—качать реферат (26Kb)

ѕлан

1. ¬ступ

2. «м≥ст та пон¤тт¤ трудового договору.

3. «агальний пор¤док прийн¤тт¤ на роботу.

4. ¬иди трудового договору.

5. ѕереведенн¤ на ≥ншу роботу.

6. ѕ≥дстави припиненн¤† трудового договору.

7. –оз≥рванн¤ трудового договору з† ≥н≥ц≥ативи† прац≥вника.

8. «агальн≥ п≥дстави роз≥рванн¤ трудового договору з† ≥н≥ц≥ативи. власника або уповноваженого ним органу.

9. ƒодатков≥ п≥дстави роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи. власника† або уповноваженого ним органу.

10. †ѕор¤док зв≥льненн¤ з роботи.

11. ѕор¤док оформленн¤ зв≥льненн¤ прац≥вника з роботи.

12. ¬исновок.

1. ¬ступ

ѕраво на працю Ї основним контституц≥йним правом громад¤н ”крањни. ¬оно проголошене ст. 43 онституц≥њ ”крањни, визначаЇтьс¤ за кожною людиною ≥ становить собою можлив≥сть заробл¤ти на житт¤ працЇю, ¤ку людина в≥льно обираЇ або на ¤ку погоджуЇтьс¤.

††††††††† ѕраво на працю реал≥зуЇтьс¤ р≥зними шл¤хами. ќдн≥ громад¤ни займаютьс¤ ≥ндив≥дуально-трудовою д≥¤льн≥стю, ≥нш≥ Ц створюють або влаштовуютьс¤ в кооперативн≥ чи акц≥онерн≥ товариства. ѕереважно б≥льш≥сть громад¤н влаштовуютьс¤ на работу шл¤хом укладенн¤ трудового договору ¤к найман≥ прац≥вники на п≥дприЇмства, незалежно в≥д њх форм власност≥.

††††††††† ƒл¤ реального зд≥йсненн¤ цього права держава створюЇ певн≥ умови, гарантуЇ р≥вн≥ можливост≥ у вибор≥ профес≥њ та роду трудовоњ д≥¤льност≥, реал≥зуЇ програми створенн¤ робочих м≥сць, профес≥йно-техн≥чного навчанн¤, п≥дготовки ≥ переп≥дготовки прац≥вник≥в в≥дпов≥дно до сусп≥льних потреб.

††††††††† ¬лаштуванн¤ на роботу Ї одним ≥з життЇвих р≥шень, що доводитьс¤ приймати майже кожн≥й людин≥ хоча б один раз у житт≥. ≤ в≥д того, наск≥льк≥ виб≥р робити Ї вдалим, залежить зм≥ст житт¤ конкретноњ людини.јле це не означаЇ, що проблема вибору профес≥њ та м≥сц¤ робити носить особливий характер. ” вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми зац≥кавлене також сусп≥льство, оск≥льки чим повн≥ше використовуютьс¤ особливост≥ та знанн¤† кожного прац≥вника, тим вище ефективн≥сть прац≥, б≥льше простору дл¤ подальшого розвитку особи. « другого боку, чим швидше зайн¤т≥ вс≥ робоч≥ м≥сц¤ зд≥бними прац≥вниками, тим вище сусп≥льна продуктивн≥сть прац≥.

††††††††† ѕереважна б≥льш≥сть громад¤н влаштовуютьс¤ на роботу, укладаючи трудовий догов≥р. “ерм≥н Удогов≥р"† маЇ багато значень, що передбачаЇтьс¤ р≥зними нормами цив≥льного, трудового, земельного, м≥жнародного права. ожна з цих та ≥нших галузей права розгл¤даЇ догов≥р ¤к р≥зновид угод, що визначаютьс¤ природою в≥дносин, ¤к≥ становл¤ть предмет регулюванн¤ ц≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ права.

††††††††† як юридичний факт догов≥р належить до числа правом≥рних д≥й, ¤к≥ спр¤мовуютьс¤ його учасниками на виникненн¤, зм≥ненн¤ або припиненн¤ правових в≥дносин. Ѕудь-¤кий догов≥р Ї угодою не менш ¤к м≥ж двома сторонами. ¬ той же час де¤к≥ договори можуть бути багатосторонн≥ми угодами.

††††††††† ¬ остаточн≥й редакц≥њ ст. 21 «пѕ ”крањни 1971 р. даЇ легальне визначенн¤ пон¤тт¤ трудового договору ¤к угоди м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства або уповноваженим ним органом чи ф≥зичною особою, за ¤кою прац≥вник зобовФ¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, визначену ц≥Їю угодою, з п≥дл¤ганн¤м внутр≥шньому трудовому розпор¤дку, а власник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган чи ф≥зична особа зобовФ¤зуЇтьс¤ виплачувати† прац≥вников≥ зароб≥тну плату ≥ забезпечувати умови прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ роботи, передбачен≥ законодавставом про працю, колективним договором або угодою стор≥н.

††††††††† ѕрац≥вник маЇ право реал≥зувати своњ зд≥бност≥ до продуктивноњ ≥ творчоњ прац≥ шл¤хом укладенн¤ трудового договору на одному або одночасно на дек≥лькох п≥дприЇмствах.

††††††††† ѕрац≥вник укладаЇ трудовий догов≥р з власником тод≥, коли останн≥й безпосередньо управл¤Ї, але не можна погодитись з тим, що уповноважений власником орган на управл≥нн¤ майном ≥ виробничим процесом виступаЇ стороноњ трудового договору, особливо тод≥, коли прац¤ застосовуЇтьс¤ на засобах виробництва державноњ власност≥. ¬лаштовуючись на роботу, прац≥вник укладаЇ трудовий догов≥р не з державою ¤к власником ≥ не з уповноваженою службовою особою, що управл¤Ї п≥дприЇмством, ¤ке само перебуваЇ з власником у в≥дносинах найму пор¤д з ≥ншими найманими† прац≥вниками, а ≥з створюваним власником п≥дприЇмством ¤к юридичною особою. ††

††††††††† “рудовий догов≥р впливаЇ на динам≥ку трудових в≥дносин, породжуючи њх, зм≥нюючи чи припин¤ючи. ¬≥н† визначаЇ ≥ обс¤г кореспондуючих прав та обовФ¤зк≥в стор≥н (виконувати роботу, виплачувати зароб≥тну плату), регулюЇ повед≥нку стор≥н при зд≥йсненн≥ трудових в≥дносин( дотримуватись правил внутр≥шнього розпор¤дку, забезпечувати належн≥ умови прац≥).

††††††††† «а допомогою погодженого з власником або уповноваженим ним органом волеви¤вленн¤ ≥ самозобовФ¤занн¤ прац≥вника абстрактн≥† права ≥ обовФ¤зки, що† випливають з права на працю, перетворюютьс¤† у конкретн≥ права ≥ обовФ¤зки з трудових в≥дносин м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства або уповноваженим ним органом чи ф≥зичною особою.

2. «м≥ст трудового† договору.

—укупн≥сть умов, ¤к≥ визначають взаЇмн≥ права ≥ обовФ¤зки стор≥н, становл¤ть зм≥ст трудового договору. “ак≥ умови можуть† визначатись† законодавчими або ≥ншими нормативними актами ≥ встановлювати, наприклад, м≥н≥мальний розм≥р зароб≥тноњ плати, м≥н≥мальну тривал≥сть трудовоњ в≥дпустки, максимальну тривал≥сть робочого часу тощо. ќдночасно значна к≥льк≥сть умов трудового договору визначаЇтьс¤ сторонами трудового договору при його укладненн≥.

††††††††† ”мови трудового договору можуть бути обовФ¤зковими, ≥ факультативними, тобто необх≥дн≥ та додатков≥.

ќбовФ¤зковими умовами вважаютьс¤ так≥, без ¤ких трудовий догов≥р не може бути визнано укладеним. ƒо них в≥дноситьс¤ взаЇмне волеви¤влЇнн¤ стор≥н про прийн¤тт¤ Цвлаштуванн¤ прац≥вника на роботу, визначенн¤ трудовоњ функц≥њ прац≥вника, встановленн¤ моменту початку виконанн¤ роботи.

††††††††† √ромад¤ни добров≥льно обирають види д≥¤льност≥, ¤к≥ не заборонен≥ законодавством, у тому числ≥ й не повФ¤зан≥ з виконанн¤м оплачуваноњ роботи, а також профес≥ю, м≥сце роботи в≥дпов≥дно до своњх зд≥бностей. ѕримушенн¤ до прац≥ в будь-¤к≥й форм≥ не допускаЇтьс¤. ƒобров≥льна незайн¤т≥сть громад¤н не Ї п≥дставою дл¤ прит¤гненн¤ њх до адм≥н≥стративноњ чи крим≥н≥альноњ в≥дпопов≥дальност≥.

††††††††† ”года про прийн¤тт¤ Ц влаштуванн¤ на роботу Ї про¤вом вольового характеру трудового договору. Ѕез волеви¤вленн¤ прац≥вника, бажаючого влаштуватис¤ на роботу, ≥ роботодавц¤, ¤кому необх≥дний прац≥вник дл¤ виконанн¤ певноњ роботи, трудов≥ правов≥дносини виникнути не можуть.

††††††††† †–обота, ¤ку виконуватиме прац≥вник, коло його трудових повноважень ≥ обовФ¤зк≥в, прийн¤то називати трудовою функц≥Їю. ѓњ встановленн¤ Ї виключною компетенц≥Їю стор≥н. ѕри укладанн≥ трудового договору вони визначають профес≥ю, спец≥альн≥сть, квал≥ф≥кац≥ю або посаду.

††††††††† ѕрофес≥¤ Ї широкою сферою трудовоњ д≥¤льност≥, що в≥дображаЇ галузевий або родовий под≥л прац≥, в ¤к≥й прац≥вник може застосувати своњ трудов≥ зд≥бност≥ в≥дпов≥дно до на¤вних у нього знаннь, навичок та вм≥нн¤. ¬иконанн¤ роботи певноњ профес≥њ вимагаЇ спец≥ал≥зац≥њ профес≥йних† навичок або знань за ¤кимось визначеним проф≥лем. “ому виконувана робота одн≥Їњ профес≥њ† може мати р≥зн≥ спец≥альност≥.

