—качать реферат (11Kb)

ќсобист≥сть ≥ зовн≥шн¤ пол≥тика √ру ’арлем Ѕрундтланд.

 

∆≥нка - пол≥тик, голова найб≥льшоњ парт≥њ, премТЇр-м≥н≥стр, в≥домий м≥жнародний д≥¤ч. ѓњ часто називають найб≥льш ¤скравим пол≥тичним д≥¤чем сучасноњ Ќорвег≥њ. ≤ не дивно, адже њй вдалос¤ переконати суворих та стриманих норвежц≥в у своњх зд≥бност¤х ≥ талантах державного кер≥вника.

«в≥сно, останн≥м часом принципово зм≥нилос¤ положенн¤ ж≥нки. ѕроте норвезьк≥ ж≥нки не зум≥ли зайн¤ти р≥вного з чолов≥ками положенн¤ на посадах директор≥в банк≥в, страхових компан≥й ≥ ф≥рм; њх прибутки ¤к правило нижч≥, але њх положенн¤ в сусп≥льств≥† характеризуЇтьс¤ не т≥льки цим. ∆≥нки прийшли на виробництво, в≥д≥грають активну роль в пол≥тичному ≥ сусп≥льному житт≥. ¬ норвезькому сусп≥льств≥ прийн¤то п≥дкреслювати ступ≥нь ж≥ночого представництва на р≥зноман≥тних сусп≥льних ≥ державних посадах, оск≥льки це розгл¤даЇтьс¤ ¤к ознака високого р≥вн¤ розвитку демократ≥њ в крањн≥.

јле не варто стверджувати, що стр≥мкий зл≥т √ру ’арлем Ѕрундтланд - л≥кар¤ за осв≥тою, соц≥ал-демократа за пол≥тичними переконанн¤ми, орган≥затора боротьби за охорону навколишнього середовища - був законом≥рний. ѕроте ≥ не був випадковим: њй вдалос¤ в≥докремити саме т≥ проблеми, ¤к≥ турбували в той час Ќорвег≥ю, а њњ особист≥сть ¤скраво про¤вила риси нац≥онального характеру.

¬ласне, що ж саме хвилювало норвежц≥в?

ўе на початку цього стол≥тт¤ крањна не могла прогодувати себе, в результат≥† чого розпочалас¤ сильна ем≥грац≥¤. —ьогодн≥ в —Ўј мешкаЇ майже ст≥льки нащадк≥в вих≥дц≥в з Ќорвег≥њ, ск≥льки норвежц≥в у себе на батьк≥вщин≥. ¬ 60-т≥ роки ситуац≥¤ зм≥нилас¤:† коло берег≥в Ќорвег≥њ були знайден≥ промислов≥ запаси нафти ≥ газу. ¬ крањну починають надходити грош≥, спочатку у вигл¤д≥ кредит≥в, а пот≥м - прибутк≥в в≥д продажу нафти.

Ќорвежц≥ зум≥ли в≥дпов≥дно розпор¤дитис¤ своњм багатством. ѕобудувавши ун≥кальн≥ платформи, застосувавши принципово нов≥ технолог≥њ та електрон≥ку, вони розвинули так≥ галуз≥, з ¤кими вони зараз повТ¤зують св≥й добробут на довгострокову перспективу.

Ќов≥ економ≥чн≥ можливост≥ в≥дбилис¤ ≥ на сусп≥льному житт≥ крањни. …ого демократичн≥ традиц≥њ отримали значну матер≥альну п≥дтримку : перерозпод≥л ресурс≥в за допомогою ефективноњ ≥ розвиненоњ системи налогообкладанн¤ дозволив зменшити гостроту соц≥альних конфл≥кт≥в, а п≥зн≥ше - зосередити увагу на проблемах еколог≥њ, дозв≥лл¤, родини. —учасне норвезьке сусп≥льство в≥др≥зн¤Ї високий ступ≥нь внутр≥шньоњ стаб≥льност≥, переважну б≥льш≥сть в ньому складаЇ середн≥й клас, ¤кий в значн≥й м≥р≥ визначаЇ розстановку пол≥тичних сил. “аким чином, ор≥Їнтац≥¤ на середн≥й клас, в≥дстоюванн¤ його ≥нтерес≥в ≥ ц≥нностей дозволили √ру ’арлем Ѕрундтленд та њњ парт≥њ зайн¤ти пров≥дн≥ позиц≥њ в крањн≥.

