| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
«ахист фахових ≥нтерес≥в педагог≥в Ц основне
завданн¤ товариства У¬заЇмна пом≥ч украњнських вчител≥вФ
“овариство У¬заЇмна пом≥ч украњнського
вчительстваФ Ц ун≥кальне ¤вище в ≥стор≥њ украњнського вчительського руху,
украњнськоњ школи ≥ педагог≥ки. ¬оно стало справд≥ нац≥онально-профес≥йною
орган≥зац≥Їю, ¤ку очолювали чесн≥, компетентн≥, патр≥отично настроЇн≥ д≥¤ч≥.
ѕ≥дготовчий етап, що проходив до 28 серпн¤
1905 року, дн¤ заснуванн¤ “овариства, в≥дзначивс¤ загостренн¤м необх≥дност≥
створенн¤ профес≥йноњ орган≥зац≥њ вчительства, бо воно займало найнижчий щабель
соц≥ального забезпеченн¤. ¬ І 55 закону про осв≥ту в≥д 14 травн¤ 1869р.
зазначалос¤: Унайнижча платн¤, нижче ¤коњ жодн≥й громад≥ з≥йти нев≥льно, щоб
старш≥ й молодш≥ вчител≥, в≥льн≥ в≥д поб≥чних зан¤ть, могли вс≥ своњ сили
посв¤тити своњй прац≥, а перш≥ з них (старш≥ вчител≥) могли також забезпечити
своњ родини зг≥дно з м≥сцевими умовамиФ. јле на практиц≥ все було ≥накше.
”триманн¤ злочинц¤ в тюрм≥ з догл¤дом коштувало державний бюджет 300 золотих
ринських. ”чител≥в, на ¤ких ур¤д видавав менше, ¤к на втриманн¤ одного
злочинц¤, було 2.318 або 36% всього вчительського загалуФ.[14; с.13]
÷е спонукало вчител≥в до орган≥зованоњ
боротьби за своњ фахов≥ права. У“овариство педагог≥чнеФ, що д≥¤ло у Ћьвов≥ з
1868 р. ≥ до котрого входили польськ≥ ≥ украњнськ≥ педагоги мало уваги
прид≥л¤ло соц≥альним проблемам педагог≥в. Ќа знак протесту проти цього в 1896
р. виникла в √аличин≥ незалежна орган≥зац≥¤ У“овариство народних вчител≥в в
√аличин≥Ф, котре ставило соб≥ за мету боротьбу за пол≥пшенн¤ матер≥ального
становища вчител≥в. 5 березн¤ 1897 р. в≥дбувс¤ його перший зТњзд, в ¤кому брали
участь ≥ представники украњнського народного вчительства. Ѕуло ухвалено
резолюц≥ю, в ¤к≥й, зокрема, була вимога зр≥вн¤ти зароб≥тну плату вчител¤ ≥з
зарплатою державних ур¤довц≥в нижчого рангу, зменшити терм≥н обовТ¤зковоњ прац≥
в≥д 40 до 35 рок≥в. Ѕрали участь украњнськ≥ педагоги ≥ в ≥нших заходах разом з
народними вчител¤ми јвстр≥њ. Ќеодноразово п≥дн≥малос¤ питанн¤ про зб≥льшенн¤
вчительськоњ платн≥ ≥ скороченн¤ терм≥ну служби, робилис¤ спроби шл¤хом
парламентськоњ боротьби покращити становище народних вчител≥в, що не приносило
позитивних результат≥в.[11; с.8]
”крањнське вчительство, дл¤ ¤кого важливим
були не лише боротьба за власн≥ фахов≥ права, а й розвиток нац≥ональноњ школи
також розум≥ло ≥сторичну необх≥дн≥сть незалежного нац≥онально-просв≥тницького
руху. ¬се складалос¤ на користь зд≥йсненн¤ цього завданн¤. јдже соц≥альн≥ умови
житт¤ змушували шукати пор¤тунку в сп≥льн≥й допомоз≥. —в≥доме вчительство
розум≥ло, що на противагу ≥нтернац≥ональним товариствам та орган≥зац≥¤м,
украњнськ≥ педагоги повинн≥ мати своЇ педагог≥чне товариство.[17;c.4]
—творене в перш≥й половин≥ 1881 р. у Ћьвов≥ У–уське “овариство ѕедагог≥чнеФ втратило
над≥ю на допомогу вчител¤м з боку ур¤дових структур, тому порушило на загальних
зборах 1897р. питанн¤ заснуванн¤ так званого Удопомогового фондуФ дл¤ член≥в
У–уського “овариства ѕедагог≥чногоФ та њх родин. Ќа цю ц≥ль поступово почали
надходити добров≥льн≥ пожертвуванн¤. ≤ саме за допомогою заход≥в, що спри¤ли
вир≥шенню найболюч≥ших матер≥альних проблем зм≥цнювалис¤ стосунки товариства ≥
вчител≥в. ¬ид≥л У–уського “овариства ѕедагог≥чногоФ розум≥в, що фахов≥ проблеми
вчител≥в вимагають пост≥йноњ уваги, а займатис¤ ними так, ¤к цього вимагав час,
в≥н не м≥г, бо були в нього ≥нш≥ не менш важлив≥ завданн¤. [19; c.30]
ѕоступово виникла думка† про потребу заснуванн¤ окремоњ вчительськоњ
профес≥йноњ орган≥зац≥њ.