††††††††† —пец≥альн≥сть Ї частиною трудовоњ д≥¤льност≥ в межах певноњ профес≥њ, що найб≥льш глибоко та всеб≥чно опановано прац≥вником. —пец≥альн≥сть Ї основною ознакою, що характеризуЇ трудову функц≥ю прац≥вника, оск≥льки вона м≥стить у соб≥ спец≥ал≥зац≥ю працюючих за профес≥¤ми ≥з спец≥иф≥кою роботи в умовах певного виду д≥¤льност≥. ќднак сама по соб≥ спец≥альн≥сть прац≥вника не завжди Ї т≥Їю конкретну роботу, дл¤ виконанн¤ ¤коњ в≥н був найн¤тий. Ќеобх≥дно враховувати також квал≥ф≥кац≥ю прац≥вника.

††††††††† вал≥ф≥кац≥¤ Ц це р≥вень теоретичних та практичних знань за в≥дпов≥дною профес≥ю та спец≥альн≥стю, ¤кий в≥дпов≥даЇ тарифному розпор¤дку, класу, категор≥њ, вченому ступеню тощо. вал≥ф≥кац≥йний† розр¤д дозвол¤Ї власнику або уповноваженому ним органу доручати прац≥внику роботу в≥дпов≥дноњ складност≥.

††††††††† ” той же час присвоЇний прац≥вников≥ розр¤д, клас або категор≥¤ визначаЇ обс¤г де¤ких ≥стотних правомочностей прац≥вника Ц таких, ¤к розм≥р тарифноњ ставки. оло трудових обовФ¤зк≥в прац≥вника та њх квал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики м≥ст¤ть в тарифно-квал≥ф≥кац≥йних дов≥дниках та в де¤ких нормативних актах.

††††††††† онкретний зм≥ст, обс¤г та пор¤док виконанн¤ роботи на конкретному робочому м≥сц≥ встановлюютьс¤ на п≥дприЇмств≥ технолог≥чними картками, робочими ≥нструкц≥¤ми та ≥ншими нормативними актами, в тому числ≥ локальними.

††††††††† “рудова функц≥¤ службовц≥в визначаЇтьс¤ найменуванн¤м посад, ¤к≥ передбачен≥ структурою ≥ штатним розписом державного органу чи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.

††††††††† ѕосада характеризуЇтьс¤ певним колом службових обовФ¤к≥в, повноважень в≥дпов≥дн≥стю, що настаЇ в раз≥ невиконанн¤ обовФ¤зк≥в. ” найменуванн≥ посади знаходить св≥й вираз под≥л прац≥, що склавс¤ у певн≥й галуз≥, на п≥дприЇмств≥ чи в установ≥.

††††††††† “рудов≥ обовФ¤зки службовц≥в конкретизуютьс¤ в посадових ≥нструкц≥¤х, що розробл¤ютьс¤ та затверджуютьс¤ на п≥дприЇмствах за погодженн¤м з профсп≥лковим органом на основ≥ галузевих посадових ≥нструкц≥њ ≥ положень про в≥дд≥ли та служби п≥дприЇмства, галузевих квал≥ф≥кац≥йних характеристиках, положенн¤х про окрем≥ категор≥њ прац≥вник≥в.

††††††††† ћ≥сц¤ роботи, ¤к правило, визначаЇтьс¤ м≥сцем знаходженн¤ п≥дприЇмства ¤к сторони трудового договору. «алежно в≥д структурноњ орган≥зац≥њ п≥дприЇмства прац≥вник може бути використаний на робот≥ в будь-¤кому структурному п≥дрозд≥л≥. јле коли структурн≥ п≥дрозд≥л≥ знаход¤тьс¤ поза межами певноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥, де укладавс¤ трудовий догов≥р, то м≥сц¤ роботи обовФ¤ково повинно бути конкретизованим.

††††††††† ≤стотне значенн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ трудових в≥дносин маЇ час початку виконанн¤ роботи. —аме з цього моменту фактично розпочинаЇтьс¤ реал≥зац≥¤ громад¤нином права на працю. ” б≥льшости випадк≥в початок роботи настаЇ зразу ж п≥сл¤ укладенн¤ трудового договору. јле сторони можуть домовитись ≥ про б≥льш п≥зн≥ший час початку роботи, що може бути викликано необх≥дн≥стю оформленн¤ зв≥льненн¤ з попереднього м≥сц¤ роботи, перењздом з ≥ншоњ м≥сцевост≥, перевезенн¤м с≥мФњ та майна тощо. ƒл¤ педагог≥чних прац≥вник≥в час початку виконанн¤ роботи може бути повФ¤заний з початком навчального року, початком занн¤ть.

††††††††† ‘акультативн≥ умови Ї додатковими. ѓх в≥дсутн≥сть не св≥дчить про неповний зм≥ст трудового договору. јле коли сторони побажали њх встановити ≥ включити в трудовий догов≥р, вони Ї обовФ¤зковими дл¤ стор≥н за умови, що вони не суперечать законодавству ≥ нормативними угодами. Ќевиконанн¤ факультативних умов може призвести до трудового спору та њх захисту з боку держави.

††††††††† ƒо дадоткових умов сл≥д в≥днести угоду наданн¤ житловоњ площ≥, забезпеченн¤ дитини прац≥вника м≥сцем в дошк≥льному заклад≥, що Ї на п≥дприЇмств≥, встановленн¤ випробувального строку при прийом≥ на роботу.

††††††††† ƒо факультативних умов трудового договору необх≥дно в≥днесити й строк д≥њ трудового договору. ѕереважно трудов≥ договори укладаютьс¤ на невизначений строк. ” раз≥, коли† трудов≥ в≥дносини не можуть встановлюватись на невизначений строк з урахуванн¤м характеру наступноњ роботи, або умов њњ виконанн¤, або ≥нтерес≥в прац≥вника, то можуть укладатись строков≥ договори. ¬они укладаютьс¤ на строк, обумовлений сторонами, або на час виконанн¤ певноњ роботи.

††††††††† “рудов≥ договори, що були переукладен≥ один або к≥лька раз≥в, за вин¤тком випадк≥в, коли трудов≥ в≥дносини не можуть бути встановлен≥ на невизначений строк, вважаютьс¤ такими, що укладен≥ на визначений строк.

††††††††† —фера факультативних умов прац≥ залежить в≥д ступен¤ њх детал≥зац≥њ в нормативних актах про працю ≥ передбаченн¤ м≥ж догов≥рного регулюванн¤ трудових в≥дносин. “ак, найб≥льша детал≥зац≥¤ умов договору проводитьс¤ в раз≥ прийн¤тт¤ на роботу надомних прац≥вник≥в, позаштатних прац≥вник≥в тощо.

††††††††† якщо умови трудового договору, передбачен≥ сторонами, пог≥ршують становище прац≥вника пор≥вн¤но з чинним законодавстом, то так≥ умови Ї нед≥йсними(ст. 9 «пѕ). ”мова, що пог≥ршуЇ становище прац≥вника, проводитьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥з з≥конодавством з умовами, що в≥дпов≥дають законодавству про працю.

3. «агальний пор¤док прийн¤тт¤ на роботу.

“рудовий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним, коли сторони дос¤гли згоди з ус≥х умов трудових в≥дносин. ƒогов≥р може укладатись з особою, що дос¤гла ш≥стнадц¤ти рок≥в.

††††††††† ” вин¤ткових випадках за згодою одного з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ, можуть прийматис¤ на роботу особу, ¤к≥ дос¤гли пФ¤тнадц¤ти рок≥в.

††††††††† ƒл¤ п≥дготовки молод≥ до продуктивноњ прац≥ допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, профес≥йно-техн≥чних ≥ середн≥х спец≥альних заклад≥в дл¤ виконанн¤ легкоњ роботи, що не завдаЇ шкоди здоровФю ≥ не порушаЇ процесу навчанн¤, у в≥льний в≥д навчанн¤ час по дос¤гненн≥ ними чотирнадц¤тир≥чного в≥ку за згодою дного з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ.

†††††††††††††††††† ѕри влаштуванн≥ на роботу прац≥вники зобовФ¤зан≥ подати трудову книжку ≥ паспорт або ≥нший документ, що посв≥дчуЇ особу. ќсоби, ¤к≥ вперше шукають работу ≥ не мають трудовоњ книжки, повинн≥ предФ¤вити дов≥дку з будинкоуправл≥нн¤ (∆≈ ) або с≥льськоњ –ади про останнЇ зан¤тт¤, паспорт, диплом або ≥нший документ про осв≥ту чи профес≥йну п≥дготовку. Ќеповнол≥тн≥, ¤ким ще не виповнилось ш≥стнадц¤ти рок≥в, зам≥сть паспорта подають св≥доцтво про народженн¤. ¬≥йськовослужбовц≥, зв≥льнен≥ ≥з «броњних —ил ”крањни, Ќац≥ональноњ √вард≥њ ”крањни, —лужби безпеки ”крањни, ”правл≥нн¤ охорони вищих посадових ос≥б ”крањни та ≥нших в≥йськових формувань, створених в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, подають в≥йськовий кв≥ток.

††††††††† «в≥льненн¤ з м≥сць в≥дбуванн¤ крим≥нального покаранн¤ зобовФ¤зан≥ подати дов≥дку про зв≥льненн¤.

††††††††† “рудовий догов≥р укладаЇтьс¤ ¤к в усн≥й, так ≥ письмов≥й форм≥. ѕереважною, в≥дпов≥дно до ч. 1 ст. 24 «пѕ, Ї письмова форма, додерженн¤ ¤коњ Ї обовФ¤зковими при орган≥зац≥йному набор≥ прац≥вник≥в; при укладенн≥ контракту; у випадках, коли прац≥вник напол¤гаЇ на укладенн≥ трудового договору в письмов≥й форм≥; в ≥нших випадках, передбачених законодавстом ”крањни.

††††††††† ¬ письмов≥й форм≥ укладаЇтьс¤ трудовий догов≥р про роботу в районах з особливими природними географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоровФ¤, а також коли приймаютьс¤ на роботу неповнол≥тн≥.

††††††††† ѕри письмов≥й форм≥ трудовий догов≥р укладаЇтьс¤ в двох прим≥рниках, з ¤ких один знаходитьс¤ у прац≥вника. “ому в раз≥ в≥дсутност≥ у прац≥вника прим≥рника трудового договору в письмов≥ форм≥ необх≥дно вважати, що трудовий догов≥р укладено в усн≥й форм≥.

††††††††† ”кладенн¤ трудового договору в будь-¤к≥й форм≥ оформлюЇтьс¤ наказом чи розпор¤дженн¤м власника або уповноваженим ним органом про зарахуванн¤ прац≥вника на роботу.

