—качать реферат (9Kb)

ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќј†  ќћѕ≈“≈Ќ÷≤я† ¬» Ћјƒј„ј† я † „»ЌЌ» † √”ћјЌ≤«ј÷≤ѓ† ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќќѓ† ќ—¬≤“»

 

†††††††† √уман≥зм, ¤к в≥домо, передбачаЇ таке ставленн¤ до людини, ¤ке перейн¤те турботою про њњ благо, повагою до њњ г≥дност≥, люд¤ност≥. ¬ умовах реформуванн¤ осв≥ти в ”крањн≥ особливо проникливо звучать слова  .ƒ.”шинського про те, що Унайголовн≥ше завжди залежатиме в≥д особи безпосереднього вихователь, що стоњть в≥ч-на-в≥ч з вихованцемФ /3, с.41/. ‘ормуванн¤ творчоњ, достатньо само реал≥зованоњ особистост≥ майбутнього вчител¤ Ц головне завданн¤ педагог≥чноњ осв≥ти, розвТ¤занн¤ ¤кого значною м≥рою залежить в≥д викладача вищого педагог≥чного навчального закладу. ¬≥н постаЇ в рол≥ Увчител¤ вчител≥вФ, педагог≥чн≥ д≥¤нн¤ ¤кого позначаютьс¤ не лише на особ≥ студента, а й опосередковано через д≥¤льн≥сть майбутнього вчител¤ на особистост¤х д≥тей. «айшовши в аудитор≥ю, викладач повинен зважати на те, що тут навчаЇтьс¤ майбутнЇ осв≥ти ≥ педагог≥ки.

†††††††† «вичайно, важливе значенн¤ дл¤ покрашенн¤ р≥вн¤ педагог≥чноњ осв≥ти маЇ ≥ запровадженн¤ в навчальний процес сучасних ≥нформац≥йних технолог≥й, ≥ вдосконаленн¤ навчальних план≥в ≥ програм, ≥ забезпеченн¤ нов≥тньою л≥тературою, ≥ покращенн¤ умов житт¤ студент≥в тощо. ѕроте головною транс формуючою силою залишаЇтьс¤ викладач: високий р≥вень його профес≥онал≥зму ≥ педагог≥чноњ майстерност≥, доброчинн≥ ¤кост≥, гуман≥стична налаштован≥сть на розливальну педагог≥чну взаЇмод≥ю.

†††††††† √уман≥зац≥¤ педагог≥чного процесу покликана подолати невиправданий дидактичний гегемон≥зм у вищ≥й школ≥, за ¤ким завданн¤ навчанн¤ повн≥стю подавлюють завданн¤ формуванн¤ майбутнього вчител¤ перш за все ¤к особистост≥. –езультатом депересонал≥зац≥њ ≥ знеособленн¤ навчанн¤ у педагог≥чному навчальному заклад≥ Ї дипломований молодий вчитель, ¤кий усп≥шно склав сотн≥ екзамен≥в ≥ зал≥к≥в, але позбавлений творчоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ ≥ндив≥дуальност≥, зашарований педагог≥чними догмами ≥ профес≥йними стереотипами, невпевнений у соб≥ ≥ обт¤жений внутр≥шньоособист≥сними конфл≥ктами. ѕройшовши УшколуФ моносубТЇктивного навчанн¤, коли головною ≥ непод≥льною д≥ючою особою був викладач, студент засвоюЇ досв≥д авторитарного педагог≥чного петризму, ¤кий скор≥ш за все складатиме основу модел≥ його майбутньоњ педагог≥чноњ повед≥нки.

†††††††† ќдним ≥з чинник≥в гуман≥зац≥њ навчального процесу в педагог≥чному навчальному заклад≥ Ї, на наш погл¤д, високий р≥вень психолог≥чноњ компетентност≥ викладач≥в, ¤ка Ї складовою њх загальноњ психолог≥чноњ культури /Ќ.¬.„епелЇва/. ¬становлено /4/, що недостатн≥й р≥вень психолог≥чних знань Ї причиною багатьох помилок ≥ упущень педагог≥в. —юди в≥днос¤тьс¤ ≥ переб≥льшенн¤ рол≥ памТ¤т≥ у процес≥ навчанн¤ пор¤д з недооц≥нкою мисленн¤, ≥ недемократичний стиль сп≥лкуванн¤, ¤кий Ї причиною р≥зноман≥тних ускладнень у взаЇминах з вихованц¤ми, ≥ на¤вн≥сть стереотип≥в у сприйманн≥ та оц≥нюванн≥ тих, хто навчаЇтьс¤.