†††††††††† √ру ’арлем Ѕрундтленд народилас¤ в 1939 р.† ¬же у в≥ц≥ 7 рок≥в вона стала членом неформальноњ дит¤чоњ групи, очолюваноњ дружиною в≥домого д≥¤ча норвезькоњ соц≥ал-демократ≥њ, а п≥зн≥ше† голови ур¤ду, ¬ерной √ерхардсен. Ѕатько √ру,† √удмунд ’арлем, л≥кар за осв≥тою, належав до числа кер≥вник≥в Ќорвезькоњ роб≥тничоњ парт≥њ ( Ќ–ѕ ) ≥ дв≥ч≥ входив у склад† ур¤довц≥в, займаючи посади м≥н≥стра соц≥альних справ ≥ м≥н≥стра оборони. ¬ своњй профес≥йн≥й ≥ пол≥тичн≥й карТЇр≥ √ру п≥шла за батьком. “ака ≤естафета покол≥нь≤ - ¤вище довол≥ розповсюджене в норвезькому пол≥тичному житт≥.

ќтже, √ру ’арлем обрала карТЇру л≥кар¤. Ѕудучи студенткою ун≥верситету ќсло, вона в 1959 р. зробила перший серйозний пол≥тичний крок - стала Їдиною д≥вчиною в склад≥ групи ≤дисидент≥в≤, що покинули —оц≥ал≥стичний союз студент≥в дл¤ того, щоб створити студентську орган≥зац≥ю Ќорвезькоњ роб≥тничоњ парт≥њ.

¬ 1960 р. √ру одружилас¤. ѓњ чолов≥ком став јрне ”лав Ѕрундтланд. јле в≥н в≥домий в Ќорвег≥њ не т≥льки ¤к ≤чолов≥к своЇњ дружини≤. ¬≥н - в≥домий вчений, ведучий спец≥ал≥ст Ќорвезького зовн≥шньопол≥тичного ≥нституту, автор багатьох досл≥джень з питань роззброЇнн¤, в≥йськово-пол≥тичного положенн¤ на ѕ≥вноч≥ ™вропи. ќсобливо ц≥каво те, що чолов≥к соц≥ал-демократичного л≥дера - консерватор.

«авершенн¤ навчанн¤ в ун≥верситет≥† сп≥впадало з народженн¤м першоњ дитини, але це не завадило √ру продовжити осв≥ту в √арвард≥. “ам вона отримала ступ≥нь маг≥стра охорони здоровТ¤, п≥сл¤ чого стала працювати в м≥н≥стерств≥ охорони здоровТ¤ Ќорвег≥њ. як автор р¤ду досл≥джень статистики вродженних порок≥в ≥ метод≥в покращенн¤ њх реЇстрац≥њ, √ру була оц≥нена ≥ в 1969 р. ѓњ призначають директором –ади охорони здоровТ¤ ќсло.

ѕор¤д з профес≥йною карТЇрою, Ѕрундтланд укр≥пила своЇ положенн¤ в парт≥њ. «авд¤ки доброму знанню конкретних проблем, ¤вним ¤кост¤м пол≥тичного д≥¤ча† вона стаЇ основним експертом Ќ–ѕ з питань соц≥альноњ ≥ медичноњ пол≥тики.

ѕоворотним моментом в њњ карТЇр≥ можна вважати 1974 р. ѕремТЇр-м≥н≥стр “рюгве Ѕраттел≥ запропонував √ру посаду м≥н≥стра з питань охорони навколишнього середовища. Ѕрундтланд погодилась на цю пропозиц≥ю ≥ в 35 рок≥в стала членом ур¤ду.

