—качать реферат (13Kb)

–≈‘≈–ј“

« ќ—Ќќ¬ “≈ќ–≤ѓ ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ¬≤ƒЌќ—»Ќ

Ќј “≈ћ”:

У¬Ќ”“–≤ЎЌя ≤ «ќ¬Ќ≤ЎЌя ѕќЋ≤“» ј:

— ”“≤ ќƒЌ»ћ ЋјЌ÷ё√ќћ ?Ф

††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††С—утн≥сть зовн≥шньоњ пол≥тики

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ≥дентична пол≥тиц≥ внутр≥шн≥й.†††††††††††††††††

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ≤ внутр≥шн¤, ≥ зовн≥шн¤ пол≥тика Ї

††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††боротьба за силу, ¤ка модиф≥куЇтьс¤

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† лише р≥зними умовами, що

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† складаютьс¤ у внутр≥шн≥й ≥

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† м≥жнародн≥й сферах.Т

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† √. ћоргентау

ѕроблема, ¤ку ¤ маю розгл¤нути ≥ зробити св≥й висновок Ч проблема сп≥вв≥дношенн¤ внутр≥шньоњ пол≥тики ≥ зовн≥шньоњ Ї досить складною, Ч† недарма ≥снуЇ безл≥ч теор≥й, думок Ч традиц≥йних ≥ нових, визнаних ≥ таких, що взагал≥ важко сприйн¤ти, щодо цього питанн¤. Ќе випадково багато хто з досл≥дник≥в вважаЇ њњ одн≥Їю з найважлив≥ших у теор≥њ м≥жнародних в≥дносин.

ѕредставники р≥зних шк≥л розум≥ють цю проблему по-р≥зному. ќтже, ¤ розгл¤ну найв≥дом≥ш≥ з трактовок ≥ висловлю власну думку.

ѕриб≥чники пол≥тичного реал≥зму вважають, що зовн≥шн¤ ≥ внутр≥шн¤ пол≥тика, хоч ≥ мають Їдину сутн≥сть, Ч ¤ка в к≥нцевому рахунку зводитьс¤ до боротьби за силу, Ч тим не менш складають принципово р≥зн≥ сфери державноњ д≥¤льност≥. Ќа думку √.ћоргентау зовн≥шн¤ пол≥тика визначаЇтьс¤ нац≥ональними ≥нтересами. Ќац≥ональн≥ ≥нтереси обТЇктивн≥, оск≥льки звТ¤зан≥ з незм≥нною людською природою, географ≥чними умовами, социокультурними ≥ ≥сторичними традиц≥¤ми народу. ¬они мають дв≥ складов≥: пост≥йну Ч ≥мператив виживанн¤; перем≥нну, що Ї конкретною формою, ¤коњ ц≥ ≥нтереси набувають у час≥ ≥ простор≥. ¬изначенн¤ ц≥Їњ форми належить держав≥, що маЇ монопол≥ю на звТ¤зок ≥з зовн≥шн≥м св≥том. ќснова ж нац≥онального ≥нтересу, що в≥дображаЇ мову народу, його культуру, природн≥ умови ≥ т.п., лишаЇтьс¤ пост≥йною. “ому внутр≥шн≥ фактори житт¤ крањни (пол≥тичний режим, сусп≥льна думка ≥ т.≥.), ¤к≥ м≥н¤ютьс¤ в залежност≥ в≥д р≥зних обставин, не розгл¤даютьс¤ реал≥стами ¤к здатн≥ вплинути на природу нац≥онального ≥нтересу: зокрема, нац≥ональний ≥нтерес не повТ¤заний з характером пол≥тичного режиму. ќтже, внутр≥шн¤ ≥ зовн≥шн¤ пол≥тика мають значну автоном≥ю в≥дносно одне одного.

