—качать реферат (41Kb)

ƒидактичний розд≥л дипломноњ роботи

бакалавра з економ≥ки

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ¬—“”ѕ

ѕроголошенн¤ ”крањни незалежною державою призвело до руйнуванн¤ централ≥зованих звТ¤зк≥в† та† викликало необх≥дн≥сть переходу до ринковоњ економ≥ки. ѕобудова розвинутоњ держави Ївропейського р≥вн¤ вимагаЇ п≥двищенн¤ р≥вн¤ самосв≥домост≥ та загальноњ осв≥ти у громад¤н. “ому сьогодн≥ перед сусп≥льством постало питанн¤ належного вихованн¤ молодого покол≥нн¤. ќсновний т¤гар вир≥шенн¤ проблеми л≥г на заклади осв≥ти, зокрема, на вищ≥ учбов≥ заклади. «† њх ст≥н повинна виходити зр≥ла, св≥дома молодь, ¤ка розум≥Ї своЇ м≥сце в крањн≥, ¤ка хоче зайн¤ти належну позиц≥ю у св≥товому сп≥втовариств≥. ћолод≥ люди повинн≥ бути готов≥ до прац≥ ≥ житт¤ в нових умовах господарюванн¤, профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та зовн≥шн≥х обставин, ¤к≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д умов, в ¤ких жили та виховувались њх батьки.

Ќеобх≥дн≥сть дл¤ нашоњ економ≥ки висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в т¤гне за собою ≥ншу необх≥дн≥сть - вихованн¤ та навчанн¤ таких спец≥ал≥ст≥в. ћета економ≥чноњ осв≥ти в вищих учбових закладах - розвиток економ≥чного мисленн¤† та засвоЇнн¤ студентами системи знань з економ≥ки та п≥дприЇмництва , ¤к елемент≥в економ≥чноњ культури.

”крањна не виступаЇ У першопроходцем Ф у вир≥шенн≥ цього питанн¤. –озвинут≥ крањни вже мають досв≥д у вир≥шенн≥ под≥бних питань. ѕедагоги та психологи цих крањн д≥йшли висновку, що п≥дготовка людини до б≥знесовоњ д≥¤льност≥ маЇ починатис¤ так само рано, ¤к ≥ п≥дготовка до першого класу, оск≥льки все подальше њх житт¤ буде повТ¤зане з цим середовищем,де панують д≥ловит≥стьта п≥дприЇмництво.

ќсновними задачами економ≥чноњ осв≥ти можна назвати:

Ј розвиток економ≥чно важливих ¤костей особистост≥, ¤к≥ п≥двищують адаптац≥ю молод≥† в† прфес≥йн≥й сфер≥ сусп≥льства ;

Ј формуванн¤ економ≥чних знань ≥ ум≥нь, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ конкурентоспроможност≥ майбутн≥х випускник≥в ¬”«≥в ;

Ј перетворенн¤ необх≥дних економ≥чних щнань в економ≥чне мисленн¤ ;

Ј забезпеченн¤ належного р≥вн¤ економ≥чноњ п≥дготовки.

—истема осв≥ти , що д≥Ї в ”крањн≥ , не досить досконала. ÷е також в значн≥й м≥р≥ стосуЇтьс¤ економ≥чноњ осв≥ти. ќдним з голгвних њњ недол≥к≥в Ї те ,що немаЇ посл≥довного нарощуванн¤ економ≥чних знань в св≥домост≥ людини.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ маЇ бути створена нова система економ≥чноњ осв≥ти,що ¤к найкраще в≥дпов≥даЇ потребам реального житт¤.†

≈кономiчнi знанн¤ потрiбнi всiм - i тим, хто мае† власну справу, i тим, хто наймаетьс¤ на роботу, i тим, хто† продае, i тим, хто купуе. ¬они часто бувають необхiдними навiть у родинних стосунках i взаеминах мiж людьми.† ‘ундаментальнi економiчнi знанн¤† потрiбнi† також† державним† службовц¤м† i

полiтичним дi¤чам.

†††† –инковi вiдносини неможливi† без† пiдприемництва.† —ьогоднi багатьом молодим люд¤м в ”краiнi† здаетьс¤,† що† стати пiдприемцем можна без спецiальних знань. ÷е хибнi† у¤вленн¤, породженнi нерозвинутiстю i примiтивнiстю ринкових вiдносин, що iснують в нашiй краiнi на сьогодн¤шнiй день. јле† криза i безладд¤ будуть подоланi, i настануть часи, коли саме† житт¤

та ринковий† вiдбiр† залишать† у† пiдприемництвi† не† просто кмiтливих i впевнених у собi початкiвцiв,† а† тих,† хто† володiе теоретичними i практичними економiчними† знанн¤ми.ћожливо, економiчна освта майбутнiх пiдприемцiв ”краiни розпочнетьс¤ саме з нашого унiверситету.

†††† ≈кономiчна освiта стала потребою сьогоденн¤. ¬она† покликана сформувати у громад¤н ”краiни економiчнi знанн¤, економiчну† культуру,† дiловитiсть,† пiдприемництво,††† навчити аналiзувати економiчну† ситуацiю† i† приймати† обгрунтовавнi рiшенн¤.

†††† «нанн¤ з економiки потрiбнi кожнiй людинi не менше, нiж† знанн¤ з хiмii, фiзики, географii чи бiологii. Ћюдина живе у свiтi економiчних ¤вищ, вона купуе i продае, отримуе† доходи i сплачуе податки,† управл¤е† i† пiдкор¤етьс¤† управлiнським рiшенн¤м, наймаетьс¤ на роботу, розпочинае свою справу. «розумiло, що краще, коли людина чинить цi дii свiдомо,† рацiонально використовуючи власнi сили† та† рiзноманiтнi† ресурси (землю, грошi, час, устаткуванн¤, тощо).

–ќ«ƒ≤Ћ† 1.†† ’арактеристика методики викладанн¤ в певн≥й в≥ков≥й груп≥ навчанн¤.

1.1. —туденство ¤к особлива група навчанн¤.

†††††

†††††††† Ћюдина в своЇму розвитку проходить к≥лька в≥кових етап≥в. ожен з них характеризуЇтьс¤† певними псих≥чними функц≥¤ми та ступ≥нню розвитку особистих ¤костей. ѕоступове формуванн¤ ≥нтелектуальноњ, лог≥чноњ памТ¤т≥ , уваги перетворюЇ всю повед≥нку людини.

†††††† —аме особливост¤ми псих≥чного розвитку людського орган≥зму зумовлена необх≥дн≥сть використанн¤ р≥зних метод≥в викладанн¤ дл¤ р≥зних в≥кових груп.

—тудентський в≥к, ¤к ≥ будь-¤ка ≥нша стад≥¤ життЇвого циклу людини, маЇ свою неповторну спец≥ф≥ку.

“ак, ¤кщо розгл¤дати студента ¤к людину певного в≥ку, то дл¤ нього будуть характерн≥ найменш≥ величини латентного пер≥оду реакц≥й на прост≥, комб≥нован≥ ≥ словесн≥ сигнали, найб≥льша пластичн≥сть в утворенн≥ складних психомоторних та ≥нших навичок. ѕо в≥дношенню з ≥ншими в≥ковими пер≥одами в юнацькому в≥ц≥ спостер≥гаЇтьс¤ найб≥льша швидк≥сть оперативноњ памТ¤т≥ ≥ переключенн¤ уваги, р≥шенн¤ вербально-лог≥чних задач ≥ т.д. “аким чином, студентський в≥к характер≥зуЇтьс¤ дос¤гненн¤м найвищих, УвершиннихФ результат≥в, ¤к≥ базуютьс¤ на вс≥х попередн≥х процесах б≥олог≥чного, психолог≥чного, соц≥ального розвитку.

якщо ж вивчати студента ¤к особист≥сть, то в≥к 18-20 рок≥в Ц це пер≥од найб≥льшого розвитку моральних ≥ естетичних почутт≥в, становленн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥њ характера ≥ , що особливо важливо, оволод≥нн¤ повним комплексом соц≥альних ролей дорослоњ людини: громад¤нских, профес≥йно- трудових та ≥н. « цим пер≥одом звТ¤зано початок Уеконом≥чноњ активност≥Ф, п≥д ¤кою демографи розум≥ють включенн¤ людини в самост≥йну виробничу д≥¤льн≥сть, початок трудовоњ б≥ограф≥њ та створенн¤ своЇњ с≥мТњ. ѕеретворенн¤ мотивац≥њ, ус≥Їњ системи ц≥нносних ор≥Їнтац≥й, з одного боку, ≥нтенсивне формуванн¤ спец≥альних зд≥бностей у звТ¤зку з профес≥онал≥зац≥Їю Ц з ≥ншого, вид≥л¤ють цей в≥к в ¤кост≥ центрального пер≥оду становленн¤ характеру ≥ ≥нтелекту. ÷е час спортивних рекорд≥в, початок художн≥х, техн≥чних ≥ наукових дос¤гнень.

ќтже, студенти вже зд≥йснили св≥й профес≥йний виб≥р, ≥ тепер основною проблемою дл¤ них на початку навчанн¤ в ¬”«≥ Ї пристосуванн¤ до нових умов (адже методика викладанн¤ предмет≥в в ¬”«ах значно в≥др≥зн¤Їтьс¤† в≥д шк≥льноњ). ќкр≥м цього, зм≥нюютьс¤ методи навчанн¤ : в ¬”«≥ досить значна увага надаЇтьс¤ самост≥йн≥й робот≥ студент≥в з л≥тературними джерелами, що спр¤моване на необх≥дн≥сть вм≥нн¤ студентом вид≥лити з усього метер≥алу головн≥ ≥дењ ≥ скласти свою власну думку з даноњ проблематики. “обто завданн¤м педагог≥в при викладанн≥ економ≥чних дисципл≥н студентам† формуванн¤ в них проблемного економ≥чного мисленн¤.††††††

—туденський в≥к характер≥зуЇтьс¤ тим, що в цей пер≥од дос¤гаютьс¤ багато оптимум≥в розвитку ≥нтелектуальних ≥ ф≥зичних сил. јле нер≥дко одночасно про¤вл¤ютьс¤ Уножиц≥Ф м≥ж цими можливост¤ми ≥ њх д≥йсною реал≥зац≥Їй. Ѕезперервно зростаючи творч≥ можливост≥, розвиток ≥нтелектуальних ≥ ф≥зичних сил, ¤к≥ супроводжуютьс¤ ≥ розкв≥том зовн≥шньоњ привабливост≥, приховують в соб≥ ≥ ≥люз≥њ, що це зб≥льшенн¤ сил буде продовжуватис¤ Ув≥чноФ, що все житт¤ попереду, що все, що задумано можна з легк≥стю дос¤гнути.

„ас навчанн¤ у вуз≥ сп≥впадаЇ з другим пер≥одом юност≥ або перш≥м пер≥одом зр≥лост≥, ¤кий в≥др≥зн¤Їтьс¤ складн≥стю становленн¤ особистих рис.’арактерною рисою морального розвитку в цьому в≥ц≥ Ї посиленн¤ св≥домих мотив≥в повед≥нки. ѕом≥тно закр≥плюютьс¤ т≥ ¤кост≥, ¤ких не вистачало в повн≥й м≥р≥ в старших класах Ц ц≥леспр¤мован≥сть, р≥шучисть, самост≥йн≥сть, ≥н≥ц≥атива, вм≥нн¤ волод≥ти собою. ѕ≥двищуЇтьс¤ ≥нтерес до† моральних проблем (мета та образ житт¤, забовТ¤занн¤, любов, в≥рн≥сть ≥ т.д.).

–азом з тим спец≥ал≥сти в област≥ в≥ковоњ психолог≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ в≥дм≥чають, що зд≥бн≥сть людини до св≥домоњ повед≥нки в 17 Ц 19 рок≥в розвинута ще не в повн≥й м≥р≥. Ќер≥дко зустр≥чаЇтьс¤ немотивований ризик, невм≥нн¤ передбачати насл≥дки своњх д≥й. “ак, ¬.“. Ћисовський в≥дзначаЇ, 19-20 рок≥в Ч це в≥к безкорисних жертв та повноњ самов≥дданост≥.

