—качать реферат (12Kb)

¬≈Ћ» ќЅ–»“јЌ≤я.
ѕол≥тичний устр≥й

Ђ¬≥ктор≥анська епохаї (правл≥нн¤ королеви ¬≥ктор≥њ з 1837 по 1901 р.) була пер≥одом найвищого розкв≥ту ¬еликобритан≥њ, утвердженн¤ њњ на св≥тов≥й арен≥ ¤к наймогутн≥шоњ держави, найб≥льшоњ колон≥альноњ ≥мпер≥њ з колосальним економ≥чним потенц≥алом. ” крањн≥ ≥снувала конституц≥йна монарх≥¤, пар≠ламентський лад ≥ двопарт≥йна система. ¬ пол≥тичному житт≥ в≥д≥гравали пров≥дну роль дв≥ парт≥њ Ч консерватор≥в ≥ л≥бера≠л≥в. онсерватори в≥дображали ≥нтереси земельноњ аристок≠рат≥њ ≥ частини великоњ буржуаз≥њ. Ћ≥берали користувалис¤ п≥д≠тримкою буржуаз≥њ ≥ значноњ частини роб≥тничого класу. –о≠б≥тники усв≥домили необх≥дн≥сть боротис¤ за своњ права мир≠ним шл¤хом, ≥ роб≥тничий рух розвивавс¤ п≥д кер≥вництвом профсп≥лок Ч тред-юн≥он≥в. ѕ≥д њх тиском ур¤ди консервато≠р≥в ≥ л≥берал≥в проводили соц≥альн≥ реформи ≥ демократичн≥ перетворенн¤.

«а двадц¤тил≥тнЇ правл≥нн¤ консерватор≥в на чол≥ з –. —ол≠сбер≥ були проведен≥ реформи м≥сцевого управл≥нн¤, надано право голосу ж≥нкам, зменшивс¤ вплив земельноњ аристок≠рат≥њ в графствах. ѕ≥сл¤ нетривалого правл≥нн¤ л≥берал≥в до влади знову прийшли консерватори. ”р¤д очолив –. —олсбер≥. √оловною постаттю в каб≥нет≥ м≥н≥стр≥в став ƒж. „емберлен, ¤кий очолив м≥н≥стерство колон≥й. —аме в≥н керував актив≠ною колон≥альною пол≥тикою ¬еликобритан≥њ, був ≥н≥ц≥ато≠ром англо-бурськоњ в≥йни (1899Ч1902).

„емберлен ƒжозеф (1836Ч1914) Ч англ≥йський держав≠ний д≥¤ч, м≥н≥стр колон≥й ¬еликобритан≥њ у 1895Ч1903рр. ќдин ≥з л≥дер≥в парт≥њ консерватор≥в, ≥деолог англ≥йського колон≥а≠л≥зму.

” грудн≥ 1905 р. влада перейшла до л≥берального каб≥нету, в ¤кому пров≥дну роль в≥д≥гравали радикали Ч ƒ. Ћлойд ƒжордж ≥ ”. „ерч≥лль.

Ћлойд ƒжордж ƒев≥д (1863Ч1945) - англ≥йський держав≠ний д≥¤ч, м≥н≥стр торг≥вл≥ та ф≥нанс≥в, прем'Їр-м≥н≥стр ¬ели≠кобритан≥њ у 1916Ч1922 рр. ќдин ≥з пров≥дних л≥дер≥в Ћ≥бе≠ральноњ парт≥њ. Ѕоровс¤ з соц≥ал≥стичним ≥ роб≥тничим рухом, зд≥йснював соц≥альн≥ реформи.

