробництва й розпод≥лу виносить на м≥крор≥вн≥ трудовий колектив, на макрор≥вн≥
Ч сусп≥льство в ц≥лому. –об≥тники одержують право участ≥ в уп≠равл≥нн≥
виробництвом ¤к сп≥ввласники п≥дприЇмств. ” 1975 р. шведський економ≥ст –.
ћейднер запропонував створенн¤ фон≠д≥в труд¤щих, згодом було прийн¤то
в≥дпов≥дний закон. ћетою д≥¤льност≥ таких фонд≥в Ї поступовий, розрахований на
трива≠лий пер≥од, процес викупу труд¤щими у приватних власник≥в њхн≥х
п≥дприЇмств. ƒл¤ цього утворюютьс¤ соц≥альн≥ фонди на п≥дприЇмствах (де зайн¤то
не менш ¤к 500 ос≥б). ‘онди фор≠муютьс¤ з в≥драхувань 1% в≥д зароб≥тноњ плати
кожного роб≥т≠ника, а також ≥з надприбутк≥в самого п≥дприЇмства. Ќакоп≠ичен≥
кошти перетворюютьс¤ в акц≥њ, що поступово концен≠труютьс¤ в руках труд¤щих.
¬икористовувати фонди труд¤≠щих можуть спец≥альн≥ ком≥с≥њ, в ¤ких Ї
представники проф≠ес≥йних сп≥лок ≥ держави.
ѕереваги таких в≥дносин прихильники ц≥Їњ концепц≥њ вба≠чають передус≥м у тому, що вони дають змогу без ускладнень зд≥йснити процес поступового й рац≥онального усусп≥льненн¤. ƒл¤ реал≥зац≥њ ц≥Їњ ≥дењ не потр≥бно створювати гром≥здких ≥ незграбних структур, збер≥гаЇтьс¤ ринкова основа економ≥ки, ¤ка дозвол¤Ї њй своЇчасно реагувати на запити споживач≥в. онцепц≥¤ Ђфункц≥онального соц≥ал≥змуї вплинула на своЇр≥дне розум≥нн¤ шведськими соц≥ал-демократами Ђзм≥шаноњї еконо≠м≥ки, оск≥льки воно ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д у¤влень, ¤ких дотримуютьс¤ соц≥ал-демократи ≥нших крањн «аходу. «г≥дно з цими у¤вленн¤ми, Ђзм≥шанаї економ≥ка Ч це суто механ≥чне об'Їднанн¤ приватноњ та державноњ власност≥, причому що б≥ль≠шим стаЇ державний сектор, то н≥бито б≥льше соц≥ал≥зму. Ќа думку ж ≥деолог≥в шведськоњ соц≥ал-демократ≥њ, поЇднанн¤ при≠ватного й сусп≥льного, державного в економ≥ц≥ маЇ в≥дбуватис¤ на принципово нов≥й основ≥. ¬они стверджують: сп≥вв≥дношен≠н¤ р≥зних економ≥чних сектор≥в може зм≥нюватись ≥ з часом перетворити власника на суто ном≥нального господар¤ под≥бно до того, ¤к повновласного англ≥йського монарха заступила ан≠гл≥йська королева, ¤ка не маЇ реальноњ влади.
ƒемократ≥¤ Ї визначальною в ц≥й
доктрин≥. ¬она виступаЇ ¤к надкласове ¤вище ≥ включаЇ гарантоване право на
приватне житт¤ захищаЇ в≥д свав≥льного втручанн¤ держави. ћаютьс¤ на уваз≥
свобода думки, орган≥зац≥њ, в≥роспов≥данн¤, загальн≥ вибори, право на культурну
авто≠ном≥ю дл¤ нац≥ональних меншостей, незалежн≥сть судд≥в, право на опозиц≥ю.