ён≥сть Ц пора самоанал≥зу ≥ самооц≥нок. —амооц≥нка зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом пор≥вн¤нн¤ ≥деального У¤Ф з реальним. јле ≥деальне У¤Ф ще не виверено ≥ може бути випадковим, а реальне У¤Ф ще всеб≥чно не оц≥нено самою особист≥стю. ÷е обТЇктивне протир≥чч¤ в розвитку особистост≥ молодоњ людини може визвати у нього внутр≥шню невпевнен≥сть у соб≥ ≥ супроводжуЇтьс¤ ≥нколи зовн≥шнею агресивн≥стю, розвТ¤зан≥стю.

‘акт вступу у ¬”« зм≥цнюЇ в≥ру молодоњ людини в своњ сили ≥ зд≥бност≥, породжуЇ над≥ю на†† ц≥каве житт¤.† –азом† з тим на† 2-му ≥ 3-му курсах нер≥дко встаЇ питанн¤ про правильн≥сть вибору вузу, спец≥альност≥, профес≥њ. ƒо зак≥нченн¤ 3-го курса повн≥стю вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про профес≥ональне самовизначенн¤. ќднак буваЇ, що в цей час приймаютьс¤ р≥шенн¤ в майбутньому не працювати по спец≥альност≥. Ќер≥дко профес≥йний виб≥р людини визначають випадков≥ фактори. “ому профор≥Їнтац≥йна робота з молодими людьми, ¤к≥ вступають у вищу школу, надзвичайно важлива.

¬ища осв≥та зд≥йснюЇ величезний вплив на псих≥ку людини. «а пер≥од навчанн¤ у вуз≥, при на¤вност≥ спри¤тливих умов у студент≥в в≥дбуваЇтьс¤ розвиток вс≥х р≥вн≥в псих≥ки. ƒл¤ усп≥шного навчанн¤ у вищому навчальному заклад≥ необх≥дний досить високий р≥вень загального ≥нтелектуального розвитку, а саме сприйн¤тт¤, у¤вленн¤, ерудованост≥, широким колом п≥знавльних ≥нтерес≥в. ѕри де¤кому зниженн≥ цього р≥вн¤ можлива компенсац≥¤ за рахунок п≥двищеноњ мотивац≥њ або працездатност≥, охайност≥, старанност≥ в навчальн≥й д≥¤льност≥. јле Ї межа цього зниженн¤, при ¤кому компенсацйн≥ механ≥зми не допомагають. ¬ разних закладах ц≥ р≥вн≥ дещо розр≥зн¤ютьс¤.

ƒл¤ усп≥шного† оволод≥нн¤ гуман≥тарними профес≥¤ми у вуз≥ людина повинна мати ¤скраво виражений вербальний тип ≥нтелекту. √уман≥тар≥њ повинн≥ характеризуватис¤ широтою п≥знавальних ≥нтерес≥в, ерудован≥стю, мати багатий мовний запас, вм≥ти правильно його використовувати, мати в ц≥лому високорозвинуте абстрактне мисленн¤.

ћолод≥ люди, ¤к≥ претендують на вступ на природнич≥ факультети, повинн≥ волод≥ти в першу чергу високо розвинутим лог≥чним ≥ абстрактним мисленн¤м, швидко ≥ активно зосереджуватис¤ на данному обТЇкт≥, повн≥стю в≥дмежуючись в≥д всього ≥ншого. ќстаннЇ можливо лише при на¤вност≥ високого ступен¤ концентрац≥њ уваги. якост≥ розуму, необх≥дн≥ дл¤ оволод≥нн¤ природничими профес≥¤ми, повинн≥ бути добре сформован≥ вже до часу вступу у ¬”«. —туденти природничих спец≥альностей в≥др≥зн¤ютьс¤ п≥двищенною серйозн≥стю та незалежн≥стю суджень.

¬едуч≥ компоненти в структур≥ розумових зд≥бностей майбутн≥х ≥нженер≥в Ц високий р≥вень розвитку просторових у¤влень та швидк≥сть км≥тливост≥.

Ќа м≥й погл¤д економ≥чн≥ спец≥альност≥ стають на перехрест≥ двох ≥снуючих тип≥в вищих навчальних заклад≥в, а саме гуман≥таних та техн≥чних. “обто студенти економ≥чних вуз≥в повинн≥ мати ¤к риси вербального типу ≥нтелекту, так невербального або д≥йово-практичного.

Ќеобх≥дною умовою навчанн¤ студента будь-¤кого закладу Ї засвоЇнн¤ дл¤ нього особливостей навчанн¤, ¤к≥ л≥кв≥дують в≥дчутт¤ внутр≥шнього дискомфорту. ѕрот¤гом початкових курс≥в створюЇтьс¤ студентський колектив, формуютьс¤ навички та вм≥нн¤ рац≥ональноњ орган≥зац≥њ розумовоњ д≥¤льност≥, усв≥домлюЇтьс¤ нахили до вибраноњ профес≥њ, випрацьовуЇтьс¤ оптимальний режим прац≥, в≥дпочинку та побуту, встановлюЇтьс¤ система прац≥ по самовдосконаленню та самовихованню профес≥йно значних ¤костей особистост≥

¬иход¤чи ≥з всього вище наведеного маЇмо таку характеристику студенства:

ѕ≥зн¤ юн≥сть ( 18 Ц 25 рок≥в )

Ј «р≥л≥сть в розумовому ≥ моральному в≥дношенн≥

Ј ¬певнен≥сть, ст≥йкий св≥тогл¤д

Ј ѕочутт¤ нового

Ј –≥шучисть

Ј «датн≥сть до захопленн¤

Ј ќптим≥зм

Ј —амост≥йн≥сть

Ј ѕр¤мол≥н≥йн≥сть

Ј ритичн≥сть ≥ самокритичн≥сть. —амооц≥нка протир≥чна, що викликаЇ внутр≥шню невпевнен≥сть, ¤ка супроводжуЇтьс¤ р≥зк≥стю та розвТ¤зн≥стю.

Ј —кептичне, критичне, ≥рон≥чне в≥дношенн¤ до викладач≥в ≥ режиму учбового закладу.

Ј «бер≥гаютьс¤ максимал≥зм ≥ критичн≥сть, негативне в≥дношенн¤ до думки старших

Ј Ќесприйн¤тт¤† ханжества, грубост≥, намаганн¤ впливати окриком

Ј ¬ершина ≥нтелектуальних ≥ п≥знавальних можливостей

Ј ѕрин¤тт¤ в≥дпов≥дальних р≥шень: виб≥р ≥ оволод≥нн¤ профес≥Їю, виб≥р стилю ≥ свого м≥сц¤ у житт≥

Ј ¬иб≥р супутника житт¤, створенн¤ своЇњ власноњ с≥мТњ, активн≥сть у сексуальн≥й сфер≥

¬ ц≥лому розвиток особистост≥ студента ¤к майбутнього спец≥ал≥ста з вищою осв≥тою в≥дбуваЇтьс¤ в р¤д≥ напр¤мк≥в:

Ј закр≥плюЇтьс¤ ≥дейна переконан≥сть, профес≥йна спр¤мован≥сть, розвиваютьс¤ необх≥дн≥ зд≥бност≥;

Ј удосконалюютьс¤ псих≥чн≥ процеси, стани, досв≥д;

Ј п≥двищуЇтьс¤ почутт¤ обовТ¤зку, в≥дпов≥дальн≥тсть за усп≥х в профес≥йн≥й д≥¤льност≥, б≥льш ч≥тко виступаЇ ≥ндив≥дуальн≥сть студента;

Ј зростають критер≥й особистост≥ в галуз≥ своЇњ майбутньоњ профес≥њ;

Ј на основ≥ ≥нтенсивного передаванн¤ соц≥ального та профес≥йного досв≥ду та формуванн¤ необх≥дних ¤костей зростають загальна зр≥л≥сть та ст≥йк≥сть особистост≥ студента;

Ј зростаЇ питома вага самовихованн¤ студента в формуванн≥ ¤костей, дос≥ду, необх≥дних йому ¤к майбутньому спец≥ал≥сту;

Ј закр≥плюютьс¤ профес≥йна смост≥йн≥сть та готовн≥сть до майбутньоњ практичноњ д≥¤льност≥.

1.2. ќсобливост≥ навчанн¤ у вищ≥й школ≥.

ѕiд час викладенн¤ курсу особлива увага† звертаетьс¤† на ставленн¤ студентiв до навчального предмету.† ÷е† вiдношенн¤ формуетьс¤ пiд впливом наступних роздумiв :

- свiтогл¤дне значенн¤ предмету (наскiльки вiн† допомагае† зрозумiти† закони† розвитку† природи† та†† суспiльства, розiбратис¤ в суспiльних ¤вищах);

- пiзнавальне значенн¤ предмета (наскiльки вiн† поширюе кругозiр, дае цiкавi, портрiбнi знанн¤, розкривае невiдоме);

- суспiльне значенн¤ предмета, його роль† в† науковому, суспiльному, культурному та економiчному життi краiни;

- практичне значенн¤ предмету дл¤ даного учн¤† (зв'¤зок з† намiченою† професiею,† можливiсть† оволодiнн¤†† корисними вмiнн¤ми та навичками);

- легкiсть засвоенн¤ даного предмету,† до† ¤кого †учень вiдчувае себе бiльш здiбним;

- добре викладанн¤ даного предмету.

« перерахованих мотивiв дл¤ студентiв найбiльш† значимi мотиви практичнi (зв'¤зок з професiею,† можливiсть† отримати кориснi вмiнн¤ та навички) та пiзнавальнi.†††

¬ ¬”«ах† функц≥онують† р≥зн≥ орган≥зац≥йн≥ форми навчанн¤: лекц≥њ, практичн≥ зан¤тт¤ (сем≥нари, лабораторн≥ роботи , практикум, самост≥йна робота студент≥в п≥д контролем викладача, науково-досл≥дна робота студент≥в, виробнича практика). ¬ дидактиц≥ ц≥ форми трактуютьс¤ ¤к способи управл≥нн¤ п≥знавальною д≥¤льн≥стью дл¤ р≥шенн¤ в≥дпов≥дних дидактичних задач. ¬ той же час лекц≥¤, сем≥нар практичне зан¤тт¤, самост≥йна робота виступають ¤к орган≥зац≥йн≥ форми навчанн¤, таким чином вони Ї способами зд≥йсненн¤ взаЇмод≥њ студент≥в ≥ викладач≥в, в межах ¤ких реал≥зуютьс¤ зм≥ст ≥ методи навчанн¤. ѕроцес навчанн¤ супроводжуЇтьс¤ ≥ завршуЇтьс¤ р≥зними формами контролю.

“аблиц¤ 1.1.

‘орми навчанн¤

‘орми контролю

Ќаправлен≥ переважно на теоритичну п≥дготовку

Ќаправлен≥ переважно на практичну п≥дготовку

“радиц≥йн≥

≤новац≥йн≥

Ј Ћекц≥¤

Ј —ем≥нар

Ј Ћабораторна робота

Ј ≈кскурс≥¤

Ј —амост≥йна робота аудиторна

Ј —амост≥йна робота внеаудиторна

Ј онференц≥¤

Ј онсультац≥¤

Ј ѕрактичне зан¤тт¤

Ј курсове проектуванн¤

Ј вс≥ види практики

Ј д≥лова гра

Ј контрольна робота

Ј ≥ндив≥дуальна сп≥вбес≥да

Ј колокв≥ум

Ј зал≥к

Ј ≥спити

Ј захист курсового проекту

Ј державн≥ ≥спити

Ј захист дипломного проекту

Ј тестуванн¤

Ј рейтинг

Ј комплексний ≥спит по спец≥альност≥

ѕрот¤гом вс≥Їњ ≥стор≥њ вищоњ школи з момента њњ заснуванн¤ ≥ до наших дн≥в пров≥дною орган≥зац≥йною формою ≥ методом навчанн¤ Ї лекц≥¤.

¬уз≥вська лекц≥¤ Ц головний ланцюг дидактичного циклу навчанн¤. ѓњ мета Ц формуванн¤ ор≥Їнтац≥йноњ основи дл¤ подальшого засвоЇнн¤ студентами учбового матер≥алу. ¬ житт≥ сучасноњ вищоњ школи лекц≥ю часто називають Угар¤чею точкоюФ. —лово Улекц≥¤Ф маЇ латинський корень , в≥д латинського УlectionФ Ц читанн¤.

¬икладачу необхiдно при проведеннi† лекцii† максимально точно i повно освiтити теоретичну† сторону† питанн¤.† Ѕажано використовувати засоби наочностi та наводити конкретнi приклади. Ќеобхiдно дати на лекцii перелiк довiдковоi† лiтератури. Ќа практичному зан¤ттi бiльшiсть часу мае† бути† вiддана розгл¤ду практичних прикладiв.

