| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
анада
Ї федеративною державою, що складаЇтьс¤ з 10 пров≥нц≥й ≥ двох територ≥й, що
знаход¤тьс¤ п≥д управл≥нн¤м федерального ур¤ду. ќф≥ц≥йно анада Ї дом≥н≥оном у
склад≥ —п≥вдружност≥ нац≥й. анада стала незалежною державою в 1867 р., коли
¬еликобритан≥¤ надала њй статус дом≥н≥ону. ¬ 1931 р. англ≥йський ур¤д визнав за
анадою самост≥йн≥сть у внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥.
” анад≥ д≥Ї писана некодиф≥кована онституц≥¤, тобто
ќсновний закон крањни складаЇтьс¤ не з одного, а з ц≥лоњ сер≥њ акт≥в, прийн¤тих
у пер≥од з 1867 по 1982 р. ¬ њх число вход¤ть дв≥ категор≥њ закон≥в: по-перше,
акти, ¤к≥ визначають створенн¤ окремих ≥нститут≥в федеральноњ правовоњ системи
≥ визначають статус вищих державних орган≥в (наприклад, закони про виборче
право, ¬ерховний суд ≥ ≥н.), ≥, по-друге, закони, що визначають основи
державного ладу в окремих пров≥нц≥¤х (јкт про јльберту, јкт про Ќьюфаундленд ≥
т.д.).
ƒл¤
внесенн¤ поправок у онституц≥ю необх≥дно, щоб за них проголосувало б≥льш≥сть в
обох палатах парламенту й у законодавчих асамбле¤х щонайменше семи пров≥нц≥й,
де проживаЇ м≥н≥мум 50% населенн¤ крањни. ” випадку, ¤кщо пропонован≥ поправки
стосуютьс¤ монарх≥чноњ форми правл≥нн¤, статусу оф≥ц≥йних мов ≥ складу
¬ерховного суду, дл¤ њхнього прийн¤тт¤ потр≥бно схваленн¤ федеральним
парламентом ≥ законодавчими органами ус≥х 10 пров≥нц≥й. ѕоправки набирають сили
≥ стають частиною онституц≥њ п≥сл¤ њхнього затвердженн¤ генерал-губернатором.
Ќа пров≥нц≥њ, що в≥дмовл¤ютьс¤ схвалити конституц≥йн≥ поправки, њх д≥¤ не
поширюЇтьс¤.
«аконодавча влада в анад≥ належить парламенту, що
складаЇтьс¤ з двох палат: ѕалати громад ≥ сенату. ¬они нер≥вноправн≥, оск≥льки
сенат позбавлений права виступати ≥н≥ц≥атором внесенн¤ ф≥нансових
законопроект≥в.
√лавою держави ном≥нально Ї генерал-губернатор, що
призначаЇтьс¤ королевою ¬еликобритан≥њ за рекомендац≥Їю прем'Їр-м≥н≥стра
анади. « л≥та 1999 р. цю посаду
об≥ймаЇ ≈др≥енн ларксон. √енерал-губернатор маЇ повноваженн¤ двох вид≥в. ¬
силу особливих прерогативних повноважень, формально переданих йому англ≥йською
ороною, в≥н маЇ право вир≥шувати важлив≥ питанн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики,
включаючи ратиф≥кац≥ю м≥жнародних договор≥в, оголошенн¤ в≥йни та укладенн¤
миру. ‘актично ц≥ повноваженн¤ зд≥йснюютьс¤ прем'Їр-м≥н≥стром, що приймаЇ
р≥шенн¤ п≥сл¤ консультац≥й ≥з членами каб≥нету, а в р¤д≥ випадк≥в Ч на п≥дстав≥
особливих декларац≥й, схвалюваних обома палатами парламенту. ≤нша група
повноважень реал≥зуЇтьс¤ при виданн≥ генерал-губернатором нормативних акт≥в за
пр¤мим чи непр¤мим дорученн¤м парламенту. Ќа практиц≥ ц¤ нормотворча д≥¤льн≥сть
зд≥йснюЇтьс¤ ур¤дом, а глава держави лише оформлюЇ р≥шенн¤ каб≥нету особливими
актами Ч наказами в рад≥. ¬с≥ акти генерал-губернатора набирають сили т≥льки
п≥сл¤ њхнього п≥дписанн¤ прем'Їр-м≥н≥стром або ≥ншим членом каб≥нету.
онституц≥¤ передбачаЇ створенн¤ особливого органу Ч ради (аналог британськоњ
таЇмноњ ради), члени ¤кого призначаютьс¤ генерал-губернатором. ќф≥ц≥йною
функц≥Їю таЇмноњ ради Ї наданн¤ допомоги глав≥ держави, але фактично вона не
граЇ серйозноњ рол≥. √енерал-губернатор призначаЇ одного чи дек≥лькох своњх
заступник≥в.
Ќа практиц≥ виконавча влада в анад≥ належить ур¤ду на
чол≥ з прем'Їр-м≥н≥стром. ѕ≥сл¤ останн≥х вибор≥в ур¤д очолив ∆ан ретьЇн, л≥дер
л≥беральноњ парт≥њ. ƒо складу ур¤ду вход¤ть прем'Їр-м≥н≥стр ≥ 37 м≥н≥стр.
ќсоблив≥сть становища ур¤ду анади пол¤гаЇ в тому, що його ≥снуванн¤ не
визнаЇтьс¤ онституц≥Їю. ¬≥н д≥Ї на основ≥ так званоњ конституц≥йноњ угоди
(звичаю). ”р¤д формуЇтьс¤ на основ≥ б≥льшост≥ в нижн≥й палат≥, майже вс≥
м≥н≥стри одночасно Ї депутатами палати громад. ƒо основних функц≥й ур¤ду
належать: управл≥нн¤ державним апаратом; виконанн¤ прийн¤тих парламентом
закон≥в; нормотворча д≥¤льн≥сть;††
складанн¤ бюджетного законопроекту, його внесенн¤ в палату громад ≥
виконанн¤ прийн¤того закону про бюджет; заповненн¤ ваканс≥й у державному
апарат≥; скликанн¤ парламенту ≥ розпуск палати громад. „астина цих функц≥й
формально зд≥йснюЇтьс¤ генерал-губернатором.
¬иконавча влада в кожн≥й ≥з пров≥нц≥й формально належить
лейтенант-губернатору, що призначаЇтьс¤ генерал-губернатором. ¬ кожн≥й
пров≥нц≥њ Ї законодавчий орган. ¬ де¤ких пров≥нц≥¤х Ч це однопалатна
«аконодавча асамбле¤, а в ≥нших Ч двопалатний парламент. Ќаприклад, у пров≥нц≥њ
вебек парламент складаЇтьс¤ з «аконодавчоњ ради ≥ «аконодавчоњ асамблењ.
‘актично виконавча влада в пров≥нц≥¤х належить
пров≥нц≥йним ур¤дам, що створюютьс¤ парт≥Їю, що здобула б≥льш≥сть у м≥сцев≥й
асамблењ, ≥ очолюЇтьс¤ прем'Їр-м≥н≥страми.
онституц≥¤ анади розмежовуЇ компетенц≥ю федерац≥њ та њњ
суб'Їкт≥в. ¬ ќсновному закон≥ закр≥плений принцип двох вин¤ткових сфер
компетенц≥њ, тобто встановлюЇтьс¤ перел≥к предмет≥в в≥данн¤ ¤к федерального
парламенту, так ≥ законодавчих асамблей пров≥нц≥й. ѕри цьому в онституц≥ю
включене положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого перел≥к питань, що в≥днос¤тьс¤ до
вин¤тковоњ компетенц≥њ пров≥нц≥й, вважаЇтьс¤ остаточним, а вин¤ткова
компетенц≥¤ федерац≥њ може доповнюватис¤ ≥ розширюватис¤ за рахунок включенн¤ у
в≥дпов≥дний перел≥к нових пункт≥в. “аке положенн¤ може використовуватис¤ дл¤
посиленн¤ централ≥зму в канадськ≥й федерац≥њ. ƒо компетенц≥њ федерац≥њ вход¤ть
так≥ питанн¤, ¤к оборона, ем≥с≥¤ грошей, оподатковуванн¤, регулюванн¤ торг≥вл≥,
поштова служба, банк≥вська система, проведенн¤ перепису населенн¤, статистична
служба, видача патент≥в, в≥дносини з ≥нд≥анц¤ми, правове положенн¤ ≥ноземц≥в ≥
≥н. ƒо компетенц≥њ пров≥нц≥й належать: внесенн¤ поправок до пров≥нц≥йних
конституц≥й, м≥сцеве оподатковуванн¤, створенн¤ пров≥нц≥йних державних орган≥в
≥ регулюванн¤ д≥¤льност≥ мун≥ципал≥тет≥в, питанн¤ власност≥ ≥ цив≥льних прав,
м≥сцеве правосудд¤ ≥ т.д.
” крањн≥
д≥ють три велик≥ пол≥тичн≥ парт≥њ: прогресивно-консервативна (створена в 1854
р.), л≥беральна (заснована в 1873 р.) ≥ Ќова демократична (створена в 1961 р.).
ѕерш≥ дв≥ парт≥њ Ї буржуазними, а Ќƒѕ по своњй програм≥ Ч соц≥ал-демократична
парт≥¤.