≈колог≥¤ в —кандинав≥њ - це предмет особливих турбот ≥ ур¤ду, ≥ сусп≥льства. ¬ 70-т≥ роки лише розробл¤лис¤ п≥дходи, технолог≥њ ≥ засоби боротьби з забрудненн¤м. “ож Ѕрундтланд на нов≥й посад≥ довелос¤ про¤вити себе у прийн¤тт≥ важливих пол≥тичних р≥шень. ќсобливо складна ситуац≥¤ склалас¤ навесн≥ 1977р. п≥сл¤ авар≥њ на одн≥й з нафтових платформ в ѕ≥вн≥чному мор≥. Ѕлизько 20 тис¤ч тонн нафти вилилос¤ прот¤гом тижн¤ на поверхню мор¤, ≥ т≥льки 800 тонн вдалос¤ з≥брати.

†Ѕрундтланд та м≥н≥стру економ≥ки довелос¤ дв≥ч≥ давати зв≥т парламенту, в ¤кому довол≥† голосно було чути критичн≥ висловлюванн¤ на адресу ур¤ду. ƒепутати ставили п≥д сумн≥в ефективн≥сть засоб≥в забеспеченн¤ безпеки на платформах. Ѕрундтланд, ¤к багато хто вважаЇ, продемонструвала в ц≥й ситуац≥њ д≥лову хватку ≥ холоднокровн≥сть.

¬ласне в 70-т≥ рр. вона практично повн≥стю зосереджуЇтьс¤ на пол≥тичн≥й д≥¤льност≥. ѕосади зм≥нюютьс¤ довол≥ швидко. 1975-1981 рр. - заступник голови Ќ–ѕ, 1977 р. - депутат парламенту, 1980-1981рр. (в 1979 р. Ѕрундтланд залишила посаду м≥н≥стра ) - голова зовн≥шньопол≥тичного ком≥тету парламенту, 1981 р.- голова Ќ–ѕ. ¬ тому ж роц≥ вона стаЇ першою в —кандинав≥њ ж≥нкою - премСЇр-м≥н≥стром, до того ж самим молодим в ≥стор≥њ Ќорвег≥њ. «айн¤ла вона цю посаду, щоправда, лише на 8 м≥с¤ц≥в.

÷ей зл≥т в пол≥тичн≥й карТЇр≥ не був випадковим. ѕрот¤гом численних подорожей по крањн≥, зустр≥чей та виступ≥в ≥ у широкого кола виборц≥в, ≥ у колег з парт≥њ, Ѕрундтланд† здобула репутац≥ю енерг≥йного, наполегливого ≥ р≥шучого пол≥тика, а також приЇмноњ ≥ контактноњ людини.

 абинет премТЇра Ѕрундтланд залишила не за своњм бажанн¤м. ќчолювана нею парт≥¤ потерп≥ла поразку на виборах ≥ була змушена передати владу своњм пол≥тичним опонентам - консервативн≥й парт≥њ ’ейре. —оц≥ал-демократи програли, бо њх програма вимагала зм≥ни ор≥Їнтац≥њ з урахуванн¤м соц≥ально-пол≥тичних реал≥й.

Ќафтовий бум 70-х рр., р≥зке зростанн¤ р≥вн¤ ≥ ¤кост≥ житт¤ в Ќорвег≥њ, природн≥ структурн≥ зм≥ни в економ≥ц≥, а в≥дпов≥дно ≥ на ринку прац≥ - вс≥ ц≥ процеси звужували виборчу базу Ќ–ѕ, ¤ка традиц≥йно ор≥Їнтувалас¤ на робочий клас,† вимагали розробки нових програм ≥ визначенн¤ нових пр≥оритет≥в. ƒо 1986 р., доки при влад≥ знаходилась ’ейре, а пот≥м коал≥ц≥¤ трьох буржуазних парт≥й, Ѕрундтланд керувала д≥¤льн≥стю Ќ–ѕ, очолювала опозиц≥ю в парламент≥. —аме на цей пер≥од приходитьс¤ початок њњ роботи в ћ≥жнародн≥й ком≥с≥њ ќќЌ з навколишнього середовища ≥ розвитку.