”р¤д л≥берал≥в перебував при влад≥ до 1916 р. ≥ саме з ним пов'¤зане пон¤тт¤ Ђбуржуазний реформ≥змї. Ћлойд ƒжордж вважав за необх≥дне вжити заход≥в дл¤ подоланн¤ в≥двертого жебрацтва роб≥тник≥в, ¤к≥ можуть потрапити п≥д вплив соц≥а≠л≥ст≥в ≥ марксист≥в. ќб≥йн¤вши посаду м≥н≥стра ф≥нанс≥в, в≥н у 1906Ч1911 рр. запропонував прийн¤ти низку закон≥в щодо умов прац≥ й житт¤ роб≥тник≥в. ”р¤д пров≥в через парламент закон про трудов≥ конфл≥кти, ¤кий заборон¤в п≥дприЇмц¤м ст¤гувати штрафи з тред-юн≥он≥в за збитки, запод≥¤н≥ п≥д час страйк≥в, закони про безплатне початкове навчанн¤, безплат≠не харчуванн¤ в шк≥льних њдальн¤х дл¤ д≥тей з малозабезпече≠них с≥мей. ќкремими законами обмежувалас¤ прац¤ у н≥чний час, а н≥чна прац¤ ж≥нок взагал≥ заборон¤лас¤. ” 1906 р. був прийн¤тий закон про компенсац≥ю у раз≥ непрацездатност≥, ¤кий поширювавс¤ на вс≥ категор≥њ працюючих. ” 1908 р. було встановлено 8-годинний робочий день (понадурочна робота оплачувалас¤ додатково), а також закон про пенс≥йне забез≠печенн¤ за в≥ком дл¤ роб≥тник≥в, ¤к≥ дос¤гли 70 рок≥в, ком≠пенсац≥ю дл¤ безроб≥тних у раз≥ хвороби. ошти дл¤ страху≠ванн¤ надходили з державного бюджету, внеск≥в п≥дприЇмц≥в ≥ в≥д самих роб≥тник≥в. “ак були закладен≥ основи широкого соц≥ального законодавства.

«апропонований Ћлойд ƒжорджем бюджет на 1909 р. перед≠бачав 1% видатк≥в на соц≥альн≥ потреби ≥ зб≥льшенн¤ асигну≠вань на в≥йськово-морськ≥ сили. ¬идатки передбачалос¤ пок≠рити за рахунок зб≥льшенн¤ податк≥в на багатих п≥дприЇмц≥в, землевласник≥в, спадщину, податк≥в на тютюн, спиртн≥ напоњ й поштов≥ марки. Ќе дивно, що цей бюджет, ¤кий, за словами його автора, повинен був почати перерозпод≥л власност≥ на користь народу, назвали Ђчервонимї, а консервативна палата лорд≥в в≥дхилила його. Ѕоротьба Ћлойд ƒжорджа з палатою лор≠д≥в завершилас¤ прийн¤тт¤м палатою общин б≥лл¤ (законопро≠екту), за ¤ким функц≥њ верхньоњ палати значно обмежувалис¤ Ч бюджетн≥ питанн¤ вона не розгл¤дала, а в≥дхил¤ти законопро≠екти могли лише дв≥ч≥. ѕрийн¤тий утретЇ палатою общин за≠конопроект автоматично ставав законом.

≈коном≥чний розвиток

Ќа початку XX ст. ¬еликобритан≥¤ марно намагалас¤ по≠вернути промислову перш≥сть ≥ монопол≥ю на св≥товому ринку, втрачен≥ нею наприк≥нц≥ минулого стол≥тт¤. √оловна причина пол¤гала в тому, що пол≥тика протекц≥он≥зму, ¤ку проводив ур¤д, закрила внутр≥шн≥й ринок јнгл≥њ дл¤ ≥ноземних товар≥в, позбавивши англ≥йську промислов≥сть конкуренц≥њ, що була стимулом дл¤ њњ модерн≥зац≥њ. ƒо того ж англ≥йська промисло≠в≥сть мала в колон≥¤х монопольне право на збут своЇњ продукц≥њ ≥ вив≥з дешевоњ сировини, що також перешкоджало впровад≠женню у промислов≥сть нових технолог≥й ≥ дос¤гнень науково-техн≥чного прогресу. ѕромислова монопол≥¤, ¤ка перетворила цю крањну на центр св≥тового промислового господарства (Ђмай≠стерню св≥туї) ≥ давала змогу виробл¤ти третину св≥товоњ про≠мисловоњ продукц≥њ, спри¤ла поступов≥й втрат≥ англ≥йською бур≠жуаз≥Їю стимулу дл¤ пост≥йноњ модерн≥зац≥њ промисловост≥ й розвитку нових галузей виробництва, пов'¤заних з дос¤гненн¤≠ми науково-техн≥чного прогресу, оск≥льки традиц≥йн≥ галуз≥ виробництва приносили значний прибуток. Ќакопичений ка≠п≥тал вкладавс¤ в заморську торг≥влю ≥ ф≥нансов≥ операц≥њ, де в≥н швидко обертавс¤ ≥ приносив значн≥ прибутки. ¬ласна ж промислов≥сть отримувала незначн≥ ≥нвестиц≥њ.