ћ≥сце ѕалати громад ¤к федерального
представницького органу анади визначаЇтьс¤ њњ роллю в конституц≥йному ≥
пол≥тичному механ≥зм≥, зм≥стом ≥ межами њњ повноважень.
ѕалата громад виступаЇ ¤к механ≥зм формуванн¤ ур¤ду, що
приводитьс¤ в д≥ю пост≥йним суперництвом ≥ боротьбою основних пол≥тичних
парт≥й. ¬ анад≥ ур¤д формуЇтьс¤ пол≥тичною парт≥Їю, що в результат≥ загальних
вибор≥в одержала б≥льш≥сть м≥сць в орган≥ народного представництва. ѕризначенн¤
на посаду прем'Їр-м≥н≥стра, л≥дера парт≥њ, що одержала б≥льше половини мандат≥в
у ѕалат≥ громад, зд≥йснюване генерал-губернатором анади, Ї чисто формальним
актом. ¬ силу пол≥тичноњ традиц≥њ глава держави не може в≥дмовити в такому
призначенн≥.
ѕрем'Їр-м≥н≥стр ≥ каб≥нет зд≥йснюють ефективний контроль
за д≥¤льн≥стю ѕалати громад, оск≥льки вони спираютьс¤ на дисципл≥новану
парламентську б≥льш≥сть. ÷е дозвол¤Ї ур¤ду визначати пор¤док денний ѕалати
громад, ≥стотно впливати на розпод≥л часу роботи парламенту ≥ домагатис¤
прийн¤тт¤ внесених ними законопроект≥в. ” раз≥ потреби каб≥нет розпускаЇ
парламент ≥ оголошуЇ достроков≥ вибори.
«наченн¤ ѕалати громад багато в чому визначаЇтьс¤ т≥Їю
обставиною, що вона виступаЇ ¤к орган, у ¤кому т≥Їю чи ≥ншою м≥рою представлен≥
≥нтереси р≥зних соц≥альних груп, пол≥тичних ≥ сусп≥льних теч≥й ≥ т.д.
ѕевною м≥рою роль нижньоњ палати посилюЇтьс¤ т≥Їю
обставиною, що вона виступаЇ органом, ¤кий вир≥шуЇ завданн¤
загальнонац≥онального значенн¤, а не Ї просто зборами представник≥в, що
захищають ≥нтереси окремих пров≥нц≥й чи виборчих округ≥в.
Ќа ѕалату громад покладене зд≥йсненн¤ трьох основних
повноважень.
1. «аконодавство.
Ћише ѕалата громад разом ≥з сенатом маЇ суверенне право приймати закони. ”
сучасний пер≥од спостер≥гаЇтьс¤ певний занепад законодавчоњ д≥¤льност≥ ѕалати,
оск≥льки, по-перше, ур¤д майже ц≥лком захопив право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи;
по-друге, продовжуЇтьс¤ безупинний р≥ст делегованого законодавства й ≥нших
вид≥в адм≥н≥стративноњ нормотворчост≥, ≥, по-третЇ, б≥льш≥сть у ѕалат≥, ¤к
правило, голосуЇ за вказ≥вкою своњх парт≥йних л≥дер≥в.
2. ‘≥нансов≥
повноваженн¤. ¬≥дпов≥дно до онституц≥њ, ф≥нансов≥ законопроекти спочатку
внос¤тьс¤ т≥льки нижньою палатою, хоча сенат може вносити зм≥ни до цих б≥лл≥в ≥
повертати њх на доопрацюванн¤ в нижню палату. ‘актично ѕалата громад маЇ справу
з уже п≥дготовленими каб≥нетом ф≥нансовими пропозиц≥¤ми, що затверджуютьс¤ нею
без ≥стотних зм≥н.
3. онтроль за
д≥¤льн≥стю ур¤ду. онтрольн≥ повноваженн¤ ѕалати громад, про ¤к≥ мова йде
нижче, досить велик≥, але вони значною м≥рою нейтрал≥зуютьс¤ правом ур¤ду
розпускати палати. ѕроте ѕалата громад неоднарозово змушувала ур¤д п≥ти у
в≥дставку, винос¤чи йому вотум недов≥ри (останн≥й раз у 1979 р.).
‘ормуванн¤ ≥ склад
ѕалата громад обираЇтьс¤ шл¤хом загального, р≥вного,
пр¤мого ≥ таЇмного голосуванн¤ терм≥ном на п'¤ть рок≥в. ѕраво голосу мають вс≥
громад¤ни анади, що дос¤гли 18 рок≥в. јктивного виборчого права позбавл¤ютьс¤
особи, визнан≥ у встановленому пор¤дку божев≥льними, особи, що знаход¤тьс¤ в
м≥сц¤х позбавленн¤ вол≥, а також посадов≥ особи, в≥дпов≥дальн≥ за проведенн¤
вибор≥в, ≥ судд≥, призначуван≥ генерал-губернатором. ÷енз ос≥лост≥ (12 м≥с¤ц≥в)
поширюЇтьс¤ лише на британських п≥дданих, що проживають у анад≥ ≥ бажають
вз¤ти участь у виборах.
ѕраво висувати своњ кандидатури даЇтьс¤ вс≥м повнол≥тн≥м
канадським громад¤нам за вин¤тком ос≥б, позбавлених активного виборчого права,
а також депутат≥в пров≥нц≥йних ≥ територ≥альних законодавчих орган≥в, шериф≥в ≥
державних службовц≥в в ц≥лому. „иновники можуть висувати своњ кандидатури
т≥льки у випадку, ¤кщо на пер≥од виборчоњ кампан≥њ вони беруть в≥дпустку за
св≥й рахунок. ѕри цьому у випадку њхнього обранн¤ вони втрачають державну
посаду.
” анад≥ пол≥тичн≥ парт≥њ не одержують оф≥ц≥йного
визнанн¤ у виборчому процес≥. ѕроцедура вибор≥в побудована таким чином, що вс≥
кандидати, що беруть участь у н≥й, виступають ¤к приватн≥ особи. андидатуру
повинн≥ п≥дтримати 25 виборц≥в, чињ п≥дписи зав≥р¤ютьс¤ св≥дками. андидат зобов'¤заний
прис¤гнутис¤ в тому, що в≥н погоджуЇтьс¤ з висуванн¤м своЇњ кандидатури, ≥
внести заставу в розм≥р≥ 200 канадських долар≥в. «астава покликана зв≥льнити
виборчу кампан≥ю в≥д УнесерйознихФ кандидат≥в, ц≥ грош≥ повертають кандидату,
¤кщо за нього проголосувало хоча б 15% виборц≥в, що прийн¤ли участь у
голосуванн≥ в даному окруз≥.
ћеж≥ виборчих округ≥в визначаютьс¤ спец≥альними
Уприкордонними ком≥с≥¤миФ, що створюютьс¤ парламентом по одн≥й дл¤ кожноњ
пров≥нц≥њ й обох територ≥й. ¬они займаютьс¤ складанн¤м ≥ уточненн¤м карт за
результатами чергового перепису населенн¤, що проводитьс¤ кожн≥ 10 рок≥в, ≥
повинн≥ гарантувати р≥вн≥сть вс≥х округ≥в по виборам у ѕалату громад. ѕри
необх≥дност≥ ≥ за вимогою щонайменше 10 депутат≥в питанн¤ про меж≥ округ≥в може
обговорюватис¤ на зас≥данн¤х палати.
” анад≥, ¤к ≥ в ≥нших англосаксонських крањнах,
застосовуЇтьс¤ мажоритарна виборча система в≥дносноњ б≥льшост≥. ќбраним
вважаЇтьс¤ той кандидат, що набрав голос≥в б≥льше, н≥ж кожен з його
супротивник≥в окремо, нав≥ть ¤кщо це становить менше половини. ѕод≥бна система
результативна, тому що хто-небудь завжди одержуЇ в≥дносну б≥льш≥сть; у ѕалат≥
громад звичайно буваЇ м≥цна б≥льш≥сть, що забезпечуЇ стаб≥льн≥сть ур¤ду. ѕри
цьому вона позбавл¤Ї представництва мал≥ парт≥њ ≥ спотворюЇ в≥дпов≥дн≥сть м≥ж
к≥льк≥стю поданих голос≥в ≥ к≥льк≥стю мандат≥в, завойованих т≥Їю чи ≥ншою
парт≥Їю. “ак, у 1968 р. л≥беральна парт≥¤ одержала 45% голос≥в виборц≥в ≥ 59%
м≥сць у ѕалат≥ громад. ¬ибори в анад≥ провод¤тьс¤ по одномандатних виборчих
округах.
’оча терм≥н повноважень ѕалати громад становить п'¤ть
рок≥в, фактично парламентськ≥ вибори провод¤тьс¤ раз на чотири роки. –озпуск
парламенту до зак≥нченн¤ повноважень став пол≥тичною традиц≥Їю анади, що
в≥дбиваЇ прагненн¤ кер≥вництва парт≥њ, що перебуваЇ при влад≥, провести
загальн≥ вибори в найб≥льш виг≥дний з њњ точки зору момент ≥ знову забезпечити
соб≥ б≥льш≥сть. ‘ормально розпуск ѕалати громад входить до компетенц≥њ
генерал-губернатора, але на практиц≥ розпуск зд≥йснюЇтьс¤ за вимогою прем'Їр-м≥н≥стра
п≥сл¤ консультац≥й останнього з членами ур¤ду ≥ парт≥йним кер≥вництвом.