¬ травн≥ 1986 р. буржуазний ур¤д† опинивс¤ в кризов≥й ситуац≥њ. ¬она склалас¤ внасл≥док пог≥ршенн¤ стану економ≥ки, а буржуазний каб≥нет не бажав утримувати владу в своњх руках, коли з метою оздоровленн¤ економ≥ки довелос¤ приймати малопопул¤рн≥ серед насененн¤ р≥шенн¤.

—аме на цей момент в результат≥ стр≥мкого пад≥нн¤ ц≥н на нафту прибутки в≥д њњ експорту скоротилис¤ (з 85 млрд. крон в 1985 р. до 53 млрд. в 1986 р.); деф≥цит плат≥жного балансу в 1986 р. склав 33 млрд. крон; посилились ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси. ¬иникаЇ потреба економ≥й, перепроф≥люванн¤ окремих галузей, що було особливо складно в умовах норвезького сусп≥льства, оск≥льки населенн¤ вже звикло до високого р≥вн¤ зайн¤тост≥, доход≥в ≥ соц≥ального забеспеченн¤.

“од≥ на посаду премТЇр - м≥н≥стра знову призначають √ру ’арлем Ѕрундтланд. «формований нею ур¤д наполовину складавс¤ з ж≥нок ≥ був покликаний до влади, за њњ власним висловлюванн¤м, дл¤ того, щоб ≤вимити брудний посуд≤. ≤ зрештою, за 2,5 роки ж≥нкам - м≥н≥страм вдалос¤ виправити ситуац≥ю. јле ц¤ перемога далас¤ нелегко.

ќтже, з метою оздоровленн¤ економ≥ки крањни Ѕрундтланд п≥шла на тимчасове замороженн¤ зароб≥тньоњ платн≥, скороченн¤ державних видатк≥в, р≥зке скороченн¤ бюрократичного апарату.

” зв`¤зку з цим њњ пор≥внюють з ћ.“етчер, ¤ка, вдавшись до аналог≥чних крок≥в, дос¤гла оздоровленн¤ британськоњ економ≥ки на початку 80-х рок≥в. √ру ’. Ѕрундтланд п≥шла тим самим шл¤хом к≥лька рок≥в потому, зум≥вши запевнити сп≥вв≥тчизник≥в в необх≥дност≥ заход≥в Ђжорсткоњ економ≥њї. ¬ короткий строк њй вдалос¤ вивести крањну з кризи.

ѕроте парламентськ≥ вибори 1989р. ви¤вилис¤ т¤жким випробуванн¤м дл¤ Ѕрундтланд ≥ очолюваного нею ур¤ду. ¬она та њњ соратники вбачали головну задачу в тому, щоб Ќ–ѕ не спустилас¤ до небезпечно низькоњ в≥дм≥тки,† ¤ка б не дозволила зберегти соц≥ал-демократичний каб≥нет п≥сл¤ вибор≥в. ¬арто сказати, що п≥д час передвиборчоњ боротьби найб≥льш впливовим аргументом Ќ–ѕ ви¤вивс¤ авторитет прем`Їр-м≥н≥стра. ќпитуванн¤ показали, що троЇ з чотирьох норвежц≥в оц≥нюють д≥¤льн≥сть Ѕрундтланд на посад≥ кер≥вника ур¤ду ¤к усп≥шну, вона л≥дирувала ¤к кандидат на цю посаду в подальшому. ѕ≥дкр≥пленню њњ авторитету послугував внесок прем`Їр-м≥н≥стра в роботуВ ¤ка призвела до затвердженн¤ норвежського м≥ста Ћ≥лл≥хаммера ¤к м≥сц¤ проведенн¤ зимових ќл≥мп≥йських ≥гор 1994р. ¬ крањн≥, де зимов≥ види спорту Ї частиною житт¤ б≥льшост≥ громад¤н, це викликало вибух ентуз≥азму.

ќднакВ вибори не принесли перемоги Ќ–ѕ. «агальний результат ви¤вивс¤ найнижчим за всю п≥сл¤воЇнну ≥стор≥ю крањни. 12 жовтн¤ 1989р. √ру ’. Ѕрундтланд ≥де у в≥дставку.

