—качать реферат (14Kb)

– ≈ ‘ ≈ – ј “

з предмету† "ѕриродознавство"

†на тему:

†¬ихованн¤ еколог≥чноњ св≥домост≥.

ѕравов≥ аспекти еколог≥чного вихованн¤

¬»’ќ¬јЌЌя ≈ ќЋќ√≤„Ќќѓ —¬≤ƒќћќ—“≤

 

” т≥й кризов≥й еколог≥чн≥й ситуац≥њ, в ¤к≥й перебуваЇ наша крањна (та й св≥т у ц≥ло≠му), школа не маЇ морального права ви≠ховувати споживацьке ставленн¤ до природи. Ђ–озру≠ха не в навколишньому св≥т≥, розруха в головах!ї Ч говорив в≥домий л≥тературний персонаж Ч професор ѕреображенський (ћ.Ѕулгаков, Ђ—обаче серцеї). ќд≠нак б≥льш≥стю людей еколог≥чна криза у¤вл¤Їтьс¤, ¤к щось зовн≥шнЇ по в≥дношенню до людини, а не по≠роджене нею самою. ƒуховний чорнобиль породив „орнобиль еколог≥чний. ≤ вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем Ч це насамперед зм≥на св≥домост≥.

≈колог≥чна св≥дом≥сть, Ч це сукупн≥сть у¤влень (¤к ≥ндив≥дуальних, так ≥ групових) про взаЇмозв'¤зки у систем≥ Ђлюдина Ч природаї ≥ в сам≥й природ≥, ≥сну≠ючого ставленн¤ до природи, а також в≥дпов≥дних стратег≥й ≥ технолог≥й взаЇмод≥њ з нею.

ƒонедавна ¤к у св≥т≥ в ц≥лому, так ≥ в наш≥й крањн≥ формувалась еколог≥чна св≥дом≥сть антропоцентричного типу. ÷е така система у¤влень про св≥т, зг≥дно :ї ¤кою вищу ц≥нн≥сть ¤вл¤Ї людина, а природа маЇ ц≥нн≥сть пост≥льки, оск≥льки вона ц≥нна дл¤ людини;

метою взаЇмод≥њ з природою Ї задоволенн¤ потреб лю≠дини, а характер взаЇмод≥њ визначаЇтьс¤ Ђпрагматич≠ним ≥мперативомї: правильним ≥ дозволеним Ї те, що корисне людин≥ ≥ людству; д≥¤льн≥сть з охорони навко≠лишнього св≥ту продиктована в≥ддаленим прагматиз≠мом Ч необх≥дн≥стю зберегти природне середовище, щоб ним могли користуватис¤ майбутн≥ покол≥нн¤,

ƒо ¤ких еколог≥чних насл≥дк≥в це призвело Ч ми вже знаЇмо. “ому на даному етап≥ розвитку сусп≥льства постаЇ потреба у формуванн≥ еколог≥чноњ св≥домост≥ ексцентричного типу. ÷е така система у¤влень про навколишн≥й св≥т, в≥дпов≥дно до ¤коњ ви≠щу ц≥нн≥сть ¤вл¤Ї собою гармон≥йний розвиток лю≠дини ≥ природи, що Ї елементами Їдиноњ системи;

метою взаЇмод≥њ з природою Ї максимальне задово≠ленн¤ ¤к потреб людини, так ≥ природи, а характер взаЇмод≥њ визначаЇтьс¤ еколог≥чним ≥мперативом: пра≠вильним ≥ дозволеним с. те, що не руйнуЇ еколог≥чну р≥вновагу; етичн≥ норми ≥ правила однаковою м≥рою поширюютьс¤ на взаЇмод≥ю ¤к м≥ж людьми, так ≥ з≥ св≥том природи; д≥¤льн≥сть з охорони природи про≠диктована необх≥дн≥стю зберегти њњ заради нењ самоњ.