¬нутр≥шн¤ орган≥зац≥¤
ќрган≥зац≥йно ѕалата громад складаЇтьс¤ з двох основних
частин: оф≥ц≥йноњ ≥ неоф≥ц≥йний (парт≥йноњ). ƒо парт≥йноњ частини вход¤ть:
1. окуси парт≥й, що ¤вл¤ють собою парламентськ≥ органи
трьох пол≥тичних парт≥й анади, представлених у ѕалат≥ громад (њхн¤ форма
роботи Ч закрит≥ регул¤рн≥ зас≥данн¤). ѕарламентська практика показуЇ, що кокус
правл¤чоњ парт≥њ звичайно малоактивний, оск≥льки парт≥йний л≥дер, що Ї
одночасно прем'Їр-м≥н≥стром, у першу чергу спираЇтьс¤ на своњх радник≥в ≥
член≥в ур¤ду. ¬ той же час кокус опозиц≥йноњ парт≥њ несе набагато б≥льшу
в≥дпов≥дальн≥сть за розробку пол≥тики ≥ боротьбу за владу, заздалег≥дь висуваЇ
своњх найб≥льш впливових член≥в до складу Ут≥ньового каб≥нетуФ, дл¤ того щоб у
випадку перемоги на парламентських виборах вони в≥дразу змогли б зайн¤ти
в≥дпов≥дн≥ м≥н≥стерськ≥ посади ≥ швидко вв≥йти в курс справи.
2. ом≥тети кокус≥в парт≥й. ¬они звичайно створюютьс¤ по
окремих галуз¤х державного управл≥нн¤ ≥ народного господарства.
3. ћожливе створенн¤ так званих рег≥ональних кокус≥в,
тобто орган≥в, що поЇднують член≥в ѕалати громад в≥д одн≥Їњ парт≥њ, що
представл¤ють одну чи к≥лька пров≥нц≥й рег≥ону анади.
4. Ћ≥дери пол≥тичних парт≥й, що обираютьс¤ нац≥ональними
парт≥йними з'њздами (конвентами). Ћ≥дер правл¤чоњ парт≥њ одночасно Ї
прем'Їр-м≥н≥стром ≥ членом ѕалати громад. Ћ≥дер опозиц≥йноњ парт≥њ в першу
чергу виступаЇ кер≥вником парламентськоњ опозиц≥њ ≥ зосереджуЇ своњ зусилл¤ на
орган≥зац≥њ критики ур¤довоњ пол≥тики депутатами в≥д своЇњ парт≥њ. ƒо
кер≥вництва парт≥йною фракц≥Їю вход¤ть заступники л≥дер≥в, що також Ї
депутатами.
5. ожна пол≥тична парт≥¤ в ѕалат≥ громад маЇ
парламентських орган≥затор≥в (так зван≥ УбатогиФ), що стежать за дисципл≥ною в
р¤дах фракц≥њ, забезпечують ¤вку депутат≥в на зас≥данн¤ палати ≥ в≥дпов≥дного
парт≥йного кокуса.
ќф≥ц≥йна частина ѕалати громад канадського парламенту
складаЇтьс¤ з р¤ду посадових ос≥б ≥ ком≥тет≥в.
—п≥кер ѕалати
громад обираЇтьс¤ з числа депутат≥в ѕалати громад, що вход¤ть в
ур¤дову б≥льш≥сть, на перш≥й сес≥њ парламенту нового скликанн¤. якщо у випадку
в≥дставки сп≥кера в≥дкриваЇтьс¤ ваканс≥¤, провод¤тьс¤ достроков≥ вибори. Ќа
в≥дм≥ну в≥д ѕалати громад парламенту ¬еликобритан≥њ, де сп≥кер нер≥дко об≥ймаЇ
посаду дов≥чно, у анад≥ терм≥н його повноважень, ¤к правило, обмежений
терм≥ном повноважень палати громад. Ѕагато в чому ц¤ обставина по¤снюЇтьс¤ тим,
що в канадському парламент≥ д≥Ї принцип ротац≥њ на посад≥ сп≥кера депутат≥в англо-канадського
≥ франко-канадського походженн¤.
—п≥кер Ї основною посадовою особою палати громад
парламенту анади. ¬≥н головуЇ на њњ зас≥данн¤х, сл≥дкуЇ за дотриманн¤м
регламенту ≥ пор¤дком дебат≥в. ѕри цьому сп≥кер повинен мати високий
профес≥йний р≥вень знань парламентськоњ процедури, включаючи не т≥льки сам
регламент палати, але ≥ численн≥ прецеденти. «астосуванн¤ принципу ротац≥њ
приводить до того, що новообраний сп≥кер довго УуживаЇтьс¤Ф у посаду ≥ з≥
знанн¤м справи починаЇ зд≥йснювати своњ обов'¤зки лише до середини, а то ≥ до
к≥нц¤ терм≥ну повноважень палати, коли, всл≥д за черговими чи достроковими
парламентськими виборами, його повинен зм≥нити на ц≥й посад≥ ≥нший депутат.
«ас≥данн¤ палати громад не можуть проходити за
в≥дсутност≥ сп≥кера. —аме сп≥кер визначаЇ на¤вн≥сть кворуму. якщо немаЇ
кворуму, сп≥кер перериваЇ зас≥данн¤ до наступного робочого дн¤ сес≥њ.
—п≥кер волод≥Ї ≥стотними дисципл≥нарними повноваженн¤ми у
в≥дношенн≥ член≥в палати громад. ” випадку, ¤кщо, на думку сп≥кера, депутат
порушуЇ встановлений пор¤док, сп≥кер може дати вказ≥вку вивести його з залу
зас≥дань. ƒепутат може бути позбавлений права брати участь у зас≥данн¤х палати
на весь терм≥н, що залишаЇтьс¤ до зак≥нченн¤ сес≥њ.
ѕри розгл¤д≥ так званих приватних б≥лл≥в сп≥кер даЇ
дозв≥л особам, що представл¤ють ≥нтереси окремих приватних компан≥й,
орган≥зац≥й ≥ зац≥кавлених груп (вони ≥менуютьс¤ Упарламентськими агентамиФ ≥
¤вл¤ють собою канадський вар≥ант американських лоб≥ст≥в), давати св≥дченн¤ на
зас≥данн¤х ком≥тет≥в палати громад.
ѕ≥д час зас≥дань сп≥кер сидить на особливому п≥двищенн≥.
ѕо праву руку в≥д нього сид¤ть депутати в≥д парт≥њ ур¤довоњ б≥льшост≥, по л≥ву
Ч в≥д опозиц≥њ. „лени палати громад можуть залишати своњ м≥сц¤ лише п≥сл¤ того,
¤к сп≥кер виходить ≥з залу зас≥дань.
«аступник сп≥кера. “ак само, ¤к ≥ сп≥кер, в≥н обираЇтьс¤ на початку першоњ
сес≥њ палати громад чергового скликанн¤ на терм≥н повноважень самоњ палати.
–егламент вимагаЇ, щоб сп≥кер ≥ його заступник належали до р≥зних мовних громад
анади.
«аступник сп≥кера веде зас≥данн¤ палати у випадку
в≥дсутност≥ сп≥кера. ќднак в≥н не розгл¤даЇтьс¤ спадкоЇмцем сп≥кера, коли
в≥дкриваЇтьс¤ ваканс≥¤ посади останнього.
ѕосадов≥ особи
палати громад, що не Ї депутатами.
лерк палати в≥дпов≥даЇ за реЇстрац≥ю ≥ належне оформленн¤ законопроект≥в,
петиц≥й, текст≥в питань депутат≥в ≥ допов≥дей член≥в ур¤ду; стежить за
оформленн¤м протокол≥в зас≥дань; доставл¤Ї документи палати в сенат; пов≥домл¤Ї
сп≥керу результати голосуванн¤; керуЇ персоналом секретар≥ату (стенограф≥стки,
посильн≥, друкарки ≥ т.д.); несе в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ вс≥х документ≥в
палати; перев≥р¤Ї правильн≥сть стенограм зас≥дань, що публ≥куютьс¤ в оф≥ц≥йних
виданн¤х палати.
ѕом≥чник клерка (другий клерк) в≥дпов≥даЇ за п≥драхунок голос≥в ≥
складанн¤ протоколу за результатами голосуванн¤ (у тому числ≥ по≥менного),
допомагаЇ клерку палати в забезпеченн≥ депутат≥в необх≥дними матер≥алами.
√рупа
юрисконсульт≥в надаЇ профес≥йну допомогу депутатам
при складанн≥ текст≥в законопроект≥в; оц≥нюЇ в≥дпов≥дн≥сть законопроект≥в онституц≥њ
≥ законам; редагуЇ тексти законопроект≥в перед њх оф≥ц≥йною передачею в сенат;
зд≥йснюЇ техн≥чне редагуванн¤ текст≥в закон≥в перед њх оф≥ц≥йним опубл≥куванн¤м
наприк≥нц≥ кожноњ сес≥њ.
ѕалата
громад маЇ систему ком≥тет≥в, статус ≥ функц≥њ ¤ких визначен≥ в регламент≥ й
окремих р≥шенн¤х палати.