†††††††† «розум≥ло, що психолог≥чн≥ знанн¤ викладача можуть ≥снувати в р≥зних формах: психолог≥чна ≥нформац≥¤, ¤ка засвоЇна ним прот¤гом навчанн¤ в педагог≥чному навчальному заклад≥ ≥ шл¤хом самоосв≥ти; психолог≥чна компетенц≥¤ ¤к особист≥сне надбанн¤. ¤ке ви¤вл¤Їтьс¤ в психолог≥чних настановах ≥ ц≥нност¤х; вт≥ленн¤ знань психолог≥чних законом≥рностей ≥ власноњ психолог≥чноњ компетенц≥њ в повс¤кденне житт¤ ≥ педагог≥чну практику. ћожна гадати, що психолог≥чна компетенц≥¤ викладача реал≥зуЇтьс¤, насамперед, у його взаЇминах з≥ студентами. „ерез це, характер м≥ж особист≥сних взаЇмин, ¤к≥ формуютьс¤ у систем≥ Устудент Ц викладачФ, потр≥бно розгл¤дати ¤к один ≥з критер≥њ оц≥нки психолог≥чноњ компетенц≥њ викладача, р≥вн¤ усв≥домленост≥, адекватност≥ ≥ д≥Ївост≥ його психолог≥чних знань.

†††††††† ѕро невисокий р≥вень психолог≥чноњ компетенц≥њ викладач≥в педагог≥чного коледжу св≥дчать результати нашого досл≥дженн¤ про те, що ц≥нн≥сть взаЇмин Устудент Ц викладачФ дл¤ педагог≥в суттЇво вища† (коеф≥ц≥Їнт регрес≥њ +0,12, р≥вень значущост≥† = 0,05), н≥ж дл¤ студент≥в (+0,31). ¬икладач≥ мають потребу у сп≥лкуванн≥ з≥ студентами (91,2%), однак вони дуже часто не знаход¤ть в≥дгуку у студент≥в. якщо ж воно ≥н≥ц≥юЇтьс¤ лише викладачем, то проходить малопродуктивно ≥ не завжди дос¤гаЇ поставлених ц≥лей через про¤в в≥домих барТЇр≥в такого сп≥лкуванн¤ (неузгоджен≥сть ц≥лей ≥ ≥нтерес≥в субТЇкт≥в сп≥лкуванн¤; мотивац≥йно-ц≥нн≥сна нев≥дпов≥дн≥сть; статусно-рольова в≥дм≥нн≥сть; смисловий барТЇр тощо). Ќормативн≥сть сп≥лкуванн¤ задаЇтьс¤, зазвичай, викладачем, ¤кий репрезентуЇ перш за все себе. Ќепокоњть те, що лише 23,7% викладач≥в усв≥домлюють на¤вн≥ труднощ≥ ≥ проблеми у взаЇминах з≥ студентами, з них 72,2% усю вину за ц≥ труднощ≥ УпокладаютьФ виключно на студент≥в (У—туденти безв≥дпов≥дально ставл¤тьс¤ до своњх обовТ¤зк≥вФ, УЌе рахують з часом викладачаФ, У—воЇю повед≥нкою змушують робити зауваженн¤ п≥д час зан¤тьФ ≥ т.п.). Ћише окрем≥ опитан≥ викладач≥ (9,8%) висловлюють про взаЇмини з≥ студентами ¤к двосторонн≥й процес ≥ труднощ≥ повТ¤зують з обома субТЇктами взаЇмод≥њ.

†††††††† —л≥д зважити ≥ на результати досл≥дженн¤ гуман≥стичних настанов викладач≥в ≥ студент≥в педагог≥чного коледжу (обстеженн¤м було охоплено б≥льше 400 студент≥в ≥ 38 викладач≥в) за допомогою модиф≥кованого тесту ј.ћахраб≥Їва, Ќ.≈пштейна /2/.

