| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
Ќе так давно у ћ≥носв≥ти
й науки ”крањни в≥дбулос¤ обговоренн¤ проекту Ќац≥ональноњ доктрини розвитку
осв≥ти ”крањни у XXI стол≥тт≥.
¬ласне, вищезгаданий документ на час обговоренн¤ був не б≥льш
н≥ж чернеткою проекту Ч четвертою (але далеко не останньою) ≥ ще досить Ђсиримї
вар≥антом доктрини. ѕовноц≥нний проект маЇ викристал≥зуватис¤ п≥сл¤ численних
сем≥нар≥в, нарад, обговорень у прес≥ ≥ т.д. ≥ т.п. ЂЎл≥фуванн¤ї триватиме
ор≥Їнтовно до листопада-грудн¤ 2001-го, оск≥льки наприк≥нц≥ року кер≥вництво
м≥н≥стерства плануЇ подати проект доктрини на розгл¤д ур¤ду.
—ама собою доктрина стане стратег≥чним документом, ¤кий
д≥¤тиме, щонайменше, двадц¤ть рок≥в. –озробники проекту дуже спод≥ваютьс¤, що
доктрина не лише дасть вичерпну в≥дпов≥дь на запитанн¤: Ђ” ¤кому напр¤м≥ сл≥д
рухатис¤ наш≥й осв≥т≥?ї. ƒопов≥дач≥ п≥д час обговоренн¤ пост≥йно п≥дкреслювали:
документ у жодному раз≥ не маЇ бути суто декларативним, потр≥бно передбачити
реальн≥ механ≥зми вт≥ленн¤ проекту в житт¤. ѕро те, ¤кими повинн≥ бути ц≥
механ≥зми, трохи нижче, а зараз коротенько зупинимос¤ на основних розд≥лах
розгл¤нутого вар≥анта проекту доктрини.
Ђ÷≥л≥, пр≥оритети ≥ принципи розвитку осв≥тиї. –озд≥л п≥д
такою Їмною назвою Ч своЇр≥дна кв≥нтесенц≥¤ всього, до чого, власне, сл≥д
прагнути. ј це Ч створенн¤ умов дл¤ розвитку ≥ самореал≥зац≥њ кожноњ
особистост≥, формуванн¤ покол≥нн¤, здатного вчитис¤ все житт¤, створювати ≥
розвивати ц≥нност≥ громад¤нського сусп≥льства. ѕриродно, осв≥та ”крањни маЇ
¤скраво виражений нац≥ональний характер, що, вт≥м, жодною м≥рою не перешкоджаЇ
нашим сп≥вв≥тчизникам прилучатис¤ до багатств св≥товоњ культури, культивувати
повагу до народ≥в св≥ту (розд≥л ЂЌац≥ональний характер осв≥тиї).
якщо в майбутньому документи на кшталт розроблюваноњ доктрини
незаперечно виконуватимутьс¤, потенц≥йним школ¤рам ≥ студентам можна лише
позаздрити. як≥сна осв≥та маЇ стати доступною, незалежно в≥д того, де м≥ститьс¤
навчальний заклад Ч у великому м≥ст≥ чи малесенькому с≥льц≥, незалежно в≥д
статусу школи, техн≥куму чи вузу ≥ товщини гаманц¤ батьк≥в учн¤. ” вс≥й ”крањн≥
запануЇ ера ¤к≥сноњ, на р≥вн≥ кращих св≥тових зразк≥в, осв≥ти (розд≥л
Ђќднаковий доступ до ¤к≥сноњ осв≥тиї). «в≥сно, сьогодн≥ в це пов≥рити важко,
але не погодитис¤ з м≥н≥стром осв≥ти й науки ”крањни ¬. ременем, що Ђсаме до
такоњ осв≥ти сл≥д прагнутиї, не можна. ћета, ¤к ≥ мр≥¤, маЇ бути св≥тлою ≥
життЇствердною.
ќкремим параграфом виокремлено необх≥дн≥сть безперервного
навчанн¤. „есно кажучи, в обговорюваному вар≥ант≥ проекту доктрини цей розд≥л
виписано не найкращим чином: занадто схематичний ≥ перевантажений терм≥нолог≥Їю
наст≥льки, що ≥нод≥ важкувато докопатис¤ до зм≥сту фрази. ѕродершись кр≥зь
словесн≥ джунгл≥, починаЇш розум≥ти: розробники доктрини хочуть не просто
реан≥мувати гасло: Ђ¬читис¤, вчитис¤, вчитис¤ї, Ч а зробити його життЇвим кредо
¤кщо не вс≥х, то переважноњ б≥льшост≥ наших сп≥вв≥тчизник≥в.
