—качать реферат (25Kb)

”–—ќ¬ј†† –ќЅќ“ј

У—оц≥ально-педагог≥чн≥

†та виховн≥ можливост≥ позашк≥льних навчально -† виховних установФ

ѕлан

1. ¬ступ.

2. ћета та завданн¤ позашк≥льноњ осв≥та вихованн¤.

3. ќсновн≥ напр¤мки ≥ зм≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.

4. ќсновн≥ типи позашк≥льних навчально-виховних заход≥в.

5. ¬иховн≥ можливост≥ дит¤чих оздоровчих табор≥в.

¬ступ

Ќауков≥ досл≥дженн¤ та педагог≥чна практика св≥дчить про динам≥чний ≥ складний шл¤х розвитку позашк≥льноњ осв≥ти.

ѕрот¤гом XIX-XXст. перш≥ будинки юнацтва в ”крањн≥ були в≥дкрит≥ з ≥н≥ц≥ативи прогресивноњ педагог≥чноњ громадськост≥† й за п≥дтримки меценат≥в ≥ доброд≥йних ком≥с≥й в Ќ≥жин≥, иЇв≥, ’арков≥ тощо.

” 1918-1920 роках значного поширенн¤ набувають дит¤ч≥ клуби при комунах, народних будинках, що д≥ють при заводах ≥ фабриках. ” 20-х роках формуЇтьс¤ широка державна сусп≥льна система позашк≥льноњ роботи, визначаютьс¤ њњ основн≥ форми ≥ методи. —танц≥њ юних техн≥к≥в, турист≥в, натурал≥ст≥в, музичн≥ школи, школи мистецтв, були в≥дкрит≥ в ус≥х област¤х ≥ районних центрах.

Ќин≥ б≥льш ¤к у 2-х тис¤чах позашк≥льних заклад≥в починають шл¤х до творчост≥ б≥л¤ 2 млн. д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в.

јнал≥з становленн¤ ≥ розвитку позашк≥льноњ роботи з д≥тьми та учн≥вською молоддю в ”крањн≥ св≥дчить про на¤вн≥сть прогресивних дос¤гнень ≥ позитивний вплив на творчий розвиток особистост≥. ” прац≥ свого ≥сторичного розвитку позашк≥льна осв≥та ≥ вихованн¤ набули певного досв≥ду, престижу ≥ сформувались ¤к нев≥дТЇмна частина ц≥л≥сноњ системи осв≥ти ”крањни.

ѕор¤д з цим дес¤тир≥чч¤ми ≥снувала нев≥дпов≥дн≥сть проблем практичноњ д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в та њх науково-теоретичного обгрунтуванн¤ та забезпеченн¤.

онцепц≥¤ Ї першим кроком ≥ спробою наукового осмисленн¤ розвитку позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ ≥ фактично в≥дкриваЇ прост≥р дл¤ становленн¤ новоњ галуз≥ педагог≥чноњ науки Ц позашк≥льноњ педагог≥ки.

“ому, виход¤чи з актуальност≥ даноњ теми, мета моЇњ роботи пол¤гаЇ в тому, щоб розкрити суть позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ ≥ досл≥дити форми ≥ методи роботи позашк≥льних навчально-виховних заклад≥в, а також визначити конкретн≥ заходи роботи у вище згаданих установах.
ћета та завданн¤ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.

ѕозашк≥льна осв≥та та вихованн¤ Ц процес безперервний. ¬≥н не маЇ ф≥ксованих терм≥н≥в завершенн¤ ≥ посл≥довно переходить ≥з одн≥Їњ стад≥њ в друку в≥д створенн¤ умов спри¤тливих дл¤ творчоњ д≥¤льност≥ д≥тей та п≥дл≥тк≥в, до забезпеченн¤ њх сп≥вроб≥тництва у творчому процес≥ та самост≥йноњ творчост≥, ¤ка ≥ формуЇ потребу особистост≥ у подальшому сприйн¤тт≥ св≥ту.

ќсоблив≥сть позашк≥льного навчально-виховного процесу пол¤гаЇ у проектуванн≥ таких педагог≥чних методик та технолог≥й, що могли б ¤кнайповн≥ше допомогти д≥т¤м зор≥Їнтуватис¤ ≥ самореал≥зуватис¤ у складн≥й багатогран≥й соц≥окультурн≥й ситуац≥њ.

ѕозашк≥льна осв≥та та вихованн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в закладах, ¤к≥ покликан≥ спри¤ти соц≥альн≥й адаптац≥њ особистост≥ у реальному житт≥, у в≥дкрит≥й систем≥ соц≥ал≥зац≥њ, ≥ розгл¤даЇтьс¤ ¤к найб≥льш демократичний та гнучкий зас≥б залученн¤ с≥мТњ до сп≥впрац≥ у вихованн≥ ≥ розвитку д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в. ¬она передбачаЇ самост≥йний виб≥р ≥ використанн¤ њњ субТЇктами доступних дл¤ сприйн¤тт¤ р≥зноман≥тних форм ≥ метод≥в навчально-виховного процесу: визначенн¤ форм ≥ методик навчанн¤ ≥ вихованн¤, тематики наукових досл≥джень, навчально-виховних курс≥в та спецкурс≥в ≥ посл≥довн≥сть њх опануванн¤ з урахуванн¤м в≥кових особливостей, зд≥бностей та ≥нтелектуальних можливостей особистост≥.

—истема позашк≥льноњ та вихованн¤ базуЇтьс¤ на ≥сторично обумовлених традиц≥¤х вихованн¤ особистост≥, створених представниками р≥зних нац≥ональних сп≥льнот ”крањни: сусп≥льних та родинних ц≥нност¤х: ≥де¤х, погл¤дах, переконанн¤х, ≥деалах ≥ реал≥зуЇтьс¤ позашк≥льними закладами осв≥ти, ≥ншими закладами осв≥ти у позаурочний час, дит¤чими, молод≥жними орган≥зац≥¤ми, творчими дит¤чими та молод≥жними обТЇднанн¤ми та м≥сцем проживанн¤, на п≥дприЇмствах, у р≥зних орган≥зац≥¤х ≥ установах.

√оловна метапозашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤-стоворенн¤ умов дл¤ творчого, ≥нтелектуального, духовного та ф≥зичного розвитку д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ у в≥льний в≥д навчанн¤ час, п≥дготовка п≥дл≥тк≥в до житт¤ в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки при впровадженн≥ ¤к≥сно нових форм орган≥зац≥¤ позашк≥льноњ життЇд≥¤льност≥ п≥дл≥тк≥в, задоволенн¤ њх осв≥тн≥х потреб шл¤хом залучених до науково-експериментальними, досл≥дницькоњ, техн≥чно-конструктивноњ, художньоњ, декоративно-прикладноњ, еколого-прикладничоњ, туристсько-краЇзнавчоњ та ≥нших вид≥в творчост≥.

ќрган≥зац≥¤ позашк≥льноњ д≥¤льност≥ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ Ї одним з результат≥в п≥двищенн¤ ¤кост≥ та ≥нтенсивност≥ вм≥щенн¤ завдань сусп≥льства в галуз≥ осв≥ти.

ќсновними завданн¤ми позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ Ї:

þ ‘ормуванн¤ сусп≥льно-громадського досв≥ду особистост≥;

þ –озвиток, стимулюванн¤ та реал≥зац≥¤ њњ духовного ≥ творчого потенц≥алу;

þ —творенн¤ системи пошуку, розвитку ≥ п≥дтримки юних талант≥в ≥ обдаровань дл¤ формуванн¤ творчоњ та науковоњ ел≥ти у р≥зних галуз¤х сусп≥льного житт¤;

þ «алученн¤ до особист≥сно значущих соц≥окультурних ц≥нностей, потреба у ¤ких не забезпечуЇтьс¤ системою базовоњ осв≥ти;

þ «адоволенн¤ њњ потреб у профес≥йному самовизначенн≥;

þ «абезпеченн¤ соц≥ально-педагог≥чного захисту неповнол≥тн≥х та орган≥зац≥њ њх дозв≥лл¤;

þ –озвиток психо-ф≥зичних ресурс≥в зм≥цненн¤ здоровТ¤ п≥дтримка високоњ працездатност≥ прот¤гом всього пер≥оду навчанн¤;

þ ¬ихованн¤ валових ¤костей, формуванн¤ активноњ життЇвоњ позиц≥њ, здорового способу житт¤ засобами ф≥зичноњ культури.

ѕор¤д ≥з завданн¤ми ≥снують принципи позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤. √оловними з них Ї:

√уман≥зац≥¤, що визначаЇ пр≥оритети завдань творчоњ самореал≥зац≥њ особистост≥, њњ вихованн¤, створенн¤ умов дл¤ ви¤ву обдарованост≥ ≥ талант≥в д≥тей, формуванн¤ гуманноњ особистост≥, люд¤ност≥, доброзичливоњ, милосердноњ.

™дн≥сть загальнолюдських ≥ нац≥ональних ц≥нностей, що забезпечуЇ у зм≥ст≥ навчально-виховного процесу орган≥чний звТ¤зок ≥ духовну Їдн≥сть украњнськоњ нац≥ональноњ культури з культурою народ≥в св≥ту; розвиток культури вс≥х нац≥ональних меншин, що проживають на територ≥њ ”крањни; спри¤Ї усв≥домленню пр≥оритетност≥ загально-людських ц≥нностей над груповими, плановими та класовими; визначаЇ позашк≥льну осв≥ту та вихованн¤ ¤к важливий зас≥б нац≥онального розвитку й гармон≥зац≥њ нац≥ональних ≥ м≥жнац≥ональних в≥дносин в ”крањн≥.