“аблиц¤

√уман≥стичн≥ настанови

викладач≥в ≥ студент≥в педагог≥чного коледжу

(усереднен≥ показники)

—убТЇкти педагог≥чноњ взаЇмод≥њ	√уман≥стичн≥ ор≥Їнтац≥њ ≥ емпат≥йн≥ тенденц≥њ	—ереднЇ квадратичне в≥дхиленн¤
—туденти 1-го курсу	23,16	4,87
—туденти 2-го курсу	22,69	5,64
—туденти 3-го курсу	23,69	4,34
—туденти 4-го курсу	23,17	4,34
¬икладач≥	24,67	4,55

†††††††† як видно з таблиц≥, хоч ≥ндив≥дуальна вар≥ац≥¤ в показниках гуман≥стичних ор≥Їнтац≥њ ≥ емфатичних тенденц≥й в ус≥х категор≥¤х обстежуваних пом≥тна (середнЇ квадратичне в≥дхиленн¤ в межах 4,34 Ц 5,64), викладач≥ за цим критер≥Їм суттЇво не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д студент≥в (усереднений показник 24,67 бал≥в). якщо ж розгл¤нути викладач≥в за р≥внем про¤ву гуман≥стичних ор≥Їнтац≥й ≥ емпат≥йних тенденц≥й, то високий р≥вень притаманний лише 14,5% педагог≥в. Ќатом≥сть, 17,35 ≥з них мають низький р≥вень, решта Ц середн≥й. ¬се це позначаЇтьс¤, на наш погл¤д, на характер≥ взаЇмин у систем≥ Устудент Ц викладачФ.

†††††††† ¬иб≥р д≥алог≥чноњ стратег≥њ комун≥кативноњ взаЇмод≥њ з≥ студентами визначаЇтьс¤, насамперед, р≥внем психолог≥чноњ компетенц≥њ ≥ загальноњ психолог≥чноњ культури викладача. ¬она повинна мати у своЇму склад≥ бодай таку програму-м≥н≥мум: усв≥домленн¤ практичних завдань вищоњ педагог≥чноњ школи, ¤к≥ можуть розвТ¤зуватис¤ психологами ≥ психолог≥чними засобами; розум≥нн¤ своЇр≥дност≥ психолог≥чного анал≥зу вчинк≥в ≥ д≥¤льност≥ студент≥в; засвоЇнн¤ знань про психолог≥чн≥ особливост≥ студентського в≥ку та науково-психолог≥чн≥ основи становленн¤ особистост≥ майбутнього вчител¤ прот¤гом профес≥йного його навчанн¤; опануванн¤ науковими методами д≥агностики ≥ндив≥дуальних психолог≥чних особливостей студента та показник≥в його особист≥сного ≥ профес≥йного зростанн¤; актив≥зац≥¤ самоп≥знанн¤ та профес≥йно-педагог≥чного самовдосконаленн¤ тощо.

†††††††† ѕсихолог≥чна компетенц≥¤ викладача Ї передумовою високого р≥вн¤ його профес≥онал≥зму ≥ педагог≥чноњ майстерност≥ за умови його ц≥леспр¤мованост≥ ≥ активност≥, самост≥йност≥ педагог≥чного мисленн¤, реал≥зац≥њ запланованоњ програми профес≥йно-педагог≥чноњ д≥њ. ќсобливе значенн¤ маЇ при цьому мотивац≥¤ педагог≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ профес≥йноњ самоосв≥ти ≥ самовдосконаленн¤.

†††††††† як в≥домо, психолог≥чна компетенц≥¤ викладача Ї насл≥дком його психолого-педагог≥чноњ осв≥ти та самоосв≥ти, ментально-духовного ос¤гненн¤ соц≥ального досв≥ду ≥ власного життЇвого надбанн¤ у стосунках ≥з оточуючим св≥том. ¬одночас встановлено /1/, що психолог≥чна компетентн≥сть педагога потребуЇ суттЇвого збагаченн¤ ≥ коригуванн¤ в двох напр¤мках. ѕо-перше, п≥двищенн¤ р≥вн¤ психолог≥чних знань, про педагог≥чну д≥¤льн≥сть, особист≥сть педагога ≥ особист≥сть того, хто навчаЇтьс¤. ѕо-друге, формуванн¤ операц≥йних стор≥н профес≥йного мисленн¤ педагога ≥, перш за все, профес≥йного самоанал≥зу ≥ соц≥ально-перцептивних зд≥бностей. ѕсихолого-педагог≥чноњ п≥дготовки студентськоњ пори недостатньо, а педагог≥чний досв≥д сам по соб≥ не п≥двищуЇ р≥вень психолог≥чноњ компетентност≥ педагога. «адл¤ цього у викладача маЇ бути ц≥лком усв≥домлена позитивна мотивац≥¤ самоосв≥ти в галуз≥ психолог≥чних знань. ѕ≥лотажне ж вивченн¤ читацьких формул¤р≥в педагог≥чних прац≥вник≥в педагог≥чного коледжу, на жаль, св≥дчить про зворотнЇ: лише 17% викладач≥в - не з дисципл≥н психолого-педагог≥чного циклу Ц скористалис¤ прот¤гом навчального року бодай одним джерелом л≥тератури психолог≥чного зм≥сту. ўо ж до л≥тератури з проблем психолог≥њ вищоњ школи ≥, зокрема, з психолог≥чних основ п≥дготовки майбутнього вчител¤ в умовах педагог≥чного навчального закладу, то вона потребуЇтьс¤ в б≥бл≥отец≥ лише викладачам психолог≥њ ≥ педагог≥ки.