ƒл¤ ц≥Їњ справи потр≥бно було п≥дготувати
в≥дпов≥дний грунт. ÷е завданн¤ вз¤ла на себе газета Уѕром≥ньФ, що виходила на
Ѕуковин≥ ≥ стала оф≥ц≥йною трибуною буковинського народного вчительства. ќбм≥н
думок м≥ж св≥домими вчител¤ми щодо мети ≥ форми вчительськоњ орган≥зац≥њ та
редакц≥йн≥ статт≥, що п≥дводили сказане до сп≥льного знаменника, дуже часто
можна було зустр≥ти на стор≥нках Уѕромен¤Ф, де дописувач≥ закликали своњх колег
добров≥льно сплачувати незначну суму ≥ тим самим створити економ≥чне п≥дгрунтт¤
дл¤ профес≥йноњ вчительськоњ орган≥зац≥њ. «окрема зазначалось: У оли будемо
забезпечен≥ матер≥ально, тод≥ високо п≥дн≥мемось моральноФ. [2]
ѕершим етапом до зд≥йсненн¤ цього замислу
мало стати крайове в≥че украњнського вчительства 18 липн¤ 1904 р. ¬оно
в≥дбулос¤ у Ћьвов≥, в прим≥щенн≥ Ќародного ƒому. ”часть у в≥ч≥ вз¤ло 1392
вчител≥в з √аличини, ¤к≥ прийн¤ли резолюц≥ю, де серед великоњ к≥лькост≥ ≥нших
вимог найб≥льш гостро стали: зм≥на дисципл≥нарного законодавства та де¤ких
статей закону про осв≥ту, що обмежували права педагог≥в. Ќе могли учасники
обминути своЇю увагою ≥ ≥нш≥ болюч≥ проблеми: необх≥дн≥сть впровадженн¤
украњнськоњ мови у вже ≥снуючих навчальних закладах та створенн¤ нових. Ќа
зборах був обговорений реферат ј.јлиськевича про орган≥зац≥ю украњнського
вчительства (до реч≥, у в≥ч≥ брав участь ≤.‘ранко) ≥ було прийн¤то р≥шенн¤ про
заснуванн¤ товариства У—амопом≥ч учительськаФ, ¤ке ставило соб≥ за мету в першу
чергу допомагати своњм членам ≥ њх родинам: давати грошов≥ допомоги, позики,
стипенд≥њ ≥ займатис¤ захистом фахових проблем вчител≥в, передбачалос¤, що учасники
товариства можуть брати участь ≥ в ≥нших вчительських орган≥зац≥¤х. ƒл¤
створенн¤ даного товариства був вибраний У≈кзекутивний ом≥тет в≥ча
украњнського вчительстваФ ≥з 12 член≥в ≥ 6 заступник≥в та спец≥альна ком≥с≥¤,
¤ка мала також завданн¤ скласти статут У—амопомоч≥ учительськоњФ, що складалос¤
з 8 чолов≥к. ўодо пер≥одичного виданн¤ дл¤ новоствореного товариства, то було
вир≥шено, що ним буде газета Уѕром≥ньФ, до редакц≥йного ком≥тету, ¤коњ будуть
входити ¤к представники з √аличини так ≥ з Ѕуковини.
ѕро перше в≥че украњнського вчительства ц¤
газета писала: У≤ усм≥хнувс¤ старий город Ћьва, коли побачив в≥дродженн¤ ц≥лоњ
верстви нашоњ сусп≥льност≥, коли побачив не одиниц≥ вже, не дес¤тки, а тис¤ч≥
найкращих син≥в ≥ доньок –уси-”крањни, що скинули з себе кайдани Ц в одн≥й
хвилин≥ п≥днесли голову ¤к в≥льн≥, св≥дом≥ горожани, котр≥ ум≥ють ≥ хот¤ть
скористатис¤ з своњх правФ. [12]
¬иконавчий ком≥тет першого вчительського
в≥ча з≥бравс¤ на своЇ зас≥данн¤ 1 листопада 1904р. ¬≥н прийшов до висновку, що
профес≥йна орган≥зац≥¤ украњнського народного вчительства носитиме назву
У¬заЇмна пом≥ч галицьких ≥ буковинських вчител≥в ≥ учительокФ. ¬ 1922 р. њњ
було перейменовано на У¬заЇмну пом≥ч украњнського вчительстваФ.[14; c.34] —татут товариства затвердило ц.к.
ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ у ¬≥дн≥ 13 липн¤ 1905 р. «г≥дно нього метою
товариства було згуртувати учительство √аличини ≥ Ѕуковини дл¤ забезпеченн¤
соб≥ ≥ своњм с≥мТ¤м моральноњ та матер≥альноњ допомоги. ƒл¤ цього статутом
передбачалис¤ р≥зноман≥тн≥ заходи: ¤к клопотанн¤ до влади у справ≥ покращенн¤
становища вчител≥в, так ≥ спроби власними силами вир≥шувати своњ найнагальн≥ш≥
проблеми. Ѕуло розроблено ц≥лу систему заход≥в, щоб створити економ≥чну основу
дл¤ зд≥йсненн¤ своњх план≥в. Ќалежна увага прид≥л¤лась просв≥тницько-виховн≥й
робот, котру мало проводити новостворене товариство. «атверджений статут було
роз≥слано вс≥м ф≥л≥¤м У–уського “овариства ѕедагог≥чногоФ, до украњнських
пер≥одичних видань та педагог≥чних колектив≥в √аличини та Ѕуковини ≥з закликом
масово вступити в р¤ди товариства У¬заЇмна пом≥ч галицьких та буковинських
вчител≥вФ.[16]
ѕерш≥ «агальн≥ «бори товариства в≥дбулис¤ 28
серпн¤ 1905
р. ÷ю дату можна вважати
початком в≥дл≥ку у робот≥ профес≥йноњ вчительськоњ орган≥зац≥њ. ¬с¤ д≥¤льн≥сть
проводилась п≥д кер≥вництвом ƒирекц≥њ товариства, в ¤к≥й пост≥йно працювали
јндр≥й јлиськевич (фактичний засновник ≥ голова товариства з 1905 по 1909
р.р.), ≤ван —тронський та ¬асиль –авлюк. ќдин з найактивн≥ших пер≥од≥в
д≥¤льност≥ ¬ѕ”¬ тривав ≥з часу заснуванн¤ орган≥зац≥њ до початку ѕершоњ
св≥товоњ в≥йни. ƒл¤ ефективноњ роботи було вибрано Ќагл¤дову –аду, перше
зас≥данн¤ ¤коњ в≥дбулос¤ 10 вересн¤ 1905 р. ѕочинаючи з цього часу ≥ весь
1906р. вона працювала над створенн¤м ќкружних ¬≥дд≥л≥в (ф≥л≥й) товариства ≥
намагалас¤ залучити ¤кнайб≥льше вчител≥в до його р¤д≥в. «авд¤ки прац≥
Ќагл¤довоњ –ади наприк≥нц≥ 1906р. товариство нал≥чувало 1562 чолов≥к.[7]
ѕри 17 ф≥л≥¤х товариства вдалос¤ заснувати
каси, що надавали матер≥альну допомогу вчител¤м. ѕро р≥зноман≥тн≥сть такоњ допомоги
та ретельний обл≥к ф≥нанс≥в св≥дчить под≥л доход≥в У¬заЇмноњ помоч≥Ф на так≥
фонди: основний (складавс¤ ≥з членських внеск≥в), допом≥жний (його наповнювали
добров≥льн≥ пожертвуванн¤ та ≥нш≥ доходи товариства), пенс≥йний, похоронний,
посаговий (надавав матер≥альну допомогу вчител¤м, що знаходилис¤ в скрутному
становищ≥), диспозиц≥йний (кошти, з ¤кого вид≥л¤лис¤ на правову допомогу,
виплати стипенд≥й, в≥дкритт¤ б≥бл≥отек, шк≥л, ≥нтернат≥в), адм≥н≥стративний
(призначений дл¤ веденн¤ д≥ловодства) тощо. „≥тко регламентувалос¤ наповненн¤
ф≥нансами сп≥льноњ каси та видатки товариства. “а чи не найб≥льшою попул¤рн≥стю
серед вчител≥в користувалис¤ кредити, ¤к≥ У¬заЇмна пом≥чФ намагалас¤ надавати
¤комога б≥льш≥й к≥лькост≥ бажаючих. ÷е могло б перетворити њњ в чисто ф≥нансову
≥нституц≥ю. “ому в середин≥ 1906 р.