ƒемократизац≥¤, що передбачаЇ автоном≥ю (самост≥йн≥сть) позашк≥льних заклад≥в осв≥ти р≥зних тип≥в та форм власност≥, ≥нших центр≥в позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ у вир≥шенн≥ основних питань зм≥сту њх д≥¤льност≥, розвитку† р≥зноман≥тних форм сп≥вроб≥тництва та партнерства вс≥х учасник≥в педагог≥чноњ д≥¤льност≥.

Ќауков≥сть ≥ системн≥сть, що пол¤гаЇ в забезпеченн≥ оптимальних умов дл¤ розширенн¤ ≥ послабленн¤ засобами осв≥ти вагомих дл¤ кожноњ особистост≥, що навчаЇтьс¤, обТЇктивних закон≥в, обгрунтованих пон¤ть ≥ способ≥в практичних д≥й в њх майбутн≥й трудов≥й д≥¤льност≥, а також забезпеченн¤ ≥нтегруючоњ функц≥њ процес≥в навчанн¤ ≥ вихованн¤ в умовах дос¤гненн¤ основноњ мети позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.

Ѕезперервн≥сть, наступн≥сть та ≥нтеграц≥¤, що забезпечуЇ Їдн≥сть вс≥х ланок осв≥ти ”крањни, обТЇднанн¤ зусиль позашк≥льних з ≥ншими закладами осв≥ти та р≥зними орган≥зац≥¤ми; ц≥л≥сн≥сть ≥ наступн≥сть позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤, спр¤мованоњ на поглибленн¤ та конкретизац≥ю осв≥тнього процесу; набутт¤ осв≥ти упродовж всього трудового житт¤, за умови коли нов≥ зан¤тт¤, ум≥нн¤ та навички базуютьс¤† на ран≥ше засвоЇних та придатних.

Ѕагатоукладн≥сть та вар≥ативн≥сть, що передбачаЇ можлив≥сть широкого вибору зм≥сту, форми ≥ засоб≥в осв≥ти та вихованн¤ у в≥льний в≥д навчанн¤ час, альтернативн≥сть у задоволенн≥ духовних запис≥в особистост≥, њњ п≥знавальних та ≥нтелектуальних можливостей та ≥нтерес≥в, запровадженн¤ пол≥вар≥антност≥ навчальних програм, поглибленн¤ ≥ розширенн¤ њх практичноњ спри¤тливост≥, референц≥њ та ≥ндив≥дуал≥зований навчально-виховного процесу: розвиток мереж≥ державних та недержавних позашк≥льних заклад≥в.

ƒобров≥льн≥сть та доступн≥сть, що передбачаЇ право вибору та доступн≥сть у забезпеченн≥ потреб абсолютност≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ, духовному самовдосконаленн≥ здобут≥ додаткових знань, ум≥нь та навичок, п≥дготовки до активноњ профес≥йноњ та громадськоњ д≥¤льност≥.

—амост≥йн≥сть ≥ активн≥сть особистост≥, що пол¤гаЇ у забезпеченн≥ такоњ психолого-педагог≥чноњ атмосфери, ¤ка спри¤Ї ви¤вленню, а також розвитку ≥ реал≥зац≥њ учн¤ми п≥знавальноњ самост≥йност≥, творчоњ активност≥ про¤ву обдарованост≥ ≥ таланту в навчально-виховн≥й д≥¤льност≥ та у† позанавчальний час.

√армон≥зац≥¤ родинноњ ≥ суц≥льноњ осв≥ти та вихованн¤, ¤ка передбачаЇ створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ забезпеченн¤ добров≥льного партнерства ≥† корисноњ сп≥впрац≥ того, хто вчитьс¤ , його родина , а також держави, ¤к р≥вноправних субТЇкт≥в навчально-виховного процесу в позашк≥льних заклад≥в ≥ незалежност≥ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ в≥д пол≥тичних, громад¤нських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й.

ѕрактична спр¤мован≥сть позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤, що передбачаЇ набутт¤ учн¤ми певних ум≥нь ≥ навичок , ор≥Їнтац≥ю на трудову д≥¤льн≥сть у ринкових умовах, њх розширенн¤ та розвиток, а також впровадженн¤ в житт¤ за умов ≥нтеграц≥њ з наукою ≥ виробництвом.

” сукупност≥ й взаЇмод≥й ц≥ принципи ор≥Їнтують позашк≥льну осв≥ту та вихованн¤ на забезпеченн¤ соц≥ал≥зац≥њ ≥ соц≥альноњ адаптац≥њ, Їдност≥ й взаЇмозвТ¤зку з ≥ншими соц≥окультурними системами на основ≥ посл≥довност≥, взаЇмод≥њ, ≥нтеграц≥њ та диференц≥ац≥њ осв≥тньо-виховного впливу на особист≥сть; спри¤ють усп≥шному входженню њњ в сусп≥льне житт¤, ф≥зичному, духовному та ≥нтелектуальному розвитку.

ќсновн≥ напр¤ми та зм≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.

«м≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ у пор≥вн¤н≥ з базовою ≥ профес≥йною осв≥тою грунтуЇтьс¤ на ≥нших засадах. “акими засадами Ї особист≥сн≥ замовленн¤ д≥тей ≥ њх батьк≥в. ÷≥ замовленн¤ пост≥йно розвиваютьс¤, вар≥юютьс¤, в чому ≥ простежуЇтьс¤ безперервна динам≥чн≥сть ц≥Їњ ланки осв≥ти, њњ нестандартн≥сть та вар≥ативн≥сть.

—еред основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ можна вид≥лити:

—оц≥о-культурний Ц передбачаЇ допомогу дитин≥ у визначенн≥ свого статусу, ¤к особистост≥ через включенн¤ њњ у систему соц≥альних в≥дносин, зростанн¤ њњ престижу ≥ авторитету, виконанн¤ участ≥ у вир≥шенн≥ трудових, соц≥ально-пол≥тичних, моральних проблем сусп≥льства.

’удожньо-естетичний Ц забезпечуЇ художньо-естетичну осв≥чен≥сть та вихован≥сть особистост≥, здатноњ до саморозвитку, ≥ самовдосконаленн¤, формуванн¤ њњ художньо-естетичноњ культури засобами кращих нац≥ональних ≥ св≥тових культуролог≥чних надбань, спри¤Ї виробленню ум≥нь примножувати культурно-мистецьк≥ традиц≥њ свого народу.

ƒосл≥дницько-експерментальний Ц передбачаЇ включенн¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у науково-досл≥дну, пошукову д≥¤льн≥сть, поширенн¤ наукових знань та њх перетворенн¤ в ≥нструмент творчого освоЇнн¤ св≥ту.

Ќауково-техн≥чний Ц спр¤мований на формуванн¤ в д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в техн≥ко-технолог≥чних знань, розширенн¤ њх пол≥тичного св≥тогл¤ду, задоволенн¤ потреб юноњ особистост≥ у вдосконаленн≥ осв≥ти з основ ≥нформатики та компТютеризац≥њ, конструкторськоњ, експериментальноњ та винах≥дницькоњ д≥¤льност≥, зд≥бностей шл¤хом пошуку та розвитку вм≥нь, навичок техн≥чного моделюванн¤, конструюванн¤ тощо.

≈колого Ц природничий Ц забезпечуЇ оволод≥нн¤ знанн¤ми про навколишнЇ середовище (природне ≥ соц≥альне, усв≥домленн¤ себе частиною природи та можлив≥сть пост≥йно сп≥лкуватис¤ з нею; формуванн¤ еколог≥чноњ культури особистост≥, набутт¤ навичок ≥ досв≥ду вир≥шенн¤ економ≥чних проблем та передбаченн¤ можливих насл≥дк≥в власноњ природо перетворюючоњ д≥¤льност≥; залученн¤ до практичноњ природоохоронноњ роботи, еколог≥чноњ д≥¤льност≥ за збереженн¤ навколишнього середовища.

“уристсько Ц краЇзнавчий Ц передбачаЇ залученн¤ до активноњ д≥¤льност≥ у сфер≥ туризму† ≥ краЇзнавства, досл≥дництва та пошук у сфер≥ знань про комплексну генетичну картину житт¤ певних територ≥њ, вивченн¤ окремих географ≥чних обТЇкт≥в ≥ ¤вищ соц≥ального житт¤ у природно-≥сторичному аспект≥ а також формуванн¤ ф≥зично-здоровоњ ≥ духовноњ розвиненоњ особистост≥.

‘≥зкультурно-оздоровчий Ц забезпечуЇ науково обгрунтований обТЇм руховоњ активност≥ молод≥, формуванн¤ в нењ навичок здорового способу житт¤ ¤к нев≥дТЇмного компоненту загальноњ культури особистост≥ та оволод≥нн¤ системою знань про людину, њњ повноц≥нний ф≥зичний ≥ духовний розвиток, формуванн¤ ф≥зичних зд≥бностей, зм≥щенн¤ здоровТ¤, гармон≥њ духу ≥ т≥ло.

¬≥йськово-патр≥отичний Ц забезпечуЇ формуванн¤ громад¤нина, вихованн¤ високих духовних ¤костей ≥ патр≥отичних почутт≥в та глибокоњ громад¤нськоњ в≥дпов≥дальност≥ за долю украњнського народу та держави, п≥дготовку молодого покол≥нн¤ до в≥йськовоњ служби.