≤ все ж на початку стол≥тт¤ мав м≥сце прир≥ст промисловоњ продукц≥њ, науково-техн≥чний прогрес зм≥нював структуру про≠мисловост≥, посилювалас¤ концентрац≥¤ виробництва ≥ кап≥≠талу. јле ц≥ процеси в≥дбувалис¤ менш ≥нтенсивно, н≥ж у —Ўј ≥ Ќ≥меччин≥. “ому промислов≥ товари американських ≥ н≥мець≠ких виробник≥в не лише вит≥сн¤ли англ≥йськ≥ з≥ св≥тових ринк≥в, а й завойовували внутр≥шн≥й ринок јнгл≥њ. «меншувалас¤ роль с≥льського господарства в економ≥ц≥ крањни. якщо на початку XIX ст. воно давало третину нац≥онального прибутку, то на початку XX Ч лише 6%. «начно скоротилис¤ площ≥ с≥льськогосподарських культур, оск≥льки б≥льш≥сть земель на≠лежала багатим лендлордам, ¤к≥ здавали њх в оренду ферме≠рам, були байдуж≥ до стану цих земель. “ому ур¤д намагавс¤ спри¤ти розвитков≥ др≥бних землевласник≥в. –≥зко знизилис¤ ц≥ни на с≥льськогосподарську продукц≥ю, оск≥льки на ринках ™вропи було вдосталь дешевоњ пшениц≥ з≥ —Ўј, анади, јв≠страл≥њ й јргентини. —аме зв≥дти ввозилос¤ продовольство в јнгл≥ю. ѕромислове виробництво пор≥вн¤но з першою поло≠виною XIX ст. скоротилос¤ вдв≥ч≥ ≥ становило в середньому 1,5% на р≥к. јнгл≥йськ≥ п≥дприЇмц≥ стали на шл¤х прискоре≠ноњ концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу, техн≥чного прогресу, пошуку нових ринк≥в ≥ колон≥альноњ експанс≥њ. ” промисло≠вост≥ в≥дбувалис¤ структурн≥ зм≥ни: важка промислов≥сть ви≠т≥сн¤ла легку, в традиц≥йних галуз¤х застосовувалис¤ сучасн≥ технолог≥њ, з'¤вл¤лис¤ нов≥ галуз≥ промисловост≥, в≥дкривали≠с¤ нов≥ шахти, видобуток вуг≥лл¤ зб≥льшивс¤ удв≥ч≥, але не≠впинно зростала його соб≥варт≥сть. ѕод≥бн≥ процеси в≥дбува≠лис¤ ≥ в текстильн≥й промисловост≥. ¬≥дкритт¤ нових ринк≥в збуту стимулювало розвиток текстильного району Ћанкашир. ќднак соб≥варт≥сть продукц≥њ була високою, а техн≥чне пере≠оснащенн¤ проводилос¤ пов≥льно.

Ўвидкими темпами розвивалос¤ машинобудуванн¤. «'¤в≠л¤лис¤ нов≥ галуз≥ Ч автомоб≥лебудуванн¤, електротехн≥чна й х≥м≥чна промислов≥сть. Ќа початку XX ст. виникли могутн≥ концерни у в≥йськов≥й промисловост≥ Ч ¬≥ккерса ≥ јрмстрон-га. ” 1908 р. було створено англо-≥ранську компан≥ю з видо≠бутку нафти. Ќов≥тн≥ техн≥чн≥ дос¤гненн¤ впроваджувалис¤ у суднобудуванн≥, ¤ке стало головною галуззю промисловост≥ ¬еликобритан≥њ. ” 1889 р. було прийн¤то закон про флот, зг≥дно з ¤ким р≥зко зросли витрати на його розвиток. ¬еликобрита≠н≥¤ вс≥л¤ко намагалас¤ утримати свою морську монопол≥ю, вбачаючи в цьому основу економ≥чного процв≥танн¤ й пол≥≠тичного пануванн¤ в св≥т≥.