ƒирекц≥¤ У¬заЇмноњ помоч≥Ф звернулась з проханн¤м до ц.к. Ћьв≥вського
торговельного суду зареЇструвати кредитне товариство У¬заЇмна пом≥ч
учительськаФ. « вересн¤ 1906 р. дане
товариство розгорнуло свою д≥¤льн≥сть. …ого ц≥ллю було п≥днести добробут своњх
член≥в через прибуткове вкладенн¤ кошт≥в ≥ наданн¤ позик вчител¤м на
найвиг≥дн≥ших дл¤ них умовах. ѕередбачалис¤ ≥ ≥нш≥ заходи, спр¤мован≥ на
пол≥пшенн¤ матер≥ального становища педагог≥в. —татут У¬заЇмноњ помоч≥
учительськоњФ створено на зразок ≥нших товариств ≥з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.
—ума позик виданих до к≥нц¤ 1906 р.
складала 2030 корон.[5] ¬се це приклад того, що товариство У¬заЇмна
пом≥ч галицьких ≥ буковинських вчител≥вФ було створено не формально, так† ¤к в≥дразу розпочало активну д≥¤льн≥сть.
ѕроводились також учительськ≥ наради, конференц≥њ, де обговорювалис¤
найважлив≥ш≥ фахов≥ проблеми педагог≥в. ѕри де¤ких ф≥л≥¤х товариства (в
—н¤тин≥, оломињ) немала увага прид≥л¤лас¤ вихованню та навчанню молод≥. “ут
в≥дкривалис¤ б≥бл≥отеки, влаштовувалис¤ вечорниц≥, аматорськ≥ концерти та
вистави, походи. ¬с≥ ц≥ заходи мали п≥д собою глибоку нац≥ональну основу. —л≥д
сказати, що д≥¤льн≥стю товариства пильно стежила пол≥тична влада в √аличин≥
(саме тут воно розгорнуло найактивн≥шу д≥¤льн≥сть), розум≥ючи його
опозиц≥йн≥сть. [11;
c.38]
ѕеред товариством в
к≥нц≥ 1905 р., п≥сл¤ заснуванн¤ 28 грудн¤ профес≥йноњ орган≥зац≥њ польського
народного вчительства "“овариство
народних вчител≥в в √аличин≥" з центром в раков≥, ¤ка ставила соб≥ за
мету згуртувати вчительство √аличини, сто¤ла
проблема обТЇднатис¤ в сп≥льн≥й орган≥зац≥њ з
польськими педагогами в боротьб≥ за своњ профес≥йн≥ права чи йти власним шл¤хом. « цього приводу газета "ѕром≥нь" у
статт≥ п≥д назвою "јкц≥¤ крак≥вських вчител≥в у справ≥ орган≥зац≥њ
галицького вчительства" писала: "Ѕуло би гр≥хом збирати грош≥ на ц≥ль
товариства котре не даЇ гарант≥њ, що його
д≥¤льн≥сть не буде дл¤ нашого народу шк≥длива''. [1] —аме тому, пров≥д товариства ¬ѕ”¬
скликав на 1 листопада 1906 року представник≥в ќкружних ¬≥дд≥л≥в, ¤к≥ створили
"÷ентральний орган≥зац≥йний ком≥тет украњнського вчительства''. Ќим керував
пров≥д товариства. ом≥тет вир≥шив остаточно, що
украњнське народне вчительство повинно ≥ надал≥ об'Їднуватис¤
навколо своЇњ нац≥ональноњ профес≥йноњ орган≥зац≥њ.
ѕроте в≥н не виключав сп≥вроб≥тництво ≥з
профес≥йними товариствами ≥нших народ≥в. « ц≥Їю метою була створена так звана
"—п≥льна ƒелегац≥¤", що складалас¤ ≥з 16 член≥в (8
≥з них представники товариства "¬заЇмна пом≥ч
галицьких ≥ буковинських вчител≥в; друга половина була в≥д польського '“овариства народних вчител≥в в √аличин≥".) [14; c.43]
Ѕоротьба
за своњ профес≥йн≥ й громадськ≥ права була за своњм зм≥стом пол≥тичною
боротьбою, ¤ку не могла вести в≥дкрито й безпосередньо ¬ѕ”¬, орган≥зац≥¤, що д≥¤ла на
п≥дстав≥ затвердженого владою статусу. ѓњ могли очолити незалежн≥ в≥д ур¤дових структур орган≥зац≥њ. Ќими й
були: "÷ентральний орган≥зац≥йний ком≥тет" ≥ "—п≥льн≥ делегац≥њ".[7]
"÷ентральний
орган≥зац≥йний ком≥тет" доповнював д≥¤льн≥сть
"¬заЇмноњ помоч≥" й ставив перед собою завданн¤ згуртувати
вчительство до боротьби за своњ профес≥йн≥ й громадськ≥ права на пол≥тичному терен≥. …ого орган≥зац≥йна структура носила нап≥вконсп≥ративний характер. ƒо складу ком≥тету
входили представники вс≥х ќкружних ¬≥дд≥л≥в, ¤ких вибирали на р≥чних «агальних
зборах на один р≥к. Ќим керувала Ќагл¤дова –ада ¬ѕ”¬. ћав ком≥тет ≥ власн≥
кошти, ¤кими розпор¤джавс¤ ¬иконавчий ¬≥дд≥л, що складавс¤ ≥з 5 чолов≥к. ¬≥н мав завданн¤ п≥дтримувати
зв'¤зки ≥з вс≥ма вчительськими орган≥зац≥¤ми јвстр≥њ.