ѕроцес навчанн¤ у вищ≥й школ≥ передбачаЇ практичн≥ зан¤тт¤. ¬они потр≥бн≥ дл¤ поглибленого навчанн¤ дисципл≥ни. ≤сн≥Ї багато р≥зних форм практичних зан¤ть. ¬они грають важливу роль навчаючи студент≥в застосовувати отриман≥ знанн¤ дл¤ р≥шенн¤ практичних задач разом з викладачем. ѕрактичн≥ зан¤тт¤ повинн≥ поглиблювати, розширювати, детал≥зувати знанн¤, ¤к≥ отриман≥ на лекц≥њ в загальн≥й форм≥, ≥допомогають опрацюванню навичок профес≥йноњ д≥¤льност≥. ¬оно розвивають абстрактне мисленн¤ ≥ мову, дозвол¤ють перев≥рити знанн¤ студент≥в ≥ виступають ¤к засоби оперативного обратного звТ¤зку.

¬ сучасн≥й вищ≥й школ≥ сем≥нар Ї одним ≥з основних вид≥в практичних зан¤ть з економ≥чних наук. ¬≥н представл¤Ї собою зас≥б розвитку у студент≥в культури наукового мисленн¤.—ем≥нар предназначен дл¤ поглибленого вивченн¤ дисципл≥ни, оволод≥нн¤ методолог≥Їю наукового п≥знанн¤. √оловна ц≥ль сем≥нарського зан¤тт¤ Ц забезпечити студентам можлив≥стьоволод≥ти навичками та вм≥нн¤м використовувати теоретичн≥ знанн¤ виб≥рково дивл¤чисьна особливост≥вивчаЇмоњ галуз≥.

Ћабораторн≥ зан¤тт¤ ≥нтегрують теоретико-методолог≥чн≥ знанн¤ ≥ практичн≥ вм≥нн¤ ≥ навички студент≥в в Їдиному процес≥ д≥¤льност≥ учбово-досл≥дницького характера.

—амостiйну роботу ми† розгл¤даемо† ¤к† важливий† фактор засвоенн¤ навчального матерiалу, про† що† свiдчать† психолого-педагогiчнi дослiдженн¤.

†††† ћетою самостiйноi† роботи† е† формуванн¤† самостiйностi студента, його вмiнь, знань, навичок, що здiйснюетьс¤ опосередковано через змiст i методи всiх видiв учбових зан¤ть.

—амост≥йна робота Ц це робота студент≥в ¤ка плануЇтьс¤ та виконуЇтьс¤ по завданню ≥ при методичному кер≥вництв≥ викладача, але без його безпосередньоњ участ≥. —амост≥на робота студент≥в необх≥дна не т≥льки дл¤ оволод≥нн¤ певною дисципл≥ною, але й дл¤ формуванн¤ навичок самост≥йноњ роботи взагал≥, в учбов≥й, науков≥й, профес≥йн≥й д≥¤льност≥, зд≥бност≥ приймати на себе в≥дпов≥дальн≥сть, самост≥йно вир≥шувати проблему, знаходити конструктивн≥ р≥шенн¤, вих≥д ≥з кризовоњ ситуац≥њ ≥ т.д.

Ќезалежно в≥д спец≥ал≥зац≥њ ≥ характера роботи, будь-¤кий починаючий спец≥ал≥ст повинен мати фундаментальн≥ знанн¤, профес≥йн≥ вм≥нн¤ ≥ навички д≥¤льност≥ свого профелю, досв≥д творчоњ ≥ досв≥дноњ д≥¤льност≥ по р≥шенню нових проблем, досв≥дом соц≥ально-оц≥ночноњ д≥¤льност≥. ƒв≥ останн≥ складов≥ осв≥ти формуютьс¤ ¤к раз в процес≥ самост≥йноњ роботи студент≥в.

¬ища школа в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д середньоњ спец≥ал≥зац≥Їю, але головним чином Ц методолог≥Їю учбовоњ роботи ≥ ступенем самост≥йност≥ навчанн¤. ¬икладач лише орган≥зовуЇ п≥знавальну д≥¤льн≥сть студент≥в. —тудент сам зд≥йснюЇ п≥знанн¤. —амост≥йна робота вир≥шуЇ задачи вс≥х вид≥в учбовоњ роботи. Ќ≥¤к≥ знанн¤, ¤кщо вони не п≥дкр≥пленн≥ самост≥йною д≥¤льн≥стю, не можуть стати справжн≥м надбанн¤м людини. р≥м того, самост≥йна робота маЇ виховне значенн¤: вона формуЇ самост≥йн≥сть не т≥льки ¤к сукупн≥сть вм≥нь та навичок, але й ¤к рису характеру, ¤ка граЇ суттЇву роль у структур≥ особистост≥ сучасного спец≥ал≥ста вищоњ квал≥ф≥кац≥њ. —амост≥йна робота студент≥в повинна систематично контролюватис¤ викладачем. ќсновою дл¤ самост≥йноњ роботи служить науково-теоретичний курс, комплекс отриманих студентами знань. ѕри розпод≥лу завдань студенти отримують ≥нструкц≥њ по њх виконанню, методичн≥ вказ≥вки, пос≥бники, перел≥к необх≥дноњ л≥тератури.

ѕотенцiйнi можливостi людини можуть в повнiй мiрi про¤витис¤ i реалiзуватис¤ лише при рацiональнiй самоорганiзацii учбовоi дi¤льностi. ѕри цьому потрiбно† мати† на† увазi,† що здатнiсть до самостiйноi учбовоi дi¤льностi не мае† безпосереднього зв'¤зку з рiвнем розвитку окремих пiзнавальних процесiв чи мотивацiйних потреб i не може бути по¤снена ними.

†††† ѕiд ефективною† самостiйнiстю† розумiетьс¤† вмiнн¤† без систематичного контролю, допомоги та стимул¤цii з боку† викладача самостiйно працювати на зан¤тт¤х, дома, в бiблiотецi, вмiнн¤† органiзувати† окремi† форми† роботи† i† всю†† учбову дi¤льнiсть вцiлому.

¬ ¬”«≥ ≥снують р≥зн≥ види ≥ндив≥дуальноњ самост≥йноњ роботи Ц п≥дготовка до лекц≥й, сем≥нар≥в, лабораторних роб≥т, зал≥к≥в, ≥спит≥в, виконанн¤ реферет≥в, завдань, курсових роб≥т ≥ проект≥в, а на заключному етап≥ Ц виконанн¤ дипломного проекту.

—п≥вв≥дношенн¤ часу, ¤кий в≥дводитьс¤ на аудиторну ≥ самост≥йну роботу, в усьому св≥т≥ складаЇ 1/3.5. “аке сп≥вв≥дношенн¤ базуЇтьс¤ на великому дидиктичному потенц≥ал≥ цього виду навчальноњ д≥¤льност≥ студент≥в. —амост≥йна робота спри¤Ї:

-поглибленню ≥ розширенню знань;

-формуванн¤ ≥нтересу до п≥знавальноњ д≥¤льност≥;

-оволод≥нню прийомами процесу п≥знанн¤;

-розвитку п≥знавальних зд≥бностей.

“ому вона стаЇ головним резервом п≥двищенн¤ ефективност≥ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в.

1.3.‘ормуванн¤ економ≥чноњ культури, ¤к складова екном≥чноњ осв≥ти

¬ир≥шенн¤ доленосних дл¤ дол≥ ”крањни питань неможливе без усв≥домленн¤ того, що народ ”крањни поступово стаЇ господарем ≥ власником своЇњ земл≥, п≥дприЇмств ≥ установ, природних ресурс≥в, ≥нтелектуальноњ власност≥ та ≥нших складових нац≥онального багатства, без формуванн¤ нац≥онального економ≥чного ≥нтересу, без усв≥домленн¤ того, що надал≥ р≥вень його житт¤ та житт¤ майбутн≥х покол≥нь залежать в≥д результат≥в њх прац≥ , в≥д ум≥лого управл≥нн¤ економ≥кою, тобто без формуванн¤ нового економ≥чного мисленн¤.—аме тому необх≥дно прид≥л¤ти в≥дпов≥дну увагу формуванню економ≥чноњ культури починаючи з≥ школи.

^{≈коном≥чна культура це в≥дображенн¤† в св≥домост≥ людей стану економ≥чного житт¤,
сукупност≥ засвоЇних економ≥чних знань ≥ досв≥ду, накопиченого сусп≥льством,
¤кий спри¤Ї активн≥й трудов≥й ≥ сусп≥льн≥й д≥¤льност≥. ƒо економ≥чноњ культури
вход¤ть так≥ властивост≥ ≥ндив≥да, ¤к п≥дприЇмлив≥сть, економн≥сть,
обачлив≥сть, вм≥нн¤ швидко ≥ оперативно реагувати на зм≥ну зовн≥шн≥х обставин.}

¬ажливо, щоб формуванн¤ нового економ≥чного мисленн¤ проводилос¤ на високому р≥вн≥, потр≥бно, щоб до цього процесу залучались ¤комога ширш≥ верстви населенн¤ ≥, перш за все, молодь, починаючи з≥ школи. —аме у молод≥ шк≥льного в≥ку потр≥бно проводити формуванн¤ нового економ≥чного мисленн¤.

≈коном≥чна культура формуЇтьс¤ здеб≥льшого через осв≥ту ≥ вихованн¤.^{≈коном≥чна осв≥та пол¤гаЇ у
формуванн≥ економ≥чних знань, вм≥нь та навичок господарюванн¤, засвоЇнн¤
попереднього досв≥ду у соц≥ально-економ≥чн≥й д≥йсност≥. ≈коном≥чна осв≥та
спр¤мована на зм≥ну економ≥чноњ повед≥нки людей. Ќа в≥дм≥ну в≥д економ≥чного
вихованн¤, економ≥чна осв≥та здобуваЇтьс¤ лише в навчальних закладах.“ому
економ≥чна культура значною м≥рою залежить в≥д ¤кост≥ викладанн¤ економ≥чних
предмет≥в в навчальних закладах.}

^†

–ќ«ƒ≤Ћ 2.

–озробка робочоњ програми навчальноњ дисципл≥ни У ѕол≥тична економ≥¤ Ф.

2.1.«агальн≥ в≥домост≥ про дисципл≥ну.јктуальн≥сть.ћета вивченн¤.

≈коном≥ка дуже ц≥кава наука. Ќав≥ть серед спец≥ал≥ст≥в ≥снуЇ велика к≥льк≥сть суперечок щодо њњ принципових питань, а про викладанн¤† економ≥ки взагал≥ нема мови Ц тут д≥апазон погл¤д≥в ≥ р≥зних концепц≥й† ще б≥льший. “ому у кожного викладача може бути своЇ баченн¤ викладанн¤ певноњ дисципл≥ни, ¤ке в≥н реал≥зуЇ у власн≥й програм≥.

ѕрограма, що пропонуЇтьс¤ у дан≥й робот≥, розрахована на студент≥в першого курсу вищих навчальних заклад≥в. ѕрограма грунтуЇтьс¤ на† базов≥й† осв≥т≥ учн≥в† з р≥зних шк≥льних предмет≥в. як ¤вище, економ≥ка повТ¤зана з багатьма сферами д≥¤льност≥, тому можна просл≥дкувати т≥сний звТ¤зок† курсу† Уѕол≥тична економ≥¤Ф з такими предметами† ¤к географ≥¤, ≥стор≥¤, математика, економ≥ка (¤кщо викладаЇтьс¤ в рамках шк≥льноњ програми).† урс Уѕол≥тична економ≥¤Ф необх≥дно вивчати на першому курс≥ ¬”«у, тому що в≥н м≥стить базов≥ знанн¤ з ≥стор≥њ розвитку економ≥чнлњ думки, знанн¤ з м≥кро- та макроеконом≥ки, тобто фундаментальн≥ засади економ≥чноњ теор≥њ. ƒаний курс спр¤мований на те, щоб надати необх≥дн≥ знанн¤ студентам дл¤ того, щоб вони в≥льно ор≥Їнтувались в механ≥змах економ≥чних процес≥в, що допоможе њм в майбутньому при вивченн≥ таких дисципл≥н, ¤к У‘≥нансиФ, Ућ≥кроеконом≥каФ, Ућакроеконом≥каФ, Ућенеджмент , У≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥стьФ, УЅухгалтерський обл≥кФ† тощо.

