| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ»… ѕ–ќ÷≈—
¬ ѕќ«јЎ ≤Ћ№Ќ»’ «ј Ћјƒј’
урсова робота з педагог≥ки
«ћ≤—“
1. ¬ступ
ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 3
1.†
–озд≥л ≤.† ‘актори
позашк≥льного вихованн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 5
І 1†† ѕринципи позашк≥льного педагог≥чного процесуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 7
І 2†† —п≥впрац¤ педагог≥в школи з орган≥заторами
позашк≥льних заклад≥вЕЕ 9
2. –озд≥л ≤≤.†† ќсновн≥
позашк≥льн≥ установиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 12
І 1†† ‘орми орган≥зац≥њ позакласноњ ≥ позашк≥льноњ
роботиЕЕЕЕЕЕЕ.. 17
І 2†† ћетоди позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ... 20
3. –озд≥л ≤≤≤.† ƒ≥¤льн≥сть
орган≥затора позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи.. 22
І 1†† ‘ункц≥њ позашк≥льного педагогаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 24
4. ¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ
26
5. —писок
л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ... 28
¬—“”ѕ
ѕозашк≥льна педагог≥ка Ц це педагог≥ка вихованн¤ в≥льноњ дитини, ¤ка будуЇтьс¤ на основ≥ закону творчост≥, що передбачаЇ залученн¤ д≥тей до реальноњ сп≥втворчост≥ ≥нтелектуального д≥алогу, гармон≥зац≥ю сп≥лкуванн¤, усп≥х, здатн≥сть почувати себе в≥льними на випадок невдач≥, мати право на невдачу.
ѕозашк≥льна педагог≥ка не допускаЇ будь-¤кого примусу, побоюванн¤ ≥ страху. Ќавпаки, вона Ї прихильницею розвитку† незалежноњ думки, розробки системи д≥алог≥чних прийом≥в сп≥втворчост≥ та ≥нтелектуальноњ напруги.
” державн≥й нац≥ональн≥й програм≥ Уќсв≥таФ узаконено право на ≥снуванн¤ позашк≥льноњ педагог≥ки з метою забезпеченн¤ найважлив≥шого принципу пезперервноњ осв≥ти, њњ ц≥л≥сност≥.
ѕозакласна ≥ позашк≥льна робота спр¤мована на зд≥йсненн¤ завдань вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤.
¬она передбачаЇ вихованн¤ св≥домих ≥ високоосв≥дчених людей, здатних ¤к до ф≥зичноњ так ≥ розумовоњ прац≥, до активноњ д≥¤льност≥ в р≥зних галуз¤х громадського ≥ державного житт¤, в галуз≥ науки† ≥ культури.
¬≥дпов≥дно до завдань, ¤к≥ сто¤ть перед нашим сусп≥льством, школа повинна не т≥льки озброювати учн≥в м≥цними завданн¤ми з основ наук, трудовими навчанн¤ми, а й сформувати в них основи св≥тогл¤ду, забезпечити моральне ≥ ф≥зичне вихованн¤ новоњ людини, ¤ка гармон≥йно поЇднувала б у соб≥ духовне багатство, моральну чистоту ≥ ф≥зичну досконал≥сть.
ѕозашк≥льна ≥ позакласна робота маЇ масовий характер ≥ будуЇтьс¤ на основ≥ принципу добров≥льност≥. Ќайдоц≥льн≥шими ≥ найефективн≥шими формами позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи Ї самод≥¤льн≥ учн≥вськ≥ гуртки, науков≥ товариства, клуби, л≥тературн≥ обТЇднанн¤, колективн≥ бес≥ди, етичн≥, науково-попул¤рн≥ теми, ≥гри та ≥нш≥ форми культурного дозв≥лл¤, сусп≥льно-корисна робота, творч≥ зв≥ти (художн¤ самод≥¤льн≥сть, виставки), конкурси.
«авд¤ки специф≥чним умовам ≥ особливост¤м орган≥зац≥њ позашк≥льноњ ≥ позакласноњ роботи учн≥ мають можлив≥сть розвивати своњ зд≥бност≥ в процес≥ р≥зноман≥тноњ д≥¤льност≥ в р≥зних галуз¤х промисловост≥, мистецтва ≥ спорту, розсувати рамки своњх ≥нтерес≥в Ц в≥д особистих до громадських.
ѕозакласна ≥ позашк≥льна робота Ї складовою ≥ нев≥дТЇмною частиною вс≥Їњ навчально-виховноњ роботи, ¤ка проводитьс¤ дл¤ дальшого удосконаленн¤ знань, вм≥нь ≥ навичок учн≥в, п≥двищенн¤ њхнього культурного р≥вн¤ психолог≥чноњ ≥ практичноњ п≥дготовки до прац≥ ≥ ф≥зичного загартуванн¤.
–обота написана на основ≥ анал≥зу на¤вних л≥тературних джерел. јнал≥з л≥тератури було проведено дл¤ ви¤вленн¤ основних форм ≥ метод≥в позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи.
–озд≥л ≤.† ‘актори позашк≥льного вихованн¤
√оловна
особлив≥сть позашк≥льного педагог≥чного процесу пол¤гаЇ в тому, що в≥н
будуЇтьс¤ на взаЇмн≥й сп≥втворчост≥ педагог≥в ≥ д≥тей, на њхн≥й дружб≥ ≥
духовн≥й сп≥льност≥, визнан≥й самост≥йност≥ особистост≥ дитини на
взаЇмоповаз≥† ≥† взаЇмн≥й зац≥кавленост≥ у сусп≥льному
усп≥хов≥ у результат≥ д≥¤льност≥.
ѕсихологи
довели, що сп≥втворч≥сть можлива т≥льки за спри¤тливих м≥жособист≥сних
стосунк≥в, духовно-психолог≥чного комфорту. ¬ атмосфер≥ внутр≥шньоњ скутост≥ ≥
напруги кожний стаЇ духовно б≥дн≥шим, прим≥тивн≥шим, н≥ж Ї насправд≥.
