—качать реферат (15Kb)

 

 

†††††††††††††††

††††††††††††††††††††† на тему:

†

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

†††††††††††††††††††††††††††

††††††††††††††††††††††††††††† ¬читель: ¬дов≥на ќ.ј.

††††††††††††††††††††††††††††† «ќЎ є9

††††††††††††††††††††††††††††† м. оломи¤

 

 

††† Ќ≥ один з численних аспект≥в навчального процесу не викликаЇ ст≥льки дискус≥й, ¤к оц≥нюванн¤ знань учн≥в. —истема оц≥нок ≥ критер≥њњ њх виставленн¤, обумовлен≥ авторитарною, негуманною педагог≥кою, дебатуютьс¤ не один дес¤ток рок≥в. √уман≥зац≥¤ осв≥ти, ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ ≥ диференц≥ац≥¤ визначаютьс¤ сучасними педагогами ¤к генеральна л≥н≥¤ удосконаленн¤ осв≥ти.

†† ¬ преамбул≥ «акону ”крањни Уѕро осв≥туФ сказано, що УЕосв≥та в ”крањн≥ грунтуЇтьс¤ на засадах гуман≥зму ≥ демократ≥њФ

††† ƒал≥ в статт≥ 6 основн≥ принципи осв≥ти уточнюютьс¤ ¤к

-     гуман≥зм;

-     демократизм;

-     приор≥тетн≥сть загальнолюдських

ц≥нностей.

ј статт¤ 56 зобовТ¤зуЇ педагог≥чних прац≥вник≥в

††† Уособистим прикладом утверджувати повагу до принцип≥в загальнолюдськоњ морал≥:

-     пради;

-     справедливост≥;

-     гумаг≥зму;

-     доброти.Ф

†† ќднак, сам факт ≥снуванн¤ незадов≥льноњ оц≥нки,† з ¤когось предмету, залишенн¤ на повторний курс входить в ¤вне протир≥чч¤ з принципом гуман≥зац≥њ, профануЇ саму сутн≥сть гуман≥зму ¤к прогресивноњ форми загальнолюдськоњ морал≥.

†† јдже гуман≥зм, демократ≥¤ ≥ педагог≥чний пресссинг, психолог≥чний тиск оц≥нкою несум≥сн≥, виключають одне одного.

†† ¬ системно в≥длаженому учбовому процес≥ учень знаходитьс¤ п≥д впливом трьох функц≥онально взаЇмозвТ¤заних принцип≥в Ц гуман≥зац≥њ, гуман≥таризац≥њ та демократизац≥њ.

 

††† ≤нтегративний звТ¤зок принцип≥в побудови†

†††††††††††††††††† учбового процесу

 

††††††† моральне здоровТ¤

††††††††††††††††††††††††††††

†††††††† гуман≥зац≥¤

††††††††††††††††††††††††††††††† Ý

 

 

 

†

 

 

††† ℐ††††††††††††††††††† ”чень††††††††††††††††††††††† ℐ

 

 

†††††††††† зм≥ст†††††††††††††††††††† школа

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

††††††††††††††††† осв≥т膆† сусп≥ль-

†††††††††††††††††††††††††††††††††††† ство

†††† демократизац≥¤

††† гуман≥таризац≥¤

†††††††††††††††††††††††††††††† ℐ

††††††††††††††††††††††††

†††††† ߆†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ß

≥нтеграц≥¤ науковог†††††††† свобода вибору

знанн¤ з загальнолюдсь-

кими ц≥нност¤ми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

”читель ≥ все шк≥льне житт¤ ¤вл¤Їтьс¤ приводним ременем ц≥Їњ системи. якщо система працюЇ, не даЇ збоњв, не витискуЇ з себе учн¤ ≥ вчител¤, вчасно очищуЇтьс¤ в≥д руйнуючих њњ вплив≥в, ми одержуЇмо бажан≥ результати, в≥дм≥чен≥ знаком лог≥чноњ посл≥довност≥.