††††††††† „астиною 3 ст. 24 «пѕ передбачено, що трудовий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним тод≥, коли наказ чи розпор¤дженн¤ не були видан≥, але прац≥вника фактично було допущено до роботи. јле при цьому необх≥дно враховувати, що виконанн¤ роботи без виданн¤ наказу чи розпор¤дженн¤ доручено службовою посадою, ¤ка маЇ право приймати на роботу або коли робота виконувалась з њњ в≥дома.

††††††††† ¬ наказ≥ про прийн¤тт¤ на роботу зазначаЇтьс¤ пр≥звище, ≥мФ¤ по б≥тьков≥ особи, посада чи робота, на ¤ку приймають прац≥вника, з ¤кого числа в≥н приступаЇ до роботи ≥ розм≥р оплати за працю.

††††††††† ¬ наказ≥ може бути також вказано про встановленн¤ випробувального строку ( ст.† 23 «пѕ):

Ј безстроковий, що укладаЇтьс¤ на невизначений строк;

Ј на визначений строк, встановлений за погодженн¤м стор≥н;

Ј таким, що укладаЇтьс¤ на час виконанн¤ певноњ роботи.

††††††††† —трок випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на роботу роб≥тник≥в не може перевищувати одного м≥с¤ц¤ (ст.† 27 «пѕ). ўодо ≥нших прац≥вник≥в строк випробуванн¤ не може перевищувати трьох м≥с¤ц≥в. «а погодженн¤м з в≥дпов≥дним ком≥тетом профсп≥лки строк випробуванн¤ може встановлюватись до шести м≥с¤ц≥в. ƒо шести м≥с¤ц≥в може встановлюватись випробуванн¤ при прийн¤тт≥ на державну роботу.

††††††††† « наказом про прийн¤тт¤ на роботу прац≥вник маЇ бути ознайомлений п≥д розписку ≥з зазначенн¤м дати такого ознайомленн¤.

††††††††† Ќеобгрунтована в≥дмова у прийн¤тт≥ на роботу заборон¤Їтьс¤. ¬ласник маЇ право запроваджувати обмеженн¤ щодо сп≥льноњ роботи на одному п≥дприЇмств≥ ос≥б, ¤к≥ Ї родичами(батьки, подружж¤, брати, д≥ти) чи сво¤ки(батьки,брати, сестри), ¤кщо у звФ¤зку з виконанн¤м трудових обовФ¤зк≥в вони безпосередньо п≥дпор¤дкован≥ або п≥дконтрольн≥ один одному.

††††††††† ѕри прийн¤тт≥ на роботу дл¤ виконанн¤ окремих вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥ встановлено спец≥альн≥ правила. “ак, прий¤нтт¤ на державну службу на посади третьоњ Цсьомоњ категор≥њ зд≥йснюЇтьс¤ переважно на конкурсн≥й основ≥. ѕор¤док проведенн¤ конкурсу на зам≥щенн¤ вакантних посад державних службовц≥в регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м, затвердженого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 жовтн¤ 1995 р. постановою є 782.

††††††††† «ам≥щенн¤ певних посад зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом вибор≥в. —удд≥ районних(м≥ських), м≥жрайонних (окружних) суд≥в обираютьс¤ в≥дпов≥дно обласними, ињвською ≥ —евастопольською м≥ськими народними депут≥в.

††††††††† ѕрийн¤тт¤ кер≥вника державного п≥дприЇмства, що перебуваЇ у загальонодержавн≥й власност≥, зд≥йснюЇтьс¤ м≥н≥стерством, в≥домством або ≥ншим органом, уповноваженим управл¤ти цим п≥дприЇмством, шл¤хом п≥дписанн¤ контракту ≥ призначенн¤ його на посаду.

4. ¬иди трудового договору.

“рудовий догов≥р ¤к в≥дпов≥дна позиц≥¤ взаЇмов≥дносин прац≥вника з п≥дприЇмством щодо виконанн¤ певноњ д≥¤льност≥ Ї визначальною категор≥ю дл¤ трудового договору. як родове пон¤тт¤ трудовий догов≥р в≥дпов≥дно до чинного законодавства класиф≥куЇтьс¤ за окремими ознаками: залежно в≥д специф≥ки зм≥сту, форми договору, строку д≥њ, пор¤дку укладенн¤.

††††††††† —пециф≥чний зм≥ст мають трудов≥ договори про державну службу. ƒержавна служба в ”крањн≥ Ц це профес≥йна д≥¤льн≥сть ос≥б, ¤к≥ займають посади в державних органах т≥ њх апарат≥ щодо практичного виконанн¤ завдань ≥ функц≥й держави та одержують зароб≥тну плату за рахунок державних кошт≥в.††††††††

††††††††† ѕри прийн¤тт≥ на державну службу службовцю присвоюЇтьс¤ ранг у межах в≥дпов≥дноњ категор≥њ посад.

††††††††† ќкремим видом трудового договору Ї контракт. ѕ≥д контрактом сучасна теор≥¤ права розум≥Ї угоду, що викликаЇ виникненн¤, зм≥ну або припиненн¤ правових в≥дносин. „астина 3 ст. 21 «пѕ визначаЇ контракт ¤к особливу форму трудового договору.

††††††††† ѕисьмова форма не Ї У особливою формоюФ договору. ÷е окремий вид трудового договору, що укладаЇтьс¤ на певний строк дл¤ виконанн¤ роботи, ¤ка носить, ¤к правило, пост≥йний або в будь-¤кому випадку тривалий характер. “ому не можна вважати контрактом так≥ договори про працю, ¤к≥† спр¤мован≥ не дл¤ вир≥шенн¤ окремих поточних питань, що виникають у ход≥ реал≥зац≥њ трудових завдань.

††††††††† “ерм≥ни Удогов≥рФ ≥ УконтрактФ не завжди тотожн≥.

ѕо-перше, д≥¤ контракту завжди обмежена певним строком.

ѕо-друге, контракт завжди повинен м≥стить, кр≥м основних, факультативн≥ (додатков≥) забовФ¤занн¤ стор≥н.

ѕо-третЇ, контракт завжди укладаЇтьс¤ у письмов≥й форм≥, тод≥ ¤к трудовий догов≥р може бути укладений усно.

††††††††† †—фера застосуванн¤ контракту визначаЇтьс¤ законодавством ”крањни.

††††††††† ѕеревага контракту перед звичайним трудовим договором про¤вл¤Їтьс¤ у тому, що контракт дозвол¤Ї† максимально ≥ндив≥ал≥зу вати кожну конкретну угоду про працю, наповнити њњ специф≥чним зм≥стом. “ому контракт повинен бути д≥йовим засобом пол≥пшенн¤ у догов≥рному пор¤дку правового статусу прац≥вника пор≥вн¤но ≥з законодавстом ≥ колективним договором. ‘актично ж в≥н досить часто укладаЇтьс¤ з протилежною метою, ¤к черговий спос≥б порушенн¤ трудових прав ≥ свобод людини, обмеженн¤ прав прац≥вника в час≥.

††††††††† онтакт може ¤кийсь час ≥снувати без породженн¤ трудових в≥дносин. ÷е можливо тод≥, коли в≥н† укладаЇтьс¤ ≥з студентами, ¤к≥ ще навчаютьс¤, про те, що, зак≥нчивши у вуз≥, випускник працюватиме на п≥дприЇмств≥, ¤ке оплачувало† його навчанн¤ повн≥стю чи частково.

††††††††† –озрив м≥ж днем укладанн¤ контракту ≥ днем, коли прац≥вник приступить до роботи,† може бути викликаний† також необх≥дн≥стю оформити роз≥рванн¤ трудового договору за попередньою роботою. Ќа так≥ випадки сл≥д поширити положенн¤ ч.5 ст. 24 «пѕ про те, що особ≥, з ¤кою попередньо було укладено контракт, не може бути в≥дмовлено в наданн≥ роботи.

††††††††† Ќа певний строк можуть укладатись трудов≥ договори з тимчасовим ≥ сезонними прац≥вниками.

“имчасовими вважаютьс¤ прац≥вники, ¤ких прийн¤то на роботу на строк до двох м≥с¤ц≥в, а дл¤ зам≥щенн¤ тимчасово в≥дсутн≥х прац≥вник≥в, за ¤кими† збер≥гаЇтьс¤ њх м≥сце роботи(посада), - до чотирьох м≥с¤ц≥в.

††††††††† ѕри оформленн≥ трудового договору з тимчасовим† прац≥вником в наказ≥ чи розпор¤дженн≥† про прийн¤тт¤ на роботу обовФ¤зково повинно бути заначено, що даний прац≥вник приймаЇтьс¤ на тимчасову роботу або вказуЇтьс¤ конкретний строк роботи.

††††††††† “рудовий догов≥р з тимчасовим прац≥вником вважаЇтьс¤ продовженим на невизнаний строк, ¤кщо в≥н попрацював понад два чи† чотири м≥с¤ц≥, ≥ жодна з стор≥н не зажадала припиненн¤ трудовоих в≥дносин, або ¤кщо його було зв≥льнено ≥ знову ж прийн¤то на ту ж саму роботу п≥сл¤ перерви тривал≥стю не б≥льше одного тижн¤, а загальний стаж його роботи до ≥ п≥сл¤ перерви перевищуЇ в сукупност≥ в≥дпов≥дно два чи чотири м≥с¤ц≥.

††††††††† —езоними вважаютьс¤ роботи, котр≥ внасл≥док† природних ≥ кл≥матичних умов виконуЇтьс¤ прот¤гом певного пер≥оду року Ц сезону, що не перевищуЇ шести м≥с¤ц≥в.

††††††††† ќсоби, ¤к≥ приймаютьс¤ на сезонн≥ роботи, мають бути попереджен≥ про це при укладенн≥ трудового договору, про що зазначаЇтьс¤ у наказ≥ чи розпор¤дженн≥.

††††††††† † ƒо сезонних галузей в≥днесен≥ л≥сова промислов≥сть ≥ л≥сове господарство, переробн≥ галуз≥ промисловост≥, санаторно-курортн≥† галуз≥ ≥ заклади в≥дпочинку. ¬ кожн≥й з цих галузей визначен≥ певн≥ види роб≥т, ¤к≥ вважаютьс¤ сезонними.

††††††††† «аконодавсто про працю надаЇ громад¤нам право реал≥зувати своњ зд≥бност≥ до продуктивноњ ≥ творчоњ прац≥ шл¤хом укладенн¤ трудового договору на одному або одночасно на дек≥лькох п≥дприЇмствах (ч.2 ст. 21 «пѕ). «айн¤тт¤ прац≥вником, кр≥м основноњ, ≥ншоњ регул¤рно оплачуваноњ роботи називаЇтьс¤ сум≥сництвом.

