—качать реферат (8Kb)

—истема осв≥ти в крањнах «ах≥дноњ ™вропи

—истема осв≥ти в крањнах «ах≥дноњ ™вропи суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д т≥Їњ, ¤ка склалас¤ в ”крањн≥ та крањнах колишнього —–—–. ” звТ¤зку з цим ≥снуЇ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж вступними вимогами до вуз≥в, терм≥нами навчанн¤, р≥зними ступен¤ми (бакалавр, маг≥стр) та дипломами, що дають своњм випускникам учбов≥ заклади. ћета ц≥Їњ статт≥ Ч описати систему осв≥ти Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ та √олланд≥њ ≥ привести ѕор≥вн¤нн¤ ”крањнських та «ах≥дноЇвропейських учбових установ, та диплом≥в.

—истема осв≥ти в Ќ≥меччин≥

Ўк≥льна осв≥та в Ќ≥меччин≥ перебуваЇ п≥д нагл¤дом держави. «а формуванн¤ шк≥льних програм в≥дпов≥дають безпосередньо федеральн≥ земл≥. “ому в кожн≥й земл≥ Ї в≥дм≥нност≥ в навчальних програмах. «окрема, земл≥ самост≥йно визначають час кан≥кул та навчальн≥ плани шк≥л.

Ўк≥льна система складаЇтьс¤ з трьох ступен≥в:

1. початковий ступ≥нь(Primarstufe);

2. середн≥й ступ≥нь I (Sekundarstufe I);

3. середн≥й ступ≥нь ≤≤ (Sekundarstufe II).

Ўк≥льна осв≥та у Ќ≥меччин≥ починаЇтьс¤ з повних шести рок≥в ≥ зак≥нчуЇтьс¤ в девТ¤тнадц¤ть рок≥в.

ѕочаткова школа охоплюЇ чотири класи. ”чн≥ отримують знанн¤ з читанн¤, рахуванн¤, письма, знайомл¤тьс¤ з природознавством, мистецтвом та ≥ншими предметами. ” багатьох початкових школах вивчають також одну ≥ноземну мову.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ початковоњ школи кожен учень може вибрати ≥ншу форму школи. Ѕ≥льше, н≥ж третина ≥дуть в основну школу. Ќавчанн¤ в н≥й триваЇ 5 або 6 рок≥в. ≤ншими формами школи, де можна отримати осв≥ту середнього ступен¤ ≤ Ї реальна школа та г≥мназ≥¤. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ основноњ школи можна навчатис¤ в профес≥йн≥й школ≥. “ут учн≥ отримують профес≥йн≥ навички ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ стають прац≥вниками нижчоњ ланки (слюсар≥, прибиральники, кельнери ≥ т. д.).

–еальна школа охоплюЇ класи з 5-ого по 10-ий ≥ починаЇтьс¤ випробувальним роком. якщо на прот¤з≥ першого п≥вр≥чч¤ учн≥ показують велик≥ усп≥хи, вони можуть навчатис¤ дал≥, ¤кщо ж вони вчатьс¤ погано, то вони змушен≥ перейти до основноњ школи. ¬ипускники ц≥Їњ школи Ї спец≥ал≥стами середнього р≥вн¤ (старш≥ прац≥вники, кер≥вники нижнього р≥вн¤). «ак≥нченн¤ реальноњ школи надаЇ право навчатис¤ в спец≥альн≥й профес≥йн≥й школ≥.

ƒевТ¤тир≥чна г≥мназ≥¤ Ч це традиц≥йна школа найвищого р≥вн¤. “ут учн≥ вивчають предмети, ¤к≥ њх найб≥льше ц≥кавл¤ть ≥ в≥дпов≥дають њх нахилам. ¬иб≥р навчанн¤ в ц≥й школ≥ дозвол¤Ї њм навчатис¤ надал≥ у вищому учбовому заклад≥. ” к≥нц≥ навчального процесу в г≥мназ≥њ складаютьс¤ ≥спити на атестат зр≥лост≥, ¤кий надаЇ законн≥ п≥дстави до навчанн¤ у вуз≥.

≤ншим шл¤хом осв≥ти Ї загальна школа, де поЇднан≥ описан≥ вище типи школи. ”чн≥, ¤к≥ планують продовжити своЇ навчанн¤ у вуз≥, проход¤ть в ц≥й школ≥ повний курс навчанн¤.

ѕрограма осв≥ти у вузах Ќ≥меччини охоплюЇ пТ ¤ть рок≥в (10 семестр≥в). ѕ≥сл¤ перших трьох рок≥в (6 семестр≥в) навчанн¤ студенти захищають попередн≥й диплом, а п≥сл¤ пТ ¤ти рок≥в (10 семестр≥в) студенти захищають диплом або здають маг≥стерський екзамен. ƒл¤ вступу до вуз≥в Ќ≥меччини не потр≥бно складати вступних ≥спит≥в (кр≥м ≥спиту з н≥мецькоњ мови дл¤ ≥ноземц≥в), а також не ≥снуЇ жодних в≥кових обмежень.