ћета† дисципл≥ни Уѕол≥тична економ≥¤Ф.

ѕол≥тична економ≥¤ Ї наукою про сусп≥льство, його економ≥чний лад та економ≥чн≥ в≥дносини, а також про форми про¤ву цих в≥дносин та законом≥рност≥ њх розвитку. ќтже мета викладанн¤ курсу опл¤гаЇ в засвоЇнн≥ ≥ розум≥нн≥ студентами законом≥рностей д≥й економ≥чних закон≥в та функц≥онуванн¤ економ≥ки в ц≥лому.

«авданн¤† курсу пол¤гаЇ у наданн≥ базових економ≥чних знань та вм≥нь, а саме:

—туденти повинн≥ знати:

- що вивчаЇ економ≥чна теор≥¤;

- що таке процес виробництва;

- форми сусп≥льного виробництва;

- загальний механ≥зм функц≥онуванн¤ ринку;

- економ≥чна суть попиту та пропозиц≥њ;

- функц≥њ грошей та њх типи;

- що таке зароб≥тна плата, рента, процент, п≥дприЇмницький доход;

- п≥дприЇмство та його види;

- що таке прибуток ≥ валовий доход;

- причини та насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ;

- види податк≥в;

- структура ≥ роль кредитноњ ситеми;

- форми та роль ц≥нних папер≥в;

- законом≥рност≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤;

- фактори економ≥чного зростанн¤;

- еволюц≥¤ основних соц≥ально-економ≥чних систем;

- основн≥ риси та тенденц≥њ розвитку св≥тового господарства;†††

—туденти повинн≥ вм≥ти:

- розум≥ти законом≥рност≥ розвитку економ≥чних процес≥в;

- керуючись знанн¤ми про способи отриманн¤ прибутк≥в в ринков≥й економ≥ц≥, обрати власний спос≥б отриманн¤ доход≥в;

- св≥домо зробити виб≥р сфери п≥дприЇмницькоњ† д≥¤льност≥;

- оц≥нити сучасний стан економ≥ки в ”крањн≥;

- аргументувати та в≥дстоювати свою власну позиц≥ю щодо проблемних питань з економ≥ки.

†

ƒаний курс також маЇ б≥льш широк≥ завданн¤. ¬≥н спри¤Ї† самовизначенню студент≥в, даЇ можлив≥сть знайти своЇ м≥сце в житт≥, тому що знайомить з тим основним, в≥д чого залежить прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про подальшу д≥¤льн≥сть (можливо, п≥дприЇмницьку).† р≥м того, розум≥нн¤ економ≥чних процес≥в розвиваЇ св≥тогл¤д студент≥в, формуЇ њх сприйн¤тт¤ довколишнього св≥ту. ™ над≥¤, що викл≥данн¤ под≥бних курс≥в спри¤тиме розвитку самосв≥домост≥ молодих громад¤н ”крањни, а це, в свою чергу, буде основою становленн¤ нашоњ крањни ¤к держави Ївропейського р≥вн¤.

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† 2.2. “ематичний план курсу.

є п/п	“ема	√одини
		Ћекц≥њ	—ем≥нари	≤нд. зан.	—амост.	¬сього
1	2	3	4	5	6	7
1	ѕредмет ≥ метод пол≥т. економ≥њ	2	2			4
	–ќ«ƒ≤Ћ 1 «агальн≥ основи сусп≥льного виробництва ≥ його закони.
2	‘актори виробництва. ѕрац¤.	2				2
3	≈коном≥чна система. —пособи ≥ типи сусп≥льного виробництва.	4	2			6
4	ѕотреби сусп≥льства ≥ виробництво. ≈коном≥чн≥ ≥нтереси.	2				2
	–ќ«ƒ≤Ћ 2 “оварна форма сусп≥льного виробництва та його еволюц≥¤.
5	†ќсновн≥ риси товарного виробництва.	2	2			4
6	ѕ≥дприЇмство ¤к товаровиробник. ѕ≥дприЇмництво.				4	4
7	†–озвинута форма товарного†††††† виробництва. ап≥тал ≥ наймана прац¤.	2	2			4
8	«ароб≥тна плата.	2				2
9	Ќагромадженн¤ кап≥талу.				4	4
10	руоб≥г та об≥г кап≥талу п≥дприЇмства.	2				2
11	÷≥на виробництва. ѕрибуток ≥ валовий доход.	4	2			6
12	“орговий кап≥тал ≥ торг≥вл¤.				4	4
13	ѕозичковий кап≥тал в систем≥ товарних в≥дносин. Ѕанки.	2				2
14	јкц≥онерн≥† товариства. орпора-тивний кап≥тал.	2				2
15	јграрн≥ в≥дносини.	4	2			6
16	ƒомогосподарства в економ≥чн≥й систем≥ сусп≥льства.				2	2
	–ќ«ƒ≤Ћ 3 –инкова сисетма ≥ законом≥рност≥ њњ функц≥онуванн¤.
17	–инок. ѕопит ≥ пропозиц≥¤.	2				2
18	ќсновн≥ модел≥ ринк≥в. онкуренц≥¤.	4	2			6
19	–инок виробничих ресурс≥в.	2	2			4
20	÷≥нн≥ папери.–инки† ц≥нних папер≥в.†				4	4
21	–инок ≥ регулюванн¤ сусп≥льного виробництва.	4	2			6
22	≈коном≥чна повед≥нка субТЇкт≥в ринковоњ системи. ‘ормуванн¤ економ≥чного мисленн¤ нового типу.				4	4
	–ќ«ƒ≤Ћ 4 ¬≥дтворенн¤ сусп≥льного виробництва та економ≥чне зростанн¤.
23	—усп≥льний продукт ≥ його форми в процес≥ в≥дтворенн¤.	2				2
24	–озширене в≥дтворенн¤ сусп≥льного продукту та його законом≥рност≥.	4	2			6
25	–озпод≥л нац≥онального доходу ≥ споживанн¤.	2				2
26	¬≥дтворенн¤ трудових ресурс≥в, зайн¤т≥сть.	2				2
27	÷ик≥лчн≥ коливанн¤. ≈коном≥чне в≥дтворенн¤.				4	4
28	≈коном≥чне зростанн¤ ≥ його фактори.	4	2			6
29	≈фективн≥сть в≥дтворенн¤ сусп≥льного† виробництва.				4	4
30	√осподарський механ≥зм у систем≥ регулюванн¤ сусп≥льного виробництва.	2	2			4
31	‘≥нансово-кредитний механ≥зм у систем≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤.	2				2
	–ќ«ƒ≤Ћ 5 ќсновн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ системи та њх еволюц≥¤.
32	—истема кап≥тал≥зму ≥ в≥льного п≥дприЇмництва.				2	2
33	≈коном≥чна система монопол≥-стичного кап≥талу.	2				2
34	≈коном≥чна система регульованого кап≥тал≥зму.	2				2
35	≈коном≥чна система соц≥ал≥зму. “еор≥¤ та практика.	4	2			6
36	—истеми зм≥шаноњ економ≥ки	4	2			6
37	Ўл¤хи переходу до ситеми зм≥шаноњ економ≥ки.				4	4
	–ќ«ƒ≤Ћ 6 —в≥тове господаство. ≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем.
38	—в≥тове господаство: основн≥ риси ≥ тенденц≥њ розвитку.	4	2			6
39	≈коном≥чн≥ аспекти глобальних проблем.				2	2
å	¬сього	76	32		42	150

ѕ≥дсуковий контроль за перший семестр: ≥спит (2 год.)

ѕ≥дсумковий контроль за другий семестр: ≥спит (2год.)

Ќа м≥й погл¤д, в дан≥й програм≥ вид≥лен≥ основн≥ блоки тем, вивченн¤ ¤ких вз≥ЇповТ¤зане м≥ж собою. ожен блок м≥стить основн≥ теми, що розкривають базов≥ пон¤тт¤ та економ≥чн≥ категор≥њ.† ожен блок тем вивчаЇтьс¤ певну к≥льк≥сть годин. ѕроте не вс≥ теми винос¤тьс¤ на лекц≥йн≥ зан¤тт¤ та на практичн≥ (сем≥нари). ¬они винесен≥ дл¤ самост≥йноњ роботи студент≥в. “еми, ¤к≥ м≥ст¤ть менш складну ≥нформац≥ю, дв≥ години. Ќа м≥й погл¤д дл¤ цих тем ст≥льки часу достатньо.

Ќа† практичних(сем≥нарських) зан¤тт¤х, на ¤к≥ в≥дводитьс¤† 4 години, спочатку можна провести сем≥нарське зан¤тт¤† з використанн¤м продуктивн-≥люстративного методу (тобто репродуктивного), а пот≥м з викоритсанн¤м продуктивних метод≥в (частково-пошуковий або досл≥дницький). “ака форма проведенн¤ зан¤тт¤ актив≥зуЇ зусилл¤ студент≥в дл¤ ознайомленн¤ з новою темою, що п≥двищить ефективн≥сть њњ засвоЇнн¤. Ќа зан¤тт¤х також доц≥льно використовувати метод проблемного викладенн¤ матер≥алу. ÷е дозволить викладачу спонукати студент≥в до вир≥шенн¤ поставлених перед ними навчальних проблем.

ќтже, виб≥р типу та форми проведенн¤ зан¤тт¤ дозвол¤Ї б≥льш глибоко ознайомити студент≥в з певною темою та детальн≥ше њњ роз≥брати, а на прикладах та за допомогою навчальних пос≥бник≥в по¤снити основн≥ пон¤тт¤ теми.

Ќа зан¤тт≥-засвоЇнн≥ пердбачаЇтьс¤ робота вс≥Їњ групи в ц≥лому та кожного студента зокрема, тобто ≥ндив≥дуальна робота.† “ака форма орган≥зац≥њ практичних зан¤ть дозвол¤Ї працювати викладачу з кожним студентом окремо, проводити контроль та оц≥нку знань кожного студента.

“акож дан≥ методи орган≥зац≥њ зан¤ть дозвол¤ють розвивати мисленн¤ студент≥в, дають можлив≥сть самост≥йно в≥дпрацьовувати матер≥ал та д≥¤ти на основ≥ отриманих знань.

††††††††††††††††††††††††††††††††† 2.3. —амост≥йна робота.‘орми ≥ методи контролю.

††††† Ќавчанн¤ за даною програмою передбачаЇ, ¤к було зазначено вище, самост≥ну роботу студент≥в, ¤ка проводитиметьс¤ у р≥зних формах. ¬ першу чергу, учнев≥ пропонуЇтьс¤ самост≥не вивченн¤ обовТ¤зковоњ та додатковоњ л≥тератури до програми курсу.† ¬ другому семестр≥ вивченн¤ данноњ дисципл≥ни передбачаЇ написанн¤ курсовоњ роботи за вибраною студентом темою. ¬ курсов≥й робот≥ студент зможе в повному обс¤з≥ розкрити своњ можливост≥ щодо розкритт¤ проблемних ≥ актуальних питань. ѕо окремим темам студенти можуть готувати реферати, користуючись запропонованою л≥тературою, чи самост≥йно† п≥дбирати ц≥кавий матер≥ал, а також самост≥йно розбирати повс¤кденн≥ ситуац≥њ з точки зору отриманоњ ≥нформац≥њ.

ƒл¤ самост≥йного домашнього виконанн¤ студентам може бути запропоновано розробити д≥лов≥ ≥гри (наприклад, про створенн¤ власного п≥дприЇмства, де студенти можуть на власний розсуд вибрати форму власност≥ п≥дприЇмства, його вид, сферу ≥ меж≥ д≥¤льност≥;† студенти повинн≥ обгрунтувати св≥й виб≥р, дл¤ чого њм буде потр≥бно ознайомитись з додатковою л≥тературою та законодавчими актами), ≥гри, †¤к≥ можна програти п≥д час зан¤тт¤ ≥ ¤к≥ будуть в≥дпов≥дно оц≥нен≥.

† ћайже дл¤ вс≥х сем≥нарських зан¤ть студентам буде запропоновано п≥дготуватис¤ до в≥дпов≥дей на питанн¤ по п≥дручникам (матер≥алам прочитаних лекц≥й).

–обота з учн¤ми по дан≥й програм≥ передбачаЇ к≥лька вид≥в контролю.Ќа кожному практичному зан¤тт≥ буде зд≥йснюватись поточний контроль. ѕоточний контроль проводитиметьс¤† в формах опитуванн¤, бес≥ди, дискус≥њ. ƒан≥ методи контролю будуть зд≥йснюватись при фронтальному поточному контрол≥.

