| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
–≈‘≈–ј“
« ќ—Ќќ¬ “≈ќ–≤ѓ
ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ
Ќј “≈ћ”:
Уƒ≈я ≤ ј—ѕ≈ “»
–ќ«¬»“ ”
ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’
¬≤ƒЌќ—»Ќ ” –јѓЌ»Ф
«ћ≤—“
¬ступ
ѕол≥тика
”крањни стосовно окремих м≥жнародних орган≥зац≥醆†††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††
Ч Ќј“ќ†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
Ч ™—
Ч «™—
Ч —Ќƒ
ћожлив≥
модел≥ зовн≥шньопол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ ”крањни
Ч СЅ≥лоруський
вар≥антТ
Ч С—тратег≥чний партнер Ќј“ќТ
Ч —тратег≥¤
Сстрижневоњ державиТ
¬исновки
¬икокистана
л≥тература
¬—“”ѕ
††††††††††††††††††††††††††††††††
С—в≥т навчивс¤ тиснути, але не навчивс¤ ц≥нуватиТ.†††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††Ћ.ƒ. учма
¬ украњнськ≥й зовн≥шн≥й
пол≥тиц≥ й пол≥тиц≥ безпеки нам≥тилас¤ зм≥на етап≥в.якщо ран≥ше головною
зовн≥шньопол≥тичною задачею був вих≥д на св≥тову арену ≥ утвердженн¤ на н≥й
”крањни ¤к суверенноњ держави, то нин≥ все гостр≥шою стаЇ потреба становленн¤
держави ¤к впливого субТЇкта м≥жнародних
в≥дносин. Ќаша крањна за масштабами, положенн¤м, впливом ц≥лком заслуговуЇ на
те, щоб додати до статуса обТЇкта статус субТЇкта.
«овн≥шн¤ пол≥тика Ћ. учми
маЇ на мет≥ збалансуванн¤ поступовоњ, але неухильноњ ≥нтеграц≥њ у пол≥тичн≥ ≥
економ≥чн≥ структури ™вропи ≥ конструктивн≥ ≥ дружн≥ взаЇмов≥дносини з –ос≥Їю.
«овн≥шн¤ пол≥тика ”крањни
в≥дносно «аходу маЇ дек≥лька напр¤мк≥в: ÷ентральноЇвропейський,
«ах≥дноЇвропейський ≥ трансатлантичний ÷ентральноЇвропейськ≥ крањни важлив≥
д뤔крањни в умовах розвитку двосторонн≥х звТ¤зк≥в, рег≥ональноњ стаб≥льност≥ ≥
загальноЇвропейськоњ арх≥тектури безпеки.
†† ≈коном≥чн≥ звТ¤зки ”крањни з «ах≥дною ™вропою
≥ крањнами јтлантики знаход¤тьс¤ на низькому р≥вн≥, маючи на уваз≥ справд≥
значн≥ дос¤гненн¤ у розвитку пол≥тичних звТ¤зк≥в з цими крањнами.
††††††††††††††††††† ѕќЋ≤“» ј ” –јѓЌ» —“ќ—ќ¬Ќќ
ќ –≈ћ»’
††††††††††††††††††††††††††††††† ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’
ќ–√јЌ≤«ј÷≤…
ѕерспективи кооперац≥њ
”крањни з пан-™вропейськими орган≥зац≥¤ми ≥ з окремими крањнами пр¤мо залежать
в≥д усп≥ху економ≥чних реформ ”крањни ≥ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ крањни.
¬ажливим кроком до ≥нтеграц≥њ ”крањни у ™вропейськ≥ структури було њњ прийн¤тт¤
до –ади ™вропи восени 1995 року.
Ќайближчими кроками на шл¤ху ≥нтеграц≥њ ”крањни в
™вропу мають бути: розвиток торговельно-економ≥чного сп≥вроб≥тництва ≥з
зах≥дноЇвропейськими крањнами, б≥льш т≥сне сп≥вроб≥тництво з ™вросоюзом,
створенн¤ зон в≥льноњ торг≥вл≥, а також сп≥вроб≥тництво з Ќј“ќ. –озширенн¤ Ќј“ќ
даЇ можлив≥сть будувати нов≥ мости дл¤ зближенн¤, а не створювати нов≥ кордони.
÷е означаЇ менше озброЇнн¤ ≥ б≥льше сп≥вроб≥тництва.
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
Ќј“ќ ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
”крањна розгл¤даЇ Ќј“ќ ¤к
один з найважлив≥ших елемент≥в новоњ арх≥тектури Ївропейськоњ системи безпеки.