«росли темпи концентрац≥њ виробництва ≥ кап≥талу в суд≠нобудуванн≥, на зал≥зничному транспорт≥, в х≥м≥чн≥й промис≠ловост≥, машинобудуванн≥, виплавц≥ стал≥ тощо. ћенша ≥н≠тенсивн≥сть цих процес≥в була характерна дл¤ вуг≥льноњ ≥ тек≠стильноњ промисловост≥. «'¤вилис¤ трести в легк≥й промисло≠вост≥ Ч тютюнов≥й, сол¤н≥й, миловар≥нн≥ та ≥н. ƒо того ж ан≠гл≥йськ≥ монопол≥њ були нем≥цними, поступалис¤ масштаба≠ми н≥мецьким ≥ американським.

„астка ¬еликобритан≥њ у св≥товому експорт≥ пост≥йно змен≠шувалас¤, хоча вона залишалас¤ найб≥льшим експортером, зростала конкуренц≥¤ њњ товарам. ¬в≥з продукц≥њ ≥ сировини з ≥нших крањн перевищив вив≥з промисловоњ продукц≥њ (вуг≥лл¤, текстильних вироб≥в, морських суден, машин тощо).

¬трачаючи промислову монопол≥ю, ¬еликобритан≥¤ про≠водила активну колон≥альну пол≥тику, завершуючи територ≥≠альний под≥л св≥ту. Ќов≥ ринки збуту в колон≥¤х давали мож≠лив≥сть утримати пров≥дн≥ позиц≥њ в експорт≥ традиц≥йних га≠лузей англ≥йськоњ промисловост≥. ¬ јвстрал≥ю та јфрику ви≠возилас¤ б≥льша частина англ≥йського од¤гу ≥ взутт¤, в ≤нд≥ю Ч половина текстильних вироб≥в. олон≥њ залишалис¤ головни≠ми постачальниками продовольства й сировини в метропо≠л≥ю. Ѕавовна надходила з ™гипту та ≤нд≥њ, м≥дь Ч з ѕ≥вденноњ јфрики та јвстрал≥њ, кольоров≥ метали Ч з ћалайњ, л≥с Ч з анади. ” колон≥њ вкладавс¤ англ≥йський кап≥тал. ¬≥н вико≠ристовувавс¤ дл¤ буд≥вництва зал≥зниць, видобутку корисних копалин, утриманн¤ збройних сил тощо.

олон≥альна пол≥тика

олон≥альна пол≥тика в≥д≥гравала важливу роль у пол≥тич≠ному житт≥ јнгл≥њ. « XIX ст. јнгл≥¤ мала колон≥њ в анад≥, јвстрал≥њ, Ќов≥й «еланд≥њ, ¬ест-≤нд≥њ, «ах≥дн≥й ≥ ѕ≥вденн≥й јфриц≥ ( апська колон≥¤ ≥ Ќатал), зм≥цнювавс¤ њњ вплив у —х≥дн≥й јфриц≥. ¬ економ≥чну залежн≥сть в≥д јнгл≥њ потрапив ™гипет. ” державах Ѕлизького ≥ —ереднього —ходу, на терито≠р≥¤х, прилеглих до ≤нд≥йськоњ ≥мпер≥њ, в “ихому океан≥, на ƒа≠лекому —ход≥, в ћалайз≥њ ¬еликобритан≥¤ мала опорн≥ пункти ≥ бази дл¤ воЇнно-морського флоту. ћ≥цн≥ позиц≥њ займав ан≠гл≥йський кап≥тал у Ћатинськ≥й јмериц≥. ¬ 1885 р. було про≠голошено англ≥йський протекторат над територ≥Їю Ѕечуана≠ленд поблизу Ќ≥мецькоњ ѕ≥вденно-«ах≥дноњ јфрики. «олот≥ й алмазн≥ копальн≥ “рансваалю потрапили п≥д контроль ф≥нан≠совоњ групи –отшильд≥в. ” сх≥дн≥й частин≥ јфрики ¬елико≠британ≥¤ отримала ”ганду ≥ ен≥ю. «годом британськ≥ колон≥≠затори встановили контроль за територ≥Їю —омал≥. јктивною була пол≥тика ¬еликобритан≥њ в итањ, де њй належала полови≠на вс≥х кап≥таловкладень у китайськ≥ зал≥зниц≥.