†“акож може бути зд≥йснений ≥ндив≥дуальний поточний контроль. ћетодами зд≥йсненн¤ цього† виду контролю Ї письмова робота студент≥в та ≥ндив≥дуальна робота по р≥зним ситуац≥¤м.

†† ¬ к≥нц≥ вивченн¤ кожного розд≥лу програми передбачено пром≥жний контроль, ¤кий буде реал≥зовано у форм≥ контрольних роб≥т. ¬ к≥нц≥ першого та другого семестр≥в в≥дбудутьс¤ ≥спити. ≤спит п≥сл¤ першого семестру можна вважати пром≥жним ≥ одночасно п≥дсумковим контролем, а ≥спит в к≥нц≥ вивченн¤ курсу Ц остаточним п≥дсумковим контролем . ≤спити будуть проводитись в письмов≥й форм≥ прот¤гом двох астроном≥чних годин. ожен студент отримаЇ р¤д питань по р≥зним темам, на ¤к≥ в≥н повинен буде в≥дпов≥сти в своњй екзаменац≥йн≥й робот≥.

†††† ¬ своњй контрольно-оц≥нювальн≥й д≥¤льност≥ ¤ використаю так≥ критер≥њ:

Ј правильн≥сть в≥дпов≥дей ;

Ј повнота в≥дпов≥дей ;

Ј самост≥йн≥сть виконанн¤ завданн¤ ;

Ј творчий п≥дх≥д .

††††††††† ƒл¤ оц≥нюванн¤ роботи студент≥в ¤ використаю оц≥нки в цифров≥й форм≥† в≥д 2 до 5.

р≥м того , можна спробувати контролювати засвоЇнн¤ теми по т≥й самост≥йн≥й робот≥ , ¤ка була запропонована у попередньому пункт≥. Ќа мою думку, студент, ¤кий добре зор≥Їнтувавс¤ у† ситуац≥њ повс¤кденного житт¤ , визначив функц≥њ елемнт≥в зовн≥шнього оточенн¤, вже отримав необх≥дний базовий р≥вень знань . јле самост≥йну роботу не варто оц≥нювати цифровим методом , краще застосувати ≥нш≥ стимули ,наприклад, зменшити к≥льк≥сть питань у контрольн≥й робот≥† або запропонувати питанн¤ на виб≥р† при проведенн≥ ≥спиту.

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† –екомендована л≥тература

1. ќснови економ≥чноњ теор≥њ ( за редакц≥Їю —.¬.ћочерного ).-“ерноп≥ль:ј“ У“арнексФ,1993.

2.††† √альчинський ј.

††††† ќснови економ≥чноњ теор≥њ- .; У Ћиб≥дь Ф, 1996.

3.†† Ёкономика. ”чебник . ѕод редакцией ј..—.Ѕулатова.-ћ.: ЅЁ ,1994.

4.†† ћакконел .–., Ѕрю —.ј. Ёкономикс.-ћ.: –еспублика,1992.

5.†† ћакроеконом≥ка . ѕ≥дручник. «а редакц≥Їю ј.√.—авченка Ц .: У Ћиб≥дь Ф,1995.

6.†† Ёдвин ƒж.ƒолан. ћакроекономика. јќ«“ У Ћитера плюс Ф,1994.

7.† √альперин ¬.ћ., »гнатьев —.»., ћоргунов ¬.». ћикроекономика :в 2т.(под редакцией √альперина ¬.ћ.).-—.-ѕб.: Ёкономическа¤ школа,1994.

8. ћаршалл ј. ѕринципы политической экономии : в 3 т.: ѕер. с англ.- ћ.: ѕрогресс,1983.

†††† †††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

–ќ«ƒ≤Ћ 3.

ѕ≥дготовка навчально-методичного блоку до теми У÷≥нн≥ папери. –инки ц≥нних папер≥в Ф з курсу У ѕол≥тична економ≥¤ Ф

3.1.јктуальн≥сть теми на сучасному етап≥ розвитку економ≥ки в крањн≥, њњ мета† та завданн¤

†††††††††† ††≤з розробленоњ програми курсу У ѕол≥тична економ≥¤ Ф ¤ обрала тему У÷≥нн≥ папери.–инки ц≥нних папер≥в Ф тому, що до переходу економ≥ки ”крањни в≥д централ≥зованоњ до ринковоњ народна осв≥та не готувала спец≥ал≥ст≥в такого спр¤муванн¤. як в≥домо , кожна людина , знаючи основи знань про ц≥нн≥ папери та фондовий ринок , може застосовувати њх в своњй профес≥йн≥й д≥¤льност≥ та в повс¤кденному житт≥. «нанн¤ з даноњ теми† принесуть користь ≥ тим, хто не не плануЇ повТ¤зувати своЇ житт¤ з д≥¤льн≥стю на фондовому ринку. ¬они в≥д≥грають значну роль дл¤ кожного з нас, адже допомагають навчитись керувати власними грошовими ресурсами.

††††††††††† ћета вивченн¤ теми У÷≥нн≥ папери.–инки† ц≥нних папер≥вФ† -дати† студентам† знанн¤ про ц≥нн≥ папери та фондовий ринок, познайомити њх з основними пон¤тт¤ми , ¤к≥ м≥стиь дана тема, а також визначити роль та м≥сце ц≥нних папер≥в в п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ та в повс¤кденному житт≥.

†††††††††††† ƒана тема м≥стить багато категор≥й та пон¤ть. јле ¤ ставлю за мету вивченн¤ базових пон¤ть , ¤к≥ допоможуть студентам зрозум≥ти суть ц≥нних папер≥в, що вони зможуть легко засвоњти , враховуючи њх в≥ков≥ та психолог≥чн≥ особливост≥.

ќтже, вивченн¤ даноњ теми дасть можлив≥сть отримати необх≥дн≥ знанн¤ з функц≥онуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в та д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥, а саме: пон¤тт¤ фондового ринку ¤к складовоњ ринку ф≥нансових ресурс≥в, особливост≥ фондового ринку та його структури; пон¤тт¤ ц≥нного паперу ¤к товару, що реал≥зуЇтьс¤ на фондовому ринку, класиф≥кац≥¤ ц≥нних папер≥в, њх види та особливост≥; пон¤тт¤ фондовоњ б≥рж≥ ¤к оорган≥зованого пост≥йно д≥ючого ринку ц≥нних папер≥в та ¤к спец≥ал≥зованоњ ф≥нансово-посередницькоњ установи з орган≥зац≥йно-правовоњ точки зору; роль та функц≥њ фондовоњ б≥рж≥ щодо руху ц≥нних папер≥в; склад учасник≥в б≥ржового ринку, њх визначенн¤; види операц≥й з ц≥нними паперами та процес њх реал≥зац≥њ; пон¤тт¤ та сутн≥сть б≥ржових угод фондовоњ б≥рж≥ та њх вид≥в.

«асвоЇнн¤ даноњ теми даЇ можлив≥сть сформувати вм≥нн¤ щодо:

Јзастосуванн¤ вище вказаних знань в практичн≥й д≥¤льност≥, дл¤ анал≥зу конкретноњ економ≥чноњ ситуац≥њ, що склалас¤ на фондовому ринку;

Јвизначенн¤ вид≥в операц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥; можливост≥ користуванн¤ послугами фондовоњ б≥рж≥.

3.2. ћодель засвоЇнн¤ бази знань по тем≥

ћодель засвоЇнн¤ бази знань теми -- це перел≥к елемент≥в бази знань з визначенн¤м р≥вн¤ засвоЇнн¤ кожного елементу.

¬ид≥л¤ють три р≥вн¤ засвоЇнн¤: репродуктивний, реконструктивний, творчий.

Ѕазу знань теми можливо под≥лити на три групи:

1) пон¤тт¤ та терм≥ни;

2) теоретичн≥ знанн¤;

3) прикладн≥ знанн¤.

ћодель засвоЇнн¤ бази знань теми У÷≥нн≥ папери. –инки ц≥нних папер≥в.Ф можна подати у виг¤д≥ таблиц≥ (табл. 3.1).

“абл. 3.1.

ћодель засвоЇнн¤† бази знань навчальноњ теми У÷≥нн≥ папери.†††††††††††† –инки ц≥нних папер≥вФ

–≥вн≥	≈лементи Ѕ«		‘орми контролю
«асво-Їнн¤
1	2	3
1) репродуктивний	ƒати визначенн¤ пон¤ть: фондовий ринок, фондова б≥ржа, ц≥нний пап≥р, акц≥¤, обл≥гац≥¤, вексель, сертиф≥кат, див≥денд, ем≥с≥¤, ≥нвестиц≥њ, дилер, брокер ƒати визначенн¤ пон¤ть та описати: первинний ринок, вторинний ринок; б≥ржовий та позаб≥ржовий ринки; ƒати визначенн¤ пон¤ть своњми словами: ≥нвестор, ем≥тент, л≥стинг, котируванн¤, курс ÷ѕ, спред, б≥ржове замовленн¤, б≥ржовий контракт	ќпитуванн¤
2) реконструктивний	ѕроанал≥зувати структуру фондового ринку; оц≥нити переваги р≥зних вид≥в ц≥нних папер≥в з точки зору ≥нвестора; р≥зних вид≥в угод; довести доц≥льн≥сть ≥снуванн¤ фондовоњ б≥рж≥ Ќазвати види ц≥нних папер≥в, функц≥њ фондовоњ б≥рж≥, учасник≥в б≥ржового процесу, види угод назвати законодавч≥ акти, що регламентують д≥¤льн≥сть фондового ринку; ѕор≥вн¤ти визначенн¤ товарноњ та фондовоњ б≥рж, акц≥њ та обл≥гац≥њ; „им в≥др≥зн¤ютьс¤ товари на товарн≥й та фондов≥й б≥ржах описати процедури л≥стингу, котируванн¤, б≥ржовий процес укладенн¤ угод; по¤снити процедуру взаЇмороз-рахунк≥в	“ести , контрольн≥ роботи
3) творчий	ѕро≥люструвати процес укладенн¤ угод ≥ навести п≥дсумки роботи брокера чи б≥рж≥; ласиф≥кувати ц≥нн≥ папери та види угод† за р≥зними ознаками; зробити пор≥вн¤льну оц≥нку д≥¤льност≥ брокера та дилера; пор≥вн¤ти рол≥ та функц≥њ фондовоњ ≥ товарноњ б≥рж Ќадати пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ орган≥зац≥њ фондового ринку в ”крањн≥	ƒ≥лов≥ ≥гри, проблемн≥ ситуац≥њ,

ѕродовженн¤ структурно-лог≥чноњ схеми теми.

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

ќргани державного контролю

≥ регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в

в ”крањн≥

≤нститути фондового ринку

Ѕ≥ржова рада††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ”крањнська фондова

б≥ржа

Ќац≥ональний депозитар≥й†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† л≥ринговий банк

†††††††† ѕрофес≥йн≥ учасники фондового ринку - ф≥насов≥ посередники

≈м≥тенти†††††††††††††††††††††† †Ѕанки†††††††††††††††††††††† Ѕрокерськ≥ контори,††††††††† ≤нш≥ ф≥нансов≥

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ¤к≥ зареЇстрован≥ на††††††††††††† посередники

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††”‘Ѕ (брокери, банки-

†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† брокери)

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

≤нвестори - кл≥Їнти ф≥нансових посередник≥в

ёридичн≥ особи††††††† ††††††††††††††††††††††††††‘≥зичн≥ особи

3.4.–екомендац≥њ щодо проведенн¤ навчальних зан¤ть по дан≥й тем≥.

†††† ѕiд час викладенн¤ теми особлива увага† звертаетьс¤† на ставленн¤ студентiв до навчального предмету.† ÷е† вiдношенн¤ формуетьс¤ пiд впливом наступних роздумiв :

†††† - свiтогл¤дне значенн¤ предмету (наскiльки вiн† допомагае† зрозумiти† закони† розвитку† природи† та†† суспiльства, розiбратис¤ в суспiльних ¤вищах);

†††† - пiзнавальне значенн¤ предмета (наскiльки вiн† поширюЇ кругозiр, дае цiкавi, портрiбнi знанн¤, розкривае невiдоме);

†††† - суспiльне значенн¤ предмета, його роль† в† науковому, суспiльному, культурному та економiчному життi краiни;

†††† - практичне значенн¤ предмету дл¤ даного учн¤† (зв'¤зок з† намiченою† професiею,† можливiсть† оволодiнн¤†† корисними вмiнн¤ми та навичками);

†††† - легкiсть засвоенн¤ даного предмету,† до† ¤кого† учень вiдчувае себе бiльш здiбним;

†††† - добре викладанн¤ даного предмету.