†††††††† ¬≥дпов≥даючи на запитанн¤ анкети, 86,3% викладач≥в зазначили, що знайомл¤тьс¤ з нов≥тн≥ми психолого-педагог≥чними досл≥дженн¤ми у фахових часописах, однак назвати бодай одну актуальну проблему, ¤ку розробл¤Ї сучасна психолог≥¤ вищоњ школи, змогли лише 20,4% ≥з них. “аке нехтуванн¤ педагогами-практиками науково-теоретичними здобутками в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних вчених Ц спец≥ал≥ст≥в ≥з психолог≥њ ≥ педагог≥ки вищоњ школи позначаЇтьс¤ на ефективност≥ навчального процесу у педагог≥чному навчальному заклад≥ ≥ ¤кост≥ п≥дготовки майбутн≥х педагог≥в. ÷е стаЇ зрозум≥лим, ¤кщо розгл¤нути де¤к≥ актуальн≥ завданн¤ психолог≥њ вищоњ школи ¤к галуз≥ психолог≥чноњ науки:

-         –озробка психолого-педагог≥чноњ модел≥ фах≥вц¤ з вищою осв≥тою з врахуванн¤м проф≥лю спец≥альност≥ ≥ осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤ п≥дготовки (молодший спец≥ал≥ст, бакалавр, спец≥ал≥ст, маг≥стр);

-         ƒосл≥дженн¤ психолог≥чних особливостей структури ≥ зм≥сту д≥¤льност≥ студент≥в ≥ викладач≥в вищих навчальних заклад≥в ≤-IV р≥вн≥в акредитац≥њ ≥ пошук шл¤х≥в п≥двищенн¤ њњ ефективност≥;

-         ¬изначенн¤ динам≥ки ≥ законом≥рностей становленн¤ особистост≥ майбутнього спец≥ал≥ста прот¤гом пер≥оду профес≥йного навчанн¤;

-         ¬и¤вленн¤ психолого-педагог≥чних передумов усп≥шного опануванн¤ спец≥альн≥стю ≥ розробка проблеми профор≥Їнтац≥њ ≥ профв≥дбору аб≥тур≥Їнт≥в до вищих навчальних заклад≥в;

-         –озробка критер≥њв ≥ показник≥в профес≥йного становленн¤ ≥ особист≥сного зростанн¤ майбутнього спец≥ал≥ста та в≥дпрацюванн¤ над≥йних метод≥в њх д≥агностуванн¤;

-         ¬становленн¤ механ≥зм≥в адаптац≥њ студент≥в-першокурсник≥в до умов навчанн¤ у вищ≥й школ≥ ≥ формуванн¤ психолог≥чноњ готовност≥ випускник≥в до самост≥йноњ профес≥йноњ д≥¤льност≥;

-         ¬и¤вленн¤ законом≥рностей та розробка шл¤х≥в оптим≥зац≥њ профес≥йно-педагог≥чного сп≥лкуванн¤ ≥ налагодженн¤ розливальноњ взаЇмод≥њ викладач≥в ≥ студент≥в;

-         ƒосл≥дженн¤ соц≥ально-психолог≥чних особливостей функц≥онуванн¤ студентськоњ академ≥чноњ групи ≥ механ≥зм≥в њњ впливу на особист≥сть студента;

-         –озробка психолог≥чних основ формуванн¤ педагог≥чноњ майстерност≥ ≥ педагог≥чно-науковоњ творчост≥ викладача вищоњ школи.

