—качать реферат (7Kb)

ћетодична розробка:

У¬икористанн¤ роздаткового матер≥алу на уроках

спец≥альних дисципл≥нФ

ƒл¤ п≥дготовки квал≥ф≥кованого роб≥тника в систем≥ профтехосв≥ти предТ¤вл¤ютьс¤ висок≥ вимоги. јдже сучасний роб≥тник повинен бути всесторонньо розвинутим, техн≥чно осв≥ченим, культурним, повинен волод≥ти профес≥йною майстерн≥стю, здатним створювати ≥ вдосконалювати нову техн≥ку, примножувати традиц≥њ роб≥тничого класу. “ому безперервне поглибленн¤ знань стаЇ важливою ≥ нев≥дТЇмною рисою сучасного роб≥тника. «авданн¤м вчител¤ спецпредмет≥в Ї не т≥льки поданн¤ майбутньому роб≥тнику, сьогодн≥шньому учню, певного обТЇму знань, але й стоњть задача навчити вир≥шувати виробнич≥ завданн¤, зор≥Їнтувати молоду людину Ц стати передовиком виробництва.

 оломийське ¬ѕ”-17 готуЇ квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в дл¤ машинобуд≥вноњ промисловост≥, в основному з-ду У оломи¤с≥льмашФ, а тому учн≥ повинн≥ одержати максимум в≥домостей про розвиток згаданого заводу в≥д початку заснуванн¤ його ≥ до наших дн≥в. Ќа перших уроках ¤ знайомлю учн≥в з ≥стор≥Їю розвитку цього заводу, п≥дкр≥плюючи свою розпов≥дь цифровими даними, д≥аграмами, проспектами, вир≥зками з газет, тощо, а також по можливост≥ приймаю участь в екскурс≥њ.

ќсобливо важливо навчити майбутн≥х роб≥тник≥в застосовувати на практиц≥ принципи науковоњ орган≥зац≥њ прац≥, прививати ≥нтерес до передовоњ техн≥ки, науковим дос¤гненн¤м, щоб вони не т≥льки розум≥ли суть вивчаючих положень, але ≥ тенденц≥њ њх подальшого розвитку.

ѕор¤д з системою звТ¤зку знань всередин≥ кожного навчального предмета ¤ намагаюсь забезпечити ≥ м≥жпредметн≥ звТ¤зки. ¬они використовуютьс¤ тод≥, коли знанн¤ по одному предмету потр≥бн≥ при вивченн≥ другого предмета або коли потр≥бно залучити знанн¤ з р≥зних предмет≥в.

ѕрацюючи викладачем спецдисципл≥н, ¤ щор≥чно проводжу уроки по трьох-чотирьох предметах, зокрема по допусках ≥ техн≥чних вим≥рюваних, технолог≥њ конструкц≥йних матер≥ал≥в, матер≥алознавству, технолог≥њ машинобудуванн¤, спецтехнолог≥њ верстатник≥в широкого проф≥лю ≥ спецтехнолог≥њ слюсар≥в-≥нструментальник≥в, металообробних верстатах, тощо. «вичайно, така р≥зноман≥тна програма викладанн¤ вимагаЇ п≥двищеноњ п≥дготовки до урок≥в ≥ створюЇ р¤д незручностей, зате поле д≥¤льност≥ до впровадженн¤ м≥жпредметних звТ¤зк≥в майже необмежене.  р≥м того, ¤ стараюсь залучати знанн¤ учн≥в з р≥зних предмет≥в загальноосв≥тнього циклу, зокрема х≥м≥њ, ф≥зики, математики. “ак, наприклад, при вивченн≥ основних вузл≥в металообробних верстат≥в, ¤ тут же повторюю типи посадок з предмету УƒопускиФ ≥ марки сталей чи чавун≥в з предмету Ућатер≥али ≥ “ћФ, або розгл¤даючи принцип роботи кривошипно-кул≥сного механ≥зму або шпиндел¤ повторюю основн≥ закони з галуз≥ ф≥зики (обертовий рух, обертовий момент ≥ т.д.). ћ≥жпредметн≥ звТ¤зки необх≥дн≥ ≥ тод≥, коли ¤вище повинно бути вивчено з р≥зних стор≥нок, дл¤ чого потр≥бн≥ знанн¤ по к≥лькох навчальних предметах (наприклад, робота окремих машин, механ≥зм≥в, вузл≥в† розгл¤даЇтьс¤ в св≥тл≥ закон≥в ф≥зики ≥ техн≥чноњ механ≥ки, при ознайомленн≥ з конкретними технолог≥чними процесами необх≥дн≥ знанн¤ по матер≥алознавству, допусках, х≥м≥њ, математиц≥). ћ≥й досв≥д показуЇ, що суттЇв≥ м≥жпредметн≥ звТ¤зки розширюють розумовий кругоз≥р учн≥в, спри¤ють формуванню в них п≥знавальних ≥нтерес≥в ≥ п≥двищенн≥ активност≥ в одержанн≥ нових знань ≥ ум≥нь.

