—качать реферат (6Kb)

√раЕЌаукаЕћистецтво?

(ун≥версал≥зм пон¤тт¤ мовноњ гри у св≥т≥ њњ пол≥функц≥ональност≥)

«деб≥льшого ми не задумуЇмос¤ над причинамю своњх бажань та емоц≥йних порух≥в. ѕросто вчимос¤ жити з ними, незалежно в≥д того, гарн≥ вони чи поган≥, позитивн≥ чи негативн≥ насл≥дки матимуть дл¤ нас. ј ≥нод≥ зовс≥м не завадить досл≥дити стан власноњ душ≥. “акий анал≥з допевне показав би, ¤к в процес≥ високопрофес≥йноњ д≥¤льност≥, вир≥шенн¤ соц≥альних ≥ родиних проблем† безперервна розумова напруга виснажуЇ мозок, ускладнюЇ його роботу. ≤ ¤к насл≥док, стаЇмо заручниками численних стресових ситуац≥њ, ¤к на думку сучасноњ медицини, Ї основною причиною б≥льшост≥ захворювань. ќтже, дати мозку вчасно в≥дпочити, емоц≥йно розр¤дитис¤ Ц найкращий спос≥б зарадити так≥й ситуац≥њ, зм≥нити негативну стресову реакц≥ю на позитивну. як це зробити? –ецепт≥в Ц безл≥ч, але ми хочемо зупинитис¤ на одному з них Ц гр≥, точн≥ше на одному з њњ р≥зновид≥в.

¬еликим вчителем-психотерапевтом назвав в≥домий рос≥йський вчений —анн≥ков Ц мовну гру. ≤ мав рац≥ю. ≤нтелектуальна, ц≥кава, захоплююча, вона м≥стить ц≥лий спектр правил ≥ способ≥в, ¤к≥ спри¤ють емоц≥йному розвантаженню, зн¤ттю розумовоњ напруги. ѕро ¤к≥ правила тут йдетьс¤? ¬ чому криЇтьс¤ УсекретФ њх усп≥шного використанн¤ Ц адже з часом мовна гра не втрачаЇ своЇњ св≥жост≥ й актуальност≥, а ≥нтерес до нењ зростаЇ. Ќа нашу думку, причина такоњ попул¤рност≥ мовноњ гри серед к≥л сл≥д шукати у њњ причепност≥ до животрепетних реал≥й житт¤, глибиних звС¤зках з найваживлив≥шими царинами людськоњ д≥¤льност≥: сусп≥льними ¤вищами, культурою, наукою, мистецтвом. «апропонована до† ¬ашоњ уваги робота м≥стить пробу досл≥дженн¤ цих звС¤зк≥в, а також зС¤суванн¤ де¤ких проблем, що безпосередньо стосуЇтьс¤ ¤вища мовноњ гри.

ћабудь, питанн¤, чим Ї насправд≥ гра, так ≥ залишитьс¤ до к≥нц¤ незвС¤сованим. ” будь ¤кому раз≥ мовна гра не п≥дпадаЇ п≥д б≥льш≥сть тлумачень гри ¤к ¤вища. —ловесна незвичайн≥сть, ¤кщо хочете, неправильн≥сть, ¤ка св≥домо ≥ навмисно допускаЇтьс¤ мовц¤ми з метою п≥дсиленн¤ ком≥чного ефекту або виразност≥. ћехан≥зм њњ досить простий: мовець УграЇтьс¤Ф з формою мовленн¤, ввод¤чи в нього словесну неправильн≥сть (незвичайн≥сть) Ц гру сл≥в, каламбури, парономаз≥њ, омон≥м≥ючими терм≥нами далеко не окреслюЇтьс¤ коло ¤вищ, ¤к≥ вход¤ть до пон¤тт¤ мовноњ гри. ј слухач, отримавши настанову на гру (будь-¤ку, нехай нав≥ть найприм≥тивн≥шу, на зразок У÷е жартФ, У∆артуюФ), п≥дтримуЇ њњ намагаючись розгадати задум автора. ™ й обовС¤зкова умова: обидва учасники: 1 мовець, ≥ слухач мають усв≥домлювати словесну неправ≥льн≥сть, ¤к ≥ те, що ц¤ неправ≥льн≥сть вводитьс¤ у мовленн¤ навмисно, з певною метою (оск≥льки т≥льки навмисна неправ≥льн≥сть викличе бажанн¤ п≥дтримати гру, а не подив ≥ не досаду).