Ѕагатство
духовних звТ¤зк≥в Ї
необх≥дною умовою ≥ гарантом всеб≥чного розвитку особистост≥. “ому найпершим
завданн¤м позашк≥льного педагог≥чного процесу Ї створенн¤ таких
психолог≥чно-педагог≥чних умов, за ¤кими дитина з першого дн¤ перебуванн¤ у
позашк≥льному заклад≥ змогла б реал≥зувати хоча б м≥н≥мум товаристських
оч≥кувань.
ѕедагог≥чний
процес у позашк≥льному заклад≥† - ¤вище
б≥льш виховне, ан≥ж дидактичне, бо основною його характеристикою Ї не п≥знанн¤,
а духовн≥ стосунки.
÷ей процес
за своЇю природою схожий на розвТ¤занн¤ важливих життЇвих ситуац≥й, ¤к≥
стимулюють св≥доме й активне бажанн¤ самовдосконалюватис¤ й оновлюватис¤. якщо
таке прагненн¤ стаЇ нев≥дТЇмною рисою особистост≥, то це ≥ Ї найвагом≥ший
результат позашк≥льного вихованн¤, бо схильн≥сть дитини до оновленн¤ маЇ сильну
енерг≥ю.
ќтже,
позашк≥льний педагог≥чний процес не можна ототожнювати з навчанн¤м. ѕеред ним
не ставитьс¤ завданн¤ опрацьовувати державний стандарт загальноњ осв≥ти.
…ого
лог≥чно розгл¤дати в русл≥ соц≥олог≥чноњ комун≥кац≥њ, ¤к процес
соц≥ально-педагог≥чноњ взаЇмод≥њ, в ¤к≥й найважлив≥шу роль в≥д≥грають феномени
симпат≥њ, атракц≥њ, рефлексивноњ саморегул¤ц≥њ.
І 1†† ѕринципи
позашк≥льного педагог≥чного процесу
¬агомими принципами позашк≥льного педагог≥чного процесу Ї його ≥ндив≥дуал≥зац≥¤, добров≥льн≥сть, приор≥тет вихованн¤, сп≥втворч≥сть, Їдин≥сть розвитку ≥ саморозвитку, емоц≥йна приваблив≥сть м≥жособливих взаЇмин.
”
позашк≥льному педагог≥чному процес≥ дитина не просто в≥дтворюЇ те, що засвоюЇ.
«авд¤ки своњй ун≥кальност≥ ≥ неповторност≥ вона њх розвиваЇ, доповнюЇ ≥
вдосконалюЇ.
¬ цьому ≥
пол¤гаЇ закон творчоњ повед≥нки, що заперечуЇ функц≥ональний п≥дх≥д до дитини,
особлив≥сть метод≥в позашк≥льного педагог≥чного процесу, ¤к≥ будуютьс¤ на
вс≥л¤кому заохоченн≥ максимального творчого самови¤вленн¤ дитини, багатств≥
вражень, створенн≥ спец≥ально передбачених ≥ орган≥зац≥йних оптимальних
стосунк≥в, ¤к≥ Ї джерелом продуктивноњ творчоњ д≥¤льност≥ ≥ дит¤чоњ сп≥льност≥.
ќптимальне
функц≥онуванн¤ позашк≥льного педагог≥чного процесу забезпечуЇтьс¤ здатн≥стю ≥
вм≥нн¤м його орган≥затор≥в Уприт¤гувати талантиФ, залучати д≥тей до власноњ
системи ц≥нностей, насичувати педагог≥чний процес такою творчою роботою, ¤ка
маЇ велике духовне ≥ соц≥альне значенн¤.
ѕозашк≥льний
педагог≥чний процес залежить в≥д складу його вихованц≥в ≥ характеру взаЇмин м≥ж
ними. …ого ще називають Утворчим процесомФ, оск≥льки будуЇтьс¤ на п≥знанн≥
внутр≥шнього св≥ту дитини в умовах максимальноњ емоц≥йноњ зручност≥, значних ≥
систематичних творчих зусиль.
ƒитина у
такому процес≥ ви¤вл¤Ї своњ кращ≥ риси характеру, св≥домо керуЇ власними
почутт¤ми ≥ бажанн¤ми, робить њх в≥дпов≥дними ситуац≥њ.
¬ одних
випадках це може ви¤витись у самоотримуванн≥, в ≥нших Ц в самоактив≥зац≥њ, в
ум≥нн≥ тримати себе в руках, долати в соб≥ негативн≥ емоц≥њ, стан
безд≥¤льност≥, страху та ≥н.
ƒл¤
орган≥затора позашк≥льного педагог≥чного процесу найважлив≥шим результатом Ї
розвиток людських ¤костей вихованц≥в, њх вм≥нн¤ дос¤гти мети, докладати до
цього певн≥ зусилл¤ Ц духовн≥, ф≥зичн≥, нервов≥, морально-псих≥чн≥.
≥нцевий
результат дл¤ педагога позашк≥льних заклад≥в Ц це по¤ва у д≥тей б≥льшоњ творчоњ
енерг≥њ ≥ наснаги, м≥ра осмисленн¤ ними б≥льш складних ≥ г≥дних творчих ц≥лей.
—аме цим ≥
по¤снюЇтьс¤ випереджаючий характер позашк≥льного педагог≥чного шк≥льного
процесу, ¤кий мусить бути наповнений глибоким особист≥сним зм≥стом ≥
зд≥йснюватис¤ в обстановц≥ симпат≥њ ≥ щироњ теплоти.
÷≥ та ≥нш≥
позиц≥њ та ≥дењ дають п≥дстави розгл¤дати позашк≥льний педагог≥чний процес, ¤к
процес ц≥леспр¤мованого духовного взаЇмозбагаченн¤ педагог≥в ≥ д≥тей в умовах
спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату д≥алог≥чноњ культури та
≥нтелектуальноњ† сп≥втворчост≥.
