—качать реферат (9Kb)

ћетодична розробка:

Ујктивн≥ форми та методи††

навчанн¤ на уроках “ ћФ

(з досв≥ду роботи над проблемою)

—учасний квал≥ф≥кований роб≥тник повинен бути всесторонньо розвинутим, техн≥чно осв≥ченим, культурним, повинен волод≥ти профес≥йною майстерн≥стю, здатним створювати ≥ вдосконалювати нову техн≥ку, примножувати традиц≥њ роб≥тничого класу. Ќезважаючи на тимчасов≥ економ≥чн≥ труднощ≥, ¤к≥ торкнулис¤ вс≥х галузей машинобуд≥вного комплексу, що ви¤вл¤Їтьс¤ в перебо¤х виробництва, нав≥ть зупинц≥ окремих малорентабельних завод≥в, не хватц≥ робочих м≥сць, необх≥дно учн¤м системи профтехосв≥ти пост≥йно ≥ безперервно поглиблювати знанн¤, вдосконалювати майстерн≥сть, щоб в недалекому майбутньому стати в р¤д з висококвал≥ф≥кованими роб≥тниками сучасного машинобудуванн¤. «авданн¤м вчител¤ спецпредмет≥в Ї не т≥льки дати майбутньому роб≥тнику, сьогодн≥шньому учню, певний обТЇм знань, але навчити вир≥шувати виробнич≥ завданн¤, зор≥Їнтувати молоду людину Ц стати передовиком сучасного виробництва.

оломийське ¬ѕ” є17 готуЇ квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в дл¤ машинобуд≥вноњ промисловост≥, в основному заводу У оломи¤с≥льмашФ, а тому учн≥ повинн≥ одержати максимум в≥домостей про розвиток заданого заводу в≥д початку заснуванн¤ його ≥ до наших дн≥в. Ќа перших уроках ¤ знайомлю учн≥в з ≥стор≥Їю розвитку цього заводу, ¤, п≥дкр≥плюючи свою розпов≥дь цифровими даними, д≥аграмами, проспектами, вир≥зками з газет, книжкою про оломийський з-д У—≥льмашФ, виданою до 100-р≥чч¤ з дн¤ заснуванн¤ заводу, а також по можливост≥ приймаю участь в екскурс≥¤х. Ќа мою думку особливо важливо навчати майбутн≥х роб≥тник≥в застосовувати на практиц≥ принципи науковоњ орган≥зац≥њ прац≥, прививати ≥нтерес до передовоњ техн≥ки, науковим дос¤гненн¤м, щоб вони не т≥льки розум≥ли суть вивчаючих положень, але ≥ тенденц≥њ њх подальшого розвитку.

ѕор¤д з системою звТ¤зку знань всереден≥ кожного навчального предмета ¤ намагаюсь забезпечити ≥ м≥жпредметн≥ звТ¤зки. ¬они використовуютьс¤ тод≥, коли знанн¤ по одному предмету потр≥бн≥ при вивченн≥ другого предмета або коли потр≥бно залучити знанн¤ з р≥зних предмет≥в. ѕрацюючи викладачем спецдисципл≥н, ¤ щор≥чно проводжу уроки по трьох-чотирьох предметах, зокрема по допусках ≥ техн≥чних вим≥рюваних, технолог≥њ конструкц≥йних матер≥ал≥в, матер≥алознавству, технолог≥њ машинобудуванн¤, технолог≥чному обладнанню, тощо.

“ака р≥зноман≥тна програма викладанн¤ вимагаЇ п≥двищеноњ п≥дготовки до урок≥в ≥ створюЇ р¤д незручностей, зате поле д≥¤льност≥ до впровадженн¤ м≥жпредметних звТ¤зк≥в необмежене. р≥м того, ¤ стараюсь залучати знанн¤ учн≥в з р≥зних предмет≥в загальноосв≥тнього циклу, зокрема х≥м≥њ, ф≥зики, математики, нав≥ть ≥стор≥њ. “ак, наприклад, при вивченн≥ основних вузл≥в металообробних верстат≥в, ¤ тут же повторюю типи посадок з предмету Уƒопуски ≥ “¬Ф ≥ марки сталей чи чавун≥в з предмету “ ћ або матер≥алознавство. ћ≥жпредметн≥ звТ¤зки необх≥дн≥ ≥ тод≥, коли ¤вище повинно бути вивчено з р≥зних стор≥нок, дл¤ чого потр≥бн≥ знанн¤ по к≥лькох навчальних предметах, наприклад, робота окремих машин ≥ механ≥зм≥в розгл¤даЇтьс¤ в св≥тл≥ закон≥в ф≥зики ≥ техн≥чноњ механ≥ки, при ознайомленн≥ з конкретними технолог≥чними процесами необх≥дн≥ знанн¤ по технолог≥њ конструкц≥йних матер≥ал≥в, допусках, х≥м≥њ, математиц≥. ћ≥й власний досв≥д показуЇ, що суттЇв≥ м≥жпредметн≥ звТ¤зки розширюють розумовий кругоз≥р учн≥в, спри¤ють формуванн¤ в них п≥знавальних ≥нтерес≥в ≥ п≥двищенн¤ активност≥ в одержанн≥ нових знань ≥ ум≥нь.