¬иход¤чи з цього, ”крањна проводить посл≥довну виважену пол≥тику, спр¤мовану на
поглибленн¤ сп≥вроб≥тництва з ѕ≥вн≥чноатлантичним союзом через практичну
реал≥зац≥ю програми Сѕартнерство заради мируТ та встановленн¤ реальних в≥дносин
Сспец≥ального (асоц≥йованого) партнерстваТ м≥ж Ќј“ќ та ”крањною за формулою
С16+
†¬ той час ¤к багато ≥нших
центральноЇвропейських держав за¤вили про бажанн¤ приЇднатис¤ до Ќј“ќ, ”крањна
твердо притримуЇтьс¤ позаблоковост≥. р≥м того дл¤ ”крањни Ї принциповим
нерозм≥щенн¤ ¤дерноњ зброњ на територ≥њ нових член≥в Ќј“ќ. —аме тому ”крањна
виступаЇ з ≥н≥ц≥ативою створенн¤ у ÷ентрально-—х≥дн≥й ™вроп≥ зони, в≥льноњ в≥д
¤дерноњ зброњ. јдже ”крањна пТ¤ту р≥чницю незалежност≥ зустр≥ла без
смертоносноњ ¤дерноњ зброњ на своњй територ≥њ. ј розм≥щенн¤ ¤дерних засоб≥в
ав≥ац≥йного базуванн¤ Ќј“ќ у крањнах —х≥дноњ ™вропи суттЇво п≥двищуЇ† дос¤жн≥сть ними територ≥њ ”крањни ≥ –ос≥њ. ÷¤
обставина викликаЇ ц≥лком зрозум≥лу занепокоЇн≥сть ≥ в ”крањн≥, ≥ в –ос≥њ, ¤к≥
ризикують одержати ¤дерну зброю безпосередньо б≥л¤ своњх кордон≥в. јле мен≥
здаЇтьс¤ , що Ќј“ќ ≥ саме не дуже хоче розташовувати ¤дерну зброю на територ≥њ
нових член≥в, адже утворенн¤ нових ракетних баз - м≥ль¤рдн≥ збитки н≥ на що,
оск≥льки дл¤ сучасних ракет з њх рад≥усом д≥њ м≥сце базуванн¤ не на† ст≥льки вже й принципово, кр≥м того блок
вступаЇ в нову еру свого ≥снуванн¤ - добу конкретного стратег≥чного противника.
ј ¤кщо так, то стратег≥чна збро¤ не буде до потреби, аль¤нсу потр≥бно буде
вдосконалити види озброЇнь дл¤ допомоги у л≥кв≥дац≥њ локальних конфл≥кт≥в.
ѕол≥тика ”крањни в≥дносно
Ќј“ќ маЇ недол≥ки ≥ проблеми:
† 1. „асто д≥алог м≥ж иЇвом, Ѕрюсселем й
≥ншими столиц¤ми щодо реформуванн¤ ≥ розширенн¤ јль¤нсу не виходить за рамки
риторики з питань майбутньоњ участ≥ / неучаст≥ в орган≥зац≥йн≥й структур≥ Ќј“ќ.
ѕроте основоною метою реформуванн¤ јль¤нсу Ї не ст≥льки прийом нових член≥в,
ск≥льки спри¤нн¤ зм≥цненню безпеки на континент≥.
† 2. ƒискус≥њ щодо проблем членства у Ќј“ќ
т¤гнуть за собою наступний аспект, а саме - негативне ставленн¤ до розширенн¤
Ќј“ќ з боку –ос≥њ. Ѕагато оф≥ц≥йних д≥¤ч≥в ц≥Їњ крањни схильн≥ вважати, що
”крањна опинилас¤ наче в еп≥центр≥ з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в јль¤нсу ≥ –ос≥йськоњ
‘едерац≥њ, а тому змушена проводити тонку пол≥тику балансуванн¤ м≥ж двома
крайнощами - вступом до Ќј“ќ ≥ вступом у в≥йськовий союз п≥д ег≥дою –ос≥њ. “ому
у Снат≥вськ≥йТ пол≥тиц≥ ”крањни завжди присутн≥й Срос≥йський факторТ. ќф≥ц≥йний
ињв змушений проводити пол≥тику балансуванн¤ м≥ж двома полюсами, усв≥домлюючи
ризик будь-¤кою необережною д≥Їю викликати негативну реакц≥ю т≥Їњ або ≥ншоњ
сторони.
Ќайчаст≥ше до уваги
доводитьс¤ брати позиц≥ю –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, оск≥льки будь-¤ке в≥дхиленн¤
”крањни в≥д модел≥ повед≥нки, ¤ку вважаЇ прийн¤тною ћосква, викликаЇ не т≥льки
пол≥тичне роздратуванн¤, але й загрожуЇ застосуванн¤м економ≥чних санкц≥й.
† 3. Ќайб≥льша розб≥жн≥сть (¤ка, до реч≥, не
вилилас¤ у гостру дискус≥ю ≥ ¤ку Ќј“ќ намагаЇтьс¤ поки що Сне пом≥чатиТ) м≥ж
п≥дходами Ќј“ќ й ”крањни в≥дзначена у питанн≥ щодо ¤дерноњ зброњ ( розм≥щенн¤
¤дерноњ зброњ на територ≥њ потенц≥йних член≥в ѕ≥вн≥чноатлантичного —оюзу, про
що згадувалось вище).