Ђ”правл≥нн¤ осв≥тоюї. √оловн≥ принципи Ч пошук нових,
в≥дкритих ≥ демократичних моделей управл≥нн¤, впровадженн¤ системи
високопрофес≥йного наукового, анал≥тичного й прогностичного супроводу
управл≥нських р≥шень, м≥н≥м≥зац≥¤ впливу конкретних посадовц≥в на процес
управл≥нн¤ осв≥тою. ≥нцева мета Ч зробити вс≥х учасник≥в педагог≥чного процесу
Ч в≥д управл≥нц≥в до батьк≥в учн≥в Ч активними, реальними субТЇктами розвитку
осв≥ти.
ѕро Ђ‘≥нансуванн¤ системи осв≥тиї учасники обговоренн¤ дуже
багато сперечалис¤ (що й не дивно Ч найб≥льш животрепетне питанн¤). “ож на
даному етап≥ з≥ стов≥дсотковою впевнен≥стю можна сказати одне: цей розд≥л
доктрини зазнаЇ ≥стотноњ трансформац≥њ. ÷≥лком можливо, що наприк≥нц≥ року
де¤к≥ його пункти ви¤вл¤тьс¤ кардинально зм≥неними.
ѕро те, що Ђп≥дготовка вчител¤ ≥ педагога Ї центральним
завданн¤м модерн≥зац≥њ осв≥ти, засадничим принципом державноњ осв≥тньоњ
пол≥тикиї, що Ђдержава забезпечуЇ розробку й удосконаленн¤ нормативно-правовоњ
бази профес≥йноњ д≥¤льност≥ вчител¤ та його соц≥ального захистуї тощо, йдетьс¤
в розд≥л≥ Ђѕедагог≥чн≥ кадриї. —олодкою музикою звучать ≥ слова наступного параграфа
Ђ—оц≥альне забезпеченн¤ ≥ захист учасник≥в осв≥тнього процесуї: Ђдержава
гарантуЇ соц≥альне забезпеченн¤ ≥ захист прац≥вник≥в осв≥ти. ¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ
проблеми зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом п≥двищенн¤ соц≥альних витрат на систему осв≥ти,
зарплати та стипенд≥њ, проведенн¤ активноњ соц≥альноњ пол≥тикиї.
ƒержава, сусп≥льство ≥ школа мають значно б≥льше уваги
прид≥л¤ти здоровТю п≥дростаючого покол≥нн¤ Ч суть розд≥лу Ђ«доровТ¤ нац≥њ через
осв≥туї. ѕроект передбачаЇ вивченн¤ державноњ, р≥дноњ ≥ к≥лькох ≥ноземних мов
(Ђћовна стратег≥¤ в осв≥т≥ї). ƒержава забезпечуЇ становленн¤ демократичноњ
системи осв≥ти й вихованн¤, спри¤Ї зм≥цненню звТ¤зк≥в м≥ж осв≥тою та
сусп≥льством, посиленню рол≥ орган≥в сусп≥льного самовр¤дуванн¤ (Ђ«вТ¤зок
осв≥ти з розвитком громад¤нського сусп≥льстваї). —тратег≥чне завданн¤ державноњ
осв≥тньоњ пол≥тики Ч конкурентний вих≥д украњнськоњ осв≥ти на ринок св≥тових
осв≥тн≥х послуг Ч така основна ≥де¤ параграфа п≥д назвою Ђћ≥жнародне
сп≥вроб≥тництво й ≥нтеграц≥¤ у сфер≥ осв≥тиї.
як бачимо, нав≥ть поб≥жне ознайомленн¤ з останн≥м (на
сьогодн≥) вар≥антом проекту доктрини даЇ п≥дстави стверджувати: к≥ст¤к
майбутнього стратег≥чного документа вже сформовано. ѕричому, на думку вс≥х
учасник≥в обговоренн¤, к≥ст¤к без особливих дефект≥в ≥ вад.