≈колог≥чна осв≥та й вихованн¤ молодших шко≠л¤р≥в зд≥йснюЇтьс¤, ¤к в≥домо, на м≥жпредметн≥й ос≠нов≥. ѕров≥дна роль тут належить таким навчальним предметам, ¤к Ђќзнайомленн¤ з навколишн≥мї, Ђѕриродознавствої та Ђ„итанн¤ї. «м≥ст чинних про≠грам даЇ змогу сформувати у д≥тей елементарн≥ при≠роднич≥ та природоохоронн≥ у¤вленн¤ й пон¤тт¤, ви≠робити окрем≥ природоохоронн≥ ум≥нн¤ ≥ навички, розкрити взаЇмозв'¤зки м≥ж неживою та живою природою, природою ≥ людиною.

ўоб надати процесу ознайомленн¤ д≥тей з приро≠дою ч≥ткоњ еколог≥чноњ спр¤мованост≥, програми сл≥д удосконалити, на нашу думку, у таких напр¤мках:

1) усунути антропоцентричний п≥дх≥д до вивченн¤ матер≥алу;

2) у по¤снювальн≥й записц≥ до програми вид≥лити так≥ завданн¤, ¤к: розвиток особистоњ в≥дпов≥дальност≥ за стан збереженн¤ природноњ р≥вноваги навколиш≠нього середовища, виробленн¤ еколог≥чно грамотноњ повед≥нки у природ≥, засвоЇнн¤ етичних норм у став≠ленн≥ до член≥в сусп≥льства та об'Їкт≥в природи та ≥н.;

3) передбачити формуванн¤ у молодших шко≠л¤р≥в елементарних, але науково достов≥рних еко≠лог≥чних у¤влень та пон¤ть, розкритт¤ ≥снуючих у природ≥ законом≥рностей, доступних дл¤ д≥тей ц≥Їњ в≥ковоњ категор≥њ.

ƒл¤ розум≥нн¤ учн¤ми необх≥дност≥ збереженн¤ природноњ р≥вноваги, ¤к того вимагаЇ програма з природознавства, уже в початкових класах сл≥д п≥две≠сти школ¤р≥в до усв≥домленн¤ загальноњ зако≠ном≥рност≥ Ч Ђ¬се Ч взаЇмопов'¤занеї (один ≥з за≠кон≥в еколог≥њ  оммонера). “ак, п≥д час екскурс≥њ з теми Ђѕрирода р≥дного краюї 3 (2) клас Ч розкри≠ваЇмо у доступн≥й дл¤ д≥тей форм≥ суть ц≥Їњ зако≠ном≥рност≥. ”читель пропонуЇ д≥т¤м назвати серед оточуючого њх довк≥лл¤ те, що належить до природи;

в≥дшукати об'Їкти та предмети неживоњ ≥ живоњ при≠роди; акцентуЇ, що людина Ч складова частина жи≠воњ природи. «вертаЇ увагу школ¤р≥в на залежн≥сть житт¤ на «емл≥ в≥д —онц¤ (використовуЇ загадки: Ђ¬ неб≥ ¤ труджус¤, знаЇ мене кожен. я на вс≥х дивлю≠с¤, на мене ж Ч не можнаї; Ђ¬с≥ його любл¤ть, вс≥ на нього чекають, а хто подивитьс¤ Ч кожен скри≠витьс¤ї тощо). ¬ислухавши в≥дгадки, вчитель уточ≠нюЇ, що житт¤ на «емл≥ без —онц¤ неможливе: ¤к≠що перестане св≥тити —онце, то зелен≥ рослини загинуть, бо вони не можуть жити без тепла ≥ св≥тла;

тваринам ≥ люд¤м н≥чим буде живитись. ¬се живе за≠мерзне в≥д нестерпноњ холоднеч≥. ѕроте цього не ста≠нетьс¤, бо —онце Ч з≥рка, ¤ка випром≥нюЇ у прост≥р силу-силенну тепла ≥ св≥тла. …ого поперечник у 109 раз≥в б≥льший в≥д поперечника «емл≥, але на неб≥ ми бачимо —онце маленьким, оск≥льки в≥дстань до ньо≠го в≥д «емл≥ Ч 150 млн. км. “емпература сон¤чноњ поверхн≥ Ч 6000 градус≥в, а б≥л¤ центру Ч 15 млн. градус≥в. ¬чен≥ п≥драхували, що —онце св≥титиме ще м≥ль¤рди рок≥в.