ћета соц≥ал-демократ≥в Ч поступове просуванн¤ до сусп≥льства, де демократ≥¤
поширюЇтьс¤ на економ≥чну, пол≥тичну ≥ соц≥альну сфери житт¤. «агалом соц≥ал≥зм
розгл¤даЇтьс¤ ¤к ц≥ль, до ¤коњ людство пост≥йно просуватиметьс¤, наповнюючи
новим пол≥тичним ≥ соц≥≠альним зм≥стом так≥ неминущ≥ моральн≥ ц≥нност≥, ¤к
свобода, справедлив≥сть, сол≥дарн≥сть, р≥вн≥сть.
ќсновн≥†
положенн¤ викладен≥ в декларац≥њ —оц≥а≠л≥стичного ≤нтернац≥оналу
(конгрес ¤кого в≥дбувс¤ 1951 р. у ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥): ƒекларац≥¤ в≥дзначаЇ
чотири основн≥ аспекти "демокра≠тичного соц≥ал≥зму". ÷е Ч
"пол≥тична, економ≥чна, соц≥≠альна ≥ м≥жнародна демократ≥¤". ўодо
"пол≥тичноњ демок≠рат≥њ", то соц≥ал-демократи намагаютьс¤ побудувати
нове сусп≥льство за допомогою реформ, демократичних засоб≥в. —аме в цьому
пол¤гаЇ суть "третього шл¤ху", запропоно≠ваного людству
соц≥ал-демократ≥Їю. ” ц≥лому не можна не дооц≥нювати значного внеску
соц≥ал-демократ≥њ в зд≥йсненн¤ соц≥альних реформ, ¤к≥ спри≠¤ли зростанню
добробуту ≥ соц≥альноњ захищеност≥ б≥дних верств у багатьох крањнах «аходу.
—оц≥ал-демократична
держава Ц ¤кою вона маЇ бути
¬нутр≥шн≥ми завданн¤ми, або функц≥¤ми, соц≥ал-демократичноњ держави повинн≥ стати у гуман≥тарн≥й сфер≥ Ч забез≠печенн¤ кожн≥й людин≥ належних умов житт¤ на заса≠дах свободи, справедливост≥ ≥ сол≥дарност≥; в економ≥≠чн≥й сфер≥ Ч спри¤нн¤ формуванню соц≥ально-ор≥Їнтованоњ ефективноњ ринковоњ економ≥ки; у пол≥тичн≥й сфер≥ Ч створенн¤ умов дл¤ формуванн¤ ≥ д≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади† на засадах демократ≥њ, тобто в≥дпов≥дно до в≥льного волеви¤вленн¤ б≥льшост≥ народу в умовах в≥льноњ д≥¤льност≥ р≥зноман≥тних громад≠ських об'Їднань. ¬≥дпов≥дно до сфер д≥¤льност≥ функ≠ц≥¤ми держави Ї:
гуман≥стична (забезпеченн¤, охорона
≥ захист основ≠них прав людини);†††††††††
еколог≥чна (охорона природного
середовища);†††
соц≥альна (охорона ≥ в≥дновленн¤
здоров'¤, соц≥альне забезпеченн¤);†††††††††††††††††††††††††††††††††
культурно-виховна (осв≥та,
вихованн¤, п≥дтримка ≥ культури, обгрунтуванн¤ ≥ пропаганда ≥снуючого
соц≥ального устрою тощо);
господарсько-стимулююча (створенн¤
умов дл¤ роз≠витку виробництва на основ≥ визнанн¤ ≥ захисту р≥зних форм
власност≥ на засоби виробництва);
господарсько-орган≥заторська† (програмуванн¤ й орган≥зац≥¤ виробництва на
державних п≥дпрпЇмствах, розпор¤дженн¤ об'Їктами державноњ влас≠ност≥);†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
науково-орган≥заторська (орган≥зац≥¤
≥ стимулю- . ванн¤ наукових досл≥джень);
створенн¤ демократичних умов,
≥нститут≥в дл¤ в≥ль≠ного ви¤вленн¤ ≥ врахуванн¤ ≥нтерес≥в р≥зних соц≥аль≠них
груп сусп≥льства, зокрема дл¤ д≥¤льност≥ р≥зноман≥т≠них пол≥тичних парт≥й та
≥нших громадських об'Їднань (Ђдемократизаторськаї функц≥¤);
забезпеченн¤ умов дл¤ збереженн¤ ≥ розвитку
нац≥≠ональноњ самобутност≥ народ≥в, що проживають на територ≥њ держави
(нац≥онально-забезпечувальна функ≠ц≥¤);
охорона ≥ захист
державно-конституц≥йного ладу, законност≥ та правопор¤дку (охоронна функц≥¤).