ом≥тет ус≥Їњ
палати ¤вл¤Ї собою пленарне зас≥данн¤ палати громад з т≥Їю
р≥зницею, що головуЇ не сп≥кер, а його заступник, ≥ застосовуЇтьс¤ спрощена
процедура. ƒепутати мають право виступати по дек≥лька раз≥в, але час виступ≥в
(за вин¤тком виступу л≥дера парт≥њ б≥льшост≥) не повинен перевищувати 20 хв.
ѕалата громад перетворюЇ себе в ком≥тет ус≥Їњ палати, ¤к правило, при розгл¤д≥
проекту бюджету, а також при заслуховуванн≥ допов≥дей ком≥тет≥в. ѕеретворенн¤
палати в ком≥тет даЇ можлив≥сть парламентар≥¤м, трохи виход¤чи за меж≥
процедури, безпосередньо звертатис¤ один до одного, задавати питанн¤,
обм≥нюватис¤ репл≥ками, не прос¤чи щоразу дозволу голови ком≥тету. –≥шенн¤ про
перетворенн¤ палати громад на ком≥тет приймаЇтьс¤ палатою громад без
обговоренн¤.
ѕост≥йн≥ ком≥тети створюютьс¤ в≥дпов≥дно до р≥шенн¤ палати громад, њх
склад включаЇтьс¤ до регламенту. „исло пост≥йних ком≥тет≥в пост≥йно зростаЇ.
«араз ≥снуЇ близько тридц¤ти пост≥йних ком≥тет≥в, у тому числ≥ з питань
процедури, с≥льського господарства, рибальства, промисловост≥, зовн≥шн≥х
в≥дносин, культури, науки ≥ технолог≥њ, у справах ветеран≥в, ф≥нанс≥в, торг≥вл≥
й економ≥ки, у справах абориген≥в ≥ розвитку п≥вн≥чних територ≥й ≥ р¤д ≥нших.
ѕост≥йн≥ ком≥тети формуютьс¤ на перш≥й сес≥њ парламенту
чергового скликанн¤. ƒл¤ цього створюЇтьс¤ спец≥альний ком≥тет, що розробл¤Ї
список член≥в ус≥х пост≥йних ком≥тет≥в ≥ представл¤Ї його на затвердженн¤
палат≥ громад. ѕарт≥йний склад ком≥тет≥в в≥дпов≥даЇ розпод≥лу сил у сам≥й
палат≥. √олови ком≥тет≥в обираютьс¤ самими членами. ожен пост≥йний ком≥тет
складаЇтьс¤ з 7Ч15 депутат≥в. ƒл¤ кворуму необх≥дна присутн≥сть простоњ
б≥льшост≥ член≥в ком≥тету. ом≥тет збираЇтьс¤ на зас≥данн¤ за вимогою не менш
н≥ж чотирьох його член≥в. ѕри в≥дсутност≥ кворуму ком≥тети можуть проводити
зас≥данн¤, заслухувати допов≥д≥. ƒепутати звичайно Ї членами одночасно
дек≥лькох ком≥тет≥в. ¬ зас≥данн≥ ком≥тету може, без права голосу, брати участь
будь-¤кий депутат палати громад.
¬ даний час значенн¤ пост≥йних ком≥тет≥в зростаЇ.
–озширенн¤ й ускладненн¤ обс¤гу роботи спонукаЇ палату громад делегувати
частину своњх повноважень ком≥тетам, що посилюють контроль за д≥¤льн≥стю
ур¤дового апарату. “ак, генеральний аудитор (рев≥зор) зобов'¤заний регул¤рно
представл¤ти зв≥ти ком≥тету з державних витрат. ” р¤д≥ випадк≥в дл¤ полегшенн¤
д≥¤льност≥ пост≥йних ком≥тет≥в палата створюЇ п≥дком≥тети, ¤ким передаЇтьс¤
частина ком≥тетських повноважень. √олови ком≥тет≥в мають право пов≥стками
викликати на зас≥данн¤ св≥дк≥в ≥ давати вказ≥вку оплачувати њхн≥ витрати на
дорогу ≥ проживанн¤ в столиц≥.
—пец≥альн≥
(тимчасов≥) ком≥тети створюютьс¤
палатою дл¤ розгл¤ду чи розсл≥дуванн¤ ¤кого-небудь конкретного питанн¤,
п≥дготовки одного чи дек≥лькох законопроект≥в. ≤нод≥ спец≥альн≥ ком≥тети
перетвор¤тьс¤ в пост≥йн≥. ¬≥дпов≥дно до регламенту, склад цих ком≥тет≥в не
повинен перевищувати 15 чолов≥к. ƒл¤ кворуму необх≥дна присутн≥сть простоњ
б≥льшост≥ член≥в ком≥тету. ѓхн≥й парт≥йний склад аналог≥чний складу пост≥йних
ком≥тет≥в. „ас в≥д часу спец≥альним ком≥тетам доручаЇтьс¤ розробка важливих
заход≥в.
ќб'Їднан≥ ком≥тети складаютьс¤ з член≥в палати громад ≥ сенатор≥в, причому
њхнЇ число повинне в≥дображати загальне сп≥вв≥дношенн¤ чисельност≥ обох палат.
ом≥тети з
поточного законодавства. ÷е новий вид
спец≥альних ком≥тет≥в палати громад, що з'¤вивс¤ на початку 80-х рр. ¬они
створюютьс¤ дл¤ розгл¤ду окремих статей законопроект≥в п≥сл¤ њхнього схваленн¤
палатою в другому читанн≥. √олови цих ком≥тет≥в не обираютьс¤ њхн≥ми членами, а
призначаютьс¤ з особливого списку депутат≥в, затвердженого сп≥кером.
–егламент установлюЇ, що вс≥ ком≥тети палати громад мають
бюджет ≥ можуть користатис¤ послугами експерт≥в ≥ обслуговуючого персоналу.
«аконодавчий
процес
ѕор¤док проходженн¤ законопроект≥в у палат≥ громад
залежить в≥д виду законопроекту. «а сферою регулюванн¤ законопроекти под≥л¤ють
на публ≥чн≥ ≥ приватн≥. ƒо публ≥чних б≥лл≥в в≥днос¤тьс¤ законопроекти, що
зм≥нюють або доповнюють загальнонац≥ональне законодавство ≥ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою
стосуютьс¤ вс≥х громад¤н (бюджет, соц≥альне забезпеченн¤, охорона здоров'¤ ≥
т.д.), до приватних в≥днос¤ть законопроекти, що мають локальне значенн¤ й
розповсюджуютьс¤ на певне коло ос≥б чи орган≥зац≥й (зм≥на правового статусу
компан≥њ чи орган≥зац≥њ).
ѕубл≥чн≥ законопроекти, у свою чергу, у залежност≥ в≥д
того, з чиЇњ ≥н≥ц≥ативи вони були внесен≥, п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на ур¤дов≥, тобто
внесен≥ каб≥нетом (на практиц≥ Ч м≥н≥стром-депутатом), ≥ законопроекти, внесен≥
окремими депутатами (б≥лл≥ Уприватних член≥вФ). ѕроцедура њхнього розгл¤ду
однакова, але будь-¤кий ур¤довий б≥лль маЇ набагато б≥льше шанс≥в бути
затвердженим палатою громад. ”р¤дов≥ законопроекти виробл¤ютьс¤ самим каб≥нетом
чи ком≥тетом каб≥нету з питань законодавства й оформл¤ютьс¤ з урахуванн¤м
процедурних вимог у м≥н≥стерств≥ юстиц≥њ.
Ѕудь-¤кий публ≥чний законопроект повинен пройти в палат≥
громад так≥ стад≥њ:
1. ѕерше читанн¤.
÷е формальна стад≥¤, на ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ внесенн¤ законопроекту в палату.
ƒепутат, що бажаЇ внести б≥лль, пов≥домл¤Ї про це сп≥кера ≥ передаЇ текст
законопроекту клерку. ≤нод≥ депутат у дек≥лькох словах викладаЇ мету внесеного
б≥лл¤. ѕот≥м клерк зачитуЇ назву законопроекту ≥ пов≥домл¤Ї, у ¤кий день
в≥дбудетьс¤ друге читанн¤.
¬≥дпов≥дно до регламенту, депутат повинен оголосити про
св≥й нам≥р внести законопроект за 48 годин, про що з'¤вл¤Їтьс¤ ≥нформац≥¤ в
щоденному виданн≥ палати. ѕри внесенн≥ б≥лл¤ депутат повинен одержати на це
формальну згоду палати громад. ѕрактика палати громад майже не знаЇ випадк≥в
в≥дмови депутату в дозвол≥ внести законопроект.
ѕравила регламенту в≥двод¤ть два дн≥ на тиждень (в≥второк
≥ четвер), а також по одн≥й годин≥ в понед≥лок ≥ п'¤тницю дл¤ розгл¤ду питань,
пов'¤заних ≥з законопроектами окремих депутат≥в. ѕри цьому в р¤д≥ випадк≥в ц≥
питанн¤ можуть бути зн¤т≥ дл¤ обговоренн¤ б≥льш важливих проблем ур¤довоњ
пол≥тики, тому шанси на проходженн¤ б≥лл≥в Уприватних член≥вФ невелик≥.