„лени
ком≥тету входили до складу "—п≥льних делегац≥й"; вони на своњх
зас≥данн¤х обговорювали профес≥йн≥, шк≥льн≥, осв≥тн≥, сусп≥льн≥ та пол≥тичн≥
питанн¤, про ¤к≥ пов≥домл¤ли широкий учительський загал, так ¤к одночасно були
≥ пов≥товими орган≥заторами. [6]
якщо в
житт≥ галицького вчительства дане товариство в≥д≥гравало важливу роль, то про буковинських вчител≥в це сказати
було важко. Ќа Ѕуковин≥ вдалос¤ орган≥зувати т≥льки 4 ќкружн≥ ¬≥дд≥ли. ≤ т≥
активноњ роботи не проводили. “ому на «агальних «борах буковинських член≥в
"¬заЇмноњ помоч≥",† що† проводилас¤†
в† „ерн≥вц¤х† 23 †грудн¤ †1906 р. ƒирекц≥¤
Ћьв≥вськоњ ÷ентрал≥ погодивс¤ на заснуванн¤ автономноњ ≈кспозитури (—екц≥њ)
"¬заЇмноњ помоч≥" дл¤ Ѕуковини з центром у „ерн≥вц¤х. Ѕуло розроблено
положенн¤ про њњ д≥¤льн≥сть. Ќезважаючи на широку автоном≥ю буковинськоњ
≈кспозитури, цю орган≥зац≥ю зробити попул¤рною серед вчительства
не вдалос¤. ѕереважна б≥льш≥сть педагог≥в Ѕуковини трималас¤ осторонь нењ. јдже
д≥¤льн≥сть товариства У¬заЇмна пом≥ч галицьких ≥ буковинських учител≥вФ була
б≥льш близькою саме дл¤ галицьких вчител≥в, матер≥альне становище ¤ких було
вкрай погане. Ќа Ѕуковин≥ були створен≥ ≥нш≥ товариства, ¤к≥ займалис¤ захистом
фахових ≥нтерес≥в педагог≥в. [13]
ѕров≥д
товариства розум≥в, що без п≥дтримки ур¤дових структур, без прийн¤тт¤ конче
необх≥дних закон≥в вир≥шити педагогам своњ фахов≥ проблеми неможливо. ќтож,
потр≥бно було голосно за¤вити про себе ≥ своњ вимоги. « ц≥Їю метою украњнське ≥
польське профес≥йн≥ товариства вир≥шили скликати крайове
вчительське в≥че. ўоб ц¤ пол≥тична акц≥¤ була масовою (т≥льки тод≥ вона
могла справити в≥дпов≥дне враженн¤ на ур¤дов≥
структури) було створено " райовий ¬иконавчий
ом≥тет ¬чительського ¬≥ча", ¤кий зайн¤вс¤ його орган≥зац≥Їю. ¬≥н
продовжував свою д≥¤льн≥сть (орган≥зовував вчительськ≥ збори, закликав
педагог≥в до участ≥ у виборах, звертавс¤ ≥з вимогами щодо пол≥пшенн¤ њх
становища до представницьких орган≥в) ≥ п≥сл¤ проведенн¤ вчительського в≥ча 17 лютого 1907 р. « ц≥Їю метою 2 кв≥тн¤ цього ж року було створено " райовий ¬иконавчий ом≥тет
Ќародного ¬чительства в √аличин≥", що складавс¤ ≥з представник≥в в≥д
украњнського товариства "¬заЇмна пом≥ч" ≥ польського "“овариства
народних вчител≥в у √аличин≥". ѕ≥сл¤ проведенн¤ даних заход≥в в 1907 р.
в≥дбулос¤ хоч ≥ незначне, але все ж таки п≥двищенн¤ зароб≥тноњ платн≥ вчител¤м.
[14;
c.50]
р≥м
сп≥вроб≥тництва ¬ѕ”¬ ≥з профес≥йними вчительськими
товариствами в √аличин≥, воно також вдалос¤ до м≥жорган≥зац≥йних
контакт≥в ≥з педагог≥чними орган≥зац≥¤ми вс≥Їњ
јвстр≥њ. 12 серпн¤ 1908 р. "¬заЇмна пом≥ч" стало членом новозаснованого товариства "—оюзу слов'¤нського
вчительства". ƒелегати в≥д ¬ѕ”¬ брали участь у
«агальних «борах та в зас≥данн¤х вид≥л≥в товариства. —п≥впрацювала ¬ѕ”¬ ≥з
створеною в 1910 р. н≥мецькими
товариствами јвстр≥њ орган≥зац≥Їю "јвстр≥йський ком≥тет реформи школи" та
"Ќ≥мецько-австр≥йською сп≥лкою вчител≥в".
[3]
Ѕула створена 25
листопада 1912 р. "—п≥льна делегац≥¤" ≥з представник≥в "—оюзу
слов'¤нського вчительства јвстр≥њ" та
орган≥зац≥њ н≥мецького вчительства ≥з 16
чолов≥к (8 н≥мц≥в ≥ 8 слов'¤н) дл¤
зустр≥чей ≥з представниками ур¤ду та парламентських
клуб≥в. ѕредставники ¬ѕ”¬ брали участь у «агальному «бор≥ сербського вчительства
"”чительська —п≥впрац¤" в Ѕ≥лорус≥, що походив з 19-21 серпн¤ 1912р.