Ќапроти, з погл¤ду представник≥в р¤да ≥нших теоретичних напр¤м≥в ≥ шк≥л внутр≥шн¤ ≥ зовн≥шн¤ пол≥тика повТ¤зан≥, ≥ цей звТ¤зок Ї детерм≥нованим. ™ дв≥ верс≥њ под≥бного детерм≥н≥зму. ќдна з них властива ортодоксальному марксизму, з позиц≥й ¤кого зовн≥шн¤ пол≥тика Ї в≥дображенн¤м класовоњ сутност≥ внутр≥пол≥тичного режиму ≥ залежить врешт≥ в≥д визначаючих цю сутн≥сть економ≥чних в≥дносин сусп≥льства. «в≥дси м≥жнародн≥ в≥дносини в ц≥лому нос¤ть СвториннийТ ≥ СтретиннийТ, СперенесенийТ характер.

≤ншоњ верс≥њ детерм≥н≥зму притримуютьс¤ приб≥чники геопол≥тичних концепц≥й, теор≥й Сбагатоњ ѕ≥вноч≥Т ≥ Сб≥дного ѕ≥вдн¤Т, а також неомарксистських теор≥й залежност≥, Ссв≥тового центруТ ≥ Ссв≥товоњ перифер≥њТ ≥ т.п. ƒл¤ них по сут≥ виключним джерелом внутр≥шнньоњ пол≥тики Ї зовн≥шн≥ примуси. “ак, наприклад, з погл¤ду ≤.¬аллерстайна, дл¤ того, щоб зрозум≥ти внутр≥шн≥ суперечност≥ ≥ пол≥тичну боротьбу в т≥й чи ≥нш≥й держав≥, њњ сл≥д розгл¤дати в ширшому контекст≥: контекст≥ ц≥л≥сност≥ св≥ту, що ¤вл¤Ї собою глобальну ≥мпер≥ю, в основ≥ ¤коњ лежать закони кап≥тал≥стичного способу виробництва Ч Ссв≥тоеконом≥каТ. С÷ентр ≥мпер≥њТ Ч невелика група економ≥чно розвинутих держав, Ч споживаючи ресурси Ссв≥товоњ перифер≥њТ, Ї виробником промисловоњ продукц≥њ й ≥нших благ, необх≥дних дл¤ ≥снуванн¤ слаборозвинутих крањн. “аким чином, мова йде про ≥снуванн¤ м≥ж СцентромТ ≥ Сперифер≥ЇюТ в≥дносин несиметричноњ взаЇмозалежност≥, що Ї основним полем њх зовн≥шньопол≥тичноњ боротьби. –озвинут≥ крањни зац≥кавлен≥ у збереженн≥ такого стану, тод≥ ¤к† крањни Сперифер≥њТ, навпаки, прагнуть зм≥нити його, встановити новий св≥товий економ≥чний пор¤док. ¬ результат≥, основн≥ ≥нтереси тих ≥ ≥нших лежать у сфер≥ зоввн≥шньоњ пол≥тики, в≥д усп≥ху ¤коњ залежить њх внутр≥шн≥й добробут. «наченн¤ внутр≥пол≥тичних процес≥в, боротьби парт≥й ≥ рух≥в в межах т≥Їњ† чи ≥ншоњ крањни, визначаЇтьс¤ т≥Їю роллю, ¤ку вони здатн≥ грати в контекст≥ Ссв≥то-економ≥киТ.

ўе один вар≥ант детерм≥н≥зму характерний дл¤ представник≥в таких теоретичних напр¤м≥в, ¤к неореал≥зм ≥ структурал≥зм. ƒл¤ них зовн≥шн¤ пол≥тика Ї продовженн¤м внутр≥шньоњ, а м≥жнародн≥ в≥дносини Ч продовженн¤м внутр≥сусп≥льних в≥дносин. ѕроте вир≥шальну роль у визначенн≥ зовн≥шньоњ пол≥тики в≥д≥грають не нац≥ональн≥ ≥нтереси, а внутр≥шн¤ динам≥ка м≥жнародноњ системи. ѕри цьому, головне значенн¤ маЇ зм≥нна структура м≥жнародноњ системи: будучи опосередженим результатом повед≥нки держав, а також насл≥дком самоњ њх природи ≥ ≥снуючих м≥ж ними в≥дносин, вона в той же час диктуЇ њм своњ закони. “аким чином, питанн¤ про детерм≥н≥зм у взаЇмод≥њ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави розвТзуЇтьс¤ на користь зовн≥шньоњ пол≥тики.