ƒозв≥лЇЇво-розважальний Ц передбачаЇ орган≥зац≥ю культурного дозв≥лл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в, сп≥лкуванн¤ з однол≥тками у р≥зних формах ≥гровоњ та дозв≥ллЇво-розважальноњ д≥¤льност≥, пол≥пшенн¤ психолог≥чного здоровТ¤, зн¤тт¤ психолог≥чноњ напруги.

“ак≥ напр¤мки д≥¤льност≥ мають створити умови дл¤ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та самовизначенн¤ особистост≥, в≥д формуванн¤ ст≥йких мотив≥в до самореал≥зац≥њ у профес≥йн≥й д≥¤льност≥ п≥дготовку молод≥ до зм≥ни профес≥й, адаптац≥њ до ринковоњ економ≥ки.

ѕр≥оритетною метою розвитку позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ Ї сприйн¤тт¤ становленню творчоњ особистост≥ дитини, п≥дл≥тка, молодоњ людини.

ѕозашк≥льна осв≥та та вихованн¤ мають спри¤ти:

þ “ворч≥й спр¤мованост≥ особистост≥, усв≥домленн¤ нею значенн¤ передус≥м творчих, гуман≥стичних потреб, мотив≥в, ц≥лей ¤к пров≥дних у њњ розвитку та життЇд≥¤льност≥. (у мотивац≥йн≥й сфер≥ при вир≥шенн≥ вихованих завдань сл≥д в≥дкривати дл¤ дитини сенс творчого житт¤, головною складовою ¤кого Ї п≥знанн¤ оточуючого св≥ту, його перетворенн¤ на краще, життЇва самореал≥зац≥¤);

þ –озвитку творчих рис характеру, а саме: ц≥леспр¤мованост≥, ≥н≥ц≥ативност≥, допитливост≥, критичност≥ розуму, самост≥йност≥, вимогливост≥, наполегливост≥, винах≥дливост≥, ориг≥нальност≥, готовност≥ до впровадженого ризику, а також орган≥зованост≥, працелюбност≥ пор¤дност≥, в≥дпов≥дальност≥ тощо.(¬казан≥ риси характеру мають формуватис¤ ¤к ст≥йк≥ ¤кост≥ особистост≥, що визначають програму њњ повед≥нки, д≥¤льност≥, активного творчого ставленн¤ до себе, людей, прац≥, речей);

þ “ворч≥сть самосв≥домост≥, що ви¤вл¤Їтьс¤ у самоп≥знанн≥ та адекватн≥й самооц≥нц≥, самоорган≥зац≥њ саморегул¤ц≥њ та самовдосканоленн≥, емоц≥йност≥ саморегул¤ц≥њ в екстремальних ситуац≥¤х. (саме ц≥ псих≥чн≥ здатност≥ особистост≥ перетворюють дитину на активного субТЇкта творчоњ д≥¤льност≥ та соц≥альноњ повед≥нки, ¤кий висуваЇ власн≥ ц≥л≥, ≥дењ, плани, програми тощо);

þ –озвитку творчих ¤костей ≥нтелекту Ц лог≥чного, д≥алектичного та ц≥л≥сного спри¤нн¤ д≥йсност≥, спостережливост≥ досл≥дника, творчоњ у¤ви ≥ фантаз≥њ, ≥нтуњц≥њ, уваги ≥ памТ¤т≥, що формуватиме вм≥нн¤ визначити ≥ розвТ¤зати життЇв≥ задач≥, розробити творч≥ проекти тощо;

þ ѕост≥йному зростанню потенц≥алу творчоњ д≥¤льност≥ Ц бажанню систематично здобувати нов≥ знанн¤ у певн≥й галуз≥, вм≥нню творчо њх використовувати, експериментувати, досл≥джувати, брати участь† у вдосконаленн≥ оточуючого середовища;

þ ‘ормуванню псих≥чних ¤костей творчоњ особистост≥, њњ темпераменту, властивостей нервовоњ системи (чутливост≥, емоц≥йност≥, пластичност≥, працездатност≥) та в≥дпов≥дного до них доц≥льного ≥ндив≥дуального стилю д≥¤льност≥ й повед≥нки, в процес≥ чого використовуЇтьс¤ найкращ≥ та коригуютьс¤ слабк≥ (з точки зору вимог творчоњ д≥¤льност≥) ¤кост≥ нервовоњ системи конкретноњ дитини та п≥дл≥тка;

þ ¬ихованню у д≥тей та п≥дл≥тк≥в здатност≥ до творчого сп≥лкуванн¤ з д≥¤чами науки, техн≥ки, культури, мистецтва ≥з б≥льш розвиненими однол≥тками, вм≥нню вести д≥алог, висловлювати свою думку письмово тощо.

ќсновн≥ типи позашк≥льних навчально-виховних заклад≥в та форми роботи з ними.

¬ нових умовах ринкових в≥дносин, соц≥альних та економ≥чних реформ, демократизац≥њ сусп≥льства та гуман≥зац≥њ осв≥ти п≥двищивс¤ попит п≥дл≥тк≥в та њх батьк≥в на додатков≥ осв≥тн≥ послуги, ¤к≥ можуть бути задоволен≥ в результат≥ використанн¤ соц≥ально-педагог≥чних можливостей позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.

“ому, свою пл≥дну д≥¤льн≥сть розпочало багато тип≥в позашк≥льних навчально-виховних заклад≥в. ќтже, опираючись на це структура позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ включаЇ в себе:

- позашк≥льн≥ заклади осв≥ти;

- ≥нш≥ заклади осв≥ти ¤к центри позашк≥льноњ роботи у позаурочний та позанавчальний час, а саме: середн≥ загальноосв≥тн≥ заклади, л≥цењ, г≥мназ≥њ, навчально-виховн≥ комплекси, профес≥йно-техн≥чн≥ училища, техн≥куми, коледж≥ тощо;

- клуби та обТЇднанн¤ за м≥сцем проживанн¤ незалежно в≥д форми власност≥ та п≥дпор¤дкуванн¤;

- культурно-осв≥тн≥, ф≥зкультурно-оздоровч≥, спортивн≥ та ≥нш≥ заклади, установи р≥зних в≥домств;

- р≥зн≥ орган≥зац≥њ, фонди, асоц≥ац≥њ.

ќсновний комплекс завдань позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ виконують позашк≥льн≥ заклади осв≥ти р≥зних тип≥в: ѕалаци, центри, будинки, станц≥њ дит¤чоњ, юнацькоњ творчост≥, учн≥вськ≥ та студентськ≥ клуби, дит¤чо-юнацьк≥ спортивн≥ й музичн≥ школи, школи мистецтв, студ≥њ, б≥бл≥отеки, оздоровч≥ та ≥нш≥ заклади р≥зноњ форми власност≥.

ќр≥Їнтовний перел≥к позашк≥льних заклад≥в осв≥ти досить широкий ≥ гнучкий. ¬≥н забезпечуЇ можлив≥сть дальшого вдосконаленн¤ мереж≥ в≥дпов≥дно до сучасних вимог, актуальних потреб сусп≥льства, дит¤чого та молод≥жного середовища.

¬≥дпов≥дно до концепц≥њ, зм≥сту та напр¤м≥в д≥¤льност≥, матер≥ально-техн≥чноњ бази, кадрового забезпеченн¤, територ≥ального розташуванн¤, та особливостей соц≥уму позашк≥льн≥ заклади осв≥ти фу4нкц≥унують ¤к комплексн≥ або проф≥льн≥. ѕр≥оритети њх розвитку визначаютьс¤ конкретними умовами ≥ можливост¤ми рег≥он≥в.

¬≥дпов≥дно до державного замовленн¤ до в≥днесенн¤ до органу управл≥нн¤ осв≥ти визначаЇтьс¤ статус позашк≥льного закладу:

- державний;

- обласний;

- м≥ський;

- районний.

ѕозашк≥льн≥ заклади осв≥ти орган≥зують навчально-виховний процес у р≥знов≥кових ≥ р≥зностатевих учн≥вських обТЇднанн¤х, використовують при цьому р≥зноман≥тн≥ форми ≥ методи груповоњ, ≥ндив≥дуальноњ ≥ масовоњ роботи; реал≥зують зм≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ впровадженн¤м гнучких програм ≥ навчальних план≥в в≥дпов≥дно до 3-х р≥вн≥в навчанн¤ (початкового, базового ≥ вищого), що в≥др≥зн¤Ї ц≥ типи заклад≥в в≥д ≥нших соц≥о-культурних ≥ виховних структур.

÷ентрами позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ Ї також загально-осв≥тн≥ школи, л≥цењ, г≥мназ≥њ тощо в склад≥ навчально-виховних комплекс≥в ¤к≥ забезпечують у специф≥чних умовах д≥¤льност≥ безперервн≥сть загальноњ середньоњ та позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥.

ќсновн≥ завданн¤ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ реал≥зуютьс¤ через сп≥льну роботу з театрами, ф≥лармон≥¤ми, рад≥о, газетами, журналами, громадськими дит¤чими та молод≥жними орган≥зац≥¤ми, творчими дит¤чими та юнацькими обТЇднанн¤ми за м≥сцем проживанн¤, на п≥дприЇмствах, фондами, асоц≥ац≥¤ми тощо, ¤к≥ разом ≥з закладами осв≥ти впроваджують державну пол≥тику в галузь осв≥ти ≥ спри¤ють формуванню гармон≥йно-розвиненоњ особистост≥.