[18] Ќа
перший всеукрањнський з'њзд народного вчительства в 1914 р. зав≥тали народн≥ вчител≥ ≥з
„ех≥њ ≥ —ловак≥њ. [9]
“а найважлив≥шою справою дл¤
товариства ¬ѕ”¬ було залучити ¤комога б≥льше член≥в до своЇњ орган≥зац≥њ ≥
перетворити ≥нертну вчительську масу на св≥дому. ÷¤ справа йшла не завжди гладко. «агальн≥ «бори товариства ¤скраво
демонстрували це.
—початку
народне вчительство ≥з великим захопленн¤м сприйн¤ло створенн¤ нового
товариства. ћожна було почути з уст не одного вчител¤, що ми створили соб≥ таку
орган≥зац≥ю, ¤ка робить нестрашними дл¤ нас несправедлив≥ дисципл≥нарн≥
покаранн¤ та р≥зн≥ матер≥альн≥ кривди. ≤ коли б педагоги з таким ентуз≥азмом
ставилис¤ ≥ надал≥ до свого товариства, коли б вчасно сплачували внески, без
¤ких д≥¤льн≥сть його просто була б нереальна, то над≥њ покладен≥ на У¬заЇмну
пом≥ч украњнських вчител≥вФ, ¤кщо не повн≥стю, то частково були б виправдан≥.
≥нець 1907р. показав, що загал учительства не звик ще до т¤жкого ¤рма
орган≥зац≥йних обовТ¤зк≥в. «а час двор≥чного ≥снуванн¤ У¬заЇмноњ помоч≥Ф до нењ
належало 1363 член≥в. ÷е говорило про те, що за два роки ≥снуванн¤ орган≥зац≥њ
не вдалос¤ згуртувати нав≥ть 50% украњнського народного вчительства. “овариство
мало оф≥ц≥йно зареЇстрованих 57 ќкружних ¬≥дд≥л≥в у √аличин≥ та 4 на Ѕуковин≥.
« галицьких ф≥л≥й проводили де¤ку роботу 15-20% ≥з них, а буковинськ≥ Ц
ефективноњ д≥¤льност≥ не вели. [13]
Ќа
«агальних «борах, що в≥дбулис¤ 7 кв≥тн¤ 1909 р.
було пов≥домлено, що товариство "¬заЇмна
пом≥ч" нал≥чуЇ 2030 член≥в. јле б≥льша частина з них не сплачуЇ внеск≥в.
ќтож, фактично в товариств≥ було 724 члени. ўодо в≥дношенн¤ вчительського загалу до профес≥йноњ вчительськоњ орган≥зац≥њ
"ѕрапор" в 1909 р. писав: "«розум≥ло
кожному, що наша орган≥зац≥¤ важливоњ мети перед собою не ставила ≥ корист≥ (окр≥м позичок) не даЇ. ѕересл≥дуЇ
товариство ¤к≥сь вимр≥¤н≥, висок≥ ≥деали". Ќезважаючи
на де¤к≥ зм≥ни, внесен≥ до статуту (сплативши членський внесок 1 крейцер, можна
було входити до двох†† товаристↆ ¬ѕ”¬††
≥†† кредитног "¬заЇмна†† пом≥ч††
учительська";† було
реорган≥зовано секц≥ю правового захисту педагог≥в) к≥льк≥сть член≥в профес≥йноњ
вчительськоњ орган≥зац≥њ зменшувалас¤. ѕроте ƒирекц≥¤ товариства, тепер уже п≥д кер≥вництвом ћар≥¤на
якимовського (1909-1915 рр), трудилас¤ не покладаючи рук ≥ це дало
своњ результати. ћожливо саме тому, починаючи з 1911 р. в робот≥ товариства
спостер≥гаЇтьс¤ значний поступ. ≥льк≥сть член≥в ¬ѕ”¬ становила 1060 чолов≥к, а тих, хто не платив членських внеск≥в було
дуже мало. –озпочинаЇтьс¤ загальне пожвавленн¤
профес≥йного вчительського руху. ѕро це св≥дчить заснуванн¤ так званого
"посмертного фонду" дл¤ допомоги сиротам
та вдовам померлих народних вчител≥в, "”чительського
орган≥зац≥йно-виборчого ком≥тету" в 1911 р.,
проведенн¤ «'њзду украњнського вчительства 22 вересн¤
1912 р., створенн¤ "ѕедагог≥чно-науковоњ ком≥с≥њ" з метою
попул¤ризац≥њ тод≥шн≥х науково-педагог≥чних видань, формуванн¤ нов≥тньоњ
украњнськоњ нац≥ональноњ педагог≥ки. ¬ 1914 р дн¤
проведенн¤ масових пол≥тичних акц≥й було створено " райовий
ком≥тет пол≥тичноњ орган≥зац≥њ украњнського народного вчительства", ≥з
нагоди 100-л≥тт¤ з дн¤ народженн¤ “.Ўевченка
проведено перший всеукрањнський з'њзд народного вчительства.
–обота
товариства широко висв≥тлюЇтьс¤ у пер≥одичних виданн¤х.
” самому заснуванн≥ товариства ¬ѕ”¬, в згуртуванн≥
вчительства навколо нац≥онально-профес≥йних ≥нтерес≥в ≥ формуванн¤ нац≥ональноњ
самосв≥домост≥ у населенн¤, неаби¤ке значенн¤ мав
часопис "ѕром≥нь". ¬елику пропагандистську роботу в справ≥ створенн¤ профес≥йноњ
орган≥зац≥њ украњнських народних вчител≥в виконав щоденний часопис
"ƒ≥ло". „асопис "ѕром≥нь" залишавс¤
органом товариства до вересн¤
1907 р.
” жовтн≥ 1907 р. у Ћьвов≥ зТ¤вивс¤ незалежний орган украњнського вчительства
"Ћуна" (редактор ё.Ћевицький), через
м≥с¤ць ним став фактично часопис "Ќаше слово". ¬ цих пер≥одичних
виданн¤х публ≥кувалис¤ полем≥чн≥ статт≥, що погрожували Їдност≥ украњнських народних вчител≥в. ≤ тому через
п≥вроку, в травн≥ 1908
р. пер≥одичним органом
народних вчител≥в став "ѕрапор" у Ћьвов≥ (редактор ё.Ћотоцький), виданн¤ ¤кого було перенесено у вересн≥ того ж року до
оломињ де його редагував ≤.ѕетришин.