†††† « перерахованих мотивiв дл¤ студентiв найбiльш† значимi мотиви практичнi (зв'¤зок з професiею,† можливiсть† отримати кориснi вмiнн¤ та навички) та пiзнавальнi.

ѕрограмою передбачено 4 години на вивченн¤ теми .ƒв≥ години в≥двод¤тьс¤ на лекц≥ю, ≥ дв≥ години Ц на сем≥нарське зан¤тт¤. —початку проводитьс¤ лекц≥¤, на ¤к≥й в огл¤дов≥й форм≥ будуть викладен≥ базов≥ пон¤тт¤ та знанн¤. Ћекц≥¤ виконуЇ проблемно-установчу функц≥ю, що забезпечуЇ керуванн¤ п≥знавальною д≥¤льн≥стю студент≥в у процес≥ самоп≥дготовки.

Ћекц≥¤

ћета

ћета зан¤тт¤: сформувати у учн≥в у¤вленн¤ про ринок ц≥нних папер≥в, фондову б≥ржу, показати необх≥дн≥сть вивченн¤ ц≥Їњ теми, засвоњти основн≥ терм≥ни та пон¤тт¤,мати загальн≥ знанн¤ щодо процес≥в, що проход¤ть на ринку ц≥нних папер≥в.

ѕеред тим, ¤к почати свою розпов≥дь про ринок ц≥нних папер≥в,викладач повинен знайти спос≥б зац≥кавити слухач≥в даним матер≥алом, щоб вони зрозум≥ли важлив≥сть† теми, що вивчаЇтьс¤, необх≥дн≥сть знань по тем≥ в сучасному житт≥, важлив≥сть цих знань в майбутньому. ћожно розпочатизан¤тт¤ з того, що запитати студент≥в, чи чули вони про так≥ пон¤тт¤, ¤к приватизац≥¤, ц≥нн≥ папери, ринок ц≥нних папер≥в. Ќапевно, б≥льш≥сть з них отримали приватизац≥йн≥ сертиф≥кати. ¬с≥ розум≥ють, що можна обм≥н¤ти њх на акц≥њ п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ. јле не вс≥ знають, ¤к≥ ≥снують способи отриманн¤ доход≥в по ц≥нним паперам. ¬се це дуже важливо в умовах ринковоњ економ≥ки. ѕро вс≥ ц≥ пон¤тт¤, про процес формуванн¤ ≥ становленн¤ ринку ц≥нних папер≥в, про ”крањнську фондову б≥ржу необх≥дно розпов≥сти. ¬ивченню даноњ теми потр≥бно прид≥лити особливу увагу. Ќ≥хто не знаЇ, що нас чекаЇ в майбутньому, можливо, хтось ≥з студент≥в буде займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, буде одним ≥з власником акц≥онерного товариства, буде мати безпосередн≥й зв`¤зок з такими пон¤тт¤ми, ¤к Ђринок ц≥нних папер≥вї,Ђфондова б≥ржаї. ћоже хтось буде учасником фондовоњ б≥рж≥, а хтось посередником. ј дл¤ того, щоб працювати в ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥, насамперед потр≥бно добре розум≥тис¤ на законах, принципах, функц≥¤х ринку ц≥нних папер≥в ≥ фондовоњ б≥рж≥.

«авданн¤ теми: розкрити суть тих ¤вищ ≥ процес≥в, що вивчаютьс¤; вивченн¤ досв≥ду св≥тового розвитку щодо ринку ц≥нних папер≥в.

ѕри викладанн≥ теми Ђ÷≥нн≥ папери.–инки ц≥нних папер≥вї необх≥дно б≥льше уваги прид≥л¤ти не словесному по¤снюванню, а поданню ≥нформац≥њ по тем≥ за допомогою схем, зразк≥в ц≥нних папер≥в,† навчати методом системно-структурного анал≥зу пор¤д з ≥ншими методами навчанн¤, що допоможе розвинути п≥знавальн≥ ≥нтереси, творче мисленн¤, а також сформуЇ науковий св≥тогл¤д. ƒоц≥льно показати зразки ц≥нних папер≥в.

Ќа м≥й погл¤д, матер≥ал, ¤кий ¤ хочу представити дл¤ засвоЇнн¤ нових знань по тем≥† т≥сно повТ¤заний з попередн≥ми темами програми.

††††††††††† ≤нформац≥¤ дл¤ лекц≥њ була обрана† виход¤чи з принцип≥в лакон≥чност≥ , щоб не завантажувати студент≥в зайвою ≥нформац≥Їю, з використанн¤м основних пон¤ть, ¤к≥ дозвол¤ють найб≥льш повно розкрити тему. ÷≥ пон¤тт¤† в≥дпов≥дають розроблен≥й баз≥ знань.

††††††††††† р≥м роботи з ≥нформац≥Їю , отриманою студентами на лекц≥њ , студентам пропонуЇтьс¤ самост≥йно вивчити обовТ¤зкову л≥тературу при п≥дготовц≥ до сем≥нару, а також вивчити додаткову л≥тературу , що розширить св≥тогл¤д по задан≥й тем≥.

†††††††††† ƒоц≥льно запропонувати студентам написати реферат по дан≥й тем≥. “акий вид самост≥йноњ роботи даЇ можлив≥сть студентам сформувати б≥льш повн≥ та глибок≥ знанн¤ з заданоњ теми. як в≥домо, головна мета навчанн¤ Ц навчити слухач≥в самост≥йно формувати знанн¤, вм≥нн¤ та навички.

–озподiл часу на лекцii.

†††† *† органiзацi¤† †††††††††††††††††††до 3 хв.

†††† *† визначенн¤ мети зан¤тт¤†††††††† до 4 хв.

†††† *† мотивацi¤†††††††††††††††††††††† до 4 хв.

†††† *† актуалiзацi¤ опорних знань††††† до 6 хв.

†††† *† поданн¤ матерiалу†††††††††††††† до 55 хв.

†††† *† закрiпленн¤ засвоеного †††††††††до 4 хв.

†††† *† завданн¤ самостiйноi роботи†††† до 4 хв.

†

ќрганiзацiйний момент не повинен займати† багато† часу, бо пауза на початку зан¤тт¤ розслабл¤е студентiв.† ÷е† створюе атмосферу вiдпочинку, а не плiдноi працi. “ому† найкраще обмежитис¤ 5 хвилинами дл¤ привiтанн¤ та перевiрки присутнiх.

†††† ѕiсл¤ органiзацiйного моменту потрiбно сформувати† мету зан¤тт¤ i, бажано, записати ii на дошцi та взошитах.† Ќа† це пiде до 4 хвилин.

†††† ќбов'¤зковим моментом лекцii повинно бути† зацiкавленн¤ студентiв темою. якщо це вiдбудетьс¤, то можна† вважати,† що матерiал буде засвоено. ƒл¤ зацiкавленн¤ можна провести† комунiкативну атаку. ¬она повинна захопити учнiв, показати, що знанн¤ цiеi теми дуже важливе дл¤ життедi¤льностi людини (до 4 хвилин).

†††† јктуалiзацi¤ опорних знань потрiбна дл¤ формуванн¤† того грунту, на ¤кий "л¤же" нова† тема.† јктуалiзацi¤† опорних знань допомагае зв'¤зати попереднi теми з новою i, таким чином, у студентiв формуетьс¤ сисьтема знань (на це може† пiти вiд 5 до 10 хвилин, в залежностi вiд того, ¤к давно цi знанн¤ були отриманi).

†††† ¬икладенн¤† матерiалу† найбiльш† вiдповiдальна† частина лекцii. Ќа цьому етапi проходить передача знань вiд викладача до студентiв. “ому на його проходженн¤ вiдводитьс¤ максимально часу (вiд 40 до 60 хвилин).

†††† «акрiпленн¤ матерiалу служить кращому† запам'¤товуванню вже пройденого. ќскiльки тут передбачаетьс¤ поворенн¤ основних моментiв теми, то й часу займае вiдносно† небагато† (3-5 хвилин).

†††† «авданн¤ самостiйноi роботи може бути† рiзного† обс¤гу. ¬ середньому на нього вiдводитьс¤ 4 хвилини.

†††† Ќа зан¤тт≥-засвоЇнн≥ доц≥льно провести д≥лову гру. Ѕiл¤† 10† хвилин використовуетьс¤ на органiзацiю дiловоi гри, розподiл† ролей та iн. “ривалiсть гри - приблизно 40 хвилин. «а цей час студенти повиннi встигнути розiграти ситуацiю, обмiн¤тис¤† думками та прийти певних† висновкiв.† Ќа† пiдведенн¤† пiдсумкiв гри та ii аналiз вiдводитьс¤ 15 хвилин.

Ќа практичному зан¤ттi достатньо часу мае† бути† вiддана

розгл¤ду практичних прикладiв.

ћатер≥али дл¤ проведенн¤ лекц≥й.

3.5. ќпорний конспект лекц≥й.

–инок ц≥нних папер≥в - специф≥чна сфера ринкових в≥дносин, де обФЇктом операц≥й виступають ц≥нн≥ папери, тобто основний товар на цьому ринку - ц≥нн≥ папери. Ќа ньому зд≥йснюЇтьс¤ ем≥с≥¤ (випуск), куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в, формуЇтьс¤ ц≥на на них, ур≥вноважуЇтьс¤ попит ≥ пропозиц≥¤.

ќбФЇкти - те, на що спр¤мована д≥¤льн≥сть ринку, а саме те, що виступаЇ обФЇктом операц≥й, тобто ц≥нн≥ папери.

—убФЇктами операц≥й на ринку ц≥нних папер≥в виступають т≥, хто зд≥йснюЇ операц≥њ з ц≥нними паперами: ем≥тенти, ≥нвестори (покупц≥) та посередники при укладанн≥ угод.

ѕервинний ринок - це ринок, на ¤кому розм≥щуютьс¤ вперше випущен≥ (ем≥тован≥) ц≥нн≥ папери, в≥дбуваЇтьс¤ моб≥л≥зац≥¤ кап≥тал≥в корпорац≥¤ми, товариствами, п≥дприЇмствами ≥ запозиченн¤ ними коштами та державою.

¬торинний ринок - це ринок, де продаютьс¤ ≥ покупаютьс¤ ран≥ше випущен≥ ц≥нн≥ папери, в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на њх власник≥в.

‘ондовий ринок -- система в≥дносин куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в та ≥нших фондових ц≥нностей ≥ ф≥нансових актив≥в.

‘ондова б≥ржа -- орган≥зац≥йно оформлений, регул¤рно функц≥онуючий ринок куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в.

‘ондова б≥ржа -- ф≥нансово-посередницька установа з регламентованим режимом роботи, де зд≥йснюютьс¤ торг≥вельн≥ операц≥њ м≥ж продав¤ми та покупц¤ми фондових ц≥нностей за участю б≥ржових посередник≥в за оф≥ц≥йно закр≥пленими правилами.

÷≥нний пап≥р -- це в≥дпов≥дним чином офрмлений документ, ¤кий маЇ низку обовТ¤зкових рекв≥зит≥в ≥ виражаЇ майнов≥ (боргов≥) в≥дносини м≥ж сторонами та п≥дтверджуЇ право на ¤кесь майно чи грошову суму.

÷≥нний пап≥р -- грошов≥ й товарн≥ документи, волод≥нн¤ ¤кими даЇ можлив≥сть зд≥йснити виражен≥ в них майнов≥ права.

јкц≥¤ -- ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ участь його власника в кап≥тал≥ акц≥онерного товариства ≥ надаЇ право на одержанн¤ певноњ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду.

ƒив≥денд -- частина чистого прибутку акц≥онерного товариства, ¤кий розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж акц≥онерами залежно в≥д числа акц≥й, що њм належать.

јкц≥¤ проста (звичайна) надаЇ право брати участь в управл≥нн≥ акц≥онерним товариством.

јкц≥¤ прив≥лейована надаЇ право першочергового отриманн¤ див≥денд≥в, але водночас не дозвол¤Ї брати участь в управл≥нн≥ акц≥онерним товариством.