І 2†† —п≥впрац¤ педагог≥в школи з орган≥заторами
позашк≥льних заклад≥в
—п≥вроб≥тництво педагог≥в школи з орган≥заторами позашк≥льного педагог≥чного процесу Ц надзвичайно важливий момент.
ѕедагоги
шк≥л вступають у безпосередн≥ контакти з виховател¤ми позашк≥льних заклад≥в з
метою реал≥зац≥њ одн≥Їњ сп≥льноњ мети Ц всеб≥чного ≥ гармон≥йного розвитку
особистост≥ дитини. Ќа ц≥й основ≥ взаЇмн≥ звТ¤зки зд≥йснюютьс¤ в р≥зних
педагог≥чних секц≥¤х за умови сп≥льного вир≥шенн¤ виховних проблем,
упор¤дкуванн¤, корекц≥њ ≥ координац≥њ зусиль з метою стимулюванн¤ розвитку
дит¤чих обдарувань та ≥нтерес≥в, забезпеченн¤ матер≥альноњ бази дл¤ розвитку
творчих зд≥бностей, здагаченн¤ досв≥ду соц≥альних д≥й, тощо.
«ан¤тт¤
д≥тей в гуртках ≥ секц≥¤х не повинн≥ бути дл¤ вчител≥в справою т≥льки
позашк≥льних заклад≥в.
¬заЇмод≥¤ Ц
двосторонн≥й процес, в ход≥ ¤кого зм≥ни в≥дбуваютьс¤ не т≥льки в житт≥
вихованц≥в, а й у њхн≥х виховател≥в.
ƒух
взаЇмод≥њ Ц у взаЇмн≥й зац≥кавленост≥ школи ≥ позашк≥льного закладу у
повноц≥нному розвитку д≥тей. ÷ьому спри¤ють узгоджен≥сть ≥ гармон≥йн≥сть
запланованих сп≥льних справ ≥ засоб≥в вихованн¤, повна п≥дтримка дит¤чих
обдарувань ≥ спри¤нн¤ њх розвитку, на¤вн≥сть анал≥тичноњ культури.
¬≥дсутн≥сть
хоча б одного з цих компонент≥в взаЇмозвТ¤зку призводить до втрати виховного авторитету ¤к
школи, так ≥ позашк≥льного закладу.
ѕрофес≥онал≥зм взаЇмод≥њ школи ≥ позашк≥льного закладу починаЇтьс¤ з
усв≥домленн¤ њх сп≥льноњ мети з перходу в≥д стад≥њ зТ¤суванн¤ до стад≥њ точного
пердбаченн¤ шл¤х≥в њх налагодженн¤, створенн¤ умов подальшого њх розвитку,
використовуючи при цьому кожний крок до педагог≥чноњ сп≥впрац≥ з ≥ншими
впливами, що взаЇмод≥ють один з одним ≥ справл¤ють Їдиний сп≥льний вплив на
особист≥сть.
—п≥льна
д≥¤льн≥сть школи ≥ позашк≥льних заклад≥в з батьками маЇ на мет≥ розкрити
необмежен≥ можливост≥ б≥льш раннього ≥ пл≥дного розвитку д≥тей у позаурочний
час, грамотно показати батькам методику домашньоњ педагог≥чноњ роботи, щодо
закр≥пленн¤ особистих зд≥бностей та ≥нтерес≥в д≥тей: знайомство з
науково-попул¤рною л≥тературою, поњздки в музей, б≥бл≥отеки, в≥дв≥дуванн¤
виставок.
“ака
сп≥льна робота вчител≥в ≥ педагог≥в позашк≥льних заклад≥в з батьками,
надзвичайно важлива† тод≥, коли д≥ти
переживають складн≥ пер≥оди житт¤.
¬ цей час
в≥дбуваЇтьс¤ своЇр≥дний Уп≥кФ ¤к≥сних зм≥н дитини, коли вона природно
самостверджуЇтьс¤, замислюЇтьс¤ над своњм УзавтраФ.
—аме в цей
в≥дпов≥дальний пер≥од все залежить в≥д того, чи можуть батьки разом ≥з рештою
виховних ≥нститут≥в ¤комога ближче п≥д≥йти до дитини, щоб повести в потр≥бному
напр¤мку розвиток њњ внутр≥шн≥х сил.
√оловна
турбота такоњ сп≥льноњ роботи Ц зробити все дл¤ того, щоб дитина ≥ в с≥мТњ, ≥ в позашк≥льних закладах, ≥ в школ≥ н≥ на хвилину не
залишалас¤ в ≥зол¤ц≥њ, не допустити того, щоб вона втратила самоповагу.
”становка
на взаЇмозвТ¤зок ≥ сп≥вроб≥тництво школи, с≥мТњ ≥ позашк≥льних заклад≥ↆ набуваЇ д≥йового характеру, ¤кщо вони
забезпечуютьс¤ такими д≥¤ми: сп≥льне стимулюванн¤ розвитку духовно-моральних,
≥нтелектуально-творчих, естетично-п≥знавальних сил дитини, створенн¤ умов дл¤
пост≥йних вправ у набутт≥ позитивного досв≥ду соц≥ально-перетворюючоњ
д≥¤льност≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ ≥нтересам ≥ творчим потребам дитини; обТЇднанн¤ сил
у збагаченн≥ загальноњ культури та ≥нтелектуальних зд≥бностей; створенн¤ умов
дл¤ максимального використанн¤ ≥ стимулюванн¤ тих творчих зд≥бностей, ¤к≥
в≥дпов≥дають природним особливост¤м дитини.