ѕроте, буржуазний ур¤д ви¤вивс¤ недовгов≥чним. ¬же через р≥к розгор≥лас¤ ур¤дова криза через розб≥жност≥ з питань про майбутнЇ в≥дносин з ™вропейською сп≥вдружн≥стю. 3 листопада 1990р. було сформовано новий ур¤д на чол≥ з Ѕрундтланд.

« жовтн¤ 1989р. по листопад 1990р. вона займала посаду голови зовн≥шньоеконом≥чного конституц≥йного ком≥тету парламентуВ ¤кий в≥д≥граЇ в≥дчутну роль у формуванн≥ зовн≥шньопол≥тичного курсу крањни. јле свою д≥¤льн≥сть на м≥жнародн≥й арен≥ Ѕрундтланд розпочала ще в 1983р. коли стала головою ћ≥жнародноњ ком≥с≥њ з навколишнього середовища ≥ розвитку. ƒопов≥дь ком≥с≥њ п≥д назвою ЂЌаше сп≥льне майбутнЇї була запропонована в 1987р. ≥ вона отримала широкий резонанс в усьому св≥т≥. ѕриродоохоронну д≥¤льн≥сть Ѕрундтланд завжди в≥др≥зн¤ла† готовн≥сть до д≥алогуВ пошуку компром≥сних р≥шень. “а захопленн¤ справою охорони навколишнього средовища не зробило њњ Ђпол≥тиком в≥д еколог≥њї. Ќе випадково допов≥дь њњ ком≥с≥њ м≥стить† достатньо зрозум≥лий лозунг: Ђћислити глобальноВ д≥¤ти локально ї (йогоВ до реч≥В можна розгл¤дати ≥ ¤к њњ життЇве кредо).

«апропонована ком≥с≥Їю концепц≥¤ ст≥йкого розвитку в ≥нтересах еколог≥њ була доповнена Ѕрундтланд принципом м≥жнародного консенсусу у в≥дношенн≥ еколог≥чного ростуВ оск≥льки пог≥ршенн¤ глобальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ вона пов`¤зуЇ з наростаючими труднощамиВ особливо Ђтретього св≥туї.

—еред чисто еколог≥чних питань Ѕрундтланд особливу увагу прид≥л¤ла проблемам захисту атмосфери. ¬ ход≥ в≥зиту в —Ўј в 1989р. вона запропонувала створити при ќќЌ м≥жнародний фонд захисту атмосфери за рахунок в≥драхуванн¤ розвиненими крањнами 0В1% свого ¬Ќѕ.

«усилл¤ Ѕрундтланд в ц≥й галуз≥ принесли њй безумовне визнанн¤ м≥жнародноњ сп≥льноти. ¬она стала володаркою к≥лькох престижних прем≥йВ в тому числ≥ Ђѕрем≥њ третього св≥туїВ Ђѕрем≥њ миру √анд≥ї. « використанн¤м отриманих кошт≥в Ѕрундтланд заснувала в с≥чн≥ 1990р. власний еколог≥чний фонд дл¤ ф≥нансовоњ п≥дтримки р≥зноман≥тних проект≥вВ направлених на розв`¤занн¤ конкретних проблем охорони иавколишнього середовища.

«овн≥шньопол≥тичн≥ погл¤ди ЅрундтландВ курсВ що вона його проводить в ¤кост≥ голови ур¤дуВ в значн≥й м≥р≥ спираютьс¤ на довол≥ ст≥йкий консенсус серед ведучих пол≥тичних парт≥й з принципових м≥жнародних проблем.

…ого основу складають активна участь в Ќј“ќ ≥ в≥дпов≥дн≥ союзницьк≥ зобов`¤занн¤В широке пол≥тичнеВ економ≥чне ≥ в≥йськове сп≥вроб≥тництво з —ЎјВ а також з ведучими зах≥дноЇвропейськими крањнамиВ п≥дтриманн¤ нормальних стосунк≥в з –ад¤нським —оюзом.