“ак ¤к тема методичноњ розробки повТ¤зана з предметом “ ћ, ¤ в подальшому зупинюсь на актив≥зац≥њ форм ≥ метод≥в на уроках саме по цьому предмету.

ѕри опитуванн≥ учн≥в намагаюсь перев≥р¤ти њх знанн¤ по пройденому матер≥алу взагал≥, а не по одному-двох останн≥х уроках, ¤к це практикуЇтьс¤. “ака метода себе оправдуЇ, тому що учн≥ змушен≥ повторювати увесь матер≥ал, не знаючи, ¤ке питанн¤ з ¤коњ теми ¤ њм задам, ≥ даний предмет вони краще засвоюють. ѕри цьому ¤ не заборон¤ю користуватис¤ конспектом. “ут ¤ враховую користь зорового сприйн¤тт¤ ≥ так зване Упривиканн¤Ф до конспекту. ƒо реч≥, на¤вн≥сть конспекту в кожного учн¤ обовТ¤зкове, пер≥одично ¤ перев≥р¤ю конспект ≥ виставл¤ю оц≥нки за веденн¤ конспекту, що в значн≥й м≥р≥ стимулюЇ ≥ ¤кось веденн¤ конспекту.

Ќаприклад, при опитуванн≥ теми У—тал≥Ф, ¤ роздаю частин≥ учн≥в або вс≥м учн¤м групи р≥зноман≥тн≥ металев≥ вироби (цв¤х, ключ, молоток, свердло, шуруп, ножик, напилок тощо) щоб вони визначили (наближено) марку стал≥, њњ термообробку, призначенн¤, спос≥б виготовленн¤ ≥ т.д. ƒл¤ визначенн¤ х≥м≥чного складу ≥ механ≥чних властивостей учн≥ користуютьс¤ дов≥дниками, таблиц¤ми, п≥дручниками, конспектом. ƒо реч≥, вс≥ таблиц≥, рисунки, схеми, граф≥ки виготовлено силами учн≥в попередн≥х випуск≥в.

—истематично при опитуванн≥ використовую опитувальн≥ картки р≥зноњ складност≥, ¤к≥, ¤к правило, вм≥щають в≥д чотирьох до дес¤ти запитань. Ќа кожне питанн¤ Ї написано по чотири в≥дпов≥д≥ ≥ т≥льки одна Ї в≥рна, решта три в≥дпов≥д≥ т≥льки в≥рог≥дн≥. “ака форма опитуванн¤ Ї зручна ≥ не тривала, прот¤гом 15-20 хв. ¤ маю змогу опитати увесь клас. ќпитувальн≥ картки ¤ розробив на вс≥ теми.

ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в (з 1988 року) ¤ вивчаю ≥ впроваджую в свою роботу досв≥д роботи викладача матер≥алознавства “ерноп≥льського —ѕ“” є9 ¬асил≥ва ¬олодимира ≤лар≥оновича. —илами учн≥в виготовлен≥ опорн≥ конспекти-плакати по 30 темах, Ї повн≥ розробки по 7 темах, використовую методичний пос≥бник-завданн¤ викладанн¤ предмету п≥д редакц≥Їю ¬асил≥ва ¬. ≤. —прийн¤тт¤ методики ¬асил≥ва ¬. ≤. в групах на баз≥ 9 клас≥в ≥ на баз≥ “” не однакове, тому дл¤ учн≥в з трьох-чотирьох р≥чним терм≥ном навчанн¤ до опорного конспекту ¤ подаю ще конспектуванн¤.