—истема осв≥ти у ‘ранц≥њ.

” ‘ранц≥њ у початков≥й школ≥ навчаютьс¤ д≥ти з 6 до 11 рок≥в. ¬она Ї обовТ¤зковою ≥ навчанн¤ там триваЇ 5 рок≥в: один р≥к п≥дготовчий, коли д≥ти починають вчитис¤ читати ≥ писати, два роки початкових клас≥в та два роки середн≥х клас≥в.

÷≥кавою особлив≥стю французькоњ школи Ї те, що класи там рахуютьс¤ навпаки: 11, 10, 9,...2, 1 ≥ випускний.

‘ранцузький коледж Ч це перший ≥з середн≥х навчальних заклад≥в, в ¤кому уча≥ провод¤ть 4 роки Ч два роки дл¤ курсу спостереженн¤ (6-й ≥ 5-й), та два роки дл¤ курсу ор≥Їнтуванн¤ (4-й ≥ 3-й). ¬ к≥нц≥ цього другого курсу де¤к≥ учн≥ залишають коледж, щоб поступити у л≥цей профес≥йноњ осв≥ти, або в ≥нш≥ навчальн≥ заклади профес≥йноњ осв≥ти, де вони зможуть здобути ¤кусь профес≥ю.

Ћ≥цей Ч це теж середн≥й навчальний заклад, куди учн≥ поступають п≥сл¤ третього класу коледжу на три роки: другий, перший ≥ випускний. ” к≥нц≥ навчанн¤ випускники здаватимуть ≥спит на ступ≥нь бакалавра, ¤кий робить доступною дл¤ них вищу осв≥ту.

¬ища осв≥та у ‘ранц≥њ под≥л¤Їтьс¤ на три цикли:

Ј перший цикл триваЇ два роки, п≥сл¤ ¤ких студент отримуЇ диплом про загальну ун≥верситетську осв≥ту (DEUG);

Ј другий цикл готуЇ до отриманн¤ л≥ценз≥ату (ун≥верситетський ступ≥нь, один р≥к п≥сл¤ DEUG) та до маг≥стратури (ун≥верситетський ступ≥нь, р≥к п≥сл¤ л≥ценз≥ату);

Ј трет≥й цикл маЇ дв≥ спец≥ал≥зац≥њ:

1. диплом про вищу спец≥ал≥зовану осв≥ту (DESS, р≥к п≥сл¤ маг≥стратури), п≥сл¤ отриманн¤ ¤кого випускник може ≥ти працювати;

2. диплом про поглиблене навчанн¤ (DEј, що готуЇ до наукових досл≥джень, р≥к п≥сл¤ маг≥стратури), отримавши ¤кий випускник продовжуЇ роботу у сфер≥ наукових досл≥джень.

—истема вищоњ осв≥ти корол≥вства Ќ≥дерланди

” √олланд≥њ шк≥льна осв≥та продовжуЇтьс¤ 11 (12) рок≥в. “ривал≥сть навчанн¤ залежить в≥д того, ¤ку вищу осв≥ту оберуть майбутн≥ випускники шк≥л. “радиц≥йно в √олланд≥њ склались два типи вищих учбових заклад≥в:

1. ≥нститути (hogescholen Ц вища школа);

2. ун≥верситети.

Hogeschoоl Ч це вищий учбовий заклад, учбова програма ¤кого зор≥Їнтована на п≥дготовку спец≥ал≥ста дл¤ промисловост≥ ≥ б≥знесу. ѕ≥д час навчанн¤ студенти виконують велику к≥льк≥сть ¤к ≥ндив≥дуальних, так ≥ групових практичних зан¤ть. ”чбовий процес в≥др≥зн¤Їтьс¤ гнучк≥стю та максимальною адаптован≥стю до вимог ринку прац≥, що даЇ змогу швидко пристосовувати програми до потреб п≥дприЇмств. ƒо цих вуз≥в можуть вступати особи, ¤к≥ зак≥нчили 11 клас≥в. Ќавчанн¤ триваЇ 4 роки, ≥ випускники отримують ступ≥нь бакалавра (BSc). ƒл¤ отриманн¤ диплому маг≥стра (MBA) навчанн¤ продовжуЇтьс¤ ще 1-2 роки.

”н≥верситети - це вищ≥ учбов≥ заклади, випускники ¤ких, ¤к правило, займаютьс¤ науковою д≥¤льн≥стю. ƒо них вступають особи, ¤к≥ зак≥нчили 12 клас≥в. Ќавчаючись у 12-ому клас≥, учн≥ отримують уже де¤к≥ знанн¤ з предмету, ¤кий вони будуть вивчати. ѕрограми тут б≥льш стал≥, зм≥нюютьс¤ не так часто, ¤к у hogeschoоl. Ќавчанн¤ триваЇ 5 рок≥в, ≥ випускники отримують ступ≥нь докторанта.