√оловним
напр¤мком виховноњ роботи у позашк≥льному заклад≥ Ї забезпеченн¤ процесу
≥нтел≥генц≥њ ц≥леспр¤мованих ≥ неорган≥зац≥йних виховних вплив≥в на
особист≥сть, а також стимулюванн¤ розвитку субТЇктивноњ позиц≥њ дитини в цьому
процес≥, регулюванн¤ оптимальних взаЇмин у систем≥: Уособист≥сть Ц с≥мТ¤ Ц
школа Ц позашк≥льн≥ виховн≥ ≥нститути Ц сусп≥льствоФ.
–озд≥л
≤≤.†† ќсновн≥
позашк≥льн≥ установи
ѕозашк≥льн≥ виховн≥ заклади покликан≥ надавати д≥йову допомогу школ≥, а також виховувати нац≥ональну св≥дом≥сть, прививати любов до прац≥, розвивати всесторонн≥ ¤кост≥ людини.
–озр≥зн¤ють два типи позашк≥льних установ: загальн≥ (комплексн≥) ≥ специф≥чн≥ (проф≥льн≥).
ƒо загальних позашк≥льних заклад≥в належать будинки школ¤р≥в, дит¤ч≥ сектори ѕалац≥в культури, дит¤ч≥ м≥стечка, лагера.
¬с≥ вони ведуть роботу з д≥тьми в р≥зних галуз¤х науки, культури, спорту.
ƒо спец≥альних позашк≥льних заклад≥в належать дит¤ч≥ спортивн≥ школи, станц≥њ юних техн≥к≥в ≥ юних натурал≥ст≥в, дит¤ч≥ б≥бл≥отеки ≥ театри, екскурс≥йно-туристськ≥ станц≥њ.
ќсновн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в: орган≥зац≥¤ виховноњ ≥ осв≥тньоњ роботи з д≥тьми; ≥нструктивно-методична робота з вчител¤ми, проац≥вник≥в позашк≥льних установ, громадк≥стю ≥ активом учн≥в, вивченн¤, узагальненн¤ ≥ розповсюдженн¤ передового педагог≥чного досв≥ду з позашк≥льноњ роботи.
ѕозашк≥льн≥ заклади в своњй робот≥ керуютьс¤ положенн¤ми, програмами.
Ѕудинки школ¤р≥в ведуть р≥зноман≥тну роботу з д≥тьми: орган≥зовують гуртки, творч≥ колективи художньоњ самод≥¤льност≥ ( хори, ансамбл≥ п≥сн≥ ≥ танцю), клуби любител≥в природи та ≥н.
Ѕудинки школ¤р≥в провод¤ть роботу серед д≥тей у р≥зних напр¤мах. ¬они орган≥зовують масов≥ заходи† дл¤ учн≥в: бес≥ди, лекц≥њ на р≥зн≥ теми, зустр≥ч≥ з д≥¤чами мистецтва, л≥тератури, вечори, походи, масов≥ св¤та, конкурси ≥ змаганн¤, ол≥мп≥ади, тощо. “акож провод¤ть методичну ≥ орган≥заторську роботу. ќрган≥зовують клуби любител≥в природи, художник≥в, краЇзнавц≥в, допомагають педагог≥чним колективам шк≥л ¤кнайкраще орган≥зувати з д≥тьми виховну ≥ осв≥тню позаурочну роботу.
“абори поЇднують у своњй робот≥ виховну ≥ оздоровчу функц≥њ. ” м≥ських таборах в≥дпочивають перважно д≥ти одн≥Їњ школи ≥ тут збер≥гаЇтьс¤ класний колектив. ” зам≥ських таборах формуЇтьс¤ тимчасовий колектив учн≥в з р≥зних шк≥л, що вимагаЇ в≥д виховател≥в† ≥ вожатих спец≥альних знань ≥ великих орган≥заторських зд≥бностей. р≥м сезонних, ≥снують стац≥онарн≥ табори, ¤к≥ працюють прот¤гом року. ¬ажлив≥ш≥ з них Ц м≥жнародний таб≥р УјртекФ в риму,† Уќрл¤ткоФ на авказ≥, та ≥н. ÷≥ табори Ї основними центрами методичноњ робот膆 з п≥двищенн¤ майстерност≥ вожатих.
“абори прац≥ ≥ в≥дпочинку дл¤ старших клас≥в, ¤к правило, м≥ських шк≥л створюютьс¤ на пер≥од л≥тн≥х кан≥кул ≥ орган≥зовують свою роботу.
“абори прац≥ ≥ в≥дпочинку вперше були заснован≥ в 1965-1967р., в ƒонецьк≥й, ћосковськ≥й, уйбишевськ≥й та р¤д≥ ≥нших областей на баз≥ колгосп≥в ≥ радгосп≥в.
—пец≥ал≥зован≥ позашк≥льн≥ заклади ведуть масову роботу, створюють гуртки ≥ клуби,† провод¤ть методичну роботу Ц кожний в≥дпов≥дно до свого проф≥лю.
ƒит¤ч≥ спортивн≥ школи надають допомогу загально-осв≥тн≥й школ≥ в п≥дготовц≥ юних спортсмен≥в ≥ громадського ф≥зкультурного активу дл¤ веденн¤ масовоњ роботи з ф≥зичного вихованн¤ ≥ спорту.
—танц≥њ юних техн≥к≥в допомагають розвивати творч≥сть школ¤р≥в, розробл¤ють зразков≥ програми ≥† методику зан¤ть в техн≥чних гуртках, тематику моделюванн¤ в них. Ќа станц≥њ юних натурал≥ст≥в створюють р≥зн≥ творч≥ обТЇднанн¤ учн≥в, гуртки, конструкторськ≥ бюро, клуби, та ≥н. ќкрем≥ станц≥њ мають рад≥овузли, рад≥останц≥њ, пост≥йн≥ техн≥чн≥ виставки, планетар≥њ астроном≥чн≥ обсерватор≥њ. ¬они провод¤ть конкурси, огл¤ди, змаганн¤ медал≥ст≥в-школ¤р≥в, науково-техн≥чн≥ ол≥мп≥ади, зльоти, виставки роб≥т юних техн≥к≥в та ≥нш≥ заходи з пропаганди новоњ техн≥ки та розвитку техн≥чноњ творчост≥ д≥тей, вивчають передовий досв≥д, дають консультац≥њ з питань техн≥чноњ творчост≥ ≥ методики гуртковоњ роботи.