Ђ„и лише тепло ≥ св≥тло потр≥бне живим ≥сто≠тамї Ч запитуЇ вчитель ≥ в ход≥ бес≥ди п≥дводить д≥тей до висновку про значенн¤ дл¤ житт¤ орган≥зм≥в води, пов≥тр¤, грунту, рослин, тварин; про вплив д≥¤льност≥ людини. Ђ” природ≥ все взаЇмопов'¤за≠неї Ч узагальнюЇ вчитель ≥ пропонуЇ ви¤вити серед довк≥лл¤ наступн≥ взаЇмозв'¤зки: рослини Ч грунт;

комахи Ч кв≥ти рослин; птахи Ч комахи; птахи Ч пов≥тр¤; людина Ч рослини та ≥н.

ƒл¤ кращою усв≥домленн¤ ц≥Їњ законом≥рност≥ проводитьс¤ еколог≥чна гра Ђѕавутинкаї. ”читель розпод≥л¤Ї рол≥, кожн≥й дитин≥ прикр≥плюЇ табличку з в≥дпов≥дною назвою чи малюнком. учн≥ стають у коло, один з них тримаЇ клубок ниток ≥ розпочинаЇ гру: Ђя липа, мен≥ потр≥бне —онцеї... ≤нш≥ учн≥ про≠довжують по черз≥: Ђ—онце нагр≥ваЇ пов≥тр¤ї, Ђѕов≥тр¤м дихаЇ б≥лочкаї, ЂЅ≥лочка њсть гор≥шки л≥щиниї, ЂЌа л≥щин≥ живуть комахиї, Ђ омах њд¤ть жабиї, Ђ∆аб поњдають лелекиї, ЂЋелеки принос¤ть рад≥сть людин≥ї, ЂЋюд¤м потр≥бне —онцеї... ѕерший гравець тримаЇ к≥нець нитки, а клубок кидаЇ Ђ—он≠цюї, в≥д нього в≥н мандруЇ до Ђѕов≥тр¤ї, ЂЅ≥лочкиї, ЂЋ≥щиниї... ≥ так доти, поки вс≥ гравц≥ не будуть взаЇмопов'¤зан≥ м≥ж собою клубком ниток. Ќа завер≠шенн¤ гри вчитель пропонуЇ ситуативн≥ завданн¤:

Ђўо трапитьс¤, ¤кщо... (ћенше тепла ≥ св≥тла буде надходити в≥д —онц¤, бо його закриють хмари димуї;

Ђ¬с≥х комах знищать за допомогою отрутох≥м≥кат≥вї;

ЂЌерозумн≥ д≥ти повбивають жабї ≥ т.п.), п≥двод¤чи д≥тей до висновку про необх≥дн≥сть п≥дтриманн¤ природноњ р≥вноваги ≥ небезпеку њњ порушенн¤ внасл≥док д≥¤льност≥ людини.

як п≥дсумок, учитель наголошуЇ, що ≥снуюч≥ у природ≥ взаЇмозв'¤зки вивчаЇ наука еколог≥¤. ¬чен≥-екологи основним завданн¤м людства вважа≠ють збереженн¤ нашоњ планети «емл¤ ≥ житт¤ на н≥й, а дл¤ цього треба вивчати природу, п≥дтримува≠ти ≥снуючу в н≥й р≥вновагу.

