—труктура вищоњ осв≥ти ”крањни розбудована в≥дпов≥дно до структури
осв≥ти розвинених крањн св≥ту, ¤ка визначена ёЌ≈— ќ,
ќќЌ та ≥ншими м≥жнародними орган≥зац≥¤ми.
¬ища осв≥та Ї складовою системи осв≥ти ”крањни, що визначена «аконом
”крањни "ѕро осв≥ту". ¬она забезпечуЇ фундаментальну наукову,
профес≥йну та практичну п≥дготовку за такими
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми: "ћолодший спец≥ал≥ст",
"Ѕакалавр", "—пец≥ал≥ст, маг≥стр".
¬ища осв≥та здобуваЇтьс¤ у вищих навчальних закладах в≥дпов≥дних р≥вн≥в акредитац≥њ на основ≥: базовоњ загальноњ середньоњ
осв≥ти, повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти та осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в
"ћолодший спец≥ал≥ст" ≥ "Ѕакалавр", а також
"—пец≥ал≥ст, маг≥стр" ¤к п≥сл¤дипломна.
ѕ≥дготовка фах≥вц≥в у вищих навчальних
закладах може проводитис¤ з в≥дривом (очна), без в≥дриву в≥д виробництва
(веч≥рн¤, заочна), шл¤хом поЇднанн¤ цих форм, а з окремих спец≥альностей -
екстерном.
ѕрийом громад¤н до вищих навчальних заклад≥в проводитьс¤ на конкурсн≥й
основ≥ в≥дпов≥дно до зд≥бностей незалежно в≥д форми
власност≥ навчального закладу та джерел оплати за навчанн¤.
¬≥дпов≥дно до статусу вищих навчальних заклад≥в встановлено чотири р≥вн≥ акредитац≥њ:
Ј
перший р≥вень -
техн≥кум, училище, ≥нш≥ прир≥вн¤н≥ до них вищ≥ навчальн≥ заклади;
Ј
другий р≥вень - коледж,
≥нш≥ прир≥вн¤н≥ до нього вищ≥ навчальн≥ заклади;
Ј
трет≥й ≥
четвертий р≥вн≥ (залежно в≥д насл≥дк≥в акредитац≥њ) - ≥н-ститут, консерватор≥¤,
академ≥¤, ун≥верситет.
¬ищ≥ навчальн≥ заклади зд≥йснюють п≥дготовку
фах≥вц≥в за такими осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми:
Ј
молодший
спец≥ал≥ст
- забезпечують техн≥куми, училища, ≥нш≥ вищ≥ навчальн≥ заклади першого р≥вн¤
акредитац≥њ;
Ј
бакалавр - забезпечують коледж≥, ≥нш≥ вищ≥ навчальн≥ заклади
другого р≥вн¤ акредитац≥њ;
Ј
спец≥ал≥ст, маг≥стр -
забезпечують вищ≥ навчальн≥ заклади третього ≥ четвертого р≥вн≥в акредитац≥њ.
—тупенев≥сть вищоњ осв≥ти пол¤гаЇ у здобутт≥ р≥зних
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в на в≥дпов≥дних етапах (ступен¤х) вищоњ осв≥ти.
¬иход¤чи ≥з структури вищоњ осв≥ти, њњ перший ступ≥нь передбачаЇ
здобутт¤ вищоњ осв≥ти осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤
"ћолодший спец≥ал≥ст"; другий - "Ѕакалавр" (базова вища
осв≥та); трет≥й - "—пец≥ал≥ст", "маг≥стр" (повна вища
осв≥та).
—тупенев≥сть вищоњ осв≥ти може бути реал≥зована ¤к через неперервну
програму п≥дготовки, так ≥ диференц≥йовано, в≥дпов≥дно
до структури ступеневост≥.
—труктура ступеневост≥
вищоњ осв≥ти ”крањни
¬ищ≥ навчальн≥ заклади певного р≥вн¤
акредитац≥њ можуть зд≥йснювати п≥дготовку фах≥вц≥в за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йними
р≥вн¤ми, ¤к≥ забезпечують навчальн≥ заклади нижчого р≥вн¤ акредитац≥њ.
¬ систем≥ вищоњ осв≥ти функц≥онують вищ≥ навчальн≥ заклади державноњ та
≥нших форм власност≥. ƒо мереж≥ входить 979 вищих навчальних заклад≥в ≤-≤V р≥вн≥в акредитац≥њ (училища, техн≥куми, коледж≥, ≥нститути,
академ≥њ, ун≥верситети).
ћережа вищих навчальних заклад≥в ≤-≤≤ р≥вн≥в
акредитац≥њ нал≥чуЇ 664 вищих навчальних заклади, у тому числ≥ 593 державноњ
форми власност≥ та 71 ≥нших форм власност≥, ≥з загальною чисельн≥стю 528 тис¤ч
студент≥в.
ћережа вищих навчальних заклад≥в ≤≤≤-≤” р≥вн≥в
акредитац≥њ нал≥чуЇ 315 заклад≥в, у тому числ≥ 223 державноњ форми власност≥.