ўодо пропозиц≥й, внесених учасниками обговоренн¤, то
переважно вони були конструктивними, але з розр¤ду Ђвир≥шуЇтьс¤ в робочому
пор¤дкуї. “ому зупинимос¤ на найб≥льш принципових та ≥стотних зауваженн¤х, що
стосуютьс¤ зм≥сту доктрини. Ќачальник головного управл≥нн¤ осв≥ти, науки й
≥нформац≥йно-анал≥тичного забезпеченн¤ ћќ« ”крањни ёр≥й ¬ороненко вважаЇ:
безперервне навчанн¤ не стане реальн≥стю дл¤ ”крањни, ¤кщо п≥сл¤дипломна осв≥та
не буде п≥дтримуватис¤ (читай: хоча б частково ф≥нансуватис¤) державою.
Ќин≥шн≥й же вар≥ант доктрини звучить так Ч Ђп≥сл¤дипломна осв≥та враховуЇ
потреби громад¤н, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ ≥ ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок
њхн≥х кошт≥вї. Ќ≥де в проект≥ доктрини не згадано про психолог≥чну службу в
навчальному заклад≥, психолог≥чне здоровТ¤ школ¤р≥в та студент≥в. “акий прикрий
недогл¤д неодм≥нно сл≥д виправити, переконана академ≥к јкадем≥њ педагог≥чних
наук ”крањни Ќел¤ Ќичкало. ѕерший в≥це-президент јѕЌ ”крањни ¬асиль ћадзигон
запропонував доповнити проект доктрини новими розд≥лами: Ђћатер≥ально-техн≥чне
забезпеченн¤ї ≥ Ђќрган≥зац≥¤ ≥ випуск п≥дручник≥в на електронних нос≥¤хї. ”
доктрин≥ обовТ¤зково маЇ бути програма п≥дтримки пров≥дних вуз≥в крањни, що Ї
нашим нац≥ональним надбанн¤м, Ч така думка заступника м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки
”крањни ћихайла —тепка.
Ќу ≥ нарешт≥ к≥лька сл≥в про механ≥зми вт≥ленн¤ доктрини в
житт¤. ’оч би що казали, хоч би ¤к≥ ≥дењ висували, без належного ф≥нансуванн¤
ми з усп≥хом будуватимемо ≥ дал≥ лише пов≥тр¤н≥ замки. јдже ще великий √ете
сказав: Ђ...хот≥ти недостатньо, треба д≥¤тиї. ј ген≥альний ѕетрарка свого часу
зробив не менш видатну за¤ву: Ђ...якщо людина прагне позбутис¤ свого
жалюг≥дного стану, прагне щиро ≥ до к≥нц¤, Ч таке бажанн¤ не може ви¤витис¤
безусп≥шнимї. “о, може, ми на половин≥ шл¤ху?
ўоправда ≥нод≥ складаЇтьс¤
враженн¤, що метою багатор≥чних балачок про реформи при в≥дсутност≥ самих
реформ, њх ≥м≥тац≥¤ спр¤мован≥ на дискредитац≥Їю самоњ ≥дењ радикальноњ зм≥ни
осв≥тньоњ реальност≥. ќск≥льки справжн≥ реформи в осв≥т≥ можуть початись
лише знизу, не потр≥бн≥ розмови про них, що лунають з високих трибун. ѕотр≥бен
д≥йовий механ≥зм стимулюванн¤ ≥нновац≥й на р≥вн≥ окремоњ школи та х≥рург≥чне
втручанн¤ у випадках ≥снуванн¤ атав≥зм≥в (на кшталт вступних ≥спит≥в до вуз≥в,
¤к≥ давно сл≥д в≥дм≥нити). “≥льки адекватне баченн¤ осв≥тн≥х реал≥й призведе до
адекватних р≥шень, ¤к≥ нав≥ть в умовах ”крањни забезпечать становленн¤
високоефективноњ системи осв≥ти, дозвол¤ть скористатись ≥снуючими перевагами.
“ак, реальн≥стю украњнського ринку прац≥ Ї те, що в нас
фантастично дешева робоча сила, нав≥ть у так≥й високо≥нтелектуальн≥й сфер≥ ¤к
осв≥та. ѕроте ми сповна в≥дчуваЇмо лише недол≥ки цього сумного факту (низька
зарплата спричинюЇ в≥дт≥к учн≥в з≥ школи у б≥льш Ђвд¤чнийї сектор економ≥ки;
щоб хоч ¤кось наблизитись до прожиткового м≥н≥муму, учител≥ змушен≥ брати
поб≥льше годин, що неминуче позначаЇтьс¤ на ¤кост≥ навчанн¤; процв≥тають
репетиторство та ≥нш≥ форми неформальноњ матер≥альноњ компенсац≥њ прац≥
вчител≥в з боку батьк≥в тощо). ћ≥ж тим, поки наша робоча сила залишатиметьс¤ в≥дносно
дешевою, а сучасн≥ засоби навчанн¤ в≥дносно дорогими, сл≥д використовувати цю
перевагу аби зменшувати к≥льк≥сть учн≥в на одного вчител¤, запроваджувати нов≥
посади (тьютор≥в, психолог≥в тощо). “обто в нас, на в≥дм≥ну в≥д «ах≥дноњ
™вропи, Ї можлив≥сть саме за рахунок розширенн¤ штат≥в створювати
≥ндив≥дуально-ор≥Їнтован≥ системи навчанн¤.