” даних умовах питанн¤ про те, хто з р¤дових член≥в
палати громад може внести законопроект, визначаЇтьс¤ жеребкуванн¤м, що ≥стотно
обмежуЇ внесенн¤ законопроект≥в окремими депутатами. Ќа практиц≥ в такому
пор¤дку прот¤гом одн≥Їњ сес≥њ звичайно вноситьс¤ до 20 б≥лл≥в, причому не вс≥
вони розгл¤даютьс¤ палатою.
2. ƒруге читанн¤.
Ќа дан≥й стад≥њ в≥дбуваЇтьс¤ докладний розгл¤д законопроекту, але при цьому
обговорюютьс¤ т≥льки його основн≥, принципов≥ положенн¤. ¬≥дпов≥дно до правил
процедури, палата не може розгл¤дати окрем≥ статт≥ законопроекту чи будь-¤к≥
зм≥ни до нього. ¬она вир≥шуЇ питанн¤ про те, наск≥льки доц≥льно в принцип≥
прийн¤тт¤ даного б≥лл¤. ¬ результат≥ другого читанн¤ законопроект може бути
схвалений ≥ переданий до в≥дпов≥дного ком≥тет дл¤ детального розгл¤ду та
внесенн¤ зм≥н або в≥дхиленн¤ у ц≥лому.
3. —тад≥¤ ком≥тету.
” в≥дпов≥дному ком≥тет≥ палати в≥дбуваЇтьс¤ детальний розгл¤д законопроекту за
статт¤ми. ом≥тет маЇ велик≥ права. ¬≥н може в≥дхилити будь-¤ку статтю
законопроекту, вид≥лити ¤ку-небудь частину б≥лл¤ в окремий законопроект,
просити в палати надати йому право розд≥лити законопроект на дв≥ або дек≥лька
частин або об'Їднати два б≥лл≥ в один. ѕри цьому палата громад не може
втручатис¤ в роботу ком≥тету чи вимагати в≥д ком≥тету передати законопроект на
розгл¤д до завершенн¤ роботи над ним.
як правило, б≥лл≥ направл¤ютьс¤ в один або дек≥лька
пост≥йних ком≥тет≥в палати, залежно в≥д сфери регулюванн¤ б≥лл¤; ≥нод≥ Ч у
спец≥альн≥ ком≥тети чи об'Їднан≥ ком≥тети обох палат парламенту.
‘≥нансов≥ законопроекти п≥дл¤гають розгл¤ду в ком≥тет≥
вс≥Їњ палати.
4. —тад≥¤
зв≥туванн¤. ом≥тет пов≥домл¤Ї палату про завершенн¤ розгл¤ду б≥лл¤. ћ≥н≥мум
через 48 годин п≥сл¤ такого пов≥домленн¤ палата починаЇ розгл¤дати законопроект
постатейно, обговорюЇ зроблен≥ ком≥тетом зм≥ни ≥ вир≥шуЇ, чи повинн≥ окрем≥
статт≥ б≥лл¤ бути прийн¤т≥ в колишньому вигл¤д≥, з поправками ком≥тету чи
зм≥нами, що можуть бути внесен≥ на стад≥њ зв≥туванн¤ .
«а 24 години до початку розгл¤ду б≥лл¤ з поправками
ком≥тету депутати робл¤ть пов≥домленн¤ про њхн≥й нам≥р поставити на обговоренн¤
будь-¤к≥ поправки на додаток до тих, що вн≥с ком≥тет. —п≥кер палати самост≥йно
вир≥шуЇ питанн¤ про те, ¤к≥ з запропонованих депутатами зм≥н ≥ в ¤к≥й
посл≥довност≥ ставити на обговоренн¤.
5. “ретЇ читанн¤.
як правило, воно маЇ м≥сце в≥дразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ стад≥њ зв≥туванн¤. ÷е
досить формальна стад≥¤ обговоренн¤ законопроекту, оск≥льки п≥д час дебат≥в
палата вже не в≥дходить в≥д прийн¤тих положень б≥лл¤. Ќа стад≥њ третього
читанн¤ можуть пропонуватис¤ зм≥ни, що не торкаютьс¤ сут≥ законопроекту. ≤нод≥
опозиц≥¤ використовуЇ третЇ читанн¤ ¤к останню спробу провалити ур¤довий
законопроект чи ще раз сформулювати причини своЇњ незгоди з≥ схвалюваним
б≥ллем.
ѕ≥сл¤ проходженн¤ трьох читань законопроект вважаЇтьс¤
прийн¤тим палатою громад.
6. ”згодженн¤
розб≥жностей ≥з сенатом. ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ б≥лл¤ палатою громад клерк
в≥дносить його в сенат, де в≥н проходить т≥ ж стад≥њ. ” випадку, ¤кщо сенатори
внос¤ть у законопроект зм≥ни, в≥н знову надходить на розгл¤д палати. якщо
виникають ≥стотн≥ розб≥жност≥ в двох вар≥антах б≥лл¤, може бути скликана
конференц≥¤ за участю депутат≥в палати громад ≥ сенатор≥в. ÷¤ конференц≥¤
фактично Ї тимчасовим узгоджувальним ком≥тетом.
ѕ≥сл¤ узгодженн¤ розб≥жностей ≥ остаточного схваленн¤
законопроекту обома палатами в≥н передаЇтьс¤ генерал-губернатору анади;
останн≥й даЇ Укорол≥вську санкц≥юФ, тобто затверджуЇ б≥лль, що стаЇ законом ≥
≥менуЇтьс¤ Ујктом парламентуФ. якщо ≥нше не визначено, в≥н набираЇ сили з
моменту затвердженн¤ його генерал-губернатором, що маЇ чисто формальне право
в≥дмовити у затвердженн≥ б≥лл¤, тобто накласти вето, однак на практиц≥ це право
не використовувалос¤ англ≥йськими монархами (≥ њх представниками Ч
генерал-губернаторами) з початку XVIII в.
ѕриватн≥ законопроекти проход¤ть т≥ ж стад≥њ, хоча њхнЇ
обговоренн¤ супроводжуЇтьс¤ де¤кими процедурними особливост¤ми. ¬они спочатку
внос¤тьс¤ на розгл¤д сенату, њх докладно обговорюють у ком≥тетах (у першу чергу
в сенатських) ≥з запрошенн¤м представник≥в зац≥кавлених стор≥н. ѕриватна особа
чи компан≥¤, зац≥кавлен≥ в прийн¤тт≥ такого б≥лл¤, повинн≥ сплачувати особливе
мито при њхньому внесенн≥ ≥ на кожн≥й стад≥њ проходженн¤. ¬ залежност≥ в≥д
стад≥њ мито складаЇ 100Ч 800 дол. ¬ палат≥ громад приватн≥ законопроекти, ¤к
правило, не викликають особливого ≥нтересу, тому дебати практично не
провод¤тьс¤.
–озгл¤д ф≥нансових законопроект≥в у палат≥ громад маЇ р¤д
процедурних особливостей. ¬≥дпов≥дно до онституц≥њ, ф≥нансов≥ б≥лл≥ можуть
виноситис¤ спочатку т≥льки на розгл¤д палати громад. ѕопередньо ц≥
законопроекти детально проробл¤ютьс¤ каб≥нетом, одержують формальне схваленн¤
генерал-губернатора й у вигл¤д≥ посланн¤ генерал-губернатора направл¤ютьс¤ в
палату громад на початку сес≥њ парламенту, де негайно передаютьс¤ у в≥дпов≥дн≥
пост≥йн≥ ком≥тети.
«азначена процедура означаЇ, що право законодавчоњ
≥н≥ц≥ативи по ф≥нансових питанн¤х належить т≥льки ур¤ду.
‘≥нансов≥ законопроекти розгл¤даютьс¤ не в звичайному
зас≥данн≥ палати громад, а в зас≥данн≥ у вигл¤д≥ ком≥тету вс≥Їњ палати.
ƒл¤
прийн¤тт¤ ф≥нансового законопроекту необх≥дно одержати згода ур¤ду у вигл¤д≥
рекомендац≥њ.
–егламент палати громад передбачаЇ так≥ форми контролю
над ур¤дом: запитанн¤ депутат≥в м≥н≥страм; дебати за тронною промовою;
пропозиц≥њ депутат≥в; призначенн¤ сл≥дчих ком≥тет≥в; перев≥рка акт≥в
делегованого законодавства ≥ правильност≥ призначень на державн≥ посади.
ѕитанн¤ депутат≥в
м≥н≥страм Ч найб≥льше часто застосовувана
процедура. ¬они одночасно Ї формою контролю ≥ засобом одержанн¤ ≥нформац≥њ в≥д
ур¤ду.
¬≥дпов≥дно до регламенту, щодн¤ може вид≥л¤тис¤ до 40 хв.
дл¤ в≥дпов≥дей м≥н≥стр≥в на поставлен≥ депутатами питанн¤. ƒл¤ того щоб звернутис¤
до м≥н≥стра, парламентар≥й повинен за 48 год. до вид≥леного дл¤ в≥дпов≥дей часу
дати пов≥домленн¤ про св≥й нам≥р поставити запитанн¤. ѕри цьому в≥н вносить
своЇ питанн¤ в Упор¤док деннийФ палати громад. якщо питанн¤ позначене з≥рочкою,
м≥н≥стр повинен дати усну в≥дпов≥дь, ¤кщо немаЇ Ч представити клерку палати
текст своЇњ в≥дпов≥д≥. якщо м≥н≥стр стверджуЇ, що поставлене питанн¤ вимагаЇ
докладноњ в≥дпов≥д≥, ¤ку неможливо дати у в≥дведений час, то при згод≥ палати
в≥н може представити письмову в≥дпов≥дь.