††††††††† ƒл¤ роботи за сум≥снийтвом† потр≥бн≥ лише бажанн¤ ≥ згода прац≥вника. «года власника або уповноваденого ним органону, а також профсп≥лкового ком≥тету за основним м≥сцем роботи не вимагаЇтьс¤.

††††††††† —ум≥щенн¤м профес≥й (посад) вважаЇтьс¤ виконанн¤ роботи по дек≥лькох профес≥¤х (спец≥альност¤х) на одному ≥ тому ж п≥дприЇмств≥ чи орган≥зац≥њ прот¤гом робочого дн¤ нормальноњ тривалост≥.

††††††††† –обота по дек≥лькох профес≥¤х (спец≥альност¤х) може бути дозволена власником або уповноваженим† ним органом на п≥дприЇмствах ус≥х галузей народного господарства, де к≥льк≥сть вид≥в роб≥т, необх≥дних дл¤ виробництва, б≥льше профес≥й, внасл≥док чого прац≥вник недостатньо завантажений роботою прот¤гом нормативноњ тривалост≥ робочого часу.

††††††††† ƒл¤ застосуванн¤ сум≥щенн¤ профес≥й обмежень не встановлено. Ќеобх≥дно лише одержати згоду прац≥вника, що може бути обумовлено ¤к при прийн¤тт≥ на роботу, так ≥ п≥д час роботи.

††††††††† “аким чином, при сум≥сництв≥ прац≥вник укладаЇ два або б≥льше трудових договор≥в: за основою ≥ сум≥щюванн¤ роботи.† ¬ раз≥ сум≥щенн¤ профес≥й укладаЇтьс¤† один трудовий догов≥р.

††††††††† р≥м того, робота за сум≥сництвом виконуЇтьс¤ прац≥вником понад нормальну тривал≥сть робочого часу, у в≥льн≥й в≥д основноњ роботи часу. ѕри сум≥щенн≥ профес≥й (посад) робота виконуЇтьс¤ в межах нормальноњ тривалост≥ робочого часу.

††††††††† –≥зновидом укладанн¤ трудового договору Ї орган≥зований наб≥р роб≥тник≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ органом зайн¤тост≥ населенн¤. ќсоби, ¤к≥ укладають† такий догов≥р, ¤к правило, направл¤ютьс¤ на ф≥зичн≥ роботи. “ому перед прийн¤тт¤м њх на роботу вони приход¤ть медичний догл¤д.

††††††††† ” пор¤дку орган≥зованого набору† трудов≥ договори укладаютьс¤ т≥льки з особами, що дос¤гли в≥с≥мнадц¤тир≥чного в≥ку. ÷е обмеженн¤ викликане тим, що так≥ договори переважно укладаютьс¤ на роботи поза пост≥йним м≥сцем проживанн¤. ƒоговори можуть† укладатись з чолов≥ками не страше 55 рок≥в ≥ з ж≥нками не старше 50 рок≥в, ¤к≥† придатн≥ за станом здоровФ¤ виконувати ф≥зичн≥ роботи, на ¤к≥ вони напрвл¤ютьс¤.

††††††††† ќсоблив≥стю цих договор≥в Ї те, що вони укладаютьс¤ не з п≥дприЇмствами або буд≥вництвами, де роб≥тники працюватимуть, а з≥ службами зайн¤тост≥ населенн¤, що виступають в≥д ≥мен≥ цих п≥дпримств або буд≥вництв.

††††††††† ѕрац≥вник† може укласти трудовий догов≥р з п≥дприЇмством на роботу особистою працею з матер≥ал≥в ≥ з використанн¤м знар¤дь та засоб≥в прац≥, що вид≥л¤ютьс¤ п≥дприЇмством або набуваютьс¤ за рахунок цих роботодавц≥в. “ак≥ прац≥вники вважаютьс¤ надомниками.

††††††††† ¬ласник або уповноважений ним орган може дозволити надомнику виготовл¤ти вироби з власних матер≥ал≥в ≥ з використанн¤м особистих механ≥зм≥в та ≥нструмент≥в.

††††††††† ѕереважно право на укладенн¤ трудового договору на дому надаЇтьс¤ ж≥нкам, ¤к≥ мають д≥тей до пФ¤тнадц¤ти рок≥в; ≥нвал≥дам ≥ пенс≥онерам, незалежно в≥д виду призначеноњ пенс≥њ; особам ¤к≥ дос¤гли пенс≥йного в≥ку тощо.

††††††††† ќсоби, ¤к≥ волод≥ють майстерн≥стю виготовленн¤ народних промисл≥в, сувен≥рних вироб≥в або ориг≥нальноњ упаковки дл¤ них, можуть бути прийн¤тт≥ на роботу ¤к надомники незалежно в≥д роду њх д≥¤льност≥ ≥ роботи на ≥нших п≥дприЇмсвтах.

5. ѕереведенн¤ на ≥ншу роботу.

††††††††† ƒо початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобовФ¤заний розФ¤снити прац≥вников≥ його права ≥ обовФ¤зки та ≥стотн≥ умови прац≥; ознайомити† прац≥вника з правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку та колективним договором; визначити прац≥вников≥ робоче м≥сце, забезпечити його необх≥дними дл¤ роботи засобами; про≥нструктувати прац≥вника з техн≥ки безпеки, виробничоњ сан≥тарноњ, г≥г≥Їничноњ ≥ протипожеженоњ охорони(ст. 29 «пѕ).

††††††††† ѕрац≥вник повинен виконувати доручену йому роботу особисто ≥ не маЇ права передоручати њњ виконанн¤ ≥нш≥й особ≥. ¬ин¤тки з цього правила можуть встановлюватись законодавством (ст. 30 «пѕ).

††††††††† ¬ласник або уповноважений ним орган не маЇ права вимагати в≥д прац≥вника виконанн¤ роботи, не обумовленоњ трудовим договором. ¬имога виконувати таку роботу вважаЇтьс¤ переведенн¤м прац≥вника на ≥ншу роботу. †“ак≥ переведенн¤ можуть бути пост≥йним ≥ тимчасовими.

††††††††† ѕост≥йн≥ переведенн¤ (ч. 1 ст. 32 «пѕ) на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥, ≥ також переведенн¤ на роботу на ≥нше п≥дприЇмство або в ≥ншу м≥сцев≥сть, хоча б разом з п≥дприЇмством, допускаЇтьс¤ т≥льки† за згодою прац≥вника. “ому в≥дмова прац≥вника в≥д пост≥йного виконанн¤ роботи, не обумовленноњ трудовим договором, не може вважатис¤ порушенн¤мтрудовоњ дисципл≥ни ≥ бути п≥дставою дл¤ застосуванн¤ до нього заход≥в дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

††††††††† ¬≥дпов≥дно до ч .2 ст. 32 «пѕ не вважаЇтьс¤ переведенн¤м на ≥ншу роботу ≥ не потребуЇ згоди прац≥вника перем≥щенн¤† його на тому ж п≥дприЇмств≥ на ≥нше робоче м≥сце, в ≥нший структурний п≥дрозд≥л у т≥й же м≥сцевост≥,† дорученн¤ роботи на ≥ншому механ≥зм≥† або агрегат≥ у межах спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ чи посади, обумовленоњ трудовим договором.† ¬ласник або уповноважений ним орган не маЇ права перем≥щати прац≥вника на роботу, протипоказану йому за станом здоровФ¤.

††††††††† ” звФ¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ законом допускаЇтьс¤ зм≥на ≥стотних умов прац≥ при продовженн≥ роботи за т≥Їю ж спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю чи посадою. ѕро зм≥ну ≥стотних умов прац≥ Ц систем та розм≥р≥в† оплати прац≥, п≥льг, режиму роботи, встановленн¤ або скасуванн¤ неповного рабочого часу, сум≥щенн¤ прфес≥й, зм≥ну розр¤д≥в ≥ найменуванн¤ посад та ≥н. Ц прац≥вник повинен бути пов≥домленний не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.†††

†††† якщо колишн≥ ≥стотн≥ умови прац≥ не можуть бути збережен≥, а прац≥вник не згоден на продовженн¤ роботи в нових умовах , то трудовий догов≥р припин¤Їтьс¤ за п. 6 ст. 36 «пѕ саме ¤к за† в≥дмову в≥д продовженн¤ роботи у звФ¤зку† ≥з зм≥ною† ≥стотних умов прац≥† з виплатою вих≥дноњ допомоги у розм≥р≥ середнього† м≥с¤чного зароб≥тку.

¬ин¤ток зроблено дл¤ прац≥вник≥в† похилого ≥ передпенс≥йного в≥ку, переведенн¤ ¤ких при зм≥н≥ ≥стотних умов прац≥ без† њх† згоди не допускаЇтьс¤† (п.3ст.11 «акону ”крањни в≥д 16 грудн¤† 1993р. Уѕро основн≥ засади† соц≥ального захисту† ветеран≥в прац≥ та ≥нших громад¤н† похилого в≥ку† в† ”крањн≥Ф).

†††† ѕленум† ¬ерховного —уду† ”крањни† в п. 31 постанови в≥д 6 листопада 1992р.† є 9 У ѕро практику розгл¤ду судами† трудових спор≥вФ роФ¤снив, що перем≥щенн¤† прац≥вника ≥ зм≥на† ≥стотних умов трудового договору† не можуть† бути† безмотивними, не обумовленими† ≥нтересами виробництва. якщо при розгл¤д≥ трудового спору буде встановлено, що перем≥щенн¤ ≥ зм≥на ≥стотних† умов† трудового договору проведен≥ не у звФ¤зку ≥з зм≥нами† в орган≥зац≥њ виробництва, то така зм≥на з урахуванн¤м конкретних обставин† може бути визнана судом† неправом≥рною з покладенн¤м на власника або уповноважений ним орган† обовФ¤зку поновити прац≥вников≥ попередн≥ умови прац≥.

†††† ѕ≥дкоренн¤ прац≥вника† наказу власника† або уповноваженого† ним органу† не може вважатись ¤к згода на переведенн¤. “ака згода повинна бути попереднью ≥ такою, що в≥дображаЇ волеви¤вленн¤† прац≥вника.†

†††† Ѕез згоди прац≥вник≥в допускаЇтьс¤ перевенденн¤ њх на ≥ншу роботу тимчасово, на визначений в закон≥ строк. “ак≥ переведенн¤ називаютьс¤ тимчасовими (ст. 33 «пѕ). ƒо них в≥днос¤тьс¤ переведенн¤ на ≥ншу роботу в раз≥ виробничоњ потреби, дл¤ зам≥ни в≥дсутнього прац≥вника ≥ в раз≥ простою. ƒо тимчасових переведень, на проханн¤ прац≥вника, в≥днос¤тьс¤† також переведенн¤ за станом† здоровФ¤.

