| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
“ема: ѕриватна школа ≥ нов≥ методи утворенн¤
” своњй робот≥ мен≥ б хот≥лос¤
проанал≥зувати де¤к≥ переваги ≥ недол≥ки р≥зних, у тому числ≥ ≥ нових методах
утворенн¤ на приклад≥ приватних шк≥л, де в силу визначених причин так≥ методи
застосовуютьс¤ б≥льш активно. ќдн≥Їњ з таких причин Ї, наприклад, реклама своЇњ
школи ¤к використовуЇ ту чи ≥ншу "модну" методику навчанн¤. ” той же
час не можна не визнати, що ¤к≥сть п≥дготовки в приватних школах вище. Ќасамперед,
розгл¤немо причини, що змушують людей шукати р≥зн≥ нетрадиц≥йн≥ шл¤хи ¤к дл¤
самоосв≥ти, так ≥ дл¤ навчанн¤ своњх д≥тей. ѕерше питанн¤ - а дл¤ чого ми,
власне кажучи, учимос¤? якщо задуматис¤ над цим, здавалос¤ б, простим питанн¤м,
неминуче прийдетьс¤ звернутис¤ до де¤ких ≥сторичних факт≥в.
Ќевеликий ф≥лософський в≥дступ.
як в≥домо, ≥снують ¤к би два п≥дходи до сприйн¤тт¤ ≥ по¤сненн¤ навколишнього
нас св≥ту. ѕерший намагаЇтьс¤ використовувати дл¤ цього м≥н≥мальне число
передумов ≥ вивести на њхн≥й основ≥ вс≥ ≥нш≥ факти. ≤нший п≥дх≥д не намагаЇтьс¤
провести ч≥тк≥й структуризац≥њ ≥ систематизац≥њ на¤вних знань ≥ досв≥ду, а лише
показуЇ ¤вн≥ насл≥док ≥ причину, не намагаючись простежити всю супутню њм
лог≥чний ланцюжок. ѕерший п≥дх≥д, назвемо його гуман≥тарним, визнаЇ факт
п≥знаванност≥ природи. ƒругий п≥дх≥д, назвемо його† технократическим, при вс≥х його удаваних
недол≥ках, виг≥дний простотою по¤сненн¤ де¤ких дуже складних по своњй природ≥
пон¤ть ≥ дозвол¤Ї швидко домагатис¤ необх≥дного результату. ѕрикладом використанн¤
такого п≥дходу Ї повсюдне використанн¤ складних побутових прилад≥в, транспорту,
засоб≥в комун≥кац≥њ людьми, що абсолютно не ц≥кавл¤тьс¤, а ¤к це все, власне,
працюЇ.
¬иход¤чи з вищесказаного ¤сно, що
в≥дпов≥дь на питанн¤ про мету навчанн¤ не може бути однозначним. « одного боку,
навчанн¤ необх≥дне дл¤ того, щоб навчити людини м≥ркувати, лог≥чно мислити,
робити висновки, виход¤чи з обмеженого набору вих≥дних даних, а з ≥ншого боку,
≥нод≥ (≥ досить часто) потр≥бно просто автоматично проробити де¤к≥ ¤к би
"ритуальн≥ д≥њ" дл¤ швидкого дос¤гненн¤ необх≥дного результату, не
особливо вдаючись у зм≥ст зробленого. ќднак, оск≥льки ц≥ дв≥ мети навчанн¤ в
основ≥ м≥ст¤ть зовс≥м протилежн≥ ф≥лософськ≥ концепц≥њ, њхн≥й дуже важко
сполучити в Їдиному п≥дход≥. Ќеминучим ви¤витьс¤ перевага або гуман≥тарного,
або технократического п≥дходу (при цьому не випливаЇ, звичайно, в≥дносити до
технократическим так≥ науки, ¤к математика ≥ ф≥зика, хоча вони традиц≥йно
вважаютьс¤ "негуман≥тарними" - це т≥льки проблеми терм≥нолог≥њ).