ѕри опитуванн≥ учн≥в намагаюсь перев≥р¤ти њх знанн¤ по пройденому матер≥алу взагал≥, а не по одному-двох останн≥х уроках, практикою п≥дтверджено, що учн≥ так краще знають увесь матер≥ал. ѕрич≥м не заборон¤ю користуватис¤ конспектом. “ут ¤ враховую користь зорового сприйн¤тт¤ ≥ так зване Упривиканн¤Ф до конспекту. Ќаприклад, при опитуванн≥ тем У—тал≥Ф ¤ роздаю частин≥ учн≥в (або ус≥м учн¤м групи) р≥зноман≥тн≥ металев≥ вироби (цв¤х, ключ, свердло, шуруп, ножик, напилок ≥ т.д.) щоб вони визначили (приблизно) марку стал≥, њњ термообробку, призначенн¤, спос≥б виготовленн¤ ≥ т.д. ƒл¤ п≥дтвердженн¤ своњх знань чи г≥потези про дану марку стал≥ використовую ту чи ≥ншу таблицю. ƒо реч≥, рисунки, схеми, граф≥ки виготовлен≥ учн¤ми.

—истематично при опитуванн≥ використовую опитувальн≥ картки, ¤к≥ по предметах Ућатер≥алиФ ≥ УƒопускиФ Ї по вс≥х темах, значно менше њх Ї по ≥нших предметах, але тут вони Ї менш ефективн≥, тому ¤ намагаюсь застосовувати ≥нш≥ наочн≥ засоби навчанн¤.

ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в ¤ вивчаю досв≥д роботи викладача матер≥алознавства “ерноп≥льського —ѕ“” є9 ¬асил≥ва ¬. ≤. ≥ ≥нколи намагаюсь впроваджувати його в своњх уроках. —илами учн≥в виготовлен≥ опорн≥ конспекти по 32 уроках, Ї повн≥ розробки по 7 темах, використовую методичний пос≥бник викладанн¤ предмету п≥д редакц≥Їю ¬асил≥ва ¬. ≤. —прийн¤тт¤ методики ¬асил≥ва ¬. ≤. в групах на баз≥ 8 класу ≥ на баз≥ “” не однакове, дл¤ учн≥в з трьохр≥чним навчанн¤м до опорного конспекту вимушений давати ще додатково конспект.

¬загал≥, враховуючи ступ≥нь п≥знанн¤ ≥ усв≥домленн¤ предмету, вважаю, що предмет Ућатер≥алознавство ≥ “ћФ повинен вивчатис¤ на ≤≤ курс≥, а предмет Уƒопуски ≥ “¬Ф не ран≥ше третього курсу (в той час коли допуски вивчають на першому курс≥).

ƒл¤ кращого засвоЇнн¤ теми Ућетали ≥ сплавиФ, Унеметал≥чн≥ матер≥алиФ ≥ дл¤ ур≥зноман≥тнюванн¤ застосовую ≥гровий метод Ц У√ра в дом≥ноФ. —уть гри пол¤гаЇ в тому, що на спец≥альних картках, розбитих на дв≥ частини, позначена марка ¤когось сплаву стал≥ чи м≥нералу, а на друг≥й половин≥ назва сплаву чи металу. ”чн≥ повинн≥ прикласти назву даного сплаву до марки ≥дентичного сплаву. ’то це вправн≥ше зробить, той ≥ виграв. ѕерем≥гша команда заслуговуЇ оц≥нки (грають 4 учн≥ 2’2).