—танц≥њ юних натурал≥ст≥в надають всеб≥чну допомогу школам у вихованн≥ в учн≥в глибокого ≥нтересу до природи, с≥льського господарства, в формуванн≥ у д≥тей ум≥нь ≥ навик≥в досл≥дницькоњ роботи та п≥дготовку до сп≥льноњ корисноњ прац≥. ¬они орган≥зовують змаганн¤, конкурси, зльоти юних любител≥в природи, друз≥в зелених насаджень провод¤ть масов≥ св¤та Ц У“иждень л≥су ≥ садуФ, У—в¤то кв≥т≥вФ, Уƒень зустр≥ч≥ птах≥вФ, У—в¤то врожаюФ, розробл¤ють тематику ≥ методику навчально-досл≥дноњ роботи шк≥льних гуртк≥в, юннат≥в, подають свеб≥чну допомогу школам ≥ позашк≥льним установам у справ≥ вивченн¤, збагаченн¤ та охорони природи р≥дного краю.
—танц≥њ юннат≥в мають р≥зноман≥тн≥ лаборатор≥њ (овоч≥вництва, кв≥тництва, сад≥вництва, зоолог≥њ, тваринництва тощо), методичн≥ каб≥нети, теплиц≥, парники, с≥льськогосподарську техн≥ку.
ƒит¤ч≥ театри зд≥йснюють вихованн¤ у д≥тей високих моральних ¤костей, спри¤ють формуванню естетитчних смак≥в, розширенню кругозору засобами мистецтва. ¬иникли вони п≥сл¤ революц≥њ.
ожний дит¤чий театр маЇ педагог≥чну раду, ¤ка керуЇ р≥зноман≥тною роботою з юними гл¤дачами, вчител¤ми ≥ батьками.
ѕри дит¤чих театрах створюютьс¤ актив любител≥в мистецтва, ¤к≥ пропагують театральне мистецтво серед учн≥в, випускають ст≥нгазети, присв¤чен≥ спектакл¤м ≥ артистам, орган≥зовують Ууроки театруФ.
як форму роботи дит¤ч≥ театри проактикують вињзд з школи, беруть участь в проведенн≥ конференц≥й, творчих вечор≥в, допомагають учн¤м в орган≥зац≥њ художньоњ самод≥¤льност≥.
ƒит¤ч≥ б≥бл≥отеки надають практичну допомогу учн¤м у засвоЇнн≥ знань з основ наук, спри¤ють вихованню культури читанн¤, любов≥ до книги.
ƒит¤ч≥ б≥бл≥отеки застосовують р≥зн≥ форми роботи: ≥ндив≥дуальн≥ бес≥ди при вибор≥ книг та масов≥ л≥тературн≥ ранки, читацьк≥ конференц≥њ, л≥тературн≥ конкурси, зустр≥ч≥ з видатними людьми.
ƒит¤ч≥ б≥бл≥отеки виконують функц≥ю методичного центру з координац≥њ роботи вс≥х б≥бл≥отек, ¤к≥ працюють з д≥тьми, вони зд≥йснюють п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ б≥бл≥отечних прац≥вник≥в, створюють методичн≥ рекомендац≥њ, куточки дл¤ вчител≥в, батьк≥в.
≈кскурс≥йно-туристськ≥ станц≥њ допомагають школам створювати гуртки, секц≥њ, товариства юних турист≥в, краЇзнавц≥в, мандр≥вник≥в, альп≥н≥ст≥в. ƒл¤ проведенн¤ такоњ роботи станц≥њ створюють прокатн≥ бази та пункти спортивного спор¤дженн¤. ѕ≥д час кан≥кул вони орган≥зовують масов≥ походи, зльоти, провод¤ть ≥нструктивно- методичн≥ наради з актив≥стами.
“аким чином, позашк≥льн≥ заклади мають велику матер≥альну базу, робота њх надзвичайно р≥зноман≥тна ≥ корисна. ¬они Ї нев≥дТЇмною ланкою в систем≥ сусп≥льного нац≥онального вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤.
†††††††††
І 1†† ‘орми орган≥зац≥њ позакласноњ ≥ позашк≥льноњ
роботи
’арактерною особлив≥стю позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи Ї те, що вона зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ добров≥льност≥: кожен учень за власним бажанн¤м вибираЇ дл¤ себе той чи ≥нший вид д≥¤льност≥.
” звТ¤зку з цим позакласну ≥ позашк≥льну роботу потр≥бно вести так, щоб зац≥кавити учн≥в, бо ≥нтерес тут Ї визначальним стимулом, ¤кий спонукаЇ њх до активноњ самост≥йноњ д≥¤льност≥.
ќсоблив≥стю роботи ¤к позакласноњ так ≥ позашк≥льноњ Ї також те, що њй властиве багатство ≥ р≥номан≥тн≥сть форм.
«а способами орган≥зац≥њ розр≥зн¤ють масову, гурткову та ≥ндив≥дуальну форми позашк≥льноњ осв≥тньо-виховноњ роботи з учн¤ми.
ћасов≥ заходи (внутр≥шк≥льн≥ ол≥мп≥ади, спартак≥ади учн≥в, в≥дв≥дуванн¤ театр≥в, к≥но) в≥дбуваютьс¤ еп≥зодично. ¬они охоплюють значну к≥льк≥сть д≥тей.
√уртки працюють пост≥йно. ¬они охоплюють учн≥в, ¤к≥ ц≥кавл¤тьс¤ певною галуззю знань (наприклад, гурток юннат≥в, математики, л≥тературний гурток та ≥н.).