ƒехто за недол≥к вважаЇ те,
що майбутнЇ Ќј“ќ ”крањна бачить у поступов≥й трансформац≥њ суто оборонного
союзу в Ївроатлантичну структуру безпеки дл¤ ус≥х Ївропейських крањн. ≤
структура ц¤ буде заснована насамперед на пол≥тичних засадах, стосовно ¤ких
в≥йськов≥ засоби будуть вторинними, допом≥жними. “а на мою думку, таке ставленн¤
ц≥лком справедливе, адже людство прагне мирного майбутнього ≥ намагаЇтьс¤
залишити позаду етап, коли непорозум≥нн¤ вир≥шуютьс¤ кровопролитт¤м ≥
вбивством.
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
™—
ѕр≥ор≥тетом дл¤ ”крањни Ї набутт¤
повноправного членства в ™вропейському союз≥, адже ™— визначатиме обличч¤
™вропи 21 стол≥тт¤. ўоб дос¤гти ц≥Їњ мети, треба, насамперед,привести ≥снуюче
”крањнське законодавство у в≥дпов≥дн≥сть з вимогами ≥ стандартами ™вропейського
союзу ≥ перебудувати нац≥ональну економ≥ку, ¤ка у наступному стол≥тт≥ стане
визначальним фактором розвитку крањн.
¬ажливим етапом Ї 1998 р≥к,
коли розпочалис¤ переговори про створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥ м≥ж ”крањною та
™—. ” раз≥ њх усп≥ху в≥дкриваЇтьс¤ перспектива дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про
асоц≥йоване, а згодом ≥ повне членство ”крањни в ™—.
”крањна зац≥кавлена в
реал≥зац≥њ ≥дењ часткового членства в ™— держав ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи,
¤ке охоплювало б насамперед сферу зовн≥шньоњ пол≥тики та безпеки. ƒл¤ ”крањни на
даному етап≥ таке членство було б оптимальним вар≥антом.
”крањна вже дос¤гла де¤ких
результат≥в у стосунках з ™—:
† - 14 червн¤ 1994 року п≥дписано ”году про
партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво ”крањни з ™—;
† - cтворений ≥ активно д≥Ї —п≥льний ком≥тет
”крањна - ™—;
† - проводитьс¤ регул¤рний д≥алог Стр≥йки
™вросоюзуТ(у першому п≥вр≥чч≥ 1996 р. - ≤спан≥¤, ≤тал≥¤, ≤рланд≥¤) з ”крањною;
† - визначенн¤ ”крањни ¤к крањни з перех≥дною
економ≥кою.
јле пор¤д з дос¤гненн¤ми Ї ≥
проблеми:
† 1. ƒо цього часу ≥нколи лунають у ст≥нах
поважних Ївропейських структур заклики зайн¤ти вич≥кувальну позиц≥ю щодо
”крањни.
† 2. ”году про партнерство ≥ сп≥вроб≥тництво
”крањни з ™—( 1994 року) на тепер≥шн≥й час ратиф≥кували лише к≥лька держав ( на
1997р. Ч парламенти лише пТ¤ти крањн - ≤спан≥њ, ¬еликобритан≥њ, ƒан≥њ, ≤рланд≥њ
≥ Ћюксембургу ). “акий стан не в≥дпов≥даЇ за¤вам держав-член≥в ™— та штучно
гальмуЇ наше сп≥роб≥тництво.
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
«™—
–озум≥ючи свою
в≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ миру та стаб≥льност≥ в рег≥он≥ й особливу роль
«™— у майбутн≥й арх≥тектур≥ Ївропейськоњ безпеки, ”крањна готова перейти в≥д
д≥алогу до справжньоњ партнерськоњ сп≥впрац≥ з ц≥Їю орган≥зац≥Їю.
¬же зараз ”крањна готова у
повному обс¤з≥ вз¤ти на себе права ≥ обовТ¤зки, що визначаютьс¤ статусом
асоц≥йованого партнерства з «™—. ѕричому ми були б готов≥ виконувати своњ
зобовТ¤занн¤ прот¤гом певного, сп≥льно обумовленого часу в односторонньому
пор¤дку. Ќабутт¤ статусу асоц≥йованого партнерства в «™— - одне з актуальних
завдань зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни. ≤нституал≥зац≥¤ сп≥вроб≥тництва ”крањни з
«™— - це потреба часу.
¬ажливим Ї ≥ розвиток
контакт≥в з супутниковим центром «™— у м.“орехон (≤спан≥¤), з косм≥чною групою,
розвиток в≥йськових контакт≥в, зокрема у форм≥ в≥йськових навчань, особливо
тих, ¤к≥ стосуютьс¤ п≥дготовки до миротворчих, гуман≥тарних ≥ р¤тувальних
операц≥й.