ќбл≥гац≥¤ -- ц≥нний пап≥р, ¤кий даЇ його власнику право одержувати прибуток у вигл¤д≥ ф≥нансовоњ процентноњ ставки.

—ертиф≥кат -- документ, що засв≥дчуЇ волол≥нн¤ ц≥нними паперами.

—ертиф≥кат депозитний -- св≥доцтво про терм≥новий процентний вклад у комерц≥йному банку.

¬ексель -- письмове боргове зобовТ¤занн¤ встановленоњ форми, що даЇ право його власнику (векселедержателю) вимагати в≥д боржника (векселедавц¤) сплати зазначеноњ суми грошей у вказаний строк.

≤менний ц≥нний пап≥р -- ц≥нний пап≥р, власник ¤кого маЇ бути в≥домий ем≥тенту, що веде чи доручаЇ своЇму уповноваженому вести ≥менний реЇстр з в≥домост¤ми про вс≥х власник≥в ц≥нних папер≥в.

÷≥нн≥ папери на предТ¤вника -- ц≥н≥ папери на ¤ких не вказане ≥мТ¤ власника або ¤к≥ не мають власника, чиЇ ≥мТ¤ занесене в реЇстр ем≥тента.

Ќом≥нал -- ном≥нальна варт≥сть, зазначена на ц≥нних паперах, грошових знаках.

Ќом≥нальна варт≥сть -- 1. јкц≥њ: розм≥р частини статутного фонду товариства-ем≥тента, що в≥дпов≥даЇ одн≥й акц≥њ в момент випуску.

2. ќбл≥гац≥њ: розм≥р боргового зобовТ¤занн¤, що надаЇтьс¤ кожною обл≥гац≥Їю своЇму власников≥.

≈м≥с≥¤ ц≥нних папер≥в -- випуск акц≥й, обл≥гац≥й, депозитних сертиф≥кат≥в та ≥нших довгострокових ≥ короткострокових зобовТ¤зань.

≈м≥тент -- держава (в особ≥ центрального або м≥сцевого органу влади, управл≥нн¤), а також п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, компан≥њ, що втпускають в об≥г грошов≥ знаки, ц≥нн≥ папери, плат≥жно розрахунков≥ документи.

≤нвестор -- юридична або ф≥зична особа, ¤ка зд≥йснюЇ ≥нвестиц≥њ з метою одержанн¤ прибутку.

≤нвестиц≥њ -- довгострокове вкладенн¤ кап≥талу в промислов≥сть, агропромисловий сектор, ≥нш≥ п≥дприЇмства та в ц≥нн≥ папери з метою одержанн¤ прибутку.

ѕосередник -- профес≥онал б≥ржового ринку, ¤кий збираЇ за¤вки ≥нвестор≥в дл¤ њх наступноо переданн¤ на ринок.

ƒилер -- особа або ф≥рма, що спец≥ал≥зуЇтьс¤ в торгових операц≥¤х з ц≥нними паперами ≥ купуЇ чи продаЇ њх в≥д свого ≥мен≥ та за св≥й рахунок.

Ѕрокер -- зареЇстрований посередник (агент) при укладенн≥ угод м≥ж покупц¤ми та продавц¤ми товар≥в, валют, ≥нших ц≥нностей на фондових ≥ товарних б≥ржах; брокер зд≥йснюЇ б≥ржов≥ операц≥њ за дорученн¤м та за рахунок кл≥Їнт≥в, отримуючи за посередництво певну плату (брокерську ком≥с≥ю).

ћаклер -- профес≥йний посередник при укладанн≥ торг≥вельних або б≥ржових угод.

Ћ≥стинг -- внесенн¤ акц≥й компан≥й до списку акц≥й, що котируютьс¤ на певн≥й фондов≥й б≥рж≥.

отируван¤ -- встановленн¤ курс≥в ≥ноземних валют, ц≥нних папер≥в, ц≥н на б≥ржов≥ товари в≥дпов≥дно до чинних законодавчих норм та усталеной практики.

урс ц≥нних папер≥в -- ц≥на за ¤кою продаютьс¤ й купуютьс¤ ц≥нн≥ папери на фондових б≥ржах.

—пред -- загальна р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною, одержаною ем≥тентм за випущен≥ ц≥нн≥ папери, й ц≥ною, сплаченою ≥нвестором за ц≥ ц≥нн≥ папери.

ћаржа -- сума, що виплачуЇтьс¤ покупцем, коли в≥н використовуЇ брокерський кредит дл¤ куп≥вл≥ або продажу ц≥нних папер≥в.

јж≥о -- перевищенн¤ ринкових курс≥в золота, грошових знак≥в, вексел≥в, ц≥нних папер≥в щодо њхньоњ ном≥нальноњ (оф≥ц≥йноњ) вартост≥.

ƒизаж≥о -- в≥дхиленн¤ б≥ржового курсу ц≥нних папер≥в, фондових ц≥нностей, грошових знак≥в у б≥к зниженн¤ пор≥вн¤но з њхньою ном≥нальною варт≥стю.

ќпц≥он -- 1) право вибору платежу чи в≥дмова в≥д нього, ¤ке надаЇтьс¤ одн≥й ≥з стор≥н умовами контракту або зм≥ною його початкових умов; 2) угода, за ¤кою власник опц≥ону отримуЇ право прот¤том обумовленого терм≥ну купити чи продати акц≥њ за ф≥ксованою ц≥ною.

‘Тючерсн≥ (терм≥нов≥) угоди -- р≥зновид терм≥нових угод на товарн≥й або фондов≥й б≥рж≥, ¤к≥ передбачають виплату грошовоњ суми за товар або акц≥њ через певний строк п≥сл¤ укладенн¤ угоди за ц≥ною, ¤ка визначаЇтьс¤ контрактом.

ћатер≥али дл¤ практичного зан¤тт¤.

3.6.–озробка методичного забезпеченн¤ теми.

Ќа зан¤тт≥ закр≥пленн¤ матер≥алу, кр≥м перев≥рки домашнього завданн¤ ≥ опитуванн¤, важливо розгл¤нути з учн¤ми конкретну ситуац≥ю, що може виникнути на ринку ц≥нних папер≥в, провести рольову гру. ¬икладачем проводитьс¤ самост≥йна робота в клас≥, що може бути в вигл¤д≥ тест≥в. —амост≥йна робота проводитьс¤ п≥д кер≥вництвом вчител¤, ¤кщо необх≥дно, в≥н може надати допомогу учн¤м ≥ зд≥йснюЇ контроль за њњ результатами.

¬ процес≥ перев≥рки знань студент≥в доц≥льно проводити також економ≥чн≥ диктанти, в ход≥ ¤ких вони повинн≥ дати визначенн¤ основних пон¤ть по тем≥ уроку. ѕри засвоЇнн≥ нових знань завданн¤ мають велике значенн¤, тому що на практиц≥ учн≥ краще засво¤ть ≥ зрозум≥ють новий матер≥ал.

ƒл¤ засвоенн¤ елементiв бази знань студентам можно запропонувати ситуацiю, рiшенн¤ ¤коi† потребуе† вiд них звертанн¤ до додатковоi лiтератури.

†††† ”¤вимо, що п'¤теро студентiв групи - експерти з† питань ÷≥ннмх папер≥в, ¤кi були запрошенi† на† прес-конференцiю† дл¤ того, щоб вiдповiсти на питанн¤ представникiв рiзних† перiодичних печатних видань по проблемi становленн¤ ринку ц≥нних папер≥в. –ешта студентiв будуть грати ролi† журналiстiв, ¤кi задають питанн¤ експертам.

†††† «авданн¤ дл¤ "журналiстiв" пол¤гае† в† тому,† що† пiсл¤ проведенн¤ пiдготовчоi роботи з запропонованою† лiтературою, а також працюючи з каталогом та† самостiйно† вивчивши† лiтературнi джерела з† заданоi† теми,† вони† повиннi †сформулювати кiлька питань, ¤кi будуть запропонованi "експертам" на прес-конференцii. ѕитанн¤ в письмовому вигл¤дi здати† викладачу, ¤кий сгрупуе iх за направленн¤ми та запропонуе студентам, що грають роль експертiв, дл¤ пiдготуванн¤ вiдповiдей.

†††† ¬ свою чергу, "експерти" також повиннi вивчити додаткову лiтературу та бути готовими вiдповiдати на питанн¤. Ѕажано було б мати невеликi† конспекти† (реферати),† ¤кi† будуть слугувати основою дл¤ виступу експертiв.

†††† ¬ ходi прес-конференцii треба буде з'¤сувати, ¤к≥ ≥снують ц≥нн≥ папери, в чому ≥х р≥зниц¤, в чому проблема становленн¤ ринку ц≥нних папер≥в, перспективи розвитку цього ринку.

«авданн¤ на д≥њ:

—туденту ставитьс¤ задача:

” вас Ї 100$,≥ ви можете купити акц≥њ 2-х п≥дприемств ј ≥ Ѕ.як≥ акц≥њ ви купити ≥ ск≥льки буде дор≥внювати ваша дол¤ в уставному фонд≥ п≥дприемства.якщо Ї так≥ дан≥ :ном≥нальна варт≥сть акц≥й п≥дприемства ј-5гр,Ѕ-10гр. урсова варт≥сть продажу акц≥й п≥дприемства ј-10гр,Ѕ-25гр ≥ п≥дпримство ј отримало ≥нвестиц≥њ на розвиток виробництва.

†††† –≥шенн¤:

1. «а 100гр можна купити акц≥й п≥дприемства:

†† ј-------100/10=10шт.

†† Ѕ--------100/25=4шт.

2. „астку дол≥ у установчому фонд≥ маемо:

†† ј-------10шт*5гр=50гр.

†† Ѕ-------4*10гр=40гр.

3. Ѕажано купити акц≥њ п≥дприЇмства ј ,тому що у цьому випадку ми маемо б≥льшу долю в уставному фондв п≥дприемсва ≥ перспективу отриманн¤ велик≥х диведент≥в† внасл≥док використанн¤ ≥нвестиц≥й.

ѕо¤сненн¤: ѕри розв'¤зуванн≥ ц≥ењ задачи закр≥плюетьс¤ матер≥ал що стосуетьс¤ вс≥ењ теми. ” юнак≥в формуетьс¤ у¤вленн¤ ,що Ї р≥зн≥ вартост≥ акц≥й.—тудент проводить розумов≥ д≥њ: анал≥зуючи ≥нформац≥ю з критер≥ю корисност≥ вкладенн¤ грошей в р≥зн≥ види акц≥й.

†† ѕодавати це завданн¤ зм≥нюючи цифри можна дек≥льком учн¤м.†††

÷≥м дос¤гаетьс¤ мета ,що пол¤гае в формуванн≥ певних вм≥нь та навичок,що до д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в та оц≥нки ефективност≥ вкладенн¤ грошей у ц≥нн≥ папери.

¬ к≥нц≥ зан¤тт¤ можно запропоновати дати в≥дпов≥д≥ на тестов≥ запитанн¤.

“ести двох вид≥в - в≥дкрит≥ та закрит≥.

«акрит≥ тести - тести в ¤ких подано готовий перел≥к в≥дпов≥дей з ¤ких потр¤бно вибрати Їдину правильну в≥дпов≥дь.

¬≥дкритий тест - тест на продовженн¤ виразу. Ќаприклад подаЇтьс¤ початок визначенн¤, завдан¤м учн¤ Ї продовжити це визначенн¤.

¬ наведеному приклад≥ наведено 10 тестових запитань. ритер≥њ оц≥нки мають бути наступн≥:

5 - дано правильну в≥дпов≥дь на 8 або б≥льше тестових питань

4 - дано правильну в≥дпов≥дь на 6 або 7 тестових питань

3 - дано правильну в≥дпов≥дь на 4 або 5 тестових питань

2 - к≥льк≥сть правильних питань менше 4

Ќижче кожного питанн¤ наведено правильну в≥дпов≥дь. «розум≥ло в тестовому завданн≥ вони не будут подан≥.

“≈—“» ƒќ “≈ћ» «јЌя““я

1. ¬ибрати правильну в≥дпов≥дь.

†† ¬ласники простих акц≥й мають право голосувати на зборах акц≥онер≥в. 1) “ак; 2) Ќ≥††††††††††† ¬≥дпов≥дь: 1)

†¬ласники простих акц≥й мають ф≥ксований див≥денд.

1) “ак; 2) Ќ≥††††††††††††† ¬≥дпов≥дь: 2)

†† „и Ї акц≥њ товаром?