≤ндив≥дуальн≥ позакласн≥ зан¤тт¤ школ¤р≥в надзвичайно р≥зноман≥тн≥: учн≥ самост≥йно ведуть спостереженн¤ над р≥зними ¤вищами природи, провод¤ть досл≥ди, читають художню ≥ науково-попул¤рну л≥тературу, створюють колекц≥њ, навчаютьс¤ грати на музичних ≥нструментах, малювати тощо.
≤ндив≥дуальна форма орган≥зац≥њ позашк≥льноњ ≥ позакласноњ роботи повТ¤зана ¤к з масовою так ≥ з гуртковою. √урток часто даЇ своњм членам ≥ндив≥дуальн≥ завданн¤: вести спостереженн¤ на метереолог≥чному майданчику, виготовити певний прилад та ≥н.
” практику шк≥л ≥ позашк≥льних заклад≥в м≥цно ув≥йшла така форма роботи, ¤к зустр≥ч≥ ≥з знатними людьми.
” позашк≥льних закладах також провод¤тьс¤ вечори дл¤ учн≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ в≥ковоњ групи.
¬ажливими формами позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи Ї екскурс≥њ, прогул¤нки, походи.
÷≥ форми мають сп≥льну рису: учн≥ виход¤ть за меж≥ школи чи позашк≥льного закладу.
якщо такий зах≥д розвТ¤зуЇ переважно осв≥тн≥, п≥знавальн≥ завданн¤, в≥н називаЇтьс¤ екскурс≥Їю, ¤кщо в≥н маЇ на мет≥ головним чином зм≥цненн¤ здоровТ¤ ≥ орган≥зац≥ю дозв≥лл¤ школ¤р≥в† - це прогул¤нка. якщо ж проведенн¤ заходу повТ¤зане з переборенн¤м певних труднощ≥в (наприклад, б≥льш-менш тривал≥ переходи п≥шки), - це пох≥д.
Ўколи ≥ позашк≥льн≥ заклади широко практикують зокрема туристичн≥ походи та екскурс≥њ.
¬ажливу роль у позакласн≥й ≥ позашк≥льн≥й робот≥ в≥д≥грають р≥зн≥ форми змагань учн≥в. «маганн¤ викликають живий ≥нтерес у школ¤р≥в, спри¤ють п≥днесенню загального тонусу житт¤ колективу, а через те практикуютьс¤ у р≥зних галуз¤х позаурочноњ роботи.
” змаганн¤х здеб≥льшого виступають к≥лька колектив≥в, що борютьс¤ за дос¤гненн¤ вищих результат≥в з певного виду д≥¤льност≥. ћожуть бути й ≥ндив≥дуальн≥ змаганн¤ та конкурси м≥ж учн¤ми.
¬идами масових змагань, що провод¤тьс¤ прот¤гом б≥льш-менш тривалого часу, Ї ол≥мп≥ади та спартак≥ади.
ѕрактикуютьс¤ ол≥мп≥ади з окремих навчальних предмет≥в, та ол≥мп≥ади художньоњ самод≥¤льност≥. —партак≥адами називають велик≥ змаганн¤ з багатьох вид≥в спорту. Ѕувають спартак≥ади внутр≥шк≥льн≥, районн≥, м≥ськ≥, обласн≥, республ≥канськ≥.
І 2†† ћетоди позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи
††††††††† ”
позакласн≥й ≥ позашк≥льн≥й робот≥ застосовуютьс¤ вс≥ т≥ дидактичн≥ матер≥али,
методи, що ≥ в навчальному процес≥. јле в самому застосуванн≥ њх Ї певна
специф≥ка, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤ в ор≥Їнтац≥њ на самост≥йну д≥¤льн≥сть учн≥в та на
залученн¤ до роботи з школ¤рами громадськост≥.
††††††††† як
≥ п≥д час масових заход≥в, так ≥ на зан¤тт¤х гуртк≥в, часто використовуЇтьс¤
розпов≥дь. јле на уроках розпов≥даЇ учн¤м сам вчитель, а в позашк≥льн≥й робот≥
з розпов≥ддю виступають не лише педагоги, а й запрошен≥ особи, батьки, а також
≥ сам≥ учн≥.
††††††††† ћетод
бес≥ди застосовуЇтьс¤ при використанн≥ р≥зних форм позакласноњ ≥ позашк≥льноњ
роботи.
††††††††† Ѕес≥да, ¤к форма роботи, присв¤чуЇтьс¤ спец≥альн≥й тем≥,
маЇ на мет≥ зТ¤сувати
учн¤м певне коло питань, збудити в них в≥дпов≥дальн≥ почутт¤, при чому
проводитись вона може р≥зними методами.
ƒосить широко в позашк≥льн≥й
≥ позакласн≥й робот≥ використовуютьс¤ допов≥д≥. Ќаприклад, на зан¤тт¤ гуртк≥в з
допов≥д¤ми можуть виступати сам≥ учн≥, вчител≥ або запрошен≥ громадськ≥ д≥¤ч≥,
учн≥.
Ќе р≥дко застосовуЇтьс¤ ≥
метод демонстрац≥њ. Ўкол¤рам демонструють к≥ноф≥льми, д≥аф≥льми.
¬елике м≥сце в
позанавчальних зан¤тт¤х учн≥в пос≥дають методи самост≥йного спостереженн¤,† досл≥д≥в, практичних роб≥т. Ќа в≥дм≥ну в≥д
навчальних зан¤ть, в позакласн≥й ≥ позашк≥льн≥й осв≥тньо-виховн≥й д≥¤льност≥
спостереженн¤, досл≥ди, практичн≥ роботи б≥льш ≥ндив≥дуальн≥ ≥ в≥дкривають
широкий прост≥р дл¤ творчоњ ≥н≥ц≥ативи д≥тей.
ќтже, методи позакласноњ ≥
позашк≥льноњ роботи будучи в загальних рисах сп≥льними з дидактичними методами,
мають свою специф≥ку.