” такий спос≥б мовець, ¤к, мабуть, у будь-¤кому ≥ншому вид≥ гри, намагаЇтьс¤ самоутвердитис¤, розважити себе ≥ сп≥врозмовника, тренуЇ мисленн¤. ≤њ ознаки переконливо довод¤ть, що ми маЇмо справу саме з грою, такою, що Ї в компетенц≥њ вищоњ розумовоњ, ¤к, скажемо, гра в шахи. јле в контекст≥ мовноњ гри вони можуть набувати по-справжньому масштабного значенн¤. ≤ це не переб≥льшенн¤. јдже за певних сусп≥льних умов саме см≥х (один з продукт≥в мовноњ гри) часто залишаЇтьс¤ Їдиним загальнодоступним засобом боротьби з оточуючим злом. «гадаЇмо попул¤рний у тридц¤ти роки† анекдот з житт¤ рад¤нських людей, ¤кий будуЇтьс¤ на гр≥ ≥нтонац≥њ:

ƒвадц¤т≥ роки: як ви живите?

ѕочаток тридц¤тих рок≥в: як ви? ∆ивите?

≥нець тридц¤тих рок≥в: як?! ¬и живите?!

ћовна гра у наведеному приклад≥ виконуЇ не лише розважальну ≥ самостверджувальну функц≥њ, звичайн≥ дл¤ б≥льшост≥ ≥гор Ц вона маскуЇ УкрамольнийФ зм≥ст висловлюваного, допомагаючи йому об≥йти цензуру культури.

™ ще один момент, ¤кий вир≥зн¤Ї мовну гру серед величезного розман≥тт¤ ≥нших ≥ маЇ безпосередн≥й звС¤зок з њњ генезисом. “ворц≥ мовноњ гри Ц нос≥њ р≥зних р≥вн≥в осв≥ченост≥ ≥ культури Ц ел≥тарна верх≥вка (згадаймо, гра в каламбури Ц улюблена розвага аристократ≥њ у минул≥ стор≥чч¤), л≥тератори, котр≥ з незапамС¤тних час≥в провод¤ть цей ун≥кальний експеримент у своњй творчост≥, оск≥льки немаЇ жодного письменника, ¤кий би не прагнув б≥льшоњ виразност≥, прост≥ люди, що твор¤ть демократичн≥, низов≥ форми мовноњ гри Ц ус≥ вони, бавл¤чись ≥з мовленн¤м, можливо, не завжди св≥домо, пересл≥дують не лише реальн≥ ц≥л≥ (за≥нтригувати, захопити, змусити себе слухати), а й розвивають мовленн¤, мисленн¤, повс¤кчас збагачують мову св≥жими ≥ неповторними новотворами. ќтже, мовна гра Ц це мистецтво: њњ продукти часто мають таку саму естетичну ц≥нн≥сть, ¤к ≥ будь-¤кий мистецький витв≥р, адже думка, дл¤ ¤коњ в≥днайдене мовою лакон≥чне ≥ дотепне вираженн¤, стаЇ набутком народу ≥ народного мисленн¤.

ћовна гра Ц це той ун≥кальний, чи не Їдиний випадок, коли гра переходить у царину науки, ≥нтелектуальна розвага перетвор¤Їтьс¤ на надзвичайно вдалий ≥ тому уподобаний митц¤ми слова стил≥стичний прийом, ¤кий з незапамС¤тних час≥в використовуЇтьс¤ у л≥тератур≥, а л≥нгв≥стичну ≥нтерпретац≥ю отримуЇ в досл≥дженн¤х вчених-мовознавц≥в. “ому саме мовна гра Ц адже грунтуЇтьс¤ вона на вивчен≥ зображувальних властивостей мови ¤к матер≥алу, а, в≥дпов≥дно, на знанн≥ системних одиниць мови, норм њх використанн¤ ≥ способ≥в творчоњ ≥нтерпретац≥њ цих одиниць. “аким чином, феномен мовноњ гри вже в котре наголошуЇ на тих нерозривних орган≥чних звС¤зках, що Їднають мову ≥ л≥тературу у мистецтво мистецтв Ц словесн≥сть.

ќтже, незважаючи на досить своЇр≥дне формулюванн¤ терм≥ну, в ¤кому в≥дчуваЇтьс¤ де¤ка фривольн≥сть ≥ нав≥ть легковажн≥сть, мовна гра Ї, без сумн≥ву, науковим пон¤тт¤м. ™ вона, ¤к ми вже переконалис¤, ≥ сусп≥льним (памТ¤таЇте ”крањничне У—лово, мо¤ ти Їдина¤ зброЇФ) ≥ мистецьким ¤вищем. Ќауковий терм≥н, в≥домий нав≥ть не кожному мовознавцев≥, проте ¤вище, знайоме без вин¤тку вс≥м через свою дотичн≥сть до найц≥кав≥ших реал≥й житт¤, чудовий вчитель словесност≥, дотепний сп≥вбес≥дник ≥ просто гра, часом серйозна, часом см≥шна, ¤ка вчить винаходити ц≥каве у звичайному, неординарне у буденному, що, мов кумедний дивак, невтомно розфарбовуЇ наше нудне Учорно-б≥леФ житт¤ у р≥знокольоров≥ й ¤скрав≥ барви.