ќдне ≥з надзвичайно важливих завдань, без реал≥зац≥њ ¤ких
неможливий розвиток ¤к загальнонац≥ональноњ, так ≥ рег≥ональних осв≥тн≥х
систем, Ч подоланн¤ войовничого пров≥нц≥онал≥зму. ¬≥н даЇтьс¤ взнаки ≥ на р≥вн≥
иЇва (наше всеукрањнське хутор¤нство на околиц≥ ™вропи), а вже на р≥вн≥ таких
непросунутих рег≥он≥в, ¤к ≥ровоградщина, перетворюЇтьс¤ на страшну реакц≥йну
силу, ¤ка заблокуЇ будь-¤к≥ новац≥њ ¤к зверху, так ≥ знизу. ўо таке Ђкомплекс
к≥ровоградстваї, пост≥йно в≥дчуваю на соб≥. ћожна, ви¤вл¤Їтьс¤, стати оф≥ц≥йно
визнаним на конкурс≥ Ђ”читель рокуї в ном≥нац≥њ Ђ ер≥вник навчального закладуї
кращим директором в ”крањн≥ Ч ≥ все одно залишатись найг≥ршим директором у
≥ровоград≥, ¤кого пост≥йно цькують за порушенн¤ основноњ запов≥д≥ Ђтихого
болотаї: Ђне висовуйс¤ї. ƒо реч≥, кињвська влада, ¤к видно ≥з колоритного
виступу на зТњзд≥ ќ.ќмельченка, почала потроху реал≥зовувати
загальноЇвропейський п≥дх≥д: ус≥ проблеми осв≥ти можна вир≥шувати на м≥сцевому
р≥вн≥. —под≥ваюс¤, згодом ињв стимулюватиме й ≥нш≥ рег≥они самост≥йно
вир≥шувати проблеми не г≥рше, н≥ж це робл¤ть у столиц≥.
ƒосл≥дники переконан≥: ¤к≥ б реформи не в≥дбувалис¤ в осв≥т≥,
¤к≥ б не пропонувалис¤ ≥дењ щодо њњ зм≥сту та найнов≥ших технолог≥й, вони
завжди будуть недостатн≥ми. ќск≥льки найважлив≥шою ланкою пол≥пшенн¤ ¤кост≥
осв≥ти був ≥ залишаЇтьс¤ вчитель. –азом з тим ¤к≥сть п≥дготовки педагога за
останн≥ роки пог≥ршилась. ƒо того ж за цей час з≥ школи п≥шли найкращ≥ вчител≥.
„имало з тих, хто залишивс¤, не в≥дпов≥дають вимогам, ¤к≥ ставить перед школою
сучасна вища осв≥та ≥ високотехнолог≥чне виробництво.
” звС¤зку з низьким соц≥альним статусом учител¤, цю профес≥ю
обираЇ не найталановит≥ша частина молод≥. «а даними досл≥джень, 25Ч40%
випускник≥в педагог≥чних навчальних заклад≥в не мають позитивноњ мотивац≥њ до
своЇњ профес≥њ. ¬ систем≥ украњнськоњ осв≥ти працюють лише 8%
педагог≥в-новатор≥в, негативно ставл¤тьс¤ до ≥нновац≥й майже чверть учител≥в.