ер≥вна роль педагога в
позанавчальн≥й робот≥ не знижуЇтьс¤, але головна його функц≥¤ тут пол¤гаЇ в
тому, щоб орган≥зувати ≥ спр¤мувати самост≥йну д≥¤льн≥сть учн≥в.
–озд≥л ≤≤≤.† ƒ≥¤льн≥сть
орган≥затора позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи
††††††††† ѕосада орган≥затора позакласноњ ≥
позашк≥льноњ виховноњ роботи (на правах заступника директора школи) введена в
середн≥х школах з 1966р.
¬ обовТ¤зки орган≥затор≥в
позакласноњ та позашк≥льноњ роботи входить плануванн¤ позакласноњ виховноњ
роботи ≥ контроль за њњ зд≥йсненн¤м; налагодженн¤ за допомогою педагог≥чних
колектив≥в, учн≥вського активу р≥зноб≥чноњ позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи
учн≥в; наданн¤ методичноњ допомоги вчител¤м ≥ класним кер≥вникам, учн≥вському
активу в постановц≥ позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи, безпосереднЇ кер≥вництво
одним ≥з њњ напр¤мк≥в; участь у проведенн≥ найб≥льш важливих загальношк≥льних
та м≥жшк≥льних виховних заход≥в; широке використанн¤ установ культури ≥
громадськост≥ в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ учн≥в.
ќрган≥зовуючи позакласну та
позашк≥льну роботу, вчител≥ повинн≥ створювати ¤кнайб≥льший прост≥р дл¤
самод≥¤льност≥ д≥тей. ÷е не т≥льки не знижуЇ кер≥вноњ рол≥ вчител¤, а, навпаки,
п≥двищуЇ значенн¤ педагог≥чного кер≥вництва.
” процес≥ позакласноњ та
позашк≥льноњ роботи, кер≥вник намагаЇтьс¤ част≥ше радитись з учн¤ми, ¤к≥ мають
в≥дчувати себе господар¤ми свого колективного житт¤.
ѕедагог заздалег≥дь продумуЇ
питанн¤, виробл¤Ї власну точку зору на нього, але учн¤м в≥дразу в≥н цього не
в≥дкриваЇ, даючи њм змогу висловити свою думку, своњ пропозиц≥њ.
ƒо активноњ участ≥ в кожному
масовому заход≥, в кожному зан¤тт≥ гуртка, кер≥вник повинен залучати
¤кнайб≥льшу к≥льк≥сть школ¤р≥в.
ѕрацюЇ кер≥вник не т≥льки з
ус≥м колективом, а й з кожним учнем, добираючи ц≥кав≥ та посильн≥ завданн¤,
поступово њх ускладнюючи.
ƒобре поставлена робота в
гуртку, товариств≥, клуб≥ впливаЇ на все житт¤ учн≥в, ≥ в багатьох випадках
визначаЇ його майбутню профес≥ю.
Ўкола п≥дтримуЇ т≥сн≥ звТ¤зки
з позашк≥льними закладами, особливо з тими, ¤к≥ розташован≥ в њњ м≥крорайон≥.
—пр¤мовуЇ ≥ координуЇ ц≥ звТ¤зки орган≥затор позакласноњ ≥ позашк≥льноњ роботи.
“им позашк≥льним закладам,
¤к≥ частково або повн≥стю працюють на громадських засадах, педагог≥чний
колектив та учн≥вськ≥ орган≥зац≥њ школи мають систематично подавати допомогу.
“аким чином,
використовуЇтьс¤ ц≥ла система виховних вплив≥в на учн≥вську молодь у
позанавчальний час, ¤ка Ї одним ≥з могутн≥х фактор≥в загального процесу
формуванн¤ новоњ людини.††
І 1†† ‘ункц≥њ
позашк≥льного педагога
† ††††††† ¬ практиц≥ позашк≥льн≥ педагоги виконують р¤д р≥зноман≥тних функц≥й, а саме:
ƒ≥агностичну Ц (в≥н визначаЇ Усоц≥альний
д≥агнозФ, вивчаЇ ≥ реально оц≥нюЇ особливост≥ д≥¤льност≥ ≥ сп≥лкуванн¤
особистост≥, ступ≥нь ≥ спр¤мован≥сть виховного впливу, особливост≥ с≥мТњ, гурт
ровесник≥в, обТЇднань дорослих, позитивних сил, а також джерела негативного
впливу на д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в);
ќрган≥заторську Ц (педагог в≥дшукуЇ ≥ орган≥зовуЇ
соц≥ально-значущу творчу д≥¤льн≥сть д≥тей, впливаЇ на пл≥дну орган≥зац≥ю
њхнього дозв≥лл¤, формуЇ справд≥ демократичну ≥ гуманну систему стосунк≥в,
взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ взаЇмодопомоги);
ѕрогностичну Ц (в≥н програмуЇ ≥ прогнозуЇ
У≥ндив≥дуальну траЇктор≥юФ розвитку кожноњ особистост≥ на в≥ддалений пер≥од);
ќрган≥зац≥йно-комун≥кативну Ц (спри¤Ї залученню громадськост≥
населенн¤, вчених, представник≥в культури до вихованн¤ д≥тей, до сп≥льноњ з
ними прац≥ ≥ в≥дпочинку, до д≥лових контакт≥в, зосереджуЇ ≥нформац≥ю, про
виховний вплив р≥зних сил, установ, орган≥зац≥й, налагоджуЇ повс¤кденн≥
контакти м≥ж ними ≥ вихованц¤ми, њхн≥ми с≥мТ¤ми ≥ школою).