¬≥дпов≥дно до онституц≥њ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ ѕостановою аб≥нети ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 26 с≥чн¤ 1994 року є45 «атверджено: ѕоложенн¤ про позашк≥льний навчально-виховний заклад.

ƒаний документ включаЇ в себе р¤д розд≥л≥в

≤.† «агальн≥ положенн¤.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад Ц це широко доступний заклад осв≥ти, ¤кий даЇ д≥т¤м та юнацтву додаткову осв≥ту, спр¤мовану на здобутт¤ знань, ум≥нь ≥ навичок за ≥нтересами, а також забезпечуЇ потреби особистост≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ та орган≥зац≥њ зм≥стовного дозв≥лл¤.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад орган≥зовуЇ роботу з д≥тьми та юнацтвом на принцип≥ добров≥льност≥ вибору тип≥в заклад≥в, виб≥р д≥¤льност≥ за ≥нтересами.

ƒо навчанн¤ у позашк≥льному навчально-виховному заклад≥ залучаютьс¤ вихованц≥, учн≥ (студенти) в основному в≥ко в≥д 5 до18 рок≥в.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад створюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства за на¤вност≥ належних умов дл¤ зд≥йсненн¤ навчально-виховного процесу, необх≥дноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази, педагог≥чних кадр≥в.

«асновниками позашк≥льних навчально-виховних заклад≥в можуть бути державн≥, кооперативн≥, громадськ≥ орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства, установи, ф≥зичн≥ особи.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад у своњй д≥¤льност≥ керуЇтьс¤ онституц≥Їю ”крањни, актами законодавства ”крањни, зокрема законом ”крањни Уѕро осв≥туФ. онвенц≥ю ќќЌ про права дитини цим положенн¤м ≥ власним статутом.

—татут позашк≥льного навчально-виховного закладу розробл¤Їтьс¤ на основ≥ чинного законодавства, цього ѕоложенн¤.

” статут≥ зазначаЇтьс¤ повна назва закладу, його адреса, засновник п≥дпор¤дкован≥сть, мета ≥ головн≥ завданн¤ д≥¤льност≥, основн≥ характеристики методичноњ та масовоњ роботи, навчально-виховного процесу: права, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть його учасник≥в, а також визначаЇтьс¤ пор¤док управл≥нн¤ закладом ≥ орган≥зац≥њ його ф≥нансово-господарськоњ та п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, використанн¤ майна, внесенн¤ зм≥н та доповнень до статуту тощо.

—татут позашк≥льного навчально-виховного закладу затверджуЇтьс¤ радою цього навчально-виховного закладу за поданн¤м засновника, реЇструЇтьс¤ м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади або органами м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр¤дуванн¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад визнаЇтьс¤ юридичною особою з дн¤ реЇстрац≥њ його статуту.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад сп≥впрацюЇ з ≥ншими навчально-виховними закладами, с≥мТ¤ми, трудовими колективами, товариствами, фондами, громад¤нами.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад орган≥зовуЇ свою д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до ѕравил внутр≥шнього трудового розпор¤дку, що затверджуЇтьс¤ трудовим колективом наказом засновника або уповноваженого ним органу ≥ профсп≥лкового ком≥тету на основ≥ типових правил.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад в≥дпов≥даЇ за збереженн¤ житт¤ здоровТ¤ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ п≥д час навчально-виховноњ роботи з ними.

≤≤. ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ позашк≥льного навчально-виховного закладу.

√оловн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ позашк≥льного навчально-виховного закладу визначаютьс¤ цим закладом разом ≥з засновниками ≥ погоджуютьс¤ з в≥дпов≥дними органами державного управл≥нн¤ осв≥тою. ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад проводить навчально-виховну, орган≥зац≥йно-методичну та орган≥зац≥йно-масову роботу.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад за р≥шенн¤м засновника може д≥¤ти самост≥йно, у склад≥ навчально-виховного комплексу, проф≥льного обТЇднанн¤, асоц≥ац≥њ тощо.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад працюЇ за р≥чним планом роботи, розробл¤Ї та затверджуЇ програму реал≥зац≥њ головних напр¤м≥в д≥¤льност≥ з урахуванн¤м ≥нтерес≥в д≥тей та юнацтва.

¬ище згаданий заклад орган≥зовуЇ роботу з учн¤ми прот¤гом календарного року. Ќавчальний р≥к у позашк≥льному навчально-виховному заклад≥ розпочинаЇтьс¤, ¤к правило, 10 вересн¤ поточного року ≥ зак≥нчуЇтьс¤ 26 травн¤ наступного року.

Ќаб≥р учн≥в в заклад проводитьс¤ ¤к на безконкурсн≥й основ≥, так ≥ за конкурсом.

Ќавчально-виховний процес у позашк≥льному навчально-виховному заклад≥ зд≥йснюЇтьс¤ диференц≥йовано, в≥дпов≥дно до ≥ндив≥дуальних можливостей д≥тей та з урахуванн¤м њх в≥кових особливостей.

„исельний склад творчих обТЇднань за ≥нтересами встановлюЇтьс¤ директором позашк≥льного навчально-виховного закладу зг≥дно з нормативами њх наповнюваност≥, навчальними планами ≥ програмами, ¤к≥ можуть бути ¤к авторськими так ≥ рекомендованими ћ≥носв≥ти або ≥ншими органами державноњ виконавчоњ влади.

ѕедагог≥чний колектив позашк≥льного навчально-виховного закладу працюЇ в≥дпов≥дно до розкладу зан¤ть, затвердженого директором.

“ривал≥сть зан¤ть (навчанн¤) встановлюЇтьс¤ з урахуванн¤м психоф≥з≥олог≥чного розвитку д≥тей, допустимого навантаженн¤ учн≥в р≥зних в≥кових категор≥й: дл¤ вихованц≥в (учн≥в) в≥ком в≥д 5 до 6 рок≥в Ц 30 хвилин, в≥д 6 до 7 рок≥в Ц 35 хвилин, ус≥х ≥нших Ц 45 хвилин.

« метою розвитку ≥ п≥дтримки ст≥йких ≥нтерес≥в учн≥в, њх обдаровань ≥ самовизначенн¤ щодо майбутньоњ профес≥њ позашк≥льний навчально-виховний заклад може проводити роботу сп≥льно з науково-досл≥дницькими, творчими орган≥зац≥¤ми, вищими навчальними закладами, створювати лаборатор≥њ дл¤ творчоњ експериментальноњ, науково-досл≥дницькоњ роботи.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад, ¤кий маЇ висококвал≥ф≥кован≥ кадри, в≥дпов≥дн≥ матер≥альн≥ умови, може орган≥зовувати на своњй баз≥ виробничу практику учн≥в.

«а згодою з в≥дпов≥дними п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми та за на¤вност≥ умов дл¤ одержанн¤ певних профес≥й п≥д час навчанн¤ у позашк≥льному навчально-виховному заклад≥ учнев≥, ¤кий склав квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити, в установленому пор¤дку видаЇтьс¤ св≥доцтво (посв≥дченн¤) про присвоЇнн¤ квал≥ф≥кац≥њ, розр¤ду, класу, категор≥њ за профес≥Їю.

ѕрава та обовТ¤зки учасник≥в навчально-виховного процесу позашк≥льного навчально-виховного закладу визначен≥ «аконом ”крањни Уѕро осв≥туФ. —татутом позашк≥льного навчально-виховного закладу можуть передбачатис¤ додатков≥ права та обовТ¤зки учасник≥в навчально-виховного процесу, що не суперечать чинному законодавству.

ƒл¤ зарахуванн¤ учн≥в до спортивних, спортивно-техн≥чних, туристичних, хореограф≥чних обТЇднань необх≥дна дов≥дка медичного закладу про в≥дсутн≥сть у них противопоказань дл¤ зан¤ть у зазначених творчих обТЇднанн¤х.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад орган≥зовуЇ та зд≥йснюЇ р≥зноман≥тн≥ масов≥ заходи, проводить методичну роботу.

¬≥дпов≥дно до р≥шенн¤ засновника на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних угод та з урахуванн¤м попиту позашк≥льним навчально-виховним закладам надаЇтьс¤ орган≥зац≥йно-методична допомога педагог≥чним колективам шк≥л, молод≥жним, дит¤чим та громадським орган≥зац≥¤м тощо.

≤≤≤. ”правл≥нн¤ позашк≥льними навчально-виховними закладами.

”правл≥нн¤ позашк≥льними навчально-виховними закладами зд≥йснюЇтьс¤ його засновником ≥ м≥сцевим органом державноњ виконавчоњ влади в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

¬ищим органом громадського самовр¤дуванн¤ позашк≥льного навчально-виховного закладу Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) колективу, що скликаЇтьс¤ не менше ¤к один раз на р≥к.

–≥шенн¤ загальних збор≥в (конференц≥њ) колективу може створюватис¤ рада позашк≥льного навчально-виховного закладу, що д≥Ї у пер≥од м≥ж загальними зборами (конференц≥¤ми).