—еред зовн≥шн≥х функц≥й держав
соц≥ально-демократичноњ ор≥Їнтац≥њ вид≥л¤ютьс¤ так≥:
участь у м≥жнародному забезпеченн≥ ≥
захист≥ прав людини;
допомога населенню ≥нших крањн (у
випадку сти≠х≥йного лиха, кризових ситуац≥й тощо);
участь у захист≥ природного
середовища;
участь у м≥жнародному культурному
сп≥вроб≥т≠ництв≥;††††††††††††††
участь у створенн≥ св≥товоњ
економ≥чноњ системи на основ≥ м≥жнародного розпод≥лу та ≥нтеграц≥њ вироб≠ництва
≥ прац≥;
участь у розв'¤занн≥ глобальних господарських та наукових проблем (енергетичноњ, використанн¤ —в≥тового океану, досл≥джень ≥ освоЇнн¤ космосу тощо);
орган≥зац≥¤, п≥дтримка ≥ розвиток
м≥ждержавних† догов≥рних в≥дносин на
основ≥ загальновизнаних прин≠цип≥в м≥жнародного права;
оборона крањни в≥д зовн≥шнього
нападу, анекс≥њ;
участь у забезпеченн≥ миру в ус≥х рег≥онах
планети;
участь у боротьб≥ з порушенн¤ми
м≥жнародного правопор¤дку (у тому числ≥ використанн¤ в≥йськових засоб≥в).
—хож≥сть, аналог≥чн≥сть або зб≥г основних функц≥й багатьох (проте не вс≥х) ≥снуючих нин≥ держав св≥д≠чать про зближенн¤ њхньоњ соц≥альноњ сутност≥ ≥ про вт≥ленн¤ у сучасн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини нового пол≥тико-правового мисленн¤, про посиленн¤ взаЇмозалеж≠ност≥ ≥ взаЇмозв'¤зку вс≥х крањн, про об'Їктивно зумов≠лену поступову консол≥дац≥ю зусиль б≥льшост≥ народ≥в св≥ту у розв'¤занн≥ серйозних глобальних проблем. “ак людство поступово зд≥йснюЇ поворот до цив≥л≥зац≥њ нового типу.
ожна держава, ¤к ≥ будь-¤ке ≥нше
сусп≥льне утво≠ренн¤, маЇ бути певним чином орган≥зована, побудо≠вана,
сформована, так само ≥ зд≥йснювати владу попа повинна певними способами,
методами. ƒо них перш за все належить форма держави ¤к спос≥б (пор¤док)
орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ державноњ влади. ѓњ елемен≠тами Ї: державне правл≥нн¤
(спос≥б орган≥зац≥њ вищоњ державноњ влади); державний устр≥й (спос≥б под≥лу
держави па певн≥ складов≥ частини та розпод≥л влади м≥ж нею та цими частинами;
державний режим (спо≠с≥б зд≥йсненн¤ державноњ влади певними методами ≥
способами).