—п≥кер палати може зн¤ти УнеприпустимеФ питанн¤ депутата
(наприклад, вимога надати секретн≥ дан≥ або вже доступну ≥нформац≥ю).
«≥ своЇњ сторони будь-¤кий м≥н≥стр може в≥дмовитис¤
в≥дпов≥сти на запитанн¤ депутата без вказуванн¤ мотив≥в. “аке трапл¤Їтьс¤ досить
р≥дко, тому що под≥бн≥ д≥њ м≥н≥стра можуть завдати шкоди його престижу ¤к члену
каб≥нету.
«а традиц≥Їю, п≥д час в≥дпов≥дей на питанн¤ депутат≥в,
повинн≥ бути присутн≥ ус≥ чи майже вс≥ м≥н≥стри або њхн≥ парламентськ≥
секретар≥. ≥лькаразова в≥дсутн≥сть того чи ≥ншого м≥н≥стра може викликати
невдоволенн¤ парламентар≥њв ≥ громадськост≥, що спостер≥гаЇ за роботою палати
громад по телебаченню.
ѕитанн¤ депутат≥в ≥ в≥дпов≥д≥ м≥н≥стр≥в (усн≥ ≥ письмов≥)
публ≥куютьс¤ в щоденних оф≥ц≥йних зв≥тах про роботу палати громад.
ƒебати за тронною
промовою. “ронна промова, з ¤кою в≥д ≥мен≥
англ≥йськоњ королеви виступаЇ генерал-губернатор анади, ¤вл¤Ї собою
п≥дготовлену ур¤дом допов≥дь. ¬ н≥й викладаЇтьс¤ програма ур¤ду на майбутн≥й
р≥к. ¬≥дпов≥дно до регламенту палати громад, дебати за тронною промовою не
повинн≥ займати б≥льш восьми дн≥в.
ƒебати власне кажучи Ї обговоренн¤м пропозиц≥њ ур¤ду
схвалити положенн¤ тронноњ промови. „лени опозиц≥њ звичайно внос¤ть зм≥ни до
тронноњ промови, що розгл¤даютьс¤ у встановлен≥ дн≥ в межах восьмиденного
пер≥оду. ÷≥ дебати дають можлив≥сть опозиц≥њ покритикувати ур¤дову програму в
ц≥лому. ѕрийн¤тт¤ зм≥н дуже Ї складним процесом, оск≥льки дл¤ њхнього схваленн¤
потр≥бна п≥дтримка депутат≥в в≥д правл¤чоњ парт≥њ, що в силу парт≥йноњ дисципл≥ни
п≥дтримують ур¤довий курс.
«а 30 хв. до зак≥нченн¤ восьмого дн¤ дебат≥в за тронною
промовою сп≥кер пов≥домл¤Ї про њхнЇ припиненн¤ ≥ ставить на голосуванн¤
пропозиц≥ю ур¤ду, що звичайно схвалюЇтьс¤ б≥льш≥стю голос≥в член≥в палати
громад.
ѕропозиц≥њ депутат≥в ¤вл¤ють собою форму парламентськоњ процедури, за
допомогою ¤коњ депутат може поставити на обговоренн¤ палати громад будь-¤ке
питанн¤, пропонуючи розгл¤нути його ≥ винести своЇ р≥шенн¤. якщо пропозиц≥¤
окремого депутата буде прийн¤та при голосуванн≥, вона стаЇ р≥шенн¤м ус≥Їњ
палати. ¬несенн¤ пропозиц≥й депутатами розгл¤даЇтьс¤ ¤к форма контролю над
ур¤дом, оск≥льки в≥дкриваЇ можлив≥сть обговоренн¤ ур¤довоњ пол≥тики.
„лен палати громад, що бажаЇ внести пропозиц≥ю, повинен
заздалег≥дь пов≥домити про св≥й нам≥р палату ≥ знайти другого депутата, що
п≥дтримуЇ його пропозиц≥ю. ѕропозиц≥¤ в письмовому вигл¤д≥ подаЇтьс¤ сп≥керу,
що зачитуЇ њњ депутатам. ѕитанн¤ про розгл¤д пропозиц≥њ розгл¤даЇтьс¤ самою
палатою, а фактично Ч ур¤довою б≥льш≥стю. Ќа практиц≥ пропозиц≥њ внос¤тьс¤
просто з метою критики ур¤ду ≥ часто взагал≥ не обговорюютьс¤, тому що проти
цього заперечуЇ б≥льш≥сть. ƒепутат звичайно забираЇ свою пропозиц≥ю назад.
–егламент палати громад передбачаЇ, кр≥м того, право
депутат≥в вносити пропозиц≥њ з метою терм≥нового обговоренн¤ питанн¤, що мають
важливе значенн¤. “ака пропозиц≥¤ п≥дл¤гаЇ обговоренню в той же день. ќднак
використанн¤ цього права поЇднуЇтьс¤ з р¤дом процедурних вимог ≥ умов.
Ќеобх≥дно, щоб сп≥кер палати визнав, що дане питанн¤ Ї важливим ≥ потребуЇ
терм≥нового розгл¤ду. –≥шенн¤ сп≥кера Ї остаточним ≥ не п≥дл¤гаЇ обговоренню.
р≥м того, депутат повинен мати дозв≥л палати на внесенн¤ такоњ пропозиц≥њ.
ƒозв≥л вважаЇтьс¤ отриманим, ¤кщо пропозиц≥ю п≥дтримують не менш н≥ж 20 член≥в
палати. ѕри дотриманн≥ зазначених умов палата починаЇ обговоренн¤ пропозиц≥њ
депутата.
ќсобливе значенн¤ мають пропозиц≥њ депутат≥в, у ¤ких
фактично ставитьс¤ питанн¤ про дов≥ру ур¤ду. ¬нос¤чи под≥бн≥ пропозиц≥њ,
депутати в≥д опозиц≥њ прагнуть у ход≥ њхнього обговоренн¤ покритикувати
ур¤довий курс, особливо у ф≥нансов≥й сфер≥. ѕри цьому регламент палати громад
не визначаЇ пон¤тт¤ Увотум недов≥риФ ≥ н≥чого не говорить про правов≥ насл≥дки
вираженн¤ недов≥ри ур¤ду палатою. ¬ 1968 р. ур¤довий проект бюджету не був схвалений
палатою громад, однак тод≥шн≥й каб≥нет на чол≥ з Ћ.ѕ≥рсоном вн≥с на розгл¤д
парламентар≥њв пропозиц≥ю не вважати в≥дхиленн¤ бюджетного б≥лл¤ висловленн¤м
недов≥ри ур¤ду, ≥ ц¤ пропозиц≥¤ була п≥дтримана б≥льш≥стю депутат≥в.
—л≥дч≥ ком≥тети Ї р≥зновидом спец≥альних ком≥тет≥в ≥ перев≥р¤ють
д≥¤льн≥сть окремих ур¤дових департамент≥в. ƒопов≥д≥ сл≥дчих ком≥тет≥в можуть
стати предметом розгл¤ду палатою громад.
ѕерев≥рка акт≥в
делегованого законодавства ≥ правильност≥ призначень, на державн≥ посади. ќб'Їднаний ком≥тет з перев≥рки акт≥в делегованого
законодавства маЇ право рекомендувати в≥дпов≥дним м≥н≥стерствам ≥ ≥ншим
ур¤довим в≥домствам скасовувати акти делегованого законодавства, видан≥ з
перевищенн¤м повноважень чи порушенн¤м процедури.
« недавнього часу пост≥йн≥ ком≥тети палати громад
одержали право оц≥нювати правильн≥сть ≥ обірунтован≥сть призначенн¤ на посади у
федеральному державному апарат≥ (за вин¤тком суд≥в) ≥ давати висновки, ¤к≥ не Ї
обов'¤зковими дл¤ ур¤ду.
ќсобливе м≥сце займаЇ контроль
за ф≥нансами, що пол¤гаЇ в контрол≥ за витратою ур¤дом уже затверджених
парламентом ф≥нансових кошт≥в.
†—≈Ќј“
¬ерхн¤ палата парламенту анади, —енат,
створений на п≥дстав≥ јкту про Ѕританську ѕ≥вн≥чну јмерику в≥д 1867 р., був
задуманий ¤к самост≥йний законодавчий орган, що складаЇтьс¤ з ос≥б, що можуть
в≥льно виражати своњ думки ≥ приймати р≥шенн¤, оск≥льки не залежать н≥ в≥д
виборчого корпуса, н≥ в≥д парт≥йного суперництва. јкт 1867 р. надав —енату
статус, ≥дентичний правовому становищу ѕалати громад. Ѕуло передбачено лише
один вин¤ток: ус≥ ф≥нансов≥ законопроекти повинн≥ спочатку вноситис¤ до нижньоњ
палати. «азначене положенн¤ закону в≥дразу ж поставило сенат у
нер≥вноправне† з нижньою палатою
положенн¤. онституц≥йний јкт н≥чого не говорить про те, чи може сенат в≥дмовл¤ти
у затвердженн≥ або вносити зм≥ни у ф≥нансов≥ законопроекти. ¬≥дпов≥дно до
правила 87 регламенту ѕалати громад, —енат позбавлений цього права, оск≥льки
саме ѕалата громад Ї Їдиним органом, що вправ≥ вир≥шувати вс≥ питанн¤
ф≥нансового характеру. ÷е не заважаЇ сенаторам пост≥йно вносити зм≥ни до
ф≥нансових б≥лл≥в. ѕрактика показуЇ, що ѕалата громад погоджуЇтьс¤ з цим, хоча
≥ даЇ зрозум≥ти, що така згода не повинна створювати прецеденту.