††† ќдин з перспективних напр¤м≥в школи Ц на¤вн≥сть в Уположенн≥ про середн≥й загальноосв≥тн≥й навчально-виховний закладФ демократичноњ норми, ¤ка в≥дкриваЇ дорогу ло реал≥зац≥њ принципу гуман≥зму:

†††††† УЕдопускаЇтьс¤ ≥нша система оц≥нюванн¤†

†††††††††††† знань, але з обмеженн¤ми:

-     р≥чн≥ п≥дсумков≥ оц≥нки виставл¤ютьс¤ обовТ¤зково;

-     в документ Уѕро осв≥туФ виставл¤ютьс¤ оц≥нки за трибальною системою;

†††† ™ ще оговорка: вчитель не ≥нформуЇ, не знайомить директора, завуча школи з≥ своЇю системою, але ж вона повинна бути затверджена педрадою. Ѕ≥льш≥сть же вчител≥в ≥де по звичному, накатанному шл¤ху.

†††† ≤снуЇ реальн≥сть, з ¤коЇ ми повинн≥ рахуватис¤.

1.   ¬ кожному клас≥ Ї дек≥лька ( ≥ не один Ц два) учн≥в, розумов≥ зд≥бност≥ ¤ких дуже не значн≥, в силу чого вони не в змоз≥ п≥днестись до р≥вн¤ абстрактного мисленн¤, без чого не можна вивчати р¤д навчальних предмет≥в.

2.   ™ частина учн≥в, ≥нтелектуальний потенц≥ал ¤ких з причини л≥н≥, втрати п≥знавального ≥нтересу, вТ¤ло текучоњ учбовоњ д≥¤льност≥ ≥ ≥нших причин не вир≥с при очевидному ф≥зичному рост≥, а це р≥вносильно розумовому в≥дставанню. «розум≥ло, що про систему ≥ глибину знань, њх м≥цн≥сть, гнучк≥сть, активн≥сть, творчу нац≥лен≥сть нема смислу говорити.

3.   ”чн≥, що мають м≥н≥мальн≥, а часом просто нульов≥ навчальн≥ зд≥бност≥† ≥ реальн≥ знанн¤, не можуть встигнути з темпом засвоЇнн¤ навчального матер≥алу. Ќа довг≥й дистанц≥њњ навчального року вони не можуть р≥вном≥рно засвоювати весь обТЇм учбових знань, ≥, ¤к спортсмени, розт¤гуютьс¤ на дистанц≥њ ≥з р≥зними результатами приход¤ть на пром≥жний ф≥н≥ш Ц оц≥нки за чверть. ј дл¤ багатьох ≥ року мало, щоб подолати учбовий матер≥ал.

††† ѕрактика поетапно оц≥нюванн¤ знань учн≥в

††† ( по чверт¤х), що не враховуЇ здатност≥

††† слабких учн≥в встигати за темпом њх

††† засвоЇнн¤, суперечить ц≥л¤м осв≥ти ≥

††† вихованн¤. як насл≥док, вона породжуЇ

††† педаг≥чну безпроинципн≥сть, коли незнанн¤ ≥

††† напв≥знанн¤ учн≥в прикриваютьс¤

††† благополучними оц≥нками, особливо в к≥нц≥

††† навчального року, що приводить до

††† формуванн¤ споживацьких настроњв.

4.   ƒоказано, що систематичне покаранн¤ де¤ких учн≥в дв≥йками не т≥льки стимулюЇ розвиток невроз≥в, але не пол≥пшуЇ н≥ навчанн¤, н≥ ≥нтелект сповзанн¤ до незнанн¤ Ц ось звичайний результат при повторному курс≥ науки. јле кожний учень( ≥ нав≥ть зд≥бний) маЇ право на помилку.√оловне Ц допомогти йому вчасно зрозум≥ти помилку ≥ виправити њњ. ”чень маЇ бути впевненим,що за тимчасовою невдачею посл≥дуЇ не розплата, а допомога вчител¤, достатн¤ дл¤ Увз¤тт¤ барТЇраФ.јле дл¤ цього вчителю треба в≥дмовитись в≥д недемократичного способу оц≥нки знань ≥ скористатись правом на ≥н≥ц≥ативу, на вт≥ленн¤ в житт¤ школи новоњ системи оц≥нюванн¤ знань, можливу недосконалу, але творчо придуманою, гуманною.