†† 1) “ак; 2) Ќ≥†††††††††††† ¬≥дпов≥дь: 1)

†† ¬ласники обл≥гац≥й користуютьс¤ правами власник≥в корпорац≥й.

†† 1) “ак;† 2) Ќ≥††††††††††† ¬≥дпов≥дь: 2)

2. ѕродовжити в≥дпов≥дь .:

†† –инок ц≥нних папер≥в - це ... ...

†† ÷≥нний пап≥р - це документ, ¤кий засв≥дчуЇ ... ...

†† ќбл≥гац≥¤- це св≥доцтво про ... ...

†† ‘ондова б≥ржа - це спец≥ал≥зована установа ... ...

3. ¬становити в≥дпов≥дн≥сть

†† “ерм≥ну зл≥ва п≥д≥брати значенн¤ справа

†† 1. јкц≥¤†††††††††† ј. омерсант, ¤кий укладаЇ угоди за

†††††††††††††††††††††† дорученн¤м кл≥Їнта.

†† 2. ƒив≥денд††††††† Ѕ. ћ≥сце масових угод по продажу

†††††††††††††††††††††† товар≥в.

†† 3. Ѕрокер††††††††† ¬. ѕрибуток, ¤кий отримуЇ власник

†††††††††††††††††††††† акц≥њ.

†† 4. Ѕ≥ржа††††††††††† √. ÷≥нний пап≥р, ¤кий даЇ право на

†††††††††††††††††††††† частину кап≥тала корпорац≥њ.

†† 5. ѕозичковий процент†††† ƒ. –озм≥р плати за право користу-

††††††††††††††††††††††††††††† ванн¤ грошима.

†† ¬≥дпов≥дь: 1√, 2¬, 3ј, 4Ѕ, 5ƒ.

4. «найти в≥дпов≥дн≥ особливост≥

††† ÷≥нн≥ папери†††††††††††† ќсобливост≥

†† 1. ѕрост≥ акц≥њ†††††††† ј. —в≥дчать про наданн¤ займу.

†† 2. ѕрив≥л≥йован≥†††††† Ѕ. «а ними встановлен ф≥ксований

††† акц≥њ††††††††††††††††† процент.

†† 3. ќбл≥гац≥њ††††††††††† ¬. ƒають право голоса на зборах

акц≥онер≥в.

¬≥дпов≥дь: 1¬, 2Ѕ, 3ј.

5-9. ¬ибрати правильну в≥дпов≥дь.

5. ѕервинний ринок ц≥нних папер≥в

а) де обертаютьс¤ ран≥ше ем≥тован≥ ц≥нн≥ папери

†† б) под≥л¤Їтьс¤ на ринок кап≥тал≥в та ринок кредит≥в

†† в) на ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ початкове розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в се-

ред ≥нвестор≥в

†¬≥дпов≥дь: в.

6. ƒив≥денд - це

†† а) вид податку

†† б) прибуток, ¤кий отримуЇ акц≥онер за акц≥Їю

†† в) вид послуги

¬≥дпов≥дь: б.

7. ‘ондова б≥ржа - це

†† а) аукц≥он

†† б) пост≥йно функц≥онуючий ринок

†† в) рег≥струЇ курси ц≥нних папер≥в

†¬≥дпов≥дь: а, б, в.

8. Ѕрокер - це

†† а) посередник на ринку ц≥нних папер≥в

†† б) ем≥туЇ ц≥нн≥ папери з метою отриманн¤ додаткових грошових ресурс≥в

†† в) зводить продавц¤ з покупцем, отримуючи за посередництво ком≥с≥йн≥

†¬≥дпов≥дь: а, в.

9. ƒ≥лер -

†† а) держава

†† б) купуЇ ц≥нн≥ папери в≥д свого ≥м`¤ ≥ за св≥й рахунок з метою њх

перепродажу

†† в) посередник на ринку ц≥нних папер≥в

†¬≥дпов≥дь: б, в.

†10.«ак≥нчить в≥дпов≥дь:

†† урс акц≥њ залежить в≥д р≥чного див≥денду, ¤кий вона приносить,

в≥дносин м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю ≥ ... ...

†† ¬≥дпов≥дь: р≥вн¤ позичкового проценту.

†† урс обл≥гац≥њ залеже в≥д њњ ном≥нальноњ вартост≥, р≥чного при-

бутку, ¤кий вона приносить, р≥вн¤ позичкового проценту, в≥дношенн¤ по-

пита ≥ пропозиц≥њ, а також ... ...

†† ¬≥дпов≥дь: к≥льк≥сть рок≥в, ¤к≥ залишилис¤ до погашенн¤ обл≥гац≥њ.

†††† јле ≥снуЇ ≥нший альтернативний вар≥ант. ѕсихологи стверджують, що† спосiб† здiйсненн¤† контролю (хто контролюе) принципiального значенн¤ дл¤† ¤кiсного† засвоенн¤ не мае. ¬ той же час новизна способу† контролю,† наприклад, в умовах змаганн¤ ( при роботi студентiв парами,† де здiйснюетьс¤ взаемний контроль) спри¤е створенню† позитивноњ мотивацii.

†††† “акий спосiб контролю (парами) можна впровадити† i† пiд час вивченн¤ студентами теми "÷≥нн≥ папери.–инки ц≥нних папер≥в". Ќаприклад, можна запропонувати† студентам,† ¤кi† працюють† в парi, визначити властивост≥ тих чи ≥нших ц≥нних папер≥в, а пiсл¤ виконанн¤ завданн¤ обмiн¤тис¤ робочими† зошитами† та перевiрити результати у свого товариша i зробити висновки.

†††† ќпитуванн¤ ¤к форма облiку успiшностi теж пропонуетьс¤. јле воно проходить дл¤ бiльшостi студентiв† в† афектнiй† ситуацii, не вiдображаючи рiвень реальноi† успiшностi.† ќпитуванн¤ проводитьс¤ пiсл¤ викладенн¤† нового† матерiалу.† ¬оно направлене на те, щоб з'¤сувати† ¤к† успiшно† студенти† засвоiли новий матерiал i чи потрiбнi додатковi роз'¤сненн¤† по темi, або по окремим питанн¤м. ќпитуванн¤ пропонуетьс¤† проводити не вiдразу пiсл¤ викладенн¤ матерiалу, а† через† певний промiжок часу, за ¤кий знанн¤ вл¤глис¤† в† пам'¤тi† студентiв.

†††† онтрольним заходом по темi може бути i† виконанн¤† самостiйноi роботи, ¤ка мае бути максимально наближена до умов реальностi.

†††††

††††††††††††††††††††††† «аключенн¤

††††† ¬ випускнiй роботi на основi аналiзу лiтературних† джерел, узагальненн¤ практики пiдготовлено дидактичну† розробку теми "÷≥нн≥ папери.–инки ц≥нних папер≥в".

†††† ќзнайомившись на практицi з методикою† викладанн¤† економiки, можна зробити висновок, що процес навчанн¤ - це† доволi кропiтка робота,† ¤ка† вимагае† вiд† викладача† великоњ вiддачi та самовiдданостi предмету.

†††† ƒана розробка покликана допомогти† викладачу† в† пiдготовцi по темi "÷≥нн≥ папери.–инки ц≥нних папер≥в". †я розум≥ю, що робота недосконала. ¬она маЇ своњ "плюси" та "м≥нуси".

¬ робот≥ була подана розробка методичного забезпеченн¤ теми Ђ÷≥нн≥ папери. –инок ц≥нних папер≥вї, розгл¤нута структура зан¤тт¤-засвоЇнн¤, його окрем≥ частини, методи формуванн¤ п≥знавальноњ активност≥ в процес≥ навчанн¤ та методика використанн¤ р≥зних форм контролю економ≥чних знань. «азначавс¤ також вплив властивостей осв≥тньо-в≥ковоњ групи на зм≥ст, форми та методи навчанн¤.

” робот≥ використан≥ р≥зн≥ методи навчанн¤ стосовно даноњ теми. ѕ≥д час сем≥нару йде пост≥йна перев≥рка, наск≥льки студенти запам'¤товують викладений матер≥ал. —тудентам пост≥йно доводитьс¤ працювати не т≥льки з новим матер≥алом, але й з викладеним ран≥ше, що дозвол¤Ї формувати у них розум≥нн¤ ц≥л≥сност≥ економ≥чного механ≥зму . ¬икористанн¤ метод≥в актив≥зац≥њ навчанн¤ дозвол¤Ї збер≥гати активн≥сть студент≥в прот¤гом зан¤тт¤.

ƒану роботу можна вдосконалювати , використовуючи р≥зн≥ форми подач≥ нового матер≥алу† чи його закр≥пленн¤ , р≥зних прийом≥в мотивац≥њ, проведенн¤ д≥лових та рольових ≥гор. ѕри необх≥дност≥ можна перегл¤нути критер≥њ та норми контрольно-оц≥нювальноњ д≥¤льност≥.

†††††††††††† ѕри розробц≥ даноњ роботи ¤ намагалась максимально враховувати психолог≥чн≥ особливост≥ даноњ в≥ковоњ групи, ор≥Їнтуючись на ви¤вленн¤ студентами р≥зних творчих зд≥бностей, а також стимулювати њх до самовдосконаленн¤, самоосв≥ти,самовихованн¤.

—писок використаноњ л≥тератури:

††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††

1. јксьонова ќ.¬.

††† ћетодика викладанн¤ економ≥ки:навч.пос≥бник.- .: Ќ≈”,1998.-280с.

2.Ѕорисов ≈.‘., ¬олков ‘.ћ.

†††† ќсновы экономической теории.- ”чебное пособие.-ћ., ¬ысша¤ школа, 1994-224с.

3.ƒзюбик —., –ивак ќ.

†††† ќснови економ≥чноњ теор≥њ.- .:ќснови,1994-336с.

4.≈коном≥чний словник-дов≥дник: «а ред.доктора екон. наук,проф.—.¬.ћочерного- .:‘ем≥на,1995-368с.

5.ќснови економ≥чноњ теор≥њ: за ред.проф.ё.¬.Ќ≥коленка.- .:"Ћиб≥дь",1998.

6.Ћихачев Ѕ. “. ѕедагогика. - ћ. : УѕрометейФ, 1996.

††††† 7.ћакконел .–., Ѕрю —.Ћ.

†††† Ёкономикс: принципы,проблемы и политика.- .,’агар-ƒемос,1993-785с.

8.† –айзберг Ѕ.ј.

†††† Ёкономическа¤ энциклопеди¤ дл¤ детей и взрослых.-ћ.:јќ«“††††††

††† "Ќефтехиминвест",1995-688с.

†9.–айзберг Ѕ.ј, Ћозовский Ћ.ћ.,—тародубцева ≈.Ѕ.-—овременный экономический словарь.-ћ.: »нфра, 1997-496с.

10.’арламов ». ‘. ѕедагогика. - ћ. : У¬ысша¤ школаФ, 1990.

11.Ёкономическа¤ теори¤ (под ред. ј.».ƒобрынина, Ћ.—.“арасевича: учебник дл¤ ¬”«ов).-—ѕб.:»зд.—ѕб√”Ё‘,изд."ѕитер ѕаблишинг",1997-480с.

††††††††††††

«акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери та фондову б≥ржуФ. «акони ”крањни. “ом 2. - . : ¬–”. ≤нститут законодавства, 1996.

3.3. —труктурно Ц лог≥чна схема теми

—труктурно-лог≥чна схема Ч це граф≥чне зображенн¤ системи лог≥ко-дидактичних звТ¤зк≥в м≥ж схемами навчального матер≥алу з вказанн¤м напр¤мку взаЇмозвТ¤зку.

÷≥нн≥ папери

јкц≥њ:

ќбл≥гац≥њ

ѕривати-

—ертиф≥кати

«емельн≥

ѕривати-

Ѕ≥лети

¬ексел≥:

1)“рудового

колективу

1)ƒержавн≥

2)ћ≥сцев≥

зац≥йний

майновий

ќщадбанку

бони

зац≥йн≥,

житлов≥

державноњ скарбниц≥

1)ѕрост≥

2)ѕереказн≥

2)ѕ≥дприЇмства

3)ѕ≥дпри-Їмства

сертиф≥кат

чеки

3)јкц≥онерного товариства

≤менн≥

Ќа предТ¤вника

јкредитиви

„еки

ѕроцентн≥

Ѕезпроцентн≥