—лабк≥сть —енату визначаЇтьс¤ ≥ тим, що в≥н позбавлений
мандату виборчого корпусу ≥ не може претендувати на роль загальнонац≥онального
законодавчого органу.
—енат був створений ¤к виразник ≥ захисник ≥нтерес≥в
суб'Їкт≥в канадськоњ федерац≥њ Ч пров≥нц≥й. ¬ерхн¤ палата маЇ дуже слабк≥
повноваженн¤ в сфер≥ контролю за ур¤дом. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що каб≥нет
складаЇтьс¤ з кер≥вних д≥¤ч≥в парт≥њ, що одержала б≥льш≥сть мандат≥в в ѕалат≥
громад. Ѕудучи депутатами ѕалати, м≥н≥стри регул¤рно присутн≥ на зас≥данн¤х, у
тому числ≥ ≥ дл¤ в≥дпов≥дей на питанн¤ парламентар≥њв. « 1921 р. склалас¤
традиц≥¤ не призначати м≥н≥страми сенатор≥в, ≥ за р≥дк≥сним вин¤тком њњ
притримуютьс¤ ≥ донин≥. ѕрисутн≥сть м≥н≥стр≥в в ѕалат≥ громад необх≥дно ще ≥
тому, що б≥льш≥сть внесених ур¤дом законопроект≥в так чи ≥накше пов'¤зана з
проблемою ф≥нансуванн¤, котру вир≥шуЇ саме нижн¤ палата. «азначен≥ обставини
практично позбавл¤ють сенат будь-¤ких важел≥в впливу на каб≥нет.
¬≥дсутн≥сть м≥н≥стр≥в у сенат≥ Ї головною причиною того,
що верхн¤ палата одержуЇ дуже мало ≥нформац≥њ безпосередньо в≥д ур¤ду. ÷е не даЇ
сенаторам можливост≥ визначити реальну потребу в прийн¤тт≥ того чи ≥ншого
закону, тому —енат ви¤вл¤Ї низьку активн≥сть у внесенн≥ публ≥чних
законопроект≥в, хоча теоретично маЇ майже р≥вн≥ права з ѕалатою громад у ц≥й
сфер≥.
‘ормально опозиц≥¤, що маЇ б≥льш≥сть у —енат≥, але
менш≥сть у ѕалат≥ громад, могла б використовувати верхню палату дл¤ блокуванн¤
ур¤дових законопроект≥в. ќднак на практиц≥ цього не в≥дбуваЇтьс¤, тому що
л≥дери опозиц≥њ розум≥ють, що у випадку приходу њх до влади такий же прийом може
бути використаний проти них; окр≥м того такий крок ¤вл¤в би собою грубе
порушенн¤ парламентських традиц≥й анади ≥ р≥зко знизив би попул¤рн≥сть
опозиц≥йноњ парт≥њ.
ѕодальше ослабленн¤ повноважень —енату в≥дбулос¤ в 1982
р. ≥з прийн¤тт¤м «акону про онституц≥ю, що встановив, що конституц≥йн≥ зм≥ни
можуть прийматис¤ ѕалатою громад в обх≥д —енату, ¤кщо —енат прот¤гом 180 дн≥в
не схвалить запропонований проект зм≥н.
—енат складаЇтьс¤ з 104 член≥в, призначуваних
генерал-губернатором за рекомендац≥Їю прем'Їр-м≥н≥стра. ѕередбачаЇтьс¤, що
сенатори представл¤ють ту пров≥нц≥ю, в≥д ¤коњ вони призначен≥. ƒл¤ збереженн¤
принципу р≥вного представництва пров≥нц≥њ розбиваютьс¤ на чотири групи, кожна з
¤кий маЇ право бути представлена 24 сенаторами. ¬ даний час система представництва
вигл¤даЇ в такий спос≥б:
1. ѕриморськ≥ пров≥нц≥њ (Ќова Ўотланд≥¤, Ќью-Ѕрансуњк Чпо
10 сенатор≥в,† ѕринца ≈дуарда Ч4)Ч24
сенатори.
2. вебек Ч 24 сенатора.
3. ќнтар≥о Ч 24 сенатора.
4. «ах≥дн≥ пров≥нц≥њ (ћан≥тоба, —аскетчеван, јльберта,
Ѕританська олумб≥¤ Ч по 6 сенатор≥в) Ч 24 сенатора.
ќкр≥м того, з 1949 р. призначають ш≥сть сенатор≥в в≥д
пров≥нц≥њ Ќьюфаундленд, а з 1976 р. Ч по одному сенатору в≥д ѕ≥вн≥чно-«ах≥дних
територ≥й ≥ ёкона.
ожен сенатор вважаЇтьс¤ представником ус≥Їњ пров≥нц≥њ.
¬ин¤тком Ї вебек, кожен сенатор в≥д ¤кого Ї представником одного з 24
особливих (У≥сторичнихФ) округ≥в.
андидат на посаду сенатора повинен в≥дпов≥дати чотирьом
основним вимогам: мати канадське громад¤нство; бути не молодшим 30 рок≥в;
проживати в пров≥нц≥њ, в≥д ¤коњ в≥н призначаЇтьс¤; бути власником нерухомост≥,
варт≥сть ¤коњ оц≥нюЇтьс¤ в менш н≥ж 4 тис. дол. ≥ не мати борг≥в.
« 1930 р. сенаторами можуть призначатис¤ ж≥нки. ¬ умовах
канадськоњ парт≥йноњ системи, коли консерватори ≥ л≥берали зм≥нюютьс¤ при влад≥,
призначенн¤ до складу —енату маЇ ¤скраво виражений парт≥йний характер.
ѕрем'Їр-м≥н≥стр прагне заповнити на¤вн≥ в —енат≥ ваканс≥њ своњми прихильниками,
¤ких в≥н, таким чином, винагороджуЇ за надан≥ в минулому пол≥тичн≥ послуги.
—енаторами нер≥дко призначаютьс¤ колишн≥ м≥н≥стри, члени ѕалати громад ≥
прем'Їр-м≥н≥стри пров≥нц≥й.
ƒо середини 60-х рр. члени сенату призначалис¤ дов≥чно.
¬≥дпов≥дно до поправки до онституц≥њ, прийн¤тоњ в 1965 р., сенатори
залишаютьс¤ в посад≥ до дос¤гненн¤ ними 75-л≥тнього в≥ку. ÷¤ конституц≥йна
норма не маЇ зворотноњ сили, тому особи, призначен≥ в сенат до њњ прийн¤тт¤,
об≥ймали посаду дов≥чно.
—истема призначень, що ≥снувала до 1965 р., ≥ прагненн¤
використовувати заповненн¤ ваканс≥й ¤к плату за послуги, зроблен≥ своЇњ парт≥њ людьми,
що мають сумн≥вн≥ зд≥бност≥ парламентар≥њв, мали три насл≥дки: по-перше, у
сенат нер≥дко потрапл¤ють люди похилого в≥ку, що уже не в змоз≥ принести
реальноњ сусп≥льноњ корист≥; по-друге, багато хто розгл¤даЇ одержанн¤ посади в
—енат≥ ¤к непогане завершенн¤ пол≥тичноњ кар'Їри ≥, по-третЇ, саме положенн¤
сенатора, що не потребуЇ пол≥тичноњ боротьби ≥ гарантуЇ досить спок≥йне житт¤ ≥
пристойну винагороду, не стимулюЇ активн≥сть член≥в верхньоњ палати.
ѕлатн¤ сенатора в 1987 р. склало 54 тис. дол. на р≥к.
р≥м того, сенатори одержують щор≥чну не оподатковувану плату у розм≥р≥ 8 тис.
дол. на р≥к. ѓхн≥ службов≥ витрати оплачуютьс¤ з державного бюджету. ¬ 1985 р.
спец≥альна ком≥с≥¤ рекомендувала заморозити платню сенатор≥в доти, поки вона не
скоротитьс¤ до 60% в≥д платн≥ члена палати громад.
—енатори мають т≥ ж права ≥ прив≥лењ, що ≥ депутати
нижньоњ палати парламенту.
—енатор може п≥ти у в≥дставку до зак≥нченн¤ терм≥ну
повноважень, подавши проханн¤ на ≥м'¤ генерал-губернатора.
онституц≥¤ встановлюЇ, що м≥сце сенатора стаЇ вакантним
у таких випадках:
1. якщо сенатор був в≥дсутн≥й прот¤гом двох сес≥й п≥др¤д.