÷ћ-332

Ўвидкор≥з. сталь

–-18

≤нструмент. вуглецева сталь

 

”10ј

ћеталокерам≥ка

 

“ака гра вносить загальне пожвавленн¤, розр¤дку, особливо коли судд¤ми виступають учн≥.

ѕри розвТ¤зуванн≥ задач з предмету Уƒопуски ≥ “¬Ф кожному ≥ндив≥дуально роздаю таблиц≥ дл¤ визначенн¤ верхнього ≥ нижнього граничних в≥дхилень ≥ в≥дпов≥дно дл¤ подальших розрахунк≥в.

ѕридаючи велике значенн¤ застосуванню наочност≥ в навчанн≥, в то й же час ¤ не намагаюс¤ њњ переоц≥нити, тому що чутливе сприйн¤тт¤ ¤вл¤Ї собою т≥льки початкову ступ≥нь п≥знанн¤. Ќаступний етап п≥знанн¤ Ц абстрактне мисленн¤. ўе видатний педагог я.  оменський попереджував, що ¤кщо почутт¤ не направл¤ютьс¤ розумом, то вони будуть доставл¤ти пустий матер≥ал: УЕзам≥сть зерна ≥ муки Ц мТ¤кину, солому, п≥сок, опилки ≥ що попалоФ.

ѕри використанн≥ наочност≥, застосуванн≥ роздаткового ≥ наочного матер≥алу при проведенн≥ урок≥в ¤ намагаюс¤ дотримуватис¤ методичних вимог: в≥дб≥р тих чи ≥нших вид≥в наочних пос≥бник≥в повинен вестис¤ з врахуванн¤м мети уроку; при робот≥ наочними пос≥бниками ¤ керую процесом сприйн¤тт¤ њх учн¤ми, направл¤ю њх (учн≥в) увагу на найб≥льш суттЇв≥ сторони предмета, що вивчаЇтьс¤, створюючи умови дл¤ про¤ву максимальноњ активност≥ ≥ самост≥йност≥; не перевантажую урок наочними пос≥бниками, використовую њх в к≥лькост≥, необх≥дн≥й дл¤ дос¤гненн¤ учбовоњ мети; ¤кщо на уроц≥ потр≥бно показати дек≥лька пос≥бник≥в, то демонструю њх по м≥р≥ необх≥дност≥, але не вс≥ одразу.

ќдним ≥з засоб≥в усп≥шного засвоЇнн¤ матер≥алу ¤вл¤Їтьс¤ робота з п≥дручником. я практикую самост≥йне† опрацьовуванн¤ теми У«асоби дл¤ л≥н≥йних вим≥рюваньФ по предмету Уƒопуски ≥ “¬Ф. «аконспектований учн¤ми матер≥ал ¤ використовую при опитуванн≥ њх та подач≥ нового матер≥алу.

ѕри опитуванн≥ учн≥в ≥ по¤сненн≥ нового матер≥алу ¤ використовую плакати, ¤к≥ учн≥ виготовили власноручно, а також стенди ≥ макети. ÷им створюЇтьс¤ серйозний п≥дх≥д до вивченн¤ тоњ чи ≥ншоњ дисципл≥ни.

« метою св≥домого ≥ активного засвоЇнн¤ учн¤ми знань, навичок ≥ ум≥нь ¤ п≥дтримую пост≥йний звТ¤зок з майстрами виробничого навчанн¤. ¬важаю, що вищою формою св≥домост≥ ≥ активност≥ учн≥в Ї њх творча активн≥сть, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ при оволод≥нн≥ теоретичним матер≥алом, виконанню завдань ≥ творчих роб≥т в майстерн≥, ≥ у виробничих умовах.

”чн≥ училища приймають участь одночасно у двох видах д≥¤льност≥ Ц теоретично-п≥знавальн≥й ≥ виробничо-практичн≥й, при цьому предТ¤вл¤ютьс¤ особлив≥ вимоги до характеру ≥ засоб≥в реал≥зац≥њ дидактичних принцип≥в ≥ вимог.

††††††††† —качать реферат (7Kb)