–ада позашк≥льного навчально-виховного закладу:

- орган≥зовуЇ виконанн¤ р≥шень загальних збор≥в;

- вносить пропозиц≥њ про перспективи розвитку позашк≥льного навчально-виховного закладу, розгл¤даЇ ≥ погоджуЇ з засновником режим роботи закладу, заходи щодо зм≥цненн¤ його матер≥ально-техн≥чноњ бази та пол≥пшенн¤ умов д≥¤льност≥;

- п≥дтримуЇ творч≥ ≥н≥ц≥ативи новац≥њ позашк≥льноњ осв≥ти;

- визначаЇ форми сп≥вроб≥тництва позашк≥льного навчально-виховного закладу з науково-досл≥дними, виробничими, кооперативними орган≥зац≥¤ми, творчими сп≥лками, ≥ншими державними ≥ громадськими ≥нститутами

- вносить пропозиц≥њ директоров≥ про стимулюванн¤ педагог≥чних та ≥нших прац≥вник≥в закладу; у межах фонду оплати прац≥ (фонду матер≥ального заохоченн¤) визначаЇ пор¤док ≥ розм≥ри доплати до посадових оклад≥в;

- сп≥льно з батьками забезпечуЇ соц≥альний захист учн≥в.

ЅезпосереднЇ кер≥вництво позашк≥льним навчально-виховним закладом зд≥йснюЇ директор, ¤кий призначаЇтьс¤ ≥ зв≥льн¤Їтьс¤ засновником або уповноваженим ним органом у пор¤дку, визначеним чинним законодавством.

ƒиректор позашк≥льного навчально-виховного закладу:

- керуЇ д≥¤льн≥стю закладу, представл¤Ї його в ус≥х органах, установах ≥ громадських орган≥зац≥¤х ≥ в≥дпов≥даЇ перед засновником за результати д≥¤льност≥ закладу;

- розпор¤джаЇтьс¤ майном, складаЇ та затверджуЇ штатний розклад у межах фонду зароб≥тноњ плати, укладаЇ угоди з юридичними та ф≥зичними особами, в≥дкриваЇ рахунки в установах банк≥в;

- встановлюЇ надбавки, доплати, прем≥њ прац≥вникам закладу за рахунок ≥ в межах фонду зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дно до пор¤дку, визначеного радою закладу;

- видаЇ у межах своЇњ компенсац≥њ накази та розпор¤дженн¤, обовТ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ вс≥ма прац≥вниками ≥ вихованц¤ми закладу;

- приймаЇ на роботу та зв≥льн¤Ї з роботи прац≥вник≥в закладу;

- затверджуЇ функц≥ональн≥ обовТ¤зки прац≥вник≥в закладу.

« метою розвитку та вдосконаленн¤ навчально-виховного процесу, п≥двищенн¤ майстерност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в у позашк≥льному заклад≥ на правах дорадчого органу створюЇтьс¤ педагог≥чна рада.

—клад, функц≥њ та пор¤док роботи педагог≥чноњ ради визначаЇтьс¤ статутом закладу √оловою ради Ї директор позашк≥льного навчально-виховного закладу;

ѕедагог≥чна рада:

- розгл¤даЇ питанн¤ орган≥зац≥њ та зд≥йсненн¤ навчально-виховного процесу, масовоњ та методичноњ роботи;

- обговорюЇ ≥ рекомендуЇ до затвердженн¤ р≥чний план роботи закладу;

- спри¤Ї розвитков≥ творчост≥ ≥н≥ц≥ативи педагог≥в, впровадженню дос¤гнень науки ≥ передового педагог≥чного досв≥ду в учбовий процес;

- приймаЇ р≥шенн¤ з ≥нших питань профес≥йноњ д≥¤льност≥ педагог≥чних прац≥вник≥в.

„лени педагог≥чноњ ради мають право вносити на њњ розгл¤д будь-¤к≥ питанн¤, повТ¤зан≥ з навчально-виховним процесом. ≥льк≥сть зас≥дань педагог≥чноњ ради визначаЇтьс¤ њхньою доц≥льн≥стю ≥, ¤к правило, становить не менше чотирьох на р≥к.

≤V. онтроль за д≥¤льн≥стю позашк≥льного навчального закладу.

ѕозашк≥льний навчально-виховний заклад безпосередньо п≥дпор¤дкований ≥ п≥дзв≥тний засновнику або уповноваженому ним органу.

ќсновою та формою контролю з боку засновника за д≥¤льн≥сть державного позашк≥льного закладу Ї атестац≥¤, що проводитьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства.

онтроль за д≥¤льн≥сть позашк≥льного навчально-виховного закладу щодо забезпеченн¤ належного р≥вн¤ позашк≥льноњ додатковоњ осв≥ти, навчанн¤ ≥ вихованн¤ д≥тей за ≥нтересами зд≥йснюЇтьс¤ м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади.

«м≥ст, форми пер≥одичн≥сть контролю, не повТ¤заного з навчально-виховним процесом, встановлюЇтьс¤ засновником позашк≥льного навчального закладу.

«м≥ст д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в.

–озр≥зн¤ють два види позашк≥льних заклад≥в: загальн≥ (комплексн≥) ≥ спец≥альн≥ (проф≥льн≥).

«агальн≥ позашк≥льн≥ заклади ведуть роботу з д≥тьми в р≥зних област¤х науки, культури, спорту. ƒо них в≥днос¤тьс¤ Ѕудинки школ¤р≥в, дит¤ч≥ секц≥њ клуб≥в ≥ Ѕудинк≥в культури, дит¤ч≥ парки, оздоровч≥ табори ≥ т. д.

—пец≥альн≥ позашк≥льн≥ заклади орган≥зовують виховну д≥¤льн≥сть в ¤к≥сь одн≥й област≥, наприклад по техн≥ц≥, спорту чи мистецтву. ÷е дит¤ч≥ спортивн≥ школи юних техн≥к≥в ≥ юних натурал≥ст≥в, дит¤ч≥ б≥бл≥отеки ≥ театри, клуби юних автомоб≥л≥ст≥в, екскурс≥йно-туристичн≥ станц≥њ.

ћожна вид≥лити дек≥лька основних направлень в д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в: виховуючо-навчальна робота з д≥тьми, позашк≥льними прац≥вниками. ¬читель може скористатис¤ ≥ заочною консультац≥Їю цих заклад≥в, одержати л≥тературу ≥ методичн≥ матер≥али.

Ќаведемо коротк≥ описи роботи найб≥льш поширених позашк≥льних заклад≥в.

Ѕудинок школ¤ра Ц це широкодоступний заклад осв≥ти, ¤кий даЇ д≥т¤м та юнацтву додаткову осв≥ту, спр¤мовану на здобутт¤ знань, ум≥нь ≥ навичок за ≥нтересами. ј також забезпечуЇ потреби особистост≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ та реал≥зац≥њ зм≥стовного дозв≥лл¤.

Ѕудинок школ¤ра комплексний позашк≥льний заклад включаЇ творч≥ обТЇднанн¤ за ≥нтересами: гуртки, ансамбл≥, музично-драматичн≥ студ≥њ, та ≥нш≥. ƒаний заклад орган≥зовуЇ роботу з д≥тьми та юнацтвом на принцип≥ добров≥льност≥ вибору, вид≥в д≥¤льност≥ за ≥нтересами. ƒо навчанн¤ в Ѕудинку школ¤ра залучаютьс¤ вихованц≥: учн≥, студенти в основному в≥ком в≥д 6 до 18 рок≥в.

Ѕудинок школ¤ра в≥дпов≥даЇ за збереженн¤ житт¤ ≥ здоровТ¤ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ п≥д час навчально-виховноњ роботи з ними. ” заклад≥ проводитьс¤ навчально-виховна, орган≥зац≥йно-методична та орган≥зац≥йно-масова робота.

Ѕудинок школ¤ра працюЇ за р≥чним планом роботи, розробл¤Ї та затверджуЇ програму реал≥зац≥њ головних напр¤м≥в д≥¤льност≥ з урахуванн¤м особливостей соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥она, ≥нтерес≥в д≥тей та юнацтва, потреб с≥мТњ, ≥нших осв≥тн≥х заклад≥в. “ут орган≥зовуЇтьс¤ робота з учн¤ми прот¤гом календарного року. Ќавчальний р≥к у Ѕудинку школ¤ра розпочинаЇтьс¤, ¤к правило, 1 вересн¤ поточного року ≥ зак≥нчуЇтьс¤ 26 травн¤ наступного року.

Ќавчально-виховний процес у заклад≥ зд≥йснюЇтьс¤ диференц≥йованого, в≥дпов≥дно до ≥ндив≥дуальних можливостей д≥тей та з урахуванн¤м њх в≥кових особливостей.

≥льк≥сний склад гуртка, к≥льк≥сть годин в тиждень на один гурток, к≥льк≥сть додаткових годин в тиждень дл¤ ≥ндив≥дуальноњ роботи ≥ тривал≥сть зан¤ть визначаЇтьс¤ педагог≥чними прац≥вниками, характером д≥¤льност≥ та в≥ком школ¤р≥в. ѕедагог≥чний колектив Ѕудинку школ¤ра працюЇ в≥дпов≥дно до розкладу зан¤ть, затвердженого директором.

Ѕудинок школ¤ра орган≥зовуЇ та зд≥йснюЇ р≥зноман≥тн≥ масов≥ заходи, проводить методичну роботу. ¬≥дпов≥дно до р≥шенн¤ засновника на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних угод та з урахуванн¤м попиту позашк≥льного закладу надаЇтьс¤ орган≥зац≥йно-методична допомога педагог≥чним колективам шк≥л, ≥ншим навчально-виховним закладам рег≥ону, молод≥жним, дит¤чим та громадським орган≥зац≥¤м.