¬ свою чергу, представники концепц≥й взаЇмозалежност≥ св≥ту в анал≥з≥ розгл¤дуваного питанн¤ виход¤ть з тези, в≥дпов≥дно до ¤коњ внутр≥шн¤ ≥ зовн≥шн¤ пол≥тика мають сп≥льну основу Ч державу. ѕрофесор ћонреальського ун≥верситету Ћ.ƒадлей зазначаЇ, що будь-¤ка суверенна держава маЇ дв≥ монопол≥њ влади. ѕо-перше, вона маЇ визнане ≥ виключне право на використанн¤ сили всередин≥ своЇњ територ≥њ, по-друге, маЇ тут лег≥тимне право ст¤гати податки. “аким чином, територ≥альн≥ границ≥ держави ¤вл¤ють собою меж≥, в ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ перша з цих владних монопол≥й Ч монопол≥¤ на насилл¤ Ч ≥ за межами ¤ких починаЇтьс¤ поле його зовн≥шньоњ пол≥тики. “ут зак≥нчуЇтьс¤ право одн≥Їњ держави на насилл¤ ≥ починаЇтьс¤ право ≥ншого. “ому будь-¤ка под≥¤, здатна зм≥нити те, що держава розгл¤даЇ ¤к своњ оптимальн≥ границ≥, може викликати безлад ≥ конфл≥кти. ћеж≥ застосуванн¤ сили у границ¤х держави завжди обумовлювались њњ можлив≥стю контролювати своњ в≥ддален≥ територ≥њ, ¤ка, в свою чергу, залежить в≥д в≥йськовоњ технолог≥њ. ќск≥льки сьогодн≥ розвиток транспорту ≥ удосконаленн¤ озброЇнь значно скоротило державн≥ витрати по контролю над територ≥Їю, то зб≥льшились ≥ оптимальн≥ розм≥ри держави.

—тан другоњ монопол≥њ Ч ст¤ганн¤ частини загального прибутку Ч також залежить в≥д технолог≥й, але в≥д ≥нформац≥йних. ƒоступн≥сть спец≥ал≥зованих ринк≥в, експертноњ ≥нформац≥њ, вищоњ осв≥ти ≥ медобслуговуванн¤ даЇ громад¤нам т≥ переваги, ¤ких вони не мали у звичайному сел≥. Ѕудь-¤ке необдумане р≥шенн¤ у ц≥й сфер≥ Ч наприклад, раптове п≥двищенн¤ податк≥в понад певних меж, здатне викликати конф≥скац≥ю сукупного прибутку громад¤н, маЇ ризик викликати внутр≥шн≥ конфл≥кти в крањн≥. « ц≥Їњ точки зору одн≥Їю з причин розвалу —–—– стала його нездатн≥сть генерувати ресурси, потр≥бн≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ свого в≥йськового апарату.

“аким чином, дл¤ приб≥чник≥в описаних позиц≥й питанн¤ про первинн≥сть внутр≥шньоњ пол≥тики по в≥дношенню до зовн≥шньоњ або навпаки не маЇ принципового значенн¤: на њх думку ≥ та, ≥ ≥нша детерм≥нован≥ чинниками ≥ншого, насамперед, технолог≥чного характеру. ƒержава вже не Ї Їдиним учасником св≥товоњ пол≥тики, ≥ б≥льше того втрачаЇ основну роль в н≥й, а на передн≥й план виступають м≥жур¤дов≥ ≥ неур¤дов≥ орган≥зац≥њ, “Ќ , пол≥тичн≥ ≥ соц≥альн≥ рухи ≥ т.п.