¬елике значенн¤ в≥д≥грають лабораторно-практичн≥ зан¤тт¤ з предмету “ ћ, в≥дпрацюванн¤ ¤ких поглиблюЇ знанн¤ учн≥в. “ак, при в≥дробц≥ лабораторних по визначенню матер≥ал≥в дл¤ заданоњ детал≥ учн≥ користуютьс¤ дов≥дниковою л≥тературою, спец≥альною техн≥чною, що розвиваЇ њхн≥ знанн¤. “ак≥ теми учн≥ в≥дробл¤ють фронтальним методом, решта лабораторно-практичних роб≥т учн≥ виконують ланковим методом зг≥дно граф≥ка перем≥щенн¤. —л≥д в≥дм≥тити, що проведенн¤ лабораторно-практичних зан¤ть належним чином утруднено через недостатню, а можна сказати слабку матер≥ально-техн≥чну базу.

ƒл¤ кращого засвоЇнн¤ тем Ућетали ≥ њх сплавиФ, УЌеметал≥чн≥ матер≥алиФ, Ућеталокерам≥чн≥ сплавиФ ≥ дл¤ ур≥зноман6≥тнюванн¤ урок≥в застосовую ≥гровий метод-гру в Удом≥ноФ. —уть гри пол¤гаЇ в тому, що на спец≥альних картах, розбитих на дв≥ частини, позначена марка ¤когось сплаву стал≥, м≥нералу чи металокерам≥чного сплаву, а на друг≥й половин≥ назва будь-¤кого сплаву чи м≥нералу. ”чн≥ повинн≥ прикласти назву даного сплаву до марки ≥дентичного сплаву чи м≥нералу. ’то з учн≥в це вправн≥ше зробить, той ≥ виграЇ. √ра може проводитись ¤к ≥ндив≥дуально так ≥ командно (2’2 учн≥). «а правильн≥стю гри призначаю одного учн¤-арб≥тра. √ра проводитьс¤ до певноњ к≥лькост≥ очок, виграють т≥ учн≥, ¤к≥ набрали найменшу к≥льк≥сть очок. “ака гра вносить загальне пожвавленн¤, розр¤дку, про¤вл¤Їтьс¤ в учн≥в зац≥кавлен≥сть, азарт, в≥дстаюч≥ по знанн¤х учн≥ намагаютьс¤ правильно прикласти картку (¤ не заперечую користуватис¤ конспектом). ќсобливий ≥нтерес в учн≥в Ї тод≥, коли арб≥трами Ї сам≥ учн≥.

ќкр≥м гри в Удом≥ноФ ¤ використовую на уроках “ ћ ≥нш≥ ≥гров≥ моменти, зокрема розгадуванн¤ кросворд≥в, чайнворд≥в, криптограм на техн≥чн≥ теми. я практикую змаганн¤, конкурси по кращому розвТ¤зуванню вищезгаданих завдань. Ќа мою думку так≥ форми навчанн¤ спри¤ють розвитку км≥тливост≥, ерудиц≥њ, кращих знань саме предмету “ ћ (або матер≥алознавства). ≤нколи ¤ залучаю ≥ самих учн≥в до складанн¤ кросворд≥в, чайнворд≥в, шарад.

ѕри вивченн≥ тем У—тал≥Ф, У„авуниФ, УЌеметал≥чн≥ матер≥алиФ з групами першого курсу ¤ проводжу тематичн≥ конференц≥њ, зокрема У„удод≥йн≥ властивост≥ метал≥вФ. ћатер≥алом дл¤ конференц≥њ служить те, що не ув≥йшло в програмований матер≥ал, зокрема, благородн≥ метали (золото, ср≥бло, платина, магн≥й тощо), р≥дкоземельн≥ метали ≥ т.д. ƒл¤ цього залучаютьс¤ з кожноњ групи по 2-4 учн≥, ¤к≥ пишуть реферати, опрацьован≥ в училищн≥й б≥бл≥отец≥, спец≥альних анналах л≥тератури. ÷≥нним Ї те, що учн≥ знайомл¤тьс¤ з непередбаченими властивост¤ми незнайомих њм метал≥в, розвивають свою ерудиц≥ю, збагачують св≥й учн≥вський багаж знань.

ѕровод¤чи уроки з “ ћ (матер≥алознавству) ¤ маю необмежене поле д≥¤льност≥, тому що цей предмет Ї проф≥люючим у вс≥х групах машинобуд≥вних профес≥й ≥ в≥н т≥сно повТ¤заний з ≥ншими предметами профтехциклу. “ому, користуючись об≥знан≥стю ≥нших програм (слюсар≥в-ремонтик≥в, електрогазозварювальник≥в, слюсар≥в-≥нструментальник≥в ≥ ≥нших) ¤ проводжу елементи д≥ловоњ гри диспути, увТ¤зуючи програму “ ћ з ≥ншими програмами. (ƒл¤ програми т≥льки з тим так≥ форми навчанн¤ Ї надто утруднен≥, тут обовТ¤зково потр≥бно увТ¤зати курс технолог≥њ конструкц≥йних матер≥ал≥в чи матер≥алознавства з курсом по спецтехнолог≥њ дл¤ згаданих профес≥й).