†††††††† ќдним з найзагальн≥ших завдань, що вир≥шуЇ учитель п≥д час навчанн¤ ф≥зики, - це формуванн¤ в учн≥в ц≥л≥сних у¤влень про фундаментальн≥ ф≥зичн≥ теор≥њ й закони.ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети треба, щоб учн≥ набули навичок застосувати здобут≥ знанн¤ дл¤ розвТ¤занн¤ конкретних задач, що мають практичне значенн¤.

††††††† –озгл¤немо де¤к≥ аспекти оц≥нюванн¤ знань ≥ вм≥нь учн≥в на основ≥ застосуванн¤ задачного п≥дходу при диференц≥йованому навчанн≥ ф≥зики.

††††††† ”рахуванн¤ п≥д час оц≥нюванн¤ р≥вневу диференц≥ац≥ю.

††††††† “ак, можна дотримуватись таких норм, доведених до учн≥в:

ƒл¤ одержанн¤ задов≥льноњ оц≥нки учень повинен виконати не менше ¤к 60% (або 70%) ус≥х завдань. «апропонувати прим≥рну шкалу:

 

 

¬иконав завданн¤ %	Ќе приступив до розвТ¤зуванн¤	††††††††† ¬иконав
		ћенше † 60%	60-70%	70-90%	90-100%
†ќц≥нка	†††††† 1	††† 2	†††† 3	††† 4	†††† 5

 

 

2. “акий п≥дх≥д маЇ обовТ¤зково враховувати р≥вень складност≥ завдань(р≥вн≥ ј, ¬, —).≤накше учень, що виконав 90% найпрост≥шого завданн¤, одержав би оц≥нку У5Ф, в той же час учень, що виконав лише частину завданн¤, але п≥двищеноњ складност≥, використавши р≥зн≥ методи, застосував знанн¤ в нестандартних умовах Ц одержав би нижчу оц≥нку.÷е несправедливо.

† “ому ≥снуючу систему оц≥нок, ¤ка склалас¤ в шк≥льн≥й практиц≥, необх≥дно вдосконалювати. ƒл¤ цього треба визначити вимоги до кожного р≥вн¤ волод≥нн¤ учнем знанн¤ми, ум≥нн¤ми та навичками ≥ розробити критер≥њ вим≥рюванн¤ ¤кост≥ засвоЇнн¤ знань.

††† ƒоц≥льно вид≥лити 3 р≥вн≥ засвоЇнн¤ навчального матер≥алу:–₁, –₂, –₃.

 ожний р≥вень в≥дпов≥даЇ певному основному виду навчальноњ д≥¤льност≥ школ¤ра.

†† –≥вень –₁ (ј) характеризуЇ засвоЇнн¤ знань† на репродуктивн≥й д≥¤льност≥, ¤ка передбачаЇ волод≥нн¤ ф≥зичною терм≥нолог≥Їю, знанн¤ основних формул, виконанн¤ найпрост≥ших операц≥й Уза зразкомФ та лог≥чних д≥й Ц анал≥зу та сп≥вв≥днесенн¤.

†† –≥вень –₂ (¬) характеризуЇтьс¤ елементами продуктивноњ (частково пошуковоњ) д≥¤льност≥. яка вимагаЇ в≥д учн¤ виконанн¤ операц≥й синтезу ≥ узагальненн¤, застосуванн¤ набутих знань з ф≥зики, х≥м≥њњ, математики дл¤ розвТ¤занн¤ нетипових задач.

††† –≥вень –₃ (—) в≥дпов≥даЇ творчому р≥вню засвоЇнн¤ знань ≥ вм≥нь учнем. ƒос¤гненн¤ цього р≥вн¤ означаЇ, що учень маЇ глибок≥ знанн¤ ≥ м≥цну практичну п≥дготовку ≥ не т≥льки з ф≥зики, усв≥домлюЇ звТ¤зок цих знань ≥ використовуЇ њх дл¤ розвТ¤зуванн¤ нетипових задач, ум≥Ї знаходити прихован≥ звТ¤зки, системтизувати ≥ узагальнювати знанн¤.