–обота з конкретизац≥њ загальноњ законом≥рност≥ Ђ¬се Ч взаЇмопов'¤занеї продовжуЇтьс¤, зокрема, п≥д час вивченн¤ умов житт¤ рослин, середовищ ≥сну≠ванн¤ тварин та способ≥в њх живленн¤, природних уг≠руповань та агроценоз≥в (л≥с, луки, поле, сад та ≥н.). ѕри цьому варто застосовувати так≥ методи та мето≠дичн≥ прийоми, ¤к: еколог≥чне моделюванн¤ та про≠гнозуванн¤, еколог≥чн≥ ≥гри, розв'¤зуванн¤ еко≠лог≥чних задач та ≥н. ƒоречно змоделювати з учн¤ми ланцюги живленн¤ та харчов≥ мереж≥, природн≥ угру≠пованн¤, сезонн≥ картини природи, еколог≥чний стан компонента природи ≥ природноњ системи..."

ћоделюванн¤ у початкових класах потребуЇ ство≠ренн¤ ≥ використанн¤ спец≥альних засоб≥в навчанн¤ ¤к дл¤ фронтальноњ, так ≥ дл¤ ≥ндив≥дуальноњ або парноњ роботи учн≥в. “ак, у ход≥ динам≥чного моделюванн¤ в≥дпов≥дн≥ ≥люстрац≥њ почергово, у раз≥ потреби, встав≠л¤ютьс¤ у кишеньки таблиц≥-основи. Ќеобх≥дна ≥нфор≠мац≥¤ (чинники середовища ≥снуванн¤, окрем≥ ланки ланцюга живленн¤, складов≥ природного угрупованн¤) подаЇтьс¤ не одразу, а поступово, невеликими частина≠ми, що дозвол¤Ї акцентувати увагу д≥тей на кожн≥й де≠тал≥, спри¤Ї кращому розум≥нню ≥ засвоЇнню ма≠тер≥алу. Ћанцюги живленн¤ можна змоделювати ≥ у вигл¤д≥ п≥дв≥сних картинок, з'Їднаних м≥ж собою, на кожн≥й з ¤ких зображено ту чи ≥ншу ланку ланцюга (наприклад, шишка сосни чи ¤лини, б≥лка, куниц¤). ≤люстрац≥њ бажано наклењти на картон≥, з'Їднавши њх за допомогою дрот¤них гачк≥в. “ака динам≥чна модель, з ¤кою будуть працювати д≥ти, допоможе њм краще усв≥домити суть ≥снуючих взаЇмозв'¤зк≥в.

ћожна застосувати ≥ вербально-знакове моделю≠ванн¤, коли зам≥сть ≥люстрац≥й використовуютьс¤ слова-символи, наприклад: ¤лина Ч шишкар Ч ¤ст≠руб. ƒоц≥льно запропонувати школ¤рам р≥зн≥ вар≥ан≠ти роботи з≥ знаковими модел¤ми, зокрема, так≥ Ч допиш≥ть ланцюги живленн¤:

1)

 

а -† гусениц¤ б≥лана капуст¤ного; 6 Ч капуста; в -шпак; г Ч ¤струб.

 

2)

 

а Ч пшениц¤; б Ч польова миша; в Ч лисиц¤; г -блохи.

ћожна поЇднати динам≥чне моделюванн¤ ≥ вербально-знакове, наприклад, запропонувати одному учню, використовуючи ≥люстрац≥њ, скласти ланцюг живленн¤ (чи нескладну харчову мережу), ≥ншому Ч записати схему ланцюга в зошит≥ чи на дошц≥.†††