ѕроблеми сп≥вроб≥тництва
”крањни з «™—:
† 1. ѕривТ¤зка формал≥зац≥њ стосунк≥в ”крањни з
«™— до р≥вн¤ њњ сп≥впрац≥ з ™—.
† 2. ќбмеженн¤ розвитку в≥дносин «™— з крањнами
÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи за формулою С6+
† 3. ѕобоюванн¤ та невпевнен≥сть щодо
пол≥тичного вибору ”крањни, сумн≥ви стосовно можливост≥ наданн¤ ”крањн≥ статусу
асоц≥йованого партнера «™— з посиланн¤м на њњ позаблоков≥сть, а також участь у
—Ќƒ.
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
—Ќƒ
”крањна розгл¤даЇ —Ќƒ ¤к
механ≥зм мирного демократичного вир≥шенн¤ проблем, повТ¤заних з розпадом —–—–,
¤к форум дл¤ багатосторонн≥х переговор≥в ≥ консультац≥й з питань, сп≥льних дл¤
держав, утворених у геопол≥тичному простор≥ колишнього —–—–, а участь в —Ќƒ -
¤к форму п≥дтримки цив≥л≥зованих в≥дносин з цими крањнами. ’оча останн≥м часом
про —Ќƒ все менше згадуЇтьс¤, а говор¤ть про держави на терен≥ колишнього —–—–.
Ќа сх≥дному напр¤мку було
багато втрачено, а цей рег≥он через обТЇктивн≥ причини Ї дл¤ нас вин¤тково
важливим.
” той же час ”крањна
виступаЇ проти будь-¤ких наддержавних утворень у рамках —Ќƒ, ¤к≥ т≥Їю чи ≥ншою
м≥рою обмежують пол≥тичний та економ≥чний суверен≥тет крањни, та р≥шуче
виступаЇ проти ус¤ких спроб в≥дновити у будь-¤к≥й форм≥ колишн≥й –ад¤нський
—оюз. “ому н≥ нормативн≥ акти, п≥дписан≥ ”крањною, ан≥ наша форма участ≥ в —Ќƒ
не позбавл¤ють ≥ не обмежують нашу свободу вибору. ”крањна очолюЇ Сгрупу
неприЇднанн¤Т серед крањн —Ќƒ, ¤ка протид≥Ї створенню ¤ких-небудь
наднац≥ональних орган≥в або в≥йськово-пол≥тичних механ≥зм≥в, ≥ крањни —Ќƒ
знають, що без ”крањни новий –ад¤нський —оюз неможливий. ¬загал≥ майбутнЇ
—п≥вдружност≥ залежить в≥д доброњ вол≥ ћоскви, ≥ —Ќƒ маЇ перспективи т≥льки у
тому випадку, ¤кщо поважатиметьс¤ принцип суверен≥тету кожноњ з його держав.
”крањна твердо ≥ посл≥довно
проводить л≥н≥ю на максимальне розширенн¤ ≥ поглибленн¤ дво- та багатосторонн≥х
форм сп≥вроб≥тництва ¤к у рамках, так ≥ поза рамками —Ќƒ при забезпеченн≥
принцип≥в взаЇмовигоди, поважанн≥ ≥нтерес≥в один одного ≥ при дотриманн≥
загальновизнаних норм м≥жнародного права.
Ќеобх≥дно налагоджувати
т≥сн≥ше пол≥тичне сп≥вроб≥тництво з тими крањнами, позиц≥њ ¤ких з р¤ду питань
м≥жнародного житт¤ близьк≥ до наших п≥дход≥в. √оловне Ч† щоб розвиток в≥дносин з цими державами почав
найближчим часом давати в≥дчутну економ≥чну в≥ддачу, особливо в ≥нвестиц≥йному
план≥.
Ќедол≥ком украњнськоњ
пол≥тики на терен≥ безпеки Ї њњ екстенсивн≥сть. ѕрагнучи стати учасником
¤комога б≥льшого числа м≥жнародних ≥нститут≥в, ”крањна програЇ у наповненн≥
своЇњ м≥жнародноњ пол≥тики зм≥стом, розпорошуЇ зусилл¤ й ≥нтелектуальний
потенц≥ал, упов≥льнюючи таким чином рух до стратег≥чних ц≥лей. ¬≥дсутн≥сть ≥дей
та кошт≥в на њх реал≥зац≥ю призводить до втрати впливовост≥, примушуЇ йти у
фарватер≥ пол≥тики ≥нших, спонукаЇ лише реагувати на под≥њ, а не формувати њх.
÷е призводить до того, що ”крањну, начебто й визнану важливим чинником
Ївропейськоњ безпеки, все ще розгл¤дають ¤к обТЇкт безпеки, намагаючись
впливати на њњ пол≥тику, Сп≥дказуватиТ р≥шенн¤, залучати до сп≥вроб≥тництва
тощо.