ѕр≥оритетними напр¤мками пол≥тики ур¤ду Ѕрундтланд були скороченн¤ ¤дерноњ† зброњВ заборона ¤дерних випробуваньВ л≥кв≥дац≥¤ х≥м≥чноњ зброњ ≥ заборона њњ виробництва.†

“реба в≥ддати належне Ѕрундтланд ≥ њњ каб≥нету:† вони зум≥ли достатньо далеко продвинутис¤† у питанн≥ щодо ¤дерних випробуваньВ запропонувавши надати в розпор¤дженн¤ глобальноњ системи контролю своњ сейсм≥чн≥ станц≥њ. ¬она також неодноразово п≥д≥ймала питанн¤ стосовно встановленн¤ без`¤дерного статусу Ќорвег≥њВ але њй довелось протисто¤ти своњм союзникам в Ќј“ќВ а також ≥ з буржуазною б≥льш≥стю в парламент≥В тому розв`¤занн¤ цього питанн¤ було в≥дкладено.

Ќе менш складною дл¤ Ѕрундтланд стала проблема участ≥ Ќорвег≥њ в ™вропейськ≥й економ≥чн≥й сп≥вдружност≥. «агаломВ б≥льш≥сть норвежц≥в† в≥дкидало ≥дею вступу до Ђ—п≥льного ринкуї. —оц≥ал-демократи також не належали до прихильник≥в† ™≈—. ѕротеВ √ру Ѕрундтланд знов про¤вила свою здатн≥сть в≥дчувати зм≥ни ≥ виробила ч≥тку л≥н≥ю свого ур¤дуВ ¤ка пол¤гала у поступовому пристосуванню до майбутнього Їдиного ринку† з ™—.

«начним Ї також внесок† Ѕрундтланд† у розвиток демократизац≥њ в св≥т≥. Ќа сес≥њ –ади Ќј“ќ в травн≥ 1989р. вона розвивала думку щодо Ђмирноњ структуриї в ™вроп≥В говорила про необх≥дн≥сть перегл¤ду традиц≥йних п≥дход≥в до —х≥дноњ ™вропи. ѕ≥д час парламентських дебат≥в з питань зовн≥шньоњ пол≥тики в 1990р. вона так охарактеризувала зм≥ниВ що в≥дбуваютьс¤:ї ѕочаток 90-х рок≥в став ≥сторичним переворотом в нашому стол≥тт≥ ... ми стоњмо на пороз≥ новоњ ™вропи ≥ новоњ ери сп≥вроб≥тництва м≥ж —–—– ≥ —Ўјї.

√. Ѕрундтланд також схвально ставилас¤ до процесу об`Їднанн¤ Ќ≥меччини. ¬она в≥дм≥тилаВ що Ђв≥н не маЇ призвести лише до зм≥ни колишн≥х Ђл≥н≥й фронтуї. ¬они мають бути л≥кв≥дован≥ взагал≥. ¬она також п≥дкреслила необх≥дн≥сть зм≥н стратег≥њ Ќј“ќ ≥ дислокац≥њ силВа також скороченн¤ залежност≥ в≥д ¤дерноњ зброњ.

 онкретною д≥Їю Ѕрундтланд на шл¤ху до демократизац≥њ в≥дносин з соц≥ал≥стичним табором† став њњ в≥зит у 1986р. в ћоскву. ÷е був перший в≥зит на високому р≥вн≥ за останн≥ 15 рок≥в. ’оча в≥зит ≥ не носив оф≥ц≥йного характеру (вона прињздила на сес≥ю м≥жнародноњ еколог≥чноњ ком≥с≥њ)В в≥н дав своњ результати. ¬же через р≥к в ќсло в≥дбулас¤ зустр≥ч Ѕрундтланд з Ќ.≤.–ижковим. ” зв`¤зку з трагед≥Їю, що в≥дбулас¤ в јрмен≥њВ Ќорвег≥¤ надала њй допомогу у розм≥р≥ 17млн.дол.†  р≥м цього направл¤лис¤ дит¤ч≥ посилкиВ а також приймалис¤ постраждал≥ д≥ти з≥ —п≥така.