††††††††† ” раз≥ виробничоњ потреби дл¤ п≥дприЇмства власник або уповноважений ним орган маЇ право переводити прац≥вник≥в на строк до одного м≥сц¤ на не обумовлену трудовим договором роботу на тому ж п≥дприЇмств≥ або на ≥нше п≥дприЇмство, але в т≥й же м≥сцевост≥ з оплатою прац≥ за виконанн¤ роботою, але не нижчою в≥д середнього зароб≥тку за попередньою роботою. “аке† переведенн¤ допускаЇтьс¤ дл¤ в≥дверненн¤ стих≥йного лиха, виробничоњ авар≥њ або негайного усуненн¤ њх насл≥дк≥в; дл¤ в≥дверненн¤ нещасних випадк≥в, простою тощо.

††††††††† ќтже, виробничою потребою закон визнаЇ непередбачен≥, вийн¤тков≥ випадки, ¤к≥ перешкоджають нормальному процесу виробництва ≥ ¤к≥ необх≥дно негайно усунути. “ому при† таких переведенн¤х не обовФ¤зкове урахуванн¤ спец≥альност≥ чи квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника.

††††††††† —татт¤ є 33 «пѕ обмежуЇ строк переведенн¤ в раз≥ виробничоњ потреби одним м≥сцем. јле закон не обмежуЇ к≥льк≥сть переведень, наприклад, прот¤гом календарного року. “ому можлив≥ випадки, коли власник або уповноважений ним орган прот¤гом календарного року дек≥лька раз≥в зд≥йснить переведенн¤ прац≥вника на тимчасову роботу в раз≥ виробничоњ потреби. ¬ажливо лише, щоб строк кожного переведенн¤ не перевищеував одного м≥сц¤.

††††††††† †ќсобливим випадком виробничоњ потреби Ї необх≥дн≥сть зам≥ни тимчасово в≥дсутнього прац≥вника. ѕереведенн¤ в цьому раз≥ також проводитьс¤ без згоди прац≥вника на строк, що не перев≥щуЇ одного м≥с¤ц¤ прот¤гом календарного року. якщо необх≥дн≥сть тимчасового зам≥щенн¤† триваЇ понад один м≥с¤ць,† то дл¤ зам≥щенн¤ понад цей строк необх≥дна згода† прац≥вника.

††††††††† ” раз≥ простою прац≥вники перевод¤тьс¤ з урахуванн¤м њх спец≥алшьност≥ ≥ квал≥ф≥кац≥њ на ≥ншу роботу на тому ж п≥дприЇмств≥ на весь час простою або на ≥нше п≥дприЇмство, але в т≥й сам≥й м≥сцевост≥ на строк до одного м≥с¤ц¤.

††††††††† “аким чином, ¤кщо переведенн¤ проводитьс¤ на тому ж п≥дприЇмств≥ то вона обмежуЇтьс¤ не строком, а часом простою††††††† ( ст. 34 «пѕ). якщо ж на даному п≥дприЇмств≥, робота, на ¤ку можна б перевести прац≥вника, в≥дсутн¤, то переведенн¤ може бути зд≥йснено на ≥нше п≥дприЇмство, але на строк, що не перевищуЇ одного м≥с¤ц¤.

††††††††† ¬ раз≥ простою не допускаЇтьс¤ переведенн¤ квал≥ф≥кованих прац≥вник≥в на неквал≥ф≥кован≥ роботи.

††††††††† ѕереведенн¤ на роботу, ¤к пост≥йну, так ≥ тимчасову, повинн≥ оформл¤тись наказом власника або уповноваженого ним ргану. ¬ наказ≥ про тимчасове переведенн¤ маЇ бути зазначений строк цього переведенн¤.

††††††††† “ому в≥дмова прац≥вника в≥д переведенн¤ в раз≥ виробничоњ потреби дл¤ зам≥ни в≥дсутнього прац≥вника ≥ в раз≥ простою не вважаЇтьс¤ порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни.

††††††††† ѕри переведенн≥ на ≥ншу пост≥йну роботу зм≥нюЇтьс¤ трудова функц≥¤ прац≥вника:† спец≥альн≥сть, квал≥ф≥кац≥¤ чи посада. “ому записки про так≥ переведенн¤ повинн≥ заноситись до трудовоњ книжки. “имчасов≥ переведенн¤ до трудовоњ книжки не занос¤тьс¤.

6. ѕ≥дстави про припиненн¤ трудового договору.

†††††††††

†¬ажливою рисою трудових договор≥в Ї њх стал≥сть. ќбидв≥ сторони зац≥кавлен≥ в тривалост≥ трудових в≥дносин, оск≥льки це дозвол¤Ї власнику або уповноваженому ним органу укомплектувати виробництво кадровими† прац≥вниками.

††††††††† јле стал≥сть трудових договор≥в не означаЇ, що трудов≥ в≥дносини не можуть припин¤тись. ѕ≥дставами такого припиненн¤†† ( ст. 36 «пѕ ) можуть бути под≥њ, до ¤ких встановлюЇ чинне законодавство про працю.

††††††††† †“ерм≥н Уприпиненн¤ трудового договору Ф† Ї родовим пон¤тт¤м, ¤ке охопл¤Ї ус≥ випадки припиненн¤ трудових в≥дносин. ¬ раз≥ припиненн¤ трудових в≥дносин у випадку волеви¤вленн¤ одн≥Їњ з стор≥н трудового договору (ст. ст. 38-41 «пѕ) або на вимогу просп≥лкового органу, ¤кий представл¤Ї ≥нтереси працюючих в гал≥з¤х виробництва, прац≥, побуту ≥ культури ( ст. 45 «пѕ), законодавством про працю вживаЇтьс¤ терм≥н Уроз≥рванн¤ трудового договоруФ.

††††††††† ѕ≥дставами припиненн¤ трудового договору ст.ст. 36 ≥ 37 «пѕ визнають: угоду стор≥н; зак≥нченн¤ строку трудового договору (ч. 2 ст. 23 «пѕ (на визначений строк встановленого за погодженн¤ми сторн≥), та ч.3 ст. Ує† «пѕ (догов≥р, ¤к≥й укладаЇтьс¤ на виконанн¤ певноњ роботи)), кр≥м випадк≥в, коли† трудов≥ в≥дносини фактично† тривають ≥ жодна ≥з стор≥н не поставила вимоги про њх припиненн¤; призов або вступ прац≥вника на в≥йськову службу,† направленн¤ на альтернативну службу; роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника (ст. 38, 39 «пѕ), з ≥н≥ц≥ативи власника або уповоноважениого ним органу†† (ст. 40, 41 «пѕ); переведенн¤ прац≥вника, за його згодою, на ≥нше п≥дприЇмство або† перех≥д на виробничу посаду; в≥дмова прац≥вника в≥д переведенн¤ на роботу† в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством, а також в≥дмова в≥д продовженн¤ роботи у звФ¤зку ≥з зм≥ною ≥стотних умов прац≥; набранн¤ законноњ† сили вироком суду, ¤ким прац≥вника† засуджено (кр≥м випадк≥в умовного засудженн¤ ≥ в≥дстрочки виконанн¤ вироку) до позбавленн¤ вол≥, виправних роб≥т не за м≥сцем роботи† або до ≥ншого покаранн¤, ¤ке виключаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи; п≥дстави предбачен≥ контрактом; у випадку† направленн¤ прац≥вника за поставою суду до л≥кувально Ц трудового проф≥лактор≥ю.

††††††††† «а угодою стор≥н може припин¤тись, ¤к трудовий догов≥р, укладений на невижначений строк, так ≥ строковий трудовий догов≥р. “аке припиненн¤ можливе в будь-¤кий час, коли м≥ж власником або уповноваженим ним органом ≥ прац≥вником дос¤гнута угода про припиненн¤ трудового договору. ѕропозиц≥¤ про припиненн¤ трудового договору може надходити з боку ¤к прац≥вника, так ≥ власника або уповноваженого ним органу. якщо друга сторона погоджуЇтьс¤ з висловленою пропозиц≥Їю, то вважаЇтьс¤, що сторони дос¤гли угоди про припиненн¤ трудового договору, ≥ прац≥вник зв≥льн¤Їтьс¤ з роботи.

††††††††† «акон не встановлюЇ форми угоди стор≥н про припиненн¤ трудового договору.

††††††††† якщо пропозиц≥¤ про припиненн¤ трудового договору надходить в≥д прац≥вника, то в≥н подаЇ письмову за¤ву в ¤кий викладаЇ своЇ проханн¤ про зв≥льненн¤ з роботи. ѕисьмова за¤ва про зв≥льненн¤ за угодою стор≥н не Ї обовФ¤зковою на в≥дм≥ну в≥д письмовоњ за¤ви про зв≥льненн¤ за власним бажанн¤м. «акон допускаЇ укладенн¤ договору за угодою стор≥н ≥ в усн≥й форм≥. ќдночасно закон не вимагаЇ обовФ¤зково письмовоњ форми угоди при його припиненн≥. ÷е дозвол¤Ї зробити висновок, що сторони можуть ≥ в усн≥й форм≥ д≥йти згоди про припиненн¤ трудових в≥дносин, оформивши зв≥льненн¤ прац≥вника наказом чи розпор¤дженн¤м власникам або уповноваженого ним органу.

якщо пропозиц≥¤ про припиненн¤ трудового договору надходить в≥д власника або уповноваженого ним органу, що ≥нод≥ виражаЇтьс¤ у тому, що прац≥вника примушують написати за¤ву про зв≥льненн¤, то ц¤ за¤ва Ї не ≥н≥ц≥ативою прац≥вника на роз≥рванн¤ трудового договору, а фактичною згодою на пропозиц≥ю власника або уповноваженого ним органу про припиненн¤† трудових в≥дносин.

††††††††† ѕо зак≥нченню строку п≥дл¤гають припинен≥ трудов≥ договори укладан≥ на певний строк. јле припиненн¤ трудових в≥дносин виникаЇ тод≥, коли вимогу про зв≥льненн¤ за¤вила одна з стор≥н† трудового договору Ц прац≥вник чи власник або уповноважений ним орган. ѕри такому волеви¤влЇнн≥ одн≥Їњ сторн≥ ≥нша строна не може перешкодити припиненню трудових в≥дносин.