—еред них функц≥онуЇ 106 ун≥верситет≥в, 59 академ≥й, 150 ≥нститут≥в. —татус
нац≥онального мають 48 ун≥верситет≥в та академ≥й. ¬ ун≥верситетах, академ≥¤х,
≥нститутах навчаЇтьс¤ 1403 тис. студент≥в, серед них здобувають вищу профес≥йну
осв≥ту 1086 тис. студент≥в в≥ком в≥д 17 до 24 рок≥в
включно, що складаЇ 90 в≥дсотк≥в до загальноњ чисельност≥ студент≥в.
ћережа вищих навчальних заклад≥в забезпечуЇ навчанн¤ 392 студент≥в на
10 тис. населенн¤.
ѕ≥дготовка фах≥вц≥в з вищою осв≥тою зд≥йснюЇтьс¤ за 70 напр¤мами, ¤к≥
включають понад 500 спец≥альностей.
—труктура прийому
студент≥в за напр¤мами п≥дготовки
¬имоги до зм≥сту, обс¤гу ≥ р≥вн¤ осв≥тньоњ та
фаховоњ п≥дготовки в ”крањн≥ встановлюютьс¤ ƒержавними стандартами осв≥ти.
ƒержавний стандарт осв≥ти - це сукупн≥сть норм, ¤к≥ визначають вимоги до
осв≥тнього, осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤.
ƒержавн≥ стандарти осв≥ти розробл¤ютьс¤ з кожного напр¤му п≥дготовки (спец≥альност≥) дл¤ р≥зних
осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в.
”правл≥нн¤ осв≥тою
”правл≥нн¤ осв≥тою зд≥йснюЇтьс¤ державними органами управл≥нн¤ та
органами громадського самовр¤дуванн¤.
ƒо державних орган≥в управл≥нн¤ вищою осв≥тою належать:
Ј
ћ≥н≥стерство
осв≥ти ≥ науки ”крањни;
Ј
÷ентральн≥
органи виконавчоњ влади ”крањни, ¤ким п≥дпор¤дкован≥
навчальн≥ заклади осв≥ти;
Ј
¬ища
атестац≥йна ком≥с≥¤ ”крањни;
Ј
ƒержавна
акредитац≥йна ком≥с≥¤.
ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни Ї центральним органом державноњ
виконавчоњ влади, ¤кий зд≥йснюЇ кер≥вництво у сфер≥ осв≥ти.
ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки ”крањни:
Ј
бере участь у
визначенн≥ державноњ пол≥тики у сфер≥ осв≥ти, науки, про-фес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в;
Ј
розробл¤Ї
програми розвитку осв≥ти, державн≥ стандарти;
Ј
забезпечуЇ
зв'¤зок ≥з закладами осв≥ти, державними органами ≥нших крањн
з питань, ¤к≥ вход¤ть до його компетенц≥њ;
Ј
проводить
акредитац≥ю вищих та профес≥йно-техн≥чних навчальних за-клад≥в,
видаЇ њм л≥ценз≥њ, сертиф≥кати;
Ј
орган≥зовуЇ
атестац≥ю педагог≥чних ≥ науково-педагог≥чних прац≥вник≥в щодо присвоЇнн¤ њм
квал≥ф≥кац≥йних категор≥й, педагог≥чних та вчених
звань.
¬ища атестац≥йна ком≥с≥¤
”крањни орган≥зовуЇ ≥ проводить атестац≥ю нау-кових ≥ науково-педагог≥чних
кадр≥в, керуЇ роботою щодо присудженн¤ науко-вих ступен≥в, присвоЇнн¤ вченого
званн¤ старшого наукового сп≥вроб≥тника.
«а результатами акредитац≥њ вищих заклад≥в осв≥ти ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥
науки ”крањни разом з м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами, ¤ким п≥дпор¤дкован≥
за-клади осв≥ти:
Ј
визначаЇ
в≥дпов≥дн≥сть осв≥тн≥х послуг державним стандартам певного осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ за напр¤мами, надаЇ право видач≥ документа
про осв≥ту державного зразка;
Ј
встановлюЇ р≥вень акредитац≥њ навчального закладу;
Ј
≥нформуЇ
громадськ≥сть про ¤к≥сть осв≥тньоњ та науковоњ д≥¤льност≥
вищих навчальних заклад≥в.
ќрганами громадського самовр¤дуванн¤ в осв≥т≥ Ї:
Ј
¬сеукрањнський
з'њзд прац≥вник≥в осв≥ти;
Ј
«агальн≥ збори
колективу навчального закладу;
Ј
–айонна,
м≥ська, обласна конференц≥њ педагог≥чних прац≥вник≥в;
Ј
«'њзд
прац≥вник≥в осв≥ти јвтономноњ –еспубл≥ки рим.
ќргани громадського самовр¤дуванн¤ в осв≥т≥ внос¤ть пропозиц≥њ щодо
формуванн¤ державноњ пол≥тики у сфер≥ осв≥ти.