ќднакВ двосторонн≥ в≥дносини Ќорвег≥њ ≥ —–—– не були лише райдужн≥. ”р¤д Ѕрундтланд довол≥ жорстко ставив питанн¤ про розмежуванн¤ континентального шельфу та економ≥чних зон в Ѕаренцевому мор≥. ÷¤ проблема обговорювалась п≥д час оф≥ц≥йного в≥зиту –ижкова в с≥чн≥ 1988р.В але вир≥шити њњ не вдалос¤.

—то¤чи на позиц≥њ новоњ епохи м≥жнародного сп≥вроб≥тництваВ Ѕрундтланд особливо в≥дм≥чаЇ внесок в њњ розвиток ћ.√орбачова. …ого кандидатура трич≥ висувалась в Ќорег≥њ на присудженн¤ Ќобел≥вськоњ прем≥њ (¬ласне ¤ вважаюВщо така симпат≥¤ не Ї дивноюВадже весь «ах≥д в≥тав його пол≥тику Ђрозвалу —–—–ї).

ќстанн≥м ж часом пол≥тична д≥¤льн≥сть √ру ’. Ѕрундтланд стаЇ все б≥льш багатосторонньою. ѕротеВ найб≥льше уваги вона прид≥л¤Ї робот≥ безпосередньо в парт≥њВ кер≥вництву норвезькою соц≥ал-демократ≥ЇюВ оновленню њњ ≥деолог≥чних погл¤д≥в.

«агаломВ д≥¤льн≥сть Ѕрундтланд оц≥нюЇтьс¤ њњ сп≥вв≥тчизниками позитивно. Ќорвежц≥ вважають њњ найб≥льш ¤скравим пол≥тичним д≥¤чем свого рег≥ону. ¬ 1988р. жюр≥ у склад≥ представник≥в найб≥льш крупних газет —кандинав≥њ назвало њњ Ђскандинавом рокуї. ѓњ д≥¤льн≥сть у ћ≥жнародн≥й ком≥с≥њ з навколишнього середовища була охарактеризована в газет≥ Ђјрбейдербладетї таким чином: їќчоливши ћ≥жнародну ком≥с≥ю В √ру ’. Ѕрундтланд значно спри¤ла висуненню еколог≥чних питань на одне з перших м≥сць на пор¤дку денному св≥тового сп≥втовариства. “аким чиномВ вона сталаВ так би мовитиВ м≥жнародним м≥н≥стром з охорони навколишнього середовищаВ з њњ ≥менем асоц≥юЇтьс¤ образ Ќорвег≥њ ї.

†ѕриватному життю Ѕрундтланд в засобах масовоњ ≥нформац≥њ не прид≥л¤Їтьс¤ багато уваги. ј ¤кщо така ≥нформац≥¤ з`¤вл¤Їтьс¤В то акцент робитьс¤ на њњ Ђблизькост≥ з народом ї ≥ скромност≥. ѕ≥дкреслюЇтьс¤ також ≥ теВ що у в≥льний час вона займаЇтьс¤ спортом ≥ родиною - власне теВ що зараз найб≥льше хвилюЇ норвежц≥в (загалом у високорозвинених крањнах б≥льш≥сть пол≥тичних парт≥йВ також ≥ соц≥ал-демократичн≥В формують свою програму на захист≥ с≥мейних ц≥нностейВ проблемах дозв≥лл¤В осв≥ти).

як висновок можна сказатиВ що так≥ риси ¤к сильна вол¤В емоц≥йн≥стьВ лог≥каВ здатн≥сть швидко реагувати на зм≥ниВ енерг≥йн≥стьВ вм≥нн¤ п≥дкор¤ти аудитор≥юВ а також високий профес≥онал≥зм допомогли √ру ’арлем Ѕрундтланд завоювати дов≥ру свого народуВ св≥тового сп≥втовариства ≥ зайн¤ти поважне м≥сце серед видатних пол≥тик≥в св≥ту.

—качать реферат (11Kb)