ќдна ≥з основних стратег≥й
позашк≥льного вихованн¤ Ц дати д≥т¤м так≥ найсучасн≥ш≥ додатков≥ знанн¤ ≥
вм≥нн¤: вести д≥алог, творчо сп≥лкуватис¤, слухати, а також здатн≥сть до
ризику, готовн≥сть знаходити потр≥бну ≥нформац≥ю, критично њњ оц≥нювати ≥
використовувати, вм≥нн¤ працювати незалежно в≥д ≥нших, а також у колектив≥,
здатн≥сть визначати ц≥нн≥сть людських ≥ндив≥дуальних в≥дм≥нностей, поважати
себе ≥ оточуючих людей, приваблювати до себе ровесник≥в, не конкурувати а
сп≥впрацювати.††††
¬»—Ќќ¬ќ
††† —пециф≥ка педагог≥чного процесу в позашк≥льних закладах
заключаЇтьс¤ в тому, що в≥н будуЇтьс¤ на основ≥ духовного сп≥вроб≥тництва
виховател≥в ≥ вихованц≥в, максимального використанн¤ ≥ндив≥дуального досв≥ду
кожноњ дитини, ≥н≥ц≥ативи, самод≥¤льност≥, творчого сп≥лкуванн¤.
¬ивченн¤ педагог≥чних контакт≥в позашк≥льного закладу показало, що висок≥ показники по вс≥х параметрах виховноњ д≥¤льност≥ д≥стаютьс¤ тим педагогам, що використовують комплексний п≥дх≥д до вихованн¤, знаход¤ть перспективн≥ ≥ д≥юч≥ форми масовоњ ≥ гуртковоњ роботи.
ќдним з
головних шл¤х≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ виховноњ роботи позашк≥льних
заклад≥в† ¤к≥сно нових ¤вищ ≥ перетворень
в розвитку школи в ход≥ зд≥йсненн¤ шк≥льноњ реформи, здатн≥сть позашк≥льних
педагог≥в стати безпосередн≥м виконавцем†
њњ ≥дей по зд≥йсненню вихованн¤ кожноњ особистост≥ на основ≥ важливих
принцип≥в: ≥ндив≥дуал≥зац≥њ, добров≥льност≥, сп≥втворчост≥, емоц≥йноњ
привабливост≥ м≥жособистих стосунк≥в та ≥н.
–езультативн≥сть
педагог≥чного процесу в позашк≥льних закладах пр¤мо залежить в≥д ум≥лого
використанн¤ р≥зноман≥тних форм позакласноњ д≥¤льност≥.
ѕри цьому
основну увагу педагоги повинн≥ зосереджувати на тому, щоб кожне зан¤тт¤ по
≥нтересах несло ≥деолог≥чний зар¤д, збагачувало вихованц≥в позитивним досв≥дом,
спри¤ло виробленню в них вм≥нь оц≥нювати з класових позиц≥й ¤вища ≥ под≥њ, що
в≥дбуваютьс¤ в св≥т≥.
”сп≥ху
виховноњ роботи в позашк≥льних закладах спри¤ють правильне плануванн¤ ≥ розумна
орган≥зац≥¤ управл≥нськоњ д≥¤льност≥ кер≥вника, вм≥ле керуванн¤ педагог≥чним
колективом, п≥двищенн¤ профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ виховател≥в, пост≥йний пошук
ефективних шл¤х≥в вир≥шенн¤ педагог≥чних задач, творчий п≥дх≥д до орган≥зац≥њ
зан¤ть.
1. Ѕабий Ћ.“.†
Ётическое воспитание в семье. Ц . : –ад.шк., 1986р.
2. Ѕоднар ј.ƒ.† обзар Ѕ.—.†
Ќавчально виховна робота в школ≥-≥нтернат ≥ групах продовженого дн¤ Ц
.: √ол. видавництво видавн. обТЇднанн¤
У¬ища школаФ 1985р. стр. 148-156. †
3. Ѕруднов ј. ”лутшать работу
внешкольных учреждений† //¬оспитание
школьников Ц 1986† є 2 //
4. ¬нешкольные учреждени¤. ѕособие
дл¤ работ внешкольных учреждений† (Ѕ.ј.
Ѕел¤ев, ».Ћ. Ѕерман и др.)
5. √орска¤ √.».† ќрганизаци¤ учебно-воспитательного процесса в
школе Ц ћ.: 1977 Ц 259с.
6. ƒаниленко ћ.¬., ƒаниленко Ћ.≤.
ѕозашк≥льна ≥ позакласна виховна робота.
7. обзарь Ѕ.—.† ¬неурочна¤ воспитательна¤ работа в школах и
группах продленного дн¤. Ц .: –ад.шк.; 1984 Ц 175с.
8. обзар, Ѕарш —тепанов ≥ ’ар≥чко,
Ќад≥¤ ‘едор≥вна Уѕроблеми вихованн¤ в позашк≥льних закладах. .: –ад.шк. 1969
9. ондрашова Ћ.¬. —борник педагогических
задач.: ћ.: 1987г. 122-129с.
10.
†ќрлик ѕ.≤., Ўевченко ј.¬. ѕозашк≥льн≥й робот≥
Ц науковий п≥дх≥д –ад.шк. 1986 є 1. 95с.
11.
†ѕедагог≥ка .: √ол. вид-во видавн. ќбТЇднанн¤ У¬ища школаФ 1986р. 466с.
12.
†ѕро д≥¤льн≥сть позашк≥льних заклад≥в ”крањни в
нових умовах† ≤нформ.зб≥рник† ћ≥н-ва осв≥ти ”крањни Ц 1992р є 17-18 27-43с.
13.
††—ущенко “.». ѕедагогический процесс во
внешкольных учреждени¤х Ц .: –ад.шк., 1986
14.
†—ущенко “.≤. ‘актори позашк≥льного вихованн¤ (ѕоч.шк. 1996† є 3. 36-39с.
15.
†—тельмахович ћ.√.†† ѕозакласне ≥ позашк≥льне вихованн¤,
ћтельмахович ћ. “еор≥¤ ≥ практика† укр.
нац≥онального вихованн¤ ≤-‘р. 1996
16.
††“ютюн Ѕ.√.†
ѕ≥сл¤ урок≥в //–ад.шк. 1989† є2//
††††††††††††
†