ќчевидно, що технократический
п≥дх≥д набагато прост≥ше в реал≥зац≥њ - адже легше змусити учн¤ завчити, що
5х7=35, чим по¤снювати йому, чому 5х7=7х5. “ому багато стор≥ч навчанн¤ велос¤
методом зубр≥нн¤, коли студент≥в змушували напам'¤ть заучувати масу р≥зноман≥тних
факт≥в, текст≥в на "мертвих" мовах типу латин≥ ≥ так дал≥. ≤ т≥льки
найб≥льш здатн≥ ≥ допитлив≥ учн≥ намагалис¤ зв'¤зати ц≥ факти воЇдино,
упор¤дкувати њх, знайти м≥ж ними взаЇмозв'¤зку.
–озум≥нн¤ ц≥Їњ проблеми допомагаЇ
усв≥домити т≥ розходженн¤, що ≥снують м≥ж такими нац≥¤ми, ¤к рос≥¤ни й
американц≥. ≤з самоњ п≥дстави "новоњ земл≥" на далекому материку там
ц≥нувалис¤ практичн≥сть ≥ вправн≥сть, а будь-¤к≥ м≥ркуванн¤ про природу речей ≥
абстрактних пон¤ть викликали т≥льки скептицизм. “≥льки в друг≥й половин≥ нашого
стол≥тт¤ американц≥ раптом усв≥домили, що, значно випереджаючи ≥нш≥ крањни в
област≥ розвитку сучасних технолог≥й, в≥дстають у загальному р≥вн≥
≥нтелектуального розвитку. Ќадм≥рно мала увага до по¤сненн¤ своњх знань привело
до того, що багато фах≥вц≥в, що зак≥нчили престижн≥ ун≥верситети, були нездатн≥
до чого-небудь кр≥м того, що вони освоњли п≥д час навчанн¤.
Ќа жаль, сл≥пе коп≥юванн¤
американського досв≥ду в над≥њ дос¤гти таких же усп≥х≥в без повного розум≥нн¤
вс≥х плюс≥в ≥ м≥нус≥в ≥ в нас останн≥м часом стало приводити зовс≥м не до тих
результатам, ¤ких споконв≥чно щиро хот≥лос¤ домогтис¤ многим нашим педагогам. ”
той же час ут≥шно те, що б≥льш≥сть з них, вихованих на скор≥ше гуман≥тарних
принципах, властивих нашоњ нац≥њ й уход¤щих корен≥в в ≥стор≥ю, культуру
рос≥йського народу, швидко усв≥домили це ≥ стали набагато б≥льше уваги
прид≥л¤ти саме особистост≥ людини, ¤кого вони учать, використовуючи при цьому
сам≥ останн≥ дос¤гненн¤ психолог≥њ. ƒ≥йсно, адже людина по природ≥ допитливий, ≥
задоволенн¤ ≥нформац≥йного голоду в нормальноњ особистост≥ коштуЇ в одному р¤д≥
з потребою в њж≥ ≥ прагненн¤м до розмноженн¤. “ому д≥йсно талановитий ”читель
прагне саме розбудити ≥ закр≥пити цю т¤гу до знань, показуЇ своњм учн¤м, ¤к
можна одержувати задоволенн¤ в≥д самого процесу п≥знанн¤. ќднак учитель, що
поставить перед собою таку задачу, неминуче зштовхнетьс¤ з масою труднощ≥в,
особливо ¤кщо в≥н працюЇ в звичайн≥й школ≥ (хоча д≥йсний талант зможе пот¤гнути
д≥тей ≥ в таких умовах, але от ¤кою ц≥ною...). “ому в приватн≥й школ≥, де, ¤к
скр≥зь в умовах ринкового п≥дходу, "ус≥ дл¤ кл≥Їнта", таким люд¤м
виразитис¤ прост≥ше - адже ¤кщо д≥т¤м подобаЇтьс¤ в школ≥, т≥ ≥ њхн≥ батьки
охоч≥ше витрачають своњ грош≥, бачачи, що це не дарма. ƒо реч≥, оск≥льки
приватн≥ школи, ¤к правило, платн≥, те ≥ батьки в учн≥в досить забезпечен≥
люди, а вс≥ ми знаЇмо, що багато хто з так званих "нових рос≥¤н" не
в≥др≥зн¤ютьс¤ особливим ≥нтелектом, под≥бно першопрох≥дникам јмерики, але в той
же час вони усв≥домлюють важлив≥сть одержанн¤ гарного утворенн¤ дл¤ своњх
д≥тей.