ћќ∆Ћ»¬≤ ћќƒ≈Ћ≤ «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќѕќЋ≤“»„Ќќѓ ќ–≤™Ќ“ј÷≤ѓ ” –јѓЌ»
—учасне м≥жнародне становище
”крањни лишаЇтьс¤ довол≥ складним через вплив р≥зних, часто протилежних
чинник≥в. ќдин з них Ч розпад таких багатонац≥ональних держав ¤к —–—–,
ёгослав≥¤ ≥ „ехословаччина. ÷ей чинник ≥стотно зм≥нив пол≥тичну карту багатьох
рег≥он≥в ¤к ™вропейського континенту, так ≥ авказу ≥ ѕ≥вн≥чноњ јз≥њ. «
розвитку под≥й у крањнах, географ≥чно близьких до ”крањни, видно, що
дез≥нтеграц≥йний процес далекий до завершенн¤.
јле ≥нший глобальний чинник
Ї економ≥чна ≥нтеграц≥¤, ¤ка дом≥нуЇ у «ах≥дн≥й ™вроп≥, ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ ≥, у
де¤к≥й м≥р≥, в јз≥атсько-“ихоокеанському рег≥он≥, де сформувалис¤ потужн≥
С≥нтеграц≥йн≥ пол¤Т(™—, Ќј‘“ј (ѕ≥вн≥чноамериканська асоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥)
≥ ј—≈јЌ(јсоц≥ац≥¤ держав ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ)). ѕоступово зТ¤вл¤Їтьс¤,
зумовлений впливом глобальноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ, новий св≥товий пор¤док,
¤кий мирно поширюЇтьс¤ на нов≥ рег≥они.
« самого початку ”крањна
була п≥д впливом згадуваних процес≥в. « одного боку, сама њњ по¤ва на
пол≥тичн≥й карт≥ св≥ту Ч† результат
розкладанн¤ тотал≥тарноњ системи, ¤ке ¤вл¤Ї собою одну з найважлив≥ших
геопол≥тичних зм≥н у п≥сл¤воЇнн≥й ™вроп≥. як нова незалежна держава, ”крањна
значно вт¤гнена у вир≥шенн¤ серйозних практичних питань, що визначать њњ
нац≥ональну життЇздатн≥сть.
« другого боку, ”крањна не
може ≥гнорувати глобальний ≥ рег≥ональний ≥нтеграц≥йн≥ процеси, ≥ не маЇ сенсу
намагатис¤ вплинути на њх розвиток з метою задовольнити власн≥ нац≥ональн≥
≥нтереси.”крањна розширила види своЇњ д≥¤льност≥ в ќќЌ ≥ ќЅ—™( ќрган≥зац≥¤ безпеки
≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥), сп≥вроб≥тництво з ™— ≥ Ќј“ќ ≥ свою участь в
утворенн≥ ѕакту —таб≥льност≥ в ™вроп≥. ¬она поступово приЇднуЇтьс¤ до процесу
рег≥онального ≥ районного сп≥вроб≥тництва. Ќе маЇ сумн≥в≥в у тому, що ведуч≥
держави св≥ту дивл¤тьс¤ на сьогоденну ”крањну ¤к на впливову крањну, без ¤коњ
вже неможливо у¤вити ™вропейський краЇвид.
Ќа тепер≥шн≥й час у иЇва
≥снуЇ дек≥лька можливих сценар≥њв повед≥нки на зовн≥шньопол≥тичн≥й арен≥, кожен
з ¤ких пот¤гне за собою ≥ певн≥ геопол≥тичн≥ насл≥дки на континент≥.
† Ч СЅ≥лоруський вар≥антТ. ÷ей п≥дх≥д
у¤вл¤Їтьс¤ найб≥льш зручним з точки зору прийн¤тт¤ конкретних р≥шень. ƒ≥йсно,
досить п≥ти на р¤д поступок рос≥йськ≥й сторон≥ у галуз≥ економ≥ки (справа з
С–ј“ С√азпромТ), погодитис¤ на умови ћитного союзу —Ќƒ Ч ≥ ц≥лий р¤д гострих
соц≥ально-економ≥чних проблем буде тимчасово вир≥шений. ¬ ус¤кому раз≥, поточна
криза з виплатою борг≥в –ос≥њ, Тчорноморська кризаТ ≥ ≥н. будуть трохи
погашен≥.
Ќе завадило б, виход¤чи з
м≥ркувань геопол≥тичноњ р≥вноваги, урахувати ту роль, ¤ку –‘ в≥двела ЅЇларус≥ Ч
роль нового Св≥кна в ™вропуТ. «а цих умов положенн¤ ”крањни набуваЇ новоњ
геостратег≥чноњ значущост≥. ѕерш за все дл¤ структур Ївропейськоњ безпеки.