 

† ѕриклад р≥вневих завдань при розвТ¤зуванн≥ одн≥Їњ задач≥:

–≥вень –₁ (ј).†† ” закрит≥й посудин≥ п≥д тиско솆††

†††††††††††††††††††††††† –₀ Ї 2 моль водню ≥ 1 молю†

†††††††††††††††††††††††† кисню. ћ≥ж ними в≥дбуваЇтьс¤

†††††††††††††††††††††††† х≥м≥чна реакц≥¤ утворенн¤ 2†

†††††††††††††††††††††††† моль вод¤ной пари. який тиск†

† †††††††††††††††††††††††установитьс¤ в посудин≥ п≥сл¤

†††††††††††††††††††††††† охолодженн¤ продукту реакц≥њ

†††††††††††††††††††††††† до початковоњ температури?

–≥вень –₂ (¬)†††† ” закрит≥й посудин≥ п≥д тиском

†††††††††††††††††††††††† –₀ Ї сум≥ш кисню ≥ водню. ћ≥ж†

†††††††††††††††††††††††† ними в≥дбуваЇтьс¤ х≥м≥чна

†††††††††††††††††††††††† реакц≥¤. який тиск установитьс¤

†††††††††††††††††††††††† в посудин≥ п≥сл¤ охолодженн¤

†††††††††††††††††††††††† продукту рекц≥њ до початковоњ†

††††††††††††††††††††† †††температури?†

–≥вень –₃ (—)†† ” закрит≥й посудин≥ Ї сум≥ш

††††††††††††††††††††† водню ≥ кисню при температур≥

††††††††††††††††††††† t=27⁰—. ћаса водню m₁=0,2 г,

††††††††††††††††††††† маса кисню m₂=3,2 г. ѕ≥сл¤

††††††††††††††††††††† х≥м≥чноњ рекац≥њ у посудин≥

††††††††††††††††††††† установивс¤ тиск втрич≥ б≥льший.†

††††††††††††††††††††† «найти температуру “₂.

† Ќаведений приклад демонструЇ суть р≥вневоњ диференц≥ац≥њ при розвТ¤занн≥ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж задач≥, ускладненоњ до р≥вн≥в –₂ ≥ –₃ та обгрунтовуЇ р≥зницю у п≥дход≥ до оц≥нюванн¤ виконанн¤ за р≥вн¤ми ј, ¬, ≥ —.

†† ќдним ≥з метод≥в демократизац≥њ в оц≥нюванн≥ знань учн≥в Ї зал≥к, ¤кий здобув визнанн¤ самих учн≥в.

††† ѕри зал≥ков≥й систем≥ кожна тема, ¤ка вивчаЇтьс¤, под≥л¤Їтьс¤ на окрем≥ блоки; в кожному такому блоц≥ зак≥нчений за зм≥стом матер≥ал. ѕри виченн≥ кожного блоку навчанн¤ оргн≥зовуЇтьс¤ за схемою:

††† x. ѕ≥дготовчий етап.

1.   Ћекц≥¤.

¬икладанн¤ нового матер≥алу в форм≥ лекц≥й з елементами бес≥ди. Ћекц≥¤ читаЇтьс¤ в≥дпов≥дно з планом, записаним на дошц≥.  ожний пункт плану Ц це запитанн¤ на майбутньому зал≥ку.

††† –озвТ¤зуванн¤ задач алгоритм≥зовано.

2.   «акр≥пленн¤ теоретичного матер≥алу; - р≥шенн¤ ¤к≥сних задач з застосуванн¤м ф≥зичних закон≥в;

-     розвТ¤зуванн¤ задач з детальним анал≥зом;

-     самост≥йна навчальна робота, на ¤к≥й учн¤м пропонуЇтьс¤ р¤д задач, простих ≥ складних; складн≥сть визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю бал≥в;

-     м≥н≥-зал≥к з теор≥њ (≥ндив≥дуальне, попарне, групове опитуванн¤, тест, диктантЕ);

-     самост≥йна диференц≥йована робота з 4-х вар≥ант≥в, в кожному Ц задач≥ р≥зноњ складност≥, щоб не в≥дкидати слабких учн≥в;

xx. ѕ≥сл¤ вивченн¤ вс≥х блок≥в теми, проводитьс¤†

†† зал≥к по вс≥й тем≥ ≥ п≥дсумкова котрольна†

†† робота.

1.       “еоретичний зал≥к проводить учитель ≥ найб≥льш п≥дготовлен≥ учн≥, ¤к≥ першими перед ус≥м класом складають зал≥к;

“еоретичний зал≥к узагальнюЇ матер≥ал вс≥Їњ теми, ви¤вл¤Ї† под≥бн≥сть ≥ в≥дм≥нн≥сть вс≥х пон¤ть, встановлюЇ сп≥ввдношенн¤ величинами, розкриваЇ суть ф≥зичних закон≥в. ”чн≥-асистенти опитують своњх учн≥в класу по окремому блоку питань ≥ виставл¤ють оц≥нки за знанн¤ з даного блоку матер≥алу. —писки з оц≥нками подаютьс¤ вчителю, ¤кий, при потреб≥, може щось уточнити у окремого учн¤, перепитати, а пот≥м виставл¤Ї загальну оц≥нку за тему.

2.        онтрольна робота, диференц≥йована, р≥внева.

† ќдна з переваг зал≥ковоњ системи заключаЇтьс¤ в тому, що оц≥нка з теми Ц не середньоарифметичне з поточних кл≥тинок. √оловн≥ оц≥нки учень одержуЇ в к≥нц≥ теми на зал≥ку. ÷≥ оц≥нки б≥льш реально в≥дображають знанн¤ учн¤ з теми.

†††† “ака робота маЇ ≥ моральн≥ аспекти:

-     виховуЇтьс¤ почутт¤ в≥дпов≥дальност≥:

-     зТ¤вл¤Їтьс¤ стимул дл¤ вивченн¤ теми;

-     позитивний емоц≥йний фон;

-     сильн≥ учн≥ виступають у рол≥ вчител¤ по в≥дношенню до слабких, сам≥ поглин¤ють своњ знанн¤;

-     створюЇтьс¤ Уситуац≥¤ усп≥хуФ дл¤ слабкого учн¤, ¤кому надаЇтьс¤ можлив≥сть повторноњ в≥дпов≥д≥.

ќтже, ефективна система оц≥нюванн¤ знань учн≥в зал≥ком переходить по схем≥:

 

††††††††††††††††††† «ал≥кова система

 

x. ѕ≥дготовчий етап.

1.   Ћекц≥¤.

-     вивченн¤ нового матер≥алу;

-     приклади розвТ¤зуванн¤ задач з детальним по¤сненн¤м;

2.   ѕрактичне зан¤тт¤:

-     закр≥пленн¤ теоретичного матер≥алу;

-     розвТзуванн¤ задач з детальним анал≥зом;

3.   —амост≥йна навчальна робота.

4.   †ћ≥н≥-зал≥к з теор≥њ.

5.   †—амост≥йна робота (контроль).

xx. «ал≥к.

-     теоретичний зал≥к;

-     контрольна зал≥кова робота.

 

¬ реферат≥ розгл¤нут≥ лише два моменти усп≥шного переходу учител¤ до гуманноњ, б≥льш толерантноњ системи оц≥нюванн¤ знань учн≥в, що в≥дпов≥дають вимогам в≥ку ≥ сучасноњ школи.

 

 

 

 

 

Ћ≥тература:

††††† ѕодлЇсна ќ.ѕ.††† «ал≥кова система ↆ†††††

††††††††† †††††††††††††††††††††††сучасн≥й школ≥

†††† Ўмукл¤р ≈.√.†††† ќц≥нка знань учн≥в

††

††† Ўаповалов Ќ.ѕ.† « досв≥ду†

††††††††††††††††††††††††††††††† впровадженн¤ зал≥коњ

††††††††††††††††††††††††††††††† системи

 

††† «акон ”крањни Уѕро ќсв≥туФ†

ѕоложенн¤ про середн≥й загальноосв≥тн≥й навчально-виховний заклад

†††††† —качать реферат (15Kb)