главная | добавить реферат | оценить |
Найти: | на: |
Дошкільнята і природа
1. Особливості
задач ознайомлення дітей різного віку з природою
2. Загальна
характеристика методів ознайомлення дошкільнят з природою.
3. Методи
ознайомлення дітей з природою.
а) наочні методи;
б) практичні методи;
в) елементарні досліди;
г) словесні методи.
4. Форми
ознайомлення з природою.
а) заняття;
б) екскурсії;
в) прогулянки;
г) робота в
повсякденному житті.
5. Умови
ознайомлення дошкільнят з природою.
а) куток природи;
б) ділянка дитячого саду і робота на земельній ділянці.
Ознайомлення дітей дітей з природою -
одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація
дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується
відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати
їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи,
виховання інтересу і любові до неї.
В кожній віковій групі здійснюються
певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають
поступове засвоювання природних знань.
Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять
з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в
просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення
листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються
аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого,
формується добре відношення до них.
У дітей
4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони
постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої
діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.
Дітей вчать спостерігати, виділяти
окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми,
групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється
більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до
установлення причинно-наслідкових відносин.
Біля 5-ти років у дітей формуються
вища форма наочно - образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені
знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати
їх залежність від умов переживання.
До кінця дошкільного віку у дітей
повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до
аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і
тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута
спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи,
здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.
В процесі
ознайомлення дітей з природою в дитячому саду використовують різні методи:
·
наочні (спостереження, демонстрація
фільмів, дивитись картини);
·
практичні (ігровий метод, праця);
·
елементарні (досліди);
·
словесні (розповіді вихователя,
читання художніх творів, бесіди)
Вибір
методів і прийомів визначається змістом програми і залежить від природного
оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта
спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.
В групах раннього і молодшого віку
особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде
спостережливість. Дидактична гра, показ картин, ігрутаж відіграють велику роль
в пізнанні дітьми природи.
Враховуючи конкретність мислення і
невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з
природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення
уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення
на картинках, невеликі бесіди.
Ознайомлення дітей старшої і
підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під
час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям
вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.
Заняття - це основна форма організації
дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по
розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі
ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова
дітей, виховання інтересу і любові до
природи. Головне в занятті - це
засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.
Екскурсія - це заняття, на якому діти
знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.
Щоденні прогулянки широко
використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть
носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд
ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і
природи.
Ознайомлення дітей з природою в
дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із
умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна
вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за
рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в
кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти
спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них,
оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці
з дорослими, одне з одним, а потім
самостійно. Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі
діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають
участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення
вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В
підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за
рослинами і тваринами.
В кожному дитячому саду є своя
ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору
року.
Ділянка - це місце для ігор,
прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.
На земельній ділянці діти працюють
після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і
пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних
посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують
рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і
розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно
користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами,
формується бережливе відношення до природи.
Красиво оформлена ділянка, правильно
підібрані декоративні рослини мають великі значення для естетичного виховання.