” в≥дпов≥дальност≥ з основними положенн¤ми господарського механ≥зму в народн≥й осв≥т≥ ≥ зразковим положенн¤м про позашк≥льну установу, а також в межах утвердженн¤ в установленому пор¤дку, фонду зароб≥тноњ плати Ѕудинку школ¤ра маЇ 2 в≥дд≥ли: художньоњ творчост≥ та техн≥чноњ, ¤кий обТЇднуЇ сл≥дуюч≥ напр¤мки: декоративно-прикладного мистецтва, художньоњ самод≥¤льност≥, техн≥чноњ та художньоњ творчост≥.

Ѕудинок школ¤ра орган≥зовуЇ ≥ проводить р≥зноман≥тн≥ масов≥ заклади:

- змаганн¤, виставки, конкурси, зустр≥ч≥;

- зд≥йснюЇ пошук сучасних форм роботи, взаЇмод≥Ї з ≥ншими позашк≥льними закладами ≥ орган≥зац≥¤ми;

- надаЇ ≥нструктивно-методичну, орган≥зац≥йну ≥ практичну допомогу в проведенн≥ позашк≥льноњ роботи з учн¤ми в школах;

- орган≥зовуЇ роботу методобТЇднанн¤ педагог≥в орган≥затор≥в, кер≥вник≥в гуртк≥в, секц≥й, шк≥л району;

- розробл¤Ї ≥ впроваджуЇ нов≥ перспективн≥ форми ≥ методи роботи, експериментальн≥ програми.

ћетодична робота спр¤мована на вдосконаленн¤ зм≥сту, форм ≥ метод≥в виховноњ д≥¤льност≥ Ѕудинку школ¤ра, позашк≥льного вихованн¤ учн≥в.

”правл≥нн¤ Ѕудинку школ¤ра зд≥йснюЇтьс¤ його засновниками ≥ м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади в межах повноважень передбачених чинним законодавством.

онтроль за д≥¤льн≥стю Ѕудинку школ¤ра щодо забезпеченн¤ належного р≥вн¤ позакласноњ додатковоњ осв≥ти, навчанн¤ ≥ вихованн¤ д≥тей за ≥нтересами зд≥йснюЇтьс¤ м≥сцевими органами державноњ виконавчоњ влади.

ќсновна задача дит¤чоњ спортивноњ школи (ƒ—Ў) Ц наданн¤ допомоги загальноосв≥тн≥й школ≥ в п≥дготовц≥ юних спортсмен≥в ≥ загального ф≥зкультурного активу дл¤ веденн¤ масовоњ д≥¤льност≥ ≥з ф≥зичного вихованн¤ ≥ спорту. ѕрийом в дит¤чу спортивну школу проводитьс¤ на основ≥ п≥дбору найб≥льш п≥дготовлених д≥тей (завд¤ки результатам змагань ≥ спец≥альних ≥спит≥в), робота ведетьс¤ з одного або з дек≥лькох вид≥в спорту.

—танц≥њ юних техн≥к≥в ¤вл¤ютьс¤ орган≥зац≥йними ≥нструктивно-методичними центрами роботи з д≥тьми загальноосв≥тн≥х шк≥л. ¬они допомагають розвивати творч≥сть школ¤р≥в, розробл¤ють прим≥рн≥ програми ≥ методику зан¤ть в техн≥чних гуртках, тематику њх моделюванн¤, методику конструюванн¤ прибор≥в, моделей, техн≥чних установ. “ут† виникають р≥зн≥ творч≥ обТЇднанн¤ за ≥нтересами: гуртки, конструкторське бюро ≥ т. д. ¬≥ддален≥ станц≥њ мають рад≥озвТ¤зок, рад≥останц≥њ, к≥ностуд≥њ, пост≥йн≥ техн≥чн≥ виставки.

–азом з ≥нститутом вчител≥в станц≥њ юних техн≥к≥в орган≥зовують також п≥дготовку ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вник≥в тен≥сних гуртк≥в, провод¤ть конкурси, змаганн¤ модел≥ст≥в Ц школ¤р≥в, науково-техн≥чн≥ ол≥мп≥ади, злети ≥ виставки роб≥т юних техн≥к≥в ≥ ≥нш≥ м≥роприЇмств, направлен≥ на пропаганду новоњ техн≥ки ≥ розвитку техн≥чноњ творчост≥, вивчають кращ≥ можливост≥ такоњ д≥¤льност≥ в школах, позашк≥льних закладах, дають консультац≥њ з питань техн≥чноњ творчост≥ ≥ методики гуртковоњ роботи. —вою д≥¤льн≥сть станц≥њ юних техн≥к≥в ведуть в т≥сному контакт≥ з ком≥тетом ƒќ—јј‘.

—танц≥њ юних натурал≥ст≥в надають всесторонню допомогу школам у вихованн≥ п≥дростаючого покол≥нн¤† глибокого ≥нтересу до природи ≥ с≥льського господарства у формуванн≥ у д≥тей вм≥нь ≥ навичок зд≥бноњ д≥¤льност≥ ≥ в њхн≥й п≥дготовц≥ до загально-корисноњ прац≥. ¬они ведуть роботу по вивченню ≥ охорон≥ природи р≥дного краю, виправл¤ють д≥¤льн≥сть учн≥вських бригад, провод¤ть злети юних натурал≥ст≥в ≥ ƒосл≥дник≥в с≥льського господарства, а також традиц≥йн≥ масов≥ м≥роприЇмтсва: ƒень л≥су, ƒень птах≥в, —в¤то урожаю та ≥нш≥.

—танц≥њ юннат≥в† мають р≥зн≥ лаборатор≥њ (овоч≥вництва ≥ сад≥вництва, сад≥вництва, охорона природи, агрох≥м≥њ, механ≥зац≥њ с≥льського господарства, зоолог≥њ та ≥нш≥), методичн≥ каб≥нети, навчально-досл≥дницька д≥¤льн≥сть, пас≥ки, техн≥ку.

≈кскурс≥йно-туристичн≥ станц≥њ Ц в центр≥ екскурс≥йно-туристичноњ ≥ краЇзнавчоњ роботи з школ¤рами. ѕри њх д≥¤льност≥ в школах вод¤тьс¤ гуртки, секц≥њ, клуби ≥ товариства юних турист≥в, краЇзнавц≥, мандр≥вник≥в альп≥н≥ст≥в. ¬они мають прокатн≥ бази ≥ пункти туристичного спор¤дженн¤. ѕ≥д час кан≥кул ц≥ позашк≥льн≥ заклади орган≥зовують екскурс≥йн≥ бази ≥ оздоровч≥ табори, ≥нструктивно-методичн≥ виставки, масов≥ походи, злети, конференц≥њ юних турист≥в ≥ краЇзнавц≥в, беруть участь у проведенн≥ експедиц≥й ≥ поход≥в школ¤р≥в.

ƒит¤ч≥ театри виховують у д≥тей висок≥ моральн≥ ¤кост≥, формують етичний смак, розширюють њх св≥тогл¤д засобами мистецтва при кожному дит¤чому театр≥ ≥снуЇ педагог≥чний колектив, ¤кий проводить р≥знозм≥стовну роботу з юними гл¤дачами вчител¤ми ≥ батьками. …ого члени чергують на гастрол¤х, в≥дпов≥дають на питанн¤ гл¤дач≥в, орган≥зовують њх зустр≥ч≥ з артистами. “ут працюЇ також актив школ¤р≥в-любител≥в мистецтва, ¤ке ¤вл¤Їтьс¤ звТ¤зковим м≥ж театром ≥ школою. јктив≥сти пропагують театральне мистецтво†††† серед тих, хто вчитьс¤ ≥ випускають ст≥нгазети, посв¤чен≥ гастрол¤м ≥ акторам, орган≥зовують У уроки театруФ.

ƒит¤ч≥ театри вињжджають в школи на конференц≥њ, диспути, творч≥ вечори, допомагають школ¤рам в орган≥зац≥њ художньоњ самод≥¤льност≥, провод¤ть ƒень† в≥дкритих дверей дл¤ театр≥в колектив≥в шк≥льноњ художньоњ самод≥¤льност≥.

–обота дит¤чоњ б≥бл≥отеки направлена на наданн¤ допомоги школ¤рам в присвоЇн≥† завданн¤ з основних наук, на вихованн¤ культури читанн¤, любов≥ до книги.

¬ основ≥ д≥¤льност≥ дит¤чоњ б≥бл≥отеки лежить ≥ндив≥дуальне кер≥вництво читанн¤ д≥тей. Ѕес≥ди з ними провод¤тьс¤ при вибор≥ в обм≥н≥ книг, в книжкових виписка, у каталогах. “ут проводитьс¤ ≥ масова робота: л≥тературн≥ ранки,† читальн≥ конференц≥њ, л≥тературн≥ вечори, конкурси мандр≥вними людьми.

ƒит¤ча б≥бл≥отека Ц методичний центр† вс≥х б≥бл≥отек, ¤к≥ ведуть роботу з д≥тьми. “ут зд≥йснюЇтьс¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ б≥бл≥отечних роб≥тник≥в, б≥бл≥отекар≥в, вчител≥в, батьк≥в.

¬иховн≥ можливост≥ дит¤чих оздоровчих табор≥в.

ƒит¤чий оздоровчий таб≥р Ї позашк≥льним закладом школ¤р≥в в≥ком в≥д 6 до 14 рок≥в, ¤кий створюЇтьс¤ на час л≥тн≥х ≥ зимових кан≥кул профсп≥лковим сп≥льно з п≥дприЇмствами, закладами ≥ орган≥зац≥¤ми.

–озм≥щуютьс¤ табори, ¤к правило, за зм≥стом маючи у своЇму розпор¤дженн≥ стац≥онарну базу або ж прим≥щенн¤ панс≥онат≥в, санатор≥њв, туристичних заклад≥в, а також в наметових м≥стечках.