—права в тому, що силове схил¤нн¤ ”крањни до сфери рос≥йського впливу призведе
до того, що в≥кно розширитьс¤ до двостулкових дверей. ≤ не варто прогнозувати
згасанн¤ обоп≥льноњ п≥дозри м≥ж –ос≥Їю ≥ «аходом. Ќадто небезпечн≥ загрози йшли
≥з «ах≥дноњ ™вропи до –ос≥њ ≥, навпаки, надто тривалий час ™вропа жила п≥д загрозою
¤дерного удару з боку —–—–. ј ре≥нтеграц≥¤ ”крањни у в≥йськово-пол≥тичний союз
з –ос≥Їю (за б≥лоруським сценар≥Їм) призведе фактично до реан≥мац≥њ —оюзу. ј це
практично миттю викличе в≥дновленн¤ пол¤ризац≥њ ™вропи, призведе до по¤ви новоњ
Сзал≥зноњ зав≥сиТ ≥ в≥дверне ≥сторичний процес у старе р≥чище, вже не кажучи
про тисненн¤ правл¤чоњ рос≥йськоњ ел≥ти на кер≥вництво ”крањни з метою
домогтис¤ повноњ ло¤льност≥ украњнськоњ влади (аж до спроб встановити
Спотр≥бний режимТ), втрата ”крањною дов≥ри з боку «аходу(в першу чергу,
кредитор≥в), загостренн¤ внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ.
†ќтже, у к≥нцевому рахунку чи Ї такий вар≥ант
СвиходомТ Ч запитанн¤, скор≥ше, риторичне.
† Ч Т—тратег≥чний партнер Ќј“ќТ. ÷ей шл¤х б≥льш
за все обговорюЇтьс¤ зараз, оск≥льки загостренн¤ стосунк≥в з –‘ примушуЇ
украњнське кер≥вництво все част≥ше звертатис¤ за пол≥тичною п≥дтримкою до
зах≥дних партнер≥в. ” даному випадку йдетьс¤ не т≥льки про догов≥р м≥ж Ќј“ќ та
”крањною, ¤кий, очевидно, буде невдовз≥ п≥дписаний. √адаЇтьс¤, що ≥ недавн¤
≥н≥ц≥атива кер≥вництва ”крањни ≥ ≤зра≥лю про формуванн¤ специф≥чного
Стрикутника стратег≥чного партнерстваТ ”крањна Ч≤зра≥ль Ч —Ўј також Ї насл≥дком
таких пошук≥в п≥дтримки. ” випадку, ¤кщо дана ≥н≥ц≥атива буде реал≥зована ¤к
д≥юча зовн≥шньопол≥тична схема координац≥њ зазначених крањн, то Счорноморський
коридорТ буде трансформований у Ссередземноморсько-чорноморськийТ.
–азом з тим вар≥ант
сател≥тного Скоридору впливуТ, ¤кий Ссв≥титьТ ”крањн≥ у рамках атлантичноњ
системи безпеки, навр¤д чи забезпечить њй дов≥ру з боку великих
зах≥дноЇвропейських держав, ¤к≥ шукають власний Стрет≥й шл¤хТ. ј Свипад≥нн¤Т з
процесу трансфориац≥њ ™вропи може стати дл¤ иЇва фатальною помилкою.
††
Ч —тратег≥¤ Т стрижневоњ
державиТ. ƒаний шл¤х видаЇтьс¤ найскладн≥шим, але маЇ р¤д стратег≥чних переваг.
ѕерш за все йдетьс¤ про актив≥зац≥ю рол≥ ”крањни ¤к нейтральноњ держави у
Ївропейських ≥нтеграц≥йних процесах, п≥дтримку ≥н≥ц≥атив, повТ¤заних з
утворенн¤м саме Ївропейськоњ модел≥ в≥йськово-пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ безпеки.
“ут ињв може розраховувати на розум≥нн¤ ≥ п≥дтримку з боку ‘ранц≥њ ≥
Ќ≥меччини. ¬ажливий момент : насл≥дком такоњ стратег≥њ стане переор≥Їнтац≥¤
иЇва у в≥дношенн≥ Сгенеральних донор≥вТ украњнськоњ економ≥ки ≥ залученн¤
Ївропейських кредитних ресурс≥в, що дозволить трохи зменшити залежн≥сть в≥д
Самериканських грошейТ (ћ¬‘ (ћ≥жнародний валютний фонд), ћЅ––(ћ≥жнародний банк
реконструкц≥њ та розвитку).