ƒл¤ усв≥домленн¤ учн¤ми того, що етичн≥ норми | правила поширюютьс¤ ¤к у стосунках м≥ж людьми так ≥ з≥ св≥том природи, основна роль належить художньому слову, а, отже, урокам читанн¤. “ак, слова ≥з поез≥њ Ђ≤÷огликї ѕ.ј.√ра6овського: ЂЌе то пташки, мили д≥тки, Ч шкода нав≥ть черв'¤каї Ч можуть стати ключовими у формуванн≥ гуманного ставленн¤ молодших школ¤р≥в до всього живого. ѕройти емоц≥йну школ≥ Ч школу вихованн¤ добрих почутт≥в (¬.—ухомлинський) допоможуть д≥т¤м ≥ твори ј.ƒрофан¤ ЂЌа велику водуї, Ќ.«аб≥ли Ђ∆уравликї, ¬.—ухомлинського ЂЌе зї бувай про джерелої, ј.’оружого Ђѕлакучий букї та ≥н.

ѕрацюючи над поез≥Їю ј. остецького "Ќе хочу" вчитель наголошуЇ, що все живе маЇ право на жити так само, ¤к ≥ людина (Ђ≤ стеблинку, г≥лку чи травинку ¤ не ображу Ч це страшенний гр≥х!ї), а охорон≥ ти природу треба заради нењ самоњ (Ђћетелика ловї ти ¤ не хочу; в≥н Ч кв≥тка неба, хай живе соб≥!ї)..

¬икористовуючи фрагменти художн≥х твор≥в, учитель може запропонувати школ¤рам розв'¤зати ту чи ≥ншу еколог≥чну задачу, ознайомлюЇ њх ≥з пра≠вилами еколог≥чно грамотноњ повед≥нки у природ≥ не у форм≥ морал≥зуванн¤, а надаючи њм право ви≠бору вар≥анта повед≥нки, змогу умотивувати його. « ц≥Їю метою можна використати твори ™.√уцала Ђ«айц≥ї, ¬.Ќосака ЂЌеспод≥вана зустр≥чї, ќ. опиленка Ђ¬есна в л≥с≥ї, ¬. ави Ђ¬≥н живийї, ј.Ѕортн¤ка Ђ«ламана г≥лкаї та ≥н. «а допомогою цих твор≥в можна створити так≥ педагог≥чн≥ ситуац≥њ, ¤к≥ мати≠муть значний виховний вплив, спри¤тимуть форму≠ванню п≥дструктури в≥дпов≥дального ставленн¤ д≥тей до природи, бо без цього њхн≥ знанн¤ Ї лише Ђ≥нте≠лектуальним баластомї.

≤, нарешт≥, дос¤гнути усп≥х≥в у формуванн≥ еко≠лог≥чноњ св≥домост≥ ексцентричного типу можна лише тод≥, коли п≥дростаюче покол≥нн¤ оволод≥Ї стратег≥¤ми ≥ технолог≥¤ми взаЇмод≥њ з природою. јдже св≥дом≥сть формуЇтьс¤ у процес≥ д≥¤льност≥. ўо треба зробити, щоб допомогти природ≥, школ¤р≥ дов≥дуютьс¤ з твор≥в ќ.¬ишн≥ Ђ¬д¤чн≥ шпакиї, 0.Ћевченка Ђякщо допомо≠жемої, ќ.ƒовженка Ђћатусин городї, ¬.—курат≥вського ЂЋелечина криниц¤ї та ≥н. ≤ обов'¤зково сл≥д залучати д≥тей до посильних дл¤ њхнього в≥ку природоохоронних справ, бо без цього на¤вн≥сть нав≥ть адекватних у¤влень ≥ пон¤ть, сформован≥сть в≥дпов≥дального ставленн¤ до природи не забезпечить вир≥шенн¤ еколог≥чних про≠блем, оск≥льки людина буде безпорадною при реал≥зац≥њ своњх знань у практичн≥й д≥¤льност≥.