«агалом сьогодн≥ украњнських педагог≥в готують 62 вищ≥
педагог≥чн≥ навчальн≥ заклади, 19 структурних п≥дрозд≥л≥в вуз≥в IIIЧIV р≥вн≥в
акредитац≥њ та 15 класичних ун≥верситет≥в. Ќа думку фах≥вц≥в, мережа вищих
навчальних заклад≥в, що забезпечують п≥дготовку прац≥вник≥в осв≥ти, задовольн¤Ї
потреби крањни у педагог≥чних кадрах. “а, незважаючи на це, кадрова проблема в
систем≥ осв≥ти залишаЇтьс¤ гострою. Ўколи залишають учител≥, причому переважно
молод≥, констатують досл≥дники. «а 2000Ч2001-й навчальний р≥к т≥льки в столиц≥
”крањни зв≥льнилос¤ близько двох тис¤ч педагог≥в. ѕрожити на 170 гривень (саме
така сьогодн≥ середн¤ зарплата вчител¤), за прожиткового м≥н≥муму в 311
гривень, неможливо. —ьогодн≥, на думку досл≥дник≥в, дв≥ причини зумовлюють
в≥дплив учител≥в з≥ школи Ч матер≥альна ≥ моральна. —усп≥льство перестало
шанувати вчител¤. ¬икладанн¤ у школ≥ стало непрестижним. ласи переповнен≥,
внасл≥док чого пог≥ршуЇтьс¤ дисципл≥на, у д≥тей зникаЇ ≥нтерес до навчанн¤.
ќсобливо серйозна проблема Ч фем≥н≥зац≥¤ школи, що зайшла вже
надто далеко. 83% прац≥вник≥в осв≥ти Ч ж≥нки. ўоправда, останн≥м часом у
педагог≥чн≥ вузи стало б≥льше вступати юнак≥в. ќднак чи вс≥ вони п≥дуть
працювати до школи п≥сл¤ навчанн¤, це ще питанн¤.
”крањнська педагог≥чна осв≥та за своЇю суттю Ї конгломератом
дисципл≥нарних знань. ѕри детальн≥шому анал≥з≥ впадаЇ в око, з одного боку,
в≥дсутн≥сть фундаментальних дисципл≥н дл¤ вчительськоњ профес≥њ, таких ¤к
ф≥лософ≥¤ осв≥ти, когн≥тивна психолог≥¤, едуколог≥¤; а з ≥ншого Ч пануванн¤
деформованого предметоцентризму, коли, скаж≥мо, викладач≥-гуман≥тар≥њ
залишаютьс¤ зовс≥м некомпетентними в ≥нших дисципл≥нах.
–азом ≥з цим сьогодн≥ навчальний процес у педагог≥чних вузах
потерпаЇ в≥д роздробленост≥, наприклад дл¤ студент≥в факультет≥в початкового
навчанн¤ пропонуЇтьс¤ сорок ш≥сть обовТ¤зкових курс≥в ≥ пТ¤ть на виб≥р. Ќа
≥нших факультетах число курс≥в доходить до 60. ќр≥Їнтац≥¤ вищоњ педагог≥чноњ
школи на те, щоб до навчальних план≥в додавати нов≥ предмети зам≥сть перегл¤ду
≥ в≥дпов≥дноњ корекц≥њ ≥снуючих, помилкова, вважають фах≥вц≥.
” вищих навчальних закладах зменшивс¤ курс
психолого-педагог≥чних дисципл≥н Ч до 74 годин. ј курс ≥стор≥њ педагог≥ки,
педагог≥чноњ майстерност≥ не читаЇтьс¤ зовс≥м! ƒо нул¤ зведено педагог≥чну
практику. „и треба по¤снювати, що без повноц≥нного курсу психолого-педагог≥чних
дисципл≥н хорошого вчител¤ п≥дготувати неможливо?
”чительська профес≥¤, ¤к н≥¤ка ≥нша, вимагаЇ практичноњ
п≥дготовки. ѕроте на педагог≥чну практику у вузах вид≥л¤Їтьс¤ час лише на
четвертих та пТ¤тих курсах. ”с≥ ≥нш≥ види практики (безперервна,
сусп≥льно-корисна, л≥тн¤ виховна, в педагог≥чних загонах та ≥н.) вже давно
забут≥.
ƒосл≥дженн¤ показали: близько третини вчител≥в мають низький
профес≥йний р≥вень, понад половина Ч середн≥й ≥ лише 10Ч15 в≥дсотк≥в Ч високий.
ќтже, резюмують досл≥дники, сьогодн≥шн¤ система педагог≥чноњ осв≥ти, ¤к ≥
осв≥та ”крањни загалом, не маЇ ефективних механ≥зм≥в реагуванн¤ на ситуац≥ю, що
зм≥нюЇтьс¤. “ому педагог≥чна осв≥та не може залишатис¤ в тому стан≥, в ¤кому
вона перебуваЇ нин≥.
“≥льки комплексний п≥дх≥д може
допомогти реал≥зувати головн≥ завданн¤ реформуванн¤ осв≥ти.