ѕридаючи велике значенн¤ застосуванню наочност≥ в навчанн≥, в той же час ¤ не намагаюсь њњ переоц≥нити, тому що чутливе сприйн¤тт¤ ¤вл¤Ї собою т≥льки початкову ступ≥нь п≥знанн¤. Ќаступний етап п≥знанн¤ Ц абстрактне мисленн¤. ўе видатний педагог я. оменський попереджував, що ¤кщо вони будуть доставл¤ти пустий матер≥ал: У...«ам≥сть зерна ≥ муки Ц мТ¤кину, солому, п≥сок, опилки ≥ що попало.Ф

ѕри використанн≥ наочност≥, застосуванн≥ роздаткового ≥ наочного матер≥алу при проведенн≥ урок≥в ¤ намагаюс¤ дотримуватис¤ методичних вимог: в≥дб≥р тих чи ≥нших вид≥в нагл¤дних пос≥бник≥в повинен вестис¤ з врахуванн¤м мети уроку; при робот≥ з нагл¤дними пос≥бниками ¤ керую процесом сприйн¤тт¤ њх учн¤ми, направл¤ю њх (учн≥в) увагу на найб≥льш суттЇв≥ сторони вивчаючого предмета, створюючи умови дл¤ про¤ву максимальноњ активност≥ ≥ самост≥йност≥; не перевантажую урок нагл¤дними пос≥бниками, використовую њх в к≥лькост≥, необх≥дн≥й дл¤ дос¤гненн¤ учбовоњ мети; ¤кщо на уроц≥ потр≥бно показати дек≥лька пос≥бник≥в. то демонструю њх по м≥р≥ необх≥дност≥, але не вс≥ зараз. якщо вважаю за доц≥льне Ц демонструю д≥аф≥льм (використанн¤м “—ћ не захоплююс¤, тому що вважаю, що жива мова, показ експонат≥в, контакт м≥ж вчителем ≥ учнем безпосередньо даЇ б≥льше корист≥, а в≥дпов≥дно ≥ знань, чим зображенн¤ в затемненому каб≥нет≥, де контроль за учн¤ми Ї б≥льш утрудненим. ’оч ц¤ думка мо¤ може бути ≥ хибна).

«аключним акордом використанн¤ форм та метод≥в навчанн¤ ¤ вважаю Ї гра-конкурс по мотивам попул¤рних телев≥з≥йних передач Уўасливий випадокФ, Уўо? ƒе? оли?Ф, УЅрейн-рингФ, Уѕоле чудесФ. як правило цей конкурс проводимо ¤к п≥дсумок тижн¤ спецпредмет≥в. Ќамагаюс¤ до участ≥ в цьому конкурс≥ залучити ¤кнайб≥льше учн≥в з ус≥х груп. «аздалег≥дь п≥дготовл¤ютьс¤ питанн¤, визначаютьс¤ учасники, залучаютьс¤ ≥нженерно-педагог≥чн≥ прац≥вники, розробл¤Їтьс¤ сценар≥й ≥ проводитьс¤ веч≥р-конкурс. ÷≥ змаганн¤ Ї досить емоц≥йними, участь приймають вс≥ присутн≥ ≥ саме головне, це даЇ гарн≥ результати.

« метою св≥домого ≥ активного засвоЇнн¤ учн¤ми знань, навичок ≥ ум≥нь ¤ п≥дтримую пост≥йний звТ¤зок з майстрами виробничого навчанн¤. ¬важаю, що вищою формою св≥домост≥ ≥ активност≥ учн≥в Ї њх творча активн≥сть, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ при оволод≥нн≥ теоретичним матер≥алом, виконанню завдань ≥ творчих роб≥т в майстерн≥, у виробничих умовах.

”чн≥ училища приймають участь одночасно в двох видах д≥¤льност≥ Ц теоретично п≥знавальн≥й ≥ виробничо-практичн≥й, при цьому предТ¤вл¤ютьс¤ особлив≥ вимоги до характеру ≥ способах реал≥зац≥њ дидактичних принцип≥в ≥ вимог.