ј з 1909 р. цю роботу розпочало товариство
"¬идавнича сп≥лка украњнського вчительства", орган≥зована ¬ѕ”¬. ѕ≥сл¤ припиненн¤ його д≥¤льност≥ у 1912 р. було
започатковане виданн¤ нового органу товариства ¬ѕ”¬ п≥д назвою
"”чительське слово", перший номер ¤кого вийшов у св≥т 15 вересн¤ 1912† р . [17; c.6]
¬загал≥ було
зроблено немало. —л≥д окремо згадати У¬идавничу —п≥лку украњнського
вчительстваФ в оломињ,† котра починаючи
з 1909 р. вз¤ла на себе обовТ¤зок за рахунок власних кошт≥в видавати написан≥
членами товариства У¬заЇмна пом≥чФ книжки, брошури, часописи ¤к
л≥тературно-наукового зм≥сту, так ≥ пол≥тичн≥. ƒох≥д в≥д њх продаж≥ йшов на
рахунок товариства. У¬идавнича сп≥лкаФ зд≥йснювала ≥ благод≥йсну д≥¤льн≥сть. як
правило, це були пожертвуванн¤ на розвиток украњнських шк≥л, ≥нтернат≥в,
учительських сем≥нар≥в. [4]
ѕриЇмною новиною дл¤
вчител≥в було в≥дкритт¤ готелю У”чительський приютФ у Ћьвов≥ 15 липн¤ 1909 р. дл¤ член≥в товариства, ¤к≥
могли скористатис¤ ним за невелику плату.
ўе одна ц≥кава ≥де¤,
¤ка визр≥ла в товариств≥ У¬заЇмна пом≥ч украњнських вчител≥вФ ≥ котр≥й так ≥ не
судилос¤ зд≥йснитис¤ Ц створити разом ≥з орган≥зац≥Їю У”чительська √ромадаФ
У—екц≥ю ѕедагог≥чнуФ при Ќауков≥м “овариств≥ ≥м. Ўевченка. јдже ¤ким чином
вчител≥ могли навчати та виховувати учн≥в, ¤кщо майже не було украњнських
п≥дручник≥в, а лише ≥ноземн≥ переклади ≥ т≥ зроблен≥ аби¤к. ¬≥дсутн¤ була
загальноприйн¤та терм≥нолог≥¤ у вс≥х галуз¤х людського знанн¤. Ќародн≥ вчител≥
вимагали таких книг та навчальних пос≥бник≥в, ¤к≥ б виховували повагу до свого
нац≥онального та знайомили ≥з загальносв≥товими надбанн¤ми. [11; c.39]
Ќа
початку XX стол≥тт¤ шк≥льне
питанн¤ стало найголовн≥шим серед ус≥х нац≥ональних справ украњнц≥в. ќсновним
завданн¤м в осв≥тн≥й справ≥ була нац≥онал≥зац≥¤ школи ≥ пристосуванн¤ њњ до
потреб украњнського сусп≥льства, його завдань,
житт¤ ≥ обставин. ÷е виконати було неможливо не
вир≥шивши найважлив≥ш≥ проблеми украњнських
педагог≥в: п≥двищенн¤ зароб≥тноњ платн≥, пол≥пшенн¤
умов прац≥, зм≥ни дисципл≥нарного законодавства та ≥н. —л≥д сказати, що матер≥альне становище вчител≥в √аличини було чи не найг≥ршим
в ус≥й јвстр≥њ. Ќа онгрес≥ народних вчител≥в в јвстр≥њ, що в≥дбувавс¤ 2 листопада 1907
р.,
депутат парламенту ≥ народний вчитель ≥з Ѕуковини —пинул
за¤вив: "Ќа Ѕуковин≥ украњнц≥ мають б≥льший вплив ≥ тому п≥двищенн¤
вчител¤м зароб≥тноњ платн≥ вже в≥дбулос¤. ¬ √аличин≥ до цього ще далеко, бо школа
в руках шл¤хти, ¤ка ставитьс¤ вороже до розвитку
культури серед народу ≥ була би рада, ¤кби украњнськ≥ школи спорожн≥ли, а народ
¤кнайдовше був без осв≥ти". ≤ не т≥льки проблема зароб≥тноњ плати
хвилювала вчител≥в, а й грубе втручанн¤ райовоњ Ўк≥льноњ –ади та адм≥н≥страц≥њ на м≥сц¤х в роботу педагог≥в,
сувор≥ дисципл≥нарн≥ покаранн¤ тим, ¤к≥ були невиг≥дними
дл¤ влади, брак п≥дручник≥в, шк≥льного приладд¤,
науково-методичноњ л≥тератури
та ≥нш≥. «гуртуванн¤ вчител≥в навколо профес≥йних товариств в≥дбувалос¤ з метою† вир≥шенн¤†
саме† цих† проблем. јле реально покращити своЇ становище
можна було т≥льки одним шл¤хом: добитис¤ прийн¤тт¤ прогресивних закон≥в у
галуз≥ шк≥льництва. “овариство "¬заЇмна
пом≥ч" разом ≥з ≥ншими вчительськими
орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ ставили
на перший план захист фахових ≥нтерес≥в працювали
чимало в цьому напр¤мку. ÷≥лком зрозум≥ло що найактивн≥ша д≥¤льн≥сть
проводилас¤ в √аличин≥, так ¤к соц≥альне становище педагог≥в вимагало цього.
ќдн≥Їю ≥з перших пол≥тичних акц≥й ¬ѕ”¬ разом ≥з
польським профес≥йним товариством було скликанн¤ 17 лютого †1907 р. загальнокрайового
вчительського в≥ча в √аличин≥, на ¤ке прибуло близько 9 тис¤ч народних вчител≥в. –езолюц≥¤ в≥ча, ¤ка була
передана краЇвому маршалку,
вимагала прир≥вн¤ти оплату прац≥ педагог≥в до зароб≥тноњ плати ур¤довц≥в трьох
найнижчих ранг≥в. ÷е й стало бойовим кличем украњнських
народних вчител≥в.[15]
ўоб
впровадити це р≥шенн¤ в житт¤, потр≥бно було створити демократичний
законодавчий орган, ¤кий ≥з розум≥нн¤м би п≥дходив до вчительських проблем.