—троковий трудовий догов≥р може бути роз≥рваний власником або уповноваженим ним органом ≥ до зак≥нченн¤ строку його д≥й, але т≥льки з п≥дстав, передбачених дл¤ зв≥льненн¤ з ≥н≥ацити власника† (ч. 2 ст. 36 «пѕ).

††††††††† ѕереведенн¤ прац≥вника за його згодою† на ≥ншу роботу Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ трудового договору лише у тому випадку, коли воно зд≥йснюЇтьс¤ на ≥нше п≥дприЇмство. ѕри цьому не маЇ значенн¤, за чиЇю ≥н≥ц≥ативою проводитьс¤ переведенн¤ Ц за ≥н≥ацитовою прац≥вника, власника або уповноваженого ним органу чи за розпор¤дженн¤м вищого органу.

††††††††† ”мовою зд≥йсеннн¤ переведенн¤ на ≥ншу роботу Ї згода прац≥вника на переведенн¤, розпор¤дженн¤ вищого органу або погодженн¤ м≥ж кер≥вниками обох зац≥кавлених п≥дприЇмств, наказ власника або уповноваженого ним органу за попередн≥м м≥сцем роботи про припиненн¤ трудового договору в звФ¤зку з перехода на ≥шне п≥дприЇмство. Ќа цьому новому† п≥дприЇмств≥, в свою чергу, повинен бути наданий наказ про зарахуванн¤ прац≥вника на роботу за† переведенн¤м.

††††††††† ѕереведенн¤ прац≥вника на ≥ншу пост≥йну роботу на тому ж п≥дприЇмств≥ не припин¤Ї трудового договору, а† лише зм≥нюЇ його зм≥ст.

ѕереведенн¤† прац≥вника на ≥ншу пост≥йну роботу може мати м≥сце т≥льки за згодою прац≥вника нав≥ть тод≥, коли його перевод¤ть† в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством. ¬≥дмова в≥д такого переведенн¤ разом з п≥дприЇмством Ї п≥дставою длл¤ припиненн¤ трудового договору з прац≥вником.

††††††††† ќск≥льки при переведенн≥ п≥дприЇмства в ≥ншу м≥сцев≥сть зм≥нюЇтьс¤ одна з ≥стотних умов трудового договору Ц м≥сце роботи, то в≥дмовитись в≥д переведенн¤ прац≥вник може лише тод≥, коли власник або уповановажений ним орган запропонував† йому таке переведенн¤.

††††††††† ¬ласник або уповновноважений ним орган може ≥ не пропонувати переведенн¤ окремим прац≥вникам, без ¤ких в≥н може об≥йтис¤ на новому м≥сц≥ роботи.

††††††††† јле ¤кщо при в≥дмов≥ прац≥вника в≥д переведенн¤ в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмстом† припиненн¤ трудового договору проводитьс¤ на п≥дстав≥ п. 6 ст. 36 «пѕ, то при небажан≥ власника або уповноваженого ним органу пропонувати переведенн¤ в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством роз≥рванн¤ трудового договору проводитьс¤ ¤к ≥ при зм≥н≥ орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, в тому числ≥ л≥кв≥дац≥њ, реорган≥зац≥њ або перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства, скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в, тобто на п≥дстав≥ п. 1 ст. 40† «пѕ.

††††††††† ” звФ¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, ¤кщо колишн≥† ≥стотн≥ умови не можуть бути збережен≥, а прац≥вник не згоден на продовженн¤ роботи в нових умовах, то в≥дмова в≥д продовженн¤ роботи на нових умовах може викликати припиненн¤ трудового† договору.

††††††††† ¬≥дмова в≥д виконанн¤ роботи при зм≥ненн≥ ≥стотних умов прац≥ не може бути п≥дставою дл¤ прит¤гненн¤† прац≥вника до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ тим б≥льш дл¤ зв≥льненн¤† з роботи за порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни.

††††††††† ѕ≥дставою припиненн¤ трудового договору може бути прийн¤тт¤ на роботу з порушенн¤м встановленого пор¤дку (ст. 7 «пѕ). ÷е, зокрема, прийн¤тт¤ на роботу ос≥б, ¤к≥ позбавлен≥ вироком суду права займати певн≥ посади або займатись†† певною д≥¤льн≥стю прот¤гом визначеного судом строку; прийн¤тт¤ на роботу, що повФ¤зана з матер≥альною в≥дпов≥дальн≥стю ос≥б, ¤к≥ ран≥ше були засуджен≥ за крад≥жки, хабарництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини, коли судим≥сть не зн¤та ≥ не погашена; прийн¤тт¤ на роботу службовц≥в, ¤к≥ перебувають м≥ж собою в близьк≥й спор≥дненост≥ чи сво¤цтв≥, ¤кщо њх служба повФ¤зана з безпосередньою п≥дпор¤дкован≥стю або п≥дконтрольн≥стю одного з них ≥ншому, кр≥м випадк≥в, коли в≥дпов≥дно до чинного законодавства на¤вн≥сть близькоњ спорудненост≥ чи сво¤цтва не Ї перешкодою дл¤ укладанн¤ трудового договору; укладанн¤ трудового договору з молодшими спец≥ал≥стами або молодшими роб≥тниками п≥сл¤ зак≥нченн¤ ними навчальних заклад≥в з порушенн¤м встановленого пор¤дку† направленн¤ њх на роботу.

††††††††† ѕовноваженн¤ судд≥в припин¤ютьс¤ органом, ¤кий його обрав, у випадках, передбачених† ст.† 15 «акону ”крањни в≥д 15 грудн¤ 1992 р.† Уѕро статус судд≥вФ.

††††††††† јдвокатська д≥¤льн≥сть може бути припиненн¤ р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарною ком≥с≥њ адвокатури, а видане свдоцтво анульоване у випадках, зазначених в ст. 17 «акону ”крањни в≥д 19 грудн¤ 1992 Уѕро адвокатуруФ**.

—еред п≥дстав припиненн¤ трудового договору п. 4 ст. 36 «пѕ передбачаЇ роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника; з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу; на вимогу профсп≥кового чи ≥ншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.

††††††††† ожна з цих п≥дстав роз≥рванн¤ трудового договору потребуЇ окремого висв≥тленн¤.

†7.† –оз≥рванн¤ трудового† договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника.

†††††††††

«аконодавства† про працю ”крањни забезпечюЇ право в≥льного вибору м≥сц¤ роботи, роду зан¤ть, а також безперешкодного переходу на будь-¤киу ≥ншу роботу. “ому працюючим надаЇтьс¤ можлив≥сть роз≥рвати трудовий догов≥р за своЇю ≥н≥ц≥ативою, що досить часто називають зв≥льненн¤м за власним бажанн¤м.

††††††††† –оз≥рванн¤ трудового† договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника можливе у випадку, коли трудовий догов≥р укладено на невизначений строк (ст. 38 «пѕ). “акому роз≥рванню трудового договору повинне† передувати письмове попередженн¤ власника або уповноваженого ним органу, що зд≥йснюЇтьс¤ прац≥вником за два тижн≥ про нам≥р зв≥льнитис¤ з роботи.

††††††††† ƒвотижневий строк попередженн¤ встановлюЇтьс¤ дл¤ власника ≥ уповноваженого ним органу, з тим щоб вони могли п≥дшукати на робоче м≥сце чи посаду, що зв≥льнюЇтьс¤, ≥ншого прац≥вника. ѕри цьому необх≥дно наголосити, що обовФ¤зок забезпеченн¤ п≥дприЇмства кадрами покладаЇтьс¤на власника або уповноважений ним орган. “ому цей обовФ¤зок не може перекладатись на прац≥вника шл¤хом вимоги знайти дл¤ себе зам≥ну на† робоче† м≥сце, що зв≥льн¤Їтьс¤.

††††††††† ѕраво на роз≥рванн¤ трудового договору за власним бажанн¤м† належить ус≥м без† вин¤тку прац≥вникам, незалежно† в≥д посад, ¤к≥ вони† займаютьс¤.

††††††††† «а¤ви про зв≥льненн¤ може бути подано ¤к† у пер≥од роботи, враховуючи й час випробуванн¤, так ≥ при в≥дсутност≥ на робот≥, наприклад у пер≥од†† в≥дпустки чи чимсавоњ непрацездатност≥ у звФ¤зку з хвороюоб. јле в ус≥х випадках за¤ва повинна бути добров≥льним волеви¤вленн¤м прац≥вника.

††††††††† ѕрот¤гом двотижневого строку попередженн¤† трудовий догов≥р збер≥гаЇ свою† силу дл¤ обох стор≥н. ¬ласник або† уповноважений† ним органне маЇ права зв≥льнити прац≥вника до зак≥нченн¤ строку попередженн¤.

††††††††† ƒо зак≥нченн¤ двотижневого строку прац≥вник також† не маЇ права залишити роботу.

††††††††† ¬ межах двотижневого строку прац≥внику належить право в≥дкликати свою за¤ву в ≥нш≥й форм≥ пов≥домити власника або уповноважений ним орган про зм≥ну свого нам≥ру роз≥рванн¤ рудовго договору.

††††††††† ѕо зак≥нченню двотижневого строку попередженн¤ власник або уповноважений ним орган видаЇ наказ, ≥ прац≥вник припин¤Ї виконанн¤ своњх трудових обовФ¤зк≥в. якщо прац≥вник п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку попередженн¤ не залишив роботу ≥ не вимагаЇ роз≥рванн¤ рудового договору, власник або уповноважений ним орган не мають права зв≥льнити його за поданою ран≥ше за¤вою, кр≥м випадк≥в, коли на його м≥сце запрошено ≥ншого прац≥вника, ¤кому в≥дпов≥дно до законодавства не може† бути в≥дмовлено в укладанн≥ трудового договру.

††††††††† “аким чином, невиданн¤ власником або уповноваженим ним органом наказу про зв≥льненн¤, ¤кщо прац≥вник не п≥дтверджуЇ свого бажанн¤ роз≥рвати трудовий догов≥р, погашуЇ право власника або уповноваженого ним органу на роз≥рванн¤ трудового договору.

††††††††† ѕодача прац≥вником за¤ви про роз≥рванн¤ трудового договору не позбавл¤Ї власника або уповноважений ним орган права зв≥льнити його за винн≥ д≥њ з п≥дстав, що передбачен≥ законом, до зак≥нченн¤ двотижневого строку попередженн¤, а також застосувати до нього прот¤гом цього строку в установленого пор¤дку дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

††††††††† Ќа вимогу прац≥вника строковий трудовий догов≥р п≥дл¤гаЇ роз≥рванню достроково, в раз≥ його хвороби (за договором), порушенн¤ власником або уповноваженого ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та з ≥нших поважних причин.