ѕ–ј¬ќ¬≤ ј—ѕ≈ “» ≈ ќЋќ√≤„Ќќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя

†¬умовах сьогоденн¤ гостро постали перед людством еколог≥чн≥ проблеми: забруднен≠н¤ грунт≥в, пов≥тр¤, водойм токсичними в≥дходами, вимиранн¤ дес¤тк≥в вид≥в рослин та тва≠рин, озонов≥ д≥ри, збереженн¤ генофонду та ≥н. √оло≠вною причиною ус≥х негаразд≥в природи була ≥ Ї лю≠дина. Ќе усв≥домлюючи свого м≥сц¤ у навколишньому природному середовищ≥, нона шкодить насамперед соб≥, своњм нащадкам. ќсь чому зараз перед учител¤≠ми та виховател¤ми стоњть завданн¤ еколог≥чноњ осв≥ти ≥ вихованн¤ молод≥, а починати сл≥д з найменших школ¤р≥в, враховуючи њхн≥ морально-психолог≥чн≥ особливост≥. ƒ≥ти цього в≥ку сприймають на в≥ру все сказане вчителем, його думка Ї дл¤ них б≥льш ваго≠мою, н≥ж думки друз≥в-однол≥тк≥в, ≥нших дорослих. ¬о≠ни б≥льш емоц≥йн≥, ближче до серц¤ сприймають не≠гаразди ≥нших, сильн≥ше сп≥впереживають.

Ќавчанн¤ та вихованн¤ повинн≥ актив≥зувати внутр≥шн≥ можливост≥ самоњ дитини. “≥льки коли учень самост≥йно керуЇ своЇю повед≥нкою, мету еко≠лог≥чного вихованн¤ можна вважати дос¤гнутою. ўоб навчитис¤ контролювати повед≥нку, необх≥дно насам≠перед знати Ђеколог≥чне правої, тобто т≥ юридичн≥ за≠кони, ¤к≥ регулюють в≥дносини людини ≥ природи. «вичайно, не потр≥бно надавати учн¤м профес≥йну юридичну п≥дготовку, адже еколого-правова культура Ї частиною загальноњ нац≥ональноњ культури, спри¤Ї формуванню св≥тогл¤ду, п≥двищуЇ соц≥альну ак≠тивн≥сть д≥тей, формуЇ св≥доме ставленн¤ школ¤р≥в до своњх прав ≥ обов'¤зк≥в. —аме це ≥ Ї метою еколого-пра-

вового вихованн¤: основн≥ принципи еколог≥чного за≠конодавства повинн≥ стати власними переконанн¤ми д≥тей, стати нормами повс¤кденного житт¤.

ѕравовиховна робота з молодшими школ¤рами на уроках природознавства маЇ своњ особливост≥, ¤к≥ зумовлен≥ зм≥стом навчального матер≥алу. јдже у програм≥ немаЇ такоњ теми ¤к Ђ≈колог≥чне правої, ≥ вс¤ правова ≥нформац≥¤ подаЇтьс¤ частинами, на кожному уроц≥, в≥дпов≥дно до зм≥сту навчального ма≠тер≥алу. “ак, вивчаючи рослини, тварин, д≥ти ознай≠омлюютьс¤ з видами, ¤к≥ потребують охорони (особ≠ливо м≥сцевими), умовами њх ≥снуванн¤, причинами скороченн¤ чисельност≥. ƒ≥знаютьс¤ про „ервону книгу ≥ сам≥ складають „ервону книгу р≥дного краю.

Ќаприклад, вчитель пов≥домл¤Ї д≥т¤м, що впродовж ус≥Їњ ≥стор≥њ людина спричин¤ла вплив на природу: спа≠лювала величезн≥ л≥сов≥ масиви, полювала на тварин Ч мамонт≥в, печерних ведмед≥в, зубр≥в та ≥н. ≤ т≥льки в ос≠таннЇ стол≥тт¤ люди зрозум≥ли, ¤коњ шкоди вони за≠под≥¤ли природ≥. «розум≥ли, що природу сл≥д охорон¤≠ти. ƒл¤ того, щоб припинити винищенн¤ рослин та тварин, зберегти њх, у 1948 р. було створено —оюз охо≠рони природи, ¤кий брав п≥д св≥й захист р≥дк≥сн≥ види рослин та тварин. ј згодом англ≥йський зоолог ѕ≥тер —котт запропонував створити „ервону книгу.