ƒругий, достатньо важливий
аспект Ч п≥дключенн¤ до останн≥х ≥н≥ц≥атив Ївропейських держав по створенню
нового Ївроаз≥атського стрижн¤ ™вропа Ч†
ј“–(јз≥атсько-“ихоокеанський рег≥он). ѕ≥сл¤ самм≥та Ївропейських ≥
аз≥атських держав, що проходив у Ѕангкоку(“а≥ланд), дану стратег≥ю наполегливо
намагаЇтьс¤ проводити кер≥вництво ‘ранц≥њ. ¬≥зит ∆ака Ўирака в “ок≥о з пакетом
≥н≥ц≥атив ≥ пропозиц≥й про стратег≥чне трансконтинентальне партнерство ‘ранц≥њ
≥ япон≥њ, ™≈—(™вропейський економ≥чний союз) ≥ ј“≈—(јз≥атсько - “ихоокеанський
економ≥чний союз) Ч ¤скраве тому п≥дтвердженн¤. ј в цьому напр¤мку, ¤к в≥домо,
”крањн≥, ¤к вузловому пункту на маршрут≥ Сшовкового шл¤хуТ, Ї що запропонувати.
≤снуЇ над≥¤, що ц¤ стратег≥¤ стане дл¤ иЇва стратег≥Їю 21 стол≥тт¤.
≤снують й ≥нш≥ проекти на
зразок створенн¤ Ѕалт≥йсько-„орноморськоњ —п≥вдружност≥ чи п≥вденного блоку,
насамперед з “урц≥Їю, та вони менш реальн≥ ≥ життЇздатн≥, насамперед через малу
к≥льк≥сть сп≥льних ц≥лей ≥ ≥нтерес≥в. ј що стосуЇтьс¤ Ѕалт≥йсько-„орноморського
блоку, то не треба забувати, що –ос≥¤ сприйн¤ла б це утворенн¤ ¤к спробу
створити Ссан≥тарний кордонТ м≥ж нею та «ах≥дною ™вропою.
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ¬»—Ќќ¬ »†
†
Ќове геопол≥тичне положенн¤
”крањни диктуЇ необх≥дн≥сть перегл¤ду рег≥ональноњ пол≥тики. ÷е передбачаЇ
поЇднанн¤ ≥нтерес≥в держави ≥ рег≥он≥в, створенн¤ умов дл¤ правильного
використанн¤ ресурс≥в ≥ особливостей природньо-виробничого потенц≥алу.
¬ходженн¤ ”крањни в систему св≥тових м≥ждержавних звТ¤зк≥в може орган≥чно
в≥дбутис¤ з використанн¤м приморського положенн¤. ” м≥жнародному ≥ м≥жрайонному
розпод≥л≥ прац≥ ѕричорноморТ¤ вир≥зн¤Їтьс¤ сво≥м особливим
економ≥ко-географ≥чним розташуванн¤м, потенц≥алом дл¤ зд≥йсненн¤ транспортних,
транзитних, багатьох господарських функц≥й. ѕриморське ≥ прикордонне положенн¤
у м≥жнародному транспортному вузл≥ м≥ж ÷ентральною та ѕ≥вденною ™вропою (
система водних шл¤х≥в ƒунаю, нещодавно в≥дбудований канал –ейн Ч ћайн Ч ƒунай),
Ѕлизьким —ходом ≥ ѕ≥вденно-—х≥дним јз≥атським рег≥оном, пр¤мий доступ до р¤ду
причорноморських держав, ¤к≥ також шукають шл¤хи пол≥тико-економ≥чноњ
≥нтеграц≥њ, розташуванн¤ на потужних водних маг≥страл¤х ѕ≥вденного Ѕугу,
ƒн≥пра, сус≥днього ƒону( з виходом на ¬олжськ≥ шл¤хи аж до Ѕалт≥йського ≥
Ѕ≥лого мор≥в) створюють найспри¤тлив≥ш≥ можливост≥ дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥,
науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва ≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥.
”крањна нарешт≥ вз¤ла на
себе м≥жнародн≥ зобовТ¤занн¤ по зниженню викид≥в шк≥дливих речовин в атмосферу,
що, в свою чергу, т¤гне за собою зб≥льшенн¤ жорсткост≥ ≥снуючих норматив≥в
викид≥в ≥ зобовТ¤зуЇ вживати радикальн≥ заходи позниженню техногенного впливу
п≥дприЇмств теплоенергетики на довк≥лл¤.—ьогодн≥шн≥й стан навколишнього
природнього середовища, наприклад, ƒонбасу Ч†
не †т≥льки наш головний б≥ль.
¬икиди з заводських труб цього рег≥ону, брудн≥ стоки дос¤гли вже ≥ далекого
заруб≥жж¤, пог≥ршують глобальну еколог≥ю. ¬≥дв≥дуванн¤ спец≥ал≥ст≥в —в≥тового
банку з еколог≥чною м≥с≥Їю всел¤ють над≥ю на покращенн¤ стану речей.