¬исунувши проект створенн¤ безперервноњ л≥н≥њ англ≥йсь≠ких волод≥нь в≥д ањра до ейптауна, англ≥йськ≥ колон≥затори почали завоюванн¤ незалежних “рансваалю ≥ ќранжевоњ рес≠публ≥ки, багатих на поклади золота й алмаз≥в. ÷≥ республ≥ки були населен≥ б≥лими вих≥дц¤ми з √олланд≥њ Ч бурами, ¤ких у боротьб≥ з англ≥йц¤ми п≥дтримували н≥мц≥. ѕ≥сл¤ низки про≠вокац≥й у 1899 р. бури почали воЇнн≥ д≥њ проти англ≥йських в≥йськ, розташованих у прикордонних районах. –егул¤рн≥ ан≠гл≥йськ≥ в≥йська завдавали бурам поразок ≥ врешт≥ захопили њхню столицю. ќднак в≥йна тривала до 1902 р., оск≥льки бури вдалис¤ до партизанськоњ боротьби.

јнгл≥йський ур¤д змушений був задовольнити потреби б≥лого населенн¤ ≥ надав завойованим територ≥¤м права дом≥≠н≥он≥в Ч самоуправл¤ючих частин Ѕританськоњ ≥мпер≥њ з влас≠ними ур¤дами ≥ парламентами, ¤к≥ сп≥льно з метропол≥Їю ви≠р≥шували найважлив≥ш≥ стратег≥чн≥ питанн¤. ” 1910 р. бурськ≥ республ≥ки були об'Їднан≥ у ѕ≥вденно-јфриканський союз.

≤рландське питанн¤

Ќа початку XX ст. невир≥шеним залишалос¤ ≥рландське питанн¤, що загострилос¤ у 80Ч90-х роках минулого стол≥тт¤. ≤рландське сусп≥льство зосередилось на боротьб≥ за самоуп≠равл≥нн¤ (гомруль) всередин≥ Ѕританськоњ ≥мпер≥њ. ѕарламент дек≥лька раз≥в в≥дхил¤в законопроект про гомруль, ≥ радикаль≠на ≥рландська ≥нтел≥генц≥¤ вир≥шила боротис¤ за повну самос≠т≥йн≥сть ≤рланд≥њ. ќчолила боротьбу Ђпарт≥¤ шинн фейнї, ¤ка ставила за мету створенн¤ нац≥онального ≥рландського ур¤ду.

” 1912 р. л≥беральний ур¤д вин≥с на розгл¤д у парламент≥ б≥лль про гомруль, ¤кий передбачав створенн¤ ≥рландського парламенту ≥ м≥сцевих орган≥в влади з≥ збереженн¤м ур¤довоњ влади в руках англ≥йського нам≥сника. ѕалата лорд≥в дв≥ч≥ в≥д≠хилила законопроект, ≥ прот¤гом двох рок≥в, поки в≥н розгл¤≠давс¤, консерватори зум≥ли актив≥зувати анти ≥рландськ≥ наст≠роњ в ќльстер≥ Ч найб≥льш розвинен≥й частин≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ, населен≥й переважно англ≥йц¤ми ≥ шотландц¤ми. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥рландц≥в-католик≥в, вони були протестантами ≥ за¤вили, що не допуст¤ть переходу ќльстера п≥д управл≥нн¤ ≥рландського парламенту. —творювалис¤ багатотис¤чн≥ загони волонтер≥в, ¤к≥ в≥дкрито готувалис¤ до бойових д≥й. ” в≥дпо≠в≥дь формувалис¤ озброЇн≥ загони в ≤рланд≥њ. Ќазр≥вала грома≠д¤нська в≥йна. јнгл≥йськ≥ в≥йськов≥ п≥дтримували протестан≠т≥в ќльстера.

” вересн≥ 1914 р. ур¤д л≥берал≥в ≥ палати общин втретЇ прийн¤ли закон про гомруль, але виключили ќльстер ≥з сфе≠ри його д≥њ. Ќабранн¤ законом чинност≥ в≥дкладалос¤ до за≠к≥нченн¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни.