| главна¤ | добавить реферат | оценить |
| Ќайти: | на: |
‘ормуванн¤
естетичного
св≥тосприйн¤тт¤
у школ¤р≥в
через роботу
дит¤чих
художн≥х
шк≥л
≤.† ќсновн≥ напр¤мки та зм≥ст
естетичного вихованн¤ в
†††† позашк≥льних† навчальних закладах.
1.1.
—утн≥сть, мета,
завданн¤ позашк≥льноњ осв≥ти
††††††††† та
вихованн¤. ..............................................................................
5
1.2.
ќсновн≥ напр¤мки та
зм≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та
¬ихованн¤.....................................................................................
10
††††† св≥тосприйн¤тт¤† у д≥тей.
2.1. ¬иховний потенц≥ал образотворчого мистецтва...................† 13
2.2. —труктура дит¤чоњ художньоњ школи та особливост≥
††††††
навчального процесу......................................................................† 15
2.3. Ќавчальний план дит¤чоњ художньоњ школи............................† 20
2.4. ≤стор≥¤ виникненн¤ та функц≥онуванн¤ художньоњ
††††††† школи в
м. оломи¤......................................................................† 24
¬исновки. ......................................................................................................† 26
Ћ≥тература....................................................................................................††† 28
¬ступ.
Ќауков≥ досл≥дженн¤ та педагог≥чна практика св≥дчать про динам≥чний† ≥ складний шл¤х розвитку позашк≥льноњ осв≥ти.
ѕрот¤гом ’≤’ Ц ’’ ст. ѕерш≥ будинки юнацтва на ”крањн≥ були з ≥н≥ц≥ативи прогресивноњ педагог≥чноњ громадськост≥ й за п≥дтримки меценат≥в ≥ доброд≥йних ком≥с≥й у Ќ≥жин, иЇв≥, ’арков≥ тощо.
Ќин≥ б≥льш ¤к у 2-х тис¤чах позашк≥льних заклад≥в починають шл¤х до творчост≥ близько 2 млн. д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в.
јнал≥з становленн¤ ≥ розвитку позашк≥льноњ роботи з д≥тьми та учн≥вською молоддю в ”крањн≥ св≥дчить про на¤вн≥сть прогресивних дос¤гнень та позитивний вплив на творчий розвиток особистост≥. ” процес≥ свого ≥сторичного розвитку позашк≥льна осв≥та ≥ вихованн¤ набули певного досв≥ду, престижу ≥ сформувалис¤ ¤к нев≥дСЇмна частина ц≥л≥сноњ системи осв≥ти ”крањни.
ѕор¤д з цим дес¤тир≥чч¤м ≥снувала нев≥дпов≥дн≥сть проблеми практичноњ д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в та њх науково-теоретичного обірунтуванн¤ та забезпеченн¤.
јктуальн≥сть реформуванн¤ ≥снуючих форм ≥ метод≥в позашк≥льноњ роботи в ¤к≥сно нову систему заклад≥в позашк≥льноњ роботи в ¤к≥сно нову систему позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ д≥тей та вихованн¤ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ обумовлено р¤дом обставин.
ѕо-перше, в умовах демократизац≥њ сусп≥льства, переходу до ринкових в≥дносин в≥дбуваютьс¤ значн≥ зм≥ни у сусп≥льн≥й св≥домост≥, а тому вагомого значенн¤ набуваЇ погл¤д на особист≥сть з позиц≥њ культурно-≥сторичноњ педагог≥ки розвитку.
†ѕо-друге, посилюЇтьс¤ тенденц≥¤ вихованн¤ р≥зних крањн св≥ту, в тому числ≥ украњнськоњ держави, до нового ступен¤ цив≥л≥зац≥њ, науково-техн≥чного та соц≥ального прогресу.
” цьому звС¤зку актив≥зуЇтьс¤ необх≥дн≥сть вихованн¤ особистост≥ творчого типу, здатноњ до сприйн¤тт¤ ≥нновац≥йних процес≥в у сусп≥льств≥, використанн¤ ≥ впровадженн¤ нових технолог≥й.
ѕо-третЇ, в сучасних умовах культурно-осв≥тн≥, ≥нформац≥йн≥, дозв≥ллЇво-розважальн≥ послуги користуютьс¤ усе б≥льшим попитом ≥ у д≥тей, ≥ у батьк≥в.
÷е вимагаЇ концептуального визначенн¤ м≥сц¤ ≥ специф≥ки позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ у ц≥л≥сн≥й систем≥ всеб≥чного ≥ гармон≥йного розвитку нац≥онально-св≥домоњ особистост≥ в соц≥ально-педагог≥чних умовах њњ життЇд≥¤льност≥, а мереж≥ позашк≥льних заклад≥в ¤к бази позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤, що можливо за умови:
- державно п≥дтримки њх д≥¤льност≥;
- реформуванн¤ зм≥сту, форм ≥ метод≥в позашк≥льного виховного процесу;
- обСЇднанн¤ зусиль орган≥в м≥сцевоњ влади, р≥зних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, творчих, громадських орган≥зац≥й у створенн≥ умов у цих закладах дл¤ творчого зростанн¤ особистост≥, зростанн¤ с≥мСњ;
- залученн¤† с≥мСњ до сп≥впрац≥ у вихованн≥ та творчому розвитку д≥тей ≥ учн≥вськоњ молод≥ тощо.
≤. ќсновн≥ напр¤мки та зм≥ст
естетичного вихованн¤ в позашк≥льних навчальних закладах.
1.1.
—утн≥сть, мета, завданн¤ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.
” нових умовах ринкових в≥дносин, соц≥альних та економ≥чних реформ, демократизац≥њ сусп≥льства та гуман≥таризац≥њ осв≥ти п≥двищенн¤ попиту п≥дл≥тк≥в та њх батьк≥в на додатков≥ осв≥тн≥ послуги, ¤к≥ можуть бути задоволен≥ в результат≥ використанн¤ соц≥ально-педагог≥чних можливостей позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.
—утн≥сть позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ ¤к складовоњ частини системи осв≥ти ”крањни визначають специф≥чн≥ умови њњ функц≥онуванн¤, а саме: диференц≥йован≥сть, динам≥чн≥сть, гнучк≥сть, моб≥льн≥сть, вар≥ативн≥сть, доступн≥сть тощо.
ѕоза динам≥чна осв≥та та вихованн¤ Ц це процес безперервний. ¬≥н немаЇ† ф≥нансових терм≥н≥в завершенн¤ ≥ посл≥довно переходить ≥з одн≥Їњ стад≥њ на другу в≥д створенн¤ умов, спри¤тливих дл¤ творчоњ д≥¤льност≥ людей† та п≥дл≥тк≥в дл¤ забезпеченн¤ њх сп≥вроб≥тництва у творчому процес≥ та самост≥йноњ творчост≥, ¤ка ≥ формуЇ потребу особистост≥ у подальшому сприйн¤тт≥ св≥ту.
«м≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ у пор≥вн¤нн≥ з базовою ≥ профес≥йною осв≥тою ірунтуЇтьс¤ на ≥нших засадах. “акими засадами Ї особист≥сн≥ замовленн¤ д≥тей ≥ њхн≥х батьк≥в. ÷≥ замовленн¤ пост≥йно розвиваютьс¤, вар≥юютьс¤ в чому ≥ простежуЇтьс¤ безперервна динам≥чн≥сть ц≥Їњ ланки осв≥ти, њњ нестандартн≥сть та вар≥ативн≥сть.
ќсоблив≥сть позашк≥льного навчального виховного процесу пол¤гаЇ у коректуванн≥ таких педагог≥чних методик та технолог≥й, що могли б ¤кнайнов≥ше допомагати д≥т¤м зор≥Їнтуватис¤ ≥ само реал≥зуватис¤ у складн≥й багатогранн≥й соц≥окультурн≥й ситуац≥њ.
ѕозашк≥льна осв≥та та вихованн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в закладах, ¤к≥ покликан≥ спри¤ти соц≥альн≥й адаптац≥њ† особистост≥ у реальному житт≥, у в≥дкрит≥й систем≥ соц≥ал≥зац≥њ ≥ розгл¤даютьс¤ ¤к найб≥льш демократичний та гнучкий зас≥б залученн¤ с≥мСњ до сп≥впрац≥ у вихованн≥ та розвитку д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в.
¬она передбачаЇ самост≥йний виб≥р ≥ використанн¤ њњ субСЇктами доступних дл¤ сприйн¤тт¤ р≥зноман≥тних форм ≥ метод≥в навчально Ц виховного процесу: визначенн¤ форм ≥ методик навчанн¤ та вихованн¤, тематики наукових досл≥джень, навчально-виховних курс≥в та спецкурс≥в ≥ посл≥довн≥сть њх опануванн¤ з урахуванн¤м ≥ в≥кових особливостей, зд≥бностей та ≥нтелектуальних можливостей особистост≥.
—истема позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ базуЇтьс¤ на ≥сторично обумовлених традиц≥¤х вихованн¤ особистост≥, створених представниками р≥зних сп≥льнот ”крањни: сусп≥льних та родинних ц≥нност¤х, ≥де¤х, погл¤дах, переконанн¤х, ≥деалах ≥ реал≥зуЇтьс¤ позашк≥льними закладами осв≥ти у позаурочний час, дит¤чими молод≥жними орган≥зац≥¤ми, творчими дит¤чими та молод≥жними обСЇднанн¤ми за м≥сцем проживанн¤, на п≥дприЇмствах, у р≥зних орган≥зац≥¤х та установах.
√оловна мета позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ Ц створенн¤ умов дл¤ творчого, ≥нтелектуального, духовного та ф≥зичного розвитку д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ у в≥льний в≥д навчанн¤ час, п≥дготовка п≥дл≥тк≥в до житт¤ в умовах переходу до житт¤ в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки при впровадженн≥ ¤к≥сно нових форм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ позашк≥льноњ життЇд≥¤льност≥ п≥дл≥тк≥в, задоволенн≥ њх осв≥тн≥х потреб шл¤хом залученн¤ до науково-експериментальноњ, досл≥дницькоњ, техн≥ко-конструкторськоњ, художньоњ, декоративно Ц прикладноњ, еколого-природничоњ, туристко-краЇзнавчоњ та ≥нших вид≥в творчост≥.
ќрган≥зац≥¤ позашк≥льноњ д≥¤льност≥ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥ Ї одним з резерв≥в п≥двищенн¤ ¤кост≥ та ≥нтенсивност≥ вир≥шенн¤ завдань сусп≥льства в галуз≥ осв≥ти.
ќсновними завданн¤ми позашк≥льноњ осв≥ти Ї:
І формуванн¤ сусп≥льно-громадського досв≥ду особистост≥;
І розвиток, стимулюванн¤ та реал≥зац≥¤ њњ духовного ≥ творчого потенц≥алу;
І створенн¤ системи пошуку, розвитку ≥ п≥дтримки юних талант≥в ≥ обдарувань дл¤ формуванн¤ творчоњ та науковоњ ел≥ти у р≥зних галуз¤х сусп≥льного житт¤;
І залученн¤ до особист≥сно значущих соц≥окультурних ц≥нностей; потреба у ¤ких не забезпечуЇтьс¤ системою базовоњ осв≥ти;
І задоволенн¤ њњ потреб у профес≥йному самовизначенн≥;
І забезпеченн¤ њњ потреб у профес≥йному самовизначенн≥;
І забезпеченн¤ соц≥ально-педагог≥чного захисту неповнол≥тн≥х та орган≥зац≥¤ њхнього дозв≥лл¤;
І розвиток психоф≥зичних ресурс≥в, зм≥цненн¤ здоровС¤, п≥дтримка працездатност≥ прот¤гом усього пер≥оду навчанн¤;
І вихованн¤ вольових ¤костей, формуванн¤ активноњ життЇвоњ позиц≥њ, здорового способу житт¤ засобами ф≥зичноњ культури, спорту.
ѕринципи позашк≥льноњ осв≥ти та
вихованн¤.
√уман≥зац≥¤, що вивчаЇ пр≥оритет завдань творчоњ самореал≥зац≥њ особистост≥, њњ вихованн¤, створенн¤ умов дл¤ ви¤ву обдарованост≥ ≥ талант≥в д≥тей, формуванн¤ гуманноњ особистост≥, люд¤ноњ, доброзичливоњ ≥ милосердноњ.
™дн≥сть загальнолюдських ≥ нац≥ональних ц≥нностей, що забезпечуЇ у зм≥ст≥ навчально Ц виховного процесу орган≥зований звС¤зок: духовну Їдн≥сть украњнськоњ нац≥ональноњ культури з культурою народ≥в св≥ту, розвиток культури вс≥х нац≥ональних меншин, що проживають на територ≥њ ”крањни; спри¤Ї усв≥домленню пр≥оритетност≥ загальнолюдських ц≥нностей над груповими та класовими; визначаЇ позашк≥льну осв≥ту та вихованн¤ ¤к вживаний зах≥д нац≥онального розвитку й гармон≥зац≥њ нац≥ональних в≥дносин в ”крањн≥.
ƒемократизац≥¤, що передбачаЇ автоном≥ю (самост≥йн≥сть)позашк≥льних заход≥в осв≥ти р≥зних тип≥в та форм власност≥, ≥нших центр≥в позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ у вир≥шенн≥ основних питань зм≥сту њх д≥¤льност≥, розвитку р≥зноман≥тних форм сп≥вроб≥тництва а партнерства вс≥х учасник≥в педагог≥чноњ д≥¤льност≥.
Ќауков≥сть ≥ систематичн≥сть, що пол¤гаЇ в забезпеченост≥ оптимальних умов дл¤ розширенн¤ ≥ поглибленн¤ засобами осв≥ти вагомих дл¤ кожноњ особистост≥, що навчаЇтьс¤, обСЇктивних закон≥в, обірунтованих пон¤ть ≥ способ≥в практичних д≥й в њхн≥й майбутн≥й трудов≥й д≥¤льност≥, а також забезпеченн¤ ≥нтегруючоњ функц≥њ процес≥в навчанн¤ ≥ вихованн¤ в умовах дос¤гненн¤ основноњ мети позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.
Ѕезперервн≥сть, наступн≥сть та ≥нтеграц≥¤, що забезпечуЇ Їдн≥сть вс≥х ланок осв≥ти ”крањни, обСЇднанн¤ зусиль позашк≥льних з ≥ншими закладами осв≥ти та р≥зними орган≥зац≥¤ми; ц≥л≥сн≥сть ≥ наступн≥сть позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ спр¤мованих на поглибленн¤ ≥ конкретизац≥ю осв≥тнього процесу; набутт¤ осв≥ти упродовж усього трудового житт¤ за умови, що нов≥ знанн¤, ум≥нн¤ та навички базуютьс¤ на ран≥ше засвоЇних та придбаних.
Ѕагатомовн≥сть та вар≥ативн≥сть, що передбачаЇ можлив≥сть широкого вибору зм≥сту, форм ≥ засоб≥в осв≥ти та вихованн¤ у в≥льний в≥д навчанн¤ час, альтернативн≥сть у задоволенн≥ духовних засоб≥в особистост≥, њњ п≥знавальних та ≥нтелектуальних можливостей та ≥нтерес≥в; запровадженн¤ пол≥ вар≥антност≥ навчальних програм, поглибленн¤ ≥ розширенн¤ њх практичноњ спр¤мованост≥, диференц≥ац≥њ та ≥ндив≥дуал≥зац≥њ навчально-виховного процесу; розвиток мереж≥ духовних та недержавних позашк≥льних заход≥в.
ƒобров≥льн≥сть та доступн≥сть, що передбачаЇ право вибору та доступн≥сть у забезпеченн≥ потреб особистост≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ, духовному† самовдосконаленн≥, здобутт≥ додаткових знань, ум≥нь та навичок, п≥дготовки до активноњ профес≥йноњ та громадськоњ д≥¤льност≥.
—амост≥йн≥сть та активн≥сть особистост≥, що пол¤гаЇ у забезпеченн≥ такоњ психолого-педагог≥чноњ атмосфери, ¤ка спри¤Ї ви¤вленню, а також розвитку ≥ реал≥зац≥њ учн¤ми п≥знавальноњ самост≥йност≥ а також розвитку ≥ реал≥зац≥њ учн¤ми про¤ву обдарованост≥ ≥ таланту в навчально-виховн≥й д≥¤льност≥† та в поза навчальний час.
√армон≥зац≥¤ родинноњ ≥ сусп≥льноњ осв≥ти та вихованн¤, ¤ка передбачаЇ створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ забезпеченн¤ добров≥льного партнерства ≥ корисноњ сп≥впрац≥ того, хто вчитьс¤, його родини, а також держави, ¤к р≥вноправних субСЇкт≥в навчально-виховного процесу в позашк≥льних закладах; незалежност≥ позашк≥льноњ осв≥ти та† вихованн¤ в≥д пол≥тичних, громадських ≥ рел≥г≥йних орган≥зац≥й.
ѕрактична спр¤мован≥сть позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤, що передбачаЇ набутт¤ учн¤ми певних допрофес≥йних ум≥нь ≥ навичок, ор≥Їнтац≥ю на трудову д≥¤льн≥сть у ринкових умовах, њх розширенн¤ та розвиток, а також впровадженн¤ в житт¤ за умов ≥нтеграц≥њ з наукою ≥ виробництвом.
” сукупност≥ ≥ взаЇмод≥њ ц≥ принципи ор≥Їнтують позашк≥льну осв≥ту та вихованн¤ на забезпеченн¤ соц≥ал≥зац≥њ ≥ соц≥альноњ адаптац≥њ, Їдност≥ ≥ взаЇмозвС¤зку з ≥ншими† соц≥окультурними системами на основ≥ посл≥довност≥, взаЇмод≥њ, ≥нтеграц≥њ† та диференц≥ац≥њ осв≥тньо-виховного впливу на особист≥сть, спри¤ють усп≥шному входженню њњ в сусп≥льне житт¤, ф≥зичному, духовному та ≥нтелектуальному розвитку.
1.2.
ќсновн≥ напр¤ми ≥ зм≥ст позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤.
—оц≥окультурний передбачаЇ допомогу дитин≥ у визначенн≥ свого статусу ¤к особистост≥ через включенн¤ њњ в систему соц≥альних в≥дносин, зростанн¤ њњ престижу ≥ авторитету, вихованн¤ р≥зних соц≥альних ролей, раннЇ залученн¤ до участ≥ у розвС¤занн≥ р≥зних соц≥альних ролей, раннЇ залученн¤ до участ≥ у розвС¤занн≥ трудових, соц≥ально-пол≥тичних, моральних проблем сусп≥льства.
’удожньо-естетичний Ц забезпечуЇ художньо-естетичну осв≥чен≥сть та вихован≥сть особистост≥, здатноњ до саморозвитку та самовихованн¤, формуванн¤ њ художньо-естетичноњ культури засобами кращих нац≥ональних ≥ осв≥тньо-культурних надбань, спри¤Ї виробленню ум≥нь примножувати культурно-мистецьк≥ традиц≥њ свого народу.
ƒосл≥дницько-експериментальний Ц передбачаЇ включенн¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у науково-досл≥дницьку, пошукову д≥¤льн≥сть, поширенн¤ наукових знань та њх перетворенн¤ в ≥нструмент творчого перетворенн¤ в ≥нститут творчого освоЇнн¤ св≥ту.
Ќауково-техн≥чний Ц спр¤мований на формуванн¤ у д≥тей техн≥ко-технолог≥чних знань, розширенн¤ њх пол≥тичного св≥тогл¤ду, задоволенн¤ потреб юноњ особистост≥ у вдосконаленн≥ осв≥ти з основ ≥нформатики та компСютеризац≥њ, конструкторськоњ, експериментальноњ та винах≥дноњ д≥¤льност≥, реал≥зац≥њ зд≥бностей шл¤хом пошуку та розвитку вм≥нь, новинок техн≥чного моделюванн¤, конструюванн¤ тощо
ƒозв≥ллЇво-розважальний Ц передбачаЇ орган≥зац≥ю культурного дозв≥лл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в, сп≥лкуванн¤ з однол≥тками р≥зноњ форми ≥гровоњ та дов≥ллЇво-розважальноњ д≥¤льност≥, пол≥пшенн¤ псих≥чного здоровС¤, зн¤тт¤ ф≥зичноњ та психолог≥чноњ напруг.
≈колого природн≥й Ц забезпечуЇ оволод≥нн¤ знанн¤ми про навколишнЇ середовище.
“ак≥ напр¤ми д≥¤льност≥ можуть створити умови дл¤ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та самовизначенн¤ особистост≥, в≥д формуванн¤ ст≥йких мотив≥в до самореал≥зац≥њ у профес≥йн≥й д≥¤льност≥, п≥дготовку зм≥н молод≥ до зм≥н профес≥й, адаптац≥њ до ринковоњ економ≥ки.
ѕр≥оритетною метою розвитку позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ Ї спри¤нн¤ становленню творчоњ особистост≥ дитини, п≥дл≥тка, молодоњ людини.
ѕозашк≥льна осв≥та та вихованн¤ мають спри¤ти:
Ј творч≥й спр¤мованост≥ особистост≥, усв≥домленню нею значенн¤ передус≥м творчих, гуман≥тарних потреб, мотив≥в, ц≥лей ¤к пров≥дне у њњ розвитку та життЇд≥¤льност≥;
Ј розвиток творчих рис, характеру, а саме ц≥леспр¤мованост≥, ≥н≥ц≥ативност≥, допитливост≥, самост≥йност≥, вимогливост≥, винах≥дливост≥, ориг≥нальност≥, працелюбност≥, в≥дпов≥дальност≥ тощо;
Ј творч≥й самосв≥домост≥, що ви¤вл¤Їтьс¤ у самоп≥знанн≥ та адекватн≥й самооц≥нц≥, самоорган≥зац≥њ, самореал≥зац≥њ, самовдосконаленн¤;
Ј розвиток творчих ¤костей ≥нтелекту Ц лог≥чного, д≥алектичного та ц≥л≥сного сприйн¤тт¤ д≥йсност≥, спостережливост≥ досл≥дника, творчоњ у¤ви ≥ фантаз≥њ, уваги ≥ памС¤т≥;
Ј пост≥йному зростанню потенц≥алу творчоњ д≥¤льност≥ Ц бажанн¤ систематично здобувати нов≥ знанн¤† у певн≥й галуз≥ , вм≥нню творчо њх† використовувати, експериментувати, досл≥джувати;
Ј формуванн¤ псих≥чних ¤костей творчоњ особистост≥, њњ темпераменту, властивостей нервовоњ системи;
Ј вихованню у д≥тей та п≥дл≥тк≥в здатност≥ до творчого сп≥лкуванн¤ з д≥¤чами науки, техн≥ки, культури, мистецтва, вм≥ти вести д≥алог.
ѕозашк≥льний навчальний заклад Ц це загально доступний навчально-виховний заклад, ¤кий надаЇ д≥т¤м та молод≥ знанн¤, вм≥нн¤ ≥ навички за ≥нтересами, забезпеченн¤ ≥нтелектуальноњ, духовний та ф≥зичний розвиток, п≥дготовку њх до активноњ профес≥йноњ та громадськоњ д≥¤льност≥, створюЇ умови дл¤ розвитку та орган≥зац≥њ зм≥стового дозв≥лл¤, в≥дпов≥дного до ≥нтерес≥в, зд≥бностей, талант≥в, обдарувань ≥ стану† здоровС¤ д≥тей та молод≥.
ѕозашк≥льна осв≥та здобуваЇтьс¤† громад¤нами у позашк≥льних закладах ус≥х форм власност≥, а також зд≥йснюЇтьс¤ с≥мСЇю, трудовими колективами, громадськими орган≥зац≥¤ми.
ѕозашк≥льна осв≥та Ї складовою частиною системи безперервноњ осв≥ти, визначеноњ «аконом ”крањни Уѕро осв≥туФ.
≤≤. ƒит¤ча художн¤ школа ¤к один з
фактор≥в формуванн¤ св≥тосприйн¤тт¤ у д≥тей.
2.1. ¬иховний потенц≥ал
образотворчого мистецтва.
«а умов
розбудови, демократизац≥њ та докор≥нноњ трансформац≥њ сусп≥льства усв≥домленн¤
загрози, ¤ка криЇтьс¤ в бездуховност≥, н≥кчемност≥ ≥нтерес≥в, емоц≥йноњ
недорозвиненост≥ людей ≥ юнацтва, повернуло систему осв≥ти до загальнолюдських
ц≥нностей. —еред останн≥х у загальному рус≥ за гуман≥зац≥ю ц≥Їњ системи
поступово зростаЇ роль мистецтва.
¬иховний потенц≥ал мистецтва м≥ститьс¤ у сам≥й його сут≥ ≥
по¤снюЇтьс¤ тим, що емоц≥йна сторона св≥домост≥, естетичн≥ ≥деали особистост≥ Ц
первинн≥ стосовно ≥нтелекту в формуванн≥ духовних ≥нтерес≥в, ставленн¤ до св≥ту
взагал≥.
«-пом≥ж ≥нших вид≥в мистецтва образотворче Ї ун≥кальним у
вир≥шенн≥ завдань ¤к художнього так ≥ особист≥сного розвитку, громадського ≥
духовного становленн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤. ÷е зумовлено не т≥льки природою
сприйманн¤ образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому в≥ц≥
образотворча д≥¤льн≥сть становить одну з найдоступн≥ших ≥ емоц≥йно-захоплюючих
форм творчост≥.
¬ аспект≥ зазначеного проблема радикального пол≥пшенн¤† емоц≥йно-естетичного ≥ духовно-морального
вихованн¤ диктуЇ такий розпод≥л акцент≥в завдань у викладанн≥ образотворчого
мистецтва, серед ¤ких виховн≥† та художн≥
розвитков≥ були б пров≥дними стосовно навчальних. јдже саме вир≥шенн¤
художньо-розвиткових завдань передус≥м формуЇ р≥вень художньо-творчоњ
св≥домост≥ ≥ндив≥да, що й визначаЇ ступ≥нь включенн¤ учн≥в у глобальн≥
культурогенн≥ процеси. « огл¤ду на викладене Ц мету художнього вихованн¤
засобами образотворчого мистецтва в стисл≥й, сконцентрован≥й форм можна
визначити ¤к розвиток у д≥тей високих естетичних ≥деал≥в, формуванн¤ потреб,
формуванн¤ потреб ≥ зд≥бностей до образотворчого мистецтва в процес≥ художнього
осмисленн¤ св≥ту.
¬≥домо, що здорове сприйн¤тт¤ в будь-¤кому в≥ц≥ дом≥нуЇ над
≥ншими. „ерез це важливо ¤комога ран≥ше закласти фундамент дл¤ подальшого активного
вдосконаленн¤† зоровоњ системи учн≥в.
’удожн¤ д≥¤льн≥сть†
дитини починаЇтьс¤ ще задовго до того моменту, коли вона вперше
переступить пор≥г школи. Ѕ≥льш≥сть наших д≥тей, в≥дв≥дуЇ дит¤ч≥ садки, а
п≥зн≥ше художн≥ школи, де наступаЇ досить широке знайомство з ол≥вцем, папером,
фарбами ≥ пензлем.
ћи знаЇмо, що в дит¤чих художн≥х школах д≥ти часто малюють,
вир≥зують з паперу, наклеюють, займаютьс¤ з р≥зними природними матер≥алами. ¬се
це спри¤Ї розвитков≥ творчих зд≥бностей дитини. ƒитина часто починаЇ малювати
ще до в≥дв≥данн¤ шкли. як т≥льки може втримати ол≥вець, починаЇ ним креслити
впевнен≥ л≥н≥њ по папер≥, хоч у той час ще не надаЇ малюнкам будь-¤кого зм≥сту.
ќте це ще не творч≥сть, а немов п≥дготовка руки, ока, мисленн¤ до творчост≥,
¤ка наступаЇ в школ≥.
ƒосв≥д роботи в загальноосв≥тн≥х ≥ дит¤чих художн≥х школах,
студ≥¤х ≥ гуртках образотворчого мистецтва показуЇ, що вс≥х д≥тей можна навчити
образотворчого мистецтва. Ѕагато д≥тей, ¤к≥ вступають до студ≥й, ¤к≥ вступають
до студ≥й, у дит¤ч≥ художн≥ школи з низьким або незадов≥льним р≥внем
образотворчоњ п≥дготовки, завд¤ки заснуванню в≥дпов≥дних форм ≥ метод≥в
навчанн¤ згодом усп≥шно зак≥нчують школу, а в р¤д≥ випадк≥в Ц художн≥ училища ≥
художн≥й ≥нститут.
ƒ≥ти, ¤к≥ зак≥нчивши художню школу чи студ≥ю ≥ не займаютьс¤
мистецтвом профес≥онально, на все житт¤ збер≥гають любов до нього ≥ малюють ¤к
кажуть Удл¤ душ≥Ф. ¬они стають активними пропагандистами образотворчого
мистецтва ≥ в м≥ру можливостей внос¤ть елементи творчост≥ в навчанн¤ або в
роботу за фахом.
“рапл¤ютьс¤ випадки, коли д≥ти, ¤к≥ на думку педагог≥в мають
дуже посередн≥ зд≥бност≥ до малюванн¤, стають пот≥м художниками-профес≥оналами.
ƒо дит¤чих художн≥х заклад≥в треба приймати вс≥х д≥тей: ≥
тих, ¤к≥ бажають малювати, л≥пити тощо, незважаючи на ступ≥нь обдарованост≥, ≥
тих, ¤к≥ не ви¤вл¤ють особливого ≥нтересу до образотворчого мистецтва.
2.2. —труктура
дит¤чоњ художньоњ школи та особливост≥ навчального процесу.
”чн≥в, ¤к≥ вчатьс¤ в художн≥й школ≥, можна умовно под≥лити на чотири групи.
ѕерша група Ц д≥ти, у ¤ких, батьки розум≥ють, любл¤ть ≥ ц≥кавл¤тьс¤ мистецтвом ≥ бажають† прилучити д≥тей до скарб≥в мистецтва.
ƒруга група Ц д≥ти, ¤к≥ хочуть займатис¤ образотворчим мистецтвом ≥ не под≥л¤ють погл¤д≥в батьк≥в на нього.
“рет¤ група Ц це особлива категор≥¤ учн≥в, ¤к≥, д≥знавшись про ≥снуванн¤ дит¤чоњ художньоњ школи, сам≥ приход¤ть до нењ, принос¤ть багато роб≥т (малюнки, р≥зьбленн¤ по дереву, л≥пка, вишивка, дизайн тощо). ѓхн≥ радн≥ н≥чого про це не знають. ” таких випадках запрошують батьк≥в до школи ≥ переконують њх у тому, що њхнього сина чи доньку треба обовС¤зково вчити образотворчого мистецтва.
„етверта група Ц д≥ти, ¤к≥ не хот≥ли навчатис¤ в художн≥й школ≥. Ѕатьки були зг≥дн≥ з ними. “аких учн≥в зараховували дл¤ того, щоб довести: дит¤ч≥ художн≥ школи можна приймати вс≥х д≥тей, нав≥ть тих, ¤к≥ байдуже ставл¤тьс¤ до образотворчоњ д≥¤льност≥.
” нас до дит¤чоњ художньоњ школи приймаютьс¤ д≥ти 10-12 рок≥в. “ерм≥н навчанн¤ Ц 4 роки. ” школ≥ можуть бути орган≥зован≥ 5 класи Ц профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ (на самоокупност≥). ”с≥ класи художньоњ школи з 4-р≥чним терм≥ном навчанн¤ Ї старшими. ” класи профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ приймаютьс¤ учн≥, ¤к≥ мають профес≥йн≥ зд≥бност≥, бажанн¤ продовжувати навчанн¤ у художн≥х закладах вищого р≥вн¤. «авданн¤м клас≥в профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ Ї:
- ц≥леспр¤мована п≥дготовка учн≥в у художн≥ училища, коледж≥, ≥нститути тощо;
- п≥дготовка до роботи в установах та п≥дприЇмствах, ¤к≥ потребують фах≥вц≥в в≥дпов≥дноњ художньоњ осв≥ти.
”чн≥, ¤к≥ усп≥шно зак≥нчили зан¤тт¤ основного курсу (1-4 класи), отримують св≥доцтво про зак≥нченн¤ школи, ¤к≥ зак≥нчили класи профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ отримують св≥доцтво про зак≥нченн¤ класу. ” школ≥ за р≥шенн¤м адм≥н≥страц≥њ можуть бути орган≥зован≥ п≥дготовч≥ групи на основ≥ самоокупност≥ з терм≥ном навчанн¤ в≥д 1 до 4 рок≥в. ≥льк≥сть ос≥б у клас≥ Ц 8-12, у малочислених населених пунктах 6-10 ос≥б. —клад групи у 5 клас≥ (профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ ) Ц 5-8 ос≥б.
ѕредмет за вибором, визначаЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю школи, враховуючи позиц≥њ ради, затверджуЇтьс¤ до початку учбового року. ѕерел≥к предмет≥в та к≥лькост≥ годин у класах профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та п≥дготовчих групах також визначаЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю школи.
Ќавчальна практика проводитьс¤† на папер≥ 2 тижн≥ прот¤гом року.
ѕочаток навчального року в дит¤ч≥й художн≥й школ≥ Ц 1 вересн¤. «ан¤тт¤ з учн¤ми провод¤тьс¤ 3-4 рази на тиждень, залежно в≥д м≥сцевих, залежно в≥д м≥сцевих умов в≥д 3 до 5 годин на день. ан≥кули провод¤тьс¤ в терм≥ни встановлен≥ у загальноосв≥тн≥й школ≥.
ѕоточний перегл¤д навчальних роб≥т по п≥дсумках кожного п≥вр≥чч¤, п≥дсумковий перегл¤д проводитьс¤ по у к≥нц≥ навчального року та екзаменац≥йний перегл¤д по п≥дсумках 4 (5) клас≥в.
”сп≥шний художньо-творчий розвиток д≥тей, зумовлений дотриманн¤м низки методичних принцип≥в, адекватних специф≥ц≥ мистецтва.
еруванн¤ художньо-творчим розвитком учн≥в передбачаЇ врахуванн¤ в≥кових, ≥ндив≥дуальних, нац≥ональних, культурних, рац≥ональних особливостей ≥ традиц≥й; останнЇ зумовлюЇ звертанн¤ до глибоких корен≥в народноњ творчост≥, проникнених† нац≥ональним духом, а не сл≥пе коп≥юванн¤ вз≥рц≥в ≥ канон≥в мистецтва.
«алученн¤ учн≥в до розум≥нн¤ зм≥сту та сукупност≥ мистецтва повинна зд≥йснюватись шл¤хом особист≥сно-емоц≥йного сприйн¤тт¤ художньоњ ≥нформац≥њ. —аме через це дос¤гаЇтьс¤ духовно-моральне й естетичне вихованн¤ особистост≥ учн¤, пробудженн¤ в його душ≥ добрих почутт≥в, чуйност≥, здатност≥ та сп≥впереживанн¤.
’удожн≥й образ Ц це основа, на ¤к≥й базуЇтьс¤ художньо-образне сприйн¤тт¤ мистецтва ≥ власна художн¤ д≥¤льн≥сть.
≈фективн≥сть зан¤ть мистецтвом ≥стотно залежить зац≥кавленн¤ художньою працею, в≥д одержуваного д≥тьми в процес≥ зан¤ть емоц≥йного задоволенн¤, радост≥.
ќбразотворча д≥¤льн≥сть залежить в≥д загального розвитку, в≥д в≥кових особливостей та в≥д навколишнього середовища.
ѕеред жител¤ми арпат природа постаЇ в ус≥й њњ неповторн≥й крас≥. ѕори року зм≥нюють чар≥вне вбранн¤ г≥р, то оновлюючи його ¤скравою зеленню весни, то вистел¤ючи гар¤чим ос≥нн≥м золотом лист¤, то обсипаючи ср≥блом сн≥гу. ѕрирода, з ¤кою наче злилос¤ наше житт¤, над≥лила його в≥дчутт¤м краси, прагненн¤м робити своњ твор≥нн¤ ¤скравими й рад≥сними. ”читель дит¤чоњ художньоњ школи маЇ допомогти д≥т¤м в≥дчути це у навколишньому : в арх≥тектур≥, в нац≥ональному од¤з≥, в побутовому ≥нтерСЇр≥.
ќсобливе значенн¤ дл¤ розвитку творчого мисленн¤ маЇ в≥дв≥дуванн¤ художн≥х музењв, творчих майстерень художник≥в, виставок дит¤чоњ творчост≥, перегл¤д к≥ноф≥льм≥в про видатних митц≥в.
¬загал≥ дит¤ча фантаз≥¤ ≥ у¤ва випереджаЇ можливост≥ та навички граф≥чноњ передач≥ навколишнього св≥ту. якщо залишити дитину що в нењ намальовано, то можна почути значно б≥льше, н≥ж це передано в картинц≥. ƒитина доповнюЇ останнЇ свою фантаз≥Їю.
ћалюванн¤ Ї один ≥з перших засоб≥в вираженн¤ на папер≥ думок, у¤ви, фантаз≥њ, отже при перших дит¤чих спробах не можна осуджувати певн≥ недол≥ки.
ћалюванн¤ з памС¤т≥ зобовС¤зуЇ творчо мислити, розвиваЇ у¤ву, збуджуЇ ≥нтерес до образотворчоњ д≥¤льност≥, тому на вс≥х етапах навчанн¤ воно повинно займати основне м≥сце.
”сп≥х навчанн¤ образотворчоњ д≥¤льност≥ кожного учн¤ залежить в≥д того, з ¤ким настроЇм в≥н приступив до роботи, охоче њњ виконуЇ, чи н≥, ¤к зак≥нчуЇ. якщо дитина задоволена результатами своЇњ прац≥ Ц це перший усп≥х педагога.
ќц≥нюючи роботи учн¤, сл≥д враховувати його можливост≥. Ќе можна н≥ звинувачувати його можливост≥, н≥ занижувати його оц≥нку. ¬она повинна бути засобом моб≥л≥зац≥њ творчих сил кожного хлопчика ≥ д≥вчинки.
Ќеобережна ≥ необдумана критика дитини призводить до того, що учень втрачаЇ в≥ру в своњ сили, починаЇ пропускати зан¤тт¤, вчитьс¤ без ≥нтересу, замикаЇтьс¤ в соб≥.
” так≥й ситуац≥њ педагогу Ї над чим замислитись. ¬≥н повинен знайти форму допомоги, ¤ка не п≥дриваючи г≥дност≥ вихованн¤, спри¤ла б його творч≥й активност≥.
ќдним з ефективних засоб≥в естетичного впливу на дитину Ї виставки дит¤чих малюнк≥в.
ќрган≥зац≥¤ виставки в клас≥ моб≥л≥зуЇ ≥ згуртовуЇ дит¤чий колектив, а вчителю даЇ можлив≥сть п≥знати краще учн≥в свого класу. ¬иставки мають ≥ п≥знавальне ≥ виховне значенн¤ ¤к дл¤ тих д≥тей, ¤к≥ беруть участь в експозиц≥њ, так† ≥ тих д≥тей, ¤к≥ лиш огл¤дають њњ. ”чн¤м, ¤к≥ готують малюнки дл¤ виставки вс¤ п≥дготовча робота приносить рад≥сть творенн¤, а дал≥ Ц рад≥сть бути в≥дм≥ченим, знати, що твою роботу оц≥нюють, прид≥л¤ють њй увагу.
¬елике значенн¤ маЇ виставка дит¤чих роб≥т ≥ дл¤ батьк≥в, ¤к≥ бачать, що малюванн¤ трактують, ¤к ≥ вс≥ ≥нш≥ предмети ≥ тод≥ починають розум≥ти, що малюванн¤ Ц один з засоб≥ всеб≥чного розвитку дитини.
¬ умовах школи можна орган≥зувати виставки програмних малюнк≥в ≥ позакласних роб≥т. « програмних малюнк≥в найкраще влаштовувати виставку в к≥нц≥ п≥вр≥чч¤ чи року, бо за той час назбираЇтьс¤ достатн¤ к≥льк≥сть роб≥т (потр≥бно, щоб на виставц≥ були р≥зноман≥тн≥ за тематикою роботи).
ѕозашк≥льн≥ роботи найкраще готувати на ¤кусь тем󆆆††††† , або до ¤коњсь дати.
ƒо виставки треба п≥дготувати д≥тей, сказати, коли буде виставка ≥ на ¤ку тему. ѕровести дек≥лька позакласних зан¤ть, на кожному з них дати завданн¤ д≥т¤м виконати малюнок на певну тему.
ћалюнки виконан≥ на зан¤тт¤х учитель збер≥гаЇ в папц≥. Ѕезпосередньо перед† виставкою в≥н разом з д≥тьми в≥дбираЇ кращ≥ з них та оформлюЇ њх: кожен малюнок треба р≥вно обр≥зати ≥ ¤кщо в≥н ¤к≥сний Ц наклењти на темний картон, ат темн≥ малюнки Ц на ¤сний. ÷им забезпечуЇтьс¤ краще вид≥ленн¤ малюнка на контрастному фон≥. Ќа задн≥й сторон≥ наклеюЇмо петельку з ниточки дл¤ виг≥дного монтуванн¤ виставки.
ожна робота повинна бути п≥дписана так, щоб указувавс¤ автор, назва картинки ≥ техн≥ка.
ѕ≥дписи з позначенн¤м автора треба виконувати на невеликих пр¤мокутниках паперу Ц етикетках, ¤к≥ не повинн≥ заважати сприймати малюнок. ƒо в≥дкритт¤ виставки сл≥д п≥дготуватис¤, намалювати запрошенн¤ ≥ п≥дписати батькам, вчител¤м.
якщо виставка буде в окремому прим≥щенн≥, то на двер¤х прим≥щенн¤ сл≥д привС¤зати червону стр≥чку, а гостей та учн≥в з≥брати перед к≥мнатою. ќдин учень повинен виголосити коротеньке Увступне словоФ ≥ попросити директора школи њњ розр≥зати, а тод≥ запросити вс≥х о к≥мнати.
якщо в школ≥ Ї паралельн≥ класи, то можна домовитис¤ про влаштуванн¤ виставки сп≥льними силами. ≤нколи корисно обСЇднувати дл¤ ц≥Їњ мети вс≥ чотири класи. ¬иставка повинна посто¤ти 2-3 тижн≥, щоб д≥ти добре познайомилас¤ з нею.
¬ажливу роль у становленн≥ творчоњ манери учн¤ в≥д≥грають р≥зноман≥тн≥ художн≥ матер≥али. ” художн≥й школ≥ використовують матер≥али, за допомогою ¤ких дитина маЇ можлив≥сть на папер≥ передати своњ почутт¤.
2.3. Ќавчальний
план
дит¤чоњ
художньоњ школи
“ерм≥н навчанн¤ Ц 4 роки.
|
є |
Ќазва
предмет≥в |
-сть
годин на тиждень |
-сть
учбових тижн≥в |
”сього
годин на групу |
≤спити
(перегл¤ди) |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|||||
|
1. |
омпозиц≥¤ |
3 |
3 |
3 |
3 |
34 |
408 |
|
|
2. |
–исунок |
3 |
3 |
4 |
4 |
34 |
476 |
|
|
3. |
∆ивопис |
3 |
3 |
3 |
3 |
34 |
408 |
|
|
4. |
—кульптура |
2 |
2 |
1 |
1 |
34 |
204 |
|
|
5. |
≤стор≥¤ мистецтв |
1 |
1 |
1 |
1 |
34 |
136 |
|
|
6. |
ѕредмет за вибором |
1 |
1 |
1 |
1 |
34 |
136 |
|
|
¬сього: |
13 |
13 |
13 |
13 |
34 |
1768 |
|
|
Ќавчальна практика (2 тижн≥ на групу Ц 48 годин)
¬ процес≥ навчанн¤ рисунку вир≥шуютьс¤ завданн¤ початкового формуванн¤ особистост≥, емоц≥йно-оц≥нюючого захопленого в≥дношенн¤ до житт¤, мистецтва, художнього осмисленн¤ природи, людей, оточуючоњ д≥йсност≥. « ц≥Їю ц≥ллю художн≥й розвиток учн≥в формуЇтьс¤ шл¤хом п≥знанн¤ складових мистецтва:
- зм≥сту Ц заради чого створюЇтьс¤ тв≥р;
- мови Ц завд¤ки чому виражаЇтьс¤ зм≥ст;
- мистецтва Ц ¤к здатност≥ створювати, в≥дкривати нев≥доме.
÷≥ головн≥ завданн¤ зд≥йснюютьс¤ в т≥сному взаЇмозвС¤зку з навчанн¤м основам образотворчоњ грамоти на р≥вн¤х сп≥вв≥дношенн¤ в 1-му клас≥ ≥ з наступним розширенн¤м обСЇму знань ≥ ум≥нь.
ќдночасно формуЇтьс¤ у¤вленн¤ д≥тей про взаЇмод≥ю р≥зних форм мистецтва з житт¤м ≥ м≥ж собою, вивчаютьс¤ особливост≥ њх мови ≥ функц≥й в ≥сторичн≥й посл≥довност≥ Ц ¤к теоретично (в форм≥ бес≥д), так ≥ практично (через особисте естетичне усв≥домленн¤ взаЇмов≥дношенн¤ минулого ≥ майбутнього).
Ќа в≥дм≥ну в≥д традиц≥йноњ системи побудови навчальних предмет≥в в≥д окремого до загального, коли окрем≥ елементи мови (форма, кол≥р, пропорц≥њ) вираховуютьс¤, виступають окремо в≥д зм≥сту, утворюючи лиш профес≥йну основу. ¬ дан≥й програм≥ беретьс¤† за основу дидактичноњ системи теор≥¤ сп≥лкуванн¤, де вс≥ запитанн¤ вир≥шуютьс¤ в зворотн≥й посл≥довност≥ Ц в≥д загального до окремого.
Ќавчальна програма по рисунку пропонуЇ розвиток образного мисленн¤ навчального в≥д ≥нтуњтивного самовираженн¤ до анал≥тично-чуттЇвого сприйн¤тт¤ життЇвих, з одночасним вивченн¤м виразних ≥ техн≥чних граф≥ки. «апропонована система роботи з д≥тьми спри¤Ї не звичайному наповненню техн≥чного багажу, а формуванню художньо-образного мисленн¤, художнього смаку.
ƒит¤че мистецтво (при уважному п≥дход≥ до гл¤дацького сприйн¤тт¤ молодших учн≥в) посл≥довно переводитьс¤ на образотворчий матер≥ал з максимальним використанн¤м можливостей, закладених в н≥м. “ут реал≥зуЇтьс¤ особисте в≥дношенн¤ автора, в≥дпов≥дно вибираютьс¤ образотворч≥ засоби визначаЇтьс¤ творче начало в малюванн≥.
ѕрограма передбачаЇ паралельне вивченн¤ виразних засоб≥в ≥люзорно Ц пов≥тр¤ного ≥ умовно-плоского зображенн¤. ”чн≥ п≥знають, що образотворче мистецтво живе ≥ розвиваЇтьс¤ по цих двох шл¤хах. ƒва способи в≥дображенн¤ д≥йсност≥, дв≥ специф≥чн≥ тенденц≥њ що, то виступають раз окремо ≥ самост≥йно, то, зм≥нюютьс¤, ограни чують свою специф≥чн≥сть.
ѕосл≥довн≥сть в темах ≥ завданн¤х методично основана ≥ њњ потр≥бно збер≥гати, особливо в молодших класах.
ћ≥жпредметн≥ звС¤зки зд≥йснюютьс¤ через вивченн¤ способ≥в в≥дбору виразних засоб≥в в рисунку, що п≥дводить навчаючих до освоЇнн¤ мови граф≥ки ≥ вказанн¤ шл¤ху пошук≥в засоб≥в рисунку в р≥зних видах композиц≥њ.
–исунок в перш≥ ва роки навчанн¤ основуЇтьс¤ на спостер≥гаюч≥й перспектив≥. ƒ≥ти в≥дображують перспективн≥ скороченн¤ на основ≥ спостережень ≥ пор≥вн¤нь. ”читель уважно п≥дштовхуЇ њх в цьому напр¤м≥.
Ќа уроках з ≥стор≥њ мистецтва провод¤тьс¤ бес≥ди про образотворче мистецтво ¤к зас≥б естетичного вихованн¤ бес≥ди про мистецтво той вид роботи, ¤кий допомагаЇ формувати ≥дейно-моральну постанову учн¤, вм≥нн¤ бачити ≥ розум≥ти прекрасне, формувати естетичний смак. Ѕес≥ди про мистецтво дають люд¤м можлив≥сть емоц≥йно переживати бачене ≥ давати йому свою оц≥нку позитивну чи негативну.
«наченн¤ бес≥д про мистецтво дуже велике, воно заключаЇ в соб≥ ¤к осв≥тн≥ так ≥ виховн≥ ц≥л≥. «найомл¤чись† з картинами учень у першу чергу вивчаЇ ≥ п≥знаЇ св≥т картинки, а в≥н завжди даЇ певну навчальну ≥нформац≥ю; ≥сторичн≥ факти, житт¤ д≥тей ≥ дорослих в минулому ≥ в наш час, опис природи, њњ ¤вищ, образи людей ¤к≥ жили колись чи живуть тепер.
р≥м цього учн≥ дов≥дуютьс¤ про художник≥в, автор≥в даних картин, епоху в ¤к≥й вони жили ≥ творили.
ќтже на уроках з ≥стор≥њ мистецтва д≥ти збагачують своњ знанн¤ не т≥льки з ≥стор≥њ мистецтва а ≥ з ≥нших дисципл≥н, таких ¤к ≥стор≥¤, географ≥¤, природознавство, л≥тература, сусп≥льствознавство та ≥нш≥.
ј також уроки з ≥стор≥њ мистецтва мають виховне значенн¤. ” час≥ розгл¤ду та анал≥зу твор≥в мистецтва у д≥тей виникаЇ певний емоц≥йний стан, переживанн¤, в≥д ¤кого розвиваютьс¤ ≥ певн≥ почутт¤: любов≥ до р≥дного краю, радост≥, горд≥сть за героњчне минуле свого народу, ненавист≥ до експлуататор≥в ≥ поневолювач≥в.
—погл¤данн¤ твор≥в мистецтва викликаЇ певну естетичну† насолоду, даЇ рад≥сть, задоволенн¤, розвиваЇ почутт¤ краси, п≥двищуЇ художню культуру. „асто на уроках показують зразки, фото чи репродукц≥њ р≥зних твор≥в живопису, скульптури, арх≥тектури, граф≥ки та декоративного мистецтва. ÷е дуже спри¤Ї виробленню естетичного смаку учн≥в. Ќайчаст≥ше ми маЇмо можлив≥сть† обговорювати та анал≥зувати твори живопису. артини, особливо т≥, що зображують природу, викликають в учн≥в велике задоволенн¤. —правд≥, сила естетичного впливу на людину Ц велика. ”чн≥ сам≥ не збагнувши цього п≥ддаютьс¤ впливу мистецтва, ¤ке д≥Ї на них двома джерелами: художн≥м словом ≥ живописним образом тобто формою, кольором.
Ќа уроках л≥пки (скульптура) емоц≥йн≥ переживанн¤ викликаЇ скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистост≥. «ате б≥льше д≥Ї формою, л≥н≥Їю, фактурою.
¬еликий естетичний вплив мають твори декоративного мистецтва. раса вишивкових узор≥в, в≥зерунки р≥зьби, барвист≥сть народного розпису, ф≥л≥гранна техн≥ка писанкових орнамент≥в Ц невичерпне джерело насолоди.
јнал≥зуючи твори декоративного мистецтва в першу чергу визначаЇ вид ≥ техн≥ку роботи, п≥дкусюЇмо зм≥ст орнаментац≥њ.
≈стетичне сприйн¤тт¤ д≥йсност≥ передбачаЇ ≥ художнЇ освоЇнн¤: формуванн¤ вм≥нн¤ бачити, емоц≥йно в≥дгукнутись та усв≥домити красу, естетичн≥ ¤кост≥ р≥зноман≥тних ¤вищ ≥ обСЇкт≥в д≥¤льност≥: природи ≥ тваринного св≥ту, м≥ст ≥ с≥л, будинк≥в ≥ квартир, зовн≥шнього вигл¤ду людини.
2.4. ≤стор≥¤
виникненн¤ та функц≥онуванн¤ художньоњ школи в†
м. оломињ .
¬ кожному м≥ст≥ ≥снують художн≥ школи, студ≥њ, школи мистецтв, ¤к≥ спр¤мован≥ на формуванн¤ у д≥тей естетичного св≥тосприйн¤тт¤ ≥ розвитку художн≥х задатк≥в.
10 грудн¤ 1974 року в м. оломи¤ була в≥дкрита перша ≥ Їдина художн¤ школа.
—ам задум про в≥дкритт¤ художньоњ школи зводивс¤ на багато ран≥ше. ¬ м≥ст≥ проводилис¤ персональн≥ виставки на ¤ких люди сп≥льно обговорювали р≥зн≥ творч≥ питанн¤ одним з питань було створенн¤ спец≥альноњ школи, ¤ка надавала б, обдарованим д≥т¤м, можлив≥сть розвивати своњ зд≥бност≥. јдже на той час ≥снували музичн≥, спортивн≥ школи, а чому б не в≥дкрити на тих правах художню школу. ќдним ≥з засновник≥в школи, а також директором, був Ћобурак. ¬елику п≥дтримку у в≥дкритт≥ школи надав озлов —.≤., а також ≤суда ≥з обласного управл≥нн¤ культури, тепер головний спец≥ал≥ст культури.
18 грудн¤ в≥дбулис¤ перш≥ вступн≥ екзамени, ¤к≥ проводилис¤ в майстерн¤х, пров≥дних на той час художник≥в, в робоч≥й атмосфер≥, серед незак≥нчених полотен автор≥в.
ƒавали екзамени по рисунку, живопису, композиц≥њ.
¬ перший клас прийн¤ли 35 учн≥в, в≥ком в≥д 10-12 рок≥в. „ерез п≥в року п≥сл¤ вступних ≥спит≥в вид≥лили прим≥щенн¤ ≥ д≥ти розпочали навчанн¤.
ѕершими вчител¤ми були пров≥дн≥ художники м≥ста так≥ ¤к: —оган, √улик ≤ван, оваленко, Ѕоднарук, ћиханько.
¬ художн≥й школ≥ викладалось 5 предмет≥в Ц живопис, рисунок, ≥стор≥¤ мистецтв, скульптура, композиц≥¤.
ќплата за навчанн¤ на той час була м≥зерна 5 карбованц≥в тепер вона зросла до 12 гривень.
ѕ≥сл¤ 10 рок≥в ≥снуванн¤ школи потр≥бно було шукати нове прим≥щенн¤. «авд¤ки директору вид≥лили нове прим≥щенн¤, в ¤кому школа розм≥щуЇтьс¤ ≥ на даний час. ¬ цьому будинку мав бути розм≥щений музей м≥ста.
ер≥вництво школою зд≥йснюЇ директор Ћобурак. ѕрацюють вчител≥: Ћас≥йчук, Ѕоднарук, «ахарчук, всього нараховуЇтьс¤ 6-ть викладач≥в.
Ќа даний час школу ф≥нансують на 50%.
¬ художн≥й школ≥ навчаЇтьс¤ 107 д≥тей, ≥снуЇ 11 груп. ўор≥чно в класи набирають 8-10 учн≥в. ƒек≥лька рок≥в тому ≥снувала п≥дготовча група, на даний час вона працюЇ на самоокупност≥, учн≥ сам≥ сплачують вчителев≥ зароб≥тну плату. ожного навчального року приймаЇтьс¤ 2-3 групи.
¬»—Ќќ¬ќ .
÷≥лком природно, що питанн¤ зм≥сту ≥
напр¤му вихованн¤ молод≥ засобами образотворчого мистецтва набираЇ величезне
значенн¤.
Ѕагато передових митц≥в звертаютьс¤ до скарбниц≥ народного мистецтва, запозичуючи ≥ розвиваючи кращ≥ надбанн¤ народу, надаючи њм нового зм≥сту.
Ќавчанн¤ в художн≥х школах не мислиме без знайомства з чудовими зразками народного мистецтва, ¤к≥ спри¤ють естетичному вихованню д≥тей.
ƒумки часу, епохи, найважлив≥ш≥ под≥њ сучасност≥, обовТ¤зково знаход¤ть своЇ в≥дображенн¤ в дит¤чому малюнку. ƒопитливе дит¤че око проникаЇ в багатогранне ≥ ц≥каве житт¤ ≥ передаЇ його в своњх малюнках з неспод≥ваною своЇр≥дн≥стю ≥ горд≥стю.
«ан¤тт¤ в художн≥х школах прищеплюють любов до р≥дного краю, його народу ≥ народного мистецтва, знайомить д≥тей з мистецтвом граф≥ки, живопису та культури, поглиблюють та розширюють загальний культурний р≥вень д≥тей.
ƒехто з педагог≥в та художник≥в дотримуютьс¤ помилковоњ думки, н≥би вм≥нн¤ малюванн¤ дано не кожному, що цю зд≥бн≥сть дано природою небагатьом , окремим УталантамФ.
ƒ≥йсно, можна зустр≥ти д≥тей, малюнки ¤ких вражають своЇю виразн≥стю, влучн≥стю, точною характеристикою , ц≥кавими зображенн¤ми людей та тварин. јле найкращ≥ задатки можуть згаснути без зац≥кавленост≥, а дуже посередн≥ зд≥бност≥ можна розвинути до майстерност≥.
лючем до усп≥шного навчанн¤ в художн≥х школах Ї розум≥нн¤ психолог≥њ дитини певного в≥ку, врахуванн¤ њњ загального розвитку та характеру в≥дображенн¤.
¬ наш≥й крањн≥ провод¤тьс¤ виставки образотворчого мистецтва д≥тей, ¤к≥ привертають увагу тис¤ч в≥дв≥дувач≥в, художник≥в ≥ вс≥х, хто ≥ захоплюЇтьс¤ дит¤чим мистецтвом.
„им же так захоплюють малюнки д≥тей? “им, що в них ¤скрав≥сть ≥ св≥ж≥сть вражень, неспод≥вана см≥лив≥сть, експрес≥¤, ком≥чна нањвн≥сть та нањвна переконан≥сть. “им, що в них про¤вл¤ютьс¤ т≥ ¤кост≥, ¤к≥ ≥нколи з роками губл¤тьс¤ у людей: здатн≥сть розд≥лити, дивуватись, завидна спостережлив≥сть та ≥люз≥¤.
ƒопитливе дит¤че око проникаЇ в навколишнЇ середовище ≥ ц≥каве житт¤, пом≥чаЇ те, на що доросл≥ звичайно не звертають увагу.
«авданн¤ художньоњ школи пом≥чати найперш≥ про¤ви дит¤чоњ творчост≥, з повагою до нењ ставитис¤ ≥ пом≥чати шл¤хи до систематичного поступового руху, ¤кий повинен забезпечувати усп≥шний розвиток творчих прагнень дитини.
ƒл¤ дитини малюнок Ї ви¤вленн¤м њњ емоц≥йного ставленн¤ до оточенн¤.
¬читель художньоњ школи повинен розкривати оч≥ дитини на красу св≥ту, а не намагатис¤ зробити малюнок красив≥шим. ћалюванн¤ Ї одним з найперших про¤в≥в образного вираженн¤ думки, у¤ви дитини.
Ћ≤“≈–ј“”–ј.
1. абши ≤.ё. –озвиток художн≥х зд≥бностей молодшого шк≥льного в≥ку.†
††††† // –ад¤нська школа. Ц 1981 - є3-с. 18-22.
2. Ћегенський ё.√. ¬≥д ремесла до творчост≥ // „ас Ц 1990 - є5 -† с. 38-50.
3. Ћосюк ѕ.¬. ƒекоративно-прикладне мистецтво в школ≥ // –ад¤нська школа Ц 1979 - є10 Ц с. 19-30.
4. ѕрограма середньоњ загальноосв≥тньоњ школи 1-3 ступен≥в // ќсв≥та, 1991.
5. онцепц≥¤ нац≥ональноњ школи про позашк≥льн≥ навчальн≥ заклади.