†¬ ц≥лому на територ≥њ ”крањни нин≥ ≥снуЇ 193
стаб≥льних осередки забрудненн¤ п≥дземних вод. ”крањнське ѕол≥сс¤, ¤ке завжди
славилос¤ р≥чками ≥ озерами, нин≥ мало не очолюЇ список найнеблагополучн≥ших
рег≥он≥в. ” звТ¤зку з буд≥вництвом ћалоритського комб≥нату буд≥вельних
матер≥ал≥в у сус≥дн≥й Ѕ≥лорус≥ виникли дуже серйозн≥ проблеми дл¤ ≥снуванн¤
Ўацького природнього нац≥онального парку. ¬загал≥, хоча виробництво не працюЇ,
забрудненн¤ п≥дземних вод зб≥льшилось у 3-4 рази , в тому числ≥ ≥ за рахунок
сус≥д≥в. —воЇр≥дним ≥ндикатором проведенн¤ еколог≥чних реформ в ”крањн≥ Ї
м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, завд¤ки ¤кому наш≥й держав≥ вид≥л¤Їтьс¤ суттЇва
матер≥альна допомога дл¤ вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем. ” 1997р. ц¤ допомога
складала близько $20 млн, тод≥ ¤к ще в 1993р. це було лише $60 тис. —ьогодн≥
”крањна Ї субТЇктом 13 природоохоронн≥х конвенц≥й глобального ≥ рег≥онального
характеру. ”крањна готуЇтьс¤ до участ≥ у багатьох м≥жнародних програмах ≥
проектах в област≥ еколог≥чноњ безпеки. ÷ив≥л≥зований св≥т прийшов до
розум≥нн¤, що на одинц≥ не вижити, що неможливо облаштувати в себе еколог≥чно
чистий СрайТ, ¤кщо над будинком сус≥да висить смог. ≈колог≥чн≥ проблеми не
знають кордон≥в.
Ќа тл≥ практично виконаних
”крањною угод стосовно роззброЇнн¤, ≥ перш за все в≥дмови в≥д ¤дерноњ зброњ,
останн≥м часом зб≥льшуЇтьс¤ низка прецедент≥в на шл¤ху входженн¤ нашоњ держави
в систему м≥жнародного розпод≥лу прац≥. якщо ран≥ше це в≥дчувалось т≥льки у
налагодженн≥ двосторонн≥х стосунк≥в з пров≥дними крањнами св≥ту, то зараз
економ≥чн≥ перешкоди набувають б≥льш коал≥ц≥йних рис антиукрањнськоњ
спр¤мованост≥. ” 1996 роц≥ було дек≥лька великих м≥жнародних скандал≥в,
повТ¤заних з ”крањною. Ќеобх≥дно зазначити, що ¤к компромат проти ”крањни
використовуютьс¤ в основному њњ таЇмн≥ угоди щодо продажу озброЇнн¤ та наданн¤
в≥йськово-техн≥чноњ допомоги крањнам з Сcумн≥вноюТ репутац≥Їю. Ѕ≥льше того,
вищезазначен≥ компромати мають на мет≥ не т≥льки перешкодити двосторонн≥м
стосункам у в≥йськов≥й сфер≥, а й з≥рвати проведенн¤ украњнськоњ пол≥тики в
р≥зних рег≥онах св≥ту взагал≥.
††††† ќтже,
необх≥дно, особливо зовн≥шньопол≥тичному в≥домству, бути надзвичайно обережним,
узгоджувати практичний ≥ теоретичний боки пол≥тичних д≥й, прораховувати вс≥
можлив≥ насл≥дки, тому що за д≥¤ми нашоњ крањни на св≥тов≥й арен≥ св≥тове
сп≥втовариство сл≥дкуЇ дуже ≥ дуже уважно. ≤нод≥ складаЇтьс¤ враженн¤, що
сучасн≥ пол≥тики «ах≥дноњ ™вропи ≥ —Ўј не усв≥домлюють повною м≥рою, що
виведенн¤ ”крањни з≥ статусу розм≥нноњ монети п≥шло б лише на користь.
С—ан≥тарний кордонТ м≥г би перетворитис¤ на природне м≥сце зустр≥ч≥ м≥ж двома
цив≥л≥зац≥¤ми. ”крањна здатна бути реальним посередником, ¤кий однаково
позитивно ставитьс¤ до —ходу ≥ «аходу.
.
СЌаш народ не дозволить
держав≥ набути другор¤дноњ рол≥, т¤гнучись позаду ≥ повторюючи чињсь
експериментиТ, Ч проголосив ѕрезидент Ћ. учма у вересн≥ 1995 року.
—ѕ»—ќ ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»
1. С
††††† (С”крањна на роздор≥жж≥Т)
2. С
†††† (С”крањнаТ. Ќарис крањни)
3. Сѕ≥дтекстТ. ѕол≥тико-анал≥тичний тижневик ‘онду п≥дтримки нац≥ональноњ† безпеки
4. С–ейтингТ. јнал≥тично-≥нформац≥йний огл¤д
5. С”крањнський географ≥чний журналТ
†† √азети:
6. С«еркало неделиТ
7. Тƒелова¤ ”краинаТ
8. Сћегапол≥с ”крањниТ
9. С”р¤довий курТЇрТ