≤ на зак≥нченн¤ хот≥лос¤ б
под≥литис¤ своњми враженн¤ми в≥д новоњ форми навчанн¤ - за допомогою
комп'ютера. «вичайно, не можна ус≥ зводити до нього, - ≥ к≥льк≥сть годин,
проведених за екраном, не може служити критер≥Їм ¤кост≥ навчанн¤, ¤к це
намагаютьс¤ представити в де¤ких приватних школах. јле безсумн≥вно одне -
комп'ютер в≥дм≥нний пом≥чник дл¤ орган≥зац≥њ ≥ндив≥дуального навчанн¤. јдже ¤к
т≥льки педагог перестаЇ бачити в учн≥ просто судина, ¤к≥м потр≥бно наповнити
знанн¤ми й ум≥нн¤ми, йому приходитьс¤ шукати ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д до кожного,
п≥дбудовуватис¤ п≥д його ≥нтереси, темп засвоЇнн¤ матер≥алу, особист≥
особливост≥ псих≥ки. Ќаприклад, у де¤ких школах кожен учень може вибрати дл¤
себе не просто ц≥кавл¤чий його курс, але нав≥ть окрем≥ предмети. омп'ютер же,
¤к в≥домо, виконуЇ ту програму, що у нього закладена, ≥ надаЇ величезний виб≥р
тим дл¤ вивченн¤. —учасн≥ методи представленн¤ ≥нформац≥њ в комп'ютерах м≥ст¤ть
у соб≥ не просто текст, але ≥ картинки, в≥део, звуков≥ фрагменти. ÷е дозвол¤Ї
зад≥¤ти практично вс≥ органи почутт≥в, використовуваних д뤆 сприйн¤тт¤ ≥нформац≥њ, при цьому в≥дбуваЇтьс¤
њњ дублюванн¤ по р≥зних каналах сприйн¤тт¤, що р≥зко п≥двищуЇ швидк≥сть ≥ ¤к≥сть
засвоЇнн¤ матер≥алу. омп'ютерний п≥дручник не можна вже пор≥внювати з книгою,
¤к це було усього к≥лька рок≥в назад - зараз багато навчальн≥ програм неможливо
в≥др≥знити в≥д ≥гор, ≥ дл¤ того, щоб перемогти в так≥й гр≥, знадобл¤тьс¤
знанн¤, що дитин≥ важко прийн¤ти ¤к необх≥дн≥ йому саме зараз - адже ус≥м нам
властиво в≥дкладати "на пот≥м" р≥шенн¤ багатьох проблем. ј такий
елемент сучасних комп'ютерних документ≥в, ¤к г≥пертекстове посиланн¤ дозвол¤Ї
при необх≥дност≥ звернутис¤ в будь-¤ке м≥сце документа за додатковою
≥нформац≥Їю, ≥ в той же час при повторному вивченн≥ не перевантажуЇ вих≥дний
текст документа. ƒо реч≥, за принципом г≥пертексту улаштована всесв≥тн¤
≥нформац≥йна мережа Internet, за допомогою ¤коњ вже зараз проводитьс¤ так
називане "дистанц≥йне навчанн¤" - коли професора найб≥льших
ун≥верситет≥в виступають з лекц≥¤ми ≥ в≥дпов≥дають на питанн¤ не звичноњ
студентськоњ аудитор≥њ, а перед тими, хто в даний момент п≥дключений до њх
вузла мереж≥. Ќезважаючи на тишу ≥ видиму в≥дсутн≥сть слухач≥в останн≥х може
бути не менше, н≥ж гл¤дач≥в у телеекрана, але на в≥дм≥ну в≥д чи книги
телепередач≥ збер≥гаЇтьс¤ зворотний зв'¤зок м≥ж викладачем ≥ учн¤ми. ÷е -
реальн≥сть сьогодн≥шнього дн¤. ÷≥каво, що нас (≥ наших д≥тей) чекаЇ в
недалекому трет≥м тис¤чор≥чч≥.
Ћ≥тература
”творенн¤: ≥деали ≥
ц≥нност≥ (≥сторико-теоретичний аспект)†
ѕ≥д ред. «.». –авкина. - ћ.: »тпио –јќ, 1995. - —. 361.