ѕро те, що це таке Ч соц≥ал-демократ≥¤, Ч
середньому украњнському громад¤нину в≥домо зовс≥м небагато. —оц≥ал≥зм, але,
щоправда, без людського обличч¤ ми колись бачили, Удемократ≥юФ з нелюдською
пикою теж бачили, а от такого кентавра, ¤к соц≥ал-демократи, бачити поки Ѕог
милував. јле автор прагне нас переконати, що соц≥ал-демократ≥¤ це зовс≥м не
страшно, оск≥льки в≥д ус≥х пол≥тичних сил вона запозичаЇ лише кращ≥ ≥дењ,
пл≥дно синтезуючи њх на основ≥ власноњ ≥дењ. ќдн≥Їњ з прим≥тних рис сучасного
соц≥ал-демократичного руху Ї те, що соц≥ал-демократи не в≥дкрещуютьс¤ в≥д
≥деолог≥њ, а, навпроти, прикладають чимал≥ зусилл¤ дл¤ виробленн¤ власноњ
соц≥ал-пол≥тичноњ доктрини, спираючи на дос¤гненн¤ ф≥лософ≥њ ≥ науковоњ
пол≥толог≥њ.
—учасному ”крањнському сусп≥льству не вистачаЇ
саме такоњ зваженоњ ≥ тверезоњ ≥деолог≥њ. јле чи не дивно, що за невелику
к≥льк≥сть рок≥в ”крањна перетворилас¤ з надто за≥деолог≥зованого в ц≥лком
без≥дейне сусп≥льство? «а ц≥лком резонними висловленн¤ми про необх≥дн≥сть
виробленн¤ сусп≥льноњ ≥деолог≥њ криЇтьс¤ ¤кась подв≥йн≥сть. ѕри цьому автор
робить вид, що не розум≥Ї цього. якщо маЇтьс¤ на уваз≥ ≥деолог≥¤ в старому
У≥деолог≥чномуФ зм≥ст≥ цього слова (що сам автор активно заперечуЇ), то њњ
головним питанн¤м Ї питанн¤ про т≥м, хто винуватий у злидарському ≥снуванн≥
народу ≥ ¤к його виловити ≥ покарати. якщо, навпаки, мова йде про ≥деолог≥ю в
цив≥л≥зованому зм≥ст≥ цього слова, то виникаЇ ≥нше питанн¤ Ч чи може така
≥деолог≥¤, тобто сусп≥льна теор≥¤ Ѕ”“» ƒ≤…—Ќќ ћј—ќ¬ќѓ? “обто чи здатний
полтавський сел¤нин в≥д≥рватис¤ в≥д своЇњ худоби ≥ прид≥лити ¤кусь частину
свого часу вивченню спадщини Ѕернштейна ≥ декларац≥њ Ўредера-Ѕлера. ј чому б ≥
н≥, ¤кщо в≥н, цей сел¤нин, захоче бути св≥домим соц≥ал-демократом? “аким чином,
неважко зробити висновок: соц≥ал-демократ≥¤ Ч це такий сусп≥льний лад, коли при
влад≥ коштують саме соц≥ал-демократи, про що середн≥й виборець зрештою м≥г
догадатис¤ ≥з самого початку ≥ проти чого, швидше за все, не буде заперечувати.
—писок використаноњ л≥тератури:
1.
ѕол≥толог≥¤: курс лекц≥й навч.
пос≥бник / ≤. —. ƒзюбко, ¬. ‘. ѕан≥будьласка, ё. —. Ўемщученко. Ц .: ¬ища шк.,
1993
2.
ѕол≥толог≥¤ / за ред. акад. ”крањнськоњ академ≥њ пол≥тичних наук, проф., д-ра ≥ст. Ќаук
ќ. ≤. —емк≥ва. Ц Ћьв≥в: —в≥т, 1994
3.
—. –елей, —. –утар† ќснови ѕол≥толог≥њ: лекц≥њ дл¤ студент≥в
негуман≥тарних вуз≥в. Ц Ћьв≥в: ≥нст. ”крањнознавства ЌјЌ ”крањни, 1997