“ерм≥н перебуванн¤ д≥тей† в таборах†† визначаютьс¤ профсп≥лковими ком≥тетами ≥з врахуванн¤м рекомендац≥й орган≥в охорони здоровТ¤, природньо-кл≥матичних умов ≥ складають в пер≥од л≥тн≥х кан≥кул 21-26 дн≥в, в пер≥од ос≥нн≥х 7-8 дн≥в, зимових 8-10дн≥в, весн¤них 10-12 дн≥в.

¬ табор≥ з урахуванн¤м в≥кових особливостей та ≥нтерес≥в д≥тей ≥ учн≥вськоњ молод≥, створюють ¤ загони, групи та ≥нш≥ обТЇднанн¤, чисельн≥сть† ¤ких, не повинна перевищувати 25 чолов≥к дл¤ д≥тей в≥ком 6-9 рок≥в ≥ 30 чолов≥к в кожн≥й. ¬они обТЇднуютьс¤ в групи чисельн≥сть до 35 чолов≥к в кожн≥й.

¬ ”крањн≥ р≥зноман≥тними формами† оздоровленн¤ ≥ в≥дпочинку охоплено понад 7 млн. вихованц≥в дит¤чих дошк≥льних заклад≥в, учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л та профес≥йно-техн≥чних училищ.

¬ робот≥ дит¤чих оздоровчих табор≥в† розумно пропонуЇтьс¤ в≥дпочинок, прац¤ ≥ спорт, з п≥знавальною, систематичною, техн≥чною творч≥стю школ¤ра, спорт, з п≥знавальною естетичною техн≥чною творч≥стю школ¤ра, педагог≥чною, продумана орган≥зац≥¤ тимчасового дит¤чого колективу з ≥ндив≥дуальним охопленн¤м кожноњ дитини р≥зними видами д≥¤льност≥.

ƒит¤ч≥ оздоровч≥ заклади зд≥йснюють принцип наступност≥ ≥ безперервност≥ вихованн¤, виконують по в≥дношенню до школи компенсуючу функц≥ю, дають можлив≥сть д≥т¤м не лише в≥дпочити, зн¤ти ф≥зичне ≥ псих≥чне навантаженн¤ навчального року, але й створюють нов≥ умови дл¤ збагаченн¤ њх соц≥ального досв≥ду отриманн¤ перев≥рки ≥ застосуванн¤ нових знань ≥ вм≥нь в р≥зноман≥тн≥й практичн≥й д≥¤льност≥, ¤ка наповнена грою, романтикою ≥ базуЇтьс¤ на розвитку дит¤чоњ† ≥н≥ц≥ативи самод≥¤льност≥.

ѕростий п≥драхунок св≥дчить про те, що п≥д час л≥тн≥х кан≥кул† д≥ти можуть використовувати дл¤ улюбленоњ справи, ≥гор, спорту, в≥дпочинку 975 годин. ≥, ¤к вказують досл≥дженн¤ по ≥нтенсивност≥† сп≥лкуванн¤ виховател¤ з д≥тьми одна† таб≥рна зм≥на (21-26 дн≥в) дор≥внюЇ року.

ƒо особливостей дит¤чого оздоровчого закладу досл≥дники в≥днос¤ть також широкий виб≥р р≥зних вид≥в д≥¤льност≥, багатство† колективних творчих справ, до ¤ких залучаютьс¤ школ¤р, њх зм≥нн≥сть та ¤скраву емоц≥йну забарвлен≥сть,† романтику, гру, ≥нтерес.

¬ процес≥ р≥зноман≥тноњ виховноњ д≥¤льност≥ табору проходить розвиток особистост≥ дитини в колектив≥ орган≥чних д≥тей, д≥тей ≥† оточуючого середовища.

ќздоровчий ≥ виховний процес у табор≥ зд≥йснюютьс¤ у спри¤тливих умовах природного ≥ соц≥ального оточенн¤. ¬се, що розкинулос¤ навколо дит¤чого оздоровчого табору, може ви¤витис¤ нейтральною зоною, а може стати важливим виховним фактором. “аб≥р ≥ його околиц≥ Ц нове,† незнайоме дл¤ дитини оточенн¤. ¬оно, зв≥сно, приваблюЇ дитину ≥ треба њй допомогти проникнути в нього.

¬иховним фактором, ¤кий впливаЇ на роботу з д≥тьми, Ї соц≥альне оточенн¤ табору, але допомагаЇ розширити дит¤чий св≥тогл¤д, зак≥нчити знанн¤, отриман≥ в школ≥. –озм≥щен≥ поруч з табором п≥дприЇмств, культурно-осв≥тн≥ установи дають можлив≥сть познайомити д≥тей з сучасними виробництвами, ≥сторичними памТ¤ткам, можуть стати УшколоюФ п≥д в≥дкритим небом.

—воњ особливост≥ маЇ ≥ тимчасовий дит¤чий колектив, ¤кий пор¤д ≥з загальними ознаками маЇ свою специф≥ку ≥ короткочасн≥сть ≥снуванн¤ (в≥д 10 дн≥в до2-х м≥с¤ц≥в, в таборах санаторного типу); зд≥бн≥сть (тимчасове обТЇднанн¤ член≥в р≥зних пост≥йних колектив≥в); ц≥лодобовий контроль вихованц≥,† р≥знов≥ковий склад загон≥в.

” новому товариському оточенн≥ дитин≥ хочетьс¤ показати вс≥ своњ зд≥бност≥, сили ≥ вм≥нн¤, про¤вити кращ≥ ¤кост≥ характеру. ѕ≥д час т≥сного активного сп≥лкуванн¤ ≥нтенсивн≥ше ≥ повн≥ше розкриваЇтьс¤ особист≥сть школ¤ра. ≤нколи в таких умовах скор≥ше можна пом≥тити те. ўо в школ≥ залишаЇтьс¤ прихованим.

ƒ≥ти прињжджають в таб≥р з р≥зним настроЇм. „астина з них† позитивно в≥дноситьс¤ до нього, знаЇ його традиц≥њ, маЇ друз≥в. ¬они, ¤к правило прагнуть тримати участь у вс≥х справах, ≥з задоволенн¤м† виконують дорученн¤ виховател≥в, про¤вл¤ють ≥н≥ц≥ативу. ѕор¤д з тим хочетьс¤ звернути† увагу на групи д≥тей, ¤к≥ займають† Уоч≥кувальну позиц≥юФ. ÷е т≥ що прињхали в таб≥р вперше, з р≥зних причин не мали колектив≥. “ому, тому вв≥йшовши в житт¤ тимчасового колективу, вони готов≥ до будь-¤коњ† д≥¤льност≥ що б про¤вити себе, заслужити схваленн¤ ровесник≥в, але першими активност≥† не про¤вл¤ють.

„ас школ¤р≥в потрапивши в новий колектив, веде себе зухвало з викликом ухил¤Їтьс¤ в≥д колективних справ, (не виконуЇ розпор¤джень, щоденно обурюЇтьс¤ режимом дн¤ ≥ т.д.).

ќдна з характерних рис тимчасового дит¤чого колективу пол¤гаЇ в тому, що кожний день вимагаЇ в≥д кожноњ дитини††† зокрема власноњ самов≥ддач≥. ¬ табор≥ Ї можлив≥сть знайти улюблену справу на зан¤тт¤х гуртк≥в, секц≥й, творчих клуб≥в, майстерень. ¬ажливим Ї те, щоб† кожна дитина в≥дчувала себе необх≥дною дл¤ колективу. ¬ табор≥ велика к≥льк≥сть справ, ¤к≥ працюють не пор¤д один з одним ≥ (¤к в клас≥), а сп≥льно “акий п≥дх≥д до роботи дозвол¤Ї вс≥м без вин¤тку знайти соб≥ улюблену справу прот¤гом дн¤. якщо хтось залишаЇтьс¤ пасивним в одних справах, то може добитис¤ в ≥нших.

” т≥сному активному сп≥лкуванн≥ повн≥ше розкриваЇтьс¤ зд≥бност≥ дитини. “ут скор≥ше пом≥тно, що в школ≥ приховуЇтьс¤ в≥д вчител≥в† ≥ однокласник≥в. ѕрот¤гом таб≥рноњ зм≥ни кожен учень приймаЇ участь у 50-70 виховних заходах.

“акий обТЇм виховноњ роботи з колективом класу в† умовах школи зд≥йснюЇтьс¤ пот¤гом майже ц≥лого навчального року.

ѕроте все позитивне, що закладене в оздоровчих ≥ виховних функц≥¤х табору не завжди реал≥зуЇтьс¤. ћасова практика даЇ багато приклад≥в низького р≥вн¤ ефективност≥ виховноњ роботи табору, в≥дсутност≥ необх≥дноњ роботи табору, в≥дсутност≥ необх≥дноњ координац≥њ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥† табору механ≥чно перенос¤тьс¤ багато шк≥льних форм роботи, недостатньо† враховуЇтьс¤ в≥ков≥ особливост≥ д≥тей. “ому невипадково останн≥м часом ми зустр≥чаЇмос¤ з фактами формал≥зму, безтурботного проведенн¤ часу, в≥дсутн≥стю романтики, дит¤чим розрахуванн¤м, низьким р≥внем п≥дготовки педагог≥чних кадр≥в. √оловна небезпека криЇтьс¤ в тому, що багато табор≥в все част≥ше перетворюЇтьс¤ в Удит¤ч≥ панс≥онатиФ, Убудинки в≥дпочинкуФ.