2. якщо сенатор за¤вл¤Ї п≥д прис¤гою, що в≥н Увиконував
накази ≥ноземноњ державиФ, чи переходить в ≥ноземне громад¤нство.
3. ” випадку визнанн¤ сенатора банкрутом чи
неплатоспроможним боржником.
4. якщо в≥н визнаний винним у зрад≥ чи засуджений за
вчиненн¤ карного злочину чи ¤кого-небудь Уганебного злочинуФ.
5. ” випадку, ¤кщо сенатор втрачаЇ нерухому власн≥сть чи
перестаЇ проживати в пров≥нц≥њ, ¤ку в≥н представл¤Ї.
ќф≥ц≥йна частина —енату, ¤к ≥ ѕалати представник≥в,
складаЇтьс¤ з р¤ду посадових ос≥б ≥ ком≥тет≥в. ’арактерна риса —енату пол¤гаЇ в
тому, що сп≥кер ц≥Їњ палати не обираЇтьс¤, а призначаЇтьс¤, за рекомендац≥Їю
прем'Їр-м≥н≥стра чи генерал-губернатором.
—истема ком≥тет≥в —енату практично ≥дентична ком≥тетськ≥й
структур≥ ѕалати громад. ом≥тети створюютьс¤ на основ≥ резолюц≥й —енату ≥
под≥л¤ютьс¤ на пост≥йн≥, спец≥альн≥ й об'Їднан≥.
Ќайб≥льш важливу роль грають пост≥йн≥ ком≥тети,
компетенц≥¤ ¤ких маЇ галузевий ≥ функц≥ональний характер (по с≥льському
господарству; транспорту ≥ зв'¤зку; охорон≥ здоров'¤, соц≥альному забезпеченню
≥ науц≥; по справах банк≥в ≥ торг≥вл≥; по процедурних питанн¤х ≥ ≥н.).
«начну роль в≥д≥грають пост≥йн≥ ком≥тети —енату, коли в≥н
розгл¤даЇ публ≥чн≥ законопроекти, що над≥йшли з ѕалати громад. “ак, у 1975 р.
ком≥тет —енату у справах банк≥в ≥ торг≥вл≥ вн≥с 139 зм≥н у законопроект про
банкрутство, представлений ѕалатою громад. ѕричому в результат≥ тривалоњ
доробки цього б≥лл¤ нижн¤ палата ц≥лком†
чи частково врахувала 127 зм≥н, внесених сенатським ком≥тетом.
ќск≥льки склад —енату б≥льш стаб≥льний, н≥ж склад ѕалати
громад, може скластис¤ ситуац≥¤, що коли ур¤д спираЇтьс¤ на б≥льш≥сть у ѕалат≥
громад, але в сенат≥ парламентар≥њ в≥д ур¤довоњ парт≥њ знаход¤тьс¤ в меншост≥.
ƒана обставина впливаЇ на законодавчий процес, оск≥льки ур¤д прагне вносити вс≥
основн≥ публ≥чн≥ законопроекти в ѕалат≥ громад, де в≥н маЇ гарантовану
п≥дтримку† б≥льшост≥† депутат≥в.†
”† результат≥† вс≥ публ≥чн≥ б≥лл≥ потрапл¤ють у —енат з
ѕалати громад, ≥ тому сенатори не наважуютьс¤ в≥дхил¤ти в ц≥лому законопроект,
схвалений загальнонац≥ональним представницьким органом, а передають його в
ком≥тети, де в≥н п≥ддаЇтьс¤ скрупульозному постатейному анал≥зу. ѕарламентська
практика останн≥х дес¤тил≥ть показуЇ, що —енат не в≥дхилив жодного ур¤дового
законопроекту, але часто повертав њх в ѕалату громад з численними зм≥нами. ¬
цих умовах активн≥сть сенатських ком≥тет≥в пост≥йно зростаЇ.
ворум у —енат≥ складають 15 чолов≥к, включаючи сп≥кера.
ќск≥льки ѕалата громад звичайно перевантажена розгл¤дом
публ≥чних законопроект≥в, то була дос¤гнута неоф≥ц≥йна домовлен≥сть про те, що
приватн≥ б≥лл≥ будуть вноситис¤ на розгл¤д у —енат, а вже пот≥м передаватис¤
дл¤ формального затвердженн¤ в ѕалату.
ќсоба, що бажаЇ звернутис¤ в сенат ≥з за¤вою про
прийн¤тт¤ приватного б≥лл¤, повинна опубл≥кувати в центральн≥й ≥ пров≥нц≥йн≥й
прес≥ пов≥домленн¤ з викладом зм≥сту ≥ ц≥лей такоњ за¤ви. ѕот≥м за¤ва у форм≥
петиц≥њ подаЇтьс¤ клерку —енату. ƒо петиц≥њ додаЇтьс¤ текст законопроекту
англ≥йською та французькою мовами. ƒокументи передаютьс¤ в сенатський ком≥тет з
питань процедури, ¤кий п≥сл¤ належноњ перев≥рки направл¤Ї њх у —енат. ѕриватний
б≥лль, схвалений у першому ≥ другому читанн¤х, направл¤Їтьс¤ у в≥дпов≥дний
пост≥йний ком≥тет —енату. ¬ ком≥тет≥ провод¤тьс¤ слуханн¤, на ¤к≥ запрошуютьс¤
вс≥ зац≥кавлен≥ сторони ≥ њхн≥ адвокати. ” випадку схваленн¤ б≥лл¤ в≥н знову
надходить у —енат ≥ п≥сл¤ його затвердженн¤ в третьому читанн≥ направл¤Їтьс¤ в
ѕалату громад. ѕ≥сл¤ його затвердженн¤ ѕалатою законопроект знову передаЇтьс¤ в
—енат дл¤ одержанн¤ санкц≥њ з боку генерал-губернатора анади. ѕ≥сл¤ цього в≥н
набираЇ сили.
Ќедемократичний характер формуванн¤ —енату, мала
ефективн≥сть його роботи стимулювали по¤ву численних проект≥в реформи
структури, пор¤дку д≥¤льност≥, формуванн¤ ≥ повноважень ц≥Їњ палати.
ѕропозиц≥њ з реформи —енату звод¤тьс¤ до наступних
вар≥ант≥в.
1. —касуванн¤ —енату. ѕод≥бн≥ проекти виходили з р¤д≥в
Ќовоњ демократичноњ парт≥њ ≥ неодноразово в≥дкидалис¤, тому що —енат
розгл¤даЇтьс¤ ¤к виразник ≥нтерес≥в окремих суб'Їкт≥в канадськоњ федерац≥њ.
2. ќбмеженн¤ перебуванн¤ в посад≥ сенатор≥в ш≥стьма
роками з наступним призначенн¤м нового кандидата.
3. ¬становленн¤ визначеного пер≥оду часу, прот¤гом ¤кого
—енат може розгл¤дати законопроект, уже схвалений ѕалатою громад. ” випадку
в≥дмови —енату схвалити законопроект в≥н набираЇ сили без обл≥ку внесених
сенаторами зм≥н.
4. –озширенн¤ компетенц≥њ —енату в сфер≥ захисту прав
громад¤н, включаючи так називан≥ мовн≥ права. Ќаданн¤ —енату права
затверджувати кандидатури на окрем≥ державн≥ посади (посли, судд≥ ≥ т.д.).
5. Ќаданн¤ пров≥нц≥йним органам права затверджувати
кандидатури сенатор≥в.
6. «ниженн¤ максимального в≥ку сенатор≥в до 70 рок≥в.
7. ѕеретворенн¤ —енату в палату федерац≥њ в склад≥ 118
член≥в, половина з ¤ких буде обиратис¤ ѕалатою громад, а половина Ч
законодавчими органами пров≥нц≥й. ќбмежити законодавч≥ повноваженн¤ ц≥Їњ
палати, але розширити повноваженн¤ в сфер≥ захисту мовних прав громад¤н.
8. ќбранн¤ сенатор≥в на основ≥ пр¤мих вибор≥в.
9. «ам≥на сенату радою федерац≥њ з 60 член≥в, ¤к≥ б
представл¤ли ур¤ди пров≥нц≥й ≥ д≥¤ли б за њх вказ≥вками.
10. ќбранн¤ шести незалежних безпарт≥йних сенатор≥в в≥д
кожноњ з пров≥нц≥й.
Ќезважаючи
на висуванн¤ численних пропозиц≥й з реформи сенату, Їдина ≥стотна зм≥на його
повноважень в≥дбулас¤ в 1982 р., коли «акон про онституц≥ю обмежив компетенц≥ю
верхньоњ палати в питанн≥ прийн¤тт¤ конституц≥йних зм≥н.
—ѕ»—ќ ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћ
1.
ƒавид –. ѕолитические системы
современности. ћ.: ѕрогресс. 1987.
2.
«аконодавчий
процес в парламент≥ анади. // ѕраво ”крањни. є 1. 2000.
3.
«аконотворч≥сть
та законодавча ≥н≥ц≥атива: досв≥д —Ўј та анади. // –еформи в ”крањн≥. Ћипень
1993.
4.
ѕитанн¤
центральних державних установ. ћатер≥али ознайомчноњ програми. Canadian Bureau for International Education. „ервень 1999 р.
5.
Canadian
History and Government. http://www.britannica.com/
6.
Federal
Government of