††††††††† ѕрац≥вник, ¤кий бажаЇ достроково роз≥рвати трудовий догов≥р за своЇю ≥н≥ц≥ативою, нав≥ть за на¤вност≥ поважних причин, не маЇ права на двотижневе письмове попередженн¤ власника або уповноваженого ним органу ≥ залишенн¤ роботи по зак≥нченн≥ цього строку. ¬≥н може залишити роботу лише тод≥, коли власником або уповноваженим ним органом буде виданий наказ про зв≥льненн¤ з роботи.

††††††††† ѕраво на роз≥рванн¤ трудового договору мають також тимчасов≥ та сезонн≥ прац≥вники. ѕро бажанн¤ зв≥льнитись вони письмово попережують власника або уповноважений ним орган за три дн≥.

†8. «агальн≥ п≥дстави роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або упоноваженого ним органу.

††††††††† ѕ≥дстави роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥й≥ативи власника або уповноваженого ним органу визначен≥ в закон≥. ¬они под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ (ст. 40 «пѕ) та додатков≥ (ст. 41 «пѕ).

††††††† «агальними вважаютьс¤ так≥ п≥дстави, що поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства, незалежно в≥д форм власност≥ ≥ галуз≥ народного господарства. ƒо† них† в≥днесен≥:

Ø зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, в тому† числ≥† л≥кв≥дац≥¤ , реорган≥зац≥¤ або перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства, скороченн¤ чесельност≥ або† штату прац≥вник≥в,

Ø †ви¤вленн¤ нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥йпосад≥ або виконуван≥й робот≥ внасл≥док† недостатньоњ квал≥ф≥кац≥њ або стану здоровФ¤,† ¤к≥ перешкоджають продовженню данноњ роботи; †

Ø систематичного невиконанн¤ прац≥вником без поважних причин обов'¤зк≥в,† покладених на нього трудовим договором або† правилами внутр≥шнього† трудового† розпор¤дку,† ¤кщо† до† прац≥вника† ран≥ше застосовувалис¤ заходи дисципл≥нарного чи громадського ст¤гненн¤;

Ø прогулу (в тому числ≥ в≥дсутност≥ на робот≥† б≥льше† трьохгодин† прот¤гом† робочого† дн¤)† без поважних причин;

Ø нез'¤вленн¤† на† роботу прот¤гом б≥льш ¤к чотирьох м≥с¤ц≥в

п≥др¤д†† внасл≥док†† тимчасовоњ†† непрацездатност≥,†† не†† рахуючи

†††† в≥дпустки† по† ваг≥тност≥† ≥†† родах,†† ¤кщо†† законодавством†† не

†††† встановлений тривал≥ший строк† збереженн¤† м≥сц¤† роботи†

†††† (посади)при† певному†† захворюванн≥.†† «а†† прац≥вниками,†† ¤к≥††

† †††втратили працездатн≥сть у зв'¤зку† з† трудовим† кал≥цтвом† або††

†††† профес≥йним захворюванн¤м, м≥сце роботи (посада) збер≥гаЇтьс¤††

†††† до† в≥дновленн¤ працездатност≥ або встановленн¤ ≥нвал≥дност≥;

Ø поновленн¤ на робот≥ прац≥вника,† ¤кий ран≥ше виконував цю роботу;

Ø по¤ви на робот≥ в нетверезому стан≥,† у стан≥ наркотичного або токсичного сп'¤н≥нн¤;

Ø †вчиненн¤† за† м≥сцем† роботи† розкраданн¤† (в† тому† числ≥ др≥бного) майна† власника,† встановленого вироком суду,† що набрав законноњ сили,† чи постановою органу, до компетенц≥њ ¤кого входить накладенн¤† адм≥н≥стративного† ст¤гненн¤† або застосуванн¤ заход≥в громадського впливу.

††††††††† ƒодатков≥ п≥дстави роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або† уповноваженого ним органу застосовуЇтьс¤ лише щодо окремих категор≥й прац≥вник≥в, а саме:

Ø кер≥вник≥в п≥дприЇмств, њх заступник≥в,† головних бухгалтер≥в п≥дприЇмств, њх застзаступник≥в,† а також† службових ос≥б митних орган≥в та ≥нш.;

Ø †винних д≥й прац≥вника, ¤кий безпосередньо обслуговуЇ грошов≥† або товарн≥ ц≥нност≥, ¤кщо ц≥ д≥њ дають п≥дстави дл¤ втрати дов≥рФ¤† до нього з боку власника або уповноваженого ним† органу;

Ø вчиненн¤ прац≥вником, ¤кий виконуЇ виховн≥ функц≥њ, аморального проступку, не сум≥сного з продовженн¤м даноњ роботи.

††††††††† “рудовий догов≥р,† укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий догов≥р до зак≥нченн¤ строку його синност≥ можут бути роз≥рван≥ власником або уповноваденим ним органом у звФ¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва прац≥, в тому числ≥ л≥кв≥дац≥ю, реорган≥зац≥ю або штату прац≥вник≥в.

††††††††† ѕро зв≥льненн¤ з роботи у звФ¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥ прац≥вник персонально попереджуЇтьс¤ не п≥зн≥ше н≥ж за два м≥с¤ц≥.

††††††††† –оерган≥зац≥¤ п≥дприЇмства або його перепроф≥люванн¤ може бути п≥дставоюдл¤ зв≥льненн¤ прац≥вника лише у раз≥ скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥ник≥в. Ќе припин¤Ї д≥њ трудового договору також зм≥на п≥дпор¤дкованост≥ п≥дприЇмства (ч. 2 та 3 ст. 36 «пѕ).

††††††††† —короченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в (ст. 41† «пѕ) повинно проводитись з метою ¤к≥сного пол≥пшенн¤ складу кадр≥в. “ому власник або уповноважений ним орган при вир≥шенн≥ питанн¤ про вив≥льненн¤ прац≥ник≥в у першу чергу повинен враховувати њх д≥лову квал≥ф≥кац≥ю. «акон не дав визначенн¤, що при скороченн≥ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в переважне право на залишенн¤ на робот≥† надаЇтьс¤ прац≥вникам з б≥льш† високою квал≥ф≥кац≥Їю ≥ продуктивн≥стю прац≥.

††††††††† ѕри роз≥рванн≥ трудового договору в звФ¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, скороченн¤ чисельност≥ ≥ штату прац≥внику виплачуЇтьс¤ вих≥дна† допомога у розм≥р≥ середньом≥с¤чного зароб≥тку.

††††††††† «а умову реЇстрац≥њ прац≥вника в служб≥ зайн¤тост≥ ¤к такого, що шукаЇ роботу, не п≥зн≥ше семи календарних дн≥в п≥сл¤ зв≥льненн¤ йому гарантуЇтьс¤: наданн¤ статусу бузроб≥тного, ¤кщо прот¤гом семи дн≥в йому не буде запропоновано п≥дход¤щоњ роботи; право на одерженн¤ допомоги по безроб≥ттю у розм≥р≥ 100% середньоњ зароб≥тноњ плати за остан≥м м≥сцем роботи прот¤гом 60 календарних дн≥в, 75% - прот¤гом 90 календарних дн≥в ≥ 50% - прот¤гом наступних 210 календарних дн≥в, але не б≥льше середньоњ зароб≥тньоњ плати, що складаЇтьс¤ в народному господарств≥ в≥дпов≥дноњ галуз≥ за минулий м≥с¤ць, ≥ не нижче встановленого законодавстом розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати; збереженн¤ на новому м≥сц≥ роботи на весь пер≥од профес≥йного перенавчанн¤ з в≥дривом в≥д виробництва середньоњ зароб≥тноњ плати за попередн≥м м≥сцем роботи; право на достроковий вих≥д на пенс≥ю за п≥втора роки до встановленого законодавтсвом строку ос≥б передпенс≥йного в≥ку, ¤к≥ мають встановлений законодавством про пенс≥йне забезпеченн¤ необх≥дний загальний трудовий стаж, у тому числ≥ на п≥льгових умовах.

††††††††† ¬ив≥льненим державним службовц¤м виплачуЇтьс¤ грошова допомога в розм≥р≥ 10 м≥с¤чних посадових оклад≥в, ¤кщо вони дос¤гли гран≥чного в≥ку перебуванн¤ на державн≥й служб≥ ≥ зв≥льн¤ютьс¤ з ц≥Їњ посади.

††††††††† „инним законодавством про працю передбачена можлив≥сть роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу при† ви¤влен≥й нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥.

††††††††† ѕункт 2 ст. 40 «пѕ передбачачЇ дв≥ причини такоњ нев≥дпов≥дност≥: недостатн¤ квал≥ф≥кац≥¤ або стан здоровФ¤, ¤к≥ перешкоджують продовженн¤ даноњ роботи. ÷≥ причини Ї обФЇктивними, тобто такими, що не† залежать в≥д вол≥ прац≥вника, тому вони не можуть бути поставлен≥ йому за провину.

††††††††† Ќедостатн¤ квал≥ф≥кац≥¤ або стан здоровФ¤† прац≥вника повинн≥ бути такими, що перешкоджають прац≥внику продовжувати дану роботу. “ому в≥дсутн≥сть, наприклад, диплому про осв≥ту, ¤кщо в≥дпов≥дно до закону на¤вн≥сть спец≥альноњ осв≥ти† не Ї обовФ¤зковою умовою при укладенн≥ трудового договору, або визнанн¤ прац≥вника† ≥нвал≥дом не† можуть бути п≥дставою дл¤ його зв≥льненн¤,† ¤кщо в≥н належним чином виконуЇ своњ службов≥ обовФ¤зки† ≥ за висновком медичноњ установи виконувана робота йому не противопоказана.

††††††††† Ќедостатн¤ квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вника може виражатис¤ у в≥дсутност≥ в нього необх≥дних знань ≥ навик≥в,† що виключаЇ можлив≥сть нормального виконанн¤ обовФ¤зк≥в по конкретн≥й посад≥ або робот≥, ≥ п≥дтверджуЇтьс¤ обФЇктивними даними про те, що прац≥вник† не виконуЇ ≥ не може виконувати тих функц≥й, що покладан≥ на† нього за трудовими договором.

††††††††† ѕри роз≥рванн≥ трудового договору в звФ¤зку з нев≥дпов≥дностю прац≥вника займан≥† посад≥ або виконувавн≥й† робот≥ прац≥внику виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога у† розм≥р≥† середнього м≥с¤ного зароб≥тку.