–озвТ¤занн¤ завданн¤ п≥двищенн¤ психолог≥чноњ компетенц≥њ викладач≥в вищоњ школи ¤к чинника гуман≥зац≥њ навчального процесу потребуЇ, на наш погл¤д, по-перше, налагодженн¤ ч≥ткоњ системи п≥дготовки викладач≥в вищих навчальних заклад≥в ≤-IV р≥вн≥в акредитац≥њ. ѕерспективним тут вбачаЇтьс¤ навчанн¤ майбутн≥х викладач≥в у маг≥стратур≥, де особлива увага надаЇтьс¤ психолого-педагог≥чн≥й п≥дготовц≥. ѕозитивний досв≥д цього Ї в нац≥ональному педагог≥чному ун≥верситет≥ ≥мен≥ ћ.ѕ.ƒрагоманова, де маг≥стратура в≥дкрита на кожному факультет≥ ≥ маг≥странт≥в готують майже з ус≥х педагог≥чних спец≥альностей. ѕо-друге, у вищих навчальних закладах маЇ функц≥онувати психолог≥чна служба, одним ≥з напр¤мк≥в роботи ¤коњ Ї проведенн¤ заход≥в щодо пропаганди психолог≥чних знань серед педагог≥чних прац≥вник≥в, п≥двищенн¤ р≥вн¤ њх психолог≥чноњ культури.

«аради п≥двищенн¤ р≥вн¤ психолог≥чноњ компетентност≥ викладач≥в у  оломийському педагог≥чному коледж≥ ѕрикарпатського ун≥верситету ≥мен≥ ¬асил¤ —тефаника провод¤тьс¤ психолого-педагог≥чн≥ методичн≥ сем≥нари та так≥ теми ¤к Уѕсихолог≥чн≥ особливост≥ р≥зних форм орган≥зац≥њ навчанн¤ у вищих навчальних закладах ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њФ, Уѕсихолого-педагог≥чн≥ передумови диференц≥ац≥њ навчанн¤ в педагог≥чному коледж≥Ф, У√уман≥зац≥¤ навчального процесу в педагог≥чному навчальному заклад≥Ф та ≥н. ѕров≥дн≥ фах≥вц≥ ун≥верситету в галуз≥ психолог≥њ читають лекц≥њ на актуальн≥ теми сучасноњ психолог≥чноњ науки, провод¤ть з групами викладач≥в психолог≥чн≥ трен≥нги, зокрема трен≥нги сп≥лкуванн¤. ќсоблива увага надаЇтьс¤ взаЇминам викладач≥в з≥ студентами: кожного семестру проводитьс¤ опитуванн¤ студент≥в, ви¤вл¤ютьс¤ труднощ≥ у профес≥йно-педагог≥чному сп≥лкуванн≥, працюЇ психолог≥чний консультант дл¤ студент≥в ≥ викладач≥в та ≥н. ¬се це розгл¤даЇтьс¤ викладачами ≥ кер≥вництвом педагог≥чного коледжу ¤к важлива психолог≥чна умова гуман≥зац≥њ вищоњ педагог≥чноњ осв≥ти, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ п≥дготовки майбутн≥х педагог≥в.

 

Ћ≥тература:

1.            озиев ¬.Ќ. ѕсихологическа¤ компетенци¤ учител¤ в контексте взаимоотношений учител¤ и учащихс¤ // ѕрофессиональные потребности учител¤ и психолого-педагогические знани¤: —б. науч. труд. Ц ћ.: Ќ»» обр. взр., 1989. Ц —.41-45.

2.           ћетодика изучени¤ коллектива, общени¤, личности. „асть 2. Ц јбакан, 1990. Ц 72 с.

3.           ”шинський  .ƒ. “вори: ¬ 6-ти т. Ц  .: –ад. шк.., 1952-1955. Ц “.1.

4.           „епелЇва Ќ.¬. ѕсихолог≥чна культура вчител¤ // ѕсихолог≥¤: «б. наук. праць. ¬ип.. 4 /7/. Ц  .: Ќѕ”, 1999. Ц —.22-26.

 

 

ћикитюк √алина ёр≥њвна,

викладач психолог≥њ  оломийського педагог≥чного коледжу ѕрикар≠пат≠ського ун≥верситету ≥мен≥ ¬асил¤ —тефаника,

здобувач кафедри педагог≥ки ≥ психолог≥њ вищоњ школи Ќац≥онального педагог≥чного ун≥верситету ≥м.ћ.ƒрагоманова

—качать реферат (9Kb)