ѕор≥вн¤нн¤ ”крањнських та «ах≥дноЇвропейських учбових установ, та диплом≥в

якщо пор≥внювати час навчанн¤ в учбових закладах «ах≥дноњ ™вропи та ”крањни то видно, що ступ≥нь бакалавра у ‘ранц≥њ в≥дпов≥даЇ атестату зр≥лост≥ на ”крањн≥, а коледж у ‘ранц≥њ в≥дпов≥даЇ украњнськ≥й середн≥й школ≥ (г≥мназ≥њ). –азом з тим, коледж в јнгл≥њ та √олланд≥њ Ї вищим навчальним закладом. ¬ цих крањнах диплом бакалавра в≥дпов≥даЇ украњнському ступеню бакалавра, що надаЇтьс¤ ун≥верситетами п≥сл¤ четвертого року навчанн¤. ќск≥льки ≥снуЇ нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж однаковими назвами та реальним значенн¤м ступен≥в, ¤к≥ надаютьс¤ в р≥зних крањнах, в таблиц≥ наведено приблизне сп≥вв≥дношенн¤ голландських, н≥мецьких, французьких та украњнських диплом≥в.

„ерез р≥зн≥ терм≥ни навчанн¤ у середн≥й школ≥ ≥снують в≥дм≥нност≥ вимог до ≥ноземних студент≥в з боку вищих учбових заклад≥в р≥зних крањн. “ак, наприклад, навчанн¤ в коледжах та ун≥верситетах јнгл≥њњ, а також в ун≥верситетах Ќ≥меччини починаЇтьс¤ п≥сл¤ 13 рок≥в попередньоњ осв≥ти. “ому, щоб вступити на перший курс вуз≥в цих крањн, необх≥дно зак≥нчити два курси украњнського ун≥верситету. ƒо голландського вузу можна вступати одразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ середньоњ школи. ј дл¤ того, щоб вступити до вузу ‘ранц≥њ, необх≥дно зак≥нчити один курс украњнського ун≥верситету.

Ќавчанн¤ в Ќ≥меччин≥ та ‘ранц≥њ безкоштовне, у √олланд≥њњ студенти оплачують лише 30 в≥дсотк≥в вартост≥ навчанн¤, тобто 1400$ на р≥к. ” јнгл≥њ та —Ўј навчанн¤ повн≥стю оплачуЇтьс¤ студентами: 6000 - 8000$ на р≥к.

√олланд≥¤	ƒиплом за 11 рок≥в навчанн¤ в школ≥ (Havo)	ƒиплом за 12 рок≥в навчанн¤ в школ≥ (VWO)	Ч	ƒиплом випускника hogeschoоl (ступ≥нь бакалавра - 4 роки навчанн¤ (Bachelor)) (HBO)	Ч	диплом маг≥стра (MBA), докторанта (Doctoraal)
Ќ≥меччина	«агальна середн¤ осв≥та (профес≥йних та спец≥альних профес≥йних шк≥л) (Fachhochschulreife)	«агальна середн¤ осв≥та [Abitur] (випускники г≥мназ≥й та загальних шк≥л) (Allgemeine Hoch-schulreife (Abitur))	Ч	ƒиплом спец≥ального вузу (Fachhochschule) (Diplom FH)	Ч	ƒиплом ун≥верситету (Diplom)/маг≥стр наук (Magister Artium)
‘ранц≥¤	Ч	диплом за середню школу (Baccalaure at)	Ч	ƒиплом технолог≥чного ≥нституту (DUT)	Ч	диплом ун≥верситету (Mai trise/DEA)
¬еликобритан≥¤	«агальна середн¤ осв≥та (GCSE, grades A, B or C)	поглиблена середн¤ осв≥та (GCE A-levels)	Ч	Cтуп≥нь бакалавра (BachelorТs degree)	Ч	Cтуп≥нь маг≥стра (MasterТs degree)
—Ўј	high school diploma	top-stream high school diploma/high school diploma plus 1 year of college	Ч	Cтуп≥нь бакалавра (BachelorТs degree)	Ч	Cтуп≥нь маг≥стра (MasterТs degree)
”крањна	атестат за середню школу, г≥мназ≥ю, л≥цей; диплом випускника ѕ“” та —ѕ“”	Ч	ƒиплом випускника техн≥куму, коледжу, мед. та пед. училища , (молодший спец≥ал≥ст)	—туп≥нь бакалавра ( 4 курси вузу)	диплом спец≥ал≥ста (зак≥нчена вища осв≥та)	ступ≥нь маг≥стра