“ому райовий виконавчий ом≥тет Ќародного
вчительства в √аличин≥ звернувс¤ ≥з закликом до
вчител≥в вз¤ти участь у парламентських виборах, щоб п≥дтримати
тих кандидат≥в, ¤к≥ симпатизують народн≥й школ≥ ≥ вчительству.
–езультатом цього зверненн¤ стало створенн¤ пов≥тових вчительських виборчих
ком≥тет≥в, ¤к≥ сп≥впрацювали ≥з виборчими ком≥тетами
демократичних парт≥й, спри¤ючи перемоз≥ тих депутат≥в, ¤к≥ беззаперечно
п≥дтримували вчительськ≥ вимоги. ÷¤ пол≥тична акц≥¤ народного вчительства мала
значний усп≥х. «авд¤ки активн≥й позиц≥њ педагог≥в украњнц≥ мали поважне
представництво у в≥денському парламент≥ (33
депутатськ≥ мандати т≥льки в≥д самоњ √аличини). ѕроте за такий пол≥тичний
поступ вчительство поплатилос¤ репрес≥¤ми з боку шк≥льноњ
влади (дисципл≥нарн≥ покаранн¤, службов≥
перем≥щенн¤ ≥ т. ≥.). јле вони не стали перешкодою
до участ≥ вчител≥в у виборч≥й компан≥њ 1911р. (завд¤ки њхн≥й пропаганд≥ зм≥цнилос¤ украњнське
парламентське представництво) та 1913 р.
п≥д час вибор≥в до галицького сейму (було вибрано 30 депутат≥в украњнц≥в). ” статт≥ "ѕо виборах" в
"”чительському слов≥" 15 липн¤ 1913 р. було написано: "ƒл¤
дос¤гненн¤ такоњ славноњ перемоги украњнськоњ ≥дењ вчительство зробило немало ≥, головним чином, народне
вчительство. ¬оно Ч
св≥доме
своњх громад¤нських прав та патр≥отичних переконань Ч не стало позаду ≥нших верств". —ерйозний
крок вперед у цьому план≥ було зроблено 8
кв≥тн¤ 1914 року, коли " райовий ком≥тет пол≥тичноњ орган≥зац≥њ
украњнського вчительства" вир≥шив на своЇму
зас≥данн≥ висунути р¤д вчительських кандидатур до
сейму ≥ затвердив њх список. андидати почали обТњздити
виборч≥ округи, але ѕерша св≥това в≥йна перешкодила
ц≥й акц≥њ. [14; c.94]
—п≥впрац¤
вчител≥в ≥з пол≥тичними парт≥¤ми (”крањнською Ќац≥онально-ƒемократичною†† та††
”крањнською†† –адикальною) давала†† також
своњ результати: вчительськ≥ вимоги вносилис¤
до програм пол≥тичних парт≥й, резолюц≥й њх зТњзд≥в,
петиц≥й до представник≥в
влади. ¬загал≥ вчительство почало актив≥зувати свою д≥¤льн≥сть у вс≥х
напр¤мках, оживило д≥¤льн≥сть у сам≥й орган≥зац≥њ,
в просв≥тницько-виховн≥й робот≥ ≥ нав≥ть у пол≥тичних парт≥¤х. як правило об'Їднувались украњнськ≥ народн≥ вчител≥ навколо
”крањнськоњ Ќац≥онально-ƒемократичноњ парт≥њ. [18]
ƒ≥¤льн≥сть
народного вчительства у справ≥
захисту своњх профес≥йних ≥нтерес≥в поступово
ставала в≥дома широк≥й громадськост≥. ÷ей факт полегшував боротьбу вчител≥в за своњ права ,адже
вони здобували все б≥льшу ≥ б≥льшу попул¤рн≥сть
серед населенн¤ ≥ серед представник≥в законодавчих
орган≥в теж. ѕро це св≥дчила участь депутат≥в сейму
≥ парламенту у «агальних «борах товариства за 1912 р., у «'њзд≥ украњнського
вчительства в оломињ та райовому ¬сеучительському ¬≥ч≥, що в≥дбулис¤ цього ж року.
''ѕрапор" у статт≥ ''ѕо
величав≥й ман≥фестац≥њ" писав: "¬еличаве в≥че,†
св≥дком ¤кого була столиц¤ краю Ч
непохитний пам'¤тник збудований ≥з над≥дейних порив≥в до прац≥, посв¤ти, жертв ≥ важкоњ боротьби за
≥снуванн¤ ц≥лоњ вчительськоњ арм≥њ, що розс≥¤на по
вс≥х закутках краю ≥ несе в народ св≥тло правди ≥ науки." јле не зважаючи
на те, що вчительськими проблемами переймалас¤ вс¤
демократична громадськ≥сть краю, в≥зити делегац≥й, що
складалис¤ ≥з представник≥в учительства до галицького сейму та в≥денського
парламенту тривалий час не приносили н≥¤ких
конкретних результат≥в. ѕредставники ур¤дових
структур скаржилис¤ на деф≥цит державного бюджету, ¤кий не дозвол¤Ї п≥двищити
вчител¤м зароб≥тну платню. ѕроте цю найболюч≥шу проблему украњнських народних вчител≥в та де¤к≥ ≥нш≥ вдалос¤ вир≥шити
ц≥ною величезних зусиль.
¬ к≥нц≥
с≥чн¤ 1914 р. було проведено виборчу реформу до галицького сейму. ÷ей
≥сторичний факт дав учительству над≥ю, що на њх довгол≥тн≥ вимоги депутати нарешт≥ звернуть
увагу. 12 ≥ 13 лютого в сейм≥
перебувала вчительська делегац≥¤ ¬иконавчого райового
ом≥тету ≥з вимогою розгл¤нути законопроект про пол≥пшенн¤ матер≥ального
становища вчител≥в. ѕ≥сл¤ њх розгл¤ду вчительство
обурилось (так ¤к було зрозум≥ло, що депутати не
збираютьс¤ повн≥стю задовольнити њх вимоги) ≥ на заклик ¬иконавчого райового
ом≥тету в≥дправило своњх представник≥в на з њзд. ¬ ц≥й акц≥њ вз¤ло участь близько 1500 ос≥б. «'њзд активно
запротестував проти такого стану справ ≥ доручив ом≥тету опрацювати св≥й
власний проект п≥двищенн¤ вчительськоњ платн≥, що ≥ бул зроблено.††
ѕ≥䆆 впливо솆 таких†
р≥шучих†† заход≥ↆ вчител≥ↆ††
сейм
25 травн¤ 1914р. ухвалив два закони: про
виплату дотац≥й на проњзд та про зароб≥тну плату народним вчител¤м. «г≥дно останнього закону було скасовано найнижчу-четверту ступ≥нь вчительськоњ платн≥.
ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата народного вчительства
становила 1300 крон, а не 1000 крон ¤к було ран≥ше. ѕедагогам вс≥х ≥нших категор≥й
платн¤ теж п≥двищувалась. «б≥льшилис¤ дотац≥њ на проживанн¤, покращилос¤ пенс≥йне забезпеченн¤ (¤к самим народним
вчител¤м, так њх вдовам). ƒуже важливим було скасуванн¤ так званого "материнського податку" (зменшенн¤
платн≥ п≥д час декретноњ в≥дпустки). ƒаний закон, ¤кий задов≥льн¤в переважну б≥льш≥сть народних вчител≥в вступив в д≥ю 1 липн¤ 1914 р.
ѕрийн¤тт¤
цих закон≥в, приклад того, ¤к тривала орган≥зована
боротьба народного вчительства принесла конкретн≥ результати. Ѕули ще й невир≥шен≥ проблеми у педагог≥в краю до боротьби за
розв'¤занн¤ ¤ких вони мали бажанн¤ вз¤тис¤. Ѕув ≥
певний позитивний досв≥д. ѕроте ѕерша св≥това в≥йна
перешкодила цим планам. « приходом рос≥йських в≥йськ все житт¤ в √аличин≥
завмерло. ѕрипинила свою д≥¤льн≥сть ≥ "¬заЇмна
пом≥ч украњнського вчительстваФ. ќстаннЇ число (22) њњ пер≥одичного виданн¤ "”чительського —лова"
вийшло 15 липн¤ 1914 року. [14; 105]
ќтож,
один ≥з найнасичен≥ших пер≥од≥в д≥¤льност≥
товариства ¬ѕ”¬, що тривав ≥з 1905-1914 р.р. показав, що товариство спри¤ло згуртуванню
вчительства навколо профес≥йних потреб та
нац≥ональноњ ≥дењ, ставало на захист њх ≥нтелектуальних
≥ економ≥чних ≥нтерес≥в, профес≥йних, громадських ≥ службових прав, дбало про
осв≥тн≥й, культурний ≥ фаховий р≥вень учител≥в,
виховувало в них ≥ через них в украњнського населенн¤ нац≥ональну св≥дом≥сть,
боролос¤ за розвиток народного шк≥льництва. ƒ≥¤льн≥сть товариства - це приклад того, що профес≥йна вчительська
орган≥зац≥¤ може багато
зробити,† ¤к дл¤
захисту своњх вузькопрофес≥йних ≥нтерес≥в, так ≥ дл¤ розвитку нац≥ональноњ осв≥ти в ц≥лому.
—писок використаноњ
л≥тератури:
1. јкц≥¤ крак≥вських учител≥в в справ≥
орган≥зац≥њ галицького народного учительства // ѕром≥нь. Ц 1906. Ц 1 травн¤.
2. √орський —. ¬ справ≥ самопомоч≥
учительськоњ // ѕром≥нь. Ц 1904.
††††† -1 травн¤.
3. √отовимс¤ на зТњзд слав¤нського
учительства в раков≥ // амен¤р≥. Ц 1910. Ц 8 серпн¤.
4. ¬ справ≥ заснуванн¤. У¬идавничоњ —п≥лки
украњнського учительства в √аличин≥ ≥ Ѕуковин≥Ф // ѕрапор. Ц 1909. Ц 15 с≥чн¤.
5. ƒј„ќ. Ц ‘.«. райова управа Ѕуковини. Ц
ќп.1. Ц —пр. 10957. Ц
††††† јрк. 3-6.
6. ƒј„ќ. Ц ‘.«. райова управа Ѕуковини.Ц
ќп.8. Ц —пр. 83. Ц јрк. 2.
7. « д≥¤льност≥ товариства У¬заЇмна пом≥ч
галицьких ≥ буковинських учител≥в ≥ учительокФ // ѕром≥нь. Ц 1906. Ц 1 кв≥тн¤.
8. ≤з черн≥вецького ¬ид≥лу товариства У
¬заЇмна пом≥ч галицьких ≥ буковинських учител≥в ≥ учительокФ // Ѕуковина. Ц
1906. Ц 26 лютого.
9. ѕерший всеукрањнський зТњзд народного
учительства з ус≥х земель ”крањни // ƒ≥ло. Ц 1914. Ц 24 липн¤.
10. †Ќародне учительство ≥ сусп≥льство. Ц оломи¤,
1912. Ц 58 с.
11. ѕо в≥чу // ѕром≥нь. Ц 1904. Ц 1 вересн¤.
12. —екц≥¤ чи ≈кспозитура У¬заЇмноњ помоч≥Ф
дл¤ Ѕуковини з ос≥дком в „ерн≥вц¤х // ѕром≥нь. Ц 1907. Ц 15 лютого.
13. †“овариство ¬заЇмна пом≥ч украњнського
вчительства 1905-1930. Ц Ћьв≥в, 1932. Ц 339 с.
14. ”чительство Ц соб≥! // ѕрапор. 1910. Ц 25
червн¤.
15. †”чительська самопом≥ч // Ѕуковина. Ц 1905. Ц
16 кв≥тн¤.
16. †„ерп≥нський ћ. ќсновн≥ в≥хи д≥¤льност≥
товариства У¬заЇмна пом≥ч украњнського вчительстваФ (1905-1939р.р.) //
ћатер≥али всеукрањнськоњ науково-практичноњ конференц≥њ Уƒ≥¤льн≥сть товариства
У¬заЇмна пом≥ч украњнського вчительстваФ. Ц ≤вано-‘ранк≥вськ, 1996. Ц с. 4-7.
17. †яс≥нчук Ћ. « учительського руху в √аличин≥ //
амен¤р≥. Ц 1913. Ц††††††††† 10 липн¤.
18. ††яс≥нчук Ћ. 50 л≥т У–≥дноњ школиФ 1881-1931. Ц
Ћьв≥в, 1931. Ц 267 с.