ћета вихованн¤ в л≥тньому оздоровчому табор≥ (залежно в≥д в≥кових особливостей зм≥ни) пол¤гаЇ у проведен≥ кожного дн¤ зм≥стовноњ, ц≥кавоњ ≥ активноњ роботи з орган≥зац≥њ самод≥¤льност≥ вихованц≥в. —л≥д працювати так, щоб у загон≥ не нудьгували. ѕрот¤гом зм≥ни (21-26 дн≥в) заг≥н маЇ виконати не одну ц≥каву ≥ важливу справу. «окрема навчитис¤ корисного ремесла, провести спартак≥аду, орган≥зувати корисн≥ справи ≥ т. д.

«вичайно, що реал≥зац≥¤ завдань ≥ зм≥сту роботи табор≥в. ѓх оздоровчоњ ≥ виховноњ функц≥њ залежить в≥д педагог≥чного колективу табору, його виховного потенц≥алу, методично-обгрунтованоњ лог≥ки таб≥рноњ зм≥ни та педагог≥чноњ майстерност≥ виховател≥в. ƒит¤ч≥ оздоровч≥ заклади будуть мати досить високий виховний ефект в тому випадку, коли педагог волод≥Ї високим моральними ¤кост¤ми, достатн≥м р≥внем знань. ористуЇтьс¤ авторитет. ƒ≥ти любл¤ть† насамперед педагог≥в, в ¤ких вони бачать людей справи, високо-квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в. ј серед них в б≥льшост≥ випадк≥в, д≥ти в≥ддають перевагу найб≥льш чуйним ≥ добрим.

√оловною ф≥гурою в дит¤чих оздоровчих таборах Ї виховател≥. ѓх число встановлюЇтьс¤ таким чином: дв≥ посади виховател¤ на кожну групу д≥тей. р≥м того на два-три загони Ї посада п≥дм≥нного виховател¤.

ер≥вником великого колективу д≥тей ≥ дорослих Ї начальник табору. ¬ його функц≥ональн≥ обовТ¤зки входить не лише загальне кер≥вництво життЇд≥¤льн≥стю табору, а й створенн¤ необх≥дних умов дл¤ проведенн¤ педагог≥чним колективом оздоровчоњ та виховноњ роботи, а також д≥¤льност≥ дит¤чих орган≥зац≥й.

¬ документах, ¤к≥ регламентують штатний розклад табору визначено ≥ посаду вожатих та виховател≥в. ¬ожатий орган≥зовуЇ† д≥¤льн≥сть загону чи ≥ншого дит¤чого обТЇднанн¤. ѕедагог Ч вихователь домагаЇтьс¤ виконанн¤ д≥тьми розпор¤дку дн¤, орган≥зовуЇ њх побут сп≥льно з вожатими, при допомоз≥ застосуванн¤ р≥зних форм колективноњ ≥ ≥ндив≥дуальноњ роботи забезпечуЇ умови дл¤ розвитку ≥нтерес≥в д≥тей, проводить оздоровч≥ заходи.

¬ орган≥зац≥њ житт¤ дит¤чого колективу ≥ вожатому ≥ вихователю необх≥дно спиратись на ≥н≥ц≥ативу , самод≥¤льн≥сть д≥тей, розвивати у них прагненн¤ до самост≥йних д≥й, спр¤мованих на громадсько-корисн≥ справи. ƒл¤ цього необх≥дно навчити д≥тей самост≥йно мислити, знаходити ≥ планувати роботу свого колективу,† зд≥йснювати њњ, вм≥ти анал≥зувати ≥ оц≥нювати участь в них кожноњ дитини.

¬ табор≥ дорослий виступаЇ не лише в рол≥ вожатого чи виховател¤, але й товариша, порадника, батька. ƒит¤чий колектив повинен стати с≥м'Їю, в ¤к≥й кожна дитина почувала б себе захищеною.

¬≥д вожатого ≥ виховател¤ вимагають, в першу чергу любов≥ до д≥тей - д≥тей вередливих ≥ спок≥йних, добрих ≥ сердитих, до хлопчик≥в ≥ д≥вчаток. —аме любов допомагаЇ знайти п≥дх≥д до дитини, зрозум≥ти њњ почутт¤, думки, прагненн¤, що в свою чергу породжуЇ дит¤чу симпат≥ю.

¬ колектив≥ педагог≥в повинн≥ бути строг≥ ≥ вимоглив≥ виховател≥, м'¤кого ≥ л≥ричного складу люди. —права в тому, що ≥дентичност≥ вихованн¤ дос¤гти не можливо, бо вони люди, а кожна людина ун≥кальна. ¬ажливо п≥дкреслити, що такоњ ≥дентичност≥ добиватис¤ ≥ не сл≥д. ™диний п≥дх≥д до д≥тей не включаЇ р≥зноман≥тност≥ способ≥в взаЇмод≥њ на них ≥з сторони педагог≥в.

¬ихована д≥¤льн≥сть педагог≥чного колективу складна ≥ ,багатогранна, охоплюЇ великий спектр р≥зноман≥тних напр¤м≥в, форм ≥ метод≥в, ≥ вимагаЇ координац≥њ вс≥х його зусиль.

як правило, таб≥рна зм≥на триваЇ 21 - 26 таб≥рних дн≥в. ¬ орган≥зац≥њ ч≥тко визначаютьс¤ три пер≥оди: орган≥зац≥йний, основний, п≥дсумковий.

ќрган≥зац≥йним пер≥одом називаЇтьс¤ час в≥д прињзду† дитини в таб≥р св¤та в≥дкритт¤ таб≥рноњ зм≥ни. ¬ цей терм≥н† проходить† адаптац≥¤ д≥тей до житт¤† в табор≥, закладаютьс¤ основи створенн¤ тимчасового дит¤чого колективу, формуютьс¤ органи самовр¤дуванн¤. ƒаний пер≥од надзвичайно насичений р≥зноман≥тними конкретними справами, ¤к≥† потр≥бно вир≥шити на прот¤з≥† дн¤† педагог≥чному колективу.

1. познайомити† д≥тей† з вимогами, що† стосуютьс¤ в≥дносин з дорослими в табор≥ ≥† середин≥ загону, орган≥зац≥њ њх побуту ≥ режиму дн¤.

2. –озпов≥сти д≥т¤м† про таб≥р ≥ його ≥стор≥ю, традиц≥њ, про людей, що працюють у ньому

3. ƒати† д≥т¤м† можлив≥сть† познайомитис¤ один з одним. Ќайб≥льш вдалим вар≥антом Ї У¬огник знайомствФ. ¬≥н може† проводитис¤ у форм≥ знайомитись Урозкажи мен≥ про себеФ

ќсновний пер≥од† починаЇтьс¤† з ранку† п≥сл¤ в≥дкритт¤ таб≥рноњ зм≥ни. «а роки своЇњ роботи табори визначили найб≥льш педагог≥чно виправдану лог≥ку таб≥рного дн¤, ¤ка сп≥впадаЇ з режимними† моментами кожний ранок† починаЇтьс¤ з ранковоњ г≥мнастики, пот≥м по† самообслуговуванню, ранкова л≥н≥йка, сн≥данок, загонов≥ справи на св≥жому пов≥тр≥, об≥д, в≥дпочинок, п≥двеч≥рок, робота гуртк≥в.† «агальнотаб≥рн≥ справи, вечер¤, перегл¤д к≥ноф≥льм≥в, загонов≥ вогники, анал≥з проведеного дн¤, сон.

п≥дсумковий пер≥од зак≥нчуЇ д≥¤льн≥сть таб≥рноњ зм≥ни. ƒ≥ти працюють з табором, збираютьс¤ додому.

∆итт¤ табору в≥дзначаЇтьс¤ своњм темпом ≥ р≥зноман≥тн≥стю. “ут немаЇ часу на тривалу п≥дготовку. —прави повинн≥ бути орган≥зован≥ так, кожен мав можлив≥сть попробувати своњ сили ≥ в художн≥й самод≥¤льност≥, ≥ в спорт≥, ≥ в творч≥й прац≥, ≥ т.д. “ака р≥зносторонн¤ д≥¤льн≥сть забезпечуЇтьс¤ р≥зними формами роботи (збори, л≥н≥йки, концерти, св¤та, ≥гри, змаганн¤, вишивка). јктивний в≥дпочинок д≥тей передбачаЇ т≥сний зв'¤зок роботи табору з оточуючим житт¤м, навколишньою природою.

¬ к≥нц≥ хочу п≥дсумувати те, що позашк≥льн≥ навчально-виховн≥ установи в≥д≥грають† велику роль у розвитку вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤. ј це спри¤Ї створенню найефективн≥ших умов дл¤ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та самовизначенн¤ особистост≥ у профес≥йн≥й д≥¤льност≥, а також забезпечуЇ потреби особистост≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ та реал≥зац≥њ зм≥стовного дозв≥лл¤.

††††† —писок
використаноњ л≥тератури:

1. √алузинський ¬.ћ. ѕедагог≥ка. ињв., У¬ища школаФ 1995 р.

2. алеч≥ц “.Ќ. ѕозакласна ≥ позашк≥льна робота з д≥тьми. ћосква., УѕросвещениеФ, 1980 р.

3. —о¤ ћ. ћ.,† я.¬. Ћуцький. ¬иховна робота в дит¤чих оздоровчих закладах. ≤вано-‘ранк≥вськ, 1995 р.

4. ћолодь ≥ дозв≥лл¤. ињв, 1996 р.