„ервона книга Ч це список р≥дк≥сних вид≥в тва≠рин, рослин, гриб≥в ≥ таких, що перебувають п≥д за≠грозою зникненн¤.

ћолодш≥ школ¤р≥ мають зрозум≥ти, що ≥ наша крањна дбаЇ про збереженн¤ рослин та тварин, тому ≥ в нас теж Ї „ервона книга ”крањни, куди занесено 923 види (майже 1000 рослин, тварин, гриб≥в то ≥н. р≥дк≥сних орган≥зм≥в).. ” „ервон≥й книз≥ вс≥ види рослин та тварин под≥лено на групи, ¤к≥ позначен≥ р≥зними кольорами. ƒоц≥льно запитати учн≥в, що на њхню думку можуть означати ц≥ кольори: чорний, червоний, жовтогар¤≠чий, жовтий, зелений. („орний Ч безнад≥¤; черво≠нийЧ небезпека; жовтогар¤чий Ч наближенн¤ не≠безпеки; жовтий Ч увага; зелений Ч над≥¤ на в≥дновленн¤). —аме кольори допоможуть учн¤м ос≠мислити матер≥ал та краще ≥ швидше його запам'¤та≠ти, ќтже, зникл≥ види позначено чорним кольором (б≥ла кур≥пка, тарпан Ч дикий к≥нь, тур Ч дикий бик, соболь); зникаюч≥ види Ч червоним (лосось чор≠номорський, к≥т л≥совий, орел степовий, ховрах Ївро≠пейський); вразлив≥ Ч жовтогар¤чим (махаон, три≠тон карпатський, лелека чорний, рись звичайна);

в≥дновлен≥ види Ч зеленим кольором (зубр).

“ут сл≥д звернутис¤ до  онституц≥њ ”крањни. учн≥ повинн≥ д≥знатис¤, що головний закон Ч  онституц≥¤ ”крањни зобов'¤зуЇ вс≥х людей Ђне запод≥ювати шко≠ди природ≥, в≥дшкодовувати завдан≥ ними збиткиї, тобто берегти природу ≥ допомагати старшим у ц≥й справ≥. ƒл¤ кращого розум≥нн¤ вчитель може провес≠ти з класом невеличку бес≥ду з теми Ђўо означаЇ Ч не запод≥ювати шкоди природ≥ї, в ход≥ ¤коњ учн≥ по≠винн≥ усв≥домити, що замало просто не шкодити при≠род≥ (не ламати г≥лок, не знищувати рослин, не вби≠вати тварин, не см≥тити), необх≥дно брати активну участь в њњ охорон≥, допомагати старшим у ц≥й справ≥, розпов≥дати друз¤м про необх≥дн≥сть дбайливого став≠ленн¤ до навколишнього природного середовища.

”чителю сл≥д формувати в учн≥в початковоњ шко≠ли пон¤тт¤ про природоохоронн≥ територ≥њ ”крањни, зосередити увагу на найб≥льших запов≥дниках, заказ≠никах, парках, природоохоронних об'Їктах р≥дноњ м≥сцевост≥, ознайомити њх з ≥стор≥Їю, розташуванн¤м, особливост¤ми, об'Їктами, що в них охорон¤ютьс¤. ћолодш≥ школ¤р≥ повинн≥ усв≥домити, нав≥що не≠обх≥дно охорон¤ти природу, ≥ до ¤ких насл≥дк≥в мо≠же призвести нерац≥ональна та бездумна д≥¤льн≥сть людини. учн≥ можуть намалювати у¤вну картину ба≠жаного майбутнього ≥ подумати над запитанн¤ми: як необх≥дно поводитис¤ з природою, щоб зберегти њњ? „и все ми дл¤ цього робимо?