††††††††† ѕ≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ прац≥вника з роботи з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу за п. 3† ст. 40 «пѕ може бути систематичне невиконанн¤ прац≥вником без поважних причин обовФ¤зк≥в, покладаних на нього трудовим розпор¤дженн¤м, ¤кщо до нього раш≥не застосовувались заходи дисципл≥нарного чи громадського ст¤гненн¤.

††††††††† ƒл¤ зв≥льненн¤ прац≥вника за порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни необх≥дно, щоб в≥н вчинив конкретний† дисципл≥нарний проступок, тобто допустив невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ обовФ¤зк≥в було протиправним та виновним, носило систематичний характер, за попередн≥ порушенн¤ трудовоњ дисципл≥нарного чи громададського ст¤гненн¤ з додержанн¤м пор¤дку њх застосовуванн¤, але це не дало позитивних насл≥дк≥в, тому подальше залишенн¤ такого прац≥вника на робот≥ суперечить ≥нтересам виробництва.

††††††††† ƒо дисципл≥нарного зт¤гнень в≥днос¤ть також зв≥льненн¤ з† роботи за порогули без поважних причин (п. 4 ст.40 «пѕ).

††††††††† ѕрогулом без поважних причин визнаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть прац≥вника на робот≥ прот¤гом робочого дн¤.

††††††††† ѕрогул без поважних причин про¤вл¤Їтьс¤ в залишинн≥ роботи без попередженн¤ власника або уповноваженого ним органу в установленому пор¤дку про роз≥рванн¤ трудового† договору, ¤кщо такий догов≥р укладено на невизначений строк; залишенн≥ роботи до зак≥нченн¤ строку попередженн¤ без згоди† власника або уповноваженого ним органу; в≥дмов≥ без поважних причин приступи† до роботи призниженн≥ розр¤ду за грубе порушенн¤ технолог≥чноњ дисципл≥ни на ≥нш≥ серьйозн≥ порушенн¤, що спричиинили пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ тощо.

9. ƒодатков≥ п≥дстави роз≥рванн¤ трудового договору† з† ≥н≥ц≥ативи† власника або уповноваженого ним органу.

р≥м загальних п≥дстав роз≥рванн¤ трудового договору законодавства† про працю† передбачаЇ також додатков≥† п≥дстави. ¬они можуть бути застосован≥ лише до певних категор≥й прац≥вник≥в. ƒо них у першу чергу в≥днос¤тьс¤ кер≥вники прац≥вники, з ¤кими трулдовий догов≥р може бути роз≥рваний† при одноразовому грубому порушенн≥ трудових обовФ¤зк≥в (ч. 1 ст.†††††† 41 «пѕ).

††††††††† ƒо кер≥вних прац≥вник≥в в≥днос¤тьс¤ кер≥вник† п≥дприЇмства, його заступники, головний бухгалтер п≥дприЇмства, а також службов≥ особи митних орган≥в,† державних податкових адм≥н≥страц≥й, ¤ким присвоЇн≥ персональн≥ званн¤, ≥ службов≥ особи контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в контролю за ц≥нами, ¤к≥ обираютьс¤, затверджуютьс¤ або призначаютьс¤ на посади державними органами, органами м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤, а також громадськими орган≥зац≥¤ми та ≥ншими обФЇднанн¤ми громад¤н.

10. ѕор¤док зв≥льненн¤ з роботи.

††††††††† ƒл¤ роз≥рванн¤ трудового договору з прац≥вником законодавствопро працю встановлюЇ певний пор¤док, ¤кий залежить в≥д ≥н≥ц≥ативи сторони, що про¤влена при роз≥рванн≥ трудового договору.

††††††††† ѕри зв≥льненн≥ з роботи за ≥н≥ц≥ативою власника або уповноваженого ним органу воно може мати м≥сце лише за попередньою згодою профсп≥лкового органу п≥дприЇмства.

††††††††† ѕогодженн¤ зв≥льненн¤ з ≥ншим профсп≥лковим органом, радою або зборами трудовго колективу, одноособово з головою профсп≥лкового ком≥тету не зам≥нюЇ згоди профсп≥лкового ком≥тету п≥дприЇмсва.

††††††††† «года профсп≥лкового органу необх≥дна ≥ в тому раз≥, коли зв≥льненн¤ прац≥вника зд≥йснюЇтьс¤ за р≥шенн¤м або рекомендац≥Їю вищого органу.

††††††††† Ќе потр≥бна згода† профсп≥лкового органу при зв≥льненн≥ у випадках л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства; незадов≥льного результату випробуванн¤, обумовленого при прийн¤тт≥ на роботу тощо.

«аконодавством можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ випадки роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу без† згоди в≥дпов≥дного профсп≥лкового органу.

††††††††† †якщо роз≥рванн¤ трудового договору з прац≥вником зд≥йснюЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом без зверненн¤ до профсп≥лкового органу, суд зупин¤Ї провадженн¤ по справ≥, запитуЇ згоду профсп≥лкового органу в дач≥ згоди на зв≥льненн¤ прац≥вника розгл¤даЇ сп≥р по сут≥.

††††††††† «в≥льненн¤ прац≥вник≥в молодше в≥с≥мнадц¤ти рок≥в допускаЇтьс¤, кр≥м додерженн¤ загального пор¤дку, т≥льки за згодою в≥дпов≥дного ком≥тету в справах неповнол≥тн≥х (ст. 198 «пѕ).

11.ѕор¤док оформленн¤† зв≥льненн¤ прац≥вника з роботи.

††††††††† ѕри зв≥льненн≥ прац≥вника з роботи видаЇтьс¤ наказ, в ¤кому зазначаютьс¤ п≥дства роз≥рванн¤ трудового† договору з посиланн¤мна на в≥дпов≥дний пункт ≥† статтю закону. Ќа п≥дстав≥ цього наказу до трудовоњ книжки робитьс¤ запис про причини зв≥льненн¤, в н≥й також робитьс¤ посиланн¤ на формулюванн¤ чинного законодавства≥з зазначенн¤м в≥даов≥дного пункту ≥ статт≥ закону. «в≥льненн¤ не може зд≥йснюватис¤ з п≥дстав, не передбачених законом.

††††††††† “рудова книжка з належно оформленим записом видаЇтьс¤ прац≥внику в день зв≥льненн¤. ” раз≥ зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу в≥н зобовФ¤заний у день зв≥льненн¤ видати йому коп≥ю наказу про зв≥льненн¤ з роботи. ¬ ≥нших випадках зв≥льненн¤ коп≥¤ наказу видаЇтьс¤ на вимогу прац≥вника.† Ќа вимогу прац≥вника власник або уповноважений ним орган зобовФ¤заний також видати дов≥дку про роботу прац≥вника на даному п≥дприЇмств≥ ≥з зазначенн¤м спец≥альност≥, квал≥ф≥кац≥њ, посади, часу роботи ≥ розм≥ру зароб≥тноњ плати.

††††††††† ” де¤ких випадках при припиненн≥ трудового прац≥вникам виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога. ѓњ виплата проводитьс¤: при припиненн≥ трудового договору в звФ¤зку з призовом чи вступом прац≥вника на в≥йськову службу або направленн¤м на альтернативну (нев≥йськову) службу; в раз≥ в≥дмови прац≥вника в≥д переведенн¤ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством, а також при в≥дмов≥ в≥д продовженн¤ роботи у звФ¤зку ≥з зм≥ною ≥стотних умов прац≥; при достроковому роз≥рванн≥ строкового трудового договору на вимогу прац≥вника при порушенн≥ власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договру; у випадках зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥, в тому числ≥ л≥кв≥дац≥њ, реорган≥зац≥њ або перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства, скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в; у випадку ви¤вленн¤ нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥ внасл≥док недостатньоњ квал≥ф≥кац≥њ або стану здоровФ¤, що перешкоджають продовженню даноњ роботи; при поновленн≥ на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю роботу.

††††††††† ¬их≥дна допомога виплачуЇтьс¤ в розм≥р≥ середнього м≥с¤чного зароб≥тку. √ромад¤нам, ¤к≥ призван≥ або прийн¤тт≥ на в≥йськову службу, направленн≥ на альтернативну (нев≥йськову) службу, вих≥дна допомога виплачуЇтьс¤ у розм≥р≥ двом≥с¤чноњ зароб≥тноњ плати. ѕри роз≥рванн≥ прац≥вником трудового договору за власним бажанн¤м, ¤кщо власник або уповноважений ним орган не додержуЇтьс¤ законодавства по охорон≥ прац≥, умов колективного договру з цих питань, прац≥внику виплачуЇтьс¤ вих≥дна допомога в розм≥р≥, передбаченому колективним договором, але не менше трим≥с¤чного зароб≥тку.†

¬исновок.

¬ ц≥й курсов≥й робот≥ розгл¤нуто зм≥ст та пон¤тт¤ трудового договору. –озкрит≥ одн≥ з† головних питань складанн¤ трудового договору, а також пор¤док прийн¤тт¤ на роботу,† переведенн¤ на† ≥ншу роботу,† припиненн¤ трудового договору, роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника, з ≥н≥ц≥ативи власника,† а також зв≥льненн¤ прац≥вника з роботи тощо.

јле† неможливо роз≥брати весь наб≥р трудових в≥дносин трудового договору, ¤к≥ використовуютьс¤ у практиц≥. „им специф≥чн≥й умови прац≥ на п≥дприЇмств≥, тим б≥льш подробиць потребуЇ складанн¤† тудового договора. јле саме головне не включати в догов≥р умови, суперечних трудовому законодавсту и т≥, що пог≥ршують положенн¤ прац≥вника по пор≥вн¤нню з ним. якщо ж докладн≥ше будуть внесен≥ умови в трудовий догов≥р, то догов≥р†† породжуЇ права та обовФ¤зки стор≥н, за вийн¤тком прав та обовФ¤зк≥в ,† ¤к≥† Ї† нед≥йсними† з юридичноњ точки зору.

Ћ≥тература.

1. одекс закон≥в про працю ”крањни.

2. онституц≥¤ ”крањни

3. јкопова ≈.ћ. —овременный трудовой договоро (контракт).-ћ., 1997.

4. ѕрокопенко ¬.≤. “рудове право Ц’., 1998.

5. «акону ”крањни в≥д 15 грудн¤ 1992 р.† Уѕро статус судд≥вФ.

6. ѕостанова ¬ерховного —уду† ”крањни† в≥д 6 листопада 1992р.†

††††† Уѕро практику розгл¤ду судами† трудових спор≥вФ п.31††††††††††

†††††† постанови є 9.