ƒл¤ формуванн¤ правильних у¤влень про дбайли≠ве ставленн¤ до грунт≥в, р≥чок, озер, л≥с≥в, пов≥тр¤, сл≥д доступно ознайомити школ¤р≥в з≥ зм≥стом «а≠кон≥в ”крањни Ђѕро охорону навколишнього середо≠вищаї (1991), Ђѕро природозапов≥дний фонд ”к≠рањниї (1992), Ђѕро охорону атмосферного пов≥тр¤ї (1992), Ђѕро тваринний св≥тї (1993) та з≥ зм≥стом  одексу про надра ”крањни (1994), Ћ≥сового кодексу ”крањни (1994), ¬одного кодексу ”крањни (1972).

Ќаприклад, «акон ”крањни Ђѕро охорону навко≠лишнього природного середовищаї говорить нам про те, що кожна людина маЇ право на безпечне дл¤ жит≠т¤ навколишнЇ середовище. Ћюд¤м необх≥дно говори≠ти правду про його стан. якщо ¤кесь п≥дприЇмство забруднюЇ природу, то вони мають право на в≥дшко≠дуванн¤ збитк≥в, завданих њхньому здоров'ю.

јле зг≥дно з 'цим законом люди мають ≥ обов'¤з≠ки Ч берегти природу, рац≥онально (тобто економне, правильно) використовувати њњ, дотримуватис¤ закон≥в.

Ўкол¤р≥ повинн≥ усв≥домлювати, що за порушен≠н¤ еколог≥чного законодавства завжди повинна .бути в≥дпов≥дальн≥сть Ч адм≥н≥стративна чи крим≥нальна (штрафи, позбавленн¤ вол≥ тощо).

Ќаприклад, за забрудненн¤ р≥чок, озер та ≥нших водойм дорослих можуть позбавити вол≥ терм≥ном до 5 рок≥в. «а незаконне вирубуванн¤ дерев ≥ чагарник≥в (новор≥чних ¤линок), знищенн¤ або пошкодженн¤ л≥су внасл≥док п≥дпалу або необережного поводжен≠н¤ з вогнем накладаЇтьс¤ штраф.††††††

¬арто врахувати, що сучасна система еколог≥чного права не Ї ≥деальною ≥ пост≥йно вдосконалюЇтьс¤. “о≠му акцентувати виховну роботу сл≥д саме на форму≠ванн≥ правовоњ св≥домост≥ учн≥в, ¤ка формуЇтьс¤ на основ≥ не т≥льки закон≥в, а й погл¤д≥в, почутт≥в, пере≠конань, ¤к≥ споконв≥чне були ≥ залишаютьс¤ найви≠щими духовними ц≥нност¤ми украњнського народу. Ќаприклад, зг≥дно з народним св≥тогл¤дом людина була нев≥д'Їмною в≥д природи. «а аналог≥Їю з приро≠дою нав≥ть в≥к людини пор≥внювавс¤ з певною по≠рою року (дитинство Ч весна, молод≥сть Ч л≥то то≠що). —имволами свободи ≥ гордовитост≥ були ≥ Ї дл¤ украњнц≥в сок≥л та орел, а також леб≥дь, чайка, зозу≠л¤. « особливою симпат≥Їю ставилис¤ у народ≥ до ле≠леки, котрий приносить в оселю щаст¤, розоренн¤ його гн≥зд вважалось великим гр≥хом.

ќтже, ¤к бачимо, навчально-виховний процес з точки зору еколого-правовоњ осв≥ти та вихованн¤ по≠требуЇ вдосконаленн¤. ≤ велика роль у цьому нале≠жить учителю, ¤кий маЇ бути дл¤ учн≥в вз≥рцем, бе≠режливого ставленн¤ до природи.

—качать реферат (14Kb)